Образ ідеального політичного лідера в масовій свідомості українців

Размещено на http://www.allbest.ru/

Державний торговельно-економічний університет

Образ ідеального політичного лідера в масовій свідомості українців

Прокопчук Ірина Іванівна

кандидат політичних наук, доцент

доцент кафедри філософії, соціології та політології

Анотація

імідж лідер громадський думка

Політичний імідж є образом, який цілеспрямовано або спонтанно формується в свідомості основних цільових аудиторій, що сприймають імідж: електорату, політичної еліти, громадськості. Від того, як виборці відображають, інтерпретують, оцінюють зовнішність, поведінку, невербальні сигнали, програму політичного лідера залежить характер підтримки та результати голосування.

Вивчення особливостей сприйняття громадською думкою політичного іміджу лідера є необхідною умовою формування та управління іміджем.

Виборчі кампанії в Україні та світі дедалі все більше стають персолізованими. В умовах, коли електорат приймає рішення в ситуації дефіциту інформації, а складність та динамізм політичних процесів і явищ зменшує можливості нефахівцям для адекватної оцінки політичної дійсності, проблема вивчення процесу сприймання політичного іміджу у масовій свідомості набуває актуальності.

Метою статті є: 1) комплексний аналіз феномену соціальної перцепції політичного іміджу лідера в масовій свідомості українців в контексті структури іміджу; 2) узагальнений портрет політичного лідера на основі системного аналізу емпіричного матеріалу, зокрема опитувань громадської думки.

Образ політика визначається особливостями політичного процесу, характеристиками суб'єкта і об'єкта соціальної перцепції.

В процесі сприйняття громадськістю іміджа політичного лідера спрацьовує ряд механізмів. Серед найважливіших механізмів соціальної перцепції можна назвати: емпатію, проекцію, ідентифікацію, стереотипізацію, ефект ореолу, ефект новизни, ефект первинності, феномен каузальної атрибуції.

Системний аналіз емпіричного матеріалу, зокрема вивчення уявлень громадської думки про політичного лідера, дозволяє скласти узагальнений образ політика і заповнити конкретними характеристиками основні структурні компоненти іміджу: персональний, соціальний, символічний.

Ключові слова: імідж, політичний імідж, імідж політичного лідера, соціальна перцепція, масова свідомість.

Prokopchuk Iryna Ivanovna PhD, Associate Professor of the Department of Philosophy, Sociology and Political Science, Kyiv National University of Trade and Economics

The image of the ideal political leader in the mass consciousness of Ukrainians

Abstract

A political image is an image that is purposeful or is spontaneously formed in the minds of the main target audiences that perceive the image: the electorate, the political elite, the public. The nature of support and voting results depend on how voters reflect, interpret, evaluate the appearance, behavior, nonverbal signals, program of a political leader.

Studying the peculiarities of public opinion's perception of the leader's political image is a necessary condition for image formation and management.

Election campaigns in Ukraine and the world are becoming more and more personalized. In the conditions when the electorate makes decisions in a situation of lack of information, and the complexity and dynamism of political processes and phenomena reduces the opportunities for non-specialists to adequately assess the political reality, the problem of studying the process of perception of the political image in the mass consciousness becomes relevant.

The purpose of the article is: 1) a comprehensive analysis of the phenomenon of social perception of the leader's political image in the mass consciousness of Ukrainians in the context of the image structure; 2) a generalized portrait of a political leader based on a systematic analysis of empirical material, in particular public opinion polls.

The image of a politician is determined by the features of the political process, the characteristics of the subject and the object of social perception.

In the process of public perception of the image of a political leader, a number of mechanisms are activated. Among the most important mechanisms of social perception can be named: empathy, projection, identification, stereotyping, halo effect, novelty effect, primacy effect, causal attribution phenomenon.

A systematic analysis of empirical material, in particular, a study of public opinion about a political leader, allows you to create a generalized image of a politician and fill in specific characteristics of the main structural components of the image: personal, social, symbolic.

Keywords: mage, political image, image of a political leader, social perception, mass consciousness.

Постановка питання

Політичний імідж є образом, який цілеспрямовано або спонтанно формується в свідомості основних цільових аудиторій, що сприймають імідж: електорату, політичної еліти, громадськості. Від того, як виборці відображають, інтерпретують, оцінюють зовнішність, поведінку, невербальні сигнали, програму політичного лідера залежить характер підтримки та результати голосування. Виборчі кампанії в Україні та світі дедалі все більше стають персолізованими. В умовах, коли електорат приймає рішення в ситуації дефіциту інформації, а складність та динамізм політичних процесів і явищ зменшує можливості нефахівцям для адекватної оцінки політичної дійсності, проблема вивчення процесу сприймання політичного іміджу у масовій свідомості набуває актуальності.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Емпіричні дослідження та теоретичні узагальнення щодо образу політичного лідера представлені в роботах наступних вчених: А. Акімова, О. Вознесенська, О. Голіков, Т. Дроздова, Г. Кириленко, Ю. Коренева, А. Лукашев, О. Луценко, В. Маляренко, О. Скнар, С. Походенко, П. Фролов, О. Хижняк. Попри цікавість проведених емпіричних досліджень, теоретичних обґрунтувань, слід відмітити певну фрагментарність досліджень, зумовлену задачами поставленими авторами цих праць, наприклад, регіональний, соціально-демографічний аспекти, аналіз раціональних та ірраціональних компонентів образу, акцент на одній із складових іміджу, а саме зовнішній. Складність проблеми сприйняття іміджу політичного лідера громадською думкою потребує подальшого дослідження.

Метою статті є:

1) комплексний аналіз феномену соціальної перцепції політичного іміджу лідера в масовій свідомості українців в контексті структури іміджу;

2) узагальнений портрет політичного лідера на основі системного аналізу емпіричного матеріалу, зокрема опитувань громадської думки.

Виклад основного матеріалу

Структура політичного іміджу лідера передбачає:

Персональні характеристики: фізичні, психофізіологічні особливості, характер, тип особистості, індивідуальний стиль прийняття рішень тощо.

Соціальні характеристики: належність до певної соціальної групи - партії, національності, професійної групи, соціальний статус.

Символічні характеристики: ідеологія, політична програма, цінності, певний політичний курс. [12; с. 30].

Проаналізуємо сприйняття іміджу політичного лідера масовою свідомістю українців з врахуванням структурних компонентів політичного іміджу лідера.

Зовнішність політичного лідера, яка відноситься до персональних характеристик політичного іміджу, в сучасному інформаційному суспільстві набуває великого значення.

Робити висновки про особистість лідера, спираючись лише на враження про його зовнішність, стає для електорату частою практикою в процесі демократичних виборів. [15; с. 24-25]

«Розглядаючи вплив зовнішності та одягу на імідж політичного лідера, слід розрізняти стійкі його складові, на сприймання яких практично неможливо вплинути шляхом різного способу подачі інформації, а також нестійкі, сприймання яких залежить від якості і способу подачі інформації.» [1; с. 33].

В процесі сприйняття іміджа політичного лідера спрацьовує ряд механізмів. Серед найважливіших механізмів соціальної перцепції можна назвати: емпатію, проекцію, ідентифікацію, стереотипізацію, ефект ореолу, ефект новизни, ефект первинності, феномен каузальної атрибуції.

Нові враження про імідж політика «категоризуються на підставі подібності з колишніми враженнями, що дає підстави для виникнення стереотипізації. Стереотипізація ... приписування певних характеристик (низки якостей) об'єкту сприймання на підставі віднесення його до певного класу (категорії) осіб. Джерелами формування стереотипів є оціночні еталони, що засновані на системах уявлень, прийнятих в соціумі; типові уявлення про зв'язок фізичних характеристик людини з його психологічними якостями, засновані на різноманітних псевдонаукових концепціях;. джерелом є мистецтво, насамперед кіно та телебачення. Крім того, на формування стереотипів суттєво впливає минулий досвід спілкування людини». [3;с. 8].

Вплив ефекту первинності на сприйняття політичного лідера в тому, що першою інформацією, яку ми отримуємо про незнайому нам людину, є її зовнішність і найбільше інформації має вираз обличчя людини, зачіска, одяг, манера комунікувати. На підставі цієї інформації аудиторія створює собі думку про статус, професію, про цінності лідера. Габітарна складова іміджу відіграє істотну роль при формуванні першого враження у масовій свідомості про політика-новачка.

А. Акимова, О. Вознесенська, звертають увагу на стереотип фізичної привабливості. На наш погляд, мова йде про естетичну привабливість зовнішнього вигляду і не стільки про фізичну красу, скільки про чарівність, шарм, такі експресивні характеристики як: доброзичливий вираз обличчя, приємний тембр голосу, манера дивитися та посміхатися, що привертає увагу та може бути важливіше навіть за природну вроду.

Ефект ореолу в умовах дефіциту інформації про лідера проявляється в тому, що у виборців позитивне враження про зовнішність політика є підставою позитивно оцінювати і якості лідера, які політик ще публічно не виявив.

При сприйнятті іміджу вже знайомого політика спрацьовує ефект новизни, коли нова інформація змінює враження та думку про лідера у масовій свідомості.

Феномен каузальної атрибуції, як механізм соціальної перцепції, проявляється в тому, що електорат на основі наявної в нього інформації, а найчастіше це сприйняття іміджу політика, намагається інтерпретувати причини і мотивів поведінки лідера. При загальному позитивному враженні, яке справляє імідж політика масова свідомість буде приписувати йому завжди тільки «добрі» риси та вчинки.

Ідеального політичного лідера, за дослідженнями О. Вознесенської [2, с. 18], виборці асоціюють з чоловіком, який має представницький вигляд, підтягнутий, чисто поголений, в діловому одязі (костюмі).

За результатами контент-аналізу, проведеного О. Вознесенською, характеристики зовнішності, на які частіше звертають увагу виборці у зовнішності політичного лідера, це - характер погляду, стать, вік кандидата, обличчя, специфіка оформлення обличчя (вуса, борода, косметика, зачіска).

Вознесенська підкреслила, що в масовій свідомості є усталені стереотипні ознаки зовнішності крізь які сприймають політиків. При сприйнятті зовнішності політичного лідера, виходячи з наявних у масовій свідомості критеріїв, йому приписуються особистісні характеристики.

Вуса та серйозність виразу обличчя асоціювалося у респондентів з образом керівника, людини, що займає положення у владній ієрархії, людини цілеспрямованої, але нерозбірливої в засобах для досягнення мети, здатної приймати рішення, впевненої у собі, але лихої, жорстокої, підступної, самозакоханої та консервативної. [3; с. 14]

Борода та вуса викликали асоціації з образом вченого, або працівника розумової праці, людини інтелігентної, доброї, з діловими якостями. [3; с. 14]

З керівниками «радянського періоду» асоціювалися чоловіки літнього віку з повним обличчям, офіційно одягнуті, з тонкими, щільно стиснутими губами і наділялися такими рисами як лицемірний, пихатий, користолюбний, хитрий, проте слабкий і пливе за течією. [3; с. 14]

Сильними і жорсткими лідерами визнали, за О. Вознесенською, респонденти чоловіків, що мають широке чоло із залисинами, з легкою усмішкою та офіційно вдягнуті. Вони асоціювалися з образом керівника, який є розумним, впевненим, твердим, суворим, навіть жорстоким, здатним маніпулювати іншими і своїм образом, трохи добрим і порядним. [3; с. 14]

О. Вознесенська відмітила загальне негативне ставлення до людей, що обіймають керівні посади, та контрастне протиставлення в масовій свідомості «хитрий керівник, який володіє негативними особистими якостями» - «добрий простий роботяга». [3; с. 17]

Негативне ставлення до політичних лідерів фіксують і інші емпіричні дослідження [6], [7].

При сприйнятті образу жінки-лідера О. Вознесенська виявила у респондентів несприйняття її в якості політично активного суб'єкта. Це пояснюється гендерними стереотипами в українському суспільстві.

О. Вознесенська, С. Денисенко підкреслили важливу роль у сприйнятті образу жінки-лідерки зовнішності (обличчя, макіяжу, зачіски, одягу). [3; с.16], [5; с.111]

За С. Денисенко габітарна складова іміджу жінки-політика має навіть більшу вагу, ніж для чоловіка-політика. «Якщо у чоловіків зовнішній вигляд перебуває десь на десятій позиції серед найважливіших якостей, які йому належать, то у жінки цей компонент іміджу опиняється на одній з перших позицій. [5; с. 111]

Проте габітарний імідж не слід переоцінювати політикам обох статей. [13]. На думку деяких авторів, зовнішня привабливість лідера взагалі не є вирішальною для електорального вибору. [9], [11].

Дослідники фіксують неоднозначне ставлення у масовій свідомості до образу жінки-політика.

Так С. Денисюк, Ю. Коренева підкреслюють неприйнятність маскулінізації образу жінки-лідера. На думку Ю. Кореневої, такий імідж може бути підходящим для жінок-політиків в розвинених західних демократичних країнах. І не підходити для ряду пострадянських країн з характерними рисами патріархальної культури. На жаль, гендерні упередження щодо жінок у політиці зустрічаємо і в українському суспільстві. [5],[8].

О. Скнар за результатами емпіричного дослідження зазначає, що «феномени буденної свідомості, закріплені у вигляді стереотипів, стосовно того, якою має бути жінка та жінка-політик, є протилежними: якщо жінка оцінюється як фемінінна, то жінка-політик - переважно як маскулінна. Жінка-лідер характеризується як андрогінна. З'ясовано, що чоловік -- лідер-чоловік -- політичний лідер-чоловік оцінюється практично ідентично, а саме як маскулінний». Це доводить, що в масовій свідомості уявлення щодо гендерної поведінки лідера-чоловіка є більш узгодженими між собою, тоді як стосовно жінки-лідера ні.

Тому, на думку О. Скнар, є існування еталонного стереотипу поведінки політичного лідера-чоловіка, тоді як стосовно політичного лідера-жінки він ще не сформований. [14]

«Ідеальній жінці», на думку більшості респондентів, зазначає В. Гошовська, мають бути притаманні такі якості, як зовнішня привабливість, доброта, ерудиція, розум, вихованість, скромність. Нерідко жінки-політики повинні демонструвати вказані риси, щоб знаходити підтримку як в очах чоловічої, так і жіночої частини електорату. [10; с. 70]

Проте О. Скнар вважає, що модель поведінки політика обумовлена не стільки його біологічною статтю, скільки вираженістю маскулінних, або фемінінних рис, що проявляються у гендерній поведінці. [14]

В очах українських виборців чоловіки-політики не виграють, коли демонструють виключно маскулінні якості (владність, агресію). «Найпривабливішими для електорату виявляються саме фемінні їх риси - поступливість, що інтерпретується як гнучкість, уміння запобігати конфліктам і вирішувати їх, розрядка напружених ситуацій, відмова від своїх претензій, амбіцій в гострих ситуаціях, тяжіння до стабільності і передбачливість, а також «легка» емпатичність, яка інтерпретується як самопрезентація, уміння «подати» себе. [5; с. 110]

Українська жінка-політик має комбінувати у своєму іміджі «чоловічі» та «жіночі» риси, але переважати мають саме жіночі. «Такий «пульсуючий» імідж створює ускладнення для жінки-політика і заважає аудиторії пристосуватися до неї: тільки аудиторія починає звикати до «чоловічої» поведінки жінки-політика, як раптом починає діяти жіноча іміджева модель. В результаті не виникає необхідного рівня звикання, розпізнавання і передбачуваності.» [5; с. 111]

На думку виборців, ідеальний політик повинен бути достатньо молодим вік 30-50 років, українцем / українкою, мати вищу освіту, або освіту міжнародного рівня, мати досвід роботи на державних посадах та/або успішний досвід в бізнесі, роботи за кордоном чи в міжнародних організація, користуватися авторитетом у професійних колах, перебувати у хороших стосунках з впливовими людьми, лідерами думок, які суттєво впливають на ситуацію в країні, мати сильну команду однодумців, бути паблісіті та медіаактивним, досконало володіти діловим та дипломатичним етикетом, англійською мовою, релігійним (це особливо цінується на Заході України). [4]

Для виборця важливим є сімейний стан політика. «В. Ющенко - батько п'яти дітей, останній з яких народився менше, ніж за півроку до виборів. Він з дітьми з'являвся скрізь, де тільки було можна. Це спрацювало на імідж. Щодо Ю. Тимошенко, то їй бракувало саме чогось «сімейного», «мильного». І ось тут доречно виникла історія із зятем. Важливо було, що зять британець, а не українець. Українській зять викликав би багато непотрібних пересудів. До того ж, «європейський зять» - це ніби сигнал: «Прем'єр поріднилася із Західною Європою». [5; с. 109]

В масовій свідомості українського електорату ідеальний політик має бути послідовним у своїх політичних поглядах, патріот, захисник національних інтересів України та її символів (мови, традицій, культури тощо), має користуватися довірою простих людей. [4]

Для ідеального політика у українців є вимога до репутаційного профілю: незаплямованість репутації, відсутність стосунків з олігархами й особами, що заплямували свою репутацію, непідконтрольність олігархам, не причетність до політичних та корупційних скандалів. [4]

В образі ідеального політика в масовій свідомості в українському суспільстві персональні якості, такі як чесність, виваженість, відданість, доброта, турботливість, стійкість, справедливість, вміння слухати народ втричі більш затребувані, ніж професійні якості, такі як вміння керувати, досвідченість, компетентність. [4]

Риси образу ідеального політичного лідера локального рівня майже збігаються з рисами образу ідеального політичного лідера національного масштабу. [4]

Ряд відмінностей стосується: меншого запиту на медіапублічність особи, більший запит на ділові якості локального лідера, зокрема, таких як хазяйновитість, відповідальність, рішучість. На відміну від вимог до загальнонаціонального лідера, прихильність виборців до місцевих політиків часто залежить виключно від наявності у кандидата рис «господаря». [4]

Ідеальний образ політика, виборці оцінюють крізь призму трьох систем[4]:

«Свій»/ «чужий». Критерії можуть бути різними: нація, релігія, місце народження, ментальність, звички, стиль мовлення, тощо. Аби стати «своїм», для електорату політику потрібно значно більше часу і зусиль, ніж щоб стати «чужим».

Довіряю - не довіряю. В сучасному українському суспільстві фіксуємо кризу довіри до політиків і відповідно високі запити на «нові» обличчя.

Може - не може, тобто здатність політика не залежно від гендеру розв'язувати нагальні проблеми та виконати свої передвиборчі обіцянки.

Крім раціональних компонент в ідеальному образі українського політика виділяють ірраціональні. Так, на думку П. Казаріна, в українському суспільстві затребуваним політичним образом на загальнонаціональному рівні є «чудотворець», тобто лідер, що «продає відчуття дива». [4] На такого лідера покладають надії, щодо вирішення нагальних суспільних проблем.

Активним експектаціям у відповідності до стереотипів масової свідомості відповідають деякі ціннісно-особистісні мікроролі самопрезентації політиків: «сім'янин», «патріот», «господарник», «берегиня» і вже згадуваний «чудотворець».

Емпіричні дослідження також фіксують у масовій свідомості українців запит на «сильного» лідера [4], [7], [11].

Висновки

Вивчення особливостей сприйняття громадською думкою політичного іміджу лідера є необхідною умовою формування та управління іміджем. Образ політика визначається особливостями політичного процесу, характеристиками суб'єкта і об'єкта соціальної перцепції.

В умовах великої кількості альтернатив, дефіциту інформації про кандидатів сприйняття образу політичних акторів є вирішальним фактором при здійсненні політичного вибору в електоральному процесі.

В процесі сприйняття громадськістю іміджа політичного лідера спрацьовує ряд механізмів. Серед найважливіших механізмів соціальної перцепції можна назвати: емпатію, проекцію, ідентифікацію, стереотипізацію, ефект ореолу, ефект новизни, ефект первинності, феномен каузальної атрибуції.

Системний аналіз емпіричного матеріалу, зокрема вивчення уявлень громадської думки про політичного лідера, дозволяє скласти узагальнений образ політика і заповнити конкретними характеристиками основні структурні компоненти іміджу: персональний, соціальний, символічний. В масовій свідомості є уявлення про стать, вік, освітній рівень, національність, сімейний стан, ділові та особистісні якості політика, бажаний політичний курс. Серед бажаних рис політика на першу позицію виходить репутаційний профіль лідера. Незважаючи на негативні оцінки політиків, в суспільній думці є популярним запит на «сильного» політика, або політика «чудотворця», що впорядкує суспільне життя та вирішить нагальні проблеми.

Можна говорити про асимітричне ставлення громадської думки до політичних лідерів в залежності від статі. В українському суспільстві достатньо міцними є гендерні стереотипи в політичній сфері.

Враховуючи особливості сприйняття іміджу політика в українському суспільстві в залежності від статі, імідж жінки-лідера не повинен формуватися в контексті іміджу чоловіка-лідера, як його відзеркалення. Жінка-лідер не повинна маскулінізувати свій імідж. Краще гармонійно поєднувати фемінні та маскулінні риси з пріоритетом фемінних, щоб мати підтримку і чоловічої і жіночої частини суспільства.

В умовах інформаційного суспільства, візуалізації світу політики при сприйнятті іміджу громадською думкою особливу роль відіграє візуальна складова іміджу для політиків обох статей.

Література

1. Акімова А. Політичний імідж та основні його характеристики. Політичний менеджмент.2009. с. 29-35

2. Вознесенська О. Вплив зовнішності кандидатів у депутати на електоральну поведінку виборців. Проблеми політичної психології та її роль у становленні громадянина української держави: Матеріали Другої всеукр. конф., 13-14 листопада 1997 р. К., 1997. с. 18-20.

3. Вознесенська О.Л. Соціально-психологічні стереотипи сприймання портретних зображень політично активних суб'єктів / Вознесенська О. Л. ; Автореф. канд. дис. К., 1999. 24 с.

4. Виборці та їхні лідери. Дослідження вподобань виборців щодо образу політичного лідера національного та локального рівнів. URL: https://fama.agency/portfolio/vybortsi-ta-yihni-lidery-doslidzhennya-vpodoban-vybortsiv-shhodo-obrazu-politychnogo-lidera-natsionalnogo-ta-lokalnogo-rivniv/ (дата звернення 03.12.2023)

5. Денисюк С. Гендерні аспекти формування іміджу політичного лідера. Політичний менеджмент. 2007. № 2. с. 106-113.

6. Дроздова М.А. Динаміка уявлень студентської молоді про ідеального політичного лідера: з досвіду використання методики Л. Сонді. URL: http://erpub.chnpu.edu.ua:8080/jspui/bitstream/123456789/3839/1/Динаміка%20уявлень%20студентської%20молоді%20про%20ідеального%20політичного%20лідера%20з%20досвіду%20використання%20методики% 20Л.%20Сонді.рйЈ (дата звернення 03.12.2023).

7. Кириленко Г.О., Луценко О.Л. Критерії оцінювання політичних лідерів, отримані методом репертуарних решіток. Проблеми політичної психології: зб. наук. праць / Асоціація політичних психологів України, Інститут соціальної та політичної психології НАПН України; [редакційна колегія: Л.А. Найдьонова, Л.Г. Чорна, І.Г. Батраченко та ін.]. К.: Міленіум, 2015. Вип. 2 (16). 428 с.

8. Коренева Ю. Психологічний портрет політичного лідера. URL: https://molodyivchenyi.ua/index.php/journal/article/view/5348 (дата звернення 03.12.2023).

9. Маляренко В.В., Лукашев А.С., Голіков О.С., Хижняк О.В. Образ ідеального політичного лідера у сприйнятті харківського виборця. (Емпіричний аналіз) URL: https://ukr-socium.org.ua/wp-content/uploads/2009/04/132-140no-2vol-292009UKR.pdf (дата звернення 03.12.2023).

10. Основи гендерної політики в парламентській діяльності: навчальний посібник / Автор. колектив В.А. Гошовська, Н.Б. Ларіна, В.В. Святненко/ за зат. ред. В.А. Гошовської. К.: НАДУ. 2011. 100 с.

11. Походенко С. Соціальні уявлення про ідеального політичного лідера. URL: https://social-science.uu.edu.ua/article/582 (дата звернення 03.12.2023).

12. Почепцов Г.Г. Имиджелогия: теория и практика. К.: АДЕФ-Украина, 1998. 392 с.

13. Прокопчук І.І. Іміджмейкінг політичного іміджу жінок-кандидатів. Наукові перспективи. 2023. № 10(40). с. 254-268.

14. Скнар О. Соціально-психологічне дослідження тендерних характеристик політичних лідерів. Соціальна психологія. 2006. № 3 (17). C. 47-51.

15. Фролов П. Методичні засоби вивчення іміджу політичних лідерів. Наукові студії з політичної психології. К., 1995. с. 86-92.

References

1. Akimova A.(2009) Polity'chny'j imidzh ta osnovni jogo xaraktery'sty'ky'.[ Political image and its main characteristics.]. Polity'chny'j menedzhment. s. 29-35 [in Ukrainian].

2. Voznesens'ka O. (1997) Vply'v zovnishnosti kandy'dativ u deputaty' na elektoral'nu povedinku vy'borciv. [The influence of the appearance of candidates for deputies on the electoral process voter behavior] Problemy' polity'chnoyi psy'xologiyi ta yiyi rol' u stanovlenni gromadyany'na ukrayins'koyi derzhavy': Materialy' Drugoyi vseukr. konf., 13-14 ly'stopada 1997 r. [in Ukrainian].

3. Voznesens'ka O.L. (1999) Social'no-psy'xologichni stereoty'py' spry'jmannya portretny'x zobrazhen' polity'chno akty'vny'x sub'yektiv [Socio-psychological stereotypes of perception of portrait images of politically active subjects ] / Voznesens'ka O.L.; Avtoref. kand. dy's. K. 24 s. [in Ukrainian].

4. Vy'borci ta yixni lidery'. Doslidzhennya vpodoban' vy'borciv shhodo obrazu polity'chnogo lidera nacional'nogo ta lokal'nogo rivniv. [Voters and their leaders. Study of voters' preferences regarding the image of a political leader at the national and local levels] Retrieved from https://fama.agency/portfolio/vybortsi-ta-yihni-lidery-doslidzhennya-vpodoban-vybortsiv-shhodo-obrazu-politychnogo-lidera-natsionalnogo-ta-lokalnogo-rivniv/ [in Ukrainian].

5. Deny'syuk S. (2007) Genderni aspekty' formuvannya imidzhu polity'chnogo lidera. [Gender aspects of forming the image of a political leader ] Polity'chny'j menedzhment. № 2. s. 106-113 [in Ukrainian].

6. Drozdova M.A. Dy'namika uyavlen' students'koyi molodi pro ideal'nogo polity'chnogo lidera: z dosvidu vy'kory'stannya metody'ky' L. Sondi. [The dynamics of the ideas of student youth about the ideal political leader: from the experience of using the L. Sondi method.] Retrieved from: http://erpub.chnpu.edu.ua:8080/jspui/bitstream/123456789/3839/1/Динаміка%20уявлень%20студентської%20молоді%20про%20ідеального%20політичного%20лідера%20з%20досвіду% 20використання%20методики%20Л.%20Сонді^к [in Ukrainian].

7. Ky'ry'lenko G.O., Lucenko O.L. (2015) Kry'teriyi ocinyuvannya polity'chny'x lideriv, otry'mani metodom repertuarny'x reshitok.[ Criteria for evaluating political leaders obtained by the method of repertoire grids.] Problemy' polity'chnoyi psy'xologiyi: zb. nauk. pracz' / Asociaciya polity'chny'x psy'xologiv Ukrayiny', Insty'tut social'noyi ta polity'chnoyi psy'xologiyi NAPN Ukrayiny'; [redakcijna kolegiya: L.A. Najd'onova, L.G. Chorna, I.G. Batrachenko ta in.]. K.: Milenium, Vy'p. 2 (16). 428 s. [in Ukrainian].

8. Korenyeva Yu. Psy'xologichny'j portret polity'chnogo lidera. [Psychological portrait of a political leader.] Retrieved from: https://molodyivchenyi.ua/index.php/journal/article/view/5348 [in Ukrainian].

9. Malyarenko V.V., Lukashev A.S., Golikov O.S., Xy'zhnyak O.V. Obraz ideal'nogo polity'chnogo lidera u spry'jnyatti xarkivs'kogo vy'borcya. (Empiry'chny'j analiz ) [The image of the ideal political leader in the perception of Kharkiv voters. (Empirical analysis)] Retrieved from: https://ukr-socium.org.ua/wp-content/uploads/2009/04/132-140 no-2vol-29 2009UKR.pdf [in Ukrainian].

10. Osnovy' gendernoyi polity'ky' v parlaments'kij diyal'nosti: navchal'ny'j posibny'k (2011) [Basics of gender policy in parliamentary activity: a study guide] / Avtor. kolekty'v V.A. Goshovs'ka, N.B. Larina, V.V. Svyatnenko/ za zat. red. V.A. Goshovs'koyi. K.: NADU. S.100 s. 70-71 [in Ukrainian].

11. Poxodenko S. Social'ni uyavlennya pro ideal'nogo polity'chnogo lidera. [Social perceptions of the ideal political leader.] Retrieved from: https://social-science.uu.edu.ua/article/582 [in Ukrainian].

12. Pochepczov G.G. (1998) Y'my'dzhelogy'ya: teory'ya y' prakty'ka. K.: ADEF-Ukray'na. [Imageology: theory and practice] 392 s. [in Ukrainian].

13. Prokopchuk I.I. (2023) Imidzhmejking polity'chnogo imidzhu zhinok-kandy'dativ. [Image-making of the political image of female candidates. ]. Naukovi perspekty'vy'. № 10 (40). s. 254-268. [in Ukrainian].

14. Sknar O. (2006) Social'no-psy'xologichne doslidzhennya g'enderny'x xaraktery'sty'k polity'chny'x lideriv. [Socio-psychological study of gender characteristics of political leaders.] Social'na psy'xologiya. № 3 (17). s. 47-51. [in Ukrainian].

15. Frolov P. (1995) Metody'chni zasoby' vy'vchennya imidzhu polity'chny'x lideriv. [Methodical means of studying the image of political leaders]. Naukovi studiyi z polity' chnoyi psy'xologiyi. - K. s. 86-92 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru