Проблеми визначення вартості вживаних парфумерних товарів

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Черкаський науково-дослідний експертно-криміналістичний центр МВС України

Відділ товарознавчих, гемологічних, економічних, будівельних, земельних досліджень та оціночної діяльності

Сектор товарознавчих та гемологічних досліджень

Проблеми визначення вартості вживаних парфумерних товарів

Манаєнко Т., ст. судовий експерт

Кримінальні правопорушення проти власності є однією з найпоширеніших груп злочинних діянь. Важливе значення при кваліфікації кримінальних правопорушень проти власності має предмет, до якого належать: майно, право на майно, дії майнового характеру тощо. Особливою кваліфікуючою ознакою кримінальних правопорушень проти власності є розмір завданої шкоди, встановлення якого відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 242 Кримінального процесуального Кодексу України [1] є обов'язковою підставою проведення судової експертизи. Тому до експертних установ МВС України призначаються судово-товарознавчі експертизи з метою визначення розміру завданих матеріальних збитків потерпілому в наслідок вчинення кримінальних правопорушень проти власності. Не виключенням є встановлення розміру матеріальних збитків, заподіяних в результаті кримінально-протиправних посягань на парфумерні товари, які були у вжитку. судовий товарознавчий вартість вжиток парфум

Сучасний ринок парфумерних товарів є досить розвинутим та складається з продукції, як вітчизняного, так іноземного виробництва. Відповідно до номенклатури основоположних характеристик товару товарознавчі експертизи поділяють на ідентифікаційну, кількісну, вартісну та експертизу справжності [2, с. 282]. Аналіз експертних проваджень дозволяє впевнено стверджувати, що найбільш частими є питаннями з визначення вартості товарів, а саме встановлення їх ринкової вартості. Оскільки парфумерні товари, які були у вжитку, доволі часто стають об'єктами кримінально-протиправних посягань, то і питання щодо визначення їх вартості непоодинокі, а збитки, які заподіяні потерпілому - значущими, особливо у випадках, коли викрадена парфумерія є високовартісною.

Звернемо увагу, що серед експертів-товарознавців існує думка, що встановлення ринкової вартості парфумерних товарів, які були у вжитку, не є можливим. Пояснюється це тим, на їх думку, що відповідно до абз. 4 ч. 1 ст. 9 Закону України «Захист прав споживачів» парфумерно-косметичні вироби не підлягають обміну (поверненню) [4; 5]. Але, на нашу думку, це є не вірним, оскільки:

- Закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів [4], а ні як не законність існування будь -якого ринку товарів та послуг;

- Закон забороняє обмін (повернення) парфумерно-косметичних товарів лише належної якості, проте, якщо довести, що зазначені товари є неналежної якості, то такий обмін (повернення) можливий;

- не існує жодної законодавчої заборони щодо продажу парфумерних товарів, які були у вжитку.

Узагальнюючи наведене вище можна з впевненістю стверджувати, що ринок парфумерних товарів, які були у вжитку, має право на своє існування та розвиток, та більш того - він існує.

Відповідно до Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» оцінка майна проводиться із застосуванням методичних підходів, методів оцінки, які є складовими частинами методичних підходів або є результатом комбінування кількох методичних підходів, а також оціночних процедур [3].

Встановлення вартості парфумерних товарів, які були у вжитку, проводиться на підставі даних, які отримані у результаті їх ідентифікації.

Для проведення оцінки майна застосовуються такі основні методичні підходи: витратний, порівняльний, дохідний.

Найбільш виправданим підходом, на нашу думку, при визначенні вартості парфумерних товарів, які були у вжитку, є витратний, проте і його застосування також стає не можливим. Встановлення поточної вартості витрат на відтворення (заміщення) зазначеного об'єкту не викликає труднощів, оскільки ринок парфумерних товарів досить розвинений. Проте виникають складнощі щодо коригування парфумерних товарів на суму їх зносу (знецінення). Проте виникають складнощі щодо врахування відсотку залишку засобу, дефектів, пошкоджень, у тому числі частково чи повністю втрачений товарний вигляд тощо. Важливою особливістю експертного дослідження парфумерних товарів є те, що жодна діюча методика не регламентує визначення відсотків зниження якості та/або кількості цих товарів (дефекти, пошкодження, у тому числі частково чи повністю втрачений товарний вигляд тощо).

На сьогодні, з огляду на неможливість застосування жодного з методичних підходів для оцінки майна, передбачених Національним стандартом №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» [3], визначення ринкової вартості парфумерних товарів, які були у вжитку, не є можливим. А як наслідок, встановлення розміру завданих матеріальних збитків потерпілому внаслідок вчинення кримінальних правопорушень, об'єктами яких є парфумерні товари, які були у вжитку, під час проведення товарознавчої експертизи також є неможливим, через відсутність % зносу

Повертаючись до питання доцільності використання витратного методичного підходу при визначенні розміру збитку, заподіяного потерпілій стороні, який на нашу думку найбільш за все підходить для визначення вартості об'єктів, які наразі є предметом розгляду. Зазначений методичний підхід передбачає визначення залишкової вартості заміщення (відтворення) з урахуванням ступеню зносу об'єкту дослідження та коригування його вартості у бік зменшення. Проте, як свідчить практика, основна проблема застосування вказаного методичного підходу полягає у визначенні саме відсотку зносу. З одного боку немає нічого простішого, як спрямувати відповідне клопотання на адресу ініціатора, з метою визначення ступеню зносу, але цей спосіб може бути використаний тільки у разі відсутності об'єкту дослідження, коли експерт сприймає надану слідством інформацію як достовірну. У разі ж надання у розпорядження експерта об'єкта дослідження виникає проблема, оскільки до первісної вартості парфумів, як мінімум включена вартість флакону, який також експлуатується та на якому з'являються сліди цієї експлуатації, а відтак, при розрахунку ступеню зносу має бути враховане не тільки те, на скільки використано парфуми, але й стан флакону, що неможливо при відсутності відповідного алгоритму розрахунку. Отже, наразі існує нагальна потреба у розробці єдиного алгоритму розрахунку ступеню зносу та підходу до визначення вартості парфумів, які були у вжитку.

Список використаних джерел

1. Кримінальний процесуальний кодекс України: Кодекс України; Закон, Кодекс від 13.04.2012 №4651-VI.

2. Цивільний кодекс України: Кодекс України; Закон, Кодекс від 16.01.2003 №435-IV.

3. Криворучко Н.В., Нікітенко С.В. Особливості товарознавчої експертизи парфумерних товарів // «Молодий вчений», №3 (91), березень, 2021 р. С. 282-284.

4. Про затвердження Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» // Постанова Кабінету Міністрів України; Стандарт від 10.09.2003 №1440.

5. Про захист прав споживачів // Закон України від 12.05.1991 №1023-XII.

6. Про реалізацію окремих положень Закону України «Про захист прав споживачів» // Постанова Кабінету Міністрів України від 19.03.1994№172.

Размещено на Allbest.Ru