Особливості, можливості та виклики розвитку Рава-Руської міської громади Львівської області: суспільно-географічні аспекти

Размещено на http://www.allbest.ru/

Львівський національний університет імені Івана Франка, Україна

Особливості, можливості та виклики розвитку Рава-Руської міської громади Львівської області: суспільно-географічні аспекти

Ванда Ірина Володимирівна

асистент кафедри економічної і соціальної географії

Анотація

рава-руська територіальний громада старостинський

З погляду суспільної географії сформулювано особливості Рава-Руської міської громади Львівської області, порівняно з іншими територіальними громадами регіону. Охарактеризовано географічний потенціал громади, яка має значну просторову неоднорідність у розрізі старостинських округів. Природно-географічні відмінності є основою диференціації землекористування, яка часто визначає відмінну спеціалізацію частин громади. Прикордонне географічне положення, входження до складу транскордонного біосферного резервату «Розточчя» є додатковими чинниками можливостей подальшого розвитку громади.

Ключові слова: географічний потенціал, прикордонне положення, спроможність громади, просторова неоднорідність, Рава-Руська міська громада, Мале Полісся, Розточчя.

Виділення особливостей, можливостей і викликів розвитку Рава-Руської міської громади Львівської області виконано на теоретико-методичній основі Львівської суспільно-географічної школи: розгляд території як головного поняття, виділення властивостей, відношень і процесів території, як складають її потенціал і просторову організацію [6, С. 314-317]. Дослідження здійснено на матеріалах попередніх комплексних наукових публікацій про регіон [ 2; 5; 7], матеріалів органів управління [1; 4].

Рава-Руська міська територіальна громада сформована об'єднанням 9 рад місцевого самоврядування (які стали основою старостинських округів (СО), див. табл. 1), займає площу 319,6 км² з населенням 25,5 тис. осіб (2022 р.), що приживає у 45 селах і місті Рава-Руська [4]. Адміністративний центр громади - м. Рава-Руська (8,6 тис. жителів), знаходиться просторово ексцентрично, у західній частині сформованої громади. Місто має зручне економіко-географічне положення: попри периферійність (на відстані 50 км від обласного центру - м. Львова), розташування поруч з державним кордоном з Республікою Польща, на авто- та залізничному шляху Третього Критського пан'європейського коридору Дрезден - Київ, поруч з пунктом перетину кордону (автомобільний пасажирський і вантажний, у найближчій перспективі - залізничний пасажирський) формує низку переваг для міжтериторіальної співпраці громади, зокрема з Польщею (наприклад, у рамках єврорегіону «Буг», «Розточчя»). Місто має добре розвинену інфраструктуру. Кількість населення Рави-Руської зростає з 2005 р., характеризується порівняно кращою демографічною ситуацією.

Утворення Рава-Руської громади (2020 р.) реалізовано у межах, які обґрунтовувалися з самого початку нарізки громад у Львівській області (2015) у ході реформи децентралізації [3]. Попри таку особливість, віднесення громади до Львівського району є дещо суперечливим: центр громади розташовано на відстані понад 50 км від районного центру, хоча й має зручне транспортне сполучення [7]. Просторово ближчими є районні центри Яворів і Червоноград. Погоджуємося, що за тяжінням Рава-Руська громада тісніше пов'язана з м. Львовом, аніж з названими містами.

Рава-Руська міська територіальна громада відповідає визначеним формальним вимогам з погляду спроможності. Громада має високий рівень спроможності за двома з п'яти критеріїв: чисельністю постійного населення (понад 7 тис. осіб) і чисельність учнів, що здобувають освіту в закладах загальної середньої освіти, розташованих на території громади (понад 500 осіб, а саме 7,3 тис. осіб); середній рівень спроможності - за критеріями площі території (від 200 до 400 км2), індексу податкоспроможності бюджету громади (від 0,3 до 0,9, а саме 0,46 у 2020 р., 0,49 - у 2022 р.) і частки місцевих податків і зборів у доходах бюджету громади (при визначених межах 20-40%, 28,4 %, у 2020 р., 29,2 % у 2022 р.) [1].

Складові Рава-Руської громади диференційовані за географічним потенціалом, зокрема просторовими і людськими ресурсами (табл. 1). Розподіл дуже нерівномірний. Міська рада концентрує 30 % населення, охоплюючи лише 3 території громади. Річківський, Липницький, Потелицький округи займають найбільші приблизно однакові площі (55±3 км²). Середня щільність населення громади нижча, порівняно з областю (86 і 117 осіб / км² відповідно), що зумовлено природно- (розташування території у межах лісистих регіонів Розточчя і Малого Полісся, заболоченість у долині р. Буг) і суспільно-географічно (збережена хутірська система Розточчя, прикордонність). Найбільші за людністю складові (Рава-Руська міська рада і Новокам'янський СО) мають найвищу щільність населення, понад 100 осіб / км². Значення показника щільності населення між сільськими старостинськими округами різняться у 3,3 раза. Найгустіша мережа поселень складася у Розтоцькій південно-західній частині громади (Дев'ятирський і Потелицький округи), та Новокам'янському окрузі (східна частина, прилегла до автотраси, з низькою лісистістю).

Таблиця 1. Базові показники географічного потенціалу Рава-Руської громади

Важливою характеристикою, що визначає відношення території, приймаючи до уваги інші території, є функції [6, C. 316], які можна розглядати через використання земель. Структура землекористування Рава-Руської громади близька до Львівської області загалом (рис. 1), з дещо вищою (на 3,3 %) часткою сільськогосподарських земель, та нижчою часткою лісів і лісовкритих площ (на 2,7 %) і забудованих земель (на 0,9 %). У громаді 42% складає рілля.

Рис. 1. Структура земель Рава-Руської громади і Львівської області, %

Відзначаються значні особливості землекористування у межах громади (рис. 2). Східна частина (Новокам'янський, Волицький, Липницький округи) мають найвищу частку сільськогосподарських земель (понад 78 %) при найнижчій частці лісів (до 15 %). Виділяється два ареали з високою лісистістю: Потелицький округ (43 %), розташований у західній частині громади, у межах Розточчя, і територія Малого Полісся у північно-західній частині громади (Річківський, Гійченський, Забірський округи). Очікувано, найвища частка забудованих земель у Рава-Руській міській раді (43 %), яка також вирізняються найвищою часткою внутрішніх вод і відкритих земель без рослинного покриву (понад 10 % кожна). Відмінності землекористування визначають просторову неоднорідність переважаючого господарювання.

Рис. 2. Структура земель за округами Рава-Руської громади Львівської області

Сільськогосподарське виробництво, діяльність, що ґрунтується на ресурсах лісу (лісозаготівля, лісопереробка, виробництво меблів і виробів з деревини, рекреаційна діяльність) є просторово переважаючими, хоча у них офіційно працевлаштовано менше 7 % зайнятого населення. Види діяльності, які базуються на природних ресурсах, зокрема первинного сектору економіки, мають переважно малу додану вартість [6]. Це визначає невисоку податкову спроможність Рава-Руської громади, належність її до групи громад з базовою дотацією загального фонду місцевого бюджету. Дохідність земель громади є низькою (6,1 тис. грн. /км²; для порівняння - приміські громади Львова мають дохідність у 10-15 разів вищу, середній для області показник - 18,9 тис. грн. /км²).

За результатами 2022 р., Рава-Руська громада зберігає позицію у нижній частині рейтингу громад Львівської області (41 місце з 73). Громада має нижчу частку власних податкових надходжень, зокрема податку на доходи фізичних осіб і єдиного податку, що зумовлено низьким рівнем оплати праці, зайнятості, підприємницької активності населення. Розмір надходжень місцевих податків і зборів на одного жителя громади - 1,4 тис. грн. (2022 р.), що нижче значення області (2,4 тис. грн.) і держави (2,0 тис. грн.). Базова дотація на одного жителя Рава-Руської громади удвічі перевищує загальноукраїнське значення, а розмір трансфертів - на 38 %. Дотаційність бюджету Рава-Руської громади у 20212022 рр. зменшилася на 1%, проте у розрахунку на 1 жителя зросла на 9 % [1], внаслідок депопуляції. Фінансові показники громади на фоні Львівської області і України мають значний потенціал зростання, зважаючи на наявні можливості.

Викликом розвитку є значна соціально-економічна диференційованість (неоднорідність) громади. Зокрема, 45 % суб'єктів господарювання зосереджено у центрі громади (найбільше - у сфері торгівлі), 22 % - у Волицькому окрузі, тоді як у інших поселеннях функціонують лише одиниці суб'єктів господарювання [4, С. 25]. Основні доходи до місцевого бюджету генерує бюджетна сфера (освіта, охорона здоров'я, заклади управління), які й фінансуються за рахунок податкових надходжень, у т. ч. і дотацій.

Можливості і виклики розвитку громади визначаються зовнішнім середовищем, тоді як власний потенціал визначає сильні і слабкі сторони розвитку. Узагальнені особливості потенціалу Рава-Руської міської громади: прикордонне положення: транзитно-прикордонне положення, функціонування двох пунктів перетину кордону (залізничного вантажного і пасажирського автомобільного, з перспективою відновлення залізничного пункту перетину кордону «Рава-Руська - Гребенне» з колією європейського стандарту для пасажирських перевезень між Львовом і Варшавою); тісні зв'язки з Польщею (режим місцевого прикордонного руху населення, збережені родинні зв'язки зумовлювали інтенсивний товарами, перейняття соціально-культурних, господарських моделей повсякденного життя з сусідньої країни); природно-географічна диференціація (поширення лісів, земель з відносно кращими агрокліматичними умовами, водних просторів), що дозволяє проводити різні види господарської діяльності; переважання сільського населення, порівняно з областю нижча щільність населення при більшій щільності сільських поселень (14,5 і 8,9 од. / 100 км²); менша інтенсивність депопуляції при значних локальних відмінностях; суспільно-географічна різноманітність території (поширення різних видів економічної діяльності первинного, вторинного і третинного сектору економіки, значні історико-культурні ресурси); потенціал для розвитку туристично-рекреаційної діяльності на базі природно- і культурно-рекреаційних ресурсв (особливо у Розтоцькій частині громади, де функціонує регіональний ландшафтний парк і яка входить до складу біосферного резервату «Розточчя»).

Пріоритетна нова можливість Яворівської міської громади, як і решти ТГ України, пов'язується з пост-воєнним розвитком, зокрема збереженням і посиленням безпекової функції (суспільної - прикордонне положення, екологічної - привододільне положення), зростанням попиту на продукцію підприємств (виробництво будівельних матеріалів і пов'язаних товарів, деревини і продукції деревообробки). Зберігаються можливості реалізації засад сталого розвитку (функціонування транскордонного біосферного резервату «Розточчя»); впровадження гнучкої територіальної організації суспільства (формування логістичного центру, зважаючи на прикордонне транспортне розташування, близькість м. Львова - західноукраїнського ядра).

Виклики розвитку Рава-Руської громади є типовими для багатьох територій України і області: незадовільний стан інфраструктури, зокрема житлово-комунальної; демографічні проблеми, депопуляція, особливо у сільській місцевості; незайнятість / тіньова зайнятість, яка посилюється прикордонним положенням (можливості зайнятості у сусідній країні, поширення «човникової торгівлі»). Ризики розвитку Рава Руської міської громади пов'язуються з тривалою війною в Україні, що може спричинити відтік населення у безпечні країни. Спостереження свідчать про проблеми інтеграції вимушено-переселених осіб, особливо в інерційній соціо-культурній сфері (релігійні установки, культурні паттерни повсякденного життя) попри впроваджувану політику. Громада не є привабливою для внутрішньо переміщених осіб (внаслідок обмеженості місць поживання,

працевлаштування, периферійності) і релокованих підприємств, тому є загроза зниження економічної спроможності громади.

Територія Рава-Руської міської громада характеризується значною внутрішньою неоднорідністю, яка є усталеною й інерційними. Підґрунтя просторових відмінностей закладено природно-географічно (Розточчя - Мале Полісся, розміщення лісових масивів) і суспільно-географічно (система розселення, функції місць). Можливості розвитку Рава-Руської громади визначаються активізацією використання трьох чинників: прикордонно-транспортного географічного положення (значний логістично-транзитний потенціал, різноспрямована міжтериторіальна співпраця з Польщею у рамках єврорегіонів, біосферного резервату «Розточчя»), диверсифікована структура господарства (сільське і лісове господарсько, промисловість, будівництво, торгівля та ін.), значний рекреаційний потенціал (природний та історико-культурний) у поєднанні з транспортною доступністю території. Виклики розвитку Рава-Руської громади є типовими для громад країни: незадовільний стан інфраструктури, демографічні проблеми, проблеми зайнятості, невисокий рівень економічного розвитку та економічної спроможності. Використання унікальних особливостей громади, зокрема прикордонного положення, розташування частини території у межах Розточчя з диверсифікованою інституціоналізованою співпрацею з Польщею, є факторами підвищення спроможності Рава-Руської громади, досягнення задекларованих у Стратегії цілей розвитку. Зовнішні чинники розвитку мають переважно регіональний і загальнодержавний рівень формування, і диференційовано проявляються на локальному рівні залежно від власного потенціалу громади.

Список використаних джерел

1. Бюджети територіальних громад України (2023). Вилучено з https://public.tableau.com/app/profile/ulead/viz/_16360623127390/sheet0.

2. Влах, М.Р., Ванда, І.В. & Котик, Л.І. (2022). До питання суспільно-географічної неоднорідності Стрийського району Львівської області. Науковий вісник Херсонського державного університету, «Географічні науки», (17), 7-17. https://doi.org/10.32999/ksu2413-7391 /2022-17-1.

3. Реформування субрегіонального рівня адміністративно-територіального устрою України: можливі та оптимальні варіанти (2020). Вилучено з https://decentralization.gov.ua/news/12251.

4. Стратегія розвитку Рава-Руської міської територіальної громади до 2027 року (2023). Вилучено з https://rada.info/upload/users_files/04056256/0469a9941e39ae23d993faa559408e58.pdf.

5. Територіальні громади в умовах децентралізації: ризики та механізми розвитку (2020). Львів, ДУ «Інститут регіональних досліджень імені М.І. Долішнього НАН України.

6. Шаблій, О.І. (2015). Суспільна географія. (Кн. 1: Проблеми теорії, історії та методики дослідження). Львів, ЛНУ імені Івана Франка.

7. Vlakh, M., Vanda, I., & Kotyk, L. (2023). On the problem of financial capacities of administrative districts of Lviv Oblast. Journal of Geology, Geography and Geoecology, 31 (4), 761-772. https://doi.org/10.15421/112271.

Размещено на Allbest.ru