Проблемні аспекти правової регламентації потерпілого у кримінальному процесуальному доказуванні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Навчально-науковий інститут права та підготовки фахівців для підрозділів Національної поліції ДДУВС

ПРОБЛЕМНІ АСПЕКТИ ПРАВОВОЇ РЕГЛАМЕНТАЦІЇ ПОТЕРПІЛОГО У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОЦЕСУАЛЬНОМУ ДОКАЗУВАННІ

Глян Тетяна Дмитрівна, курсантка

Науковий керівник: Гаркуша Аліна Григорівна,

доцент кафедри кримінального процесу та стратегічних

розслідувань кандидат юридичних наук, доцент

В сучасному суспільстві забезпечення прав потерпілих є однією з ключових складових справедливості та ефективності кримінального правосуддя. Проте, проблемні аспекти правової регламентації участі потерпілого в кримінальному процесуальному доказуванні є предметом активної дискусії та дослідження в правовій науці та практиці.

Зазначимо, що частина 3 статті 93 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК України) визнає право потерпілого, як суб'єкта доказування в кримінальному провадженні, на збір доказів шляхом витребування та отримання речей і копій документів. Проте, на практиці виконання цього права потерпілим виявляється недостатньо ефективним. Такий висновок базується на двох факторах. По-перше, чинний КПК України не уточнює сутність витребування та отримання речей і копій документів як засобів отримання доказів у кримінальному провадженні. По-друге, він також не передбачає процесуальний механізм реалізації права потерпілого на витребування та отримання речей і копій документів [1].

Однією з центральних проблем є визначення активної ролі потерпілого в кримінальному процесі та його права на участь у доказуванні. Відкриття кримінального провадження відбувається за ініціативою держави, що часто призводить до недостатнього врахування інтересів та прав потерпілих. Правова регламентація участі потерпілого у доказуванні повинна вирішувати питання про статус, права та обов'язки потерпілого, забезпечуючи йому відповідну захисту і можливість впливу на процес виявлення правди. Тому актуальним постає захист прав людини, підвищення правосвідомості та правопросвітництво як елемент спроможності соціально вразливих груп населення відстоювати свої права та законні інтереси. [2, с. 187].

Ще однією проблемою є забезпечення ефективності участі потерпілого у кримінальному процесу. Недостатня інформованість потерпілого про свої права, процедури та можливості участі може призвести до обмеження його активності та недовіри до правосуддя. Брак належного сприяння та захисту соціальних, психологічних та юридичних потреб потерпілого може впливати на відображення повної правди в кримінальному процесі [3, с.187].

Також, важливим аспектом є взаємодія потерпілого з іншими учасниками кримінального процесу. Участь потерпілого може стикатися з обмеженнями та перешкодами через владні та професійні інтереси правоохоронних органів, прокуратури, адвокатури та суду. Недостатня координація, відсутність взаєморозуміння та співпраці між цими сторонами може ускладнити процес доказування та знизити довіру до правосуддя.

Один з проблемних аспектів стосується впливу медіа на процес доказування та участь потерпілих у ньому. Широке поширення інформаційних технологій і соціальних мереж збільшило можливості поширення інформації про кримінальні справи та впливу громадської думки на них. Це може викликати необ'єктивне ставлення громадськості до потерпілих, порушувати презумпцію невинуватості та спотворювати хід справи. Тому необхідно розвивати ефективні механізми контролю за медіа та забезпечення об'єктивності та недоторканості процесу доказування.

Ще однією проблемою є недостатня підтримка та захист потерпілих, особливо тих, які потерпіли від насильства, дискримінації чи злочинів з боку впливових осіб. Часто потерпілі зазнають психологічного тиску, страху або звинувачень у власній недостовірності. Існуючі механізми підтримки потерпілих часто не є ефективними, їхні права та інтереси можуть бути порушені. Необхідно забезпечити доступ до професійної, емоційної та психологічної підтримки для потерпілих та забезпечити їхню безпеку під час участі у кримінальному процесі.

Крім того, важливо вирішити питання щодо встановлення балансу між правами потерпілих та правами обвинувачених. Якщо потерпілому надається активна роль та право на участь у доказуванні, необхідно забезпечити такі самі гарантії для обвинувачених, зокрема, право на захист та можливість досліджувати свідків та докази. Такий баланс сприятиме забезпеченню справедливого процесу та недопущенню можливих порушень прав у будьякому зі сторін [4, с.431].

Усунення проблемних аспектів правової регламентації участі потерпілого у кримінальному процесуальному доказуванні вимагає системного підходу, врахування наукових досліджень та практики, а також активної співпраці між законодавцями, правоохоронними органами, юридичними та психологічними спеціалістами та представниками громадськості. Тільки шляхом постійного вдосконалення і реформування можна досягти забезпечення рівноправної та справедливої участі потерпілих у кримінальному процесі та врешті-решт забезпечити ефективне функціонування правосуддя в цілому.

Отже, проблемні аспекти правової регламентації участі потерпілого у кримінальному процесуальному доказуванні вимагають докладного вивчення та пошуку ефективних рішень. Розв'язання цих проблем може сприяти створенню справедливого, прозорого та ефективного кримінального правосуддя, яке задовольнятиме інтереси потерпілих та забезпечуватиме захист їх прав. процесуальний кримінальний провадження доказування

Список використаних джерел

1. Кримінальний процесуальний кодекс України: Закон України від 13.04.2012 року №4651-VI. URL: https://zakon.rada.gov. ua/laws/show/4651-17#Text (дата звернення: 20.05.2023).

2. Гаркуша А.Г. (2019). Деякі аспекти надання безоплатної правової допомоги в Україні. Форум права, 55 (2). 15-22. URL: file:///C:/Users/alina/Downloads/FP_index.htm_2019_2_4.pdf

3. Кримінальний процес: підручник. За заг. ред. Д. П. Письменного, Л. Д. Удалової, М. А. Погорецького, С. С. Чернявського. Київ:, «Центр учбової літератури», 2022. 780 с.

4. Кримінальний процесуальний кодекс України з постатейним коментарем, висновками Верховного Суду: станом на 01.01.2021 / упоряд. С. Г. Туманов. 2-ге вид., перероб. і допов. Харків: Право, 2021. 1008 с.

Размещено на Allbest.ru