Особливості вилучення слідів нафтопродуктів та пально-мастильних матеріалів під час огляду місця події за фактом підпалу автомобіля

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особливості вилучення слідів нафтопродуктів та пально-мастильних матеріалів під час огляду місця події за фактом підпалу автомобіля

Головач Ярослав

головний судовий експерт сектору фізико-хімічних досліджень відділу дослідження матеріалів, речовин і виробів Харківського НДЕКЦ МВС

На сьогоднішній день підпали автомобілів є одним з розповсюджених злочинів, що вчиняються з метою заподіяння матеріальної шкоди. Під час розслідування саме правильна фіксація речових доказів є запорукою ефективного встановлення причини займання. Можна виділити підпали: а) від легкозаймистих речовин; б) з використанням спеціальних пристроїв; в) при створенні умов, що сприяють самозайманню; г) при порушенні правил пожежної безпеки [1]. речовий злочин доказ

Основним засобом підпалів автомобілів є займисті рідини. Займисті рідини - рідини, які можуть самозайматися, а також займатися за наявності джерела горіння і самостійно горіти після його видалення. Займисті рідини з температурою спалаху, що дорівнює або менша 61°C у закритому тиглі або менша 66° C у відкритому тиглі, належать до легкозаймистих [2]. До займистих рідин відносяться: спирти, розчинники на основі ацетону (етилацетату), етери, рідкі нафтопродукти (бензини, бензини -розчинники, гаси, ДП, оливи), та ін. Серед інших займистих та легкозаймистих рідин найчастіше, приблизно в семидесяти випадках зі ста, палії використовують світлі нафтопродукти - бензин, гас, ДП, рідше - розчинники для лаків та фарб, оліфа та ін [3].

Підпали автомобілів мають характерні ознаки, серед яких можна виокремити наступні: декілька не пов'язаних між собою осередків горіння; сліди від розливу займистої рідини у моторному відділі або на зовнішніх кузовних панелях; наявність термічних пошкоджень у місцях, де відсутні електропроводка, чи нагріті частини двигуна; наявність ізольованих осередків зовнішніх пошкоджень лако-фарбового покриття.

У випадку використання займистих рідин для підпалу автомобіля, спеціалісту під час огляду треба розпізнати сліди горіння займистих рідин, що в свою чергу мають характерні особливості: характерні плями від згоряння рідини; "трейлери"; характерні прогари в конструкції; аномальні температурні зони на поверхнях авто. На цьому етапі від спеціаліста вимагається максимум уваги та концентрації.

Не менш важливим етапом огляду місця події є виявлення, фіксація та вилучення речових доказів з місця пожежі. Під час огляду місця події за фактом пожежі треба виявляти та вилучати сліди нафтопродуктів та пально - мастильних матеріалів (далі НП та ПММ) в місцях з мінімальним тепловим впливом в зоні осередку підпалу, а також відбирати зразки сажі з осередку пожежі.

Підпали автомобілів в більшості випадків здійснюються за схожими принципами - розливання займистої рідини на лобове скло, моторно - трансмісійний відсік, заднє скло, або заливання рідини в салон автомобіля, пошкодивши попередньо скло дверей. Це дає змогу спеціалісту виокремити для себе місця з потенційною локалізацією залишків нафтопродуктів. Серед них ущільнюючі резинки дверей, лобового за заднього скла, багажника; склоочисники, сидіння та килимці в салоні авто. Якщо автомобіль капотного компонування, то варто звернути увагу на ґрунт за передніми колесами в результаті стікання залишків займистої рідини по дренажним ходам.

Нюх людини - достатньо чутливий інструмент, який часто допомагає зорієнтуватися при відборі проб та вибрати ділянки, на яких це зробити найбільш доцільно. При пошуках ділянок, в яких доцільно відбирати проби для виявлення залишків горючих рідин, обов'язково слід орієнтуватися на запах. Відсутність явного стороннього запаху ще не є підставою для того, щоб не відбирати проби на легкозаймисті рідини [3]. Для пошуку слідів НП можна використовувати УФ-лампу. Нафтопродукти мають люмінесценцію або гасять її. Бензини та гаси мають люмінесценцію блакитного кольору, дизельне паливо (далі ДП) - фіолетового кольору, оливи - жовтого кольору [4].

В разі знаходження поруч з авто предметів, що можуть бути віднесені до джерела запалювання (ємкості, їх фрагменти, залишки факелу, фрагменти тканин, тощо) що, як правило, мають характерний запах, треба провести їх фіксацію та вилучення. Не слід забувати й про сліди НП та ПММ на предметах-носіях. Вилучення слідів НП та ПММ разом з предметом-носієм (предмети одягу, окремі деталі транспортних засобів, тощо), забезпечення збереження та локалізації нашарувань на них, а також герметичність упаковки цих предметів збільшує шанси на виявлення та діагностику нафтопродуктів. В разі неможливості вилучити предмет-носій (наприклад, з причини великої габаритності), слід зняти механічним способом нашарування НП та ПММ в скляну тару (в крайньому випадку в полімерний пакет) [3].

Для ефективного переносу слідів НП на предмет-носій у разі відсутності видимих плям/крапель рідини та з важкодоступних місць доречним буде застосування органічного розчинника (пентан, гексан, гептан, петролейний етер, чотирихлористий вуглець). Після обробки поверхні тампоном, просоченим розчинником, варто додатково обробити поверхню сухим тампоном для максимального переносу слідів НП. Виявлені краплі займистих рідин можна збирати за допомогою шприців, фільтрувального паперу, або чистих марлевих тампонів [3]. Обов'язковою умовою ефективної судової експертизи НП та ПММ є наявність контрольних зразків тампонів, фільтрувального паперу та інших предметів-носіїв, що використовувалися під час ОМП. Забруднені предмети-носії можуть давати картину, схожу на сліди НП та ПММ, що в свою чергу збільшує вірогідність хибно -позитивних висновків експерта.

Правильне пакування речових доказів - запорука успіху експертизи при їх дослідженні. Саме на цій стадії спеціалісти допускаються безлічі помилок, в результаті яких залишки легколетючих рідин безповоротно втрачаються. Для пакування речових доказів, на яких ймовірно присутні сліди НП та ПММ, потрібно використовувати чисті скляні банки з кришками, що щільно закручуються або ж полімерні контейнери з кришками. Допускаються також полімерні пакети за умови їх герметичного пакування. У разі використання спеціалізованих пакетів з клапаном доцільним буде попередньо помістити речові докази в чистий полімерний пакет з фіксатором та вже потім упакувати в спеціалізований пакет, не допускаючи наявності отворів та щілин в клапані. Використання паперових упаковок або ж упаковок з дерева чи картону забороняється, що пов'язано з їх пористістю. Сліди НП та ПММ в даних упаковках будуть втрачені через короткий проміжок часу [3].

Швидкість - запорука успіху. Більшість НП володіють здатністю швидко змінювати властивості, мають малий ідентифікаційний період, та можуть стати непридатними для вирішення експертних задач. Наприклад, бензини втрачаються з предметів-носіїв в умовах вільного повітрообміну через 6-10 годин [4]. В умовах високих температур цей період скорочується в рази. Тому, чим швидше будуть вилучені, герметично упаковані та надані на дослідження речові докази, тим ефективніше буде їх експертне дослідження.

Список використаних джерел

1. Криміналістика: підруч. В.Ю. Шепітько та ін. Харків: Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого Право, 2008. 464 с.

2. ДСТУ 8829:2019 "ПОЖЕЖОВИБУХОНЕБЕЗПЕЧНІСТЬ РЕЧОВИН І МАТЕРІАЛІВ. Номенклатура показників і методи їхнього визначення. Класифікація".

3. Обнаружение и исследование следов легковоспламеняющихся и горючих жидкостей в вещественных доказательствах, изымаемых с места пожара. Москва: ВНИИПО, 1985. 49 с.

4. Криминалистическое исследование нефтепродуктов и горюче-смазочных материалов: методическое пособие для экспертов, следователей и судей И.А. Золотаревская и др. Москва: ВНИИСЭ МЮ СССР, 1987. Вып. І. 1987. 191 с.

Размещено на Allbest.ru