Аналіз упровадження процедур і стандартів Європейського Союзу під час здійснення прикордонного контролю в пунктах пропуску через державний кордон України (2003-2022 рр.)

Размещено на http://allbest.ru

Національна академія Державної прикордонної служби України

імені Богдана Хмельницького

Аналіз упровадження процедур і стандартів Європейського Союзу під час здійснення прикордонного контролю в пунктах пропуску через державний кордон України (2003-2022 рр.)

Артем Чорний кандидат психологічних наук,

доцент кафедри прикордонного контролю

м. Хмельницький, Україна

Анотація

Статтю присвячено теоретичному аналізу впровадження стандартів Європейського Союзу в процедури здійснення прикордонного контролю в пунктах пропуску через державний кордон України протягом 2003-2022 років. законодавчий прикордонний контроль біометричний

Висвітлено законодавче підгрунтя імплементації стандартів Європейського Союзу у практику здійснення прикордонного контролю в Україні.

Акцентовано увагу: на запровадженні трирівневої системи перевірки документів у іноземців та осіб без громадянства (далі ОБГ); використанні загальноєвропейського підходу до реєстрації іноземців, ОБГ та їх паспортних документів; застосуванні принципу вибірковості щодо видачі іміграційних карток; апробації європейських підходів та інноваційних технологій під час проведення в Україні чемпіонату Європи з футболу 2012 року; створенні консультаційних пунктів з метою покращання взаємодії та обміну інформацією; створенні можливості здійснення перевірок осіб та транспортних засобів за базою даних “Інтерпол” у пунктах пропуску; впровадження процедури обов'язкової фіксації біометричних даних іноземців та ОБГ, вихідців з 71 країни світу; започаткуванні видачі з 2015 року громадянам України паспортів з безконтактним електронним носієм; запровадженні системи оформлення віз в електронному вигляді для 45 країн; розробленні спільної інтегрованої моделі аналізу ризиків (CIRAM 2.0, CIRAM 2.1); запровадженні системи електронного бронювання черги в пунктах пропуску для автомобільного сполучення (у вигляді експерименту); оснащенні місць здійснення прикордонного контролю сучасними технічними засобами; застосуванні підсистеми “Контроль другої лінії”; запровадженні процедури надання авіаперевізниками попередніх даних реєстрації особи у форматах API та PNR. Зазначено, що базові компетентності, якими мають володіти майбутні офіцери-прикордонники та військовослужбовці за контрактом, упроваджені в робочі програми навчальних дисциплін Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького та Головного центру підготовки особового складу Державної прикордонної служби України на основі уніфікованої Програми підготовки “Common Core Curriculum for Border and Coast Guard Basic Training in the EU”.

Ключові слова: стандарти Європейського Союзу; Державна прикордонна служба України; громадяни України; іноземці; особи без громадянства; транспортні засоби; прикордонний контроль; пункт пропуску; перевірка документів; реєстрація; візи; аналіз ризиків; контроль другої лінії; технічні засоби прикордонного контролю.

Вступ

Постановка проблеми. Вигідне геополітичне розташування України в центрально-східній частині Європи, проходження її територією основних євро-азійських транспортних коридорів обумовили її статус транзитної держави.

Державна прикордонна служба України (далі ДПСУ) бере свій початок 1 серпня 2003 року, коли було прийнято Закон України “Про Державну прикордонну службу України”. До моменту прийняття цього Закону державний кордон України охороняли Прикордонні війська. Якщо порівняти ДПСУ на сучасному етапі розвитку і ДПСУ зразка 2003 року, то це дві зовсім різні структури. Вони приблизно однакові за чисельністю, а за підходами до здійснення прикордонного контролю, технічним оснащенням вони мають суттєві відмінності.

Проєвропейський вектор, який обрала наша країна ще до початку повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України, зумовив активну роботу всіх правоохоронних відомств у напрямі модернізації наявної інфраструктури, технічного оснащення, приведення законодавства до норм європейських держав тощо.

Від моменту створення ДПСУ керівництво відомства вживало низку організаційних і практичних заходів щодо: співпраці з різноманітними європейськими та міжнародними організаціями, зокрема такими, як FRONTEX, EUBAM тощо; навчання особового складу ДПСУ на різних рівнях із залученням іноземних спеціалістів; запровадження європейського інтегрованого управління кордонами, грунтовного аналізу й оцінки ризиків в процесі протидії протиправним елементам, які намагаються порушити законодовство (здійснити незаконне переміщення осіб, зброї, вибухівки, наркотичних і психотропних речовин, прекурсорів тощо); розроблення керівних документів з питань прикордонного контролю, прикордонної служби відповідно до стандартів Європейського Союзу (далі ЄС).

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Результати аналізу поглядів українських учених показали, що питання впровадження процедур і стандартів ЄС у своїх працях вивчали чимало дослідників.

Особливості інтегрованого управління кордонами досліджували такі вітчизняні вчені, як О. А. Біньковський, В. А. Кириленко, Д. А.Купрієнко, М. М. Литвин, О. Л. Луцький, В.О. Назаренко, Г. А. Магась, В.С. Нікіфоренко, Б. М. Олексієнко, В. М.Серватюк, О. М. Ставицький, В. В. Половніков, П. А. Шишолін та інші.

Зокрема, О. А. Біньковський присвятив свої праці вивченню стану прикордонного контролю під час проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи з футболу 2012 року та запровадження спрощень здійснення прикордонних формальностей у пунктах пропуску.

Д.А. Купрієнко досліджував диференційовану модель транспарентності державного кордону України у пунктах пропуску з країнами-членами ЄС.

В. С. Нікіфоренко вивчав проблематику передачі попередній даних реєстрації особи у фоматах API і PNR.

Особливості взаємодії та міжнародної співраці з питань удосконалення процедур прикордонного контролю вивчали: О. А. Біньковський, А. В. Віхтюк, С. П. Гетманюк, О. В. Ільченко, І. С. Катеринчук, М. М. Литвин, А.В. Махнюк, О. Г. Мельников, А. М. Чорний, В.В. Чумак, О. М. Шинкарук та ін.

Зокрема М. М. Литвин вивчав досвід іноземних держав щодо питання інтегрованого управління кордонами та можливості запровадження його в Україні.

І. С. Катеринчук проаналізував принципи, форми та способи взаємодії та координації дій ДПСУ з іншими суб'єктами забезпечення національних інтересів на державному кордоні. А. В. Віхтюк досліджував питання впровадження інтегрованого управління кордонами в сучасних умовах державотворення України.

Проте проблематика застосування процедур і стандартів ЄС під час здійснення прикордонного контролю залишається малодослідженою та на сучасному етапі розвитку прикордонного відомства є надзвичайно актуальною.

Саме тому метою статті є висвітлення результатів теоретичного аналізу впровадження процедур і стандартів Європейського Союзу під час здійснення прикордонного контролю в пунктах пропуску через державний кордон України (2003-2022 рр.).

Результати дослідження

У цьому дослідженні проведено теоретичний аналіз застосування стандартів ЄС в процедурах здійснення прикордонного контролю ДПСУ 5 листопада 2009 року було прийнято Закон України “Про прикордонний контроль”, що обумовлено виконанням Україною зобов'язань щодо адаптації законодавства до стандартів ЄС та необхідністю визначення чітких правил та умов перетинання державного кордону особами, транспортними засобами та вантажами, упровадженням у практику здійснення прикордонного контролю в Україні процедур прикордонного контролю, передбачених Кодексом Шенгенських кордонів (Регламент Ради (ЄЕС) № 562/2006)” [1, с. 7]. Попри те, що Україна має лише зовнішні кордони (на відміну від ЄС, який має як зовнішні, так і внутрішні кордони), її законодавство багато в чому адаптовано до європейських стандартів з питань здійснення прикордонного контролю. Значна частина норм Кодексу Шенгенських кордонів, що регламентують перетинання зовнішніх кордонів, збігаються із нормами, прописаними в Законі України “Про прикордонний контроль” [2, с. 3]. Відповідно до статті 2 цього Закону прикордонний контроль в Україні спрямований на визначення наявності законних підстав щодо перетинання кордону в пунктах пропуску особами, транспортними засобами та вантажами, які переміщуються. Це здійснюється шляхом протидії незаконному переміщенню: осіб через державний кордон; незаконній міграції; торгівлі людьми; незаконному переміщенню зброї; наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів; боєприпасів, вибухових речовин; матеріалів і предметів, заборонених до переміщення через державний кордон. Як бачимо, зазначений перелік повністю збігається з переліком загроз, яким протидіють прикордонники ЄС. У цьому ж Законі також зазначено 6 умов щодо в'їзду на територію України, яким має відповідати іноземець або особа без громадянства (далі ОБГ), щоб його пропустили через кордон. Наявність у Законі умови № 4: підтвердження мети запланованого перебування та умови № 5: наявності достатнього фінансового забезпечення на період запланованого перебування і для повернення до держави походження або транзиту до третьої держави або наявності в нього можливості отримати достатнє фінансове забезпечення в законний спосіб на території України яскраво доводить нам, що європейські підходи щодо пропуску іноземців і ОБГ на територію України чітко враховані й виконуються під час кожного такого перетинання в пунктах пропуску.

На сучасному етапі розвитку ДПСУ місія прикордонного відомства полягає у забезпеченні необхідного балансу між ефективним рівнем прикордонної безпеки та відкритості кордону для законної транскордонної діяльності подорожніх. 27 жовтня 2010 року Уряд України розпорядженням № 2031-р схвалив Концепцію інтегрованого управління кордонами, з моменту впровадження якої вектор нашої держави став ще більш проєвропейським [3, с. 1].

Під час дослідження автором статті було встановлено, що протягом 2003-2022 років у прикордонному відомості запроваджено низку суттєвих інновацій з питань здійснення прикордонного контролю. Запроваджено трирівневу систему перевірки документів в іноземців та ОБГ: 1) перевірка документів співробітниками посольств, консульств України за кордоном у процесі їх подання для отримання віз; 2) перевірка документів у пунктах пропуску; 3) перевірка документів в осіб усередині країни. У Державній прикордонній службі України використовується загальноєвропейський підхід до реєстрації іноземців, ОБГ в пунктах пропуску (можливість безперервного перебування на території України 90 діб протягом 180 діб) [4, с. 1]. Відбулося спрощення щодо заповнення імміграційних карток указаною категорією осіб, а саме імміграційні картки заповнюють лише у таких випадках: 1) якщо іноземець або ОБГ надали під час здійснення прикордонного контролю для перевірки паспортний документ, у якому не передбачено сторінок для відміток про перетинання державного кордону; 2) іноземці є громадянами держави, яка входить до переліку країн міграційного ризику, або ОБГ постійно проживають у такій державі; 3) якщо іноземець або ОБГ висловили прохання щодо непроставлення в паспорті відмітки про перетинання державного кордону України; 4) якщо іноземець або ОБГ перетинають державний кордон України регулярно, але не рідше одного разу на тиждень. У решті випадків імміграційні картки не заповнюються [5, с. 2].

Слід зазначити, що Україна має досвід проведення “Євро-2012”, який засвідчив, що завдяки впровадженню європейських стандартів у систему пропуску осіб, транспортних засобів і вантажів як одного з основних механізмів інтегрованого управління кордонами було забезпечено здійснення пропускних операцій на кордоні в умовах проведення масових заходів континентального рівня.

Під час чемпіонату Європи з футболу було апробовано на практиці низку технологічних інновацій, які позитивно вплинули на ефективність прикордонної діяльності, а саме:

- на автомобільних шляхах:

1) спільний контроль на українсько-польському кордоні в семи пунктах пропуску;

2) здійснення контролю за принципом однієї зупинки без виходу осіб з транспортних засобів;

3) виділення окремих єврокоридорів і євросмуг для пропуску організованих груп уболівальників;

4) надання можливості громадянам, які прямують з метою туризму, надсилати попередню (завчасну) інформацію на електронні адреси пунктів пропуску, які оприлюднені на офіційному вебсайті служби у мережі “Інтернет”;

- на повітряних шляхах:

1) запроваджено систему попереднього подання інформації про пасажирів, яка успішно працює і сьогодні. ЇЇ суть полягає в тому, що всі авіакомпанії, які виконують міжнародні польоти в аеропорти України, зобов'язані одразу після завершення реєстрації в аеропорту вильоту надавати інформацію про пасажирів, які прямують в Україну. Прикордонники за час перебування літака у повітрі перевіряють пасажирів за відповідними базами даних;

2) оформлення пасажирів на борту літаків, біля трапу судна, на окремих євросмугах за спрощеними технологіями та в буферних зонах за допомогою мобільних комплексів. Загалом запровадження таких інновацій дало змогу в 2,5 рази зменшити час перевірки (до 20 секунд) та значно прискорити перетинання кордону, запобігти виникненню черг у пунктах пропуску;

- на залізничних шляхах:

1) здійснення прикордонного контролю потягів прямого сполучення на початкових та кінцевих станціях;

2) оформлення пасажирів у вагонах потягів під час їх руху.

Іншим кроком було запровадження видачі громадянам України бланків паспортів громадянина України для виїзду за кордон з безконтактним електронним носієм, відповідно до постанови Кабінету міністрів України (далі КМУ) від 07.05.2014 № 152, що надало змогу ще більше наблизити Україну до європейської спільноти та запровадити безвізовий режим з країнами ЄС [6, с. 1]. Відповідно видачу та використання дипломатичних та службових паспортів з безконтактним електронним носієм було започатковано Указом Президента від 12 травня 2015 року № 264/2015 [7, с. 1]. З 1 січня 2018 року в пунктах пропуску через державний кордон запроваджено здійснення фіксації біометричних даних іноземців та ОБГ під час прикордонного контролю. Обов'язковій фіксації біометричних даних підлягають громадяни 71 країни світу [8, с. 1].

За результатами теоретичного аналізу було встановлено, що представники ДПСУ в пунктах пропуску під час вивчення документів громадян, які перетинають кордон, завдяки нашим європейським колегам активно використовують наявну в загальному доступі базу даних паспортних документів (PRADO). У пунктах пропуску створено базу даних “Паспорт”, у якій міститься інформація щодо опису та підробок паспортних документів. Завдяки нашим європейським колегам, у процесі виявлення викрадених транспортних засобів ми маємо змогу використовувати базу даних “EUVID”, де міститься інформація щодо основних транспортних засобів, реєстраційних документів на них тощо.

Створення консультаційних пунктів значно спростило і пришвидшило процес взаємодії та обміну інформацією, яку можливо використовувати в інтересах прикордонного відомства. Їх функціонування запроваджено відповідно до Положення про консультаційний пункт Державної прикордонної служби України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 04.08.2016 № 752 [9, с. 1]. Як приклад автор статті наводить такі консультаційні пункти: “Порубне Сирет”, “Краківець Корчова”, “Ягодин Дорохуськ” тощо.

На цей час у пунктах пропуску прикордонні наряди “Перевірка документів” мають можливість здійснювати перевірку за інформаційною системою Міжнародної організації кримінальної поліції Інтерполу, яку підключено до основного сервера бази даних “Гарт 1-П”, куди заноситься вся необхідна інформація про осіб і транспортні засоби, які перетинають кордон. За базою даних “Інтерпол” можна виявити: 1) осіб, які розшукуються за вчинення злочинів, розшукуються як безвісти зниклі, невпізнані трупи; 2) викрадені транспортні засоби; 3) викрадені та втрачені проїзні документи [10, с. 2]. Слід зазначити, що раніше така можливість була лише у прикордонного наряду “Старший прикордонних нарядів у пункті пропуску” щодо якогось конкретного транспортного засобу.

З 18 грудня 2017 року відповідно до наказу Міністерства закордонних справ (далі МЗС) в Україні було запроваджено систему оформлення віз в електронному вигляді (далі е-віза). Е-віза оформлюється як разова, дворазова на строк до 30 діб для в'їзду в Україну з діловою, приватною, туристичною метою, а також з метою лікування, провадження діяльності у сфері культури, науки, освіти, спорту, з метою виконання службових обов'язків іноземним кореспондентом або представником іноземного засобу масової інформації. У випадку, якщо особа оформила зазначену візу, база даних “Гарт 1-П” автоматично спрацьовує у разі введення даних із закордонного паспорта особи і висвітлює інформацію щодо наявності у неї е-візи. Такою можливістю можуть скористатися на цей момент 45 країн відповідно до угод, які були укладені з Україною [11, с. 5].

Спільну інтегровану модель аналізу ризиків (CIRAM 2.0) [12, с. 8] було розроблено 2003 року групою експертів з прикордонних відомств держав-членів ЄС. Модель було створено для встановлення зрозумілої та чіткої методології здійснення аналізу ризиків, що мало на меті покращання процесу обміну інформацією та співпрацю у сфері безпеки кордонів. Оновлену версію, що отримала назву CIRAM 2.1, було створено за ініціативи FRONTEX у 2011 році. Основні положення цієї моделі імплементовано у процес аналізу й оцінки ризиків у ДПСУ, а саме: 1) створено відділи інформаційно-аналітичної діяльності в органах охорони державного кордону, до основних обов'язків яких належить здійснення аналізу ризиків, загроз та розробка аналітичних документів, які буду використовувати підрозділи охорони кордону (у тому числі пункти пропуску); 2) запроваджено систему профілювання ризиків (загальнодержавні, регіональні, місцеві); 3) наказом МВС від 22.01.2018 № 1007 введено такі поняття, як: “аналіз ризиків, вплив, загроза, уразливість, індикатор ризику, прогнозування ризиків, профілювання ризиків” тощо. Згідно з цим наказом, залежно від наявної інформації про загрозу, установлено такі види індикаторів ризику: превентивні (сірі) за наявності ознак, що попереджують про можливість вчинення правопорушення; потенційні (сині) за наявності ознак правопорушення, що потребують підтвердження; безсумнівні (червоні) за наявності достовірних ознак правопорушення за умови виявлення одного такого індикатора [13, с. 1]. У навчальний процес майбутніх офіцерів-прикордонників Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького (далі НАДПСУ) введено навчальну дисципліну “Інформаційно-аналітична діяльність підрозділів ДПСУ”, під час вивчення якої курсанти, крім зазначених, ознайомлюються з такими поняттями, як: метод оцінки інформації 4 на 4; методика оцінки загроз, оцінки вразливості, вивчають техніку креативного мислення (мозковий штурм, метод 635, “шість кольорових капелюхів”), основи аналізу SWOT (сильні, слабкі сторони, можливості, загрози), PEST-аналізу, який застосовується для вивчення навколишнього середовища організації (аналіз політичних, економічних, суспільно-культурних та технологічних чинників). У серпні 2022 року в НАДПСУ надійшла оновлена версія цієї моделі CIRAM 2.1, яка на сьогодні перебуває на стадії впровадження у навчальний процес курсантів.

Альтернативним кроком подолання черг перед пунктами пропуску на сьогодні є впровадження системи електронного бронювання черги (далі Е-черга). З цією метою систему на початковій стадії було апробовано в пункті пропуску для автомобільного сполучення “Ягодин Дорохуськ” як пілотний проєкт “електронна черга транспортних засобів”.

У цьому контексті позитивним є досвід Естонії, Латвії, Литви щодо “Е-черги”. Завдяки “Е-черзі” цим країнам вдалось: подолати корупційну складову щодо “торгівлі місцями в черзі” та позачергового пропуску; упорядкувати черговість заїзду транспортних засобів у пунктах пропуску; виключити випадки надходження скарг від подорожувальників і дзвінків на телефон “гарячої лінії”; звільнити під'їзні шляхи від накопичування транспорту; покращити екологічний стан і привабливість прикордонних територій для туристів; уникнути виникнення конфліктних (нестандартних) ситуацій перед пунктами пропуску та в сервісних зонах; забезпечити громадян, які перетинають державний кордон, усіма необхідними санітарними умовами та засобами першої необхідності (кафе, кімнати відпочинку, аптеки, санітарні кімнати, душові кабінки тощо). Принципова модель системи “Е-черга” є такою: завчасне бронювання місця в черзі через інтернет-сайт або мобільний додаток; прибуття в сервісну зону та реєстрація транспортного засобу; очікування дозволу на в'їзд у пункт пропуску; в'їзд на територію пункту пропуску для проходження контрольних процедур. На сьогодні в Україні триває нормативно-правове врегулювання цього питання, яке, сподіваємося, у майбутньому буде вирішене.

Завдяки допомозі наших колег з країн ЄС прикордонному відомству вдалося суттєво покращити стан оснащення місць здійснення прикордонного контролю за рахунок залучення сучасних технічних засобів, які дозволяють здійснювати поглиблену перевірку документів, пошук осіб, які намагаються незаконно перетнути кордон з приховуванням у транспортних засобах, виявляти зброю, боєприпаси, наркотичні речовини та їх прекурсори, засоби терору та диверсії, викрадені транспортні засоби тощо. Це такі сучасні технічні засоби прикордонного контролю, як: Регула 4205Д.01, Регула 4205Д.02, Регула 4205Д.03, Регула 4177, які дозволяють поглиблено перевіряти документи при різному освітленні; Регула 7505м прилад, який призначений для ідентифікації та виявлення фальсифікації номерів агрегатів і документів на транспортні засоби; прилад Identa набір засобів для виявлення таких наркотичних речовин, як марихуана, гашиш, героїн, кокаїн, крек; прилад XPOSE для виявлення контрабандних матеріалів, які було приховано в конструктивних особливостях транспортних засобів; система MAGUS HBD для виявлення нелегальних мігрантів усередині різних типів транспортних засобів або контейнерів. Можливість застосування цих і багатьох інших технічних засобів прикордонного контролю значно знизила ймовірність незаконного перетинання кордону та переміщення через нього предметів і матеріалів [14, с. 4].

Наказом МВС України від 14.05.2018 № 392 було запроваджено процедуру здійснення контролю другої лінії іноземців та осіб без громадянства в пунктах пропуску під час їх в'їзду в Україну, яку реалізовано за допомогою підсистеми “КОНТРОЛЬ ДРУГОЇ ЛІНІЇ”, розробленої 07.12.2015 з метою підвищення ефективності протидії незаконній міграції у пунктах пропуску, упровадження нових форм аналізу міграційних процесів і результатів прикордонного контролю.

Підсистема “Гарт1/КДЛ” призначена для автоматизації процесів:

1) фіксації установчих даних іноземців та осіб без громадянства (у т. ч. біометричних), стосовно яких проводиться процедура контролю другої лінії;

2) створення реєстру названих осіб;

3) виявлення у пунктах пропуску іноземців та осіб без громадянства, стосовно яких раніше проводилась процедура контролю другої лінії незалежно від її результату.

Підсистема передбачає внесення установчих даних особи, сканування сторінки з установчими даними, сканування відбитків пальців, фотографування особи тощо. Слід зазначити, що до запровадження цієї підсистеми контроль другої лінії іноземців та ОБГ здійснювався за спрощеною процедурою, а їхні дані не накопичувалися в електронному варіанті [15, с. 2].

Напередодні проведення фінальної частини “Євро-2012” спільним наказом АДПСУ, Міністерства фінансів України, Міністерства інфраструктури від 27.04.2012 № 291/506/228 були внесені зміни до Повітряного кодексу та Закону України “Про Державну програму авіаційної безпеки цивільної авіації”. Таким чином авіаперевізників зобов'язали надавати стандартне повідомлення без цифрового підпису Окремому контрольно-пропускному пункту “Київ” та Державній митній службі щодо пасажирів міжнародних авіарейсів з використанням захищеного каналу “SITA” Міжнародного товариства електрозв'язку авіакомпаній. Починаючи з 2012 року, в Україні було апробовано такі чотири варіанти організації та здійснення прикордонного контролю в пунктах пропуску для повітряного сполучення:

1) проведення процедур прикордонного контролю на території своєї держави загальнопоширена практика;

2) оформлення пасажирів під час польоту літака в повітрі;

3) проведення спільного прикордонного контролю (територія суміжної держави);

4) здійснення попереднього прикордонного контролю за завчасно наданими списками пасажирів міжнародних авіарейсів [16, с. 2].

На цей час в Україні існує проєкт Закону “Про використання попередніх даних реєстрації особи у боротьбі з транскордонною злочинністю” [17, с. 2], який, на жаль, після повномасштабного вторгнення Російської Федерації (далі РФ) на територію нашої держави 24.02.2022 та тимчасового припинення функціонування всіх міжнародних аеропортів поки не набув чинності. Відповідно до проєкту цього Закону, в Україні пропонується створити Національний центр попередніх даних, функції якого будуть покладені на окремий структурний підрозділ у ДПСУ, який буде займатися накопиченням, зберіганням попередніх даних реєстрації особи, здійснювати обмін цими даними, їх обробку, перевіряти їх у відповідних базах даних (відповідно до зазначених профілів ризиків), проводити аналіз з метою актуалізації, скасування або створення відповідних профілів даних реєстрації особи та опрацьовувати статистичну інформацію. Режим роботи цього центру цілодобовий. Національний центр попередніх даних інформацію щодо пасажирів повітряних суден, які здійснюють міжнародні авіарейси, буде збирати у двох форматах: 1) API персональні дані пасажирів та членів екіпажу та деталі польоту конкретного міжнародного рейсу, зібрані завчасно до відправлення повітряного судна; 2) PNR запис, створений авіаперевізниками або їхніми уповноваженими представниками для кожного міжнародного рейсу, заброньованого будь-яким пасажиром або від його імені, який зберігається в системах бронювання авіаперевізника, системах контролю відправлення рейсу або інших системах контролю вильоту, що забезпечують подібні функції.

Європейські стандарти активно впроваджуються і в процес професійної підготовки прикордонників. У робочі програми навчальних дисциплін Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького та Головного центру підготовки особового складу Державної прикордонної служби України на основі уніфікованої Програми підготовки “Common Core Curriculum for Border and Coast Guard Basic Training in the EU”, яка використовується в європейському інтегрованому управлінні кордонами, імплементовано базові компетентності, якими мають володіти як майбутній офіцерприкордонник, так і військовослужбовець за контрактом, який проходить допідготовку [18, с. 9].

Слід зазначити, що через військову агресію РФ проти України на північно-східній ділянці кордону було припинено здійснення прикордонного контролю в пунктах пропуску. Станом на 26.02.2022 в Україні припинили функціонування 116 пунктів пропуску (з 231 пунктів пропуску). Це всі пункти пропуску на кордоні з РФ, Республікою Білорусь, Республікою Молдова (Придністров'я). На сьогодні здійснюється прикордонний контроль і пропуск через державний кордон у 115 пунктах пропуску на західних кордонах України з Польщею, Угорщиною, Словаччиною, Румунією і Молдовою. Крім того, відповідно до “зернової угоди”, яку було укладено між Україною, ООН та Туреччиною, здійснюється оформлення вантажних суден у пунктах пропуску для морського сполучення. Протягом 2022 року кордон перетнули на 12 % менше громадян, ніж у 2021 році, 50 % з них перетинали кордон з Республікою Польща (збільшення в 2 рази у порівнянні з 2021 роком), в 2 рази збільшилася кількість громадян, які перетнули кордон з Румунією, у 2,5 раза Словаччиною, на 13 % більше з Угорщиною, в 1,5 раза більше з Молдовою [19, с. 5].

Висновки та перспективи подальших досліджень

Ураховуючи викладене, за результатами проведеного теоретичного аналізу автором статті було зазначено основні зміни, які мали місце в процедурах здійснення прикордонного контролю протягом 2003-2022 років. Висвітлено законодавче підгрунтя впровадження стандартів ЄС у практику здійснення прикордонного контролю в Україні.

Теоретичне значення цього дослідження: уперше проаналізовано зміни в нормативно-правових документах України щодо впровадження стандартів ЄС в процедури здійснення прикордонного контролю (використання загальноєвропейського підходу до реєстрації іноземців, ОБГ та їх паспортних документів; застосування принципу вибірковості щодо видачі імміграційних карток тощо); запровадження трирівневої системи перевірки документів у іноземців та ОБГ; стан апробації європейських підходів та інноваційних технологій під час проведення в Україні чемпіонату Європи з футболу 2012 року; доцільність створення консультаційних пунктів.

Автор статті вперше акцентує на змінах, які відбулися в технічному оснащенні пунктів пропуску та в технологічних операціях, що, безсумнівно, має практичне значення для якості здійснення процедур прикордонного контролю. До таких змін належать: створення можливості здійснення перевірок осіб і транспортних засобів за базою даних “Інтерпол” у пунктах пропуску; упровадження процедури обов'язкової фіксації біометричних даних іноземців та ОБГ, вихідців з 71 країни світу; запровадження системи оформлення віз в електронному вигляді для 45 країн; запровадження системи електронного бронювання черги в пунктах пропуску для автомобільного сполучення (у вигляді експерименту); оснащення місць здійснення прикордонного контролю сучасними технічними засобами; застосування підсистеми “Контроль другої лінії”; запровадження процедури надання авіаперевізниками попередніх даних реєстрації особи у форматах API та PNR.

Крім того, автором висвітлено зміни щодо підходів до навчання майбутніх офіцерів-прикордонників, які відбулися в Національній академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького, та військовослужбовців за контрактом у Головному центрі підготовки особового складу Державної прикордонної служби України.

У подальшому наукові дослідження автора будуть спрямовані на вивчення технологічних процесів процедур здійснення прикордонного контролю в пунктах пропуску України в контексті їх порівняння з європейськими аналогами на зовнішніх кордонах ЄС.

Список використаних джерел

1. Кодекс Шенгенських кордонів (Регламент Ради ЄС) № 562/2006. URL: https://zakon.rada.gov. ua/laws/show/984_026-16#Text (дата звернення: 03.05.2023).

2. Про прикордонний контроль : Закон України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/171017#Text. (дата звернення: 03.05.2023).

3. Про схвалення Стратегії інтегрованого управління кордонами на період до 2025 року : розпорядження Кабінету Міністрів України від 24 липня 2019 р. № 687-р. URL: https://zakon.rada.gov. ua/laws/show/687-2019-%D1%80#Text. (дата звернення: 03.05.2023).

4. Про затвердження Порядку реєстрації паспортних документів іноземців та осіб без громадянства в пунктах пропуску через держ. кордон : Постанова Каб. Мін. Укр. від 3 жов. 2018 р. № 798. URL: https://zakon.rada.gov. ua/laws/show/798-2018-%D0%BF#Text. (дата звернення: 03.05.2023).

5. Про затвердження Порядку проставлення відміток про перетинання державного кордону України : наказ Міністерства внутрішніх справ України від 22.08.2019 № 714. URL: https://zakon. rada.gov.ua/laws/show/z1017-19#Text (дата звернення: 03.05.2023).

6. Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, ви№ 2(91) знання недійсним та знищення паспорта громадянина України для виїзду за кордон : Постанова Кабінету Міністрів України від 7 травня 2014 р. № 152. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/302-2015-%D0%BF#Text (дата звернення: 04.05.2023).

7. Про дипломатичний та службовий паспорти України : Указ Президента України від 12.05.2015 № 264/2015. URL:https://zakon.rada. gov.ua/laws/show/264/2015#Text (дата звернення: 04.05.2023).

8. Про затвердження Порядку фіксації біометричних даних іноземців та осіб без громадянства під час прикордонного контролю в пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон та у контрольних пунктах в'їзду-виїзду, а також здійснення провадження у справах про адміністративні правопорушення : наказ Міністерства внутрішніх справ України від 24.04.2019 № 310. URL:https://zakon.rada. gov.ua/laws/show/z0496-19#Text (дата звернення: 04.05.2023).

9. Про затвердження Положення про консультаційний пункт Державної прикордонної служби України : наказ Міністерства внутрішніх справ України від 04.08.2016 № 752. URL: http://consultant. parus.ua/?doc=0ABRK1872E&abz=IRUUY (дата звернення: 04.05.2023).

10. Про затвердження Порядку дій посадових осіб Держ. прикорд. служби України та органів Нац. поліції Укр. в разі виявлення в пунктах пропуску через державний кордон України осіб, автомобільних транспортних засобів і паспортних документів, які перебувають у банках даних інформаційної системи Міжнародної організації кримінальної поліції Інтерполу : наказ Мін. внутрішніх справ України від 14.06.2016 № 505. URL: https://zakon.rada. gov.ua/laws/show/z1052-16#Text (дата звернення: 04.05.2023).

11. Про затвердження Вимог до організації роботи з оформлення віз для в'їзду в Україну і транзитного проїзду через її територію : спільний наказ Мін. закордонних справ Укр., Мін. внутрішніх справ України, Служби безпеки Укр. від 30.10.2017 № 469/897/605. URL: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/z1432-17#Text (дата звернення: 05.05.2023).

12. Спільна інтегрована модель аналізу ризиків : посібник для аналітиків Державної прикордонної служби України. Frontex. European Border and Coast Guard Agency. Warsaw, Poland, 2015. 127

13. Про затвердження Інструкції з проведення аналізу ризиків у Державній прикордонній службі України : наказ Міністерства внутрішніх справ України від 22.01.2018 № 1007. URL: https://zakon. rada.gov.ua/laws/show/z0091-18#Text (дата звернення: 06.05.2023).

14. Про вдосконалення роботи з технічними засобами прикорд. контролю : наказ Адміністрації Держ. прикордонної служби Укр. від 10.12.2020 № 535-АГ. URL: https://nadpsu.edu.ua/ wp-content/uploads/2022/09/ook-26-prykordonnyjkontrol.pdf (дата звернення: 06.05.2023).

15. Про затвердження Порядку проведення підрозділами органів охорони державного кордону Державної прикордонної служби України процедури здійснення контролю другої лінії іноземців та осіб без громадянства під час в'їзду в Україну : наказ Міністерства внутрішніх справ України від 14.05.2018 № 392. URL: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/z0869-18#Text (дата звернення: 06.05.2023).

16. Про затвердження Порядку подання авіаперевізниками або уповноваженими ними особами попередньої інформації про пасажирів, імпортні та транзитні вантажі, які перевозяться повітряними суднами, органам охорони держ. кордону та митним органам : спільний наказ Адмін. Держ. прикорд. служби Укр., Мін. фінансів Укр., Мін. інфраструктури України від 27.04.2012 № 291/506/228. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/z074012#Text (дата звернення: 06.05.2023).

17. Про використання попередніх даних реєстрації особи у боротьбі з транскордонною злочинністю : проєкт Закону. URL: https://nadpsu.edu.ua/ wp-content/uploads/2022/09/ook-26-prykordonnyjkontrol.pdf (дата звернення: 06.05.2023).

18. Common Core Curriculum for Border and Coast Guard Basic training in the European Union. Produced by FRONTEX Agency in cooperation with EU Member States and Fundamental rights organisations. Warsaw, Rondo ONZ 1, 2017. 378 р.

19. Чорний А. М., Гетманюк С. П., Гула В. В. Особливості перетинання державного кордону України окремими категоріями осіб, транспортних засобів та вантажів в умовах воєнного стану : збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія : військові науки. 2022. № 3(88). С. 189-204.

Abstract

Analysis of the implementation of EU procedures and standards in the execution of border chechs at border crossing points of Ukraine (2003 2022)

Chornyi A.

The article is devoted to the theoretical analysis of the implementation of the European Union standards in the border checks procedures at the border crossing points of Ukraine during 20032022.

The author highlights the legislative basis for the implementation of the European Union standards in the practice of border checks in Ukraine.

Attention has been focused on: the introduction of a three-level system of document verification of foreigners and stateless persons (hereinafter referred to as “SLP”); the use of a European approach to the registration of foreigners, SLP and their passports; the application of the principle of selectivity in the procedure of issuing immigration cards; approbation of European approaches and innovative technologies during the 2012 European Football Championship in Ukraine; creation of the consultation points to improve interaction and information exchange; creation of the possibility of checking persons and vehicles in the Interpol database at border crossing points; introduction of the procedure for compulsory recording of biometric data of foreigners and SLP from 71 countries; establishment of issuance of passports with contactless electronic cheap card to Ukrainian citizens since 2015; introduction of the system of electronic visa issuance for 45 countries; development of a joint integrated risk analysis model (CIRAM 2.0, CIRAM 2.1); introducing an electronic queue booking system at automobile border crossing points (as an experiment); equipping border checks locations with modern technical means; applying the second line checks subsystem; introducing a procedure for air carriers to provide Advanced Personal Information and Passenger Name Record in API and PNR formats.

It has been noted that the key competencies of the future border guard officers and contract servicemen based on the unified Common Core Curriculum for Border and Coast Guard Basic Training in the EU have been implemented into the curriculum of the National Academy of the State Border Guard Service of Ukraine and the Basic Training Center of the State Border Guard Service of Ukraine.

Key words: European Union standards; State Border Guard Service of Ukraine; citizens of Ukraine; foreigners; stateless persons; vehicles; border checks; border crossing point; document checks; registration; visas; risk analysis; second line checks; border checks technical means.

References

1. Kodeks Shenhenskykh kordoniv (Rehlament Rady YeS) № 562/2006 [Schengen Borders Code (Council Regulation (EC) activity no. 562/2006)]. Retrieved from: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/984_02616#Text (accessed 03 May 2023). [in Ukrainian]

2. Zakon Ukrainy “Proprykordonnyi kontrol” [The Law of Ukraine on Border Checks]. (2009, November 05). Vidomosti Verkhovnoyi Rady Ukrayiny. Retrieved from: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1710-17#Text (accessed 03 May 2023). [in Ukrainian]

3. Rozporiadzhennia Kabinetu ministriv Ukrainy “Pro skhvalennia Stratehii intehrovanoho upravlinnia kordonamy na period do 2025 roku” № 687-r [Decree of the Cabinet of Ministers of Ukraine on Approval of the Integrated Border Management Strategy for the period up to 2025 activity no. 687-r]. (2019, July 24). Retrieved from: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/687-2019-%D1%80#Text (accessed 03 May 2023). [in Ukrainian]

4. Postanova Kabinetu ministriv Ukrainy “Pro zatverdzhennia Poriadku reiestratsii pasportnykh dokumentiv inozemtsiv ta osib bez hromadianstva v punktakh propusku cherez derzhavnyi kordon” № 798 [Decree of the Cabinet of Ministers of Ukraine on Approval of the Procedure for Registration of Passports of Foreigners and Stateless Persons at Border Crossing Points activity no. 798]. (2018, October 03). Retrieved from: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/798-2018%D0%BF#Text (accessed 03 May 2023). [in Ukrainian]

5. Nakaz Ministerstva vnutrishnikh sprav Ukrainy “Pro zatverdzhennia Poriadku prostavlennia vidmitok pro peretynannia derzhavnoho kordonu Ukrainy” № 714 [Order of the Ministry of Internal Affairs of Ukraine on Approval of the Procedure for Stamping the Marks of Crossing the State Border of Ukraine activity no. 714]. (2019, August 22). Retrieved from: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1017-19#Text (accessed 03 May 2023). [in Ukrainian]

6. Postanova Kabinetu ministriv Ukrainy “Pro zatverdzhennia zrazka blanka, tekhnichnoho opysu ta Poriadku oformlennia, vydachi, obminu, peresylannia, vyluchennia, povernennia derzhavi, vyznannia nediisnym ta znyshchennia pasporta hromadianyna Ukrainy dlia vyizdu za kordon” № 152 [Decree of the Cabinet of Ministers of Ukraine On Approval of the Sample Form, Technical Description and Procedure for Registration, Issuance, Exchange, Transfer, Withdrawal, Return to the State, Invalidation and Destruction of the Passport of a Citizen of Ukraine for Exit Abroad activity no. 152]. (2014, May 07). Retrieved from: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/302-2015-%D0%BF#Text (accessed 04 May 2023). [in Ukrainian]

7. Ukaz Prezydenta Ukrainy “Pro dyplomatychnyi ta sluzhbovyi pasporty Ukrainy” № 264/2015 [Decree of the President of Ukraine on Diplomatic and Service Passports of Ukraine activity no. 264/2015]. (2015, May 12). Retrieved from: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/264/2015#Text (accessed 04 May 2023). [in Ukrainian]

8. Nakaz Ministerstva vnutrishnikh sprav Ukrainy “Pro zatverdzhennia Poriadku fiksatsii biometrychnykh danykh inozemtsiv ta osib bez hromadianstva pid chas prykordonnoho kontroliu v punktakh propusku (punktakh kontroliu) cherez derzhavnyi kordon ta u kontrolnykh punktakh vizdu-vyizdu, a takozh zdiisnennia provadzhennia u spravakh pro administratyvni pravoporushennia” № 310 [Order of the Ministry of Internal Affairs of Ukraine on Approval of the Procedure for Fixing Biometric Data of Foreigners and Stateless Persons during Border Checks at Border Crossing Points (Control Points) and at Entry-Exit Checkpoints, as well as Proceedings on Administrative Offenses activity no. 310]. (2019, April 24). Retrieved from: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/z0496-19#Text (accessed 04 May 2023). [in Ukrainian]

9. Nakaz Ministerstva vnutrishnikh sprav Ukrainy “Pro zatverdzhennia Polozhennia pro konsultatsiinyi punkt Derzhavnoi prykordonnoi sluzhby Ukrainy” № 752 [Order of the Ministry of Internal Affairs of Ukraine on Approval of the Regulation on the Consultation Point of the State Border Guard Service of Ukraine activity activity no. 752]. (2016, Augus 08). Retrieved from: http://consultant.parus. ua/?doc=0ABRK1872E&abz=IRUUY (accessed 04 May 2023). [in Ukrainian]

10. Nakaz Ministerstva vnutrishnikh sprav Ukrainy “Pro zatverdzhennia Poriadku dii posadovykh osib Derzhavnoi prykordonnoi sluzhby Ukrainy ta orhaniv Natsionalnoi politsii Ukrainy v razi vyiavlennia v punktakh propusku cherez derzhavnyi kordon Ukrainy osib, avtomobilnykh transportnykh zasobiv i pasportnykh dokumentiv, yaki perebuvaiut u bankakh danykh informatsiinoi systemy Mizhnarodnoi orhanizatsii kryminalnoi politsii Interpolu” № 505 [Order of the Ministry of Internal Affairs of Ukraine on Approval of the Procedure for the Actions of Officials of the State Border Guard Service of Ukraine and the National Police of Ukraine in Case of Detection of Persons, Vehicles and Passports in the Databases of the Information System of the International Criminal Police Organization Interpol at Border Crossing Points of Ukraine activity no. 505]. (2016, June 14). Retrieved from: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/ z1052-16#Text (accessed 04 May 2023). [in Ukrainian]

11. Spilnyi Nakaz Ministerstva zakordonnykh sprav Ukrainy, Ministerstva vnutrishnikh sprav Ukrainy, Sluzhba bezpeky Ukrainy “Pro zatverdzhennia Vymoh do orhanizatsii roboty z oformlennia viz dlia vizdu v Ukrainu i tranzytnoho proizdu cherezyii terytoriiu” № 469/897/605 [Joint Order of the Ministry of Foreign Affairs of Ukraine, the Ministry of Internal Affairs of Ukraine, and the Security Service of Ukraine on Approval of the Requirements for Organizing the Issuance of Visas for Entry into Ukraine and Transit through its Territory activity no. 469/897/605]. (2017, October 30). Retrieved from: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1432-17#Text (accessed 05 May 2023). [in Ukrainian]

12. Spilna intehrovana model analizu ryzykiv [Joint integrated risk analysis model]. (2015). Frontex. European Border and Coast Guard Agency. Warsaw : Poland. [in Ukrainian]

13. Nakaz Ministerstva vnutrishnikh sprav Ukrainy “Pro zatverdzhennia Instruktsii z provedennia analizu ryzykiv u Derzhavnii prykordonnii sluzhbi Ukrainy” № 1007 [Order of the Ministry of Internal Affairs of Ukraine on Approval of the Instruction on Conducting Risk Analysis in the State Border Guard Service of Ukraine activity no. 1007]. (2018, January 22). Retrieved from: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/z0091-18#Text (accessed 06 May 2023). [in Ukrainian]

14. Nakaz Administratsii Derzhavnoi prykordonnoi sluzhby Ukrainy “Pro vdoskonalennia roboty z tekhnichnymy zasobamy prykordonnoho kontroliu” № 535-AH [Order of the Administration of the State Border Guard Service of Ukraine on Improvement of Operation of Technical Means of Border Checks activity no. 535-AG]. (2020, December 10). Retrieved from: https://nadpsu.edu.ua/wp-content/uploads/2022/09/ ook-26-prykordonnyj-kontrol.pdf (accessed 06 May 2023). [in Ukrainian]

15. Nakaz Ministerstva vnutrishnikh sprav Ukrainy “Pro zatverdzhennia Poriadku provedennia pidrozdilamy orhaniv okhorony derzhavnoho kordonu Derzhavnoi prykordonnoi sluzhby Ukrainy protsedury zdiisnennia kontroliu druhoi linii inozemtsiv ta osib bez hromadianstva pid chas vizdu v Ukrainu” № 392 [Order of the Ministry of Internal Affairs of Ukraine on Approval of the Procedure for Conducting SecondLine Checks of Foreigners and Stateless Persons at Entry to Ukraine by Subdivisions of the State Border Protection Bodies of the State Border Guard Service of Ukraine activity no. 392]. (2018, May 14). Retrieved from: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0869-18#Text (accessed 06 May 2023). [in Ukrainian]

16. Spilnyi nakaz Administratsii Derzhavnoi prykordonnoi sluzhby Ukrainy, Ministerstva finansiv Ukrainy, Ministerstva infrastruktury Ukrainy “Pro zatverdzhennia Poriadku podannia aviapereviznykamy abo upovnovazhenymy nymy osobamy poperednoi informatsii pro pasazhyriv, importni ta tranzytni vantazhi, yaki perevoziatsia povitrianymy sudnamy, orhanam okhorony derzhavnoho kordonu ta mytnym orhanam” № 291/506/228 [Joint Order of the Administration of the State Border Guard Service of Ukraine, the Ministry of Finance of Ukraine, the Ministry ofInfrastructure ofUkraine on Approval ofthe Procedure for Submission of Preliminary Information by Air Carriers or Their Authorized Persons on Passengers, Import and Transit Cargoes Transported by Aircraft to the State Border Guard Bodies and Customs Authorities activity no. 291/506/228]. (2012, April 27). Retrieved from: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/z0740-12#Text (accessed 06 May 2023). [in Ukrainian]

17. ProiektZakonu “Pro vykorystanniapoperednikh danykh reiestratsii osoby u borotbi z transkordonnoiu zlochynnistiu” [Draft Law on the Use of Preliminary Registration Data in Combating Cross-Border Crime]. Retrieved from: https://nadpsu.edu.ua/wp content/ uploads/2022/09/ook-26-prykordonnyj-kontrol.pdf (accessed 06 May 2023). [in Ukrainian]

18. (2017). Common Core Curriculum for Border and Coast Guard Basic training in the European Union. Produced by FRONTEX Agency in cooperation with EU Member States and Fundamental rights organisations. Warsaw, Rondo ONZ 1, 378 р. [in English]

19. Chornyi A. M., Hetmaniuk S. P., Hula V. V. (2022). Osoblyvosti peretynannia derzhavnoho kordonu Ukrainy okremymy katehoriiamy osib, transportnykh zasobiv ta vantazhiv v umovakh voiennoho stanu [Peculiarities of crossing the state border of Ukraine by certain categories of persons, vehicles and cargo under the martial law]. Zbirnyk naukovykh prats Natsionalnoi akademii Derzhavnoi prykordonnoi sluzhby Ukrainy. Seriia: viiskovi ta tehnichni nauky. Khmelnytskyi : NADPSU, no. 3(88), pp. 189-204. [in Ukrainian]

Размещено на Allbest.ru