Цивільно-правова відповідальність

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Академії державної пенітенціарної служби

Юридичний факультет

Кафедра адміністративного цивільного та господарського права і процесу

Цивільно-правова відповідальність

Шарудило Т.Ю., студентка

Цивільно-правова відповідальність належить до тих правових явищ, що завжди привертали увагу дослідників та фахівців у галузі цивільного та сімейного права. Інститут цивільно правової відповідальності сягає глибин зародження цивільних відносин у Стародавньому Римі та посідає вагоме місце у розвитку та вдосконалення цивільних відносин у сьогоденні.

Історіографія формування та зародження цивільних відносин починається з Риму, але особливу увагу цивільній відповідальності не приділяли. Римське приватне право вплинуло на розвиток українського законодавства в цілому і українського цивільного права взагалі. У радянській правовій науці ця проблема розроблялася вкрай повільно, хоча в 70-х роках минулого століття можна відзначити появу інтересу в науковців до неї. [1 с. 291] Але, варто зазначити що, з прийняттям і набранням чинності Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) у 2003-2004 рр. розпочався новий етап у дослідженні проблем цивільно-правової відповідальності. [2, с. 190].

Щоб зрозуміти поняття цивільної-відповідальності слід розібрати поняття відповідальності як такої. Більшість норм цивільного права спрямована на позитивне регулювання особистих немайнових та майнових відносин, заснованих на юридичній рівності, вільному волевиявленні і майновій самостійності їх учасників. Нормальний розвиток цивільних відносин характеризується добросовісним здійсненням їх учасниками своїх суб'єктивних прав та виконанням цивільних обов'язків. Належна правомірна поведінка учасників цивільних правовідносин забезпечується засобами заохочення та відповідальністю, що встановлюються договором або актами цивільного законодавства (ч.3 ст.14 ЦК). [6] На цьому етапі можна дати визначення “відповідальності”. Відповідальність є одним із засобів впливу на учасників цивільних правовідносин, який визначається межами дозволеної та необхідної їх поведінки. Таке місце цивільно-правової відповідальності обумовлюється, по-перше, предметом цивільного права та методом правового регулювання цивільних відносин. По-друге, наявністю інших засобів юрисдикційної форми захисту цивільних прав (ст.16 ЦК України) [6], а також можливістю здійснення не юрисдикційної форми захисту - самозахисту (ст.19 ЦК України)[6]. У цивільному законодавстві відсутня норма-дефініція, яка б закріплювала легальне визначення поняття «цивільно- правова відповідальність». Це пояснюється тим, що «цивільно-правова відповідальність» є абстрактною науковою категорією, на якій базуються різні конструкції та інститути цивільного права.

На даному етапі можемо визначити що, цивільно-правова відповідальність як галузевий вид юридичної відповідальності має ретроспективний характер, оскільки виникає як наслідок цивільного правопорушення, с. 247 ]. Тобто цивільне правопорушення надає підґрунтя для виникнення цивільно правової відповідальності. Характеристика цивільного правопорушення повністю вичерпується такими умовами, як шкода, протиправність, причинний зв'язок між протиправними діями і наслідками, шкідливими наслідками і виною, які в сукупності є складовими складу цивільного правопорушення [4].

У системі цивілістики завжди стояло доречне питання цивільної відповідальності неповнолітніх. Законодавець закріпив певні положення які стосуються відповідальності неповнолітніх та відшкодування шкоди. Варто пам'ятати що, одним з найбільш дієвих методів впливу на поведінку суб'єктів цивільних правовідносин як зазначалось вище є інститут відповідальності, в тому числі і цивільно правової. Зокрема що стосується неповнолітніх, то притягнення їх до відповідальності надає широкі можливості для впливу на їх поведінку, виховання і в кінцевому результаті виконання завдання для профілактики подальших правопорушень. [5, с 98]

Але на цьому етапі варто розрізняти відповідальність малолітніх та неповнолітніх осіб, оскільки вони наділені різним обсягом цивільної дієздатності. Точне та всебічне розуміння даних понять нормативно закріплено у ЦК України [6]. Малолітні особи мають статус часткової цивільної дієздатності відповідно до положень (ч.1 ст.31 ЦК України) [6] і на момент настання відповідальності не досягла чотирнадцяти років. Відповідно відшкодування шкоди за заподіяне відповідають батьки або особи що їх заміняють (ч.1 ст.1178 ЦК України) [6]. Неповнолітні особи наділені неповною цивільною дієздатність, оскільки це особи у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років (ст. 32 ЦК України) [6]. В цьому випадку цивільну відповідальність у договірних відносинах (ст.33 ЦК України) [6] неповнолітня особа несе самостійно або ж у порядку визначених законом.

Роблячи висновок можу зазначити що, кожна людина в повсякденному житті щоразу вступає у цивільно правові відносини, укладаючи договори, здійснюючи ті чи інші дії. Оскільки життя не стоїть на місці, усе розвивається, законодавство вдосконалюється, змінюється та реформується, а сталі поняття які сягають глибин зародження завжди актуальні, тому доцільно розуміти поняття цивільно-правової відповідальності.

цивільний правовий відповідальність договір обов'язок

Література

1. Резніченко С.В., Церковна О.В. Особливості цивільно-правової відповідальності. Актуальні проблеми держави і права. 2007. Випуск 34. С. 291 296.

2. Наталія Кузнецова. Цивільно-правова відповідальність і захист порушених суб'єктивних прав. Право України. 2019. №1. С. 186-203

3. В.І. Борисова, Л.М. Баранова, Т.І. Бєгова. Цивільне право: підручн. Харків: Право. 2011. 656 с.

4. Микитин В.І. Теоретичні аспекти цивільно-правової відповідальності та підстави її виникнення.

5. Чорна Ж.Л. Особливості цивільно-правової відповідальності за шкоду, завдану неповнолітніми. Вісник Хмельницького інституту регіонального управління та права. 2003. №3-4. С. 98-103.

6. Цивільний кодекс України: Закон України від 16. 01. 2003 р. №435-IV.

7. Відомості Верховної Ради України. 2003. №40-44. Ст. 356.

Размещено на Allbest.Ru