Парламентський контроль за додержанням інформаційних прав людини в умовах воєнного стану

Размещено на http://www.allbest.ru/

Парламентський контроль за додержанням інформаційних прав людини в умовах воєнного стану

Радзієвська О.Г., кандидат юридичних наук, старший дослідник, провідний науковий співробітник Державної наукової установи «Інститут інформації, безпеки і права НАПрН України»

Питання додержанням конституційних прав і свобод людини і громадянина є надзвичайно важливими у сучасному демократичному світі, а забезпечення їх дотримання є пріоритетним завданням держави. Важливою складовою у питаннях забезпечення дотримання прав і свобод є система дієвого моніторингу та контролю. Відповідно до статті 101 Конституції України парламентський контроль за додержанням конституційних прав і свобод людини і громадянина здійснює Уповноважений Верховної Ради України з прав людини. Якщо права та свободи останньої порушено органами державної влади, органами місцевого самоврядування та їх посадовими і службовими особами, а також юридичними та фізичними особами, вона може звернутися до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини відповідно до Закону України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини». Таке право гарантоване статтею 55 Конституції України.

В епоху активної цифровізації суспільних відносин та в умовах повномасштабної війни перед Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини стоїть важливе завдання -- моніторинг додержання інформаційних прав, і запобігання їх порушенням. З урахуванням нових викликів та задля найкращого захисту прав громадян під час війни було вирішено переглянути структуру Офісу Уповноваженого. Так, була створена посада Представника Уповноваженого з інформаційних прав та сформовано окремий структурний підрозділ - Департамент моніторингу додержання інформаційних прав. Діяльність цього структурного підрозділу Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини зосереджена на трьох основних напрямках моніторингу додержання прав людини в інформаційній сфері, а саме:

- прав на доступ до інформації;

- права на звернення та запит до органів державної влади та органів місцевого самоврядування;

- права на захист персональних даних особи та її конфіденційної інформації.

Певні складності під час війни спостерігаються у питаннях реалізації права особи на доступ до інформації. Зокрема, це стосується:

- обмеження доступу до публічної інформації;

- зловживань у питаннях реалізації права громадян на запит до органів державної влади;

- обмеження доступу до суспільно важливої інформації;

- обмеження доступу до інформації навчального характеру та порушення права на освіту на окупованих територіях.

Серед усіх звернень громадян до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо порушення їх прав велику частину займають саме порушення інформаційних прав. Зокрема, право на доступ до публічної інформації та право на звернення до органів влади становили четверть від всіх звернень громадян у 2022 році. Моніторинг дотримання інформаційних прав в Україні в умовах воєнного стану у 2022 та 2023 роках свідчить про задовільний проте недостатній рівень забезпечення. Наприклад, середній рівень дотримання вимог законодавства щодо оприлюднення публічної інформації на офіційних веб-сайтах розпорядників публічної інформації у 2022 році становив лише 55%. Порівняльний аналіз моніторингу стану забезпечення інформаційних прав в умовах воєнного стану в 2022 та 2023 роках, здійснений в рамках проекту «Права людини для України», виконаний ПРООН в Україні та Офісом Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, свідчить про погіршення ситуації з оприлюдненням публічної інформації на офіційних веб-сайтах розпорядників публічної інформації у 2023 році. Середній рівень дотримання вимог законодавства щодо оприлюднення публічної інформації на офіційних веб-сайтах розпорядників публічної інформації у 2023 році склав лише 50%, що на 5% нижче рівня в 2022 році. Серед публічної інформації, яку моніторили на офіційних веб-сайтах була така суспільно-необхідна інформація, як:

- місця укриття, прихистку, наявність у них ліків та продуктів харчування;

- про воєнні загрози з боку агресора та необхідність евакуації населення в межах територіальної юрисдикції;

- про режим та особливості функціонування органів, підприємств та установ, які надають адміністративні та інші послуги, в умовах воєнного стану;

- щодо процесу доставки, розподілу та розповсюдження гуманітарної допомоги.

У 2022 році лише у 2% розпорядники публічної інформації оприлюднили на своїх офіційних веб-сайтах всі зазначені категорії інформації у повному обсязі, 13% - частково оприлюднили більшість із категорій інформації, 55% - частково оприлюднили одну із категорій інформації, а 30% - не оприлюднили вказану інформацію. Тоді як моніторинг 2023 року встановив, що жоден офіційний веб-сайт розпорядника публічної інформації не оприлюднив у повному обсязі всі категорії суспільно- важливої та необхідної інформації в умовах воєнного стану. Частково оприлюднили більшість із категорій інформації розпорядники публічної інформації у 2023 році на своїх офіційних веб-сайтах у 21% випадків, 54% - частково оприлюднили одну із категорій інформації, не оприлюднили вказану інформацію у 25%.

Стан забезпечення прав громадян на отримання інформації шляхом звернень та інформаційних запитів також свідчить про порушення прав громадян на доступ до інформації. За результатами моніторингу на усний запит у 2022 році громадяни отримали відповідь лише у 52% випадків, у 2023 році - у 55%, на усне звернення - 48% у 2022 році та 55% у 2023 році. Трохи краща ситуація із запитом на інформацію в письмовій формі (електронна пошта) спостерігалась у 2022 році: на письмовий запит отримано відповідь у 77% випадків, на письмове звернення - 79%. Однак у 2023 році показники моніторингу показують тенденції до значного регресу у доступі до інформації шляхом звернень та інформаційних запитів у письмовій формі. Зокрема, у 2023 році письмовий запит на інформацію був задовільнений лише у 57% випадків, письмове звернення - у 60%. Це свідчить про погіршення стану забезпечення прав громадян на інформацію шляхом звернень та інформаційних запитів у письмовій формі.

Також лише частково забезпечене органами державної влади та місцевого самоврядування право громадян на особистий прийом. Із матеріалів моніторингу лише у 41% випадків право на особистий прийом забезпечене на належному рівні та частково у 17% випадків у 2022 році, а також 42% і 18% відповідно у 2023 році. Тоді як відмовлено у реалізації права на особистий прийом у 29% випадків у 2022 році та 23 % випадків у 2023 році. У 13% у 2022 році та 17% у 20223 році на запити про особистий прийом громадян органи державної влади та місцевого самоврядування відповіді взагалі не надали.

Крім актуальних питань доступу громадян до інформації, яка є вкрай важливою в умовах воєнного стану проблематичним залишається, як і раніше, питання реалізації права на захист персональних даних особи та її конфіденційної інформації. Це стосується:

- правомірності збору персональних даних та конфіденційної інформації про особу, особливо в мережі Інтернет, та соціальних медіа;

- правомірності використання персональних даних та конфіденційної інформації про особу;

- належного захисту персональних даних при зберіганні та обробці.

Про це свідчать дані Щорічної доповіді про стан додержання та захисту прав і свобод людини і громадянина в Україні у 2022 році Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Зокрема, 60% звернень до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини в інформаційній сфері за 2022 рік пов'язано з незаконною обробкою персональних даних, 12% - стосувалися порушення процедури обробки персональних даних суб'єктами владних повноважень [1]. 28% звернень громадян до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини у 2022 році стосувалися порушення права на доступ до інформації про себе.

Питання доступу до повної, неупередженої та актуальної інформації у період війни може стати критичним, а її відсутність призвести до тяжких наслідків. Водночас, як і захист чутливої інформації в умовах воєнного стану є надзвичайно важливим елементом забезпечення національної безпеки. Однак, усі заходи протидії інформаційним викликам не можуть зазіхати на інформаційні права громадян, гарантовані національним та міжнародним правом, так само, як не можуть обмежувати інформаційні свободи особи. Тому питання моніторингу дотримання інформаційних прав громадян, особливо в умовах дії режиму воєнного стану, є надзвичайно важливою складовою у забезпечені інформаційної безпеки, що дозволяє вчасно виявити наявні проблеми і напрацювати рекомендації щодо їх усунення.

право публічний інформація війна

Література

1. Щорічна доповідь про стан додержання та захисту прав і свобод людини і громадянина в Україні у 2022 році Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини

Размещено на Allbest.ru