Парламентський контроль за діяльністю Служби Безпеки України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Парламентський контроль за діяльністю Служби Безпеки України

Білан І.А., науковий співробітник Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз СБУ

Характерною ознакою демократичної держави є наявність системи органів, які здійснюють контрольні функції у сфері діяльності спеціальних служб. Важливу роль у цій системі, незалежно від форми державного правління, відіграють законодавчі органи. Наявність дієвого парламентського контролю гарантує функціонування спеціальних служб у межах чинного законодавства і є запобіжником порушення ними конституційних прав і свобод людини та громадянина [1].

В Україні засади парламентського контролю за діяльністю СБУ визначені Конституцією України, законами України «Про демократичний цивільний контроль над Воєнною організацією і правоохоронними органами держави», «Про національну безпеку», «Про Службу безпеки України», «Про розвідувальні органи України», «Про контррозвідувальну діяльність», «Про оперативно-розшукову діяльність».

За законодавством України Служба безпеки України підпорядковується Президентові України та підконтрольна Верховній Раді України (ст. Закону України «Про Службу безпеки України», ч. 2 ст. 19 Закону України «Про національну безпеку України»).

Стаття 85 Основного закону України визначила, що до повноважень Верховної Ради України належить, зокрема, затвердження загальної структури, чисельності, визначення функцій СБУ Внесені у грудні 2004 р. зміни до Конституції України у напрямку парламентсько-президентської форми правління уточнили межі правовідносин між Верховною Радою і СБУ[1].

Згідно з п. 12-1 ст. 85 Конституції України до компетенції Верховної Ради України віднесено призначення на посаду та звільнення з посади за поданням Президента України Голови Служби безпеки України. Відповідно до статті 101 Конституції України парламентський контроль за додержанням конституційних прав і свобод людини і громадянина здійснює Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, повноваження якого визначаються законом.

Закон України «Про демократичний цивільний контроль над Воєнною організацією і правоохоронними органами держави» містить окремий розділ III «Демократичний цивільний контроль», який визначає основні положення парламентського контролю з боку Верховної Ради України за діяльністю органів сектору безпеки. Цим Законом встановлені особливості у здійсненні цього контролю щодо спеціальних служб, який має проводитися з дотриманням вимог законів України «Про Службу безпеки України», «Про розвідувальні органи України», «Про контррозвідувальну діяльність», «Про оперативно-розшукову діяльність».

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про Службу безпеки України» діяльність Служби безпеки України, її органів і співробітників ґрунтується на засадах законності, поваги до прав і гідності особи, позапартійності та відповідальності перед народом України. Постійний контроль за діяльністю Служби безпеки України, дотриманням нею законодавства здійснюється Верховною Радою України (ст. 31 цього Закону).

21 червня 2018 року Верховною Радою України прийнято Закон України «Про національну безпеку України» № 2469-VIII, який набрав чинності 08.07.2018. Відповідно до ст. 6 «Контроль, що здійснюється Верховною Радою України» цього Закону Верховна Рада України:

- здійснює парламентський контроль та приймає закони України, які визначають і регулюють діяльність органів сектору безпеки і оборони та їхні повноваження, а також затверджує відповідні бюджетні асигнування та приймає рішення щодо звіту про їх використання;

- створює комітети Верховної Ради України, до повноважень яких належить, зокрема, забезпечення контролю за діяльністю органів сектору безпеки і оборони [2].

Згідно з цим законодавчим актом, профільний парламентський комітет має наступні повноваження: аналіз ходу виконання ухвалених Верховною Радою України законів і постанов у сфері національної безпеки і оборони; інформування з цих питань та внесення у встановленому порядку на розгляд Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України пропозицій щодо вирішення наявних у цих сферах проблем та усунення причин, що їх породжують. Службою безпеки України подаються до Верховної Ради України щорічні письмові звіти про діяльність складових сектору безпеки і оборони (ч. 5 ст. 6 Закону).

Для вивчення, підготовки і попереднього розгляду окремих питань у сфері національної безпеки і оборони, Верховна Рада України уповноважена створювати тимчасові спеціальні комісії, а для проведення розслідування з питань, що становлять суспільний інтерес, - тимчасові слідчі комісії [2].

У свою чергу, народні депутати України можуть: здійснювати право законодавчої ініціативи щодо правового регулювання проблем національної безпеки і оборони; брати участь в обговоренні законопроектів та інших питань, пов'язаних з обороною і безпекою держави, на засіданнях Верховної Ради України, «Днях Уряду України», парламентських слуханнях, у парламентських комітетах і комісіях; звертатися на сесії Верховної Ради України із запитом з питань національної безпеки і оборони до керівників органів державної влади, у тому числі до посадових осіб військових формувань, правоохоронних органів, які зобов'язані у встановлений законом термін повідомити народного депутата України про результати розгляду його запиту [3].

Парламентський контроль за СБУ є важливою складовою реформування останньої.

Ст. 92 проекту Закону України «Про Службу безпеки України (реєстр. № 3080 від 18.02.2020) визначає особливості здійснення парламентського контролю, згідно з якими Верховна Рада України:

- здійснює парламентський контроль за діяльністю Служби безпеки України, в тому числі через уповноважені парламентські комітети, компетенція яких визначається Законом України «Про комітети Верховної Ради України», іншими законами України та постановами Верховної Ради України;

- приймає закони України, які визначають і регулюють її діяльність та повноваження, а також затверджує відповідні бюджетні асигнування та приймає рішення щодо звіту про їх використання [4].

Наведені особливості визначають межі парламентського контролю за діяльністю спецслужби, які в цілому узгоджуються з європейськими стандартами у цій сфері та законодавчими підходами, вробленими у зарубіжних країнах.

Хоча обсяг повноважень парламентських органів з контролю за діяльністю спецслужб у різних країнах значно різниться залежно від певного історичного розвитку та національної політичної культури.

У деяких країнах (наприклад, США та Велика Британія) профільні парламентські комітети мають право не лише контролювати дотримання законодавства та витрати бюджетних коштів, але й визначати політику та організацію роботи спецслужб. Існує практика делегування парламентом своїх повноважень у сфері контролю за діяльністю спецслужб спеціально утвореним органам або урядовим структурам (наприклад, Норвегія, Бельгія, Канада) [1].

Вважаємо перспективним напрямком вітчизняного законодавця розробку та прийняття Закону України «Про парламентський контроль за дотриманням вимог Конституції та законів України в діяльності спеціальних служб та правоохоронних органів», який би визначав чіткі межі парламентського контролю за діяльністю всіх спецслужб та правоохоронних органів держави.

Здатність парламенту та суспільства в цілому контролювати спеціальні служби є лакмусовим папірцем для перевірки на справжність демократії та верховенства права [1].

контрольний національний безпека депутат

Список використаних джерел

1. Паливода В. Парламентський контроль за діяльністю спеціальних служб: іноземний та національний досвід, висновки для України. Аналіт. доповідь. НІСД.

2. Про національну безпеку: Закон України від 21 червня 2018 року № 2469-VIII.

3. Про демократичний цивільний контроль над Воєнною організацією і правоохоронними органами держави : Закон України від 19 червня 2003 року №975-IV

4. Про Службу безпеки України: законопроект (реєстр. № 3080 від 18.02.2020).

Размещено на Allbest.ru