Деякі питання виявлення й аналізу електронних доказів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Деякі питання виявлення й аналізу електронних доказів

Мельник Андрій Михайлович

курсант ННІ права та підготовки фахівців для підрозділів Національної поліції

Науковий керівник:

Кривопуск Олександр Григорович

викладач кафедри криміналістики та домедичної підготовки Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ

В сучасному світі, де наука та техніка стрімко розвиваються, ми стикаємося з новими викликами і загрозами. Разом з розширенням цифрового простору, злочини із використанням інформаційних технологій стають все більш поширеними. Цифрові докази стають невід'ємною частиною багатьох кримінальних справ, які вимагають спеціалізованого виявлення та аналізу.

Вивчення методів виявлення й аналізу електронних доказів є необхідною складовою розслідування злочину. Вони допомагають встановити факти, ідентифікувати злочинців, а також відновити події, що передували чи мали місце під час вчинення кримінального правопорушення. За допомогою спеціалізованих інструментів і технологій можна виявити, зібрати, аналізувати та інтерпретувати цифрові сліди, залишені на електронних пристроях та в мережах зв'язку.

Варто зазначити що вивчення методів виявлення та аналізу електронних доказів - це напрям діяльності криміналістики, який досліджує способи збору, аналізу та інтерпретації електронних доказів, які можуть бути використані в судовому процесі для встановлення об'єктивної істини.

Відповідно до частини 1, статті 100 Цивільного процесуального кодексу України, електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема, на портативних пристроях (картах пам'яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет) [1]. Однак виникає питання, чому інститут електронних доказів не був впроваджений в таких кодексах - Кримінальному процесуальному кодексі та Кодексі України про адміністративні правопорушення. Зважаючи на поширеність кіберзлочинів, було б розумно вдосконалити правове регулювання цього питання, стосовно них обох. електронний доказ злочин

За загальними принципами виділяють такі основні методи виявлення та аналізу електронних доказів. Збір доказів - це процес, що включає збір електронних доказів за допомогою спеціальних програм та обладнання. Дані інструменти дозволяють виявити приховані файли, вилучити видалені дані та зібрати інші електронні докази. Аналіз метаданих, де метадані - це інформація про електронні документи, які зазвичай не відображаються в документі, але можуть бути корисними в розслідуванні кримінальних справ. Ця інформація може включати дату та час створення, зміни та відправлення документів, а також інформацію про місцезнаходження та інші деталі. Аналіз мережевої активності. Цей метод включає вивчення активності на комп'ютерних мережах, що може дати інформацію про дії користувачів, їх зв'язки та інші важливі дані. Відновлення видалених даних. Цей метод дозволяє відновити видалені файли та дані на електронних пристроях, що може бути корисним у вирішенні кримінальних справ. Експертиза - це останній етап аналізу електронних доказів, що включає оцінку та інтерпретацію зібраних даних. Уповноважені особи проводять аналіз електронних доказів з метою з'ясування їхньої достовірності, точності та значущості для кримінальної справи. Вони також можуть надавати висновки та консультативну інформацію щодо зібраних електронних доказів.

Також виникає питання стосовно того, що відповідно до частини 4, статті 100 Кримінально-процесуального кодексу України за втрату чи знищення речових доказів стороною кримінального провадження настає відповідальність. Однак, за знищення чи пошкодження цифрових доказів відповідальність не встановлюється, що може призвести до необ'єктивності під час досудового розслідування та уникнення відповідальності з боку винної особи.

Підсумовуючи вище сказане, на даний час гостро стоїть питання про необхідність впровадження інституту електронних доказів у Кримінальному процесуальному кодексі та Кодексі України про адміністративні правопорушення, зважаючи на поширеність кіберзлочинів. Враховуючи ріст кіберзлочинності, необхідно активніше працювати над впровадженням інституту електронних доказів, щоб забезпечити ефективне розслідування та правосуддя у сфері кібербезпеки.

Список використаних джерел

1. Цивільний процесуальний кодекс України: Кодекс України від 18.03.2004 р. № 1618-IV : станом на 15 квіт. 2023 р. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/1618-15#Text (дата звернення: 13.06.2023).

2. Кримінально-процесуальний кодекс України: Кодекс України від 28.12.1960 р. № 1001-05 : станом на 19 листоп. 2012 р. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/1001-05#Text (дата звернення: 13.06.2023).

Размещено на Allbest.ru