Гендерний аспект вчинення домашнього насильства: сучасні українські реалії

Размещено на http://www.allbest.ru/

Гендерний аспект вчинення домашнього насильства: сучасні українські реалії

Діана Рукіна

студентка

Науковий керівник:

к. і. н., доцент Олег Левін

(Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ)

Згідно зі ст. 1 Конституції України: "Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава" [1, c. 6]. Саме ця стаття є базовою в контексті визначення концептуальних засад становлення і розвитку української державності. Прагнення до євроінтеграції є основоположним для реалізації державної політики нашої країни, як і для будь-якої цивілізованої держави, невіддільною частиною якої є активізація течії гендерного мейнстриму. Тому цікавою є проблема дотримання принципу гендерної рівності в соціальній системі у розрізі питання протидії домашньому насильству.

Дослідження цієї теми є актуальним, попри те, що її вивченню присвячено безліч робіт як вітчизняних, так і закордонних вчених. Серед найбільш ґрунтовних праць варто виокремити доробки таких науковців, як: С. Бабанін, В. Березняк, О. Головіна, І. Грицай, В. Людвік, Л. Наливайко, М. Почтовий, А. Фоменко, В. Шаблистий, О. Юнін, М. Юніна, О. Ядловська та ін.

2022 рік для України був найскладнішим за добу її незалежності, адже повномасштабне російське вторгнення вплинуло на усі сфери життя: тисячі загиблих людей, вщент зруйновані населені пункти, активні міграції, що призвели до підвищення рівня насильства, як результат, все це дестабілізувало суспільство та спричинило загрозу соціальному порядку. Проте була продемонстрована готовність до ефективної протидії насильству щодо жінок і домашньому насильству - відбулася ратифікація Конвенції Ради Європи про запобігання насильству проти жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами.

Відповідно до ст. 126-1 Кримінального кодексу України під домашнім насильством слід розуміти умисне систематичне вчинення фізичного, психологічного або економічного насильства щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах, що призводить до фізичних або психологічних страждань, розладів здоров'я, втрати працездатності, емоційної залежності або погіршення якості життя потерпілої особи [2].

Чинне вітчизняне українське законодавство виділяє такі види домашнього насильства: фізичне (ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування тощо); психологічне (словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування та ін.); сексуальне (сексуальний примус, сексуальне примушування, сексуальне домагання тощо); економічне (позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів та ін.). Також є кібернасильство (злам електронних сторінок, залякування через електронні листи, поширення неправдивої інформації, розсилка особистих фотографій тощо), однак у законодавстві нашої держави немає натяку на відповідальність за такий прояв насильства [3, с. 24]. законодавство насильство образа

Статистичні дані підтверджують, що за 12 місяців 2022 р. було обліковано 3360 кримінальних правопорушень, пов'язаних із домашнім насильством, з яких 3060 направлені до суду з обвинувальним актом, водночас за 2021 р. показники становлять відповідно 4800 та 4432, що свідчить про зменшення кількості зафіксованих випадків вчинення таких діянь у 2022 р. майже на третину.

Що стосується вікової категорії, особи, які вчинили кримінальні правопорушення, пов'язані з домашнім насильством, розмежовуються так: 16-17 років - 3 особи (0,1%); 18-28 років - 286 осіб (10%); 29-39 років - 1063 особи (38%); 40-54 років - 1091 особа (39%); 55-59 років - 185 осіб (6,5%); 60 років і більше - 184 особи (6,4%). З цього випливає, що більша частина кривдників - це дорослі особи, що вчинили домашнє насильство стосовно більш слабких членів сім 'ї [4].

Такий вид насильства слід розрізняти як окремий тип насильницьких дій під час воєнного стану, оскільки він, як і будь-яка стресова ситуація, впливає на світосприйняття як зловмисника, так і жертви. Стосовно факторів, що вплинули на зниження кількості зафіксованих випадків, то слід виокремити: масову евакуацію з небезпечних територій; розлучення з сім'єю; зміну пріоритетності (більшого значення набули такі аспекти, як безпека, місце проживання та їжа); знецінення небезпеки від будь-яких проявів домашнього насильства, як із боку постраждалого, так і оточення; фізичну неможливість звернутися до правоохоронних органів (на окупованій території немає правоохоронних органів та стабільного зв'язку); неналежну реакцію правоохоронних органів щодо фактів домашнього насильства (недостатня кількість фахівців, знищення транспортних засобів, дефіцит пального, мобілізація) [5].

Водночас насильство не може бути виправданим за жодних обставин, тому в умовах воєнного стану маємо ефективно боротися з цим явищем і надавати відповідну підтримку постраждалим, оскільки саме зараз ризики домашнього насильства підвищуються, поштовхами до цього можуть бути: труднощі у працевлаштуванні та соціальній адаптації до звичайного життя після виїзду із зони бойових дій; можливі загрози насильства членам та родичам представників військових підрозділів України; пережите зґвалтування під час війни та багато іншого. У цьому контексті представниці ГО "Ла Страда-Україна" доцільно зауважили, що після закінчення війни ситуація стосовно проявів домашнього насильства погіршиться. Серед таких причин можна виокремити: посттравматичний синдром у військових або демобілізованих; нестабільність психоемоційного стану у тих родинах, члени яких не перебувають на передовій. Через це простежується тенденція підвищення потреби в наданні комплексної допомоги постраждалим [6].

Так, за підтримки міжнародних організацій та фондів почався активний розвиток та розбудова сервісних центрів допомоги різним категоріям постраждалих від війни (програма реагування на війну ЮНІСЕФ "Спільно", програма ФН ООН з протидії та запобігання ґендерно зумовленому насильству, Центр допомоги врятованим, що створений ФН ООН). Це допомогло створити: притулки, кризові кімнати, денні центри, мобільні групи поліції для реагування на домашнє насильство, національну "гарячу лінію" з попередження домашнього насильства, мобільні бригади соціально - психологічної допомоги, пункти невідкладної медичної допомоги для постраждалих від домашнього насильства. Там жертви насильства, пов'язаного з війною, особливо сексуального, незалежно від місця проживання мають доступ до комплексної допомоги психотерапевтів для подолання травматичних переживань, відновлення емоційної рівноваги та внутрішніх ресурсів для перебудови життя. При цьому є можливість отримати консультації медичних працівників, наприклад, щодо збереження репродуктивного здоров'я, а також професійну допомогу юристів.

Отже, з вищезазначеного можна дійти висновку, що за 2022 рік вдвічі знизився показник домашнього насильства порівняно з 2021 роком, на що вплинула низка факторів, що були спричинені так званою "рятувальною операцією", розгорнутою рф. Зауважимо, що ефективність реагування та запобігання такому явищу має комплексний характер з огляду на вирішення досить широкого кола соціальних, психологічних, правових та економічних питань, що слід розв'язувати як на місцевому, так і загальнодержавному рівнях, зокрема, з імплементацією міжнародного досвіду й, безперечно, залученням можливостей міжнародних організацій.

Список використаних джерел

1. Конституція України від 28.06.1996. URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80.

2. Кримінальний кодекс України: Закон України від 05.04.2001. URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text.

3. Романцова С., Устрицька Н., Гловюк І. та ін. Кваліфікація та основи методики розслідування домашнього насильства: навч. посібник; за ред. І. Гловюк, Н. Лащук, С. Романцової. Львів: Львівський державний університет внутрішніх справ, 2022. 404 с.

4. Єдиний звіт про осіб, які вчинили кримінальні правопорушення за січень-грудень 2021 року. Єдиний звіт про осіб, які вчинили кримінальні правопорушення за січень - грудень 2022 року. Офіс Генерального прокурора. URL : https://gp.gov.ua/ua/posts/pro- zareyestrovani-kriminalni-pravoporushennya-ta-rezultatiyih-dosudovogo-rozsliduvannya-2.

5. Як війна вплинула на домашнє насильство? Громадський простір. URL : https://www.prostir.ua/?news=yak-vijna-vplynula-na-domashnje-nasylstvo.

6. Війна не скасовує потребу протидіяти домашньому насильству. Lexlnform. URL : https://lexinform.com.ua/dumka-eksperta/vijna-ne-skasovuye-potrebu-protydiyaty- domashnomu-nasylstvu/.

Размещено на Allbest.ru