Актуальні аспекти комплексної підготовки у забезпеченні особистої безпеки поліцейського в сучасних умовах

Размещено на http://www.allbest.ru/

Актуальні аспекти комплексної підготовки у забезпеченні особистої безпеки поліцейського в сучасних умовах

Вікторія Тутова,

здобувач вищої освіти Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ Науковий керівник:

Дмитро Казначеев, доцент кафедри тактико-спеціальної підготовки Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ, кандидат юридичних наук, доцент

Високий рівень злочинності, її агресивність, жорстокість та технічна оснащеність викликають потребу у вдосконаленні процесу навчання забезпеченню особистої безпеки майбутніх співробітників поліції при виконанні ними службово-бойових завдань, що визначає актуальність цієї проблеми.

При вирішенні цього завдання особливо слід виділити організацію освітнього процесу, який служить джерелом формування базових професійних компетенцій співробітників поліції, які забезпечують безпеку [2].

Основним напрямом вирішення цього завдання визначено комплексний підхід, який передбачає застосування різних методів та системне використання знань, умінь та володіння навичками, отриманими під час освоєння різних дисциплін.

Комплексний підхід передбачає пошук вирішення проблеми у всіх основних компонентах педагогічної системи, таких як цільовому, дидактичному, змістовному, комунікативному, гносеологічному, гностичному та організаційному [3, с. 20].

Досвід проведення занять основ особистої безпеки співробітників НП в юридичних інститутах МВС показав, що при підготовці курсантів до діяльності в умовах екстремальних ситуацій, загрози життю та здоров'ю працівникам поліції доводиться вирішувати завдання при нестачі інформації, наявності елементів небезпеки та ризику [1, с. 10].

Це викликало потребу формувати у освітньому процесі такі професійні компетенції: вміти під час виконання професійних завдань долати непередбачені перешкоди та несподівані ситуації; вміти приймати грамотні управлінські рішення у складних ситуаціях правоохоронної сфери діяльності; володіти методами класифікації та зіставлення різних цілей правоохоронної діяльності в залежності від їх складності, значущості та строків виконання; мати здатність здійснювати вибір раціональних способів виконання службово - бойових завдань залежно від умов кримінальної обстановки; мати особистісно-професійні якості, що забезпечують негайний перехід до сміливих, організованих і самостійних дій [4].

Фізична підготовленість забезпечує здатність подолання силової протидії правопорушникам. Основними компонентами підготовленості у фізичному відношенні є витривалість, сила, спритність, швидкість та володіння спеціальними прийомами боротьби [3, с. 7].

Підготовленість у технічному відношенні визначається здатністю ефективно та оперативно застосовувати спеціальні засоби, а також впевнено діяти, застосовуючи інженерні та інформаційні методи протидії злочинним елементам.

Вогнева підготовленість включає тверді знання матеріальної частини та можливостей систем озброєння, стійкі навички застосування вогнепальної зброї у різних ситуаціях правоохоронної діяльності.

Психологічна підготовленість забезпечує здатність свідомо регулювати виконувану діяльність, долаючи внутрішні негативні стани та зовнішні перешкоди.

Важливу роль відіграє формування вольових якостей, цілеспрямованості, завзятості, наполегливості, рішучості, ініціативності, сміливості, витримки, самовладання та самостійності. Психологічна підготовка також передбачає глибоке знання природи різних відхилень у поведінці порушників правопорядку, починаючи від різноманітних девіантного, делінквентного і до кримінального в різних груп населення [3, с. 25].

Морально-моральна підготовленість свідчить про сформованість ціннісних орієнтацій відповідно до базових загальнонаціональних цінностей, таких як патріотизм, громадянськість, моральність, борг, честь, совість, співробітництво [1].

Комплексний підхід вимагає для забезпечення особистої безпеки співробітників поліції при виконанні службово-бойових завдань у різноманітній екстремальній та повсякденній діяльності системного застосування практичних дій у рамках тактичної, фізичної, вогневої, технічної та психологічної підготовленості.

Слід зазначити, що навчання співробітників поліції особистої безпеки під час охорони правопорядку та забезпечення громадської безпеки у протиборстві зі злочинними елементами є складне, багаторівневе системне завдання, що потребує комплексного рішення.

Для формування готовності до забезпечення особистої безпеки необхідно використовувати знання, вміння та володіння навичками різних дисциплін, і в першу чергу таких як тактико-спеціальна, вогнева, фізична, технічна та психологічна [4, с. 13].

Таким чином, комплексний підхід при навчанні особистої безпеки співробітників поліції дозволяє досягти позитивного освітнього результату шляхом комплексного застосування різних активних методів, а також використання міжпредметних зв'язків різних кафедр під час проведення занять, що забезпечують формування готовності до забезпечення особистої безпеки. безпека поліцейський навчання

Отримані знання, вміння та володіння навичками найбільш міцно закріплюються на міжгалузевих заняттях та тактико-спеціальних навчання, які дозволяють відпрацьовувати та оцінювати ступінь готовності співробітників поліції до дій із забезпечення особистої безпеки.

Список використаних джерел:

1. Серафимчук І. О. Особиста безпека поліцейського. Науковий простір: Актуальні питання, досягнення та інновації. 2022 С. 240.

2. Логвиненко М.І., Подоляка А.О. Проблеми та ключові напрями забезпечення особистої безпеки поліцейського патрульної поліції. 2019 С.16.

3. Шевченко Т.В. Адміністративно-правові засади забезпечення особистої безпеки поліцейського в екстремальних умовах. 2019 С. 59.

4. Полторацький С.С., Єрьоменко Е.А. Методичні прийоми системи бойового хортингу при навчанні засобам особистої безпеки співробітників правоохоронних органів. Університет ДФС України. 2021. С. 187.

Список використаних джерел:

1. Екстрена медична допомога : підручник. М.І. Швед, А.А. Гудима, С.М. Геряк та ін.; за ред. М. І. Шведа. Тернопіль : ТДМУ, 2015. 420 с.

2. Перша долікарська допомога: підручник під ред. В.П.Андрющенко. Ю.Ф. Кушта, Д.В. Андрющенко Львів: ЛНМУ. 2011. 351 с.

3. Екстрена медична допомога (гострі серцеві стани). Г.Г. Рощін, О.М. Пархоменко, В.О. Крилюк та ін.: за ред. Г.Г. Рощіна. К.: ТОВ «НВП «Інтерсервіс», 2011. 159 с.

4. Дужий І.Д., Кравець О.В. Перша допомога при невідкладних станах: навчальний посібник. Суми : Сумський державний університет, 2014. 212 с.

Размещено на Allbest.ru