Науково-методичне забезпечення запобігання загрозам прикордонній безпеці України

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького

Відділення докторантури та ад'юнктури

Науково-методичне забезпечення запобігання загрозам прикордонній безпеці України

С. Бочаров, ад'юнкт

м. Хмельницький, Україна



Анотація

У науковій статті подано обґрунтування вперше розроблених алгоритму та методики побудови системи забезпечення запобігання загрозам у прикордонній сфері. Запропонована методика надає можливість побудувати систему запобігання загрозам у прикордонній сфері за рахунок своєчасної оцінки та виявлення стану загострення обстановки (на основі наявної випереджувальної інформації) і переходу її у стан загрози, та формування інформаційних потоків до системи утворення прикордонної політики держави. Алгоритм запропонованої методики висвітлює комунікаційну сукупність двох підсистем: “Інформаційно-аналітичної підсистеми запобігання загрозам у прикордонній сфері” та “Підсистеми реалізації заходів запобігання загрозам у прикордонній сфері”, що загалом формують структуру системи забезпечення запобігання загрозам у прикордонній сфері. За умови, що запобігання виявленим загрозам можливе лише у разі прийняття додаткових рішень на державному рівні управління або за рахунок законодавчих змін (“важелів впливу”) така комунікація надає можливість реалізації доповідей до системи утворення прикордонної політики держави щодо застосування додаткових сил і засобів тощо.

Для своєчасного прийняття рішень щодо протидії зростанню загрози запропоновано використання добре апробованого методичного апарату, який надає можливість своєчасно виявити та прогнозувати ступені загострення обстановки у прикордонній сфері на період виконання рішення з урахуванням можливості переростання процесів загострення обстановки у більш небезпечні стани. Варіанти комбінацій ознак загострення обстановки за класичним підходом розглядаються як багатовимірні одиниці, що дозволяє використовувати відомий у таксономії підхід до оцінки багатовимірних об'єктів, доопрацювавши ідею вимірювання таксономічної відстані з урахуванням специфіки завдань оцінки ступеня рівня загострення обстановки та її переходу у стан “загроза” в комплексному варіанті оцінки стану прикордонної безпеки. Саме кінцева інформація про загрози та ризики є “матеріалом” для проведення аналізу та формування пропозицій щодо організації охорони (оборони) державного кордону і прикордонної політики в державі загалом, що обґрунтовує необхідність впровадження системи оцінювання (відповідних показників і критерію) якості кінцевої інформації.

Ключові слова: методика; алгоритм; система; загрози; національна безпека; прикордонна безпека; прикордонна політика.



Annotation

Bocharov S. Scientific and methodological ensuring prevention of threats to the border security of Ukraine

The scientific article presents the rationale for the first developed algorithm and methodology for building a system for ensuring the prevention of threats in the border area of activity. The proposed method provides an opportunity to build a system of prevention of threats in the border area due to timely assessment and detection of the state of aggravation of the situation (on the basis of available anticipatory information) and its transition into a state of threat, and the formation of information flows to the system of formation of the border policy of the state.

The algorithm of the proposed methodology illuminates the communication set of two subsystems: “Information and analytical subsystem of prevention of threats in the border area” and “Subsystem of implementation of measures to prevent threats in the border area”, which in general form the structure of the system of ensuring the prevention of threats in the border area of activity. Provided that the prevention of identified threats is possible only in the case of additional decisions at the state level of management or due to legislative changes (“leverages”), such communication provides the opportunity to implement reports to the system of formation of the border policy of the state regarding the use of additional forces and means, etc.

For timely decision-making regarding countering the growing threat, the use of a well-tested methodological apparatus is proposed, which provides an opportunity to timely identify and forecast the degree of aggravation of the situation in the border area for the period of implementation of the decision, taking into account the possibility of the escalation of the situation into more dangerous conditions. Variants of combinations of signs of the aggravation of the situation according to the classical approach are considered as multidimensional units, which allows using the approach known in taxonomy to the assessment of multidimensional objects, having refined the idea of measuring the taxonomic distance, taking into account the specifics of the tasks of assessing the degree of the level of aggravation of the situation and its transition to the state of “threat” in a comprehensive option for assessing the state of border security. It is the final information about threats and risks that is the “material” for conducting analysis and formulating proposals regarding the organization of the protection (defense) of the state border and border policy in the state in general, which justifies the need to implement a system of evaluation (relevant indicators and criteria) of the quality of the final information.

Key words: methodology; algorithm; system; security; threats; National security; border security; border policy.



Вступ

Постановка проблеми. Національна безпека України це насамперед захищеність державного суверенітету та територіальної цілісності, що забезпечується охороною і захистом державного кордону України [1]. Захист державного кордону як невід'ємна частина загальнодержавної системи забезпечення національної безпеки України [2] здійснюється в умовах впливу загроз прикордонній безпеці, серед яких найбільш впливовими є військове вторгнення Російської Федерації та окупація нею частини території нашої держави; а також незаконна зміна державного кордону України, загроза з боку Російської Федерації вільному судноплавству у Чорному та Азовському морях [3].

Забезпечення національної безпеки України є невід'ємною умовою стабільного функціонування системи міжнародної безпеки [4]. Зіткнувшись з безпрецедентними загрозами на початку XXI сторіччя, ключові суб'єкти міжнародних відносин (національні держави, їх регіональні об'єднання та наднаціональні інституції) змінюють підходи до функціонування систем забезпечення безпеки у різних сферах і масштабах. Ці підходи обов'язково передбачають моніторинг стану безпекового середовища за допомогою сучасних інформаційних технологій та його оцінювання відповідною методологією. Метою здійснення такого моніторингу й оцінювання є насамперед ефективне інформаційно-аналітичне забезпечення осіб, які приймають рішення, оціночними та прогнозними даними для ефективного управління безпекою як у мирний час, так і в особливий період [5].

Тому прийняття штабами усіх рівнів управління ДПСУ адекватних обстановці рішень потребує попереднього моделювання опорних багатовимірних об'єктів типових ситуацій, які можуть виникнути у сферах національної безпеки держави. Реалізація відомством своїх функцій і завдань можлива за умови наявності вимірного показника ступеня загострення обстановки та методики виконання розрахунків. Це дозволяє своєчасно виявляти зміни значень показника загострення, прогнозувати характер змін обстановки, а також визначати період часу, протягом якого можливий перехід стану “загострення” обстановки у стан “загроза” в комплексному варіанті оцінки стану прикордонної безпеки.

Саме своєчасність виявлення стану загострення обстановки підвищує ефективність системи забезпечення запобігання загрозам національної безпеки держави у прикордонній сфері. Для індикації загострення обстановки використовується інформація, яка надходить від різних джерел (підрозділи, бази даних ДПСУ, взаємодійних правоохоронних органів, спецслужб, міжнародних правоохоронних органів та спецслужб країн-партнерів тощо).

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Наукові дослідження проблем забезпечення національної безпеки України у прикордонній сфері проводили О.Є. Цевельов, В.М. Телелим, Б.М. Олексієнко, В.А. Кириленко, О.Б. Фаріон, П.П. Лисак, Д.В. Ковальов, М.П. Плахотний, Д.А. Купрієнко, Ю.О. Михайлова та ін.

Комплексний аналіз основних умов та факторів загроз національній безпеці України у сфері захисту державного кордону, їхній вплив на різні аспекти оперативно-службової діяльності Державної прикордонної служби України проводив О.Є. Цевельов.

Однак не було розроблено методику оцінювання цих загроз та протидії їм [6], [7]. Учені В.М. Телелим, Б.М. Олексієнко та В.А. Кириленко в [8] розкрили найважливіші аспекти “гібридної війни” й окреслили основні етапи протидії їм військовими заходами держави.

Окремі аспекти дослідження процесу розбудови та функціонування системи інтегрованого управління кордонами у рамках забезпечення національної безпеки України визначили у своїх публікаціях В.А. Кириленко, О.Б. Фаріон, П.П. Лисак, Д.В. Ковальов. Вказані автори обґрунтували модель інформаційно-аналітичної взаємодії оперативних підрозділів Державної прикордонної служби України в інтересах забезпечення безпеки державного кордону, визначили параметри та показники кількісно-якісної характеристики інформаційних потоків [9]. Аспекти взаємодії Державної прикордонної служби України з іншими структурами та органами сектору безпеки і оборони в сфері забезпечення прикордонної безпеки висвітлили М.П. Плахотний; В.А. Кириленко та Д.А. Дягель у статті. Учені Д.А. Купрієнко та О.Б. Фаріон описали окремі елементи інформаційної моделі діяльності оперативних підрозділів Державної прикордонної служби України [12], [13]. У дослідженні [14] Д.А. Купрієнко обґрунтував, що поняття “прикордонна безпека” у разі застосування різних концепцій прикордонної безпеки в умовах диференційованого безпекового середовища можна сформулювати також як складову національної та міжнародної безпеки, що характеризує сприятливі умови для сталого розвитку системи прикордонної безпеки відповідно до прийнятої концепції. Ю.О. Михайлова окреслила стратегічні перспективні завдання українського прикордонного відомства, його роль та місце у системі суб'єктів забезпечення національної безпеки України [15]. Досліджували системи аналізу та оцінки ризиків і загроз у своїх публікаціях науковці: О.О. Резнікова, К.Є. Войтовський, А.В. Лепіхов [16]; А.Б. Мисик, О.С. Більовський [17]; О.М. Ставицький, С.О. Макаров [18]; О.Б. Фаріон [19] та інші.

Основні загрози національній безпеці України на державному кордоні та тенденції їх розвитку вивчали В.С. Нікіфоренко, А.В. Віхтюк [20].

За результатами аналізу наукових праць [6]-[20] встановлено, що у проведених комплексних дослідженнях проблем забезпечення національної безпеки, зокрема щодо виникнення загроз у прикордонній сфері, наукове завдання щодо побудови системи забезпечення запобігання загроз у прикордонній сфері відомі дослідники не вирішували.

Мета статті. Обґрунтування науково-методичного забезпечення (алгоритму та методики) запобігання загрозам прикордонній безпеці для подальшої розробки відповідних рекомендацій Адміністрації Державної прикордонної служби України.

Теоретичні основи дослідження

В умовах сьогодення реалізація національних інтересів будь-якої країни в певний момент може стикнутися із непередбачуваною кризовою ситуацією. Характер виникнення останньої та можливі наслідки вимагають негайного її вирішення силами колегіального органу, покликаного проаналізувати ситуацію, запропонувати можливі способи виходу з кризового стану та надати прогнозне бачення подальших перспектив. У багатьох країнах перелічені завдання покладаються на антикризові структури, зокрема ситуаційні центри, ситуаційно-кризові центри.

Значний спектр небезпек та ризиків, із якими стикаються практично всі сфери національної безпеки, та необхідність запобігання і нейтралізації негативним й деструктивним проявам, обумовлюють актуальність досліджень у зазначеному напрямі.

Сьогодні у всьому світі активно набирає обертів процес створення ситуаційних центрів (СЦ) як комплексу інформаційно-аналітичних систем підтримки прийняття рішень. Використовують СЦ для національного управління і вирішення кризових ситуацій, економічного планування та прогнозування. Розвиток СЦ є одним із найактуальніших завдань для підвищення ефективності управління країнами [21].

На міжнародному рівні не існує універсальної моделі системи антикризового управління. Моделі знаходяться в постійній трансформації і практично не можуть бути запозичені і скопійовані. Системи антикризового управління в кожній країні є функцією державної політики та конституційного порядку, які є унікальними для кожної країни.

У цьому дослідженні сформовано відповідні показники та критерії оцінювання, що надає можливість визначити якість кінцевої інформації щодо стану загроз у прикордонній сфері.

Застосовано методику оцінювання інформації за сукупністю критеріїв з використанням методу “чотири на чотири”. Для проведення математичних розрахунків використано елементи векторного аналізу і теорії поля.

Результати дослідження

В основу запропонованої методики покладено інструментальні засоби, отримані в результаті вирішених наукових завдань щодо розроблення та удосконалення показників, критеріїв і комплексу моделей оцінювання якості інформації. Зазначені результати надають можливість перейти до кінцевого етапу дослідження розроблення алгоритму та методики побудови системи забезпечення запобігання загрозам у прикордонній сфері. У результаті реалізації цього етапу дослідження стане можливим сформувати обґрунтовані пропозиції щодо раціональної побудови системи запобігання загрозам у прикордонній сфері з метою забезпечення необхідного рівня ефективності її функціонування в умовах, які складаються на момент прийняття управлінського рішення щодо забезпечення прикордонної безпеки в державі.

Алгоритм методики (рис. 1) висвітлює комунікацію двох підсистем (рис. 2, позиції 2.1 та 2.2), що надає можливість формувати доповіді (пропозиції) за умови виявлення потреб у ресурсному забезпеченні (законодавчого рішення) додаткових управлінських рішень (“важелів впливу”) щодо їх надання для упередження виявлених загроз чи задіяти додаткові сили і засоби, реалізація яких можлива лише за умови прийняття рішення на державному рівні управління (рис. 2, позиція 1).

Запропонована методика надає можливість побудувати систему запобігання загрозам у прикордонній сфері за рахунок своєчасного оцінювання та виявлення моменту стану загострення обстановки (на основі наявної випереджувальної інформації) і переходу її (обстановки) у загрозливі стани, та формування доповіді (пропозицій) до системи утворення прикордонної політики держави. У складі системи: Президент України Верховний Головнокомандувач Збройних Сил України, Рада національної безпеки і оборони України, Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, які формують і затверджують прикордонну політику держави, реалізація якої покладається на ДПСУ як головного суб'єкта забезпечення охорони державного кордону [22].

Рис. 1. Алгоритм методики побудови системи забезпечення запобігання загрозам у прикордонній сфері



На першому етапі алгоритму методики (рис. 1) оцінюється вхідна інформація та обраховуються значення показників і критеріїв функціональної залежності завдань ДПСУ від ресурсних потреб для реалізації прикордонної політики держави (табл. 1-3). На цьому етапі проводиться постійне добування, збір і накопичення даних щодо загроз у прикордонній сфері (табл. 4-8) від зовнішніх та внутрішніх джерел інформації [23], визначається достовірність інформації, величина показників D₀ (показник початкової достовірності інформації) та ф (кут між прямою лінією та віссю абсцис); ваги інформаційних ознак у портретах загроз (P_ab) [24] (табл. 1; табл. 1.1-8). Оцінивши інформацію за сукупністю критеріїв з використанням методу “чотири на чотири” [25], подальшим кроком є обрахування монотонності зниження достовірності інформації (tg ф) (за виразом 3.1).

Як відомо, за умови (2), що результати обрахування (за виразом 3.2) значень показника достовірності інформації з оцінками А1, А2, В1, В2, інформація вважається достовірною Ф_Дїнф). За умови (бл. 3), якщо інформація оцінена на А3, В3, С1, С2, С3, інформація вважається сумнівною (D_a^) і потребує переходу до етапу № 5 перевірки з декількох інших джерел. Інформація, оцінена на А4, В4, С4, D1, D2, D3, D4, вважається недостовірною інформацією ф_Нїнф).

Рис. 2. Загальна структура моделі системи забезпечення запобігання загрозам у прикордонній сфері



Недостовірна інформація не є неправдивою та потребує ґрунтовної перевірки етап №4, результати якої у разі визначення інформації неправдивою зобов'язують перейти на початковий етап. Вагові коефіцієнти параметрів і факторів (а.) та величини узагальненого врахування інформації (в_і) (інформаційного повідомлення, яке надходить від джерела інформації) у моделі [26] системи інформаційної взаємодії правоохоронних органів і спецслужб України та країн-союзниць, які впливають на роботу системи інформаційної взаємодії правоохоронних органів і спецслужб України та країн-союзниць (наведені у табл. 4-8), необхідні для переходу до подальшого етапу методики.

Далі (рис. 1, бл. 6) обраховуються значення показників [26]: релевантності передачі інформації комунікаційними каналами зв'язку (R) (рис. 1, вираз 3.4) (з цією метою доречно звернути увагу на концепцію релевантності (суб'єктивну значимість відповідності чого-небудь у частині сприйняття в поточному часі [27])); оперативності (P) формування інформації, що характеризується імовірністю своєчасного отримання кінцевої інформації, яка залежить від середнього часу (Т) фактичного циклу формування і передачі інформації та від наявного часу (Т_р) на проведення добування, збору, аналізу, введення інформації в ЕОМ, вирішення завдання і аналіз результатів (за виразом 3.5).

Використовуючи середнє значення часу (Т) (табл. 1) і середнього часу (Т), яке є в наявності для кількісної оцінки одного варіанта форми ОСД (ПУ, ПоУ, ПО) (табл. 2) вираховується значення показника оперативності (Р) для своєчасного отримання кінцевої інформації у кожному варіанті її використання на всіх етапах роботи її кількості показників і параметрів управління, які визначаються на основі кінцевої інформації (у), яку спроможна генерувати система інформаційної взаємодії правоохоронних органів і спецслужб України та держав-партнерів прямий вплив (табл. 4-8); АП АДПСУ (табл. 3).

Показники релевантної повноти кінцевої інформації (Y), яка передається комунікаційними каналами зв'язку інформації, яка використовується для подальшого прийняття рішень щодо організації ОСД ООДК на державному кордоні щодо реалізації заходів запобігання загрозам у прикордонній сфері (за виразом 3.6).

Загалом релевантність (від англ. relevant наявний) в інформаційній науці означає ступінь відповідності отриманого документа (інформаційного повідомлення, інформації) інформаційним потребам користувача. З урахуванням матеріалу, який висвітлено в [27], на основі досвіду науковців щодо оцінки корисності показників, які обирають для досягнення цілей дослідження, вони (показники) повинні мати такі властивості [26]: відповідність цілям і завданням моделювання; ясний фізичний зміст; чутливість до значимих для дій та прийнятих рішень факторів; зручність обчислення й використання.

Інтегральний показник якості кінцевої інформації визначається як (3.7 або 3.8) добуток значень показників, які одночасно впливають на його значення.

Таблиця 1

Витрати часу на середній цикл роботи з інформацією залежно від запланованих умов застосування органів охорони державного кордону

Умови застосування	Середній час циклу добування, збирання, підготовки, введення інформації в ЕОМ, вирішення завдання і аналіз результатів (хв)
	Оцінка обст., прийняття рішення	Планування ОСД
Організація ОДК на період (у повсякденних умовах) [ПУ]	250	330
Організація посиленої ОДК та спеціальних заходів щодо пошуку ПДК [ПоУ]	53	125
Планування участі у прикордонній операції [ПО]	65	230

загроза безпека інформаційний прикордонний політика



Таблиця 1-1

Варіант груп інформаційних ознак вектора політичної загрози (прикордонна сфера)

№ з/п	Групи інформаційних ознак	Значення ознаки загрози (варіант)
Група 1. Зазіхання на державний суверенітет України та її територіальну цілісність, територіальні претензії з боку інших держав
1	Кількість зареєстрованих заяв керівників держав	> 9
Група 2. Воєнно-політична нестабільність, регіональні і локальні війни (конфлікти) у різних регіонах світу, передусім поблизу кордонів України
17	Кількість проведених мітингів, акцій непокори уряду, протесту тощо	> 1
Група 3. Порушення з боку органів державної влади й органів місцевого самоврядування Конституції (254к/96-ВР) і законів України, прав та свобод людини і громадянина, зокрема під час проведення виборчих кампаній, недостатня ефективність контролю за дотриманням вимог Конституції та виконанням законів України
31	Кількість зареєстрованих випадків порушення з боку органів державної влади прав і свобод громадян України, у. о.	> 0,5
Група 4. Можливість виникнення конфліктів у сфері міжетнічних і міжконфесійних відносин, радикалізації та виявів екстремізму в діяльності деяких об'єднань національних меншин і релігійних общин
41	Кількість проведених страйків, акцій непокори уряду, протесту у сфері міжетнічних і міжконфесійних відносин	> 1

Перелік інформації, яку можуть надавати правоохоронні органи і спецслужби (Республіка Польща)

Перелік інформації, яку можуть надавати правоохоронні органи і спецслужби (Велика Британія)

Критерієм ефективності інформаційно-аналітичної діяльності вважається [26] виконання нерівності (Е._д > 0,65).

Таблиця 1.2

Варіант груп інформаційних ознак вектора загрози державній безпеці (прикордонна сфера)

№ з/п	Групи інформаційних ознак	Значення ознаки загрози (варіант)
Група 1. Розвідувально-підривна діяльність іноземних спеціальних служб
1	Кількість районів (місць), які мають складний національний або релігійний характер обстановки	> 1
Група 2. Загроза посягань з боку окремих груп і осіб на державний суверенітет, територіальну цілісність, економічний, науково-технічний і оборонний потенціал України, права і свободи громадян
12	Кількість страйків, що проводяться, акцій непокори уряду, протесту тощо в державі	> 4
Група 3. Злочинна діяльність проти світу і безпеки людства, розповсюдження міжнародного тероризму
22	Кількість зареєстрованих фактів отримання інформації від затриманих агентів іноземних спецслужб, терористів, контрабандистів, представників опозиційних сил тощо	> 1
Група 4. Можливість незаконного ввезення в країну зброї, боєприпасів, вибухових речовин і засобів масового ураження, радіоактивних і наркотичних засобів
31	Кількість баз зберігання боєприпасів, вибухових речовин і засобів масового ураження, радіоактивних і наркотичних засобів	> 1
Група 5. Незаконна міграція
36	Показники ефективності протидії незаконної міграції в ППр через держкордон України	< 0,5
Група 7. Загроза використовування з терористичною метою ядерних та інших об'єктів на території України
55	Кількість ядерних та інших об'єктів, руйнування яких може призвести до загрози державній безпеці України	> 1

Таблиця 1.3

Варіант груп інформаційних ознак вектора воєнної загрози (прикордонна сфера)

№ з/п	Групи інформаційних ознак	Значення ознаки загрози (варіант)
Група 1. Розповсюдження зброї масової поразки
1	Показники ефективності протидії незаконному переміщенню зброї масового ураження в ППр через держкордон України	< 0,95
Група 2. Можливість втягування в протистояння з іншими державами
9	Кількість заяв керівників екстремістських організацій про необхідність участі держави у протистоянні з іншими державами	> 1
Група 3. Нарощування в поблизу кордону України військових сил
15	Кількість зареєстрованих заяв керівників держав	> 9



Таблиця 1.4

Варіант груп інформаційних ознак вектора економічної загрози (прикордонна сфера)

№ з/п	Групи інформаційних ознак	Значення ознаки загрози (варіант)
Група 1. Загроза продовольчій безпеці
1	Показники ефективності протидії незаконному переміщенню контрабандних товарів у ППр через держкордон України	< 0,95
Група 2. Надходження на ринок держави недоброякісного імпорту
11	Кількість випадків протидії незаконному ввезенню в країну недоброякісного імпорту через ППр держкордону України	> 1
Група 3. Тінізація національної економіки
17	Кількість випадків протидії спробам приховування перевезення незадекларованого товару (вантажу) в ППр через держкордон	> 2

Таблиця 1.5

Варіант груп інформаційних ознак вектора екологічної загрози (прикордонна сфера)

№ з/п	Групи інформаційних ознак	Значення ознаки загрози (варіант)
Група 1. Зростання ризиків виникнення надзвичайних ситуацій техногенного і природного характерів
1	Дані метеослужби (рівні загрози за 10-бальною шкалою)	7
Група 2. Загострення проблеми трансграничних забруднень
6	Дані екологічних служб про потенційні джерела забруднення території України (рівні загрози за 10-бальною шкалою)	5
Група 3. Неконтрольоване ввезення до України екологічно небезпечних речовин
11	Дані екологічних служб про екологічний стан обстановки (рівні загрози за 10-бальною шкалою)	7
Група 4. Небезпека техногенного, у тому числі ядерного і біологічного тероризму
20	Показники ефективності протидії незаконному переміщенню зброї масового ураження в ППр через держкордон України	< 0,95

Таблиця 1.6

Варіант груп інформаційних ознак вектора правової загрози (прикордонна сфера)

№ з/п	Групи інформаційних ознак	Значення ознаки загрози (варіант)
Група 1. Невирішені питання про депортацію осіб, затриманих за порушення Закону “Про державний кордон”
1	Кількість проблемних питань, що виникають під час депортації затриманих	> 3
Група 2. Незавершеність правового оформлення держкордону
11	Кількість офіційних зустрічей між державами з питань правового оформлення державного кордону	> 10
Група 3. Невирішені питання про порядок перетину держкордону
18	Кількість офіційних зустрічей між державами з питань правового оформлення державного кордону	> 10
Група 4. Невирішені питання про обґрунтовування доручень
25	Кількість взаємодійних органів і служб, які видають доручення	3

Таблиця 1.7

Варіант груп інформаційних ознак вектора інформаційної загрози (прикордонна сфера)

№ з/п	Групи інформаційних ознак	Значення ознаки загрози (варіант)
Група 1. Комп'ютерна злочинність і тероризм
1	Кількість зареєстрованих випадків несанкціонованого входу в локальну мережу ДПСУ	> 1
Група 2. Розповсюдження інформації, яка є державною або іншою таємницею, що передбачено законом, а також конфіденційної інформації
10	Кількість зареєстрованих випадків розповсюдження інформації, яка складає державну або іншу, передбачену законом, таємницю, а також конфіденційної інформації	> 1

Таблиця 1.8

Варіант груп інформаційних ознак вектора соціальної загрози (прикордонна сфера)

№	Групи інформаційних ознак	Значення ознаки загрози (варіант)
Група 1. Криза системи охорони здоров'я, розповсюдження наркоманії
1	Кількість випадків затримання в ППр через держкордон осіб, які перевозили наркотичні, психотропні речовини	> 15



Таблиця 2

Оцінка тривалості роботи штабу під час підготовки рішення

Варіант охорони державного кордону	Фактичний цикл формування і передачі інформації (хв.)
	Оцінка обстановки, прийняття рішення	Планування ОСД
Організація ОДК на період (у повсякденних умовах) [ПУ]	220	340
Організація посиленої ОДК та спеціальних заходів щодо пошуку ПДК [ПоУ]	30	150
Планування участі у прикордонній операції [ПО]	40	180

Таблиця 3

Значення показника (Р) оперативності роботи системи щодо формування кінцевої інформації

Варіант охорони державного кордону	Безпосередня підготовка ОСД
	Оцінка обстановки, прийняття рішення	Планування ОСД
Організація ОДК на період (у повсякденних умовах) [ПУ]	0,585	0,643
ПоУ Організація посиленої ОДК та спеціальних заходів щодо пошуку ПДК [ПоУ]	0,432	0,699
Планування участі у прикордонній операції [ПО]	0,46	0,543

Таблиця 4

Перелік інформації, яку можуть надавати правоохоронні органи і спецслужби (Україна)

№ з/п	Назва інформаційних повідомлень (інформації)	Вага параметра, показника (а.)	Спосіб урахування (р,)
І. Інформація, яку можуть надавати підрозділи Державної прикордонної служби України
1	Інформація стосовно осіб та організацій, причетних до незаконного переміщення зброї, боєприпасів та вибухових речовин	0,0167	0,6
ІІ. Інформація, яку можуть надавати підрозділи Національної поліції України
12	Інформація стосовно осіб та організацій, причетних до незаконного обігу зброї, боєприпасів та вибухових речовин	0,0146	0,6
ІІІ. Інформація, яку можуть надавати підрозділи Державної міграційної служби України
22	Інформація щодо міграційних загроз у рамках протидії нелегальній (незаконній) міграції	0,0125	0,6
ІУ. Інформація, яку можуть надавати підрозділи Державного бюро розслідувань України
28	Інформація у сфері внутрішньої та зовнішньої безпеки, зокрема для запобігання, виявлення, припинення, розкриття і розслідування злочинів, вчинених службовими особами, які займають особливо відповідальне становище в державній службі	0,0160	0,6
У Інфо	?мація, яку можуть надавати підрозділи Служби безпеки України
34	Інформація по лінії контррозвідки та охорони державної таємниці щодо можливих терористичних загроз в країні та за кордоном	0,0153	0,445
УІ. Інформація, яку можуть надавати підрозділи Служби зовнішньої розвідки України
42	Інформація по лінії розвідки щодо загроз національній безпеці України (і дружніх їй країн), зокрема щодо уразливості державного устрою, конституційного ладу та територіальної цілісності	0,0167	0,6
VII. Інформація, яку можуть надавати підрозділи Управління розвідки Адміністрації Державної прикордонної служби України
52	Інформація по лінії розвідки щодо загроз національній безпеці України (та дружніх їй країн), зокрема щодо уразливості державного устрою, конституційного ладу та територіальної цілісності	0,0160	0,6
VIII. Інформація, яку можуть надавати підрозділи Головного управління розвідки МО України
62	Інформація по лінії розвідки щодо загроз державній безпеці України (і дружніх їй країн), зокрема щодо уразливості державного устрою, конституційного ладу та територіальної цілісності	0,0153	0,6

За умови, що система інформаційного забезпечення інформаційно-аналітичної діяльності щодо запобігання загрозам у прикордонній сфері повинна мати мінімальне значення достатньої ефективності на рівні мінімально допустимого значення ІАД (з урахуванням відсутності погрішностей у розрахунках і під час реалізації ІАД), критерієм допустимого значення інтегрального показника якості кінцевої інформації може бути вираз Q > 0,65.



Таблиця 5

№ з/п	Назва інформаційних повідомлень (інформації)	Вага параметра, показника (аі)	Спосіб урахування ф.
І. Інформація, яку можуть надавати підрозділи Прикордонної варти Республіки Польща
1	Інформація стосовно осіб та організацій, причетних до незаконного переміщення зброї, боєприпасів та вибухових речовин	0,0160	0,6
ІІ. Інформація, яку можуть надавати підрозділи поліції Республіки Польща
12	Інформація стосовно осіб та організацій (у т. ч. міжнародних) причетних до незаконного обігу зброї, боєприпасів та вибухових речовин	0,0160	0,6
ІІІ. Інформація, яку можуть надавати підрозділи Бюро національної безпеки Республіки Польща
22	Інформація у сфері внутрішньої та зовнішньої безпеки і оборони	0,0146	0,6
ІУ. Інформація, яку можуть надавати підрозділи Центрального слідчого бюро Республіки Польща
27	Інформація щодо організованої та транскордонної злочинності та тероризму	0,0153	0,445
V. Інформація, яку можуть надавати підрозділи Агентства внутрішньої безпеки Республіки Польща
34	Інформація щодо протидії загрозам національній безпеці РП (та дружніх їй країн), зокрема щодо уразливості державного суверенітету, конституційного ладу та територіальної цілісності	0,0153	0,6
УІ. Інформація, яку можуть надавати підрозділи Служби військової контррозвідки Республіки Польща
43	Інформація по лінії контррозвідки щодо загроз національній безпеці Польщі (та дружніх країн), зокрема щодо уразливості державного суверенітету, конституційного ладу та територіальної цілісності	0,0167	0,6
VII. Інформація, яку можуть надавати підрозділи Агентства розвідки Республіки Польща
52	Інформація по лінії розвідки щодо загроз національній безпеці Польщі (та дружніх їй країн), зокрема щодо уразливості державного устрою, конституційного ладу та територіальної цілісності	0,0160	0,6
УІІІ. Інформація, яку можуть надавати підрозділи Служби військової розвідки Республіки Польща
62	Інформація по лінії розвідки щодо загроз державній безпеці Польщі (та дружніх їй країн), зокрема щодо уразливості державного устрою, конституційного ладу та територіальної цілісності	0,0167	0,6



Таблиця 6

№ з/п	Назва інформаційних повідомлень (інформації)	Вага параметра, показника (а.)	Спосіб урахування (ві)
І. Інформація, яку можуть надавати підрозділи Прикордонних сил Великої Британії
1	Інформація стосовно осіб та організацій, причетних до незаконного переміщення зброї, боєприпасів та вибухових речовин	0,0167	0,6
ІІ. Інформація, яку можуть надавати підрозділи поліції Великої Британії
11	Інформація стосовно осіб та організацій (у т.ч. міжнародних) причетних до незаконного обігу зброї, боєприпасів та вибухових речовин	0,0167	0,6
ІІІ. Інформація, яку можуть надавати підрозділи Служби спеціальних розслідувань Великої Британії
21	Інформація щодо міжнародної економічної злочинності, корупційних злочинів, та злочинів пов'язаних з незаконною легалізацією грошових активів	0,0146	1,33
ГУ. Інформація, яку можуть надавати підрозділи Центру урядового зв'язку Великої Британії
24	Інформація тактичного і стратегічного значення по лінії розвідувальної та контррозвідувальної діяльності (служб МІ5 та МІ6), у сфері боротьби з тероризмом у Великобританії та за кордоном	0,0167	0,445
V. Інформація, яку можуть надавати підрозділи Служби безпеки (МІ5) Великої Британії
30	Інформація по лінії контррозвідки у сфері протидії міжнародному тероризму та його проявам	0,0167	0,445
VL Інформація, яку можуть надавати підрозділи Об'єднаного розвідувального комітету Великої Британії
36	Інформація по лінії контррозвідки щодо загроз національній безпеці Польщі (та дружніх країн), зокрема щодо уразливості державного суверенітету, конституційного ладу та територіальної цілісності	0,0167	0,6
VH. Інформація, яку можуть надавати підрозділи Секретної розвідувальної служби (МІ6) Великої Британії
45	Інформація по лінії розвідки щодо загроз національній безпеці Великобританії (та дружніх їй країн), зокрема щодо уразливості державного устрою, конституційного ладу та територіальної цілісності	0,0167	0,6
VHL Інформація, яку можуть надавати підрозділи військової розвідки Великої Британії
56	Інформація по лінії розвідки щодо загроз державній безпеці Великобританії (та дружніх їй країн), зокрема щодо уразливості державного устрою, конституційного ладу та територіальної цілісності	0,0167	0,6



Таблиця 7

Перелік інформації, яку можуть надавати правоохоронні органи і спецслужби (Литовська Республіка)

№ з/п	Назва інформаційних повідомлень (інформації)	Вага параметра, показника (а.)	Спосіб урахування (ві)
І. Інформація, яку можуть надавати підрозділи Служби охорони державного кордону Литовської Республіки
1	Інформація стосовно осіб та організацій, причетних до незаконного переміщення зброї, боєприпасів та вибухових речовин	0,0262	0,6
ІІ. Інформація, яку можуть надавати підрозділи Департаменту поліції Литовської Республіки
15	Інформація стосовно осіб та організацій (у т.ч. міжнародних), причетних до незаконного обігу зброї, боєприпасів та вибухових речовин	0,0262	0,6
ІІІ. Інформація, яку можуть надавати підрозділи Департаменту державної безпеки Литовської Республіки
25	Інформація по лінії розвідки та контррозвідки в інтересах Литви та союзних держав щодо загроз державному суверенітету, конституційному ладу та територіальній цілісності	0,0262	0,6
ІУ Інформація, яку можуть надавати підрозділи Другого департаменту оперативних служб Литовської Республіки
32	Інформація по лінії розвідки щодо загроз державній безпеці Литви (та дружніх їй країн), зокрема щодо уразливості державного устрою, конституційного ладу та територіальної цілісності	0,0262	0,6

Таблиця 8

Перелік інформації, яку можуть надавати правоохоронні органи і спецслужби (Латвійська Республіка)

№ з/п	Назва інформаційних повідомлень (інформації)	Вага параметра, показника (аі)	Спосіб урахування (в,)
І. Інформація, яку можуть надавати підрозділи Державної прикордонної охорони Латвійської Республіки
1	Інформація стосовно осіб та організацій, причетних до незаконного переміщення зброї, боєприпасів та вибухових речовин	0,0230	0,6
ІІ. Інс	юрмація, яку можуть надавати підрозділи Державної поліції Латвійської Республіки
15	Інформація стосовно осіб та організацій (у т.ч. міжнародних) причетних до незаконного обігу зброї, боєприпасів та вибухових речовин	0,0220	0,6
ІІІ. Інформація, яку можуть надавати підрозділи Бюро із захисту Конституції Латвійської Республіки
25	Інформація по лінії розвідки, контррозвідки та охорони державної таємниці щодо можливих терористичних загроз в країні та за кордоном	0,0220	0,445
ІУ Інформація, яку можуть надавати підрозділи Служби державної безпеки Латвійської Республіки
31	Інформація щодо загроз національній безпеці Латвії (та дружніх країн), зокрема щодо уразливості державного суверенітету, конституційного ладу та територіальної цілісності	0,0220	0,6
V. Інформація, яку можуть надавати підрозділи Служби військової розвідки та безпеки МО Латвійської Республіки
40	Інформація по лінії розвідки щодо загроз державній безпеці Латвії (та дружніх їй країн), зокрема щодо уразливості державного устрою, конституційного ладу та територіальної цілісності	0,0220

За умови (рис. 1, бл. 7), що в результаті проведених обрахунків інтегральний показник якості кінцевої інформації (Q) рівний або менший 0,65, система інформаційного забезпечення інформаційно-аналітичної діяльності щодо запобігання загрозам у прикордонній сфері вважатиметься неефективною та потребує перегляду (пошуку нових) каналів інформаційного насичення.

Якщо інтегральний показник якості кінцевої інформації (Q. ) більше 0,65, система інформаційного забезпечення інформаційно-аналітичної діяльності щодо запобігання загрозам у прикордонній сфері вважається достатньо ефективною і може забезпечувати прийняття адекватних обстановці рішень у прикордонній сфері.

Для визначення ефективності системи інформаційного забезпечення інформаційно-аналітичної діяльності щодо запобігання загрозам у прикордонній сфері слід проводити заходи, передбачені у бл. 8 (рис. 1). У такому випадку обраховані за виразами показники надають можливість реалізації розрахунків (3.9-3.12) (рис. 1), оцінки та прогнозу рівня загострення обстановки у визначених районах і на напрямках підвищеної оперативної активності. У разі виконання умови (рис. 1, бл. 9) передбачається впровадження моделі підсистеми реалізації заходів запобігання загрозам у прикордонній сфері.

Кінцевим етапом (рис. 1, бл. 11) є формування доповіді (пропозицій) до системи утворення прикордонної політики держави.



Висновки та перспективи подальших досліджень

Отже, обґрунтовано вперше розроблену методику побудови системи запобігання загрозам у прикордонній сфері, описова частина якої надає можливість формування системи запобігання загрозам за рахунок своєчасного оцінювання та виявлення моменту стану загострення обстановки (на основі наявної випереджувальної інформації) і переходу її (обстановки) у загрозливі стани, і формування доповіді (пропозицій) до системи утворення прикордонної політики держави (модель системи утворення прикордонної політики держави).

В основу запропонованого алгоритму та методики покладені інструментальні засоби, отримані під час проведення цього дослідження. Розроблені відповідні показники та критерії система оцінювання якості кінцевої інформації щодо стану загроз у прикордонній сфері. Застосувавши відомий у таксономії підхід до оцінки багатовимірних об'єктів у комплексному варіанті оцінки стану прикордонної безпеки з використанням варіантів комбінацій ознак загострення обстановки (як багатовимірні одиниці) доопрацьовано ідею вимірювання таксономічної відстані з урахуванням специфіки завдань оцінки ступеня рівня загострення обстановки та її переходу у стан “загроза”.

Використання у практичній діяльності штабами всіх рівнів ДПС України запропонованої методики та проведення розрахунків за поданими показниками і критеріями дозволить більш якісно оцінити та спрогнозувати рівень загострення обстановки у визначених районах і на напрямках підвищеної оперативної активності. Так передбачається впровадження моделі підсистеми реалізації заходів запобігання загрозам у прикордонній сфері та формування доповіді (пропозицій) до системи утворення прикордонної політики держави.

У результаті реалізації цього етапу дослідження стане можливим сформувати обґрунтовані пропозиції щодо раціональної побудови системи запобігання загрозам у прикордонній сфері з метою забезпечення необхідного рівня ефективності її функціонування в умовах, які складаються на момент прийняття управлінського рішення щодо забезпечення прикордонної безпеки в державі.

Подальшим напрямом наукового дослідження є розроблення практичних рекомендацій центрам управління службою Державної прикордонної служби України та внесення пропозицій до структури отримання інформації Інформаційно-аналітичною системою “СОТА”, яку використовує Апарат Ради національної безпеки і оборони України.



Список використаних джерел

1. Про національну безпеку України: Закон України від 21.08.2018 №2469-VIII. Відомості Верховної Ради України (ВВР).

2. Про державний кордон України: Закон України від 04.11.1991 №1777-XII.

3. Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 14 вересня 2020 року “Про Стратегію національної безпеки України”: Указ Президента України від 14.09.2020 №392/2020.

4. Абрамов В.І, Ситник Г.П., Смолянюк В.Ф. Глобальна та національна безпека: підручник. Київ: НАДУ, 2016. С. 784.

5. Ставицький О.М., Купрієнко Д.А. Визначення загальних вимог щодо оцінювання стану прикордонної безпеки України в системах моніторингу національної та міжнародної безпеки. Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони. Київ: НУОУ, 2016. №1(25). С. 166-173.

6. Цевельов О.Є. Умови та фактори, що впливають на стан безпеки державного кордону України. Електронний журнал: “Державне управління: удосконалення та розвиток”. Дніпро: ДДАЕУ, 2016. Випуск №9.

7. Цевельов О.Є. Шляхи державного реагування на загрози національній безпеці України у сфері захисту та охорони державного кордону в умовах воєнного конфлікту всередині держави, підтримуваного ззовні. Держава та регіони. Запоріжжя: Класичний приватний університет, 2019. №3 (67). С. 204-212.

8. Телелим В.М., Олексієнко Б.М., Кириленко В.А. Еволюція основних проблем протидії військовими засобами “гібридній” агресії з боку Російської Федерації проти України. Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки. Хмельницький: НАДПСУ, 2021. №1 (81). С. 122-134.

9. Кириленко В.А., Фаріон ОБ., Лисак П.П., Ковальов Д.В. Модель інформаційно-аналітичної взаємодії оперативних підрозділів Державної прикордонної служби України. Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки. Хмельницький: НАДПСУ, 2020. №1 (82). С. 107-113.

10. Плахотний М.П. Взаємодія Державної прикордонної служби України з іншими структурами та органами сектору безпеки і оборони в сфері забезпечення прикордонної безпеки. Інвестиції: практика та досвід. Київ: ЧДУ, 2014. №19. С. 119-122.

11. Кириленко В.А., Дягель Д.А. Щодо пошуку шляхів протидії основним загрозам у сфері безпеки державного кордону, які виявляються в міжнародних пунктах пропуску через державний кордон України. Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки. Хмельницький: НАДПСУ, 2019. №3 (81). С. 65-81.

12. Купрієнко Д.А. Окремі прийоми і способи збору конфіденційної та іншої інформації про об'єкти зацікавленості в умовах загострення воєнно-політичної обстановки. Актуальні питання протидії кіберзлочинності та торгівлі людьми: матеріали всеукр. наук.-практ. конф. (Харків, 23 листопада 2018 р.). Харків: ХНУВС, 2018. С. 286-289.

13. Фаріон О.Б., Купрієнко Д.А. Інформаційна модель діяльності оперативних підрозділів Державної прикордонної служби України. Die Relevanz und die Neuheit der modernen wissenschaftlichen Studien: der Sammlung wissenschaftlicher Arbeiten “AOrOZ” zu den: materialien der internationalen wissenschaftlich-praktischen konferenz (Wien, 23 August 2019). Wien: NGO “Europaische Wissenschaftsplattform”, 2019. Vol. 3. Pp. 97-98.

14. Купрієнко Д.А. Метод управління розвитком системи прикордонної безпеки України в умовах диференційованого безпекового середовища. Наука і оборона. Київ: НУОУ, 2016. №2. С. 1118.

15. Михайлова Ю.О. Роль та місце Державної прикордонної служби у системі суб'єктів забезпечення національної безпеки України. Форум права. Харків: ХНУВС, 2017. №4. С. 152-158.

16. Резнікова О.О., Войтовський К.Є., Лепіхов А.В. Національні системи оцінювання ризиків і загроз: кращі світові практики, нові можливості для України. Аналіт. доп. Київ: НІСД, 2020. С. 34-59.

17. Мисик А.Б., Більовський О.С. Модель оцінювання уразливості прикордонної діяльності щодо загрози організованої злочинності. Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки. Хмельницький: НАДПСУ, 2021. №2 (83). С. 179-185.

18. Ставицький О.М., Макаров С.О. (2019). Основні підходи щодо оцінки уразливості системи охорони державного кордону. Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки. Хмельницький: НАДПСУ, 2019. №2. С. 167-180.

19. Фаріон О.Б. Метод стратегічного кримінального аналізу загроз прикордонній безпеці України. Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки. Хмельницький: НАДПСУ, 2020. №2 (83). С. 223-241.

20. Нікіфоренко В.С., Віхтюк А.В. Основні загрози національній безпеці України на державному кордоні та тенденції їх розвитку. Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки. Хмельницький: НАДПСУ, 2021. №2-3 (85). С. 202-221.

21. Щодо удосконалення мережі ситуаційних центрів та цифрової трансформації сфери національної безпеки і оборони: Указ Президента України “Про рішення Ради національної безпеки і оборони України” від 04.06.2021 №260/2021 “Щодо удосконалення мережі ситуаційних центрів та цифрової трансформації сфери національної безпеки і оборони”. Відомості Верховної Ради України (ВВР).

22. Про Державну прикордонну службу України: Закон України від 03.04.2003 №661-IV.

23. Про схвалення Стратегії інтегрованого управління кордонами на період до 2025 року: розпорядження Кабінету Міністрів України “Про схвалення Стратегії інтегрованого управління кордонами на період до 2025 року” від 24.07.2019 №687-р. Відомості Верховної Ради України (ВВР).

24. Романенко І.Б., Креневич А.П. Векторний аналіз та теорія поля: навчально-методичні вказівки до практичних занять. Київ: ВПЦ “Київський Університет”, 2008. С. 4-11.

25. Про затвердження Інструкції про порядок оцінки інформації за методом 4х4: Наказ Адміністрації Державної прикордонної служби України “Про затвердження Інструкції про порядок оцінки інформації за методом 4х4” від 19.01.2008 №44. Київ: АДПСУ, 2008. С. 1-8.

26. Городнов В.П. Теоретичні основи моделювання мікроекономічних й інших процесів і систем: монографія. Харків: Вид-во АВВ МВС України, 2008. С. 484.

27. Довідковий портал “Cyclowiki”: “Концепція релевантности.

28. Городнов В.П., Литвин М.М., Іщенко Д.В., Кириленко В.А. Теоретичні основи інформаційно-аналітичного забезпечення процесів охорони державного кордону (у контексті завдань національної безпеки України в прикордонній сфері): монографія. Хмельницький: НАДПСУ, 2009. С. 472-473.