Особливості науково-правової експертизи нормативно-правових актів: загальні засади

Размещено на http://www.allbest.ru/

Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ

ОСОБЛИВОСТІ НАУКОВО-ПРАВОВОЇ ЕКПЕРТИЗИ НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ АКТІВ: ЗАГАЛЬНІ ЗАСАДИ

Лариса НАЛИВАЙКО професор кафедри загальноправових дисциплін,

доктор юридичних наук, професор, Заслужений юрист України

Марина ВОЙТЮК аспірант кафедри

кримінального процесу та стратегічних розслідувань

Україна - це правова, демократична держава з європейським майбутнім. Наразі наша держава демонструє прагнення та рішучість жити за європейськими стандартами, але чи їй це вдасться покаже час. Влітку, минулого року, відбулася історично важлива подія для України, а саме нами отримано статус кандидата в Європейський Союз, проте, щоб стати повноцінним членом ЄС наша держава має провести декілька важливих реформ, зокрема підготовка нових нормативно-правових актів.

Підготовча робота з розробки нормативно-правового акту (далі - НПА) є досить відповідальною та складною діяльністю, в процесі чого застосовуються не тільки теоретичні напрацювання, а й практичний досвід. Для того, щоб нормативно -правовий акт не суперечив нормам національного та міжнародного законодавства виникає необхідність у проведенні правової експертизи. Метою проведення правової експертизи нормативно - правових актів є забезпечення єдності правового поля, прийняття органами державної влади нормативно-правових актів, які не суперечать Конституції України, підготовка пропозицій щодо усунення невідповідності нормативно-правових актів Конституції та попередження виникнення юридичних колізій. На законодавчому рівні на сьогодні не існує поняття «правової експертизи», а тому звертаємо увагу на доктринальне визначення.

В юридичній енциклопедія під поняття експертиза розуміють вивчення, перевірка, аналітичне дослідження, кількісна чи якісна оцінка висококваліфікованим фахівцем, установою, організацією певного питання, явища, процесу, предмета, тощо» [1].

Деякі науковці під поняттям «правова експертиза» розуміють дослідження, що проводиться експертом на підставі рішення або за дорученням уповноважених на те осіб, або без такого, але через пряму вказівку нормативно-правових актів, засноване на застосуванні спеціальних знань із метою використання його результатів в юридичній діяльності та яке полягає у наданні документа у формі висновку цієї експертизи [2].

Вагомий внесок у розвиток поняття «правова експертиза нормативно -правових актів» зробив Т. Дідич, який правову експертизу проєктів нормативно-правових актів розглядає як спеціальну аналітичну діяльність, що проводиться на різних етапах нормопроектування спеціальними суб'єктами, основним призначенням якої є надання об'єктивної оцінки ступеню відповідності проекту нормативно-правового акта чинному законодавству, компетенції правотворчого органу, формі юридичного документа, правилам юридичної техніки, вимогам структурної побудови нормативно-правового акта [3]. експертиза нормативний правовий акт

Науковці стверджують, що саме правова експертиза має дати оцінку відповідності проєкту нормативно-правового акта сучасним досягненням вітчизняної та зарубіжної правової науки та юридичної практики, узгодженості положень проєкту акта іншим правовим актам, визначити його соціальну та економічну доцільність, наслідки його реалізації [4].

На законодавчому рівні для визначення порядку проведення правової експертизи проектів нормативно-правових актів у 2000 році Міністерством юстиції України розроблено Методичні рекомендації щодо проведення правової експертизи проектів нормативно-правових актів [5].

Дані рекомендації окреслюють особливості науково-правової експертизи НПА, що ставить перед собою основні завдання:

- визначення ступеня відповідності правових приписів об'єктивним та суб'єктивним закономірностям, притаманним суспільним відносинам, що становлять предмет регулювання даного нормативно-правового акта;

- врахування попередньої та поточної практики нормативного регулювання даної або аналогічної сфери суспільних відносин в Україні та за кордоном;

- максимальне залучення та використання в експертному дослідженні наявної наукової інформації, статистичних та інших даних, докладне обгрунтування положень, що наводяться;

- прогнозна оцінка можливих наслідків реалізації майбутнього акта, ступеня та характеру його можливого впливу на соціально-економічні відносини, що становлять предмет правового регулювання;

- проведення в разі необхідності спеціальних досліджень з найбільш складних питань або з питань, щодо яких відсутня відповідна науково підтверджена інформація [5].

Науково-правова експертиза включає проведення як одноособово так і групою експертів. Методичні рекомендації виділяють такі методи проведення групової науково - правової експертизи як опитування експертів за спеціально розробленим переліком питань або анкетою. Опитування допомагає використати знання і досвід фахівців безпосередньо, без проміжних стадій накопичення та аналізу необхідного інформаційно -довідкового матеріалу. Експертне опитування має проводитися спеціальною групою фахівців, які здійснюють відбір експертів, розроблення переліку питань або анкети, проведення опитування та узагальнення отриманих результатів. На кожному з етапі цієї роботи необхідно дотримуватися певних науково-обґрунтованих процедурних вимог щодо кількості та відбору експертів, надання їм відповідних матеріалів для оцінки, підрахунку результатів опитування [5].

Юридична практика свідчить про зростаючу роль та важливість науково -правових експертиз при захисті прав та інтересів учасників правовідносин у суді. Це є необхідним саме тому, що науково-правова експертиза надає суду перспективи більш ефективно та системно використовувати норми матеріального та процесуального права при вирішенні судових спорів.

Однією з основних проблем, які зустрічаються на практиці, незважаючи на їх обов'язковість, залишається несумлінне ставлення суб'єктів нормотворення до вимоги щодо подання до Міністерства юстиції проектів нормативних актів на експертизу щодо їх відповідності міжнародному та національному законодавству. Наприклад, уповноважені суб'єкти не подають НПА на експертизу щодо їх відповідності Конвенції та практиці Європейського суду. З того моменту як Україна стала повноправним членом Ради Європи та ратифікувала Конвенцію про захист прав та основоположних свобод й взяла на себе обов'язок виконувати рішення Європейського Суду з прав людини, а тому не вправі ігнорувати рішення Європейського суду, зокрема, не вживаючи заходів щодо зміни національного законодавства, визнаного Європейським судом таким, що не відповідає Конвенції, оскільки процес виконання Україною рішень Європейського суду знаходиться на постійному контролі в Комітеті Міністрів Ради Європи.

Отже, боротьба за незалежність та територіальну цілісність та поряд з цим євроінтеграційні прагнення стали невід'ємними реаліями сьогодення нашої країни. Відповідно питання вдосконалення нормативно-правової бази одержує нового наукового та практичного значення. Одним із способів вдосконалення законодавства можна вважати науково-правову експертизу нормативно-правових актів. Метою проведення даної експертизи нормативно-правових актів є забезпечення єдності правового поля, прийняття органами державної влади нормативно-правових актів, які не суперечать Конституції України.

Література

1. Шемшученко Ю. С. Юридична енциклопедія. Київ, 1998. Т. 2. С. 333.

2. Юрчишин В. Д. Поняття та ознаки правової експертизи проектів нормативно-правових актів. Держава і право. 2011. № 51. С. 57-63.

3. Дідич Т. О. Нормопроектування: питання теорії та методології. К.: Вид-во Європейського університету, 2010. 160 с.

4. Перерва Ю. М. Деякі питання експертизи законопроектів в Україні. Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. 2008. № 42. С. 166-171.

5. Методичні рекомендації щодо проведення правової експертизи проектів нормативно-правових актів (прийнято 21.11.2000 р.). URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/va041323-00#Text.

Размещено на Allbest.ru