Феном судової корупції: специфіка та напрями протидії

Размещено на http://www.allbest.ru

Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ

Феном судової корупції: специфіка та напрями протидії

Діана Рукіна

здобувач вищої освіти

Науковий керівник:

Андрій Чвалюк

кандидат юридичних наук, доцент

Корупція є негативним фактором, який впливає на всі суспільні відносини, в тому числі й на роботу судової гілки влади. Як загальновідомо, право на судовий захист є обов'язковим елементом будь -якого суб'єктивного права кожної людини, яке може бути реалізоване безпосередньо або через дії держави чи створених владою державних установ, які є гарантами реалізації спеціальних умов, що сприятимуть відновленню порушених прав, припиненню різноманітних правопорушень, а також вплинуть на швидке притягнення винних до відповідальності.

Саме корумпованість судової влади, яка призводить до її спотворення є підґрунтям дискредитації основних конституційних положень щодо сутності нашої країни, а навіть припущення про її прояви викликає питання щодо успішності антикорупційної кампанії та ефективності правового захисту судовими інстанціями [1, c. 209]. Через це дослідження зазначеної проблеми підвищує науковий інтерес до цієї теми враховуючи важливість протидії цьому явищу для розбудови правової країни.

На думку С. Гладій, явище корупції в судовій владі, варто розглядати, як зловживання суддями та посадовими особами, своїми організаційними та владними повноваженнями, порушуючи встановлені Конституцією України та законодавством норм їх функціонування [2, с. 148-149]. При цьому, судова корупція має специфічний характер, адже у випадках, коли судді здійснюють свої повноваження з неправомірної вигоди, виносячи вирок від імені держави, корупціонери де-факто прикривається нормою права. Інша риса судової корупції - це її прихованість, оскільки зазвичай виключається ситуація коли судді особисто говорять про необхідність пропозиції хабаря, а тим паче виключена ситуація його особистого отримання від зацікавленої особи. Ще одна особливість корупції в судовій системі - корпоративний характер, через який відсутні кримінальні справ за фактами корупції в судах [3, с. 154].

Перейдемо до детермінантів, які спричиняють корупцію в судовій системі України. Їх прийнято поділяти на декілька груп, кожну з яких ми пропонуємо розглянути окремо:

Політична група. У цьому контексті перш за все, слід відзначити такі фактори, як відсутність етичного підґрунтя для виховання у кандидатів на посаду судді і вже працюючих судів патріотичних почуттів, моральності та професіоналізму, розуміння того, що корупція підриває державну владу, її авторитет; політична нестабільність; відсутність належної політичної волі щодо системної протидії корупції. Не варто забувати й про антикорупційну політику, а саме про її непослідовність, недостатню визначеність та поверхневість, що породжує відчуття безкарності. Водночас не менш негативну роль відіграє дисбаланс між законодавчо закріпленою незалежністю суддів і контролем з боку законодавчої й виконавчої гілки влади позаконституційними методами [4, c. 139].

Правова група. Доцільними на наш погляд є думки Я. Романюка та Є. Лащука Вони вважають, що детермінанти корумпованості в судовій системі, поділяються на три підгрупи: судова корупція конституційний

Перша, пов'язується із практичним застосуванням антикорупційного законодавства щодо суддівської діяльності, а саме: недосконале

антикорупційне законодавство, яке дозволяє користуватись представникам судової влади своїм становищем в особистих інтересах, які зазвичай є протиправними; відсутність на нормативному рівні системних механізмів запобігання причинам та умовам корупції; правоохоронні органи пасивно виконують вимоги законодавства, коли виявляють корупцію; принцип рівності перед законом та невідворотність відповідальності за корупційні злочини не застосовуються особами, на яких покладається обов'язок боротьби з такими правопорушеннями.

Друга підгрупа окреслює проблематику застосування законодавства про судоустрій і статус суддів. Нормативно-правова база щодо судоустрою та статусу суддів має певні недоліки, які ґрунтуються на неповному приведені її до вимог Конституції України та світових стандартів, не створюючи унормовану систему контролю за діяльність судової влади, як результат відсутній належний адміністративно-правовий захист для запобігання свавіллю.

Третя підгрупа пов'язується із застосуванням норми матеріального і процесуального права під час ухвалення судових рішень. Численна кількість прогалин та колізій у національному законодавстві й неправильний вибірковий підхід застосування норм права сприяють зловживанню наданими службовими повноваженнями. Через що деформація суспільних відносин та реальна можливість порушити закон за для досягнення бажаного результату - отримання матеріальних чи нематеріальних благ, утворюють сприятливі умови для корупції [4, с. 142-144].

Економічна група. Пов'язується вона з тим, що чим більше державою регулюється економіка, тим більше виникає потенційних можливостей для підкупу чиновника. Це проявляється у криміналізації та тінізації економіки, коли поєднання влади та бізнесу призводить до хибних методів проведення державної економічної політики та її недостатньої прозорості [3, с. 159].

Організаційна група. Причини її полягають в тому, що в судових установах відбувається недодержання умов і формальне ставлення до проведення конкурсу на заміщення посад та атестації; затягування проведення спеціальної перевірки осіб, які є кандидатами на посади державних службовців або працюють на таких посадах; функції відповідних органів судової влади дублюються, їх дії є неузгодженими, а рішення - непослідовними та суперечливими. На додаток, такі фактори можуть спричинити загрозу порушення внутрішньої незалежності суддів [3, с. 155].

Соціально-психологічна група. Корупція в судовій системі неминуче породжує такі явища, як лояльність стосовно її проявів; негативну деформацію морально-етичної свідомості, як працівників суду, так і цивільних громадян; меркантильність; громадяни не відчувають достатній рівень захищеності, оскільки не вірять у законну можливість захисту своїх порушених прав. Однак певний орієнтир все -таки є це Кодекс суддівської етики. Він покладає на суддів обов'язок підтримувати високі стандарти поведінки, щоб підтримувати довіру громадян до чесності, незалежності, неупередженості та справедливості судів [4, с. 147-148].

Таким чином, вищезазначені соціокультурні детермінанти проявів корупції в судовій системі нашої держави вимагають застосування наступних заходів: удосконалення нормативно правової бази, яка буде відповідати міжнародним стандартам та не буде суперечити національному законодавству; удосконалення кваліфікаційних вимог до кандидатів, з урахуванням морально- етичних переконань; трансформація навчального процесу у закладах вищої освіти, які готують майбутніх працівників судової системи, тобто обов'язкове викладання таких навчальних дисциплін, як антикорупційне законодавство, запобігання корупції в публічному управлінні тощо, проведення різноманітних тренінгів, конференцій, вебінарів, виховних годин й подібних заходів, які підвищать рівень професійної культури і правосвідомості; запровадження періодичних підвищень кваліфікації й обов'язкової атестації для суддів.

Явище корупції у судовій системі має давню історію розвитку й обумовлюється такими факторами, як системність, масовість, шкідливий характер, безкарність і комплексність. Проаналізувавши ряд детермінантів корупції, ми прийшли до висновку, що найважливішою групою є соціально - психологічна. Саме тому оновлене психологічне ставлення майбутніх суддів до своєї професії, поєднане з проведенням судової реформи, здатне, на нашу думку, зменшити кількість корупційних проявів в судовій системі.

Література

Бондаренко О. С., Куліш А. М. Право на судовий захист: судова корупція як прояв дискримінації. Наше право. 2022. № 1. С. 209-213.

Гладій С. До питання запобігання корупції в судовій сфері. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія ПРАВО. 2014. Вип. 28, Т. 3. C. 147-150.

Москвич, Л. Корупційні детермінанти у судовій системі України. Вісник ЛДУВС імені Е.О. Дідоренка 2015, № 3, С. 153-162.

Романюк, Я. Лащук Є. Детермінанти корупції в судовій системі України, або чи можна очікувати позитивного ефекту від повного оновлення суддівського корпусу: судово-правова реформа. Право України. 2016. № 6. С. 134-155.

Размещено на Allbest.ru