Актуальні проблеми юридичної термінології у перекладі на англійську мову

Размещено на http://www.allbest.ru/

Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ

Актуальні проблеми юридичної термінології у перекладі на англійську мову

Олександра Полішко, здобувач вищої освіти

Науковий керівник:

Інна Козубай, старший викладач кафедри міжнародних відносин та соціально-гуманітарних дисциплін

Ця наукова робота присвячена юридичній лінгвістичній проблемі, а саме перекладу юридичної термінології з англійську мову на українську. Відповідно із зовнішньополітична правова ситуація зумовлює порушення низки питань, пов'язаних з перекладом юридичних нормативно-правових актів, оскільки мова права включає професійну лексику, кількісний склад якої весь час помітно зростає. До того ж, національна юридична термінологія через кожний циклічний проміжок часу зазнає динамічних змін та розвивається паралельно з розвитком суспільства, адже перебуває в постійному контакті з ним, реагує на зміни мовної ситуації, втілює та передає наукову інформацію та характеризується широким різноманіттям певних сфер застосування.

Метою дослідження й акцентування уваги для вчених-правників. Розгляду цієї юрислінгівстичної проблематики, яка є складовою загальнотеоретичної правничої науки. Ця проблематика уособлюється саме у висвітленні дослідження зв'язку мови та права у двох вимірах: правове вираження мови або лінгвістичне детермінації у юридичному аспекті. Наголошується, що юридична лінгвістика в цілому, повинна набувати традиційний характер у галузі гуманітарного ряду, а не прикордонний науковий напрямок. Адже повинно доводиться, що із предмету юрислінгвістичної теорії, що вона не має множинний предмет (мови і права), а лише одноцільний, що у свою чергу, доводячи тим, що мова і право є символьну природу. юридичний термін правовий акт

Через низьку активність у гуманітарному української освіти, а саме розвитку у прикордонних напрямків (міждисциплінарних предметів), не відбувається перехідного моменту для народження нових наукових, повноцінних напрямків.

Перед нами постає така проблематика, яка визначає низку загальнотеоретичних питань юридико-лінгвістики, зокрема, термінологічного ряду, що є необхідною частиною конструктивного правничого взаємозв'язку.

У процесі розвитку мовознавства та формування систем мовознавчих дисциплін юридичної мови, яка стає об'єктом спеціальних лінгвістичних досліджень. Вивчення юридичної термінології, способів перекладу, а також застосування на практичних заняттях англійської мови присвятили свої роботи такі дослідники, як: Н.В. Зінукова, Л.М. Черноватий, С.М. Нікіфорова та інші. Послідовність становлення закону та мови, або мови до закону. Об'єктом досліджень виступають юрислінгвістика (перший) та лінгвоюристики (другий). Перший об'єкт, вивчає ставлення мови до закону, а другий закону до мови.

Поняття «термін» та його переклад було досліджено у працях Л. П. Білозерської, А. Я. Коваленко, Т. Р. Кияка та інших вчених розкривається сутність юридичних термінів, їх класифікація, обгрунтовуються різні підходи щодо способів їх перекладу.

Філологічний аспект є неоднорідно розробленим, але однаково входить до системи юридичних наук. Для визначення місця юрслінгвістики треба врахувати всі її особливості серед таких є: по -перше, юридична лінгвістика має чітку практичну спрямованість; по-друге, юридична лінгвістика включає кілька окремих, щодо самостійних піднаправлень. Кожне з цих піднаправлень утворює своє коло контактування з юридичними дисциплінами, що входять до системи юриспруденції [1].

І починає юридична, лінгвістика свою генезу з історико-правових дисциплін. Освоєння римського права, історії держави та права зарубіжних країн, історії держави та права рідної країни, історії політології, риторики, оволодіння основ латинської мови - яка лягала у фундамент до всіх правових систем та термінологія якої зберігається аж до теперішнього часу.

До прикладу, щодо застосування юридичних термінів які походять ще з римського права та латинської мови, можна привести це застосування у судовій справі «Франциско Кунанан Памінтуан проти Міністерства Військово-морських сил США». «Whether a decision is in accordance with the law «refers to the application of the wrong legal standard, and the application of the law is reviewed de novo», ми ознайомилися з виразом «de novo». Зазначимо, що він походить із латинської мови та українською означає «заново». У науковій літературі застосовують як сталий вираз, що має значення «від самого початку». Ми також бачимо пасивну конструкцію «is reviewed», що можна перекласти, як «переглянуто». Перекладачі іноді перетворюють в активний стан. Ми також бачимо кліше «in accordance with», яке нерідко вживається для юридичної стандартизованої мови для вираження узгодження з законом та додання офіційності та стислості. У такому випадку перекладаємо, як «відповідно до/згідно з» і наголосимо, що частини мови основного слова у кліше є різними (іменник у мові-джерелі та прислівник - у мові перекладу) [2].

Зазначимо, що саме юридична лінгвістика використовується для подолання мовленнєвого бар'єру при перекладі, як засіб, що необхідний для зв'язку з розширенням політичних, торгових, міжнародно економічних і т.д., що обслуговуються у правовому полі.

Головним структурним елементом постає саме термін. Юридична термінологія є найдавнішим пластом з чого складається уся система права. Саме в Україні відбувався ріст знань про юридичну термінологію ще у часи складних історико-політичних умовах бездержавності та впливу інших мов, але все ж таки постає у роки української державності й національного права.

У 30-х роках XX сторіччя І. Огієнко, розмірковуючи над проблемами української наукової термінології, вдало зауважив: «Термінологія не постає відразу, а звичайно витворюється самим народом упродовж віків духовного життя, потребує традицій для свого усталення» [2].

З міркувань вищезазначеного науковця, може дійти висновку, що поки суспільна, наукова думка зростає - зростає історична значимість юридичної термінології. Адже юридична термінологія повинна бути доступною для розуміння суб'єктів правового регулювання, яким адресовані нормативні вимоги і приписи.

Так, як наша країна у правовому і політичному полі рухається у європейській інтеграції та приймаємо законодавчі акти ЄС, кожен досвідчений та кваліфікований правник повинен звертатися до юридичного перекладу.

Юридична термінологія - це слова і фрази, які використовуються в юридичній професії. Зазначимо, що не лише юристи, але також люди, чиї професії пов'язані з правом (помічники юриста, адміністративний персонал, приватні детективи, правоохоронці, письменники, редактори та журналісти тощо) та громадяни, які хочуть покращити своє розуміння уряду та суспільства застосовують юридичні терміни. Зазначимо, що юридичний термін - це одиниця перекладу текстів юридичного спрямування, що показує юридичне поняття, має фахове пояснення та зміст, який є чітко визначеним [3].

Тобто, виходячи з вищезазначеного абзацу, юридичний переклад відноситься до виду фахового перекладу, де насамперед, кваліфікація перекладача відіграє невід'ємну частину для передачі інформації з однієї мови на іншу.

Хочемо привести доречне пояснення щодо терміну «юридичний переклад» за дисертацією Д. Касяненко, де вказано, що це - «складний вид мовленнєвої діяльності, який вимагає максимальної обізнаності перекладача у правових культурах, історії, національних традиціях вихідної мови та цільової мови задля адекватного та повноцінного відтворення вихідної інформації цільової мови» [4].

Студенти-юристи повинні вивчати юридичну лінгвістику та у свою чергу, навчитися шукати терміни у тлумачних або перекладних словниках.

Виникає нове питання, як у словнику розрізняють та виникають нові юридичні терміни.

Відповідно до положень Енциклопедичного юридичного словника юридичні терміни поділяються на три різновиди по ознаці «зрозумілості» для тієї або іншої частини населення: 1) Загальнозначущі терміни характеризуються тим, що вони вживаються в повсякденному змісті і зрозумілі всім, до цієї групи термінів відносяться, наприклад, біженець, свідок, працівник; accomplice, accreditation; 2) Спеціальні юридичні терміни володіють особливим правовим змістом і, видимо, зрозумілі далеко не всім, а лише фахівцям в області права, наприклад, необхідна оборона, задоволення позову; coerced acquiescence, to retaliate accusation; 3) Спеціально-технічні терміни відбивають область спеціальних знань - техніки, економіки, медицини і т. п.. Очевидно ці терміни повинні бути зрозумілі юристові, який є ще і фахівцем в іншій області, наприклад, недоброякісна продукція, правила техніки безпеки, non-patentable, nuclear-free [5].

У зв'язку із появою нових галузей права, прогресу людства загалом, відкриття нових явищ, зумовлює розширення термінології у загальнонаукових, загальнотехнічних і вузькоспеціальних галузях права. Терміни можуть бути утворені на основі рідної мови або розроблені із нейтрального термінологічного банку (міжнародні греко-латинські терміноелементи), які повинні відображати ознако даного поняття.

Щодо перекладу термінів з англійської на українську, то взагалі юридичні терміни мають такі самі напрямки передачі, як і всі інші терміни.

Але головною проблемою перекладу юридичних термінів, термінів словосполучень є їх багатозначність не тільки серед правової галузі або одної юридичної галузі.

Юридико-лінгвістика використовується у офіційно-діловому стилі, що відображається документах, що повинні виражатися у таких стильових рисах: точність, однозначність, стандартизованість (термінологія, синтаксична конструкція: уставлені звороти, кліше, структура документа), зрозумілість, повнота змісту, офіційність, структурованість, логічна послідовність, емоційноекспресивна нейтральність, тощо.

І в залежності від типу документа юридичний переклад ділиться на ці типи: переклад меморандумів, переклад законів, переклад договорів, переклад установчих документів юридичних осіб тощо.

Для якісної роботи у перекладі інформації правники використовують юридичні словники або двомовні словники. Двомовні словники можуть трактуватися без вказівки на відповідну галузь права, що може зробити такий переклад не доцільним до контексту справи.

Серед великої дискусії щодо недостатності і не зосередженості у наукових колах, все ж таки виокремлюють таку низку прийомів: 1) переклад за допомогою українських слів і виразів, які дослівно відтворюють слова і вирази англійської мови (так зване калькування) (multiple accredit - множинне акредитування); 2) транскрибування - передача фонеми рідної мови звучання англійського слова (lex scripta - писаний закон); 3) прийом опису - передача слова за допомогою розширеного пояснення значення англійського слова (official accusation - офіційне звинувачення (у здійснені злочину); 4) транслітерація - передача слова літерами рідної мови англійського слова (legitimism - легітимізм); 5) приблизний переклад - переклад, коли зберігається значення основного слова, проте відрізняється лексичним фоном (notary public - державний нотаріус); 6) переклад із допомогою аналога - одного із декількох можливих синонімів (claim - позов; праводомагання; претензія; вимога); 7) переклад шляхом створення неологізму, який передбачає наявність слова чи словосполучення, якого не існує в правовій системі мови перекладу (has-been - політичний діяч, який утратив свій вплив).

Для перекладу у юридичній лінгвістики треба знати не тільки мову яку перекладаєш, а й законодавство, культурні відмінності своєї країни і країни носія мови, історії. Юридична лінгвістика, як дисципліна є надзвичайно цінною наукою яка повинна бути в усіх навчальних вищих закладів, що готують студентів-правників. Адже переклад юридичної термінології є важливим не лише через процес глобалізації, євроінтеграції, але у війну, коли кожна передана інформація була в юридичному контексті вірно трактована для ознайомлення світової спільноти із міжнародними фактами.

Список використаних джерел

1. Дихта Н. М., Явдощук А. А. Юридична лінгвістика: співвідношення мови та права. Актуальні питання у сучасній науці, № 5(11), 2023 р. С. 239-245.

2. Мірошніченко Л. В., Акімова А. Д.. Актуальні проблеми юридичної термінології в Україні: тези доповіді. Збірник наукових матеріалів LXXLQ міжнародної науково- практичної інтернет-конференції. Філологічні науки. м. Львів. 2021 р. с. 91-93.

3. Турчин І. М., Дубневич Н. Ю., Гуня Л. М. Труднощі перекладу юридичної термінології при підготовці студентів-юристів: збірник наукових праць. Актуальні проблеми філології та перекладознавства. 2023 р. С. 118-122.

4. Касяненко Д. С. Особливості перекладу та лексичної гармонізації законодавчих актів ЄС в контексті євроінтеграції України : дис. на здобуття наук. ступеня канд. філолог. наук: 10.02.16. Київський Національний університет ім. Тараса Шевченко. Київ, 2011. 259 с.

5. Бойко Ю. П., Долинський Є. В. Особливості перекладу англійської юридичної термінології в офіційно-діловому мовленні: збірник наукових праць. Актуальні проблеми філології та перекладознавства. 2023 р. с. 5-11.

6. Дерець В. С., Козубай І. В. Юридична лінгвістика в Україні: здобутки та перспективи. Міждисциплінарні наукові дослідження: особливості та тенденції: матеріали міжнародної наукової конференції (Т. 4), 4 грудня, 2020 рік. Чернігів, Україна: МЦНД. C.133-135.

Размещено на Allbest.ru