Вчинення шахрайства при купівлі-продажу товарів через мережу інтернет

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ

Вчинення шахрайства при купівлі-продажу товарів через мережу інтернет

І. Шило, викладач

С. Чучко, д-р філос. права

В наш час йде стрімкий розвиток інноваційних технологій і впровадження їх у всі сфери життєдіяльності, які торкнулися й глобальної мережі Інтернет, без якої її користувачі не уявляють існування. Сьогодні в мережі Інтернет можна реалізувати будь-які потреби, наприклад: придбати одяг, побутову техніку, оплатити комунальні послуги, замовити їжу, ліки та багато іншого. Для більшості населення така форма «віртуальної» торгівлі стала зручною й істотно зекономила час. Проте, форми цивільних правовідносин в Інтернеті наразі є не досить врегульованими, що тягне за собою значну кількість порушень, зокрема й у сфері торгівлі товарами та послугами. Чимало цивільно-правових угод укладається через обман і зловживання довірою, що не лише порушує встановлений порядок їх здійснення, а і завдає шкоди майновим інтересам громадян [1].

Частина перша ст.190 Кримінального кодексу України визначає, що «шахрайством є заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою». Кваліфікуючою ознакою шахрайства є його вчинення у великих розмірах, або шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки [2].

Пленум Верховного Суду України звернув увагу судів на те, що «обман (повідомлення потерпілому неправдивих відомостей або приховування певних обставин) або зловживання довірою (недобросовісне використання довір'я з боку потерпілого) при шахрайстві застосовуються винною особою з метою викликати у потерпілого впевненість про вигідність і обов'язковість передачі йому майна чи права на нього. Обов'язковою ознакою шахрайства є добровільна передача потерпілим майна чи права на нього» [3].

За даними Генеральної прокуратури України, у 2015 р. до ЄРДР внесено 45653 факти шахрайств, повідомлення про підозру у 9514 провадженнях; 2016 р. - 45764, повідомлення про підозру у 7844 провадженнях; 2017 р. - 36650, повідомлення про підозру у 10147 випадках, у 2018 р. - 33136, повідомлення про підозру у 8645 випадках; у 2019 р. - 32156, повідомлення про підозру у 8184 випадках; у 2020 р. - 26595, повідомлення про підозру у 8633 випадках; за перші 5 місяців 2021 р. - 13947, тоді як повідомлення про підозру лише у 4321 випадку. Серед них кількість шахрайств, пов'язаних із купівлею-продажем товарів через мережу Інтернет, становить приблизно 7% [1].

Так, у 2012 році ОСОБА-1, перебуваючи за місцем свого проживання в будинку АДРЕСА-2, з метою скоєння надалі шахрайських дій шляхом незаконних операцій із використанням електронно-обчислювальної техніки, зареєструвалася користувачем інтернет-аукціону «Aukro.ua». Здійснюючи свій злочинний умисел, за допомогою особистого персонального комп'ютера, розмістила неправдиву інформацію, а саме виставила в інтернет-аукціоні «Aukro.ua» лоти зимового одягу на продаж, які не мала наміру реалізовувати покупцям. Покупці, які також були користувачами інтернет-аукціону «Aukro.ua», що зацікавилися виставленими ОСОБА-1 на продаж товарами зв'язувалися з нею за допомогою мобільного зв'язку оператора «Лайф» НОМЕР-1, електронною поштою чи безпосередньо через інтернет-аукціон. шахрайство цивільний правовий купівля продаж інтернет

ОСОБА-1, спілкуючись із покупцями, повідомляла їм завідомо неправдиву інформацію, стверджуючи, що у неї є в наявності виставлений нею на продаж одяг, або інформацію про те, що одяг буде відправлений із Китаю через визначений ОСОБА-1 час. Покупцям, які були згодні купити виставлений ОСОБА-1 зимовий одяг, остання повідомляла номер свого розрахункового рахунку, відкритого на її ім'я у ПАТ КБ «Приватбанк», на який необхідно було перерахувати гроші за товар, після чого протягом обумовленого часу з покупцем вона повинна була відправити одяг покупцям за допомогою служби доставки. Однак ОСОБА-1, діючи умисно з корисливих мотивів для виконання своїх злочинних намірів, при отриманні інформації про надходження грошових коштів від покупців на її розрахунковий рахунок за допомогою наявною у неї банківської картки НОМЕР-2, відкритої в ПАТ КБ «Приватбанк» на її ім'я, частину коштів, отриманих шляхом обману та незаконних операцій із використанням електронно-обчислювальної техніки, переводила на банківську картку НОМЕР-3, відкриту в ПАТ КБ «Приватбанк» на ім'я свого співмешканця ОСОБА-7, іншу частину витрачала на свій розсуд, не маючи наміру виконувати взяті на себе зобов'язання, таким чином, здійснила ряд корисливих злочинів із використанням незаконних операцій з електронно-обчислюваною технікою [4].

Підсумовуючи зазначимо, що існує безліч шахрайських схем щодо заволодіння грошима громадян, які здійснюють угоди через мережу Інтернет. Найчастіше за все жертвою від шахрайства стає покупець, однак і продавець також не є застрахованим від дій шахраїв, тож не повинен втрачати пильність при здійсненні правочинів у віртуальному просторі.

Література

1. Чучко С.В. Розслідування шахрайства при купівлі-продажу товарів через мережу інтернет: дис...канд. юрид. наук: 12.00.09. Дніпро, 2021. 276 с.

2. Кримінальний кодекс України: Закон України від 05.04.2001 р. №2341-III.

3. Про судову практику у справах про злочини проти власності: Постанова Пленуму Верховного Суду від 06.11.2009 N10

4. Справа №208/3099/15-к: Вирок Іменем України Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області.

Размещено на Allbest.Ru