Завдання і форми участі прокурора в цивільному судочинстві

Размещено на http://www.allbest.ru/

ННІ права та підготовки фахівців для підрозділів національної поліції Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ

ЗАВДАННЯ І ФОРМИ УЧАСТІ ПРОКУРОРА В ЦИВІЛЬНОМУ СУДОЧИНСТВІ

Марина Логінова викладач кафедри

цивільного права та процесу

М. Волик Курсант

Насамперед необхідно зазначити про те, що для забезпечення прав і свобод громадян і держави саме такий суб'єкт як прокурор потрібен у цивільному судочинстві. Даний суб'єкт виступає так званим наглядачем, котрий стежить за вірністю цивільного процесу, за дотриманням прав кожного. Проте, необхідно констатувати той факт, що в умовах сьогодення відбувається посилення відповідальність прокурора за порушення процесуальних норм у цивільному процесі.

З-поміж іншого, прокурор представляє державу в аспекті захисту її інтересів у таких випадках: порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо ці інтереси не захищаються або неналежним чином реалізуються органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншою особою, суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого належать відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу [1, с.20].

В юридичній літературі в сфері цивільного права представництво прокурором інтересів громадянина чи держави в суді розглядається по-різному: деякі юристи взагалі вважають, що позиція даного суб'єкта в цивільному процесі нічим не відрізняється від процесуальної позиції сторони чи третьої особи, а також позиції про прокурора в суді інші стверджують, що представництво інтересів держави чи громадянина прокуратурою в суді є одним із видів судового консульства.

Доцільно також зазначити, що даний суб'єкт не може виступати стороною, третьою особою, оскільки він захищає не свої права та інтереси, а права та інтереси іншої особи, у розгляді та вирішенні яких він не має особистого інтересу у справі, а представляє державний інтерес, оскільки саме держава відповідно в основному законі наділила прокуратуру такою функцією, як представництво інтересів громадянина чи держави в суді.

Виділяючи визначені в процесуальній науці та законодавстві форми участі прокурора в суді, не слід виділяти таку з них, як участь у розгляді справ судами. Адже такі процесуальні дії або є продовженням звернення прокурора до суду із заявою (перша форма), або безпосередньо складають зміст реалізації ним другої форми -- вступу прокурора у справу.

Що стосується інших форм, то вони являють собою саме перелік процесуальних дій, які мають характерні ознаки процесуальних стадій (або самі стадії), що входять до однієї з двох процесуальних форм прокурорського представництва - 1) звернення з позовом до суду; 2) вступ з власної ініціативи у справу, порушену за позовом інших осіб.

У цій сфері є певні труднощі. Так, наприклад, при аналізі особливостей участі прокурора у формі звернення до суду з позовом у малозначних справах залишається невирішеним питання щодо надання йому права порушувати клопотання про необхідність проведення судового засідання.

Щодо участі прокурора у розгляді малозначних справ у суді першої інстанції у формі його вступу у справу, порушену за позовом інших осіб, то здійснення в цій формі представницької функції для посадових осіб прокуратури здається обмеженим.

Отже, здійснення прокуратурою функції представництва інтересів держави в суді першої інстанції у малозначних справах у формі вступу прокурора у справу, порушену іншими особами, є формальним. Іншими словами, встановлені основним цивільним законом нашої держави процесуальні обмеження щодо участі прокурора у справі, а також особливості розгляду малозначних справ практично нівелювали можливість участі прокурора в цивільному процесі у формі вступу до суду при розгляді справи в суді першої інстанції [2, с. 90].

Отже, єдиною ефективною формою представництва прокурором інтересів держави в апеляційному провадженні є його порушення, а саме звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою.

Що стосується приєднання до апеляційного провадження, ініційованого іншими особами, то, як і в суді першої інстанції, реалізація покладеної на нього конституційної функції видається проблематичною, зважаючи на те, що у малозначних справах в суді апеляційної інстанції, судовому засіданні не виконується.

Отож, виконання прокурором функції представництва інтересів держави в цивільному процесі відбувається не тільки при розгляді справ у суді першої або апеляційної інстанції, а й при перегляді судових рішень в порядку. прокурорський представництво право свобода

Однак на цій стадії процесу участь посадових осіб прокуратури в суді у малозначних справах є винятком. Це зумовлено специфікою цивільного процесуального законодавства, яке, за окремими винятками, не передбачає порядку касаційного оскарження судових рішень учасниками справи, в тому числі прокурором, у малозначних справах.

Виходячи з викладеного, слід зазначити, що прокурор у цивільному процесі є самостійним суб'єктом цивільних процесуальних правовідносин, котрий виконує функцію представництва в суді з метою захисту прав, свобод та інтересів інших осіб.

Література

1. Гузе К. А. Представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді: монографія / К. А. Гузе. Харків: Право, 2016. 200 с.

2. Прокурор у цивільному процесі. Гнатів О., Троян В. Актуальні проблеми правознавства. № 2. 2020. С. 89-93.

Размещено на Allbest.ru