Впровадження гендерного підходу в процесі реалізації кадрової політики в Національній поліції України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Кафедра теорії та історії держави і права

Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ

Впровадження гендерного підходу в процесі реалізації кадрової політики в Національній поліції України

Ірина Смірнова, викладач

Сучасна державна політика України спрямована на досягнення рівних прав та можливостей жінок та чоловіків у суспільстві, що є необхідним для уникнення всіх форм дискримінації та реалізації кожної особистості незалежно від віку, статі, соціальних чи політичних передумов. Процес впровадження рівних прав та можливостей жінок та чоловіків у діяльності органів системи МВС - це важливий крок вперед у забезпеченні ґендерної рівності.

Що таке ґендер? Часто коли говорять про ґендер, насамперед, мається на увазі очікування суспільства по відношенню до чоловіків та жінок, які соціальні ролі вони мають виконувати.

Ґендер - це не лише про відмінність за біологічними ознаками між чоловіками та жінками. Ґендерна теорія передбачає зміну соціальної реальності, яка відображає потреби сучасного сьогодення та має мету - забезпечення тендерної рівності [5].

Принцип ґендерної рівності закріплений в Конституції України. Стаття 3 Конституції закріплює рівність чоловіків та жінок в усіх сферах життя. Окрім даної норми тендерної рівності торкаються ст. 21, 24, 51. Частина третя ст. 24 Конституції України безпосередньо присвячена подоланню дискримінації стосовно жінок в Україні та наголошує на тому, що рівність прав жінок і чоловіків забезпечується наданням жінкам рівних із чоловіками можливостей у громадсько-політичній та культурній діяльності [1].

Саме ґендер спрямований на справедливе встановлення міри свободи двох суб'єктів суспільства - чоловіків та жінок, а також їхнього статусу. Відносини гендерного права віддзеркалені в різних галузях права, що забезпечують здійснення економічних, громадянських, соціальних, культурних і політичних прав людини відповідно до принципу рівноправ'я статей.

Залучення жінок до проходження служби в органах Національної поліції України є закономірним процесом у становленні гендерних відносин. Однак слід зауважити, що таке положення все ж таки викликало цілу низку запитань. На шляху до досягнення гендерного паритету не варто забувати і про сталі традиції щодо гендерних стереотипів. Служба в органах Національної поліції України висуває до жінок свої вимоги, які суперечать традиційному розумінню положення жінки як такої.

Якщо наголошувати щодо питання гендерної рівності в поліції, то потрібно вказати, що українські правоохоронні органи лише вийшли на шлях подолання статевої проблеми. Станом на сьогодні жінки обіймають майже 22 % посад у Національній поліції України і лише 5 % - керівні посади, що звичайно дещо пригнічує осіб жіночої статі [5].

Згідно до Закону України «Про забезпечення рівних прав і можливостей чоловіків та жінок» ґендерна рівність трактується як рівний правовий статус жінок і чоловіків та рівні можливості для його реалізації, що дозволяє особам обох статей брати рівну участь у всіх сферах життєдіяльності суспільства [3].

Щодо питання про реалізацію гендерного підходу безпосередньо у кадрову політику Національної поліції, то слід зауважити, що в умовах сьогодення дане питання є профілактичним інструментом та засобом запобігання корупційним діянням, допоміжним засобом щодо дотримання стандартів етичної поведінки та додатковим - для підсилення інституту відповідальності, а також основою раціонального використання кадрових ресурсів у публічному управлінні.

Метою кадрової політики сьогодні є формування резерву нових працівників, які характеризуються високим професіоналізмом, практичними навичками демократичного керівництва, вміннями виконувати традиційні функції влади в умовах ринкової економіки і політичного плюралізму:

- повинні добре знати і розуміти динаміку розвитку держави;

- бути різнобічно розвинутим у різних галузях науки;

- вміти взаємодіяти з громадянами і представниками інших сфер суспільства;

- мати такі характерні риси, як: лідерство, інтелект, творчість, стратегічне мислення, організаторські здібності, комунікативні навички.

Таким чином, узагальнюючи досліджуване питання, розглядаючи жінку в соціумі поряд із чоловіком, крізь призму гендерних стереотипів, необхідно зробити наголос на тому, що не лише в Українській державі, а й в інших розвинених країнах світу існує невирішена та значна проблема тендерної стратифікації. Хоча законодавчо закріплено рівноправ'я, водночас суспільство не може відійти від настанов, які виявляються в зверхності чоловіка над жінкою, що чітко простежується під час вибору жінками професії, зокрема служби в органах Національної поліції України [5].

Кадрове забезпечення органів Національної поліції можна визначити як вид внутрішньо організаційної управлінської діяльності, що врегульована нормами адміністративного законодавства, відомчими та організаційно- розпорядчими актами МВС України та Національної поліції України та полягає у проведенні роботи з кадрами, що включає їх професійну підготовку, добір та розстановку, просування по службі, перепідготовку та підвищення кваліфікації, заохочення та застосування дисциплінарних санкцій, а також оцінювання якості службової діяльності працівників поліції [2].

Кадрова політика в органах Національної поліції - це сукупність принципів, напрямів, форм та методів діяльності органів кадрового забезпечення, спрямованих на створення цілісної системи формування, підготовки, ефективного використання персоналу відповідно до потреб Національної поліції України, забезпечення потреб кожної особистості, розвитку в неї стійкої мотивації до служби в органах поліції та можливості реалізації свого потенціалу під час її проходження.

Список використаних джерел

1. Конституція України: Закон України від 28 черв. 1996 р.№ 254к/96-ВР. URL:https://zakon.rada.gov.ua/l aws/show/254\

2. Про Національну поліцію: Закон України від 02 липн.2015 р. № 580-VIII. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/l aws/show/580-19#Text.

3. Про забезпечення рівних прав і можливостей чоловіків та жінок: Закон України від 08 вересн. 2005 р. № 2866-IV. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/2866-15#Text.

4. Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні: Закон України від 30 травня 2014 р.ШІ.: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/5207-17#Text.

5. Жінки. Мир. Безпека: Інформаційно-навчальний посібник з ґендерних аспектів конфліктів для фахівців сектору безпеки. Київ, 2017. 264 с.

Размещено на Allbest.ru