Правова освіта як чинник формування і розвитку правової демократичної держави

Размещено на http://www.allbest.ru

Український державний університет імені Михайла Драгоманова

Правова освіта як чинник формування і розвитку правової демократичної держави

Сухицька Наталія Валеріївна

канд. юрид наук, доцент, доцент кафедри соціальної політики

Становлення правової соціальної держави вимагає дотримання прав і свобод, законних інтересів громадян України, виконання всіх умов міжнародного і національного права.

Побудова правової держави без підвищення правової культури та рівня правосвідомості громадян є неможливою. Підвищення рівня правової культури суспільства вимагає підвищення рівня та якості організації правового виховання, яке здійснюється шляхом навчання, пропаганди, агітації та самовиховання, належне забезпечення населення інформацією про чинне законодавство і практику його застосування; боротьбу з правовим нігілізмом.

Правове виховання має на меті застосування широкого спектру заходів, що здійснюється різними державними і громадськими інституціями. І в реаліях сучасності край важливим є реалізація та удосконалення системи правового виховання в усіх ланках суспільного життя. Дана ситуація пов'язана з низькою правовою культурою населення, причини якої можна окреслити через нестабільність законодавства, низька якість нормативно-правових актів, нагромадження великої кількості правових документів без економічного обґрунтування і технічного аналізу, відсутність порядку інформатизації населення щодо прийняття та тлумачення законів. На нашу думку, це формує у суспільстві правовий нігілізм. Пересічні громадяни через брак інформованості не знають свої права, механізм вирішення проблем, не обізнані з діяльністю органів державної влади та їх повноваженнями щодо вирішення соціальних питань, систему адміністративно-правових заходів.

Законодавець, приймаючи низку законів, не замислюється про життєздатність після опублікування змісту НПА для пересічних громадян. Саме через те відбувається у суспільстві процес девальвації права, зневажливе ставлення до законодавств, а, відтак, і неможливість дотримання норм права в повсякденній практиці.

Правове виховання тісно пов'язане з правовою освітою. Можна розглядати правову освіту в декількох формах. По-перше, юридична освіта у вищих навчальних закладах, по-друге, правова освіта, яка є складовою національної системи навчання і виховання. Саме ця складова несе вагоме змістовне навантаження.

Правова освіта є домінантою правової культури в цілому. Правова освіта визначається необхідністю тієї соціально-політичної ситуації, в який перебуває сучасна Україна: побудова правової держави, формування громадянського суспільства, євроінтеграція з модернізаційними процесами у правовій сфері [2]. Відтак, одною з першочергових задач постає задача правової освіти населення. Актуальність проблематики формування правової освіти пов'язано з політичною свідомістю населення, де правові норми посідають чільне місце, відсутність належного нормативно-правового забезпечення в закладах середньої і вищої освіти, якість нормативно-правових актів та їх постійні зміни та доповнення, великий масив законів, які часто є взаємозамінними та взаємовиключними.

Правова освіта забезпечується формуванням уяви про державу і право, ознайомлення з систематизацією і кодифікацією чинного законодавства, вихованням правової свідомості і мінімізації правового нігілізму.

Для вдосконалення правової освіти населення необхідно:

створення потужного науково - методичного забезпечення;

удосконалення координаційних центрів в місцевих органах державної влади для надання безоплатної правової допомоги. Зазначимо, що ця форма не нова, успішно діють юридичні клініки у вищих навчальних закладах юридичного спрямування, але не завжди пересічному громадянину про це проінформовано;

при друкованих органах влади заснувати центри експрес - повідомлень, абеток права, інформаційні листівки з метою обґрунтування, роз'яснення новел чинного законодавства;

збільшення в середніх загальноосвітніх школах І-ІІІ ступенів класів з поглибленим вивченням права;

для особливо вразливих категорій населення в Територіальних центрах соціального обслуговування Управлінь соціального захисту населення на базі Університету третього покоління запровадити лекторії правових знань;

збільшити кількість годин правових дисциплін у вищих навчальних закладах, які готують фахівців соціальної сфери.

Саме всі вищезазначені чинники пояснюють необхідність формування правових компетентностей у студентів вищих навчальних закладів.

Щоб принципово змінити ставлення громадян до права, держави, активізувати роботу по завершенню формування правової держави в Україні, треба вирішити низку питань теоретичного і практичного рівня щодо вдосконалення системи правової освіти та правового виховання. Необхідно створити всі умови для формування такої правосвідомості, яка б відповідала історичним традиціям, ментальності українського народу, забезпечувала розвиток провідних інститутів громадянського суспільства, сприяла інтеграції України до європейського та світового правового простору [2].

В сучасний час особлива увага приділяється компетентнісному підходу до професійної діяльності. Законодавець унормовує та приймає нормативно- правові акти в сфері соціального забезпечення, що сприяє відтворенню та удосконаленню нових сучасних моделей щодо розвитку генофонду України.

Стандарт вищої освіти спеціальності 232 Соціальне забезпечення [4] та відповідно до нього розроблена освітньо-професійна програма підготовки

фахівців соціальної сфери закріплює таки компетентності як загальні - ЗК8 навички використання інформаційних і комунікаційних технологій та фахові - ФК2 знання і розуміння нормативно - правової бази стосовно соціального забезпечення.

Правове забезпечення не є монолітним, а постійно змінним. Законодавець використовуючи соціально-економічні чинники приймає / доповнює / змінює зміст чинних нормативно-правових актів. Через політичну ситуацію в країні, воєнні дії, зміну статусу України на міжнародній арені приймається ряд нових законів. І, безумовно, студенти повинні не просто опанувати пласт законодавчих документів, а й знати і вміти знаходити акти соціального спрямування, вміти тлумачити і консультувати соцільно незахищені верстви населення з питань соціального забезпечення.

Різноманітність форм роботи, а саме, практикуми з розв'язання ситуативних завдань, коллоквіуми, гостьові лекції з залученням фахівців соціальної сфери, опитування різних категорій населення з метою виявлення прогалин чинного законодавства, аналіз соціальних проблем населення, практичне навчання в закладах соціальної сфери, громадських і волонтерських організаціях, робота безпосередньо з громадянами через надання консультацій з соціального забезпечення сприяє формуванню фахових компетентностей майбутніх фахівців соціальної сфери.

Список використаних джерел

правова освіта компетентність

Макарова О.В., Крилова Ю.І. (2015) Проблеми формування правової культури в українському суспільстві. Право. Серія 18. Економіка і право, (30) , 105.

Іваній О.М. ( 2016) Правова освіта як засіб формування громадянського суспільства. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Сер. Юриспруденція (22), 44

Шай Р.(2020) Вплив правової культури на формування та розвиток правового суспільства в Україні. Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Серія: «Юридичні науки» (4(28), 145

Стандарт вищої освіти спеціальності 232 Соціальне забезпечення (2019) Вилучено

з: https://mon.gov.ua/vishcha-osvita/2019/05/28/232-Sotsial.Zabezpech-bakalavr-

VO.18.01.pdf

Размещено на Allbest.ru