Організаційно-інформаційний механізм публічного управління сферою охорони здоров'я в Україні
Обґрунтування доцільності розробки єдиної державної системи стандартизації в сфері охорони здоров'я України. Визначення необхідності та перспективності реформування організаційно-інформаційного механізму управління сферою охорони здоров'я в Україні.
| Рубрика | Государство и право |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 24.03.2024 |
| Размер файла | 348,0 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Одеський національний технологічний університет
ОРГАНІЗАЦІЙНО-ІНФОРМАЦІЙНИЙ МЕХАНІЗМ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ СФЕРОЮ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я В УКРАЇНІ
Ніколюк Олена Володимирівна доктор економічних наук, професор,
Брюшкова Наталія Олексіївна кандидат економічних наук, доцент,
Зварич Світлана Іванівна магістр
Анотація
У статті розглядаються науково-методичні аспекти, пов'язані з організаційно-інформаційним механізмом публічного управління в сфері охорони здоров'я України. Дослідники аргументують важливість створення міжгалузевих організаційно-інформаційних центрів як частини загальної системи управління сферою охорони здоров'я. Ця ініціатива визнається перспективним напрямком для удосконалення сфери охорони здоров'я в Україні.
Організаційно-інформаційні центри сфери охорони здоров'я визнаються ключовим елементом в створенні ефективного механізму публічного управління в цій сфері. Вони дозволяють приймати рішення та координувати діяльність в сфері охорони здоров'я в цілому, що важливо в умовах постійних соціально-економічних і інформаційних трансформацій.
Розбудова організаційно-інформаційного механізму публічного управління сферою охорони здоров'я надається як необхідний крок для оптимізації цієї галузі в Україні. Такий механізм дозволить забезпечити взаємодію між різними структурами, спростити процеси управління, забезпечити доступ до актуальної інформації та забезпечити належний рівень координації між різними рівнями управління.
Доцільність розробки єдиної державної системи стандартизації в сфері охорони здоров'я також обґрунтовується в статті. Ця система сприятиме підвищенню якості та однорідності медичних послуг, спростить процес взаємодії між медичними закладами та зменшить бюрократичні процедури.
Для успішної реалізації запропонованого механізму необхідне належне техніко-технологічне забезпечення. Воно повинно враховувати модулі для локального збереження інформації та глобальної оцінки стану сфери охорони здоров'я. Це допоможе забезпечити надійну та швидку передачу даних, а також ефективну обробку і аналіз інформації.
Загалом, стаття визначає необхідність та перспективність реформування організаційно-інформаційного механізму управління сферою охорони здоров'я в Україні, що сприятиме покращенню якості медичних послуг та підвищенню ефективності цієї галузі.
Ключові слова: охорона здоров'я, публічне управління, організаційно - інформаційний механізм, розвиток, інноваційні технології.
Annotation
охорона здоров'я управління організаційний
Nikoliuk Olena Volodymyrivna Doctor of Economics, Professor, Odesa National Technological University
Briushkova Nataliia Oleksiivna Candidate of economic sciences, associate professor, Odesa National University of Technology
Zvarych Svitlana Ivanivna Odesa National Technological University
ORGANIZATIONAL AND INFORMATIONAL MECHANISM OF PUBLIC HEALTH GOVERNANCE IN UKRAINE
The article substantiates the scientific and methodological principles for the functioning of the organizational and information mechanism of public management of health care in Ukraine. It is determined that a promising direction of improving public health care management in Ukraine is the creation of intersectoral organizational and information centers as part of the overall health care management system, which combines specialized research institutions, credit and financial institutions, educational institutions, development funds, venture companies, insurance companies, consulting, service, certification and marketing firms, consulting centers. It is noted that organizational and information centers of health care are an important step towards building an effective mechanism of public management of health care, which involves decision-making and operation of the study area in general, which has adaptive characteristics for socio-economic and information transformations. The need to develop an organizational and information mechanism for public management of health care in Ukraine has been identified. The main tasks of the organizational and information mechanism of public health management in Ukraine include: adherence to a single integrated approach to the collection, processing, storage and transmission of appropriate medical and statistical information; establishment of an effective medical information space in all administrative territories of Ukraine; information support of implemented national and regional programs in the field of health care development; proper organizational and methodological support for the preparation and accreditation of medical institutions; ensuring timely medical and economic analysis and marketing research on resource provision of health care and others. The expediency of developing a single state system for standardization in the field of health care focused on: maintaining its integrity by using common approaches to improving the quality, availability and safety of health care services, medicines and other medical products and devices; rationing, accreditation, certification; efficient use of available financial, intellectual and material resources; generation of innovative information technologies in the field of health care and their implementation; integration of the national health sector into the global medical community. It is established that the use of the proposed mechanism requires the formation of appropriate technical and technological support, which takes into account the modules on the local accumulation of information and global assessment of the state of health care.
Keywords: health care, public administration, organizational and information mechanism, development, innovative technologies.
Постановка проблеми
Розробляючи програмні документи, спрямовані на реформування сфери охорони здоров'я, доцільно враховувати, що на сьогодні існує проблема дефіциту коректної інформації для проведення стратегічного аналізу. Незважаючи на загальну надлишковість інформаційної пропозиції, системний аналіз останнім часом виявляється насамперед обмеженим через виникнення інформаційної небезпеки як результат відсутності належної інформації загалом, неструктурованості інформації, непрогнозованості процесів, практичної відсутності сфери одержання актуальних даних. Ключову негативну роль займають також проблеми щодо поширення інформації, непрозорість, асиметричність тощо. Проблема також полягає і в тому, що для ефективності реалізації механізмів публічного управління сферою охорони здоров'я необхідна інформація, яка фіксує не лише стан її елементів, а й, безпосередньо, тенденції їхніх змін та стратегічні напрямки розвитку.
Аналіз останніх досліджень і публікацій
Теоретичні і практичні аспекти публічного управління сферою охорони здоров'я розглянуто у наукових працях значної кількості вітчизняних й зарубіжних науковців, а саме: О. Дмитрук, О. Мартинюк, Л. Мельника, С. Смирнова, Л. Стефанишина, З. Юринець, Т. Ямненко.
Мета статті
Мета статті полягає в обґрунтуванні науково -концептуальних положень формування та реалізації організаційно-інформаційного механізму публічного управління сферою охорони здоров'я в Україні.
Виклад основного матеріалу
Згідно із законодавством України про охорону здоров'я кожна людина без винятків має право на охорону свого здоров'я. Суспільство та держава безпосередньо відповідальні перед наявним та майбутніми поколіннями за належний рівень здоров'я й збереження генофонду всього народу, забезпечують пріоритетність сфери охорони здоров'я серед функцій діяльності держави, покращення умов праці, організації навчання, побуту й відпочинку для населення, врегулювання екологічних проблем, налагодження медичної допомоги й мотивування до здорового способу життя [1].
У відповідності до концепції реформи функціонування сфери охорони здоров'я фінансові ресурси розподіляються через сформований новий, адаптивний механізм реалізації медичних послуг. Таким чином відбувається поступовий перехід від утримання бюджетних установ, які розраховані відповідно до діючої інфраструктури (тобто, кількості ліжок, персоналу тощо), безпосередньо до оплати результату (фінансування за фактом реалізації послуги) закладам, які трансформуються на самостійних постачальників медичних послуг. Отже відбувається запровадження принципу “гроші йдуть за пацієнтом”, а не за діючою інфраструктурою закладів сфери охорони здоров'я [2].
Ключовим замовником медичних послуг на початковому й середньостроковому етапі впровадження реформи залишаються існуючі головні розпорядники відповідних бюджетних коштів, тобто органи державної влади й місцевого самоврядування. Однак кінцевою метою реалізації медичної реформи є забезпечення своєчасної закупівлі таких послуг на основі використання єдиного загальнонаціонального замовника. Результати впровадження реформування сфери охорони здоров'я в Україні представлені в табл.1.
Таблиця 1
Основні результати реформування сфери охорони здоров'я в Україні
|
Напрям |
Зміни |
|
|
Медичні послуги та гарантії |
Станом на вересень 2020 р. за програмою медичних гаранті надано 3096 послуг на наявну виплачену суму 51,6 млрд. грн. (відповідно 13,3 млрд. грн. - первинна ланка, 29,7 млрд. грн. - вторинна ланка, 3,8 млрд. грн. - екстрена допомога, 4,8 млрд. грн. - хворі або ж мають підозру на COVID-19. Функціонує програма реімбурсації для лікарських засобів “Доступні ліки”, пацієнти отримують безоплатно або ж з незначною доплатою. |
|
|
Декларації й заклади сфери охорони здоров'я |
30 млн. 610 тис. укладених декларацій Використовуються договори із надавачами медичних послуг у кількості 1682 (відповідно комунальні заклади - 1102, від приватних - 206, від ФОП - 374 ), вересень 2020 р. |
|
|
Заробітна плата і кадри |
Збільшено розмір заробітної плати лікарів практично на 70%, відповідно на 50% - медичним сестрам, й на 25% для молодших медичних сестер. Вирішено питання відшкодування виникаючих витрат на оплату праці для інтернів |
|
|
Інформаційні технології |
Використовується електронна система eHealth, яка дає перспективну можливість налагодити контроль за рухом фінансових ресурсів, отриманням своєчасної достовірної статистики, зменшення адміністративного навантаження на всіх працівників даної сфери |
Джерело: складено на основі [3-4]
Таким чином спостерігається позитивна тенденція щодо реалізації реформи сфери охорони здоров'я, однак варто виділити сукупність недоліків, які потребують врегулювання: недостатню увагу приділено для спеціалізованої й екстреної медичної допомоги, не значне фінансове забезпечення електронної системи сфери охорони здоров'я, відсутнє належне покриття для закладів охорони здоров'я сучасними медичними інформаційними системами. Таким чином, для врегулювання названих недоліків актуальності набуває перегляд механізмів публічного управління сферою охорони здоров'я, проведення постійного інформування і роз'яснення етапів й завдань реформи учасників сфери охорони здоров'я.
Якщо розглядати сферу охорони здоров'я, то можна побачити, наприклад, що при надлишковості інформаційної пропозиції зі сторони виробників фармацевтичної продукції, практично є відсутньою незалежна об'єктивно систематизована інформація, яка стосується порівняльного аналізу різноманіття даних, що заважає управлінцям закладів сфери охорони здоров'я здійснювати прозору закупівлю ліків за кошти бюджетів, а фахівцям робити необхідний вибір при призначенні тих або інших лікарських засобів для пацієнтів.
Необхідно, щоб виробники були орієнтовані не тільки в структурі деформованого ринку медичних послуг і споживання лікарських засобів, а саме в справжніх потребах населення щодо їхнього отримання, та щоб одночасно вони були доступними та якісними. У розпорядженні сфери охорони здоров'я повинні бути банки даних із інформацією про потреби як всього населення, так й закладів охорони здоров'я в необхідних лікарських засобах, рівня задоволення таких потреб, про різних виробників й постачальників медичних препаратів, а також для співвідношення між нагальними потребами, заснованими на конкретних показниках щодо захворюваності населення, й актуальним станом споживання населенням відповідних ліків, враховуючи також маркетингові стратегії розвитку фармацевтичних виробників, що орієнтовані на підвищення попиту на ліки.
Потрібні специфічні учасники медичного ринку, які б використовували заходів, що пов'язані із інформуванням інших представників ринку щодо можливостей, а також цінності і якості своїх послуг.
Необхідний досить розвинений інститут незалежних аналітиків, що б надавав би незалежну інформацію про становище на ринку - про виробників, товари, послуги, не акцентуючи на певних перевагах того чи іншого, а даючи споживачеві товарів і послуг можливість самостійно зробити вибір, тобто перейти від реклами, нав'язування думки продавцями товарів і послуг до свідомого вибору, який спирається на незалежну та якісну інформацію.
Усе вищезазначене повинно служити керівництвом до дії у взаєминах суб'єктів усередині сфери й бути спрямованим, насамперед, на якісні перетворення в ній, виходячи з конкретних потреб населення. У сфері охорони здоров'я це може бути й запровадження формулярної сфери лікарського забезпечення, і сфери надання медичної допомоги у відповідності до принципів доказової медицини, а також проведення незалежної рейтингової оцінки суб'єктів інфраструктури ринку медичного сектора. Найважливіше те, що всі ці перетворення повинні здійснюватися в рамках державних програм із чітким регулюванням інноваційних процесів у сфері охорони здоров'я, тому що в період системних трансформаційних змін у суспільстві тільки держава може встановлювати справедливі правила гри та бути об'єктивним арбітром соціально-економічних перетворень.
Таким чином, недостатньо лише запровадити ринкові принципи в сфері охорони здоров'я. Одночасно необхідно створювати ефективну інфраструктуру з тим, щоб підвищити рівень обізнаності населення та ступінь задоволеності потреб громадян у доступній та якісній медичній допомозі [5].
Таким чином актуальності набуває функціонування організаційно-інформаційного механізму публічного управління сферою охорони здоров'я, який повинен ґрунтуватись на таких умов: визначеності (кожен споживач точно має знати, які медичні послуги та у яких обсягах він потрібує); повної інформованості щодо виробників, так й споживачів (тобто покупець повністю поінформований у питаннях споживчих якостей медичного товару й послуги, відповідно щодо медичних послуг це означає, що кожен пацієнт точно може оцінювати стан свого здоров'я й знає, які саме медичні послуги йому актуальні та які зміни можуть насамперед відбутися для їх якісного надання); дотримання незалежності споживачів (тобто кожен покупець приймає власне рішення без зовнішніх впливів); вибору незалежних виробників, які взаємодіють на медичному ринку і реагують на мінливі зміни у попиті й пропозиціях.
Специфічною особливістю управління сферою охорони здоров'я є те, що жодна із представлених умов на сьогодні не виконується. Тобто це означає, що у сфері охорони здоров'я досконалого ринку практично не існує [6].
Отже, інформаційна асиметрія певним чином деформує звичайну взаємодію попиту та пропозиції, забезпечуючи для медичних професіоналів монопольне становище цим самим зумовлюючи попит, який спровокований конкретним постачальником.
Для врегулювання проблеми асиметричної інформації, використовуються такі управлінські заходи: організація ліцензування лікарів й акредитація закладів охорони здоров'я для підтвердження належного фахового рівня; стимулювання пацієнтів звертатися до одного сімейного лікаря; навчання лікарів етиці, щоб вони відповідно не зловживали стосунками зі пацієнтами; превалювання у структурі саме неприбуткових медичних закладів; налагодження договірних відносин між конкретними надавачами й споживачами медичних послуг. Однак в умовах інформаційної асиметрії відповідно вони не вирішують виникаючих проблеми, тому відчувається нагальна потреба у імплементації нових, більш результативних заходів.
Отже, з одного боку, визначена асиметрія інформації в сфері охорони здоров'я, а із іншого - сталий розвиток актуальних інформаційних технологій й потреба в імплементації їх у національних закладах сфери охорони здоров'я, що потребує реалізації організаційно-інформаційного механізму публічного управління в сфері охорони здоров'я. Цією ланкою пропонуємо визнати організаційно-інформаційні центри, які повинні певним чином замінити служби провадження медичної статистики, які вже втратили свою потребу, оскільки відповідали тільки за збір, обробку й збереження медичної інформації, залишаючись тільки суто технічними структурами в сфері охорони здоров'я.
Рис. 1 Функціональна модель організаційно-інформаційного забезпечення сфери охорони здоров 'я
* Джерело: розроблено авторами
Задля формування й реалізації ефективного організаційно-інформаційного механізму публічного управління сферою охорони здоров'я, що передбачає поширення належного організаційно-інформаційного забезпечення сфери охорони здоров'я й становлення умов для впровадження нових інформаційних технологій у сферу охорони здоров'я необхідності набуває формування інституційної бази, починаючи зі конкретної функціональної моделі й закінчуючи розробкою діяльності загальнонаціональних структур та спеціалізованих сфер організаційно-інформаційних центрів, а також певними відділами на локальному й об'єктовому рівнях (див. рис. 1).
Рис. 2 Концептуальний конструкт механізмів публічного управління сферою охорони здоров 'я в Україні
*Джерело: розроблено авторами
Основними завданнями організаційно-інформаційного механізму публічного управління сферою охорони здоров'я є:
- дотримання єдиного підходу щодо збору, обробки, зберігання і передачі відповідної медико-статистичної інформації;
- проведення централізованого збору звітної й адміністративної інформації від закладів сфери охорони здоров'я незалежно від їх форм власності й підпорядкування;
- проведення обробки і аналізу показників щодо стану здоров' я населення, різних ресурсів охорони здоров'я і діяльності медичних закладів;
- становлення єдиного інформаційного простору сфери охорони здоров'я на адміністративних територіях;
- інформаційно-аналітичне забезпечення функціонування закладів сфери охорони здоров'я;
- забезпечення інформаційного супроводу національних й регіональних програм для сфери охорони здоров'я;
- належне організаційно-методичне забезпечення щодо підготовки й проведення акредитації закладів сфери охорони здоров'я;
- організаційно-інформаційне забезпечення підготовки й забезпечення проведення атестації серед фахівців закладів сфери охорони здоров'я;
- проведення належного медико-економічного аналізу і маркетингових досліджень щодо ресурсного забезпечення сфери охорони здоров'я;
- сприяння своєчасному та достовірному розповсюдженню сучасних технологій щодо діагностики й лікування [7].
Безумовно, використання представленого підходу потребує формування належного технічного забезпечення. Також контроль за результативністю публічного управління потребує належного інформаційного забезпечення, яке передбачає локальне накопичення інформації, глобальну оцінку стану досліджуваної сфери [8]. Дану задачу нами запропоновано вирішити шляхом реалізації моделі організаційно-інформаційного забезпечення сфери охорони здоров'я (див. рис.2).
Результати аналізу механізмів допомогли дійти висновку, що публічне управління сферою охорони здоров'я не повинно певним чином обмежуватися регулюванням лише організаційної складової, регламентованої відповідними нормативами. Це набагато широке поняття, яке передбачає не лише імплементацію заходів, але і їх розповсюдження на належному рівні.
Якісна складова щодо реалізації механізмів публічного управління сферою охорони здоров'я передбачає сукупність нововведень, які повинні стосуватися не лише модернізації ресурсної бази сфери охорони здоров'я, упровадження актуальних прогресивних засобів і методів лікування, а й бути орієнтованим на вдосконалення законодавства, встановлення необхідного державою обсягу фінансування медичної допомоги, поступовий перехід до бюджетно-страхової форми функціонування сфери охорони здоров'я, імплементація стандартів медичних технологій, дотримання справедливості та рівності в питаннях організаційно-інформаційного забезпечення сфери охорони здоров'я, своєчасне подолання асиметрії інформації між всіма існуючими суб'єктами сфери, розробка сучасної інфраструктури, яка б насамперед відповідала визначеним умовам розвитку сфери охорони здоров'я в Україні.
Висновки
Отже, створення мережі організаційно-інформаційних центрів буде сприяти не лише покращанню результатів діяльності сфери охорони здоров'я та належного медичного забезпечення, а й стане знатним кроком до становлення більш демократичної певним чином матричної моделі публічного управління сферою охорони здоров'я, яка хоча й функціонує на узгоджені визначених положень відповідальності управлінців по вертикалі, однак вже передбачає прийняття ефективних рішень та функціонування досліджуваної сфери загалом по горизонталі, як результат є більш адаптивною системою, спроможною до інформаційних та організаційних трансформацій. Ключова ідея формування національного та територіальних організаційно - інформаційних центрів полягає у безпосередній координації процесів планування, своєчасного інформаційного забезпечення та контролю з метою їх зведення у єдиний процес контролінгу, підвищуючи цим самим результативність механізмів публічного управління сферою охорони здоров'я й матиме науково-практичне представлення функціонального підходу в публічному управлінні. Отже, реалізація механізмів публічного управління сферою охорони здоров'я повинна забезпечуватися шляхом взаємоузгоджених конкретних дій у напрямку реалізації органами влади та місцевого самоврядування прямих й опосередкованих методів впливу як загальноприйнятої адміністративно-відомчої й програмно-цільової форми управління.
Література
1. Стефанишин Л.С. Теоретико-методичні основи застосування партисипативного управління закладом охорони здоров'я. Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. 2019. № 3. С. 160-166.
2. Дмитрук О.В. Управління адаптацією персоналу закладів охорони здоров'я в нових умовах господарювання. Приазовськии економічний вісник. 2018. № 5 (10) С. 182-186. URL: http://pev.kpu.zp.ua/journals/2018/5_10_uk/33.pdf
3. Мельник Л.А. Сучасний керівник медичного закладу в умовах реформування здоровоохоронної галузі. Державне управління: удосконалення та розвиток. 2018. № 11. URL: http://www.dy. nayka.com.ua/?op=1&z=1336.
4. Мартинюк О.А., Курдибанська Н.Ф. Впровадження системи управління якістю в медичних закладах. Причорноморські економічні студії. 2016. Вип. 6. С. 75-79.
5. Смирнов С.О., Бикова В.Г. Механізм економічного управління закладами охорони здоров'я. Управління розвитком. 2016. № 3. С. 78-83.
6. Юринець З.В., Петрух О.А. Напрями державного регулювання інноваційного розвитку сфери охорони здоров'я України. Інвестиції: практика та досвід. 2018. № 22. С. 116-121.
7. Ямненко Т.М. Медична реформа: реалії України та міжнародний досвід. Юридичний вісник. Повітряне і космічне право. 2018. № 2. С. 116-120.
8. Ніколюк О.В., Бондар В.А., Цвєткова Н.Ю. Напрями удосконалення системи публічного управління розвитком у сфері охорони здоров'я України. Економіка харчової промисловості. 2021. Т.13, вип. 3. С.94-100.
References
1. Stefanyshyn L.S. (2019). Teoretyko-metodychni osnovy zastosuvannia partysypatyvnoho upravlinnia zakladom okhorony zdorovia [Theoretical and methodological bases of application of partisipative management of a health care facility]. Derzhava ta rehiony. Seriia: Ekonomika ta pidpryiemnytstvo - State and Regions. Series: Economics and Entrepreneurship, 3, 160-166 [in Ukrainian].
2. Dmitruk O.V. (2018). Upravlinnia adaptatsiieiu personalu zakladiv okhorony zdorovia v novykh umovakh hospodariuvannia [Managing the adaptation of health care staff in the new business environment]. Pryazovskyi ekonomichnyi visnyk - Pryazovsky Economic Bulletin. 5 (10). 182-186. Retrieved from: http://www:http://pev.kpu.zp.ua/journals/2018/5_10_uk/33.pdf [in Ukrainian].
3. Melnik L.A. (2018). Suchasnyi kerivnyk medychnoho zakladu v umovakh reformuvannia zdorovookhoronnoi haluzi [The modern head of a medical institution in the conditions of reforming the health care industry]. Derzhavne upravlinnia: udoskonalennia ta rozvytok - Public Administration: Improvement and Development, 11. Retrieved from: http://www.dy.nayka.com.ua/? op=1&z=1336 [in Ukrainian].
4. Martyniuk O.A., Kurdybansjka, N.F. (2016). Vprovadzhennia systemy upravlinnia yakistiu v medychnykh zakladakh [Implementation of quality management system in medical institutions]. Prychornomorski ekonomichni studii - Black Sea Economic Studies, 6, 75-79 [in Ukrainian].
5. Smirnov, S.O., Bykova, V.Gh. (2016). Mekhanizm ekonomichnoho upravlinnia zakladamy okhorony zdorovia [Mechanism of economic management of health care facilities]. Upravlinnia rozvytkom - Development Management, 3. 78-83 [in Ukrainian].
6. Yurynets, Z.V., Petrukh, O.A. (2018). Napriamy derzhavnoho rehuliuvannia innovatsiinoho rozvytku sfery okhorony zdorovia Ukrainy [Areas of state regulation of innovative development of health care in Ukraine]. Investytsii: praktyka ta dosvid - Investments: Practice and Experience, 22, 116-121 [in Ukrainian].
7. Yamnenko T.M. (2018). Medychna reforma: realii Ukrainy ta mizhnarodnyi dosvid [Medical reform: the realities of Ukraine and international experience]. Yurydychnyi visnyk. Povitriane i kosmichne pravo - Legal Bulletin. Air and space law, 2, 116-120 [in Ukrainian].
8. Nikoliuk, O., Bondar, V., Tsvetkova, N. (2021). Napriamy udoskonalennia systemy publichnoho upravlinnia rozvytkom u sferi okhorony zdorovia Ukrainy [Directions of improvement of the system of public management of healthcare development of Ukraine]. Ekonomika kharchovoi promyslovosti - Food Industry Economics, 13 (3), 94-100 [in Ukrainian].
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Основи організації та управління системою охорони здоров’я. Органи державної виконавчої влади у сфері охорони здоров'я. Права громадян України на охорону здоров'я і медичну допомогу. Основні завдання і функції Міністерства охорони здоров'я України.
реферат [641,6 K], добавлен 10.03.2011Діяльність державних та недержавних організацій і установ щодо охорони здоров’я. Міністерство охорони здоров'я України та його основні завдання. Комітет з контролю за наркотиками, як орган виконавчої влади. Експертні функції закладів охорони здоров'я.
курсовая работа [35,6 K], добавлен 02.02.2010Управління закладами охорони здоров'я за допомогою Конституції України та Верховної Ради. Роль Президента та Кабінету Міністрів в реалізації державної політики органами державної виконавчої влади. Підпорядкування в управлінні закладами охорони здоров'я.
реферат [30,0 K], добавлен 30.06.2009Застосування в Україні міжнародного досвіду реформування в галузі охорони здоров'я. Співробітництво з Всесвітньою організацією охорони здоров'я. Забезпечення фінансування, загальнообов'язкового державного соціального медичного страхування в Україні.
контрольная работа [31,4 K], добавлен 30.06.2009Пошук оптимальної моделі консолідації фінансових ресурсів об'єднаних громад для ефективного забезпечення надання медичних послуг в Україні. Пропозиції щодо формування видатків бюджету громади на різні види лікування. Реформування сфери охорони здоров'я.
статья [33,7 K], добавлен 06.09.2017Особливості правового механізму як структуроутворюючого елементу адміністративного механізму в системі управління охороною здоров’я. Принципи, форми та процедура взаємодії владних структур і суб’єктів громадянського суспільства в системі охорони здоров’я.
автореферат [49,6 K], добавлен 20.02.2009Реформування медичних закладів з метою ефективного управління їх діяльністю, ресурсами та потенціалом у певній об’єднаній територіальній громаді. Проблеми та основні шляхи удосконалення системи охорони здоров’я в умовах децентралізації влади в Україні.
статья [202,6 K], добавлен 07.02.2018Етапи становлення державної системи охорони інтелектуальної власності в Україні, її структура та установи. Ефективність захисту прав у сфері інтелектуальної власності. Міжнародні установи і законодавство з питань у сфері охорони промислової власності.
курсовая работа [60,8 K], добавлен 09.07.2009Основи законодавства України про охорону здоров'я. Законодавство України про права пацієнтів. Сфера застосування закону. Механізм забезпечення i захисту прав пацієнтів у системі охорони здоров'я України. Створення законопроекту "Про права пацієнтів".
курсовая работа [81,4 K], добавлен 18.05.2014Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з медичної практики. Дозволені види медичної практики за спеціальностями. Надання документів та порядок державної акредитації закладу охорони здоров'я. Експертиза цілительських здібностей осіб.
реферат [36,2 K], добавлен 10.03.2011
