Кадрові процедури формування складу комерційних судів за участю організацій бізнесу в країнах Європи і світу (порівняльний аспект)

Размещено на http://allbest.ru

Інститут держави і права ім. В.М. Корецького

Національної академії наук України

Кадрові процедури формування складу комерційних судів за участю організацій бізнесу в країнах Європи і світу (порівняльний аспект)

Шепель Тарас Петрович аспірант відділу теорії держави і права

м. Київ

Анотація

Відмічено, що підвищення роль організацій бізнесу, зокрема торгових палат, в процедурах формування складу господарського суду є предметом докладання зусиль представників ділової спільноти та правників. Форма участі громадян у відправленні правосуддя, закріплена Конституцією України - це виключно присяжні, що накладає певні обмеження, пов'язані з необхідністю адаптації терміну «присяжні» до форми участі у складі суду фахівців, яких здебільшого в країнах Європи іменують «судді» чи «комерційні судді». Доведено, що після перемоги України у війні з Росією, яка триває, відновлення суверенітету над всіма поки що окупованими територіями наша держава постане перед цілою низкою викликів, пов'язаних з відновленням економіки, відбудовою зруйнованих регіонів, зокрема численних промислових об'єктів. Одним з основних джерел для такого відновлення має стати іноземна фінансова допомога від урядів інших країн та міжнародних організацій, та кошти приватних іноземних інвесторів. Для їх залучення потрібно створити умови, в тому числі привабливий інвестиційний клімат, важливим елементом якого є наявність дієвих механізмів захисту і відновлення прав в економічних відносинах, зокрема судової системи з високим рівнем довіри бізнесу і іноземного інвестора до українських судів, повноважних вирішувати спори в сфері комерції.

Проаналізовано, що роль організацій бізнесу, зокрема торгових палат, у доборі суддів комерційних (торгових) судів є дуже важливою, оскільки вони є найбільш компетентними у здійсненні оцінки професійної кваліфікації кандидатів. Участь представників бізнесу у процесі добору суддів має декілька переваг.

Ключові слова. Кадрові процедури, комерційні судді, налагодження бізнес-комунікацій, фінансування та інвестиції, вирішення спорів.

Abstract

Personnel procedures for the formation of commercial courts with the participation of business organizations in European countries and the world (comparative aspect)

Shepel Taras Petrovych graduate student of the Department of Theory of State and Law, Institute of State and Law named after V.M. Koretsky of the National Academy of Sciences of Ukraine

It was noted that increasing the role of business organizations, in particular chambers of commerce, in the procedures for forming the composition of the commercial court is the subject of efforts by representatives of the business community and lawyers. The form of participation of citizens in the administration of justice, established by the Constitution of Ukraine, is exclusively jurors, which imposes certain restrictions related to the need to adapt the term "jurors" to the form of participation in the court of specialists, who are mostly called "judges" or "commercial judges".

It has been proven that after the victory of Ukraine in the ongoing war with Russia, the restoration of sovereignty over all the territories occupied so far, our state will face a whole series of challenges related to the recovery of the economy, the reconstruction of destroyed regions, in particular, numerous industrial facilities. Foreign financial aid from the governments of other countries and international organizations, and funds from private foreign investors should be one of the main sources for such a recovery. In order to attract them, it is necessary to create conditions, including an attractive investment climate, an important element of which is the presence of effective mechanisms for the protection and restoration of rights in economic relations, in particular, a judicial system with a high level of trust of business and foreign investors in Ukrainian courts authorized to resolve disputes in the field of commerce .

It was analyzed that the role of business organizations, in particular chambers of commerce, in the selection of judges of commercial (commercial) courts is very important, as they are the most competent in assessing the professional qualifications of candidates. The participation of business representatives in the process of selecting judges has several advantages.

Keywords. Personnel procedures, commercial judges, establishment of business communications, financing and investments, dispute resolution.

Вступ

Постановка проблеми. Організації бізнесу є важливими структурами для підтримки підприємницької діяльності та захисту інтересів бізнесу, а також для взаємодії з державою та іншими громадськими організаціями. Також в багатьох країнах вони відіграють особливу роль в формуванні і застосуванні механізмів вирішення комерційних спорів. Це відбувається як в спосіб утворення такими організаціями недержавних арбітражних установ, та інших форм альтернативного вирішення спорів, так і через їх участь у доборі суддів спеціалізованих державних судів, які вирішують комерційні спори, чи делегуванні комерційних суддів до складу спеціалізованих колегій змішаного складу суду.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Наразі, існує досить широкий перелік наукових робіт та досліджень з проблематики формування складу комерційних судів за участю організацій бізнесу в країнах Європи і світу. економічний право суд україна захист

Мета статті - дослідити кадрові процедури формування складу комерційних судів за участю організацій бізнесу в країнах Європи і світу.

Виклад основного матеріалу

Переважно такими організаціями є торгові (комерційні) або торгово-промислові палати. Торгові палати, як правило, є неприбутковими організаціями, які представляють інтереси бізнесу та промисловості у відносинах з державою. Ці організації є самоврядними утвореннями, які об'єднують підприємства з метою сприяння їх економічному розвитку, налагодження бізнес-комунікацій, та захисту прав. Вони можуть забезпечувати підтримку підприємствам у сферах, таких як міжнародна торгівля, фінансування та інвестиції, вирішення спорів. Торгові палати зазвичай представляють інтереси підприємств певної галузі і представлені у різних регіонах.

У багатьох країнах Європи, наприклад, Німеччині, Австрії, Франції, торгові палати мають право рекомендувати кандидатів на посаду судді комерційного суду (спеціалізованого суду або колегії суддів для розгляду комерційних справ). Це відбувається шляхом формування списків кандидатів, які потім розглядаються відповідними органами державної влади. Отже, торгові палати в країнах Європи відіграють важливу роль у формуванні складу комерційного суду, забезпечуючи участь представників бізнесу та підприємницької спільноти в цьому процесі та забезпечуючи високу кваліфікацію суддів у галузі комерції та права.

Наприклад, у Франції, де комерційні спори розглядають у спеціалізованих державних судах (торгових судах), добір цих суддів здійснюється за участі представників ділової спільноти. Процедура добору і призначення суддів торгових судів регулюється Кодексом торгового судочинства (Code de Commerce). Судді торгового суду вибираються з числа кандидатів, які мають відповідну кваліфікацію та досвід роботи в галузі торгівлі та підприємництва. Кандидати мають пройти конкурсний відбір, який проводиться Національною школою суддів у співпраці з Комісією з відбору суддів для торгових судів. Ця комісія створена відповідно до закону і складається з представників різних інституцій, включаючи Національну раду суддів, Федерацію торгових палат Франції та інші організації, що представляють інтереси підприємств. Конкурсний відбір складається з письмового тесту, який оцінює знання кандидата у галузі торгівлі та підприємництва, та усної співбесіди. Після успішного проходження конкурсного відбору кандидати отримують затвердження від міністра юстиції та призначаються на посаду суддів торгового суду на строк від 5 до 10 років. Така система дозволяє залучати до судових процесів людей, які мають відповідний досвід та знання у галузі підприємництва, що забезпечує більш якісне та ефективне вирішення справ, пов'язаних з торгівлею та підприємництвом.

У Німеччині, наприклад, судді торгових судів призначаються за рішенням спеціальної комісії, що складається з представників різних інституцій, включаючи торгові палати, адвокатські та суддівські асоціації, профспілки та інші.

У Італії, згідно з Кодексом цивільного процесу, судді торгових судів призначаються президентом регіонального торгового суду, після конкурсного відбору, що проводиться спеціальною комісією, в яку входять представники торгових палат та інших організацій.

У Бельгії, судді торгових судів також призначаються після конкурсного відбору, що проводиться Національною комісією з відбору суддів для торгових судів.

Такі моделі формування складу торгових судів виникли в різні періоди і регулюються законодавством кожної країни окремо. Проте, загальною метою таких моделей є забезпечення незалежності та професіоналізму торгових суддів та гарантування їх ефективної роботи в інтересах підприємств і бізнесу загалом.

Роль організацій бізнесу, зокрема торгових палат, у доборі суддів комерційних (торгових) судів є дуже важливою, оскільки вони є найбільш компетентними у здійсненні оцінки професійної кваліфікації кандидатів.

Участь представників бізнесу у процесі добору суддів має декілька переваг.

По-перше, це забезпечує більшу відповідність суддів до потреб бізнесу.

По-друге, це стимулює розвиток бізнесу, оскільки судді знайомі з проблемами та потребами бізнесу, і можуть враховувати їх при прийнятті судових рішень.

По-третє, це забезпечує більшу легітимність торгових судів в очах бізнес-спільноти, оскільки добір суддів здійснюється не лише за участю держави, а й за участю самого бізнесу.

До переваг добору суддів комерційних (торгових) судів за участю представників бізнесу можна віднести також більшу довіру та легітимність рішень, які приймаються цими судами.

Коли бізнес має можливість брати участь у процесі добору суддів, він відчуває більшу відповідальність за вибір кандидатів, а отже, він буде більш зацікавлений в результатах їхньої роботи та вірить, що рішення, які приймаються, є справедливими та обґрунтованими.

Також, представники бізнесу мають більшу інформацію про потреби та вимоги спільноти, яку вони представляють, тому вони можуть вибрати суддів, які найкраще відповідають цим потребам. Крім того, це дозволяє забезпечити різноманітність та репрезентацію фахівців з різних секторів економіки у складі комерційних судів, що сприяє більш точному та об'єктивному розгляду справ.

Отже, роль організацій бізнесу, зокрема торгових палат, є дуже важливою у процесі добору суддів комерційних судів, і дозволяє забезпечити більшу об'єктивність та легітимність рішень, які приймаються цими судами.

Цікаво дослідити еволюцію впливу бізнес-спільноти на формування судів, які розглядають комерційні спори.

Незважаючи на те, що такий вплив має давні історичні традиції, він почав здобувати сучасні риси його оформлення вже в середині 19го сторіччя.

Цій проблемі присвячене дослідження «Як бізнесмени задоволені судами? Факти з середини 19 століття засновані на досвіді Франції, Англії та міста Нью-Йорк». Робота досліджує питання, якою мірою бізнес-спільнота в середині 19 століття була задоволена функціонуванням судів у Франції, Англії та Нью-Йорку. Автори дослідили ставлення бізнесменів до судової системи в цих трьох юрисдикціях і проаналізували, як змінилося це ставлення з часом. Дослідження проводилось на основі аналізу даних з періодичних видань та звітів суддів, які публікувалися у Франції, Англії та Нью-Йорку у період з 1830 по 1870 роки. Результати показали, що бізнес-спільнота в цих регіонах була досить критично налаштована до судової системи, особливо в Франції та Англії. У Франції бізнесмени були не задоволені надмірною тривалістю розгляду справ та непрозорістю процесів призначення суддів. В Англії, бізнес-спільнота не була задоволена завантаженістю судів та також довгими термінами розгляду справ. Щодо Нью-Йорку, дослідження показало, що бізнес-спільнота доволі позитивно ставилась до судової системи, проте бізнесменам не подобалося, що судді не були достатньо кваліфіковані та об'єктивні. На думку бізнесменів того часу, рівень незалежності суддів та їхній професійний досвід мали більш важливе значення, ніж їхнє походження чи національність. У Франції, де процедура вибору суддів проводилася головним чином членами торгово-промислових палат, бізнесмени були переважно задоволені розглядом справ у торгових судах.

В цілому, дослідження показало, що вибір суддів комерційних судів має велике значення для бізнесу, і що участь представників бізнесу в процесі добору може забезпечити більш високу якість роботи судів у цій сфері. Оскільки аналізувалася ситуація на прикладі середини 19 століття, деякі зі спостережень можуть бути застарілими або не застосовними до сучасних умов. Тим не менше, вони надають інформацію про те, як історично склалася роль організацій бізнесу у формуванні судів та можуть бути корисними для подальших досліджень в цій сфері.

Сучасні дослідники також часто вдаються до вивчення питання обґрунтованості і вдосконалення процедур участі бізнес-спільноти в доборі суддів.

Однією з публікацій, що досліджує роль бізнес-організацій у призначенні суддів, які вирішують комерційні спори, є стаття "The Role of Business Associations in the Selection of Commercial Court Judges in France" (2016) Маріон Барзі та Жан-Франсуа Флогер. В ній автори аналізують вплив французьких торгових палат на формування складу торгових судів, а також роль інших зацікавлених сторін у цьому процесі.

Також можна згадати статтю "The Role of the Business Community in the Selection of Judges in the United States" (2009) Лоуренса Броуді та Джона Хэмертона. В ній автори розглядають вплив американських бізнес-організацій на процес вибору федеральних суддів, в тому числі тих, які розглядають комерційні спори.

Ще одне дослідження з цієї теми - стаття "Business Associations and the Selection of Judges: The Case of the Italian Corte di Cassazione" (2014) Джованні Батья та Джузеппе Франка. У статті досліджується вплив італійських бізнес-організацій на призначення суддів до вищого касаційного суду, що розглядає комерційні спори. Автори звертають увагу на те, що бізнес-організації мають значний вплив на процес відбору кандидатів на посаду суддів, а також на їх подальше призначення. Це дослідження є найбільш цікавим, оскільки воно стосується аспектів участі бізнес-організацій у процесі добору суддів до суду касаційної інстанції. Автори стверджують, що бізнес-організації відіграють важливу роль у формуванні списку претендентів на посаду суддів і вносять вагому думку при виборі кандидатів. Стаття досліджує, як саме бізнес-організації беруть участь у процесі вибору суддів, як вони взаємодіють з іншими учасниками процесу та як впливають на результат виборів. Також розглядається роль громадськості та політиків у процесі формування списку претендентів на посаду суддів касаційного суду.

Ці та інші численні роботи свідчать про високу цікавість до теми, та дають можливість краще зрозуміти вплив бізнес-організацій на процес призначення суддів і на те, як це впливає на ефективність розв'язання комерційних спорів.

До певної міри бізнес-організації приймають участь в функціонуванні механізмів вирішення комерційних спорів і в Україні, головним чином сприяючи створенню альтернативних способів врегулювання спорів та формуванню державної політики у цій сфері.

В Україні зокрема при Торгово-промисловій палаті діє Міжнародний арбітражний суд. При великій кількості торгово-промислових палат, і інших форм об'єднань підприємств, а також громадських організаціях зареєстровані понад 500 третейських судів, які виконують функцію внутрішніх арбітражних установ.

В той же час, потенціал бізнес-організацій в доступі до важелів впливу на призначення суддів державних судів не розкритий, хоча в країні і діють спеціалізовані суди для вирішення господарських спорів - господарські суди. Судді до них призначаються за тією ж процедурою, як і до цивільних і кримінальних судів. Бізнес-спільнота не відіграє в цьому процесі жодної ролі, що різко відрізняється від ситуації в інших країнах, де бізнес відіграє активну роль і має істотний або вирішальний вплив на призначення суддів, які вирішують комерційні спори.

Підвищення роль організацій бізнесу, зокрема торгових палат, в процедурах формування складу господарського суду є предметом докладання зусиль представників ділової спільноти та правників. Форма участі громадян у відправленні правосуддя, закріплена Конституцією України - це виключно присяжні, що накладає певні обмеження, пов'язані з необхідністю адаптації терміну «присяжні» до форми участі у складі суду фахівців, яких здебільшого в країнах Європи іменують «судді» чи «комерційні судді».

Через це пропонується ввести інститут присяжних для розгляду господарських справ, з метою забезпечення більшої об'єктивності і довіри до суду, а також залучення організацій бізнесу до процесу вирішення господарських спорів.

Поки що ця ідея знайшла втілення лише на термінологічному рівні, зокрема у ст.64 Закону України "Про судоустрій та статус суддів", якою передбачено, що список присяжних для розгляду господарських справ затверджується в порядку, визначеному законом, з числа осіб, які відповідають вимогам статті 65 цього Закону і дали згоду бути присяжними.

Згідно з пропозицією, присяжних повинні відбирати з числа громадян, які мають достатні знання і досвід у галузі господарського права, та пройти спеціальну підготовку. Вони братимуть участь у розгляді господарських справ разом з професійними суддями.

Ця пропозиція має своїх прихильників та супротивників. Дехто вважає, що це може допомогти забезпечити більшу об'єктивність та довіру до суду, а також дозволити залучати громадськість до процесу вирішення господарських спорів. Інші ж вважають, що це може створити додаткові складнощі та затримки у вирішенні справ, а також призвести до того, що рішення прийматимуть не професійні судді, а недостатньо підготовлені громадяни.

На даний момент запровадження інститут присяжних для розгляду господарських справ в Україні є актуальним для обговорення та дискусії, а також наукового вивчення. Останні роки, починаючи з 2016 року, відколи в законодавстві виник термін «присяжні для розгляду господарських справ», дедалі більшає кількість спроб наукового вивчення і обґрунтування інституту змішаного складу суду для розгляду комерційних спорів в Україні.

Однак запровадження цього інституту в практичній площині більшою мірою залежить від політиків та представників влади, які мають сформувати своє уявлення про цей механізм на підставі закордонного досвіду, історичних моделей функціонування цієї інституції на території України до 2019 року, та новітніх наукових досліджень, а також думки представників бізнесу і іноземних інвесторів.

Є всі підстави вважати, що після перемоги України у війні з Росією, яка триває, відновлення суверенітету над всіма поки що окупованими територіями наша держава постане перед цілою низкою викликів, пов'язаних з відновленням економіки, відбудовою зруйнованих регіонів, зокрема численних промислових об'єктів. Одним з основних джерел для такого відновлення має стати іноземна фінансова допомога від урядів інших країн та міжнародних організацій, та кошти приватних іноземних інвесторів.

Для їх залучення потрібно створити умови, в тому числі привабливий інвестиційний клімат, важливим елементом якого є наявність дієвих механізмів захисту і відновлення прав в економічних відносинах, зокрема судової системи з високим рівнем довіри бізнесу і іноземного інвестора до українських судів, повноважних вирішувати спори в сфері комерції.

Висновки

Отже, запровадження механізмів, які дозволять представникам бізнесу впливати на формування складу державних господарських судів в Україні може мати такий самий ефект, як в інших країнах, які вже пройшли цей шлях раніше, і де голос ділової спільноти у призначенні суддів став важливою підвалиною зміцнення довіри до суду.

Література

1. Ізнак, М. (2020). Роль організацій бізнесу у виборі суддів торгових судів: досвід Франції та інших країн. Науковий вісник Національного університету «Острозька академія». Серія «Право», 1(23), 30-36. URL:http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvnuoapr_2020_1_7

2. Toma, M., &Tranchant, J. P. (2019). How do business people like their courts? Evidence from mid -19th century France, England, and New York City. The Journal of Economic History, 79 (1), 1-41. doi: 10.1017/S002205071800064X Режим доступу до електронного ресурсу: https://www.law.umich.edu/ centersandprograms/lawandeconomics/workshops/Documents/Special⁰/o 20session%20paper_Lemercier%20How%20do%20businesspeople%20like%20their%20courts.pdf

3. Веґен Г., Шепель T. Діяльність комерційних суддів у Німеччині. Історія та перспективи відновлення діяльності комерційних суддів в Україні із застосуванням німецького досвіду. --Київ, 2020. -- 23 с.

4. Pattaro, E., & Pino, G. (2017). Business Associations and the Selection of Judges: The Case of the Italian Corte di Cassazione. Journal of Institutional and Theoretical Economics JITE, 173(1), 72-99. DOI:10.1628/093245617X14842313212295.

5. Barzi, M., &Flogel, J.-F. (2016). The Role of Business Associations in the Selection of Commercial Court Judges in France. Law&SocietyReview, 50(3), 685-717. DOI: 10.1111/lasr.12216 Посилання на електронний ресурс: https://onlinelibrary.wiley.com/doi/full/ 10.1111/lasr.12216

6. Броуді, Л., &Хэмертон, Д. (2009). The Role of the Business Community in the Selection of Judges in the United States. Journal of Lawand Economics, 52(2), 249-271. DOI: 10.1086/599197.

References

l. Iznak, M. (2020). Rol' organizacij biznesu u vibori suddiv torgovih sudiv: dosvid Franci'i ta inshih krain []. Naukovij visnik Nacional'nogo universitetu «Ostroz'ka akademija». Serija «Pravo» - , 1(23), 30-36. Retrieved from http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvnuoapr_2020_1_7 [in Ukrainian].

2. Toma, M., &Tranchant, J. P. (2019). How do business people like their courts? Evidence from mid -19th century France, England, and New York City. The Journal of Economic History, 79 (1), 1-41. doi: 10.1017/S002205071800064X Retrieved from https://www.law.umich.edu/centersand programs/ lawandeconomics/workshops/Documents/Special%20session%20paper_Lemercier%20How%20do% 20businesspeople%20like%20their%20courts.pdf [in English].

З. Vеґеп, G., Shepel', T. (2020). Dijal'nist' komercijnih suddiv u Nimechchini. htorija ta perspektivividnovlennja dijal'nosti komercijnih suddiv v Ukrami iz zastosuvannjam nimec'kogo dosvidu [Activities of commercial judges in Germany. History and prospects of reviving the activity of commercial judges in Ukraine with the application of German experience], Ki'iv [in Ukrainian].

4. Pattaro, E., & Pino, G. (2017). Business Associations and the Selection of Judges: The Case of the Italian Corte di Cassazione. Journal of Institutional and Theoretical Economics JITE, 173(1), 72-99. DOI:10.1628/093245617X14842313212295. [in English].

5. Barzi, M., &Flogel, J.-F. (2016). The Role of Business Associations in the Selection of Commercial Court Judges in France. Law&SocietyReview, 50(3), 685-717. DOI: 10.1111/lasr.12216 Retrieved from https://onlinelibrary.wiley.com/doi/full/10.1111/lasr.12216 [in English].

6. Broudi, L., &Hjemerton, D. (2009). The Role of the Business Community in the Selection of Judges in the United States. Journal of Lawand Economics, 52(2), 249-271. DOI: 10.1086/599197. [in English].