Європейська житлова політика: огляд історії формування та моделей функціонування

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний університет «Львівська політехніка»

Фенчук Олександр Тарасович

аспірант кафедри архітектурного проектування

Історія та розвиток європейської житлової політики

Розвиток та історичні передумови житлової політики Європи є складною та багатогранною темою, що формувалась під впливом різних факторів. Європейські країни, історія, структури надання житла та політичні умови утворили широку рамку для дослідження житлової політики, але лише невелика частина того, що пропонує європейська лабораторія, була досліджена з точки зору житлової політики [1]. Незважаючи на таку складність, є ряд висновків, які можна зробити з вивчення європейської житлової політики, наприклад: 1) країни з вираженою історично державною традицією соціального забезпечення відіграли важливу роль у розвитку європейської житлової політики; 2) великі трансформації Європи внаслідок двох світових війн сприяли розвитку європейської житлової політики; 3) глобальна фінансова криза (ГФК) і труднощі єврозони були центральними подіями в європейському житловому забезпеченні, при цьому криза та доступність домінували в європейському житловому забезпеченні в 21 столітті [1]. Житлова політика не може ігнорувати події, пов'язані з ГФК та труднощами Єврозони. Доступність була зростаючою проблемою через бум, який знизив ціни на багато, тоді як після цього спостерігалося різке падіння будівництва будинків і доступності кредитів. Існує безліч детальних політичних та інституційних відмінностей між європейськими країнами щодо житлової політики, включаючи класифікації європейської житлової політики за постачальниками, субсидіями, встановленням орендної плати та одержувачами, і немає чіткого європейського визначення соціального житла чи його ролі. Крім того, успіх європейських інструментів інтервенціонізму на ринках оренди неоднозначний: більше прикладів того, чого слід уникати в європейській житловій політиці, ніж прикладів. Попри високі досягнення, питання доступності житла все ще залишається в сьогоднішньому порядку денному. Робота політиків та інституцій в Європі, що зосереджена на підвищені доступності житла, оскільки контроль орендної плати та гарантії володіння є загальними та підтримуються для покращення справедливості, поєднання вибору житла та допомоги групам із низькими доходами [1].

Інституційні основи європейської житлової політики

Інституційні основи відіграють вирішальну роль у розробці та реалізації європейської житлової політики. Наприклад, обсяг державної власності на землю має значний вплив на успіх інклюзивної житлової політики. У країнах, де державна власність на землю обмежена, реалізація інклюзивної житлової політики часто заперечується ринковими силами [2]. Крім того, основні повільні інститути розподілу житла також мають вирішальний вплив на реалізацію житлової політики. Це особливо вірно в країнах, де інституційні механізми вкорінені та їх важко змінити [2]. До прикладу, у Німеччині інклюзивне житло інтегровано в існуючу систему соціального та доступного житла, що робить його соціальні цілі безперечними. Така інтеграція забезпечує більш ефективний розподіл ресурсів і координацію між зацікавленими сторонами в житловому секторі. Навпаки, шведська унітарна система житла для помешкань із низькою орендною платою може перешкодити цілеспрямованій політиці. Спосіб розподілу квартир може бути перешкодою для реалізації політики, спрямованої на певні групи, такі як малозабезпечені, іммігранти чи студенти. Тому інституційні рамки є вирішальними у визначенні успіху європейської житлової політики.

Ключові моделі функціонування європейської житлової політики

європейська житлова політика

Європейська житлова політика наголошує на створенні доступного житлового середовища та соціального житла як важливих інструментів протидії соціальному відчуженню, сприяння інтеграції громади та покращенню якості життя мешканців [3]. Політика зосереджена на найбідніших районах міста та наголошує на використанні інтегрованого підходу до розвитку в більшому масштабі для досягнення успіху [3]. Післявоєнна еволюція систем житла в Європі була всебічно вивчена, виявивши багато каналів, за допомогою яких європейська інтеграція може сформувати житлову політику, наприклад, мобільність факторів виробництва, політику конкуренції, економічний розвиток і принципи соціальної справедливості. Більше значення у формуванні житлової політики мають нормативні акти, пов'язані з фінансуванням ринку будівництва та наданням іпотеки, тоді як вплив нормативних актів ЄС на житлові системи залежить від масштабу та структури житлових ресурсів та інституційного середовища. Незважаючи на потенціал інтеграції в ЄС для формування житлової політики, повна конвергенція європейських систем житла дуже малоймовірна через різні масштаби та ресурси [3]. Тим не менш, інтеграція житлової політики з іншими стратегіями, такими як відродження міста, охорона навколишнього середовища та боротьба з бездомністю, може зробити її більш сумісною з програмами ЄС і розкрити можливість обмеження бездомності шляхом інвестицій у тимчасове та постійне житло [3]. Крім того, ініціативи щодо житлової політики ЄС призводять до змін у обізнаності та створюють нові цінності серед громадян щодо важливості доступного та соціального житла для сприяння інтеграції та зменшення соціальної ізоляції [3]. Незважаючи на те, що результати реалізації житлової політики ЄС можуть бути не вражаючими, ними не можна нехтувати, і слід брати до уваги при формуванні національної житлової політики України, задля підвищення ефективності у просуванні соціальної політики у сфері житла.

Список використаних джерел

[1] Ball, M. (2016). Housing provision in 21 st century Europe. Habitat International, 54, 182188. https://doi.org/10.1016/j.habitatint.2015.11.024 (accessed: 01.03.2023).

[2] Granath Hansson, A. (2019). Inclusionary Housing Policies in Gothenburg, Sweden, and Stuttgart, Germany: The importance of Norms and Institutions. Nordic Journal of Surveying and Real Estate Research, 14 (1), 7-28. https://doi.org/10.30672/njsr.75140 (accessed: 12.03.2023).

[3] Kucharska-Stasiak, E., Zrobek, S., & Zelazowski, K. (2021). European Union Housing Policy--An Attempt to Synthesize the Actions Taken. Sustainability, 14(1), 39. https://doi.org/10.3390/su14010039 (accessed: 25.02.2023).

Размещено на Allbest.ru