Особливості темпоральних оціночних понять в цивільному праві

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особливості темпоральних оціночних понять в цивільному праві

Короєд Сергій Олександрович доктор юридичних наук, професор, професор кафедри права та публічного управління, Заклад вищої освіти “Університет Короля Данила”

Анотація

Актуальність статті полягає у тому, що одним з важливих аспектів в цивільному праві є час: терміни, строки, а тобто - темпоральність, яку в цивільному праві визначають, зокрема, темпоральні оціночні поняття. Темпоральні оціночні поняття надають можливість учасникам цивільно- правових відносин проявити ініціативу та самим визначати умови, за якими їм зручно співпрацювати з іншими учасниками приватно-правових відносин. Вони залишають для них необхідний мінімум свободи, абсолютно необхідний для комфортного їх існування в цивільно-правовому просторі. Метою статті є характеристика особливостей темпоральних оціночних понять в цивільному праві. Під час підготовки статті були використані такі наукові методи, як аналіз, синтез, індукція, дедукція, аналогія, абстрагування та конкретизація. При написанні даної статті були проаналізовані особливості темпоральних оціночних понять, а також проведено аналіз наявних в юридичній літературі позицій вчених щодо визначення таких понять, як «оціночні поняття», «темпоральність» та «темпоральні оціночні поняття». Розкрито історичні витоки темпоральних оціночних понять в цивільному праві окремо, а також оціночних понять взагалі. Проведено характеристику темпоральних оціночних понять. Проаналізовано їх користь для цивільного права; у той же час необхідно пам'ятати, що оціночні поняття також можуть мати й негативний вплив на національну правову систему, адже протиставляються такому поняттю, як «правова визначеність», яка має дуже важливе значення для правильного функціонування права у співвідношенні з суспільством та людьми. Зроблено висновок, що, не зважаючи на те, що темпоральні оціночні поняття є необхідними в цивільному праві, учасникам цивільно-правових відносин треба розуміти їх особливості, а також чітку характеристику таких особливостей, адже відсутність розуміння таких аспектів на практиці може призвести до значних матеріальних втрат необізнаної сторони. Наголошено, що темпоральним оціночним поняттям в цивільному праві притаманні свої особливості, як загальні, так і спеціальні.

Ключові слова: темпоральність, цивільне право, характеристика особливостей, оціночні поняття, строк, термін.

Abstract

Koroied Sergii Oleksandrovych Doctor of Legal Sciences, Full Professor, Professor of the Department of Law and Public Administration, Higher Education Institution “King Danylo University”

PECULIARITIES OF TEMPORAL EVALUATION CONCEPTS IN CIVIL LAW

The relevance of the article lies in the fact that one of the important aspects in civil law is time: terms, deadlines, that is, temporality, which in civil law is defined, in particular, by temporal evaluative concepts. Temporal evaluative concepts provide an opportunity for participants in civil-law relations to take the initiative and determine the conditions under which it is convenient for them to cooperate with other participants in private-law relations. The purpose of the article is to characterize the peculiarities of temporal evaluative concepts in civil law. During the preparation of the article, such scientific methods as analysis, synthesis, induction, deduction, analogy, abstraction and concretization were used. When writing this article, the peculiarities of temporal evaluative concepts were analyzed, as well as the analysis of the positions of scientists in the legal literature regarding the definition of such concepts as "evaluative concepts", "temporality" and "temporal evaluative concepts". The historical origins of temporal evaluative concepts in civil law separately, as well as evaluative concepts in general, are revealed. The characterization of temporal evaluative concepts has been carried out. Their usefulness for civil law was analyzed; at the same time, it should be remembered that evaluative concepts can also have a negative impact on the national legal system, because they are opposed to such a concept as "legal certainty", which is very important for the correct functioning of law in relation to society and people. It was concluded that, despite the fact that temporal evaluative concepts are necessary in civil law, participants in civil-law relations should understand their features, as well as a clear description of such features, because the lack of understanding of such aspects in practice can lead to significant material losses for an ignorant party. It was emphasized that temporal evaluative concepts in civil law have their own characteristics, both general and specific ones.

Key words: temporality, civil law, characterization of features, evaluative concepts, period, term.

Постановка проблеми

Іноді лише кілька хвилин мають вирішальне значення для результату цивільно-правового спору. Наприклад, чи було виконано договір вчасно, чи його було прострочено. В результаті ж програшу такого цивільного-правового спору в суді, ключовим в якому є питання темпоральності, одна зі сторін може понести значні фінансові збитки. Більш того, необхідно зазначити, що незначні для однієї особи збитки можуть мати величезне значення для іншої. Тим більш небезпечним є наявність темпоральних оціночних понять в цивільному праві в тому випадку, якщо немає повного розуміння, що це таке, адже оціночні поняття саме тому й називаються оціночними, бо чітко в законодавстві не закріплені. Крім того, в чинному законодавстві нашої держави термін «оціночні поняття» відсутній також. Але, не зважаючи на явну невизначеність, яка існує в такому специфічному явищі, як «темпоральні оціночні поняття», на нашу думку, в цивільному праві темпоральні оціночні поняття не лише мають право на існування, а й приносять неабияку користь. Зокрема, через них реалізується один із основоположних принципів цивільного права, а саме - диспозитивність. Внаслідок існування темпоральних оціночних понять учасники цивільно-правових відносин мають можливість виявити свою власну волю, ініціативу та проявити якомога ширшу свободу вибору в цивільному праві, обираючи той варіант, який буде зручним саме в їх конкретному випадку.

Саме тому, на нашу думку, темпоральні оціночні поняття можуть бути як корисними, так і дещо небезпечними, якщо учасники таких цивільно - правових відносин, в яких темпоральність має ключову роль, необізнані в особливостях темпоральних оціночних понять, а також їх характеристики, яка в контексті цивільного права ще є малодослідженою.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Таке явище, як оціночні поняття цікавили вчених протягом всього існування цивільного права. Серед них можна навести таких науковців, як Д. Левіна, М. Бару, В. Пітецкий, В. Косович, Г. Ткешеліадзе, А. Діденко, С. Вільнянський, Т. Кашаніна та інші. Темпоральні оціночні поняття в цивільному праві, зокрема, досліджували такі вчені, як І. Оборотов, В. Ярков, Є. Харитонов, В. Луць, Я. Зейкан, С. Фурса, З. Ромовська, , О. Ісаєва, Н. Рулан, Н. Неновські, Е. Дженкс, М. Еліаде та інші. Не зважаючи на це, характеристика темпоральних оціночних понять в цивільному праві досі є малодослідженою у вітчизняній науці.

Мета статті. Враховуючи все вищезазначене, метою даною статті є характеристика темпоральних оціночних понять в цивільному праві.

Виклад основного матеріалу

Темпоральні оціночні поняття зокрема, та оціночні поняття взагалі не є визначеними в сучасному законодавстві України, а тому є особливо цікавими для дослідження науковцями.

Зокрема оціночними поняттями як прийомом законодавчої техніки користувалися ще в античні часи. Однією з найвідоміших оціночних понять є «справедливість», над тлумаченням якої працювали ще Платон та Арістотель, які не завжди були в цьому питання згодні між собою [1 с. 467]. «Справедливість» в законах на той момент, як і зараз, відігравала надзвичайно важливу роль. При цьому, чіткого визначення, що таке «справедливість» в них не було, що й викликало суб'єктивні оцінки певних понять та суперечки серед мудреців античного часу [2 с. 12].

Серед оціночних понять також можна виділити такі, як: «тяжка образа», «тяжкий гріх», «благорозумний цар», «спадкоємець, приємний для очей» та інші, наведені у Законах Хамурапі [3]. Оскільки чіткого визначення таких понять не було, оцінкою, або тлумаченням, таких понять займалися сторони стародавнього права та суд. Так само як і сьогодні, кожна особа сприймала їх суб'єктивно, через призму власного досвіду та характеру, що призводило до спорів, де справу вже розглядав суд.

Сам термін «оціночні поняття» був введений С. І. Вільнянським. Він визначав «оціночні поняття», як такі, що «дають суду можливість вільної оцінки фактів і врахування індивідуальних особливостей конкретного випадку при обов'язковому водночас застосуванні закону» [4, с. 22]. На даний момент, в науковому світі поняття «оціночних понять» дещо модернізувалося.

Зокрема, в Юридичній енциклопедії вказується, що оціночні поняття у праві - це поняття, зміст яких недостатньо чи взагалі не визначено теорією права. Ознаки їхнього змісту виявляються безпосередньо суб'єктом. Як приклад, наводяться такі оціночні поняття, як «злісне ухиляння», «винятковий цинізм», «злісне хуліганство», «значний матеріальний збиток» та інші [5, с. 400].

Термін «оціночного поняття» був запропонований також і А.Г. Діденком, який вважав, що оціночним поняттям є поняття, з якого законодавець надає можливість суб'єктам реалізації (використанні, виконані, дотриманні, застосуванні норм права) самим визначати міру поведінки, відокремлює один правовий стан від іншого, або правове від неправового [6, с. 25].

С. Д. Шапченко ж вважає, що оціночне поняття в праві - це загальні уявлення, що використовуються законодавцем для безпосереднього вираження соціальної значимості в праві, що вносить тим самим у правові норми оціночний момент, в результаті чого застосування цих норм передбачає можливість самостійної оцінки конкретного випадку зі сторони правозастосовувачів і реалізації на її основі індивідуального піднормативного регулювання суспільних відносин. [7,с.12]

Потрібно також відзначити, що інколи в науковій літературі оціночні поняття називають «оціночними категоріями» [8, с. 6].

Відповідно до М. Бару, оціночні поняття наділені трьома важливими ознаками: не конкретизовані законодавцем чи іншим компетентним органом; уточнюються і конкретизуються у процесі правозастосування; надають можливість правозастосовчому органу вільно оцінювати факти, ґрунтуючись на своєму власному переконанні [9, с. 104].

Таким чином, виходячи з вищевказаного, можна зробити висновок, що будь-які оціночні поняття можуть мати як позитивний, так і негативний вплив на правову систему.

З одного боку, деякі поняття не можуть бути повністю бути конкретизованими в законодавстві та, таким чином, обмеженими. Серед таких понять можна виділити «значний матеріальний збиток». Особи є різними, так само як і їх дохід та потреби. Для однієї особи втрата машини не буде значним матеріальним збитком, адже вона має цілий автопарк та дохід, який дозволяє їй купити десять таких автомобілів, не відчувши матеріальних труднощів, а для іншої втрата зимнього верхнього одягу буде «значним матеріальним збитком», адже ця особа особливо обмежена в доходах та повинна буде значно себе обмежувати, щоб компенсувати втрачене.

Тобто, в таких випадках оціночне поняття приносить користь, коли залишає його тлумачення на розсуд суду, який зможе детально дослідити обставини конкретної справи. Рішення суду в такому випадку буде відповідати реальній наявній ситуації.

Так само позитивну роль відіграють оціночні поняття, коли стосуються диспозитивності в цивільному праві, адже таким чином забезпечують необхідну свободу для учасників цивільно-правових відносин. Така свобода забезпечує кращий розвиток для приватно-правових відносин, адже оціночні поняття можна застосовувати до різноманітних ситуацій без викривлення їх суті.

В той же час необхідно пам'ятати, що оціночні поняття також можуть мати й негативний вплив на національну правову систему, адже протиставляються такому поняттю, як «правова визначеність», яка має дуже важливе значення для правильного функціонування права у співвідношенні з суспільством та людьми.

Навіть Конституційний суд наголошує, що одним із елементів верховенства права є принцип правової визначеності, у якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуван ості застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями. Тобто обмеження будь-якого права повинне базуватися на критеріях, які дадуть змогу особі відокремлювати правомірну поведінку від протиправної, передбачати юридичні наслідки своєї поведінки [10].

Для дотримання ж принципу «правової визначеності» для оціночних понять існує, зокрема, судова практика, яка повинна бути єдиною та передбачуваною.

Необхідно відмітити, що це стосується також і темпоральних оціночних понять в цивільному праві. Але для того, щоб охарактеризувати їх особливості, потрібно спочатку навести визначення поняття «темпоральність».

Відповідно до словника сучасної української мови, темпоральність - тимчасова сутність явищ, породжена динамікою їх особливого руху, на відміну від тих тимчасових характеристик, які визначаються відношенням руху даного явища до історичних, астрономічних, біологічних, фізичних та інших часових координат, взаємозв'язок моментів часу (temporality - часові особливості) [11, с. 53]. Але й коротші визначення поняття «темпоральності».

Наприклад, тлумачний словник української мови, в свою чергу, наводить поняття «темпоральний» як часовий, який стосується часу, вказує на часовий період [12].

Взагалі, поняття «темпоральність» зазнало більш глибокого дослідження в філософському та логічному аспекті, хоча саме для правових наук воно несе найбільше конкретно-практичне значення. Темпоральність, саме закріплена в договорі або в законі, має явний та зрозумілий вплив на дії окремих осіб, а в деяких випадках навіть на їх долі.

Час досліджували також фізики та теологи, які виводили декілька видів часу та намагалися ним керувати[13, с. 14-40]. Правовий аспект же, в свою чергу, передбачає лише користування загально-прийнятим поняттям часу та не вимагає внесення будь-яких змін до його природної структури.

Час у праві виступає явищем або умовою, при настанні якої відбуваються певні значущі події, зміни в правовому та фізичному аспектах. Він може бути визначеним в законі чітко та не піддаватися суб'єктивним тлумаченням, а може визначатися вже учасниками таких суспільно-правових відносин, які за своєю природою включають в себе правову темпоральність, тобто визначатися темпоральними оціночними поняттями.

Потрібно також відзначити, що деякими науковцями було навіть виведено таке поняття, як «правовий час». Зокрема О.В. Пушняк в своїй науковій роботі вказує, що правовий час - це особлива форма соціального часу, яка не збігається з фізичним часом і являє собою «систему часових параметрів (тривалість, послідовність, ритм, темп) існування, тобто розвитку і функціонування певного юридичного об'єкта» [14].

Він виділив такі особливості правового часу, як об'єктивність; обумовленість процесами, що відбуваються у правовій системі, в основі яких лежить юридична діяльність; упорядкованість; одномірність; односпрямованість і незворотність; конструктивна спрямованість; відносна зворотність; неоднорідність, багатовимірність; системність часових проявів юридичної дійсності; нерівномірність; єдність переривності та безперервності; накопичувальна властивість [15].

Щодо, власне, самих темпоральних оціночних понять, як ми вже вказували в науковій статті, темпоральні оціночні поняття - не конкретизовані законом оціночні поняття, що стосуються часових меж існування тих або інших правових явищ, процесів, дій та передбачають самостійний вибір учасником цивільних правовідносин варіанта поведінки шляхом вільної оцінки в рамках конкретної правозастосовної ситуації, але в межах і рамках, що допускаються правом [15, с. 15].

Як приклад таких темпоральних оціночних понять можна вказати такі, як: «невідкладно», «негайно», «своєчасно», «розумні строки» та інші.

Враховуючи, що учасники цивільно-правових відносин, користуючись невизначеністю, яку породжують такі поняття, можуть затягувати виконання юридично-значущих дій, правильне трактування їх судом є надзвичайно важливим.

Особливостями темпоральних оціночних понять являються, як і особливості, притаманні оціночним поняттям в загальному, так і особливості, які характеризують саме темпоральні оціночні поняття.

До особливостей, притаманних оціночним поняттям в загальному можна віднести такі особливості, як: 1) не є конкретизованими в будь -якому законі;

2) остаточно конкретизуються уповноваженим суб'єктом в результаті застосування норми, яка містить відповідне оціночне поняття; 3) конкретизація оціночного поняття здійснюється залежно від конкретного випадку; 4) конкретизуються в межах права.

В свою чергу, до особливостей, притаманним саме темпоральним оціночним поняттям в цивільному праві є такі, як: 1) дані оціночні поняття завжди напряму стосуються часового континууму; 2) обумовлюють настання або припинення певних тих або інших правових явищ, процесів, дій; передбачені цивільно-правовою нормою закону.

Таким чином, співставивши особливості оціночних понять в загальному та особливості саме темпоральних оціночних понять, можна отримати найбільш повне уявлення про них.

Висновки

Темпоральні оціночні поняття можуть бути як позитивним, так і негативним явищем для учасників приватно-правових відносин, адже водночас і допомагають виявити свободу волевиявлення, і створюють певну невизначеність. Не зважаючи на це, враховуючи багатоманість життя, темпоральні оціночні поняття, будучи конкретизованими уповноваженою особою індивідуально в кожному окремому випадку, сприяють досягненню справедливих рішень.

Темпоральним оціночним поняттям в цивільному праві притаманні свої особливості, як загальні, так і притаманні лише їм. Такими особливостями є:

1) темпоральні оціночні поняття не є конкретизованими в будь -якому законі;

2) темпоральні оціночні поняття остаточно конкретизуються уповноваженим суб'єктом в результаті застосування норми, яка містить відповідне темпоральне оціночне поняття; 3) конкретизація темпорального оціночного поняття здійснюється залежно від конкретного випадку; 4) темпоральні оціночні поняття конкретизуються в межах права; 5) темпоральні оціночні поняття завжди напряму стосуються часового континууму; 6) темпоральні оціночні поняття обумовлюють настання або припинення певних тих або інших правових явищ, процесів, дій; 7) передбачені цивільно-правовою нормою закону.

Література

темпоральне оціночне поняття цивільне право

1. Аристотель. Сочинения : в 4 т. Т. 4. Кив: Дума, 1983. 830 с.

2. Порівняльне судове право : навчальний посібник / за ред. І.Є. Марочкіна, Л.М. Москвич. Харків : Право, 2008. 112 с.

3. Закони вавилонського царя Хаммурапи. URL : http://www.hist.msu.ru/ER/Etext/ hammurap.htm.

4. Вильнянский С.И. Применение норм советского права. Уч. Записки Харьковского юридического института. Вып. 7. Харьков, 1956. С. 13-32.

5. Салтевський М.В., Жеребкін В.Є. Оціночні поняття у праві. Юридична енциклопедія: в 6 т. Київ : Укр. енциклопедія, 2002. Т. 4: Н-П. С. 400.

6. Диденко А.Г. Оценочные понятия в гражданском законодательстве. Избранное (постсоветский период). Алмааты, 2004. С. 25-51.

7. Шапченко С.Д., Оценочние признаки в составах конкретних преступлений автореф. дисс. Канд. юрид. наук. 12.00.08 С.Д. Шапченко, Киев, гос. Университет им. Т.Г. Шевченко. К. 1988, 24 с.

8. Кравчук Д.С. Темпоральні оціночні поняття в цивільному праві: поняття та ознаки URL : https://doi.Org/10.32842/2078-3736/2021.5.2.

9. Бару М.И. Оценочные понятия в трудовом законодательстве. Советское государство и право. 1970. № 7.

10. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності Конституції України (конституційності) абзацу восьмого пункту 5 частини першої статті та (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини).

11. Ст.12, ст. 18 Закону України «Про поліцію» від 20 серпня 2015 року Відомості Верховної Ради (ВВР), 2015, № 40-41, ст.379.

12. Великий тлумачний словник сучасної української мови / уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел. К. Ірпінь : ВТФ Перун, 2007. 1736 с.

13. Словник. Портал української мови та культури. Темпоральний. URL : https:// slovnyk.ua/index.php.

14. Оборотов І.Г. Темпоральні грані права: Монографія. Миколаїв: ТОВ «Фірма «Іліон», 2009. 230 с.

15. Пушняк О. В. Категорія «час» у правовому вимірі: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12. 00. 01. Харків, 2006. С. 6.

References

1. Aristotle (1983). Sochynenyia: v 4 tomakh. Tom. 4 [Works: in 4 vols. Vol. 4]. Kyiv: Duma.

2. Marochkin, I. Ye. And Moskvych, L.M. (2008). Porivnialne sudove pravo: navchalnyi posibnyk [Comparative judicial law: a study guide]. Kharkiv: Pravo.

3. Zakony vavylonskoho tsaria Khammurapy [Laws of the Babylonian king Hammurabi] (n.d.). http://www.hist.msu.ru/ER/Etext/ hammurap.htm. Retrieved from http://www.hist.msu.ru/ER/ Etext/hammurap. htm.

4. Vylnianskyi, S.Y. (1956). Prymenenye norm sovetskoho prava [Application of Soviet law]. Uchebnye Zapysky Kharkovskoho yurydycheskoho ynstytuta - Scientific Notes of the Kharkov Law Institute, 7, 13-32.

5. Saltevskyi, M.V., Zherebkin V.Ye. (2002). Yurydychna entsyklopediia: v 6 t. T. 4: N-P. [Legal encyclopedia: in 6 volumes. Vol. 4: N-P]. Kyiv: Ukrainska entsyklopediia.

6. Dydenko, A.H. (2004). Otsenochnbie poniatyia v hrazhdanskom zakonodatelstve. Yzbrannoe (postsovetskyi peryod) [Valuation concepts in civil legislation. Favorites (post-Soviet period)]. Almaaty: Kaspian University.

7. Shapchenko, S.D. (1988). Otsenochnye pryznaky v sostavakh konkretnykh prestuplenyi [Evaluation signs in the composition of specific crimes]. Extended abstract of candidate's thesis. Kyiv: Taras Shevchenko National University of Kyiv.

8. Kravchuk, D.S. Temporalni otsinochni poniattia v tsyvilnomu pravi: poniattia ta oznaky [Temporal evaluative concepts in civil law: concepts and signs]. Pravo Suspilstvo - Law an Society, 5/2021, 10 - 16. https://doi.org/10.32842/2078-3736/2021.5.2.

9. Baru, M.Y. (1970). Otsenochnbie poniatyia v trudovom zakonodatelstve [Evaluation concepts in labor legislation]. Sovetskoe hosudarstvo y pravo - Soviet state and law, 7, 104 - 108.

10. Rishennia Konstytutsiinoho Sudu Ukrainy u spravi za konstytutsiinym podanniam Upovnovazhenoho Verkhovnoi Rady Ukrainy z prav liudyny shchodo vidpovidnost i Konstytutsii Ukrainy (konstytutsiinosti) abzatsu vosmoho punktu 5 chastyny pershoi statti 11 (abzats tretii pidpunktu 3.1 punktu 3 motyvuvalnoi chastyny) [Decision of the Constitutional Court of Ukraine at the request of the Constitutional Court of the Supreme Council of Ukraine on human rights in accordance with the Constitution of Ukraine (constitutionality) paragraph eight, paragraph 5, Part 1, Article 11 (paragraph three of subparagraph 3.1, paragraph 3 of the motivational part)]. (n.d.). zakon.rada.gov.ua. Retrieved from: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v017p710-10#Text [in Ukrainian].

11. Zakon Ukrainy «Pro natsionalnu politsiiu» [Law of Ukraine «On the National Police»]. (n.d.). zakon.rada.gov.ua. Retrieved from: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v017p 710-10#Text [in Ukrainian].

12. Busel, V. T. (2007). Velykyi tlumachnyi slovnyk suchasnoi ukrainskoi movy [Great dictionary of modern Ukrainian language]. Irpin: VTF Perun.

13. Temporalnyi [Temporal]. (n.d.). slovnyk.ua. Retrieved from https://slovnyk.ua/ index.php?swrd=%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%BF%D0%BE%D1%80%D0%B0%D0%BB% D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9

14. Oborotov, I.H. (2009). Temporalni hrani prava: Monohrafiia [Temporal boundaries of law: Monograph]. Mykolaiv: TOV «Firma «Ilion».

15. Pushniak, O. V. (2006). Katehoriia «chas» u pravovomu vymiri [Category «time» in legal dimension]. Extended abstract of candidate's thesis. Kharkiv: Yaroslav Mudryi National Law Academy.

Размещено на Allbest.ru