Проблеми правового регулювання цивільно-правових відносин в умовах воєнного стану

Размещено на http://www.allbest.ru/

Проблеми правового регулювання цивільно-правових відносин в умовах воєнного стану

Дар'я Романченко

здобувач вищої освіти

Науковий керівник:

Олена Орлова

кандидат юридичних наук, доцент

(Дніпропетровський державний

університет внутрішніх справ)

Військове вторгнення рф проти України позначилася практично на всі сфери людської діяльності в Україні, включно з можливістю реалізування цивільних зобов'язань. 24 лютого 2022 року Президент України підписав Указ № 64/2022. Указ «Про введення воєнного стану в Україні». Відповідним чином до цього воєнний стан встановлюється 24 лютого 2022 року з 05:30 терміном на 30 діб. 15 березня цей строк продовжили ще на 30 днів. Таке рішення прийнято у зв'язку з повномасштабного вторгнення російської федерації проти України, фактично початком оголошення війни на території нашої держави.

Під час воєнного стану:

• уряд має право вводити певні обмеження,

• суспільні зв'язки можуть регулюватися певними нюансами та рекомендаціями.

Так, Законом України від 15 березня 2022 року № 2120 -IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» (далі - Закон № 2120- IX) додано, розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України пунктом 18. Зазначеним пунктом поки що вказано, зокрема, що під час воєнного, надзвичайного стану в Україні та протягом 30 днів після його припинення чи розірвання у разі прострочення позичальником виконання своїх грошових зобов'язань за контрактом, згідно з яким позичальнику надано банком або іншим кредитором (позикодавцем) кредит (позику), позичальник звільняється від відповідальності, передбаченої статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати штрафу, позикодавцю через це прострочення. примусове відчуження реквізоване майно

Також, Законом № 2120-IX додано розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» пунктом 6 Гриняк А.Б. Примусове відчуження майна в умовах воєнного стану в Україні. Нове українське право. Випуск 2. 2022.. Цим законом роз'яснено, що під час воєнного та надзвичайного стану в Україні та протягом тридцяти днів з дня розірвання або у разі невиконання споживачем своїх зобов'язань за договором споживчого кредиту, споживач звільняється від відповідальності перед кредитором за дане прострочення. У випадку такого відкладення набувач, також, звільняється від санкцій позикодавця (штраф, пеня) та інших платіжних зобов'язань, сплата яких вимагається угодою споживчого кредиту завдяки прострочення. Виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем уповажнення, що випливають з такого договору.

Цивільним кодексом України визначає те, що рухомими є речі, які можуть вільно пересуваються в просторі. Також однією з підстав конфіскування майна законодавець визначає застосування нерухомого майна, а також статтею 353 Цивільного кодексу України визначен о, що цей мотив може бути притягнено у разі надзвичайного або воєнного стану - повне відшкодування його вартості, а також стихійні лиха, аварії, епідемії та інші форс-мажорні обставини соціального призначення з передоплатою та повним компенсуванням витрат. У разі недотримання права володіння під час системи примусового відчуження, владар має право на правовий захист, а володар реквізованого майна оскаржити оцінку, за якою було компенсовано розцінка реквізованої рухомості. У військових умовах є прогнозування, що відповідні положення мають бути розгорнуто скріпленні в статуті разом із правами індивіда, які подають звернення. Водночас право власника майна на реквізицію примусового відчуження рухомості під час воєнного стану, оскарження оцінки відшкодування розцінка реквізованого майна виступає дійовим прийом захисту ваших законних інтересів.

Істотно змінилися наслідки невиконання цивільно-правових зобов'язань лише щодо договорів позики. Зокрема, дебітор за цими договорами звільняються від сплачування пені, трьох відсотків річних, інфляційних втрат та інших зобов'язань. Щодо інших цивільно -правових договорів результат недотримання по суті такі ж, як і до введення воєнного стану. Іншими словами, якщо сторона доведе, що вона недотрималась своїх зобов'язання внаслідок невідворотних випадків (наприклад, у зв'язку з знищення приміщення, неможливістю транспортування товару в певну місцевість, руйнація майна тощо), воно звільняється від відповідальності.

Якщо сторона не може обґрунтувати ці обставини, вона несе відповідальність на загальних мотивах.

У зв'язку з цим пропонується сторонам, які порушили цивільно - правове зобов'язання та бажають посилатися на форс-мажорні випадки, що виникли в майбутньому у зв'язку з військовою агресією, звертатися до Торгово-промислової палати України та спробувати обґрунтувати такі обставини в контексті конкретної домовленості. ^{1 Конституція України від 28.06.1996 (із змінами та доповненнями). Офіційний сайт Верховної Ради України. Про введення воєнного стану в Україні : Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022. Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року № 435-IV. Відомості Верховної Ради України. 2003. № 40-44. Ст. 35.}

Размещено на Allbest.ru