Питання загальних положень досудового розслідування

Размещено на http://www.allbest.ru/

Питання загальних положень досудового розслідування

Ведькал Аліна Олександрівна,

здобувачка вищої освіти Навчально-наукового інституту Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ

Науковий керівник:

Шиян Анатолій Григорович,

старший викладач кафедри кримінально-правових дисциплін Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ

Суттєві зміни соціально-політичних та правових умов життя суспільства та держави на сучасному етапі розвитку України, а також імплементація міжнародних європейських стандартів охорони прав, свобод та законних інтересів людини у національне законодавство стали основними векторами початку суттєвих реформ системи кримінальної юстиції та кримінального судочинства в нашій країні. Розвиток демократії, забезпечення прав і свобод громадян нерозривно пов'язані з підвищенням ефективності діяльності органів досудового розслідування. Умовою успішної діяльності органів досудового розслідування є належне її правове забезпечення, тобто закріплення в законах та інших нормативно-правових актах вимог, що сприяють реалізації повноважень слідчих та дізнавачів.

Відповідно до Концепції реформування кримінальної юстиції України 2008 [1], 13 квітня 2012 року Верховною радою України було прийнято новий Кримінальний процесуальний кодекс України (далі - КПК України) [2], який за твердженням його розробників [3], на відміну від Кримінально- процесуального кодексу України 1960 р., покликаний вирішити завдання, пов'язані з використанням порядку кримінального провадження на основі пріоритетності прав і свобод людини, забезпечити реалізацію принципів змагальності та рівності сторін звинувачення та захисту в кримінальному процесі, а також оптимізувати деякі процесуальні процедури та вирішити проблему оперативності процесуальної діяльності судових та правоохоронних органів. Реформування кримінального процесуального законодавства, яке відбулось у 2012 році, змінило не лише концепцію здійснення кримінального провадження, а й нормативну структуру процесуального закону. Тому особливого значення набуває дослідження загальних положень досудового розслідування в контексті сучасної процесуальної діяльності учасників кримінального провадження.

З моменту внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань завершається перша і настає наступна стадія кримінального процесу - стадія досудового розслідування. З цього моменту починається діяльність компетентних правоохоронних органів, яка спрямована на встановлення істини у кримінальній справі, розкриття та попередження злочину, забезпечення виявлення та притягнення до кримінальної відповідальності винних осіб, виявлення і прийняття необхідних заходів щодо усунення причин та умов, які сприяли вчиненню цих злочинів [4, с. 7].

У кримінальному процесуальному законодавстві України нормативно- закріплене поняття загальних положень досудового розслідування відсутнє. Не переходячи до дискусії з приводу доцільності нормативного закріплення такого поняття, зазначимо, що в теорії кримінального процесу загальноприйнято вважати загальними положеннями досудового розслідування, визначені законом на підставі принципів кримінального процесу становища, правила, що відображають характерні риси та особливості досудового розслідування як стадії [5, с. 142]. У КПК України загальні положення досудового розслідування зосереджені в основному в главі 19 «Загальні положення досудового слідства» [2].

Аналіз сучасної кримінальної процесуальної науки свідчить, що у зв'язку з прийняттям нового КПК України теоретично виділяються такі загальні положення досудового розслідування: початок досудового розслідування; правила про підслідність; об'єднання та виділення матеріалів досудового розслідування; розгляд клопотань під час досудового розслідування; ознайомлення з матеріалами досудового розслідування до його завершення; нерозголошення відомостей досудового розслідування; взаємодія слідчого з оперативними підрозділами та складання процесуальних документів. У цьому взаємозв'язку слід також відзначити позицію науковців, які вказують на те, що з погляду техніки нормотворчості новизна, прогресивність та логічність законодавчого виконання розділу 19 у новому КПК України не викликає сумніву.

При цьому слід зауважити, що водночас у кримінально-процесуальному законодавстві відсутнє належне нормативне закріплення питань, пов'язаних із процесуальною формою організації взаємодії органів досудового слідства з оперативними підрозділами, оскільки йдеться виключно про виконання доручень слідчого останніми, при виконанні яких останні набувають повноважень слідчого. Можливо така ситуація обумовлена тенденціями регулювання даного питання відповідними відомчими нормативно-правовими актами (як правило, інструкціями) [6, с. 150]. національне законодавство європейський стандарт

Викликає сумнів можливість віднести всі правові розпорядження про початок досудового розслідування, викладені у ст. 214 КПК України, до загальних положень досудового розслідування, враховуючи такі причини.

По-перше, в КПК 2012 року в порівнянні з КПК 1960 відсутня стадія порушення кримінальної справи, тому процесуальні правовідносини, як визначено в новому, так і КПК 1960 року, виникають з моменту подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення (злочин або кримінальний проступок) посадовій особі, уповноваженій приймати такі заяви та повідомлення, слідчому, прокурору. Що, у свою чергу, зумовлює можливість започаткування повноцінної процесуальної діяльності з моменту внесення (терміново, але не пізніше 24 годин) відповідної інформації про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань. У зв'язку з цим виникає питання про належну назву та встановлення процесуальної форми діяльності державних органів з моменту прийняття заяви про правопорушення та до внесення відповідної інформації до зазначеного реєстру.

По-друге, в теорії кримінального процесу окремими вченими розглядається наукове положення про структуру стадії досудового розслідування, наприклад, перший етап з моменту прийняття справи до свого провадження і до повідомлення особи про підозру; другий - з моменту повідомлення особи про підозру і до остаточного вирішення справи. Існує і триетапний поділ цієї стадії: загальне розслідування без підозрюваного, спеціальне розслідування з підозрюваним та заключний етап.

Вважаємо, що такі теоретичні положення формують самостійний процесуальний інститут, які могли б бути реалізовані в КПК України у самостійному розділі з назвою: «Основні положення початку кримінальних процесуальних відносин та досудового розслідування».

Підсумовуючи викладене, слід наголосити, що досудове розслідування - це основана на законі і здійснювана під наглядом прокурора і суду процесуальна діяльність органів дізнання, досудового слідства щодо виявлення, збирання, закріплення і дослідження доказів, всебічне, повне й об'єктивне дослідження справи з метою розкриття злочину, викриття винних осіб і вирішення інших завдань, покладених законом на досудове розслідування. Визначені кримінальним процесуальним законом загальні положення досудового розслідування сприяють належному виконанню цих завдань.

Список використаних джерел

1. Концепція реформування кримінальної юстиції України: Затверджена Указом Президента України від 8 квітня 2008 року №311/2008. URL: http://w1.c1.rada.gov.ua.

2. Кримінальний процесуальний кодекс України: Закон України від 13.04.2012 р. № 4651-VI. Відомості Верховної Ради України, 2013, № 9-10, № 11-12, № 13. Ст 88.

3. Пояснювальна записка до проекту Кримінального процесуального кодексу України: (реєстр. №9700 від 13.01.2012, розроблений робочою групою з питань реформування кримінального судочинства, яка утворена Указом Президента України від 17.08.2010 р. № 820). URL: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc4_2?pf3516=9700&skl=7.

4. Досудове розслідування: навч. посібник / Р.І. Благута, А.-М.Ю. Ангеленюк, Ю.В. Гуцуляк та ін.; за заг. ред. Ю.А. Коміссарчук та А.Я. Хитри. Львів: ЛьвДУВС, 2019. 600 с.

5. Кримінальний процес: підруч. / Бойко О.П., Гаркуша А.Г., Захарко А.В., Литвинов В.В., Рогальська В.В., Сербін М.М., Солдатенко О.А., Федченко В.М., Черняк Н.П./ кер. авт. кол. д-р юрид. наук, доц. О.Ф. Кобзар. У 2-х ч. Ч. 1. Дніпро: Дніпроп. держ. ун-т внутр. справ; Ліра ЛТД, 2017. 337 с.

6. Павловський В.В. Загальні положення досудового розслідування: дис. ... канд. юрид. наук: Спец. 12.00.09. К., 2016. 246 с.

Размещено на Allbest.ru