Верховенство права як основа системи європейських цінностей та правопорядку

Размещено на http://www.allbest.ru/

Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ

Верховенство права як основа системи європейських цінностей та правопорядку

Ірина Забитчук

здобувач вищої освіти

Науковий керівник:

Олена Орлова

кандидат юридичних наук, доцент

У рамках розвитку України як соціальної, демократичної, незалежної та правової держави, а також в аспекті міжнародного співробітництва існує нагальна потреба у гармонізація системи українського законодавства. Так, важливим і основоположним принципом забезпечення прав та свобод людини і громадянина є принцип верховенства права, який закріплений у статті 8 Конституції України та міжнародних правових актах.

Принцип верховенства права - це фундаментальний принцип сучасного правопорядку у світі. Для нашої держави однією з головних її цілей є її розбудова як правової та демократичної держави, де має місце дотримання принципів верховенства права і демократії, забезпечення прав та свобод кожного згідно з європейськими нормами і стандартами.

В Конституції України проголошено, що в Україні діє принцип верховенства права, що передбачає: жодна людина не є вище закону, ніхто не може бути покараним державою, крім як за порушення закону, і що ніхто не може бути засудженим за порушення закону іншим чином, ніж у порядку, встановленому законом [1]. демократичний верховенство правосуддя

Розмірковуючи над верховенством права як основа системи європейських цінностей та правопорядку, в цілому слід зазначити, що принцип верховенства права - це фундаментальний принцип сучасного правопорядку у світі [2]. Для нашої держави однією з головних її цілей є її розбудова як правової та демократичної держави, де має місце дотримання принципів верховенства права і демократії, забезпечення прав та свобод кожного згідно з європейськими нормами і стандартами.

Для нашої держави дуже важливий характер мають висновки Венеціанської комісії, в тому числі коментарі авторитетних фахівців європейських країн, зокрема Пітера Ван Дайка (член Комісії, Нідерланди), пані Грети Галлер (член Комісії, Швейцарія), пан Джефрі Джауела (член комісії, Велика Британія) та пан Коарло Туорі (член комісії, Фінляндія. Так, на думку дослідників, елементами розширеного розуміння верховенства права є наступні: - законність, включаючи прозорий, підзвітний та демократичний процес введення в дію приписів права; - юридична визначеність; - заборона свавілля; - доступ до правосуддя, представленого незалежними та безсторонніми судами, включно з тими, що здійснюють судовий нагляд за адміністративною діяльністю; - дотримання прав людини; - заборона дискримінації та рівність перед законом [3, с. 170].

Серед цих складових важливе місце посідає законність, яка поширюється не лише на фізичних осіб, а й на владні структури, суб'єктів публічного та приватного характеру. Законність також передбачає, що жодна особа не може зазнати покарання, якщо вона не порушила раніше ухвалених приписів права, що вже набули чинності, та що за порушення закону (the law) має наставати відповідальність.

Наступна складова - це юридична визначеність, що означає, що закон має бути, за можливості, проголошений наперед - до його застосування, та має бути передбачуваним щодо його наслідків: він має бути сформульований з достатньою мірою чіткості, аби особа мала можливість скерувати свою поведінку. Юридична визначеність вимагає, щоб юридичні норми були чіткими і точними та спрямованими на забезпечення того, щоб ситуації та правовідносини залишались передбачуваними.

Важливу роль має і заборона свавілля, що передбачає здійснення владних повноважень у такий спосіб, який уможливлює ухвалення суттєво несправедливих, необгрунтованих, нерозумних чи деспотичних рішень, що є несумісним із поняттям верховенства права. Органи публічної влади мають діяти порядно, не порушуючи усталені норми правопорядку.

Важливою гарантією виступає й доступ до правосуддя, представленого незалежними та безсторонніми судами. Так, кожному має бути надана можливість оскаржувати дії та рішення влади, якщо вони не відповідають правам чи інтересам особи.

Надзвичайно цінним є норма щодо дотримання прав людини. Адже людина є найвищою цінністю держави та держава має своїм основним завданням захист прав людини [4, с. 14]. Кореспондуючим в цьому плані є і гарантія щодо заборони дискримінації та рівність перед законом. Формальна рівність є важливим аспектом верховенства права, в свою чергу, заборона дискримінації означає, що закони стримують дискримінацію окремих фізичних осіб чи груп осіб.

Рівність перед законом означає, що кожна фізична особа є підпорядкованою тим самим законам, і жодна фізична особа чи група осіб не мають особливих юридичних привілеїв.

Отже, верховенства права є цілісною та складною категорією, являє собою основу системи європейських цінностей та правопорядку та зміст якої можна розкрити через сукупність таких взаємопов'язаних та взаємообумовлених понять, як - законність, включаючи прозорий, підзвітний та демократичний процес введення в дію приписів права; - юридична визначеність; - заборона свавілля; - доступ до правосуддя, представленого незалежними та безсторонніми судами, включно з тими, що здійснюють судовий нагляд за адміністративною діяльністю; - дотримання прав людини; - заборона дискримінації та рівність перед законом.

Література

1. Конституція України від 28 червня 1996 року (зі змінами і допов.).

2. Верховенство права. Доповідь, схвалена Венеціанської комісії на 86-му пленарному засіданні (Венеція, 25-26 березня 2011 року) на основі коментарів, що їх надали: пан Пітер Ван Дайк (член Комісії, Нідерланди), пані Грет Галлер (член Комісії, Швейцарія), пан Джефрі Джауел (член комісії, Велика Британія) та пан Коарло Туорі (член комісії, Фінляндія). Право України. 2011. № 10. С.168-184.

3. Верховенство права та права людини у світлі конвенції про захист прав людини та основоположних свобод : навчально-методичний посібник. Київ, 2016. 860 с.

Размещено на Allbest.ru