Деякі питання відносно визначення безпечного доступу до місця події

Размещено на http://www.allbest.ru/

Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ

Деякі питання відносно визначення безпечного доступу до місця події

Хлівна Марія

курсант 1-го курсу

Навчально-наукового інституту права та

підготовки фахівців для підрозділів

Національної поліції

Єфімов Микола

доктор юридичних наук

професор доцент кафедри

криміналістики та домедичної підготовки

Від війни не можна чекати ніяких благ

Вергілій

З початку повномасштабного військового вторгнення нашого східного «сусіда» на територію України, військові кримінальні правопорушення відбуваються щодня. Як результат, наявне місце події всюди - в кожній області. У вказаних місцях існують такі загрози життю як нерозірвані снаряди, осколки, міни, розтяжки та інші. Всі зазначені предмети несуть небезпеку як для цивільних осіб, так і для працівників системи правоохоронних органів, підрозділів ЗСУ та територіальної оборони.

Насамперед, головною задачею правоохоронців є їх особиста безпека при доступі до місця події, а також безпека людей навколо та мінімізація наслідків протиправних діянь на території чи в приміщенні, у межах якого виявлені сліди вчиненого кримінального правопорушення.

Як зазначає окрема група науковців (В.Г. Грибан, О.В. Негодченко) стосовно визначень таких категорій як прикриття, укриття та захист «... прикриття (щит) - будь-який предмет, яким можна прикритися, захиститися від загрози; укриття - конструкція або її елементи, предмети, які дають поліцейському можливість сховатися від загрози; захист - засоби та заходи, які забезпечують вашу безпеку, навіть від кулі» [1]

В свою чергу, Г.К. Тетерятник вказує на те, що проведення огляду місця події в умовах надзвичайних правових режимів має багато особливостей пов'язаних із наступними аспектами: «необхідністю залучення широкого кола фахівців різних органів та відомств, суб'єктний склад яких залежить від виду надзвичайної ситуації та події, НПР (МНС, ЗСУ, Національна гвардія), забезпечення особливих заходів безпеки на місці події, використанням «нетрадиційних» технічних та криміналістичних засобів при огляді місця події: гелікоптерів, дронів, 3-Д сканерів та ін.» [4, с. 238].

Безпечний доступ до місця події полягає у особисті безпеці поліцейського, та його підготовці, як фізичній, так і моральній. Відповідно до наказу МВС України від 27.04.2020 року № 357: «... до обов'язків посадової особи, уповноваженої на здійснення прийому, опрацювання та реєстрації заяв і повідомлень громадян про правопорушення або події, у разі надходження за скороченим номером телефону «102» заяви або повідомлення про правопорушення або подію входить: забезпечувати протягом двох хвилин прийняття від заявника інформації про правопорушення або подію та її внесення до системи ІПНП. З об'єктивних причин цей строк може бути збільшено (алкогольне сп'яніння, хвилювання, мовні вади заявника, ненадання вичерпної відповіді на запитання тощо)» [3].

Інша група вчених (О.О. Бондаренко, С.О. Книженко, Т.Г. Фоміна, О.О. Юхно) серед рекомендацій щодо організації діяльності СОГ в умовах бойової обстановки виокремлюють такі: «керівнику СОГ безпосередньо перед виїздом на місце події доцільно зібрати наступну інформацію: активізація військових дій в зоні огляду, відомості про кількість членів збройних формувань і наявності різного виду озброєння, розташування мінної загорожі по шляху проходження в зону огляду, а також на самій території огляду, місце розташування військових частин, відповідальних за ділянку території. Також учені зазначають, що одним з основних відмінностей огляду місця події в умовах збройного конфлікту від мирного часу це керівництво СОГ, яке в інтересах безпеки може здійснюватися керівником воєнізованого формування (групою прикриття). Питанням взаємодії членів СОГ і групи прикриття потрібно приділяти особливу увагу, тому що від них буде залежати не тільки ефективність огляду, але і безпека всіх учасників СРД, для забезпечення якої можуть залучатися й інші формування та підрозділи» [2, с. 28-29].

Завдання працівників екстрених служб прибути якнайшвидше на виклик, задля порятунку життя та ліквідувати наслідки ситуації, внаслідок якої було залучено служби. Адже кожна хвилина та інформація, яку надає заявник, важлива, якщо вона чітка і зрозуміла, реагування буде на відмінному рівні.

Далі оперативна служба після прибуття на виклик має оглянути місце події на рахунок небезпечних предметів чи матеріалів. Це можуть бути заборонені в обігу речовини, такі як наркотичні засоби, психотропні речовини, зброя, боєприпаси, вибухові речовини. В разі їх виявлення потрібно евакуювати людей, повідомити чергового про знахідку, викликати вибухотехніків або ДСНС. У разі наявності потерпілих надати їм допомогу.

Стосовно зони прямої загрози окрема група науковців (О.А. Никифорова, В.Й. Черняховський, Н.В. Котляр, І.Г. Кириченко) доречно акцентує увагу на тому, що у зазначеній зоні виправдано застосування мінімального переліку домедичних та медичних маніпуляцій, оскільки ризик отримання додаткових травм постраждалим або безпосереднє травмування співробітника поліції є надзвичайно високим (наприклад, внаслідок вогню озброєних осіб, або чинниками зовнішнього середовища - палаючі конструкції будівель, дія токсичних речовин тощо). Також вчені вказують на те, що «...в зоні прямої загрози повинні працювати виключно співробітники служб порятунку, таких як ДСНС, Національної гвардії, поліції, які прирівнюються до рятувальників. Вони безпосередньо і повинні надавати домедичну (першу) допомогу у цій зоні. У зоні прямої загрози пріоритетами є не стільки максимальний об'єм надання допомоги постраждалому, скільки усунення і/або мінімізація наявної загрози для попередження отримання пошкоджень іншими особами, чи додаткових травм постраждалими. Єдиним пріоритетом в наданні допомоги є зупинка масивної кровотечі та переміщення постраждалого в безпечну зону (зону укриття) для надання більш повної домедичної допомоги. У випадку, коли приймається рішення про надання допомоги, повинні чітко визначатись та враховуватись ймовірні ризики між наданням допомоги та отриманням додаткових травм чи травмування інших членів команди рятувальників» [5, с. 11-12].

Підсумовуючи, зауважимо, що головним при виявленні на місці події зброї, боєприпасів чи вибухових речовин є швидке реагування, організація та лаконічність дій відповідного підрозділу. У випадках перебування у зоні прямої загрози співробітники служб порятунку (ДСНС, Національної гвардії, поліції) обов'язково повинні попередити отримання пошкоджень іншими особами, чи додаткових травм постраждалими.

Список використаних джерел

безпека доступ місце подія

1. Грибан В.Г., Негодченко О.В. Охорона праці в органах внутрішніх справ: Підручник. Київ: Центр учбової літератури, 2009. 268 с.

2. Особливості документування та розслідування злочинів, учинених на території проведення антитерористичної операції, а також на тимчасово окупованих територіях»: науково-методичні рекомендації: науково-практичні рекомендації [Серія «Бібліотечка слідчого і детектива: проблеми кримінального процесу»] / О.О. Юхно та інші. На замовлення Головного слідчого управління Національної поліції України. Харків: Харківський національний університет внутрішніх справ. 2018. 64 с.

3. Про затвердження Інструкції з організації реагування на заяви і повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України: Наказ МВС України від 27.04.2020 р. № 357. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/z0443-20#Text (дата звернення - 04.05.2023).

4. Тетерятник Г.К. Проведення огляду місця події в умовах надзвичайних правових режимів. Право і суспільство. 2022. № 3. С. 233-239.

5. Черняховський В.Й., Котляр Н.В., Кириченко І.Г. Основи домедичної підготовки: навчальний посібник / За загальною редакцією О.А. Никифоровой Одеса: Видавничий дім «Гельветика», 2022. 188 с.

Размещено на Allbest.ru