Взаємодія влади і бізнесу в реалізації стратегій місцевого розвитку Німеччини: аналіз практик

Размещено на http://www.allbest.ru/

Взаємодія влади і бізнесу в реалізації стратегій місцевого розвитку Німеччини: аналіз практик

Паланиця Микола Миколайович

аспірант кафедри державного управління і місцевого самоврядування, Херсонський Національний технічний університет

Анотація

Дослідження стану взаємодії влади і бізнесу в реалізації стратегій місцевого розвитку Німеччини є надзвичайно актуальною темою дослідження, особливо в повоєнну відбудову нашої держави, оскільки, Німеччина має найпотужнішу економіку в Західній Європі та посідає четверте місце в світовій економіці за рівнем ВВП. В умовах, які склалися в Україні в зв'язку із пандемією COVID-19, військовими діями відбуваються зміни, які потребують переосмислення й усвідомлення внесення кардинальних змін щодо механізму взаємодії влади і бізнес-структур під час реалізації стратегій місцевого розвитку.

У статті висвітлені результатів аналізу практик взаємодії влади і бізнесу в реалізації стратегій місцевого розвитку Німеччини на сьогоднішній час. Аналізуючи успіхи Німеччини слід зауважити, що влада робить ставку на середній бізнес - Mittelstand, який суттєво відрізняється від сектора аналогічних підприємств в країнах світу. Головний посил їх успіху - це виробництво промислової продукції, харчова промисловість, а не надання послуг. Вони розкидані по всій Німеччині, що дозволяє налагоджувати нові канали експорту виготовленої продукції. В українській економіці ситуація складається навпаки - значна кількість малих і середніх підприємств надає послуги та займається торгівлею. Найуспішнішими сферами української економіки являються: ІТ, агросектор, фармацевтика, промисловість і саме в цьому руслі потрібно будувати сучасну економіку України. Слід зауважити, що стратегія повинна бути і реактивною, тобто допомагати органам місцевого самоврядування адаптувати розвиток території до зовнішніх змін, так і проактивною - спрямовувати дії у потрібному напрямку. Проведене дослідження дозволило систематизувати ефективні практики взаємодії влади і бізнесу в реалізації стратегій місцевого розвитку Німеччини та в подальшому адаптувати їх в нашій державі.

З метою ефективної реалізації стратегій місцевого розвитку після впливу пандемії COVID-19, активних військових дій на території нашої країни, необхідно розробити сучасні інноваційні механізми взаємодії бізнесу і влади в Україні, спираючись на досвід прогресивної економіки Німеччини.

Ключові слова: влада, бізнес, стратегія місцевого розвитку, взаємодія, взаємодія влади і бізнесу, реалізація стратегій розвитку.

Abstract

Palanytsya Mykola Mykolayovych Graduate student of the Department of State Administration and Local Self-Government, Kherson National Technical University

INTERACTION OF GOVERNMENT AND BUSINESS IN THE IMPLEMENTATION OF GERMANY'S LOCAL DEVELOPMENT STRATEGIES: ANALYSIS OF PRACTICES

Researching the state of interaction between government and business in the implementation of local development strategies in Germany is an extremely relevant research topic, especially in the post-war reconstruction of our country, since Germany has the most powerful economy in Western Europe and ranks fourth in the world economy in terms of GDP. In the conditions that have developed in Ukraine in connection with the COVID-19 pandemic, changes are taking place through military actions, which require rethinking and awareness of the introduction of radical changes in the mechanism of interaction between the authorities and business structures during the implementation of local development strategies.

The purpose of the article is to highlight the results of the analysis of the practices of government and business interaction in the implementation of local development strategies in Germany today. Analyzing Germany's successes, it should be noted that the government is betting on medium business - Mittelstand, which is significantly different from the sector of similar enterprises in the countries of the world. The main message of their success is the production of industrial products, the food industry, and not the provision of services. They are scattered all over Germany, which makes it possible to establish new channels for the export of manufactured products. In the Ukrainian economy, the situation is the opposite - a significant number of small and medium-sized enterprises provide services and engage in trade. The most successful spheres of the Ukrainian economy are: IT, the agricultural sector, pharmaceuticals, industry, and it is in this direction that the modern economy of Ukraine should be built. It should be noted that the strategy should be both reactive, i.e. helping local self-government bodies to adapt the development of the territory to external changes, and proactive - directing actions in the right direction. The conducted research made it possible to systematize the effective practices of the interaction of government and business in the implementation of local development strategies in Germany and subsequently to adapt them in our country.

In order to effectively implement local development strategies after the impact of the COVID-19 pandemic and active military operations on the territory of our country, it is necessary to develop modern innovative mechanisms of interaction between business and government in Ukraine, based on the experience of the progressive economy of Germany.

Keywords: power, business, local development strategy, interaction, interaction between power and business, implementation of development strategies

Постановка проблеми

влада бізнес місцевий німеччина

В умовах, які склалися в економіці України внаслідок негативної дії світової пандемії, військовими діями відбуваються негативні трансформації в логістичних шляхах експорту продукції, проводиться тотальна руйнація портової інфраструктури, блокуються цивільно-торгові судна в Чорному морі, знищується енергетична міць держави, прогресує вимушена еміграція населення всередині країни та за кордон, не працюють переробні, сільськогосподарські та промислові підприємства, при цьому знижується ділова активність населення, менше сплачується податків і погіршуються партнерські відносини між бізнесом і владою. Всі ці негативні наслідки змін в економіці держави потребують більш активного діалогу між бізнесом і владою, а тому переосмислення й усвідомлення механізмів взаємодії влади і бізнес-структур під час реалізації стратегій місцевого розвитку. За основу взяті успішні практики взаємодії влади і бізнесу Німеччини. В контексті вивчення ефективних практик взаємодії влади і бізнесу, виникає інтерес визначення впливу бізнес-структур на політичні та економічні процеси в Німеччині. Практика партнерських відносин між бізнес-структурами та владою, почала зароджуватися ще в повоєнний період із приходом до влади в 1949 році Конрада Аденауера, який і назначив на посаду міністра економіки ФРН Людвіга Ерхарда - «батька німецького економічного дива». Ерхард відмітив, що факторами успішного та стрімкого розвитку Німеччини являються: винахідливість та свобода підприємців, працьовитість і дисциплінованість виробників, а також вміла політика уряду. Успіхи видатного економіста викладені в книгах Das Buch zur sozialen Marktwirtschaft, в перекладі з німецького - Книга про соціальне ринкове господарства, 1997 року та Wohlstand fur alle - Процвітання для всіх, 1957 року. При цьому й досі діє Фонд Людвіга Ерхарда, який видає гранти провідним журналістам Німеччини. Аналіз результатів досліджень видатних німецьких вчених вказує на нагальну потребу в перегляді діючої системи взаємодіє бізнесу та влади в реалізації стратегій місцевого розвитку.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Проблеми взаємодії бізнесу і влади висвітлюють провідні українські дослідники, серед яких О. Вікарчук, М. Войнаренко, В. Чепінога, О. Амоша, В. Варнавський, С. Павлюк, Т. Приходько, С. Дрига та інші. Зокрема М. Войнаренко М.П. Світовий досвід взаємодії влади і бізнесу висвітлюють вітчизняні вчені Ю. Шевчук, Є. Черевиков, І. Запатріна та О. Никифорук. Аналіз результатів досліджень вчених вказує на нагальну потребу в перегляді підходів до взаємодії влади та бізнесу в реалізації стратегії місцевого розвитку.

Метою статті є висвітлення результатів ефективних практик взаємодії влади і бізнесу в реалізації стратегій місцевого розвитку Німеччини для покращення відносин між бізнесом і владою, зниження наслідків негативної трансформації економіки, яка спричинена пандемією, військовими діями.

Виклад основного матеріалу

Сьогодні в Україні вже не викликає сумнівів необхідність та актуальність планування діяльності на місцевому рівні для визначення головних цілей і напряму розвитку регіону, оцінки можливостей фінансів, залучення провідних фахівців і представників бізнесів. В нашій державі, як і в інших країнах світу, активно розвивається і запроваджується стратегічний підхід до планування сталого територіального розвитку. Це пов'язано з перевагами даного підходу для всіх основних учасників цього процесу: влади, підприємницьких структур, територіальної громади.

Влада на місцевому рівні сьогодні має справу зі складними і загрозливими проблемами: надзвичайні економічні складнощі, нерозвинута інфраструктура; відсутність почуття безпеки у людей та регіональна нерівність; зростаюча бідність, безробіття, втрата самоповаги та соціальне виключення; брак водних ресурсів та їх забруднення, деградація ґрунтів, забруднення повітря, незадовільні засоби утилізації твердих, небезпечних та токсичних відходів, обмежений доступ до безпечних джерел енергії тощо.

Місцевій владі важливо об'єднати всіх виробників продукції, надавачів послуг, вантажних та пасажирських перевізників на одній території задля досягнення спільної мети стратегій місцевого розвитку. Український вчений Михайло Войнаренко вперше в Україні взявся за розробку теоретичних засад та практичних варіантів впровадження нової концепції об'єднання підприємницьких структур з метою підвищення їх конкурентоздатності та відродження економіки на рівні регіону, яка у світі дістала назву концепції кластерів. «Кластер, як пише М. Войнаренко у журналі «Економіст» - це добровільне неформальне об'єднання підприємницьких структур в окремій галузі за ознакою географічної близькості і співпраці з владою та інституціями задля підвищення конкурентоздатності своєї продукції та економічного зростання регіону» [12].

Місцевий розвиток характеризується комплексом різноманітних просторових, економічних, соціальних, культурно -духовних, екологічних та інших чинників, які необхідно враховувати в процесі здійснення територіального планування. Саме тому на території розробляється не один, а низка планувальних документів, кожен з яких має свій об'єкт, принципи, призначення, однак разом вони формують цілісну систему планування місцевого розвитку.

Стратегії місцевого розвитку спрямовані на формування сприятливого середовища для розвитку підприємницького сектору, залучення інвестицій, забезпечення соціальних потреб населення, підвищення рівня його життя. Основними нормативно-правовим актами з питань формування Державної стратегії регіонального розвитку та регіональних стратегій розвитку є: «Закон України «Про засади державної регіональної політики» від 05.02.2015 року, Постанова КМУ від 11.11.2015 року №№931 -932 Про затвердження Порядку розроблення Державної стратегії регіонального розвитку України і плану заходів з її реалізації, а також проведення моніторингу та оцінки результативності реалізації зазначених Стратегії і плану заходів” [5].

Досвід взаємодії влади і бізнесу в Німеччині дозволить змінити та покращити діючі підходи в Україні, що призведе до побудови розвинутої інфраструктури регіонів, поліпшення інвестиційної привабливості, зменшення впливу «великих гравців бізнесу» на владу і лобіювання власних інтересів, подолання корупції на місцях, добросовісної конкуренції, вкладання коштів в інновації, розвиток малого та середнього підприємництва. Обидві країни: Німеччина та Україна мають ринкові моделі економіки. При традиційний моделі ринкової економіки держава забезпечує інтереси нації, в той час як ліберальна модель - фактично забезпечує інтереси олігархів, збільшуючи їх капітали, працюючи у збиток своєму народу. Тому слід переглянути пріоритети розвитку національної економіки, врахувавши досвід провідних економік світу, в даному випадку Німеччини.

Для України взаємодія влади та бізнесу на сьогодні є однією з основних умов здійснення ефективного управління, оскільки це саме та проблема, яка перебуває, з одного боку, у площині публічної політики, з іншого - набуває особливої важливості для України на її шляху інтеграції до ЄС.

Як вже було зазначено, основу успішної економіки Німеччини складає Mittelstand (Міттельштанд) - малий і середній родинний бізнес. Саме 99,7 % всіх німецьких бізнесів віднесено до цієї категорії. Тобто така модель дозволить українським підприємствам вийти на міжнародні ринки, розвивати експорт, запроваджувати нові інновації і підняти рівень національної економіки і все це у взаємодії з владою. Понад 60% податків уряд Німеччини отримує саме від малих і середніх родинних підприємств, а понад 70 % всього населення країни працює на подібних підприємствах. Відомі автомобільні бренди: Audi, BMW - засновані на сімейному бізнесі [1].

Вся бізнес-модель Німеччини, як країни - це Mittelstand, де ставка бізнес-структур робиться на постійні технологічні інновації, а задача влади - забезпечення інфраструктури для досягнення мети: науково -дослідні інститути, бізнес-школи, університети. Мале та середнє підприємництво в

Німеччині стимулює розвиток, спонукає великі компанії впроваджувати нові технології та поліпшувати якість виробництва. Головними принципами ФРН у сфері регулювання й підтримки малого та середнього підприємництва є зміцнення єдиного внутрішнього ринку, інтернаціоналізація підприємницької діяльності на рівні підприємств, усунення адміністративних бар'єрів і створення єдиного економічного простору шляхом спрощення законодавчої бази. Як свідчить досвід країн-членів ЄС, малий та середній бізнес дійсно може стати основою економіки. Для цього регулювання повинне бути максимально простим, а адміністративні бар'єри меншими. Пріоритетним також є завдання щодо створення чітких правил гри, прозорих і зрозумілих для бізнесу, які не будуть залежати від політичних ситуацій у країні [3].

При такій моделі працюють всі учасники процесу в одному колі: малий, середній та великий бізнес і влада із своєю розгалуженою науково -технічною інфраструктурою. Повертаючись до моделі Л. Ерхарда слід відмітити, що основна ціль - це досягти високого рівня добробуту всіх верств населення. Шляхи досягнення - вільна ринкова конкуренція і приватне підприємництво. Головна умова досягнення мети - активна участь країни в забезпеченні передумов і умов для конкуренції. За його моделі ні держава, ні бізнес на має права мати повний контроль над економікою країни [6].

Також ключову роль в концепції Mittelstand відіграє орієнтованість на постійні технологічні інновації. Коли ви власник малого сімейного бізнесу, то в першу чергу ви думаєте не про придбання швидкісного спорт-кару, а як інвестувати кошти в майбутнє, розвивати власне підприємство, знайти інвестиції в інновації, технічний прогрес, в освіту своїх працівників. Багато підприємств такого типу 30 % свого прибутку витрачають на інновації та дослідження. Власники таких компаній розуміють - вкрай важливо постійно, безперервно думати про майбутнє. Звичайно, держава, влада, університети мають забезпечити наукову, дослідну інфраструктуру для них, адже неможливо все робити на базі одного підприємства. Бізнес-школи та університети також можуть допомагати у цих процесах. Потрібно створювати такі мережі, де підприємства, як партнери, співпрацюють з великими компаніями, як Porsche. Ці гіганти - помітні, але вони були б нічим без тих маленьких бізнесів, які думають з перспективою на майбутнє, і дуже важливо, щоб ці великі компанії ставилися до них, як до рівних, тоді успіх чекатиме усіх. До того ж малі та середні сімейні підприємства є глобальними гравцями, вони тісно пов'язані з місцевими громадами, місцевими ринками і клієнтами [9].

Концепція взаємодії влади і бізнесу в Німеччині призвела до зародження «соціальної ринкової економіки» і дозволила побудувати нову повоєнну Німеччину в 1948-1960 рр. Основні принципи Концепції:

1. Розвиток ринкової економіки, свобода підприємництва, стимулювання інвестицій, збереження вільної конкуренції, приватизація та захист права власності.

2. Зміцнення та розвиток середнього класу, ставка на дрібний та середній бізнес. Суб'єктом приватної власності виступає саме середній клас, а не олігархія.

3. Державне регулювання та активна економічна роль держави.

4. Зважена та збалансована соціальна політика. Держава надає допомогу тим хто її потребує. Без підтримки суспільства й держави особа може втратити свій потенціал, а без ініціативи особи державні допомоги перетворюються на заохочення пасивності.

5. Найголовніший принцип, без якого складно здійснити структурні зміни в державі і економіці - це довіра народу до влади та обраного курсу. І чим менше соціальне розшарування в суспільстві, тим більша ця довіра.

В своєму звіті від 01.03.2023 року Світовий банк зазначає, що військові дії на території нашої держави вже принесли збитків економіці України на $411 млрд, а це в 2,6 рази більше очікуваного ВВП в 2022 році, тому вкрай важливо в такому випадку перейняти досвід повоєнної відбудови Німеччини та взаємодії бізнесу і влади [7].

Економічний розквіт Німеччини почався зі скасування більшості регуляторних обмежень та інструкцій, які стримували розвиток бізнесу. Держава скасувала регулювання цін, однак контролювала, щоб не було їх безпідставного завищення. На товари першої необхідності (продукти харчування, паливо, вугілля, сталь, добрива) встановлювалися фіксовані максимальні ціни. Проведена 21 червня 1948 року грошова реформа зупинила гіперінфляцію та створила умови для відновлення економіки. З обігу була вилучена рейхсмарка на місце якої ввели стабільну валюту - дойчмарку. Кожен житель Німеччини отримав по 40 нових марок. Через суттєве скорочення грошової маси в обігу та обмежену кількість грошей у споживачів - підприємства змушені були виробляти більш якісну та справді потрібну продукцію. Кредити надавалися лише тим підприємствам, які були зруйновані під час війни. Це тривало до тих пір доки промисловість Німеччини не стала спроможною заробляти на експорті і лише після 10 років валютний контроль був послаблений з боку уряду. Динамічно розвивалися експортноорієнтовані галузі - автомобільна, авіаційна, електротехнічна, хімічна та переробна, які Уряд підтримував прямим фінансуванням. Активно розвивався дрібний та середній бізнес, переважно сфера послуг: майстерні, ресторани, кафе, медичні, юридичні, консалтингові компанії.

Одним з важливих напрямків стрімкого економічного зростання став розвиток житлового будівництва. ФРН прийняла близько 12 млн біженців з Європи та Сходу і потрібно було вирішувати квартирне питання. Німці одразу будувати якісне та довговічне житло, а не дешеве і тимчасове. Будівельникам держава надавала субсидії і пільги на соціальне житло, яке мало б забезпечити широкі верстви населення доступними квартирами. Протягом 1950-х років за темпами економічного зростання ФРН перевершила США, Великобританію та Францію [6].

Вдала модель взаємодії бізнесу і влади в Німеччині криється в загальній економічній концепції країни, а саме в соціально-ринковій економіці. Німеччина славиться високим рівнем соціального захисту своїх громадян, включаючи систему медичного страхування, пенсійного забезпечення та безробіття. Ця система забезпечує стабільність та захищає громадян від економічних ризиків. Економіка Німеччини є унікальним поєднанням ринкових принципів і соціального захисту, що допомагає забезпечити стабільність та добробут для громадян та зробило країну однією з повідних економічних сил світу [8].

Для побудови успішної взаємодії між владою і бізнесом та розбудови економіки в Німеччині слід наслідувати наступних принципам: мати сильну технічну освіту, об'єднатися в кластери та бізнес-асоціації і активно розвивати інфраструктуру на місцях і робити ставку на експорт продукції. Сильна технічна освіта допомагає виховувати інноваторів, які створюють власні стартапи, та забезпечує якісні кадри для потужних німецьких компаній. Навчальні програми для технічних спеціальностей в Україні мають почати розроблятися спільно з роботодавцями - торговельно-промисловими палатами, бізнес-асоціаціями та великими виробниками, а студенти мають половину свого навчального часу проводити на виробництві. Крім того, має бути змінено процес навчальних стажувань. Під час них стажери мають працювати та навчатися на підприємстві повний робочий день, а частину витрат повинна покривати держава, як це робиться в Німеччині. Важливо об'єднуватися в кластери, де кластер - це сконцентровані в одному місці університети, розробницькі лабораторії та інноваційні компанії. Малі та середні підприємства Німеччини мають власний єдиний і сильний голос з метою просування своїх позицій щодо різних питань державної політики в уряді, Торговельно-промисловій палаті та бізнес-асоціаціях, натомість в України лише олігархічні компанії мають можливість спілкуватися з урядом напряму та диктувати свої умови «гри» [1].

На практиці, підприємство Німеччини, що експортує високотехно- логічну продукцію по всьому світу, може мати штаб-квартиру в 25-тисячному містечку. Місцева влада в такому випадку розвиває відповідну транспортну, енергетичну, цифрову та консультаційну інфраструктуру, щоб подібні підприємства не переміщувалися до великих міст чи за кордон. Натомість в Україні підприємства за власний кошт ведуть інтернет-комунікації, встановлюють СЕС (сонячні електричні станції), будують під'їзні автомобільні шляхи, при цьому потрібно отримати купу дозволів і оббігати не один владний кабінет. Німецький досвід демонструє, що будь-яка ініціатива підтримки окремої галузі є неефективною, якщо вона створюється і впроваджується урядом централізовано. Саме тому ресурси, які спрямовуються на підтримку стартапів чи кластерів, варто розподіляти на прозорих конкурсах за провідної ролі місцевої влади [1].

Розглянемо процес взаємодії влади і бізнесу в реалізації стратегії місцевого розвитку на прикладі федеральної землі Німеччини - Тюрингія. Вся федеральна земля поділена на 14 муніципалітетів, кожний з яких відповідає та розвиває сільське господарство, туризм, займається будівництвом житла, транспортної інфраструктури, надає громадські послуги, залучає інвесторів для встановлення відновлювальної енергетики (вітряки, СЕС) у себе в общині. Наразі в регіоні домінують сільське господарство, харчова та текстильна промисловість, готельно-ресторанна індустрія, машинобудування (запчастини до відомих автомобільних брендів), переробка пластмас. В сільському господарстві Тюрингії переважає кормове господарство, тваринництво і рослинництво [10].

Середній рівень безробіття по Тюрингії в 2021 році становив 8% , в той чай за даними щоквартального інфляційного звіту НБУ (квітень 2023 року) - рівень безробіття в Україні наприкінці 2023 року зупиниться на відмітці - 18,3% [11]. Місцева влада федеральної землі Тюрингія значну увагу приділяє цифровізації сільського населення та віддалених громад. Наразі середня швидкість інтернету для жителів сіл становить 50 Мбіт/с. Значна роль відводиться й спортивному розвитку жителів громади, в Тюрингії функціонує понад 180 спортивних клубів різного напрямку, де тренується понад 16 % всього населення федеральної землі. Важливим стабілізатором у сільській місцевості є проведення різноманітних культурних фестивалів, ярмарків і карнавалів. Тюрингія має власний туристичний бренд «Vogtland», базується на цінностях, що створюють ідентичність: «природно здоровий», «розумно культивований» і «вирощений у сім'ї». Середній показник перебування туристів в Тюрингії становить - 2,5 дні. Туристів приваблюють парки, старовинні замки, природні заповідники, фонтани, водні пейзажи та неймовірні ландшафти. Добре розгалужені велосипедні доріжки допомагають гостям федеральної землі сповна відпочити. Збільшення показників ВВП регіону змушує місцеву владу активно встановлювати сонячні та вітрові електростанції [10].

При розробці стратегій місцевого розвитку влада обов'язково визначає сильні та слабкі сторони регіону, проводячи SWOT-аналіз. Наряду з сильними сторонами Тюрингія має і слабкі, до приладу, активно скорочується кількість працездатного населення, велика кількість громад не розвинена в технологічному напрямку, деякі громади не мають швидкісного доступу до мережі Інтернет, слабка роздрібна торгівля в окремих общинах, не достатня кількість вищих технічних закладів. На період 2023-2027 рр місцева влада Тюрингії визначила наступні пріоритетні кроки:

* підвищення рентабельності сільськогосподарських робіт

* збільшення рівня самозайнятості населення

* підтримка припливу кваліфікованої молоді в регіон

* розвиток волонтерства у віддалених громадах

* впровадження енергоефективних заощадливих технологій опалення в зимовий період

* переобладнання пустих будівель в готелі та ресторани з метою збільшення потоку туристів в регіон

* популяризація туристичних місць та маршрутів, розвиток туризму

* тримання під контролем комерційних і приватних забудовників із метою недопущення зменшення сільськогосподарських земель тощо [10].

Отже, вдалі повоєнні реформи та взаємодія влади і бізнесу в реалізації стратегії місцевого розвитку Німеччини є прикладом того, як можна вдало вийти з кризи, поєднуючи при цьому підтримку міжнародних партнерів, раціональну політику уряду та розвиток вільної економіки.

Україні потрібно обрати вдалий шлях розвитку та відбудови після війни, узгодити порядок «гри» між суспільством і владою, збалансувати інтереси влади, бізнес-структур, звичайних пересічних громадян. Нажаль, сьогодні ще існує невизначеність, недомовленість з цього питання, а економічні принципи та підходи працюють лише на папері. До прикладу є суттєві відмінності в поглядах місцевої влади та бізнесу на стан речей в Україні. Таким чином, Центром розвитку інновацій, Офісом з розвитку підприємництва та експорту було проведено опитування серед обласних військових адміністрацій (ОВА), територіальних громад (ТГ) і представників бізнесу. Представники ОВА і ТГ більш оптимістичні щодо реального стану бізнесу, до прикладу, представники ТГ вважають, що лише 3% бізнесу призупинили роботу, на думку ОВА - 16%. А ось дані від бізнесу свідчать, що близько 50% призупинили діяльність в червні 2022 року по відношенню до початку військових дій [2].

Не обізнані ТГ і ОВА, щодо тих підприємств, які орієнтуються і займаються експортною діяльністю. Наприклад, за результатами опитування, станом на червень 2022 р., вже майже половина підприємств України

(44%) орієнтуються на розвиток експорту. Водночас лише 26% ТГ та 63% ОВА володіють даними про розвиток зовнішньоекономічної діяльності на своїй території. Більше того, 80,1% бізнесу не взаємодіє з ОВА чи ТГ, а 94,1% бізнесу не знають чи не долучені до програм підтримки від ТГ чи ОВА. І лише 1,6% представників бізнесу зазначили, що вже брали участь у програмах підтримки та отримали результат від взаємодії. Проте, 61% ТГ та 100% ОВА зазначають про наявність чи розробку програм підтримки бізнесу. При цьому все ж таки влада і бізнес в Україні мають спільну думку, щодо розвитку перешкод для відновлення та розвиту бізнесу, серед них:

* відсутність достатньої кількості клієнтів

* відсутність достатнього капіталу

* недоступність кредитних коштів

* відсутність кадрів.

При цьому бізнес остерігається непередбачуваних дій з боку держави, збільшення податків, неефективної логістики, відсутність сировинної бази для виробництва продукції, зруйновані ланцюги постачання та непрогнозованої ситуації в країні в цілому [2]. За даними проекту НАЗК «Візія майбутнього» було визначено больові точки взаємодії влади та бізнесу в Україні, головними з яких є:

* відсутність верховенства права

* відсутність сталого і відкритого діалогу між владою і бізнесом

* недостатня суб'єктність бізнесу

* існуюча політична система заточена на просування інтересів окремих людей

* корупція руйнує довіру та демотивує людей

* відсутність чітко визначеної ролі держави в економіці

* пасивна політична та соціальна позиція бізнесу

* відсутність запиту на професійну владу

* професійний та доброчесний владний апарат коштує грошей

* питання не в розмірі податків, а в їх контролі

* дуже короткий горизонт планування у суспільстві і владі

* бізнес не зрозумів, хто має бути владою в Україні [4].

Як бачимо в таких реаліях потрібно визначитися з моделлю взаємодії бізнесу та влади, це може бути ліберально-ринкова капіталістична модель, або соціально-орієнтовна економіка європейського зразку, або наша українська модель з врахуванням генетичного коду та особливостей українського народу. Вдалий економічний стрибок буде неможливий без економічної свободи, справедливої соціальної політики, ринкових підходів та розробки нової концепції державного управління [6]. Наша держава може забезпечувати грантове фінансування чи часткову компенсацію інвестицій, але перш за все має створювати якісні та прозорі правила та сучасну інфраструктуру по всій країні, навіть у віддалених районах, невеличких містах і селищах [1].

Висновки

Аналітичний огляд практик взаємодії влади і бізнесу в реалізації стратегій місцевого розвиту Німеччини показав: будь-яка ініціатива підтримки окремої галузі є неефективною, якщо вона створюється і впроваджується урядом централізовано. Саме тому ресурси, які спрямовуються на підтримку стартапів чи кластерів, варто розподіляти на прозорих конкурсах за провідної ролі місцевої влади. Німецька влада, як і багато років тому назад робить ставку на Mittestand - малі та середні сімейні підприємства, сповідуючи соціально-ринкову економіку з гаслом «Добробут для всіх». Всі підприємства Міттельштанд мають вихід на міжнародні ринки, активно займаються експортом продукції на відміну від українських представників бізнесу. Українській владі слід визначитися з фінальною моделлю взаємодії з бізнесом, з врахуванням теперішнього стану і світовими реаліями, заручившись підтримкою власного народу та міжнародних партнерів.

Література:

1. Сайт «Європейська правда» [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https:// www. eurointegration. com.ua/articles/2019/11/27/7103516/.

2. Сайт «Децентралізація» [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https:// decentralization.gov.ua/news/15213.

3. Сайт «Державна регуляторна служба України» [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www.drs.gov.ua/press-room/stattya-vydannya-galytskyj-korespondent-yak-u-yevropi- vprovadzhuyut-regulyuvannya-dlya-biznesu/.

4. Сайт проект НАЗК «Візія майбутнього» [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://vision.nazk.gov.ua/lessons/discussion/3 8/.

5. Бердянова О., Вакуленко В. Стратегічне планування місцевого розвитку: практичний посібник [Електронний ресурс] / Берданова О., Вакуленко В. - Київ : ТОВ «:София-А>, 2012. - 88 с. - Режим доступу: http://despro.org.ua/media/articles/04_book_berdanova_vakulenko_ ctrateg_chne_planuvann.pdf.

6. Сайт інтернет-ЗМІ «Економічна правда» [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www.epravda.com.ua/columns/2022/06/27/688588/.

7. Сайт «Світовий Банк» [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://documents1. worldbank.org/curated/en/099184503212328877/pdf/P1801740d1177f03c0ab180057556615497.pdf.

8. Сайт «Портал про Німеччину Deutschland.de» [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www.deutschland.de/.

9. Сайт «Бізнес школа УКУ - LvBS» [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://lvbs.com.ua/news/unikalnyj-faktor-simejnogo-biznesu-dosvid-nimetskogo-mittelstand-2/.

10. Сайт «Ініціативна група Лідер «Greizer Land eV» [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https ://leader-rag-greiz .de/1329/1353/.

11. Сайт «Національний банк України» [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://bank.gov.ua/admin_uploads/article/lR_2023-Q2.pdf?v=4.

12. Войнаренко М.П. Концепція кластерів - шлях до відродження виробництва на регіональному рівні / М.П. Войнаренко // Економіст. - 2000. - № 1. - С.29-33.

References:

1. Sait «levropeiska pravda» [Site «European truth»]. eurointegration.com.ua. Retrieved from https://www.eurointegration.com.ua/articles/2019/11/27/7103516 [in Ukrainian].

2. Sait «Detsentralizatsiia» [Site «Decentralization»]. decentralization.gov.ua. Retrieved from https://decentralization.gov.ua/news/15213 [in Ukrainian].

3. Sait «Derzhavna rehuliatorna sluzhba Ukrainy» [Site «State Regulatory Service of Ukraine»]. drs.gov.ua. Retrieved from https://www.drs.gov.ua/press-room/stattya-vydannya- galytskyj-korespondent-yak-u-yevropi-vprovadzhuyut-regulyuvannya-dlya-biznesu [in Ukrainian].

4. Sait proekt NAZK «Viziia maibutnoho» [Site «Vision of the Future project»]. vision.nazk.gov.ua. Retrieved from https://vision.nazk.gov.ua/lessons/discussion/38 [in Ukrainian].

5. Berdianova O., Vakulenko V. (2012). Stratehichne planuvannia mistsevoho rozvytku / Strategic planning of local development. Kyiv: TOV «:Sofyia-A>. Retrieved from http://despro.org.ua/ media/articles/04_book_berdanova_vakulenko_ctrateg_chne_planuvann.pdf [in Ukrainian].

6. Sait internet-ZMI «Ekonomichna pravda» [Site «Internet media Economichna Pravda»]. epravda.com.ua. Retrieved from https://www.epravda.com.ua/columns/2022/06/27/688588 [in Ukrainian].

7. Sait «Svitovyi Bank» [Site «The World Bank»]. worldbank.org. Retrieved from https://documents1.worldbank.org/curated/en/099184503212328877/pdf/P1801740d1177f03c0a b180057556615497.pdf [in English].

8. Sait «Portal pro Nimechchynu Deutschland.de» [Site «Portal about Germany Deutschland.de»]. deutschland.de. Retrieved from https://www.deutschland.de [in German].

9. Sait «Biznes shkola UKU - LvBS» [Site «Business school of UKU - LvBS»]. lvbs. com.ua. Retrieved from https://lvbs.com.ua/news/unikalnyj -faktor-simejnogo-biznesu-dosvid- nimetskogo-mittelstand-2 [in Ukrainian].

10. Sait «Initsiatyvna hrupa Lider «Greizer Land eV» [Site «Leader initiative group "Greizer Land eV»]. leader-rag-greiz.de. Retrieved from https://leader-rag-greiz.de/1329/1353 [in German].

11. Sait «Natsionalnyi bank Ukrainy» [Site «National Bank of Ukraine»]. bank.gov.ua. Retrieved from https://bank.gov.ua/admin_uploads/article/IR_2023-Q2.pdf?v=4_[in Ukrainian].

12. Voinarenko M.P. (2000). Kontseptsiia klasteriv - shliakh do vidrodzhennia vyrobnytstva na rehionalnomu rivni [The concept of clusters is a way to revive production at the regional level]. Ekonomist - Economist, 1, 29-33 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru