Регламентація прав та свобод людини та громадянина в умовах воєнного стану
Національна безпека у суспільній та політичній сфері держави як основи забезпечення прав та свобод людини і громадянина. Пріоритетні напрямки досягнення обороноздатності країни. Використання інтегрованої системи держави для захисту національних інтересів.
Рубрика | Государство и право |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 25.04.2024 |
Размер файла | 15,5 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.Allbest.Ru/
Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ
Кафедра загальноправових дисцилін
Регламентація прав та свобод людини та громадянина в умовах воєнного стану
Д. Лавренко, викладач
Проблема національної безпеки є керівною та комплексною ланкою у суспільній та політичній сфері життя нашої держави. Від ступеня захищеності держави залежать права та свободи людини і громадянина як в суспільстві та на державному рівні. Багатоплановість цього інституту як гарант стійкого процесу забезпечення нормального розвитку та функціонування держави виражається у вчасній нейтралізації, запобіганні та виявленні можливих загроз та розповсюдження негативних тенденцій національним інтересам не тільки у сфері прикордонної діяльності та оборони, правоохоронної діяльності, а й у сфері охорони здоров'я, культурного розвитку суспільства, екології та довкілля, освіти та науки, захисту економічного плану та інформації. Можемо зазначити, що правовий базис національної безпеки та оборони ми можемо прослідкувати в Закон України «Про національну безпеку України», міжнародних договорах.
Ще у 2014 році було розпочату військову реформу для підвищення обороноздатності країни після початку російської збройної агресії проти України. На етапі повного занепаду обороноздатності держави, були поставлені такі цілі:
- вдосконалення бюджетного забезпечення у секторі безпеки та оборони, що допоможе раціонально використовувати ресурси держави;
- забезпечення стійкого демократичного цивільного нагляду за результатами діяльності сектору безпеки та оборони;
- забезпечення адекватного військового патріотичного виховання;
- введення оперативності, економічності функціонування суб'єктів підрозділів безпеки та оборони, що дасть змогу оптимізувати їх функції та завдання [1]. національний безпека право свобода людина громадянин
Трьома пріоритетними напрямками для досягнення мети реформування в Міністерстві оборони є проведення воєнної реформи, зміцнення оборони держави та всебічне забезпечення Збройних сил.
Стратегічний оборонний бюлетень України був введений в дію Указом Президента України від 6 червня 2016 року №240/2016. СОБ є документом оборонного планування, розроблений Міністерством оборони України мета якого є набуття необхідного та достатнього рівня бойової готовності і здатності для виконання функцій пов'язаних з обороною держави [2].
У 2016 та 2017 роки були знаковими для прийняття стратегічних рішень, до яких можна віднести прийняття Закону України «Про національну безпеку України», який чітко визначив завдання і пріоритети перед сектором безпеки і оборони на вимогу необхідності реформування. Цей закон закріпив трансформацію Збройних сил України відповідно до стандартів НАТО, а також незворотність змін в секторі безпеки та оборони України. Зміни до Конституції України, які пройшли в першому читанні визначили всім органам влади України завдання щодо необхідності і пріоритетності здобуття членства в НАТО, а також в ЄС [3].
Станом на 2017 рік було покращено стан комплектування Збройних сил військовим, які служать за контрактом, покращено загальний стан забезпечення озброєння та військової техніки, покладено початок дієвій системі логістики, покращено медичне забезпечення Збройних сил, зміцнення міжнародної підтримки, зросла якість показників підготовки військ.
Важливим кроком реформування є проведення мотиваційної кампанії військовослужбовців, це стосується збільшення грошового утримання. Метою подальших змін є вихід на завершальні етапи щодо реформування центральних органів виконавчої влади Міністерства оборони, продовження реформування Генерального штабу, реформування органів військового управління, системи підготовки не тільки на тактичному рівні, а й на оперативно-тактичному та оперативно-стратегічному. Важливим є також продовження реформування логістичного забезпечення, своєчасної поставки озброєння та техніки до військ для того, щоб при плануванні бойових завдань командир міг бути впевнений у тому, що його підрозділ буде забезпечений всім необхідним для того, щоб якісно виконати завдання.
Отже, можна виділити п'ять системо утворюючих елементів оборонної реформи на яких мають будуватися і зосереджуватися зусилля Збройних сил України, Міністерства оборони України. По-перше, це ефективний оборонний менеджмент, що передбачає цілісну діяльність демократичного цивільного контролю та нової військової системи управління згідно з принципами НАТО. По-друге, оборонне планування на засадах спроможності, яке поєднане з бюджетними процесами в нашій країні на середньо строкову перспективу. По-третє, оборонні закупки. Імпорт з новими повноваженнями Міноборони, без посередників, напряму з міжнародними партнерами. По-четверте, оптимізована система Збройних сил з носіями конкретних оперативних спроможностей. Це стосується ефективного використання відсоткового потенціалу та матеріальних ресурсів раціонального співвідношення чисельності органів військового управління, бойових частин, установ та організацій. П'ятим напрямком є інтегрована система цивільних і військових спроможностей нашої держави для захисту національних інтересів, яка передбачає комплексне використання політичних, дипломатичних та військових засобів.
Cписок літератури
1. Прієшкіна О.В. Забезпечення прав людини в Україні: стан та перспективи. Наукові записки НаУКМА. Юридичні науки. 2017. Т. 200. С. 109-114.
2. Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України»: Указ Президента України від 14 квітня Збірник тез круглого столу (м. Київ, 10 грудня 2020 РОКУ) 37 2014 року №405/2014.
3. Українське національне інформаційне агентство «Укрінформ».
4. Довбиш В.А., Ситор В.М. Проблемні питання гарантування прав і свобод людини і громадянина в умовах збройного конфлікту. Подільський науковий вісник. 2019. №4 (12). С. 127-133.
5. Наливайко Л.Р., Степаненко К.В. Міжнародно-правові стандарти прав людини: навч. посібник / Л.Р. Наливайко, К.В. Степаненко. Дніпро: ДДУВС, 2019. 184 с
Размещено на Allbest.Ru
Подобные документы
Права людини і громадянина. Види гарантій прав і свобод людини і громадянина та їх реалізація за законодавством України. Інститут парламентського уповноваженого з прав людини як важливий механізм захисту конституційних прав і свобод людини та громадянина.
курсовая работа [33,1 K], добавлен 14.05.2014Права і свободи людини в міжнародно-правовому аспекті. Система Європейської конвенції про захист прав і основних свобод людини. Система національних засобів захисту прав людини. Забезпечення міжнародних стандартів прав і свобод людини в Україні.
реферат [45,9 K], добавлен 29.10.2010Поняття, зміст та характерні ознаки громадянських прав і свобод людини в Україні. Сутність конституційних політичних прав і свобод громадянина. Економічні, соціальні, культурні і духовні права і свободи людини та громадянина, їх гарантії і шляхи захисту.
курсовая работа [51,2 K], добавлен 09.05.2011Історія виникнення інституту прав і свобод людини і громадянина. Основні права людини: поняття, ознаки та види. Сучасне закріплення прав і свобод людини і громадянина в Конституції України. Юридичні гарантії забезпечення прав людини і громадянина.
курсовая работа [40,0 K], добавлен 18.05.2015Функція ефективного захисту прав і свобод людини і громадянина як основна функція держави. Специфіка судового захисту виборчих прав. Судовий захист прав і свобод людини як один із способів реалізації особою права на ефективний державний захист своїх прав.
научная работа [34,6 K], добавлен 10.10.2012Розвиток ідеї прав людини, сучасні міжнародно-правові стандарти в даній сфері, класифікація та типи. Принципи конституційних прав і свобод людини і громадянина. Система прав за Конституцією України, реалії їх дотримання і нормативно-правова база захисту.
курсовая работа [52,9 K], добавлен 07.12.2014Конституційні принципи правового статусу людини і громадянина в Україні. Українське законодавство про права, свободи, законні інтереси та обов’язки людини і громадянина. Міжнародний захист прав людини. Органи внутрішніх справ і захист прав людини.
магистерская работа [108,6 K], добавлен 04.12.2007Роль ООН у захисті прав і свобод людини. Захист прав людини на регіональному рівні. Права і свободи людини на Україні. Роль судової влади в державі та захист прав і свобод людини. Права і свободи людини та громадянина, їх гарантії, основні обов'язки.
реферат [20,6 K], добавлен 28.01.2009Загальна характеристика питанням запровадження в Україні адміністративної юстиції як форми судового захисту прав та свобод людини і громадянина у сфері виконавчої влади. Аналіз поняття, організації, завданн та основних функцій міліції в Україні.
контрольная работа [24,7 K], добавлен 04.01.2008Визначення конституційно-правового статусу людини і громадянина як сукупності базових правових норм та інститутів. Місце органів правосуддя в механізмі захисту громадянських, політичних, соціально-економічних та культурних прав і свобод громадян.
курсовая работа [112,4 K], добавлен 19.07.2016