Методичні рекомендації щодо розробки варіантів дій прикордонних підрозділів у різних умовах обстановки

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького

Методичні рекомендації щодо розробки варіантів дій прикордонних підрозділів у різних умовах обстановки

Андрій Курашкевич кандидат військових наук, доцент, начальник кафедри вогневої та тактико-спеціальної підготовки,

Михайло Медвідь доктор філософії, доцент кафедри вогневої та тактико-спеціальної підготовки,

Михайло Синишин старший викладач кафедри прикордонної служби

м. Хмельницький, Україна



Анотація

На Державну прикордонну службу України покладаються завдання щодо забезпечення недоторканності державного кордону та охоро- ни суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні. Однією з основних функцій є охорона державного кордону України на суші, морі, річках, озерах та інших водоймах з метою недопущення незаконної зміни проходження його лінії, забезпечення дотримання режиму державного кордону та прикордонного режиму. В умовах російсько-української війни військовослужбовці Державної прикордонної служби України беруть активну участь у припиненні збройної агресії росії та відновленні суверенітету й територіальної цілісності України. Враховуючи зазначене, рівень підготовки, навченості, а особливо процедури управління підрозділами командирами вимагає удосконалення та ефективного застосування на практиці.

У статті розкрито питання формування методичних рекомендацій щодо розробки варіантів дій прикордонних підрозділів в різних умовах обстановки. Проаналізовано необхідність розробки варіантів дій прикордонних підрозділів. Сформовано покрокові процедури управління підрозділами. Визначено основні критерії відбору для розробки варіантів дій прикордонних підрозділів. Представлено структурно-логічну схему розробки варіантів дій прикордонних підрозділів. Здійснено порівняння сильних та слабких сторін дружніх сил та сил противника для кожного елементу бойового потенціалу. Представлено план проведення брифінгу з розгляду варіантів дій.

Методичні рекомендації охоплюють усі елементи, які необхідно враховувати під час розробки необхідного варіанту дій для успішного виконання завдання.

Ключові слова: методичні рекомендації; прикордонні підрозділи; розробка варіантів дій; завдання; управління підрозділами.



Abstract

Kurashkevych A., Medvid M., Synyshyn M. METHODOLOGY FOR DEVELOPING OPTIONS OF ACTIONS BY BORDER UNITS IN DIFFERENT CONDITIONS OF THE SITUATION

The State Border Guard Service of Ukraine is tasked with ensuring the inviolability of the state border and protecting Ukraine's sovereign rights in its exclusive (maritime) economic zone. One of the main functions is the protection of the state border of Ukraine on land, sea, rivers, lakes and other basins in order to prevent illegal changes to its line, ensuring compliance with the state border and border regime. In the conditions of the russian-Ukrainian war, servicemen of the State Border Guard Service of Ukraine take an active part in stopping russia's armed aggression and restoring the sovereignty and territorial integrity of Ukraine. Taking into account the above mentioned the level of preparation, training, and especially the procedures for managing units by commanders requires improvement and effective application in practice.

The issue of the formation of a methodology for the development of options for actions by border units in different conditions of the situation was investigated in the article. The need to develop options for action by border units was analyzed. Detailed procedure for management of units has been created. The main selection criteria for the development of options for actions by border units have been determined. The structural and logical scheme for the development of variants of actions of border units was presented. A comparison of the strengths and weaknesses of friendly forces and enemy forces for each element of combat potential was made. A plan for conducting a briefing on examination of action options is presented.

The presented technique covers all the elements that must be taken into account when developing the necessary course of action for the successful accomplishment of the task.

Keywords: border units; development of action options; task; management of units.



Постановка проблеми

В умовах відсічі збройній агресії російської федерації та стратегічного курсу України на приєднання до Європейської спільноти та її безпекових структур, Державній прикордонній службі України потрібні підготовлені підрозділи, спроможні виконувати завдання із захисту держави, діяти спільно з підрозділами Збройних Сил України, іншими взаємодійними структурами.

Необхідність розробки варіантів дій прикордонними підрозділами Державної прикордонної служби обумовлена:

зміною поглядів на роль, місце та завдання Сил оборони під час виконання завдань оборони держави, зміною форм та принципів ведення бойових дій; державний кордон суверенний

потребою періодичного уточнення статутних документів;

врахуванням змін, які відбулися у керівних (статутних, доктри- нальних) документах вищого рівня, що регламентують порядок підготовки та ведення бою (операції);

підвищенням ефективності дій підрозділів ДПСУ під час підготовки і ведення бойових дій.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Питанню застосування прикордонних підрозділів в різних умовах обстановки присвячено низку наукових праць. Аналізуючи останні публікації, слід сказати що було проведено дослідження, які зробили вагомий внесок у розвиток науково-методичного апарату для обґрунтування управлінських рішень органами військового управління.

Зокрема, робота В. А. Кириленка, О. В. Мейка [1]-[3] присвячена пошуку шляхів підвищення ефективності виконання завдань мобільними підрозділами регіональних управлінь, раціонального варіанту застосування мобільних груп відділу прикордонної служби типу “С” під час ускладнення обстановки на ділянках державного кордону.

В. В. Лемешко [4] описав вдосконалення наявних та розробці нових інструментальних засобів, а саме - показників, критерію та методики, які надають можливість визначати очікувані оперативно-службові можливості прикордонних підрозділів швидкого реагування для застосування в умовах загострення воєнно-політичної обстановки.

О. А. Біньковський, І. О. Томків [5] досліджували питання взаємодії Державної прикордонної служби України з військовими формуваннями та відповідними правоохоронними органами в інтересах забезпечення безпеки державного кордону України.

А. В. Братко [6] розглядав питання щодо застосування резервів при ускладненні обстановки на державному кордоні.

Отже, у результаті проведеного аналізу відомого науково-методичного апарату встановлено, що існуючі інструментальні засоби не враховують специфіки отримання даних, які необхідні для ефективної процедури управління підрозділами, що свідчить про необхідність пошуку найбільш прийнятного методичного апарату для розробки командирами ефективних планів дій та підготовки до них підрозділів.

Метою статті є обґрунтування методичних рекомендацій щодо розробки в ріантів дій прикордонних підрозділів в різних умовах обстановки.

Результати дослідження

За результатами аналізу теорії і практики військового управління встановлено, що процедури управління підрозділами є динамічним процесом, який використовують командири малих підрозділів для аналізу завдання, розробки плану дій та підготовки до операції (рис. 1).



Рис. 1. Покрокові процедури управління підрозділами

Ці процедури дозволяють командирам максимально використати наявний час для планування під час розробки ефективних планів дій та підготовки їх підрозділів до операції.

Варіант дій - це узагальнене потенційне вирішення визначеної задачі [1]. Сучасний досвід застосування підрозділів Збройних Сил України свідчить про те, що під час розробки варіантів дій відповідальні за планування особи використовують формулювання проблеми, формулювання завдання, намір командира, вказівки з планування та різноманітні інформаційні продукти, розроблені під час аналізу завдання (рис. 2).

Рис. 2. Структурно-логічна схема розроби варіантів дій прикордонних підрозділів швидкого реагування

Результати узагальнення зазначеного досвіду дають можливість розглядати процес розробки варіантів дій прикордонних підрозділів як послідовність виконання певних задач.

Задача 1. Оцінити відносний бойовий потенціал.

Кожен потенційний варіант дій повинен перевірятись на відповідність на основі таких критеріїв відбору.

Реалістичний: варіант дій може забезпечити виконання завдання у встановлені терміни, за наявних просторових і ресурсних обмежень.

Прийнятний: варіант дій повинен урівноважити ризик і потенційну перевагу.

Відповідний: варіант дій може забезпечити виконання завдання згідно з наміром командира і вказівками з планування.

Відмінний: кожен варіант дій повинен суттєво відрізнятися від інших (наприклад схемою маневру, напрямками зусиль, етапами, денними чи нічними операціями, використанням резерву).

Повний: кожен варіант дій повинен продемонструвати як саме вирішальна операція забезпечує виконання завдання, як саме формувальні операції створюють і зберігають умови для досягнення успіху, як забезпечувальні операції підтримують формувальні і вирішальну операції, як звітувати про завдання вирішальних дій та які дії та умови необхідно реалізувати.

Вхідні дані. Для початку розробки варіантів дій необхідні: затверджене формулювання завдання, початковий намір командира/ вказівки з планування, концепція дизайну (якщо розроблена), вказані і допоміжні завдання, припущення, оновлені поточні оцінки і розрахунки та продукти розвідувальної підготовки поля бою, критерії оцінки варіантів дій.

Бойовий потенціал - це сукупність усіх руйнівних, конструктивних та інформаційних засобів, які військовий підрозділ може застосувати в певний момент. Бойовий потенціал - це ефект, створений шляхом об'єднання елементів розвідки, пересування та маневру, вогню, забезпечення, захисту, управління завданням, інформації та лідерства. Мета полягає у створенні непереборного бойового потенціалу для виконання завдання з мінімальними витратами.

Щоб провести оцінку бойового потенціалу, планувальники спочатку роблять приблизне співвідношення сил маневрених підрозділів на два рівні нижче. Для прикладу, на рівні дивізії, планувальники проводять порівняння усіх типів маневрених батальйонів із відповідними маневреними підрозділами противника. Планувальники потім порівнюють сильні сторони дружніх сил із слабкими сторонами противника, і навпаки, для кожного елемента бойового потенціалу.

Аналіз співвідношення сил та визначення, порівняння їхніх сильних та слабких сторін дозволяє планувальникам отримати розуміння:

дружніх сил, що відносяться до проведення операції;

види операцій, можливих до виконання як з позиції дружніх сил, так і сил противника;

як і де дружні сили та сили противника можуть бути вразливими;

додаткові ресурси, які можуть знадобитися для виконання завдання;

як розподілити наявні ресурси.

Планувальники не повинні розробляти та рекомендувати варіанти дій, виходячи виключно з математичного аналізу співвідношення сил. Оцінка бойового потенціалу вимагає оцінки як матеріальних, так і нематеріальних чинників, таких як морально-психологічний стан і рівень підготовки.

Планувальники далі проводять порівняння сильних та слабких сторін дружніх сил та сил противника для кожного елемента бойового потенціалу (табл. 1).

Задача 2. Створити варіанти, основні положення для розроблення варіантів дій.

Мозковий штурм є найкращою технікою для генерування варіантів. Добре продуманий варіант дій може перемогти усі реалістичні варіанти дій противника. Розробляючи варіанти дій, штаб визначає доктринальні вимоги до кожного типу операції, що розглядається, включаючи доктринальні завдання для підпорядкованих підрозділів.

Штаб розпочинає з розробки вирішальної операції, визначеної у вказівках командира з планування. Штаб пильнує за тим, щоб вирішальна операція узгоджувалась з концепцією операції вищого штабу та розглядала способи масування летальних і нелетальних ефектів з метою досягнення поставленої цілі.

Далі штаб обмірковує формувальні операції. Штаб визначає мету кожної формувальної операції, що прив'язана до створення або утримання певних умов, необхідних для успішності вирішальної операції.

Таблиця 1 Порівняння сильних та слабких сторін дружніх сил та сил противника для кожного елемента бойового потенціалу

Елементи бойового потенціалу	Сильні та слабкі сторони противника	Сильні та слабкі сторони дружніх сил	Перевага
			Дружніх сил	Сил противника
Розвідка	Сильна сторона: Слабка сторона:	Сильна сторона: Слабка сторона:
Пересування та маневр	Сильна сторона: піхота має численну протитанкову зброю Слабка сторона: слабке обслуговування	Сильна сторона: озброєння Слабка сторона:	X
Вогонь	Сильна сторона: Слабка сторона: зводиться до мінометів	Сильна сторона: Слабка сторона:	X
Захист	Сильна сторона: Слабка сторона:	Сильна сторона: Слабка сторона:
Забезпечення	Сильна сторона: Слабка сторона: розширена лінія контролю	Сильна сторона: межі проведення операції затверджені та підтримуються. Слабка сторона:	X
Управління завданням	Сильна сторона: Слабка сторона:	Сильна сторона: Слабка сторона:
Керівництво	Сильна сторона: показовий підрозділ вкрай дисциплінов аний. Слабка сторона: відсутня ініціатива підлеглими	Сильна сторона: перевірений боєм підрозділ. Агресивна та налаштована на штурм командна атмосфера. Слабка сторона:	X
Елементи бойового потенціалу	Сильні та слабкі сторони противника	Сильні та слабкі сторони дружніх сил	Перевага
			Дружніх сил	Сил противника
Інформація	Сильна сторона: повне прикриття місцевим населенням та місцевими ЗМІ. Слабка сторона: чутливі до спотворення та перехоплення сигналу	Сильна сторона: безпечні та надійні системи. Слабка сторона: сприйняття, як загарбника та агресора		X

Далі штаб визначає забезпечувальні операції, що є необхідними для створення і підтримки бойового потенціалу для вирішальної операції та формувальних операцій.

І на кінець, штаб перевіряє кожен варіант дій, щоб визначити, чи він задовольняє критерії відбору (реалістичний, прийнятний, відповідний, відмінний і повний).

Задача 3. Побудувати бойовий порядок.

Після визначення вирішальної і формувальних операцій та пов'язаних з ними цілей і завдань планувальники визначають відносний бойовий потенціал, необхідний для виконання кожної задачі, використовуючи мінімальні історично відомі співвідношення сил як відправну точку.

Планувальники також визначають відносний бойовий потенціал щодо цивільних вимог і умов, які потребують уваги, а потім вибудовують бойовий порядок та можливості для стабілізаційних дій.

У операціях по боротьбі з повстанцями планувальники можуть розробити вимоги щодо обсягу сил, змінюючи щільність військ - співвідношення сил безпеки (у тому числі регулярних військових і поліцейських сил із країни перебування, а також іноземний контингент боротьби з повстанцями) до місцевого населення. Більшість рекомендацій щодо щільності сил потрапляють у діапазон від 20 до 25 військовослужбовців, які здійснюють операцію проти повстанців, на кожну 1 000 місцевих жителів у зоні проведення операції (ЗПО) (табл. 2).

Таблиця 2 Співвідношення сил безпеки в операціях у боротьбі з повстанцями

ОПЕРАЦІЇ ПРОТИДІЇ ПОВСТАНЦЯМ	СИЛИ БЕЗПЕКИ	Мешканці у ЗПО
	20-25	1 000

Далі планувальники розташовують дружні сили, починаючи з вирішальної операції, та продовжують до формувальних та забезпечувальних операцій. Початкове розташування сухопутних сил, як правило, деталізується на два рівні вниз (на бригадному рівні, планувальники розташовують роти).

Побудова бойового порядку фокусується на загальних маневре- них підрозділах, без прив'язки до конкретного типу або організаційно-штатної структури, а потім розглядає всі відповідні нематеріальні фактори.

На цьому кроці планувальники не призначають завдань окремим підрозділам, вони лише обирають сили, необхідні для виконання певного завдання, розташовують сили і засоби для виконання необхідних стабілізаційних задач.

Визначення відносного бойового потенціалу.

Планувальники спочатку роблять приблизну оцінку співвідношення сил маневрених підрозділів на два рівні вниз. Наведені цифри відображають мінімальні плановані співвідношення, що історично склались, необхідні для виконання конкретної задачі. Для прикладу, підрозділу дружніх сил знадобиться співвідношення сил три до одного [7] для здійснення наступу на підготовлені чи укріплені позиції противника (табл. 3).

Задача 4. Розробити загальну концепцію операції.

Загальна концепція операції описує те, як саме побудовані бойові порядки виконуватимуть завдання у межах наміру командира і в кінцевому підсумку забезпечить основу для концепції операції. Загальна концепція підсумовує внески всіх функцій ведення бою і представляє загальну загальновійськову ідею, що забезпечить виконання завдання. Загальна концепція включає:

а) мету операції:

призначення вирішальної операції, а також її задачі і цілі з прив'язкою до підтримки концепції вищого штабу;

призначення формувальних операцій, а також їх задачі і цілі з прив'язкою до підтримки вирішальної операції;

призначення забезпечувальних операцій, а також їх задачі і цілі з прив'язкою до підтримки вирішальної і формувальних операцій.

б) призначення резерву, включаючи розташування і склад.

Таблиця 3 Мінімальні плановані співвідношення, що історично склались, необхідні для виконання конкретної задачі

Завдання дружніх сил	Позиції	Дружні сили: сили противника
Затримування		1:6
Оборона	На укріплених позиціях	1:3
Оборона	З ходу	1:2,5
Наступ	На укріплених позиціях	3:1
Наступ	З ходу	2,5:1
Контрнаступ	Фланг	1:1



Планувальники обирають засоби контролю, що включають графічні позначення для управління підпорядкованими підрозділами під час операції. Вони встановлюють обов'язки та обмеження, що унеможливлюють перешкоджання дій один одному підпорядкованими підрозділами. Хороші заходи контролю сприяють свободі дій, прийняттю рішень та виявленню індивідуальної ініціативи.

Планувальники можуть використовувати межі проведення операцій та напрямки зусиль для побудови загальної концепції. Однак під час розробки варіантів дій напрямки зусиль є узагальненими і мало конкретизованими. Вони розробляються та вдосконалюються під час проведення воєнної гри. Командири на ходу розробляють та змінюють напрями зусиль задля спрямовування операції для досягнення кінцевого стану.

Задача 5. Призначити органи управління.

Після визначення концепції завдання той, хто планує, створює штабну структуру, призначаючи штаби до угрупувань сил. Вони визначають, які види підрозділів будуть призначені до штабів та здатність цих штабів контролювати призначені підрозділи. Як правило, штаб контролює щонайменше два підпорядковані маневрені підрозділи, але не більше ніж п'ять.

Задача 6. Підготувати формулювання і схеми варіантів дій (розроблення схем варіантів дій (маневру).

Оперативний офіцер готує формулювання варіанта дій та схему для кожного варіанта дій. Формулювання варіанта дій чітко окреслює, як підрозділ буде виконувати завдання і є коротким вираженням того, як буде відпрацьовуватися загальновійськова концепція.

Схема надає картину пересування і маневру, включаючи розташування сил. Разом формулювання та схема охоплює хто (загальна організаційно-штатна структура), що (задачі), коли, де та чому (мета) для кожного підпорядкованого підрозділу. Схема ВД включає бойовий порядок основних сил та засоби контролю:

межі підрозділу та підпорядкованого підрозділу;

бойовий порядок підрозділу при пересуванні (але не підпорядкованого підрозділу);

вихідний рубіж, рубіж зіткнення з противником та рубежі етапів операції, якщо використовуються;

графіка щодо розвідки і забезпечення безпеки;

наземні та повітряні напрямки наступу;

райони зосередження, оборонні позиції, опорні пункти, райони ураження, та об'єкти;

засоби контролю перешкод і тактичні завдання;

засоби координації вогневої підтримки і засоби управління діями авіації.

розташування командних пунктів та критично важливих вузлів інформаційних систем;

відомі або доктринальні місця розташування противника;

густоту населення.

Задача 7. Проведення брифінгу з розгляду варіантів дій.

На брифінгу (табл. 4) начальник штабу розглядає розроблені варіанти дій на предмет їх відмінностей один від одного, надаються оновлені факти та припущення, встановлюються критерії оцінки. Командир робить вказівки на проведення воєнної гри.

Таблиця 4 План проведення брифінгу з розгляду варіантів дій

Виступає	Тема	Час
Начальник штабу	Вступ/мета/порядок денний
	Огляд вказівок командира щодо планування
	Варіанти дій противника
	Намір вищого штабу (1 рівень вище)
	Сформульоване завдання
	Намір командира
	Висновки з порівняльного аналізу бойових потенціалів (можливостей)
	Схема та таблиця підтримки рішень № 1 та № 2
	Перший варіант дій Організаційно- штатна структура Завдання Схема (графічна частина) Синхронізаційна таблиця	Другий варіант дій Організаційно-штатна структура Завдання Схема (графічна частина) Синхронізаційна таблиця
Інженер/ Вогнева підтримка/ Медик	Концепція та перший варіант дій
	Концепція та другий варіант дій
Начальник штабу	Рекомендовані критерії оцінювання
	Оновлені факти та припущення
Командир	Вказівки на воєнну гру

Задача 8. Визначення варіантів для подальшого вдосконалення.

Наприкінці брифінгу командир робить відбір або вносить зміни у варіанти дій для подальшого розіграшу та аналізу, після чого віддає вказівки на проведення військової гри.

Варіанти дій, які не відповідають одному або кільком критеріям відбору, або коригуються до військової гри або не беруть участі в грі.

Можливо створення нового ВД через поєднання елементів одного чи більш ВД, запропонованих штабом (штаб готує цей новий ВД до військової гри).

Приклад можливого варіанту дій прикордонним підрозділом

Завдання: відповідно до наказу прикордонна комендатура швидкого реагування (ПКШР) знищує залишки 2-ї мотострілецької роти в населеному пункті ШЕВЧЕНКОВО для встановлення безпеки та надання можливості подальшого просування та деокупації населених пунктів громади.

Ціль: Метою цих тактичних дій є встановлення безпеки та охорони населеного пункту ШЕВЧЕНКОВО, що надасть можливість подальшого просування та деокупації населених пунктів громади. У кінцевому результаті прикордонна комендатура швидкого реагування знищує залишки ворожих сил в населеному пункті ШЕВЧЕНКОВО і готова до подальшого просування та деокупації населених пунктів громади.

Вирішальна операція: прикордонна комендатура швидкого реагування із засобами посилання почали рух з вихідного району, захопили взводний опорний пункт залишків мотострілецької роти і продовжили наступ в напрямку населеного пункту ШЕВЧЕНКОВО.

Формування операції: прикордонна комендатура швидкого реагування здійснює наступ з ходу в бойовому порядку у два ешелони: у першому ешелоні І, ІІ відділи прикордонної служби, у другому - ІІІ відділ прикордонної служби. Мінометна батарея здійснює вогневу підтримку наступу з вогневих позицій в районі населеного пункту ФРАНКОВЕ, окремі підрозділи залишаються в безпосередньому підпорядкуванні начальника прикордонної комендатури швидкого реагування як резерв. До початку наступу відділення повітряної розвідки здійснює повітряну розвідку з метою виявлення цілей та надання координат для ураження вогнем мінометної батареї та безпосередньо атакуючих підрозділів. Під час атаки І відділ прикордонної комендатури наступає з фронту, ІІ відділ здійснює охоплення справа. Після захоплення взводного опорного пункту за необхідності в бій вводиться ІІІ відділ прикордонної служби з метою нарощування зусиль та деоку- пації інших населених пунктів громади.

Командний пункт начальника ПКШР діє за бойовими порядками І відділу прикордонної служби на відстані 500 метрів. Підрозділи резерву просуваються в колонах. Після захоплення населеного пункту ШЕВЧЕНКОВО організувати безпосередню охорону та спостереження за місцевістю та повітряним простором, підготовку підрозділів до подальших бойових дій, надання допомоги місцевому населенню.

У напрямку населеного пункту УКРАЇНСЬКЕ, населеного пункту ДНІПРОВСЬКЕ вислати розвідувальні групи для виявлення противника з отримання інформації щодо прилеглої місцевості.

Передовий командний пункт ПКШР розташувати на північній околиці населеного пункту ШЕВЧЕНКОВЕ.

Ведення вогню щодо підтримки наступу здійснює мінометна батарея за даними, що отримані від відділення повітряної розвідки з метою знищення вогневих засобів противника, які розташовані у взводному опорному пункті залишків 2-ї мотострілецької роти.

Операції розвідки та спостереження ПКШР зосереджуються:

на встановленні розташування сил противника в межах населеного пункту ШЕВЧЕНКОВО, взводного опорного пункту залишків 2-ї мотострілецької роти;

спостереження за місцевістю в районі населених пунктів УКРАЇНСЬКЕ, ДНІПРОВСЬКЕ.

Операція з продовольчого постачання та поповнення втрат в особовому складі та витрати матеріальних засобів група логістики здійснює забезпечення ПКШР до бою у вихідному районі до наступу і в подальшому розгортається на південній околиці населеного пункту ШЕВЧЕНКОВЕ.

Тактичними ризиками вважаються виявлення підготовки до наступу ПКШР розвідкою противника, можливість нанесення авіаційних ударів противника з боку населеного пункту ДНІПРОВСЬКЕ, наявності у противника резервів, які можуть використовуватись з метою проведення контратаки або для відновлення сил.



Висновки та перспективи подальших досліджень

Запропоновані методичні рекомендації щодо розробки варіантів дій прикордонних підрозділів в різних умовах обстановки дають можливість прораховувати різні варіанти розвитку обстановки та ефективного реагування на неї, що в результаті підвищить ефективність застосування прикордонних підрозділів, а головне - надасть можливість прораховувати можливі дії противника, що допоможе вчасно реагувати на зміни обстановки та збереже життя та здоров'я підлеглого персоналу.

Цей приклад формування варіанта дій прикордонних підрозділів допоможе раціонально використовувати персонал підрозділу та дозволить забезпечити виконання завдань безпосередньо підрозділом, так і у взаємодії з підрозділами Збройних сил України, іншими правоохоронними органами.

Необхідність ефективного функціонування прикордонних підрозділів ДПСУ потребує теоретичного обґрунтування такої діяльності та на цій основі розробки методики раціонального використання прикордонних підрозділів по всій лінії державного кордону та безпосередньо на лінії бойового зіткнення.



Список використаних джерел

1. Кириленко В. А., Мейко О. В. Щодо питання пошуку шляхів підвищення ефективності виконання завдань мобільними підрозділами регіональних управлінь. Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони. Київ : Вид-во НУОУ, 2013. № 2(17). С. 81-86.

2. Мейко О. В. Методика визначення раціонального варіанту застосування мобільних груп окремого відділу прикордонної служби типу “С” під час ускладнення обстановки на ділянках державного кордону. Збірник наукових праць. Харків : Вид-во ХУПС, 2014. № 4 (41). С. 153-156.

3. Теоретичні основи інформаційно-аналітичного забезпечення процесів охорони державного кордону (у контексті завдань національної безпеки України в прикордонній сфері) : монографія. Городнов В. П., Литвин М. М., Іщенко Д. В., Кириленко В. А. Хмельницький : НАДПСУ 2009. 472 с.

4. Лемешко В. В. Застосування прикордонних підрозділів для виконання спеціальних завдань. Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. 2016. № 4. С. 101-117.

5. Біньковський О. А., Томків І. О. Актуальні питання взаємодії Державної прикордонної служби України з військовими формуваннями та відповідними правоохоронними органами в інтересах забезпечення безпеки державного кордону України. Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія : військові та технічні науки. Хмельницький : Вид-во НАДПСУ, 2020. № 2(83). С. 58-69.

6. Братко А. В. Рекомендації щодо застосування резервів при ускладненні обстановки на державному кордоні. Збірник наукових праць Харківського університету повітряних сил. 2016. № 1. С 142-145.

7. Army Doctri ne Publication 3-0, Operations. Headquarters Department of the Army Washington, DC, July 2019, 102 c.

8. References

9. Kyrylenko V. А., Meiko О. V. (2013). Shchodo pytannia poshuku shliakhiv pidvyshchennia efektyvnosti vykonannia zavdan mobilnymy pidrozdilamy rehionalnykh upravlin [On the issue of finding ways to improve the efficiency of tasks performed by mobile units of regional directorates]. Suchasni informatsiini tekhnolohii u sferi bezpeky ta oborony [Modern information technologies in the field of security and defence]. Kyiv: NUOU, 2(17). P. 81-86. [in Ukrainian]

10. Meiko О. V (2014). Metodyka vyznachennia ratsionalnoho variantu zastosuvannia mobilnykh hrup okremoho viddilu prykordonnoi sluzhby typu “S” pid chas uskladnennia obstanovky na diliankakh derzhavnoho kordonu [Methodology for determining a rational option for the use of mobile groups of a separate division of the border service of type “C” during the complication of the situation at the sections of the state border]. Zbirnyk naukovykh prats [Collection of scientific works]. Kharkiv : KhUPS, 4 (41), pp. 153-156. [in Ukrainian]

11. Horodnov V. P., Lytvyn М. М., Ishchenko D. V., Kyrylenko V. А. (2009). Teoretychni osnovy informatsiino-analitychnoho zabezpechennia protsesiv okhorony derzhavnoho kordonu (u konteksti zavdan natsionalnoi bezpeky Ukrainy v prykordonnii sferi) [Theoretical foundations of information and analytical support for state border protection processes (in the context of national security tasks of Ukraine in the border area)] : monograph. Khmelnytskyi: NASBGSU, 472 p. [in Ukrainian]

12. Lemeshko V.V. (2016). Zastosuvannia prykordonnykh pidrozdiliv dlia vykonannia spetsialnykh zavdan [Use of border units to perform special tasks]. Zbirnyk naukovykh prats Natsionalnoi akademii Derzhavnoi prykordonnoi sluzhby Ukrainy [Collection of scientific works of the National Academy of the State Border Service of Ukraine], Khmelnytskyi: NASBGSU, 4, pp. 101-117. [in Ukrainian]

13. Binkovskyi О. А., Tomkiv І. О. (2020). Aktualni pytannia vzaiemodii Derzhavnoi prykordonnoi sluzhby Ukrainy z viiskovymy formuvanniamy ta vidpovidnymy pravookhoronnymy orhanamy v interesakh zabezpechennia bezpeky derzhavnoho kordonu Ukrainy [Actual issues of interaction of the State Border Guard Service of Ukraine with military formations and relevant law enforcement agencies in the interests of ensuring the security of the state border of Ukraine]. Zbirnyk naukovykh prats Natsionalnoi akademii Derzhavnoi prykordonnoi sluzhby Ukrainy [Collection of scientific works of the National Academy of the State Border Service of Ukraine. Series: military and technical sciences], Khmelnytskyi: NASBGSU, 2(83), p. 58-69. [in Ukrainian]

14. Bratko A.V. (2016). Rekomendatsii shchodo zastosuvannia rezerviv pry uskladnenni obstanovky na derzhavnomu kordoni [Recommendations on the use of reserves in the complication of the situation at the state border]. Zbirnyk naukovykh prats Kharkivskoho universytetu povitrianykh syl [Collection of scientific works of the Kharkiv Air Force University], 1. pp. 142-145. [in Ukrainian]

15. Army Doctrine Publication 3-0, Operations. Headquarters Department of the Army Washington, DC, July 2019, 102 p. [in English]

Размещено на Allbest.ru