Захист прав здобувачів вищої освіти

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Захист прав здобувачів вищої освіти

Дар'я Серга

Науковий керівник:

Лілія Межевська

кандидат юридичних наук, доцент

(Дніпропетровський державний

університет внутрішніх справ)

Людина є найвищою соціальною цінністю української держави, тому захист прав, інтересів, честі, гідності є основним напрямком її функціонування та розвитку. Безпосереднім обов'язком держави є утвердження та забезпечення прав і свобод людини [1].

Серед основних конституційних прав людини, важливе місце посідає право на освіту. Безпосередньою метою освіти є усесторонній розвиток людини як особистості, її розумових і фізичних здібностей, талантів, виховання у неї високих моральних якостей, безпосереднє формування громадян, здатних до свідомого суспільного вибору.

Освіта в Україні виступає визначальним та необхідним фактором соціального розвитку суспільства і держави загалом. Відповідно до цього в Україні нормативно гарантується можливість отримання освіти, а саме наданням людині і громадянину права на освіту. Як міжнародним, так і українським законодавством право на освіту віднесено до фундаментальних прав людини. Право на освіту є складовою частиною права на отримання безпосередньої освіти, реалізація якого передбачається протягом усього життя людини [2].

На думку В. Боняк, гарантіями права на освіту є чітка система соціально-економічних, політичних, юридичних та ідеологічних умов, засобів і способів, які забезпечуються безпосередню реалізацію, захист та гарантування конституційного права людини і громадянина на освіту, за яких дані суб'єкти можуть насправді захистити і відстояти на законних підставах передбачену Основним Законом України, законодавчими актами можливість [3, с. 124].

Як вже було зазначено, Конституція України гарантує право кожного на освіту. Це безпосередньо закріплено ст. 53 КУ, в ній зазначено, що «держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання; надання державних стипендій та пільг учням і студентам»[1]. Не менш важливим аспектом є те, що Конституція гарантує право на освіту не тільки для громадян України, але і для іноземців, створюючи рівні умови доступу до освіти. Ніхто не може бути обмежений у праві на здобуття освіти. Право на освіту гарантується незалежно від віку, статті, раси, кольору шкіри, національності, стану здоров'я, інвалідності, політичних, релігійних чи інших переконань, громадянства, мови спілкування, походження та ін. Право людини і громадянина на освіту може здійснюватися шляхом її здобуття на різних рівнях освіти, різних формах і різних видів. Відповідно до ст. 3 ЗУ «Про освіту», право на освіту не може бути обмежено законом. Закон може встановлювати особливі умови доступу до певного рівня освіти, спеціальності (професії) [4].

На шляху модернізації та реформування освіти в Україні постали певні проблеми. Першою такою проблемою стала епідемія COVID-19, яка змусила весь світ пристосуватися до нових умов та способів реалізації освітнього процесу. Одним із розповсюджених шляхів розв'язання цієї проблеми стала дистанційна форма навчання, яка до цього не була досить актуальною. Суспільство швидко пристосувалося до нових умов і все почало стрімко відновлюватися. Але перед українською державою постала нова проблема під назвою росія, яка 24 лютого 2022 року ворожо вдерлася на територію, спричинивши руйнацію, загибель людей, масову еміграцію населення України. Кожного дня порушуються основоположні конституційні права людини і громадянина, право на освіту не є виключенням. У великої кількості здобувачів освіти «вкрадено» можливість навчатися, оскільки зруйновано велику кількість навчальних закладів, які будуть довго відбудовувати, також деякі здобувачі освіти знаходяться на окупованій території, де у них немає як фізичної, так і психологічної можливості виконувати освітній план. Дистанційна форма навчання вже не є новелою, а стала буденністю, але навіть така форма навчання, при таких умовах, стала менш доступною, оскільки постійні тривоги, проблеми зі світлом, зв'язком, артилерійні та повітряні обстріли перешкоджають нормальному засвоєнню матеріалів.

Функціонування системи освіти в умовах воєнного стану характеризується інтенсивним пошуком нових підходів до навчання, інноваційних форм організації освітнього процесу, ефективних педагогічних та інформаційних технологій. Саме тому підтримка активного упровадження інновацій в освітню галузь під час війни стала одним із ключових напрямів роботи Міністерства освіти і науки України та його підрозділів.

В умовах війни важливого значення набувають питання створення комфортного освітнього середовища та організації освітнього процесу, особливо для тих, хто отримав психологічну травму. З метою надання психоемоційної підтримки населенню під час війни, формування у педагогічних працівників навичок роботи з дітьми, за підтримки Першої леді України Олени Зеленської започатковано Національну програму психічного здоров'я та психосоціальної допомоги [5, с. 8].

Виходячи з цього, законодавство України оновлюється, закони доповнюються, змінюються та оновлюються, для того, щоб допомогти здобувачам освіти, навіть в таких складних умовах, отримати бажану освіту.

Як приклад можна взяти ч. 15 с. 44 ЗУ «Про вищу освіту», яка закріплює, що «держава забезпечує особам, визнаним постраждалими учасниками Революції Гідності, учасниками бойових дій, особами з інвалідністю внаслідок війни відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", та їхнім дітям, дітям загиблих (померлих) осіб, визначених у частині першій статті 10 -1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", дітям, один із батьків яких загинув під час масових акцій громадянського протесту або помер внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних під час масових акцій громадянського протесту, дітям, зареєстрованим як внутрішньо переміщені особи, дітям, які проживають у населених пунктах на лінії зіткнення, - до закінчення такими дітьми закладів освіти, але не більш як до досягнення ними 23 років, державну цільову підтримку для здобуття вищої освіти в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України» [6].

Отже, освітні процеси в Україні знаходиться на переломному моменті, який змушує пристосовуватися до нових умов, способів, форм освітнього процесу. Але навіть в таких умовах держава робить все, щоб захистити і забезпечити право людини і громадянина на освіту. І під час війни, і після її завершення головним завданням освітньої галузі є і буде забезпечення якості освіти на всіх рівнях.

Література

право на освіту реформування

1. Конституція України: Закон від 28 червня 1996 р. № 254к/96-ВР. Верховна Рада

України. URL:http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80

(дата звернення: 19.11.2022).

2. Ребкало М.М., Самофалов Л.П., Олійник В.С. Особливості реалізації права на освіту в Україні: аналітично-правовий огляд. Науковий вісник Сіверщини. Право. 2019. № 2 (7). С. 13-22.

3. Боняк В.О. Конституційне право людини і громадянина на освіту та його забезпечення в Україні: дис. ... канд. юрид. наук. 12.00.02. К. 2005. 205 с

4. Закон України «Про освіту» від 05 вересня 2017 р. № 2145-VIII. Верховна Рада України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#Text (дата звернення: 19.11.2022).

5. Освіта України в умовах воєнного стану. Інноваційна та проєктна діяльність. Науково-методичний збірник. за ред. Кириленко С., Євтушенко І., Верстка В.М. - Київ. - 2022. С. 137.

6. Закон України «Про вищу освіту» від 01 липня 2014 р. № 1556-VII. Верховна Рада України. URL:https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18#Text (дата звернення:

19.11.2022).

Размещено на Allbest.ru