Електронне судочинство: сучасний стан і перспективи для України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Електронне судочинство: сучасний стан і перспективи для України

Мірошниченко А.С.

здобувачка вищої освіти

другого (магістерського) рівня вищої освіти (ДДУВС)

Науковий керівник:

Моісеєнко Д.М.

доцент кафедри цивільно-правових дисциплін, к. ю. н. (ДДУВС)

Інтенсивний розвиток новітніх технологій у сфері комунікацій, глобальні інтеграційні процеси викликають потребу судових та правоохоронних органів у якісній інформаційній підтримці та високій швидкості одержання інформації. Необхідність упровадження електронного правосуддя в господарському судочинстві України насамперед зумовлена розвитком інформаційних технологій у всіх сферах життєдіяльності. Вищезазначене свідчить про актуальність дослідження сучасного розвитку судочинства, розроблення і впровадження сучасних науково-технічних засобів та інформаційних технологій в судочинство тощо.

З метою врегулювання процесуальних механізмів, які мають забезпечити ефективний, справедливий, неупереджений і своєчасний захист прав і свобод особи в суді, 23 березня 2017 року Президентом України подано до Верховної Ради України Проект Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» (реєстр. номер 6232), який 3 жовтня 2017 р. прийнято як Закон України [1]. Для досягнення цієї мети Законом викладаються в новій редакції Господарський процесуальний кодекс України, Цивільний процесуальний кодекс України, Кодекс адміністративного судочинства України і вносяться зміни до законодавчих актів.

Загалом прийняття цього Закону є важливим кроком України в напрямі розвитку сучасних демократичних європейських держав. Крім того, ГПК, ЦПК та КАС містять новели для науки й законодавства України, які вже є предметом обговорення та дослідження. Зокрема, однією з таких новел є запровадження електронного суду.

Інтенсивний розвиток техніки розширив можливості використання інформаційно-комп'ютерних технологій у всіх сферах життєдіяльності, зокрема і в сфері правосуддя. Тому у вітчизняному судочинстві і почала застосовуватись Концепція «Електронний суд», яку в Україні розроблено у 2012 р. Державним підприємством «Інформаційні судові системи», котра, як і електронне правосуддя, знаходить своє вираження у положеннях, пов'язаних із доступом до правосуддя.

Саме тому з 17 червня 2013 р. у всіх місцевих та апеляційних судах загальної юрисдикції запроваджено порядок щодо обміну електронними документами між судом та учасниками судового процесу в частині надання судом таким учасникам процесуальних документів в електронному вигляді, паралельно з документами у паперовому вигляді (згідно з наказом Державної судової адміністрації України від 31 травня 2013 р. № 72 «Про реалізацію проекту щодо обміну електронними документами між судом та учасниками судового процесу» зі змінами, внесеними наказом Державної судової адміністрації України від 14 червня 2013 р. № 81). Зауважимо, що Указом Президента України від 20 травня 2015 р. № 276/2015 схвалена Стратегія реформування судоустрою, судочинства та суміжних правових інститутів на 2015-2020 рр., одним із завдань якої є підвищення ефективності правосуддя та оптимізація повноважень судів різних юрисдикцій.

Електронне судочинство (правосуддя) - це єдина, цілісна та комплексна інформаційно-телекомунікаційна система, інтегрована в діяльність судів, інших органів системи правосуддя, яка забезпечує виконання органами судової влади своїх функцій за допомогою застосування цифрових технологій, складається з окремих елементів, які можуть функціонувати як самостійно, так і у системі з іншими [2, с. 19].

За допомогою електронного судочинства планується скоротити судові витрати та час, пов'язаний з видачею і надсиланням копій документів сторонам у справі, подачею документів до суду, явкою до суду. Електронна система документообігу дасть змогу суддям знаходити судову практику у різних категоріях справ, рішеннях Європейського суду з прав людини, що позитивно вплине на якість здійснення правосуддя [3, с. 122]. Отже, електронний суд - реалія нашого сьогодення. Під проектом «Електронний суд» розуміється не лише автоматизація процесів судового діловодства, але і забезпечення повноцінного поширення інформації щодо судового розгляду, правової інформації, узагальнення судової практики, публікація цієї інформації для громадян, а також забезпечення дотримання процесуальних строків розгляду і вирішення справи, що, у свою чергу, сприятиме реалізації положень Європейської Конвенції з прав людини, іншого міжнародного законодавства та виконанню завдань цивільного судочинства, якими є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ (ст. 1 Цивільного процесуального кодексу України) (далі - ЦПК). Це, безсумнівно, значний крок вперед, шлях до досягнення прозорості в діяльності судів, адже спрощує доступ до правосуддя, скорочує терміни розгляду судових справ, здешевлює і прискорює процес судочинства, робить спілкування учасників судового процесу з судом більш швидким, адаптує національне законодавство до нормативно-правової бази Європейського Суду і, зрештою, сприяє ефективності судочинства [4, с. 74].

Електронний суд упроваджується для забезпечення відкритого доступу всіх учасників судового процесі до інформації за допомогою Інтернет-ресурсів та інформаційно-довідкових сервісів; переходу до відправлення і прийому всіх документів; що обробляються в судах, в електронному вигляді; налагодження системи електронного обміну з базами даних різних державних органів.

Суд розглядає справу за матеріалами в електронній формі. Обмін документами між судами, між судом та учасниками справи, між учасниками справи - в електронній формі. Направлення судових рішень та повісток - на офіційні електронні адреси. Наразі можливість подати в суд та отримати від суду документи у звичайній паперовій формі залишається.

Загальні положення ведення судочинства в електронній формі запроваджено в ст. 6 ГПК України. Так, відповідно до ч. 9 ст. 6 ГПК України суд проводить розгляд справи за матеріалами судової справи в електронній формі. Процесуальні та інші документи і докази у паперовій формі не пізніше трьох днів з дня їх надходження до суду переводяться у електронну форму та долучаються до матеріалів електронної судової справи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему. Аналогічні положення регламентовані в Цивільному процесуальному кодексі України, Кодексі адміністративного судочинства України та інших законодавчих актах.

Не можна не погодитись із твердженням про те, що повномасштабна реалізація проекту, що отримав назву «Електронний суд», допоможе вирішити існуючі проблеми в системі судочинства, а саме: забезпечити доступність правосуддя за рахунок обміну електронними документами між усіма учасниками судового процесу, скоротити судові витрати на поштові відправлення та виготовлення паперових документів, удосконалити та прискорити передачу судових документів між судами тощо. Електронне правосуддя спрямоване на забезпечення прозорості та доступності правосуддя, на підвищення якості роботи судів та значну економію державних коштів. Реалізація проекту «Електронний суд» є одним із напрямів підвищення ефективності роботи правосуддя в Україні [5, с. 43].

Чинне право не забезпечує ефективного регулювання суспільних відносин, що виникають у процесі створення і використання інформаційно-комунікаційних технологій в державному управлінні. Існуючі нормативні правові акти не узгоджені між собою і регламентують лише окремі аспекти інформаційного обміну між органами державної влади, суб'єктами господарювання та громадянами. На підставі вищевикладеного можна зробити висновок про присутність безлічі різноманітних проблем, пов'язаних з використанням можливостей електронного правосуддя. Однак їх наявність обумовлюється зародженням даного інституту, вдосконалення якого законодавець тільки починає. Розвиток електронних технологій є одним з пріоритетних напрямків української правової політики. Удосконалення цифрових технологій потребує і в поліпшенні електронного документообігу в судовій системі [6, с. 228].

Можна з впевненістю стверджувати, що завданням електронного суду є оперативність, інформування сторін судового процесу, гарантованість такого інформування [7, с. 59]. Загалом, запроваджено чимало позитивних нововведень у напрямку реформування судочинства. Однак існують певні недоліки та неточності, які потребують свого вирішення та вдосконалення. Отже, незважаючи на вищевикладені позитивні риси інформатизації системи судочинства, існують також і проблемні моменти, що отримують реалізацію всіх принципів електронного правосуддя. Досі немає єдиного формату обміну даними, завдяки якому стане можливим передання справ і документів між автоматизованими системами документообігу суду різних розробників. Не вдосконалено систему захисту інформації, що обробляється в системі судочинства. Крім того, внаслідок фінансової та економічної кризи проекти електронного правосуддя недостатньо фінансуються.

Розв'язання існуючих і попередження майбутніх проблем функціонування електронного судочинства можливе шляхом розроблення та впровадження комплексної державної політики у сфері правого регулювання цієї галузі відносин. Під цим належить розуміти удосконалення законодавства; технічно-інформаційне забезпечення судів; розроблення заходів і систем забезпечення захисту інформації; правове регулювання питань відповідальності осіб за порушення у цій сфері; вжиття заходів попередження кіберзлочинності у цій сфері; проведення навчальних семінарів серед працівників апарату суду та інших користувачів системи; систематичний моніторинг ефективності роботи системи та її постійна модернізація.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» під час дії воєнного стану повноваження судів не можуть бути припинені. Частина 2 ст. і 26 цього ж Закону передбачає, що скорочення або прискорення будь-якої форми судочинства заборонено. Та незважаючи на наведені положення законодавства, судова гілка влади все ж зазнала значного впливу війни та її наслідків, що внесло значні корективи у процес здійснення судочинства.

З початку війни «Електронний суд», який є підсистемою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС), зазнав деяких важливих змін, які стосуються як технічної частини даного сервісу, так і відбулись певні законодавчі зміни щодо його застосування.

Функціонування підсистеми «Електронний суд» в умовах воєнного стану значним чином дозволяє адаптуватися до нових надскладних умов та забезпечити як функціонування судової системи в дистанційному для учасників справ форматі, так й взагалі надати можливість громадянам отримати доступ до правосуддя [8, с. 65].

Таким чином, сучасний стан світової спільноти характеризується всеосяжним проникненням комп'ютерних технологій у різні галузі людської діяльності - економічну, соціальну, управлінську та інші. Комп'ютеризація прискорила передачу і обмін отриманою у ході судочинства інформацією між суб'єктами судової діяльності. Введення електронного суду дає змогу відійти від паперового діловодства, забезпечує можливість швидкого отримання користувачем необхідної інформації та обміну електронними документами між суддями, апаратом суду, між судом і сторонами спору. Впровадження електронного суду, безумовно, є ще однією гарантією для збереження матеріалів справи й дає змогу забезпечити безперервність судового процесу. Розвиток програмних комплексів ведення судового документообігу, електронізація судового процесу, упровадження електронної справи, електронного суду на шляху реформування судової системи є важливим кроком в побудові європейської моделі юстиції.

Література

інформаційно-комп'ютерний технологія правосуддя

1. Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів: Закон України від 03.10.2017 (зі змінами і допов.). Відомості Верховної Ради України. 2017. № 96. Ст. 2921.

2. Берназюк О.О. Поняття та особливості електронного судочинства в Україні. Право і суспільство. 2019. № 3. Ч. 2. С. 15-20.

3. Погребняк О.С. Особливості запровадження електронного суду у цивільному судочинстві України. Порівняльно-аналітичне право. 2018. № 3 С. 122-125.

4. Татулич І.Ю. Місце та роль «Електронного суду» у забезпеченні ефективності цивільного судочинства. Науковий Вісник Ужгородського Національного Університету. 2017. Вип. 46. Том 1. С. 74-80.

5. Бринцев О.В. «Електронний суд» в Україні. Досвід та перспективи : монографія / О.В. Бринцев. Харків: Право, 2016. 72 с.

6. Богданов Л.В. Сучасні технології в судочинстві від електронного документообігу до електронного суду. Вісник господарського судочинства. 2013. № 3. С. 59-61.

7. Кравцов С.О. Електронне судочинство як сучасний тренд. Юридичний науковий електронний журнал. 2021. № 4. С. 224-228.

8. Притуляк В.М. Підсистема електронний суд: особливості її функціонування в умовах воєнного стану. Цивільне судочинство та виконавче провадження в умовах воєнного стану: матеріали всеукр. наук.-практ. конф. ім. Ю.С. Червоного (Одеса, 16 грудня 2022 р.) / за заг. ред. Н.Ю. Голубєвої. Одеса: Фенікс, 2022. С. 62-66.

Размещено на Allbest.ru