Інновації в системі державного управління

The article explores contemporary approaches to implementing innovations in the system of public administration. In the context of rapid technological changes and globalization, innovation becomes a key factor in adapting the system of public administration to complex challenges. The aim of the article is to analyze and study modern approaches in the field of innovation in public administration. Research on the topic indicates a growing interest among scholars in the issues of innovation in public administration. At the same time, challenges remain, particularly related to security and the peculiarities of implementing innovative strategies in this field. Various forms of innovation are considered, including technological innovations (introduction of digital technologies, artificial intelligence, information systems, etc.), social innovations (new approaches to interaction with consumers of public services and the state), innovations in management processes and service delivery, aimed at improving the quality and efficiency of public administration. An overview of practical experience indicates that digital transformation plays a leading role in the innovation of public administration, encompassing the development of e-governance, open data, and integrated platforms for administrative services. Key innovations in e-governance are highlighted, such as electronic taxes, document circulation, payments, and portals for administrative service provision. The advantages of using open data are analyzed. Integrated multifunctional citizen service centers and the concept of "government as a platform" with a unified ecosystem of data and services are also discussed. A separate focus is placed on approaches to classifying innovations in various spheres: service, technological, managerial, systemic, and social innovations. Innovative models of public administration, including the classical bureaucratic model, new public management, network management, and neo-Weberian model, are analyzed. The article explores the prospects of applying artificial intelligence and ensuring cybersecurity as priority directions in the context of digital transformation. The implementation of innovations in public administration is a complex strategic task that requires systematic efforts to modernize both organizational structures and the qualifications of public servants.

Key words: public administration, technologies, innovative approaches, mechanisms, tools, digitization.

Постановка проблеми. В умовах глобалізації та швидкого технологічного розвитку інновації в державному управлінні стають все більш необхідними. Зазначене може передбачати впровадження нових технологій, методів та процесів, які дозволяють поліпшити ефективність функціонування органів державної влади, забезпечити надання якісних публічних послуг громадянам та зміцнити довіру до держави.

Органи державної влади стикаються з тим, що молоді таланти, які володіють сучасними технічними навичками, можуть поступово зникнути через відсутність інновацій у системі державного управління [1]. І держава намагається реалізовувати програми, спрямовані на суттєві зміни у системі державного управління. Наприклад, впровадження цифрових технологій - таких як онлайн-портали чи більш складних систем, заснованих на штучному інтелекті і глибокому навчанні - державними службами зайнятості в країнах з розвиненою економікою та деяких країнах, що розвиваються, підвищило їх ефективність і прозорість на ринку праці [2].

Інновації в державному управлінні можуть мати різні форми: технологічні інновації, такі як використання штучного інтелекту для автоматизації рутинних задач; соціальні інновації, які спрямовані на покращення взаємодії між державою та громадянами. Незалежно від форми, метою інновацій є покращення якості державного управління. Впровадження інновацій в державному управлінні створює значний позитивний вплив на суспільство. В той же час, вказані підходи також можуть створити нові виклики, такі як потреба в захисті приватності та безпеки даних, що також має враховуватися.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Останні роки зростає свідчення про значний інтерес до інновацій у сфері державного управління, що відображено в ряді досліджень та публікацій. Аналіз наявних робіт розкриває деякі ключові тенденції та питання, що висвітлюють у свої працях науковці, а саме: Берназюк О.О., Бучковська О.Ю., Веремчук О.В., Ковтун М.С., Козаченко Ю.П., Копняк К.В., Мащенко О.В., Покиньчереда В.В., Хрякова Н.О. та ін. Інновації в державному управлінні стали ключовим фактором розвитку, проте існують виклики, такі як безпека та необхідність нових підходів до впровадження, що створює потребу у більш детальному дослідженні інноваційних підходів у зазначеній сфері.

Метою статті є аналіз та вивчення сучасних інновацій у системі державного управління.

Виклад основного матеріалу. У сучасному світі динамічного розвитку та швидких змін не можна недооцінювати роль інновацій в управлінні державою. Державне управління, як складна система органів та інструментів, націлених на забезпечення стабільності, розвитку та благополуччя суспільства, потребує постійного вдосконалення й адаптації до умов, що змінюються. Інновації в системі державного управління стали невід'ємним чинником, що дає змогу ефективно реагувати на виклики сучасності.

У контексті інновацій державного управління на перший план виходить цифрова трансформація. Швидкий розвиток інформаційних технологій, цифрова пов'язаність світу та збільшення обсягів даних відкривають нові горизонти для ефективного управління державними ресурсами та надання послуг громадянам. Використання сучасних інформаційних систем, аналіз великих даних і розробка електронних державних сервісів суттєво оптимізують процеси ухвалення рішень і роблять державні органи більш відкритими та доступними для громадян.

Однією з ключових інновацій в державному управлінні є використання цифрових технологій та електронного урядування, що включає в себе онлайн- послуги, такі як електронні податки, електронний документообіг, цифрові платежі тощо. Електронні податки дозволяють громадянам і бізнесу швидко та зручно подавати податкову звітність в електронному вигляді [3]. Електронний документообіг в органах влади прискорює внутрішні процеси адміністрування та підвищує ефективність прийняття рішень [4]. А цифрові платежі роблять оплату адміністративних послуг більш швидкою та безпечною. Електронне урядування забезпечує зручність та ефективність взаємодії громадян і бізнесу з державними органами, що дозволяє знизити корупційні ризики при наданні адміністративних послуг [5; 6].

Ще однією важливою інновацією в системі державного управління є відкриті дані - оприлюднення даних органів державної влади для вільного використання громадськістю [7]. Зазначене дозволяє підвищити прозорість діяльності органів влади, посилити довіру та сприяти прийняттю більш обґрунтованих управлінських рішень. Наприклад, відкриті дані про злочинність можуть допомогти громадянам уникати небезпечних районів або вимагати більшої уваги від поліції до певних проблем. Відкриті фінансові дані дозволяють краще простежити витрачання бюджетних коштів і виявляти порушення. А дані про дорожній рух чи громадський транспорт можуть стати основою для створення інноваційних додатків та сервісів.

Держава також впроваджує інновації в наданні послуг громадянам, зокрема створюючи інтегровані багатофункціональні центри для отримання різних адміністративних послуг в одному місці, що є більш зручним для громадян [8]. Наприклад, замість окремої взаємодії з податковим органом, Пенсійним фондом і т. д., фізична чи юридична особа може отримати всі необхідні їй послуги в одному офісі, подавши заяву в електронному вигляді. Розвиваючи зазначений інноваційний підхід "держави як платформи", відбувається інтеграція всіх окремих баз даних і реєстрів державних органів в єдину екосистему, а також відкриття доступу до неї через уніфіковані програмні інтерфейси. Прикладом вказаного підходу можна назвати онлайн-сервіс "Дія", що надає значну кількість публічних послуг [9].

Таким чином, держава повною мірою переходить на цифрові процеси, а розробники приватного сектору отримують можливість створювати інноваційні сервіси з доступом до урядових даних без необхідності окремих дозволів.

Інші інновації у системі державного управління фокусуються на вдосконаленні внутрішніх процесів та підвищенні ефективності за рахунок систем електронного документообігу, використання хмарних технологій, роботизації та автоматизації рутинних завдань.

Важливий напрямок інновацій - це вдосконалення процесів аналізу даних і прогнозування для прийняття обґрунтованих управлінських рішень з використанням технологій штучного інтелекту, машинного навчання, прогнозної аналітики. Наприклад, статистичне моделювання та прогнозування соціально-економічних процесів дозволяє Міністерству фінансів точніше оцінювати майбутні доходи бюджету та завчасно готуватися до можливих кризових явищ. Аналіз великих даних про інфекційні захворювання допомагає Міністерству охорони здоров'я краще розуміти епідеміологічну ситуацію, розробляти моделі розповсюдження інфекцій і приймати превентивні заходи.

Наступний важливий тренд - це відкрите урядування, тобто залучення громадян до процесу прийняття рішень через громадські консультації, електронні петиції, громадські ради, участь в бюджетуванні тощо. Онлайн-платформи для електронних петицій та обговорень дозволяють чиновникам збирати зворотній зв'язок від населення щодо нових законопроектів чи управлінських рішень, що підвищує довіру до уряду та легітимність політик.

Науковці, розглядаючи концепцію інновацій в державному управлінні виділяють окремі трансформації, запроваджені різними моделями публічного адміністрування [10]. Автори визначають інновації як радикальні зміни у вигляді нових процесів, технологій, продуктів чи цінностей. Нові моделі публічного менеджменту являють собою форми інновацій, нові парадигми та підходи. Дослідження розглядає основні моделі: класичну модель бюрократичного управління; новий публічний менеджмент (НПМ); мережеве управління; неовеберіанську модель. НПМ став радикальною зміною по відношенню до традиційної системи, запровадивши ринкові механізми, автономію органів влади, індикатори ефективності, індивідуальні трудові контракти тощо.

Для успішності реформ важливі інструменти та стимули, зокрема підбір та навчання управлінських кадрів, формування відкритої до змін організаційної культури, якісний менеджмент, утворення державних агентств тощо. Отже, нові парадигми публічного управління передбачають інноваційні підходи та цінності (табл. 1).

Інновації в системі державного управління можуть передбачати наступні підходи: сервісні інновації, що пов'язані з наданням послуг для існуючих суспільних користувачів; інновації процесів (стосуються створення нових адміністративних способів, методів і форм та робочих процедур виконання завдань в органі влади) [11]; інновації в технологічних процесах (застосування технології до операційної діяльності та механізмів надання послуг, який може варіюватися від цифрових форм до автоматизованого прийняття рішень за допомогою алгоритмів) [12]; інновації в управлінні - нові механізми участі громадян і нові способи підвищення прозорості та підзвітності в державному секторі; системні інновації - вдосконалені способи взаємодії з іншими організаціями та базами знань для спільного надання державних послуг; соціальні інновації - міжсекторальна концепція, спрямована на задоволення соціальних потреб уразливих груп і націлювання на основні причини соціальних проблем [13].

Таблиця 1. Порівняльна таблиця основних моделей державного управління

Сформовано на основі: [10]

Таблиця 2. Приклади ^ цифрових інновацій державного сектору

Сформовано на основі: [1].

Аналіз досвіду окремих країн світу демонструє власні підходи до інновацій у сфері державного управління (табл. 2).

Цифровізація державного управління являє собою ключову трансформацію, що має суттєвий вплив на функціонування сучасного суспільства. Вказаний процес грунтується на інтенсивному впровадженні інформаційних технологій в усі сфери державного управління з метою оптимізації процедур, поліпшення якості послуг, що надаються, збільшення прозорості та відповідальності державних органів перед громадянами.

Інновації в управлінських методах і практиках необхідні для того, щоб органи державної влади ефективно вирішували виклики сучасності, що вимагає постійного оновлення та вдосконалення підходів до державного управління, інтеграції передових технологій та врахування інтересів усіх учасників процесу.

Використання штучного інтелекту (ШІ) розглядається як перспективний напрямок у сучасному державному управлінні та суспільстві загалом. ШІ відкриває нові горизонти для оптимізації ухвалення рішень, підвищення ефективності державних програм, аналізу даних, автоматизації процесів і поліпшення взаємодії між державою та громадянами. ШІ може бути застосований для обробки великих обсягів даних, автоматизації спілкування з громадянами через чат-ботів, аналізу звернень і заяв. Штучний інтелект також дає змогу поліпшити прогнозування та планування. З його допомогою можливо аналізувати дані про соціально-економічний розвиток, прогнозувати тенденції та вимоги громадян, що дає змогу адаптувати стратегії та програми відповідно до потреб, що змінюються [14].

Отже, використання штучного інтелекту в державному управлінні є потужним інструментом для оптимізації процесів, поліпшення якості послуг і підвищення ефективності прийняття рішень. За правильного підходу та врахування етичних аспектів ШІ може значно поліпшити якість життя громадян і сприяти прогресу суспільства.

Кібербезпека передбачає комплекс технічних та організаційних заходів, спрямованих на захист комп'ютерних систем, даних, мереж та інформації від несанкціонованого доступу, витоків, знищення або зміни. Галузь є критично важливою в сучасному інформаційному суспільстві, де дедалі більше даних зберігається й обробляється в цифровій формі. З розвитком технологій кіберзагрози стають дедалі складнішими та витонченішими. Зловмисники використовують різні методи, як-от шкідливі програми, фішинг, соціальну інженерію, DDoS-атаки тощо, щоб отримати несанкціонований доступ до інформації, завдати шкоди організаціям і державі [15].

Крім технічних і організаційних аспектів, кібербезпека вимагає розроблення стратегічних політик і нормативно-правових основ. Держава має розробляти закони та стандарти, що регулюють оброблення та захист інформації, а також проводити аудити та перевірки систем безпеки. У сучасних умовах кібербезпека має особливе значення для державного управління. Кібератаки на державні органи можуть призвести до серйозних наслідків, включно з витоком чутливої інформації, порушенням діяльності державних служб і навіть загрозами національній безпеці. З урахуванням безперервного ускладнення кіберзагроз і технологічних інновацій, важливо постійно вдосконалювати й оновлювати стратегії та методи кібербезпеки, забезпечуючи таким чином надійний захист інформації та систем від загроз.

Таким чином, інноваційні підходи у системі державного управління являють собою складний, багатовимірний процес, що сприяє вдосконаленню структур і методів державного управління та може призвести до поліпшення якості життя, ефективності державних служб і зміцнення довіри громадян до влади.

Висновки

Аналіз сучасних підходів до впровадження інновацій у системі державного управління продемонстрував, що в умовах швидких технологічних змін та глобалізації, інновації стають ключовим чинником для адаптації системи державного управління до нових викликів. Хоча інновації в державному управлінні можуть мати різні форми - від технологічних (впровадження цифрових технологій, штучного інтелекту тощо) до соціальних (нові підходи до взаємодії з громадянами), проте спільною метою є підвищення якості та ефективності державного управління.

Актуальним питанням залишається поглиблення розуміння особливостей інноваційних стратегій та моделей у зазначеній сфері з огляду на нові виклики та загрози. Аналіз наявного досвіду свідчить, що провідну роль в інноваціях державного управління відіграє цифрова трансформація - впровадження інформаційно-комунікаційних технологій для оптимізації процесів та поліпшення взаємодії з громадянами, що реалізується в проєктах розвитку електронного урядування, відкритих даних, інтегрованих платформах надання адміністративних послуг тощо. Важливими трендами є також соціальні інновації, більш активне залучення громадян до формування та реалізації державної політики, застосування технологій аналізу даних і штучного інтелекту для прийняття управлінських рішень.

Таким чином, інновації в державному управлінні є комплексним стратегічним завданням, що охоплює як технологічні, так і соціально- політичні аспекти. Успішна реалізація інноваційних стратегій вимагає системних зусиль щодо модернізації як організаційних структур, так і навчання державних службовців. Кінцевою метою має стати адаптивна й ефективна система державного управління, здатна задовольнити потреби суспільства в умовах динамічних змін.

Список літератури