Щодо забезпечення гендерної рівності в інститутах державної влади та органах місцевого самоврядування

Размещено на http://www.allbest.ru/

Щодо забезпечення гендерної рівності в інститутах державної влади та органах місцевого самоврядування

Новик Марія Юріївна,

викладач кафедри юридичних дисциплін Сумської філії Харківського національного університету внутрішніх справ

Протягом останніх десятиліть Україна досягла значного прогресу у забезпеченні рівних прав та можливостей жінок і чоловіків у всіх сферах та приєдналася до всіх основних міжнародних договорів у сфері гендерної рівності та прав жінок: Пекінської Декларації та платформи дій, Конвенції ООН про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок та Факультативного протоколу до неї, відповідних конвенцій Міжнародної організації праці.

Пріоритетність питань гендерної рівності визнаються і органами місцевого самоврядування.

Станом на серпень 2021 року більше ніж 80 громад в Україні підписали Європейську хартію рівності жінок і чоловіків у житті місцевих громад, розроблену у 2004 році Радою європейських муніципалітетів і регіонів (РЄМР). Хартія, підтримана Європейською комісією, закликає місцеві та регіональні органи самоврядування взяти на себе зобов'язання використовувати існуючі повноваження і партнерство для досягнення більшої рівності своїх громадян. право хартія громада

Підписання Хартії органами місцевого самоврядування демонструє готовність дотримуватись принципів забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків та реалізувати зобов'язання у сфері тендерної рівності на території територіальної громади. Пріоритети, заходи та ресурси для їх реалізації відображаються у відповідному плані дій органу місцевого самоврядування.

Незважаючи на позитивні зрушення у сфері забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків гендерна нерівність ще існує у багатьох сферах.

Відповідно до Розділу III Закону України "Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків" визначає рівність прав жінок і чоловіків в громадсько-політичній сфері. Фактично ці норми розкривають положення Конвенції ООН про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок та запроваджують можливість застосування позитивних дій з метою досягнення збалансованого представництва жінок і чоловіків у виборчому процесі, на державній службі та службі в органах місцевого самоврядування з урахуванням категорій посад службовців. Позитивні дії, відповідно до цього Закону, становлять собою спеціальні тимчасові заходи, що мають правомірну об'єктивно обґрунтовану мету, спрямовану на усунення юридичної чи фактичної нерівності у можливостях жінок і чоловіків щодо реалізації прав і свобод, встановлених Конституцією і законами України [2].

Також серед основних нормативно-правових актів, спрямованих на реалізацію жінками і чоловіками своїх рівних прав і можливостей, є Конституція України, яка закріпила рівність прав жінки і чоловіка. Так, відповідно до статті 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом [1, ст. 24].

Нещодавно в Україні провели гендерне опитування апаратів міністерств та відомств. Дослідження проводили у дві хвилі. Перша розпочалася за два дні до війни. Втім, навіть у цей складний період вдалося опитати понад 9 тисяч осіб. Перша хвиля дозволила врахувати певні недоліки, побажання, удосконалити методологію. З 23 серпня по 25 вересня провели польовий етап другої хвилі. Участь у цьому опитуванні була добровільною. Загалом долучилися понад 21 тис. публічних службовців із 79 ЦОВВ. Результати гендерного опитування в публічному секторі "Забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків на державній службі України" засвідчили, що 82,5 % опитаних згодні та цілком згодні з тим, що чоловіки і жінки мають рівні шанси та можливості для кар'єрного росту у центральних органах виконавчої влади. Також більшість опитаних затримуються на роботі або беруть роботу додому і працюють після завершення робочого дня. 16,2 % державних службовці вказали про необхідність психологічної підтримки. Чоловіки значно більше відмовились від психологічної підтримки (68,6 %), ніж жінки (50,7 %).

Також 62,7 % учасників дослідження відзначили, що не мають можливості працювати за індивідуально визначеними формами роботи. Чоловіки відзначили, що мають більше таких можливостей (різниця становить 5,7 %). Якщо говорити про співбесіди при прийомі на роботу, то 14,9 % - питали про сімейний статус. 11,2 % - питали про наявність дітей, 4,4 % - питали про плани стосовно народження дітей. Жінок частіше питали про наявність дітей (12,3 % жінок та 8,5 % чоловіків), а також щодо планів народження дітей (5,8 % жінок та 0,9 % чоловіків), також 1,8 % жінок вказали, що їх питали про наявність вагітності.

Отже, на сьогодні досягнуто 30 % представництва жінок на посадах категорії А, але це ще не є такою межею та ідеалом. Збалансована участь передбачає представлення жінок відповідно до того відсотку, який працює в інститутах державної влади та органах місцевого самоврядування. Рівна частина передбачає також, що співробітники можуть вільно висловлювати свої думки, відстоювати свою позицію і не боятися того, що вони будуть за це покарані тим чи іншим чином.

Список використаних джерел

1. Конституція України від 28.06.1996 р. Законодавство України: база даних. URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D 1 %80#Text.

2. Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків: Закон України від 08.09.2005 р. № 2866-IV. URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2866-15/ed20230331#Text.

Размещено на Allbest.ru