Конституційне право людини на свободу думки і слова та його обмеження

(Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ)

Конституційне право людини на свободу думки і слова є одним із найважливіших прав, які забезпечуються законодавством в більшості демократичних країн світу. Це право гарантує, що кожна людина має право вільно висловлювати свої думки, погляди та ідеї, без будь -яких обмежень, дискримінації чи переслідування.

У більшості країн право на свободу слова закріплено в конституції або інших основних правових документах, виходячи з таких міжнародних актів, як Загальна декларація прав людини, Міжнародний пакт про громадянські та політичні права, а також актів загальноєвропейського рівня - Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод, Хартія Європейського Союзу про основні права та ін. [1-4]. Захист цього права вимагає, щоб держава не здійснювала жодних дій, що обмежують або позбавляють людину можливості вільно висловлювати свої думки.

Однак забезпечення права на свободу слова не означає безумовної свободи висловлювання. Це право повинно бути обмежене в деяких випадках, наприклад, коли висловлювання спонукає до насильства, дискримінації, ксенофобії або інших форм нетерпимості. Так, Європейська конвенція з прав людини (ст. 10) підставами обмеження свободи вираження поглядів вважає інтереси національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я чи моралі, для захисту репутації чи прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або для підтримання авторитету і безсторонності суду [4].

Також, свобода слова не повинна порушувати права та свободи інших людей, у тому числі права на приватність та на повагу до честі та гідності. Тому, наприклад, публічне обговорення особистого життя лю дини без її згоди може бути заборонені законодавством.

У сучасному світі, де інформація стала надзвичайно важливим ресурсом, право на свободу слова набуває особливого значення. Захист цього права допомагає забезпечити свободу думок, поглядів та інформаційний рівень суспільства. Однак високий рівень свободи слова також вимагає від людей відповідальності за законом за їхні висловлювання та повідомлення. У разі порушення прав інших людей чи суспільства в цілому, можуть бути запроваджені санкції, які забороняють далі висловлювати подібні думки.

Захист права на свободу слова є одним бз головних завдань держави. Державні органи повинні забезпечити свободу слова та підтримувати умови для розвитку вільної думки та висловлювання. Це означає, що жоден журналіст, блогер або просто громадянин не повинен бути переслідуваний за свої висловлювання, які не порушують закон.

У сучасному світі, де зростає вплив соціальних мереж та медіа, захист права на свободу слова є особливо актуальним. Державні органи та суспільство в цілому повинні розуміти, що свобода слова повинна бути захищена, але при цьому, не повинна порушувати права та свободи інших людей. Тому вільне висловлювання думок та поглядів повинне бути реалізоване в межах закону та моральних норм, зберігаючи повагу до інших людей та їхніх прав. Крім того, свобода думки і слова є важливою складовою демократичного суспільства, що дозволяє громадянам вільно висловлювати свої погляди на різні питання та здійснювати контроль над діяльністю державних органів та представників влади. Саме тому це право захищається не лише на рівні національного законодавства, а й на міжнародному рівні.

Конституційне право на свободу думки і слова є взаємозалежним з іншими правами людини, такими як право на інформацію, свободу зібрань та свободу совісті і віросповідання [5]. Ці права доповнюють одне одного та створюють умови для здійснення повноцінного громадянського життя та розвитку демократії. право законодавство конституційний

Проте в деяких країнах світу спостерігається порушення права на свободу думки і слова, зокрема, через обмеження свободи слова в медіа та Інтернеті, цензуру висловлювань та репресії щодо журналістів та активістів, які висловлюють свої думки та критикують владу. Навіть доходить про прийняття відповідного законодавства, що має відверто репресивний характер стосовно реалізації права на інформацію [6]. У таких ситуаціях міжнародні організації та громадські активісти звертають увагу на порушення права на свободу думки і слова, вимагаючи захисту цього права. Це право є важливим складовим демократії та громадянського суспільства, що дозволяє громадянам вільно висловлювати свої думки та здійснювати контроль над діяльністю влади. Проте, порушення права на свободу думки і слова можуть призвести до обмеження свободи висловлювання та дискримінації громадян за їхні переконання.

Тому, важливо забезпечувати захист права на свободу думки і слова, а також розвивати механізми контролю за його порушенням. Це може бути досягнуто за допомогою законодавчих та правових механізмів, які гарантують свободу висловлювання та запобігають його обмеженню. Також важливо забезпечити незалежність ЗМІ та допустити до громадського діалогу різноманітні точки зору.

Отже, конституційне право людини на свободу думки і слова є одним із основних прав, які забезпечуються законодавством в більшості демократичних країн світу. Захист цього права допомагає забезпечити свободу думок, поглядів та інформаційний рівень суспільства, але при цьому не повинне порушувати права та свободи інших людей. Державні органи та суспільство в цілому повинні розуміти важливість захисту цього права та забезпечувати умови для його розвитку в межах закону та моральних норм.

Зрештою, свобода думки і слова є невід'ємною складовою демократичного суспільства і гарантує можливість висловлювати різноманітні думки та ідеї без страху перед обмеженнями та переслідуваннями. Це право дозволяє громадянам бути активними учасниками громадського життя та впливати на процеси прийняття рішень у державі, що є важливим для зміцнення демократії та правової держави.

Наостанок можна стверджувати, що свобода думки і слова є важливою складовою нашого правового порядку, який гарантує права і свободи громадян. Це право необхідно дотримувати, захищати та розвивати, щоб забезпечити вільний діалог і розвиток суспільства. Але, як і будь -яке право, воно повинно бути використовуване з розумінням і відповідальністю, з урахуванням інтересів і прав інших громадян. Тому кожен із нас має пам'ятати про відповідальність за свої слова і думки, а також про обов'язок поважати права і свободи інших людей. Лише в цьому разі ми зможемо стати справжніми представниками свободи думки та слова і зміцнити демократію в Україні та світі в цілому. Загальна декларація прав людини: Прийнята і проголошена резолюцією 217 A (III) Генеральної Асамблеї ООН від 10 грудня 1948 року (неофіційний переклад). URL : https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/995_015#Text. ^{Конституція Україн}и: Прийнята на 5-й сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. Відомості Верховної Ради України. 1996. № 30. Ст. 141. ^{Міжнародний пакт про громадянські та політичні прав}а: Прийнято 16 грудня 1966 року Генеральною Асамблеєю ООН. Док. ООН A/RES/2200 А (XXI). URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_043#Text. ^{Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (з протоколами)}

(Європейськаконвенціязправлюдини).URL:

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004#Text Charter of Fundamental Rights of the European Union. URL : https://eur- lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=celex%3A12012P%2FTXT. У Росії набрав чинності закон, що дозволяє масово оголошувати людей

"іноагентами"(12.01.2022).URL :https://www.radiosvoboda.org/a/news-rosia-

inoahenty/32157473.html.

Размещено на Allbest.ru