Використання баз даних у роботі кримінального аналітика оперативно-розшукового підрозділу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Використання баз даних у роботі кримінального аналітика оперативно-розшукового підрозділу

Кіреєва Ольга Сергіївна кандидат психологічних наук, доцент, Доцент кафедри, Махлай Олександр Миколайович кандидат психологічних наук, доцент, Начальник кафедри, Басалик Сергій Анатолійович кандидат юридичних наук, доцент, Доцент кафедри спеціальних дисциплін, Національна академія Державної прикордонної служби України ім. Б. Хмельницького

Анотація

Після повномасштабного вторгнення рф та запровадження 24 лютого 2022 року в Україні воєнного стану загострилася обстановка на державному кордоні України, злочинна діяльність на кордоні стала набувати нових форм. З метою формування ефективної системи протидії злочинності необхідно налагодити порядок отримання первинної інформації щодо ознак протиправної діяльності, зокрема врахувати особливості використання різних інформаційних систем.

Потрібність у накопиченні та обробці інформації для її подальшого багаторазового використання та зберігання сприяла виникненню різноманітних баз даних, які охоплюють різні сфери діяльності.

Шляхом об'єднання великої кількості інформаційних ресурсів, які мають різне змістовне наповнення та різні шаблони фахівці створюють інформаційні системи. Такі інформаційні системи об'єднують у собі різні бази даних, при цьому надаючи доступ до наявної інформації великій кількості користувачів. Для того, щоб отримати доступ, користувачі повинні зробити відповідні заяви та отримати ключі доступу.

Аналіз практичних результатів діяльності підрозділів кримінального аналізу оперативно-розшукових підрозділів Державної прикордонної служби України за останні роки свідчить про те, що застосування сучасних інформаційних технологій значно мінімізує витрати часу оперативних працівників, необхідного для вирішення поставлених завдань та значно підвищує якість їх оперативно-розшукової діяльності.

Враховуючи те, що розвиток інформаційних технологій відбувається безперервно і шаленими темпами, необхідно постійно вдосконалювати способи та методи отримання необхідної інформації про ознаки протиправної діяльності.

На сьогоднішній день в арсеналі кримінального аналітика оперативно - розшукового підрозділу Державної прикордонної служби України є велика кількість різноманітних інформаційних ресурсів.

У даній статті надано визначення поняттю інформаційно-аналітичної системи та висвітлено характеристики основних баз даних, які використовуються кримінальними аналітиками в повсякденній службовій діяльності та порядок роботи з ними.

Ключові слова: інформаційні ресурси, база даних, кримінальний аналітик, інформаційні масиви, протидія злочинності, оперативно-розшукова діяльність.

Abstract

Use of databases in the work of a criminal analyst of an operational search unit

Kireieva Olha Serhiyivna Candidate of Philosophy, Associate Professor, Associate Professor of Department, Makhlai Oleksandr Mykolayovych Candidate of Philosophy, Associate Professor, Head of Department, Basalyk Serhii Anatoliyovych, Candidate of Juridical Sciences, Associate Professor, Associate Professor of Special Sciences Department, Bohdan Khmelnytskyi National Academy of the State Border Guard Service of Ukraine

After Russia's full-scale invasion of the Ukraine and the introduction of martial law in Ukraine on February 24, 2022, the situation on the state border of Ukraine became more acute, and criminal activity on the border began to manifest itself in new forms. In order to form an effective system of crime prevention, it is necessary to establish a procedure for obtaining primary information on signs of illegal activity, including the use of telecommunications networks and information arrays.

The need to accumulate and process information for further multiple use and storage has contributed to the emergence of a variety of databases covering different spheres of activity.

By combining a large number of information resources with different information content and templates, specialists create information systems. Such information systems combine different databases while providing access to the available information to a large number of users. To gain access, users must make appropriate applications and obtain access keys.

The analysis of practical results of the activities of criminal analysis units of operational and investigative units of the State Border Guard Service of Ukraine in recent years indicates that the use of modern information technologies significantly minimizes the time spent by operative workers on solving the assigned tasks and improves the quality of their operational and investigative activities.

Given that the development of information technologies is continuous and rapid, it is necessary to constantly improve the ways and methods of obtaining primary information on signs of illegal activity. Telecommunication networks and information arrays are also used for this purpose.

Nowadays, there is a large number of various information resources in the arsenal of criminal analysts of the operational and investigative unit of the State Border Guard Service of Ukraine.

This article defines the concept of information-analytical system and characterizes the main databases that are used by criminal analysts in their daily work and the procedure for working with them.

Keywords: information resources, database, criminal analyst, information arrays, crime prevention, operative investigative activity.

Постановка проблеми

Сьогодні ми спостерігаємо активну інформатизацію всіх сферах діяльності, що призводить до виникнення нових інформаційних ресурсів. Тому можна зазначити, що успішне та ефективне виконання завдань оперативно-розшукової діяльності напряму залежить від своєчасного отримання необхідної інформації. Під час виконання службових завдань кримінальному аналітику необхідно володіти своєчасною, актуальною, достовірною та повною інформацією. Незважаючи на те, що вважається, що більшість оперативно-значущої інформації отримується від негласних джерел, варто відмітити, що на теперішній час досить вагомий відсоток інформації кримінальні аналітики отримують з інформаційних ресурсів.

Так, діяльність кримінального аналітика безпосередньо пов'язана з процесом пошуку, збирання, оцінки й аналізу інформації не лише при проведенні оперативно-розшукових заходів у рамках оперативно-розшукових справ, а також при виконанні доручень дізнавача / слідчого / прокурора в ході розслідування кримінальних правопорушень. На сьогодні кримінальний аналітик має можливість отримувати інформацію з великої кількості інформаційних баз, але питання створення єдиної бази для правоохоронних органів залишається відкритим.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Свідчить, що питання використання інформаційно-аналітичних баз оперативно-розшукових підрозділів правоохоронних органів України досить активно розглядаються у науковій літературі.

Окремі засадничі правові аспекти інформаційного забезпечення різних соціальних систем управління фрагментарно досліджувалися в контексті проблематики інформаційного права та правової інформатики, серед яких пропонується відзначити наукові праці О.А. Баранова, Ю.П. Бурило, Б.А. Кормича, Є.Б. Кубко, В.А. Ліпкана, А.М. Новицького, Н.Б. Новицької, Г.П. Середи, В.С. Цимбалюка, В.О. Шамрая та інших. Серед цільових, галузевих наукових праць, у яких було закладено фундаментальні, доктринальні засади інформаційного забезпечення у сфері правоохоронної діяльності, визначаються роботи І.В. Арістової, К.І. Белякова, В.Д. Гавловського, Р.А. Калюжного, О.В. Кохановської, В.Я. Мацюка, А.А. Музики, О.Г. Фролової, В.С. Цимбалюка, М.Я. Швеця, О.Н. Ярмиша та інших.

Останнім часом проблематика інформаційного забезпечення правоохоронних органів привертала увагу вчених, зокрема В.О. Білецького, Бойченко, А.Г. Булавіна, Д.П. Дубицького, М.В. Колеснікова, О.В. Логінова, О.П. Маруженко, О.Г. Михайлова, О.В. Олійника, І.О. Петрова, В.Г. Петросяна, C.М. Попова, О.В. Ринкова, С.М. Рогозіна, Д.Я. Семир'янова, О.В. Сировоя, І.С. Стаценко-Сургучової, Д.В. Сулацького, О.В. Тарана, О.Б. Фаріона, С.О. Шатрави, О.В. Шепети та деяких інших.

Метою даної статті є висвітлення питання використання в оперативно - розшукових підрозділах Державної прикордонної служби України різноманітних інформаційних ресурсів та надання характеристики основним інформаційним базам даних, які використовують у своїй діяльності кримінальні аналітики.

Виклад основного матеріалу

Державна прикордонна служба України (далі - ДПСУ) входить до складу сектору безпеки і оборони України, тому одним із напрямків її діяльності є забезпечення національної безпеки, зокрема оперативно-розшукові підрозділи приймають участь у формуванні національного інформаційного ресурсу нашої держави, який представлено у вигляді відомчого (прикордонного) інформаційного ресурсу.

Таким інформаційним ресурсом є систематизована структурована інформація, яка розташована на матеріальних носіях. Основним призначенням даного інформаційного ресурсу є надання необхідної інформації для прийняття управлінських рішень.

Слід зазначити, що інформаційний ресурс ДПСУ має низку особливостей, а саме:

не відбувається фізичне зношення даного ресурсу;

наявна в даному інформаційному ресурсі інформація може втрачати актуальність, що може знижувати затребуваність даного інформаційного ресурсу, що вимагає постійного оновлення та доповнення інформації;

неможливим є фізичне знищення, лише можливе знищення носія інформації;

використання інформаційного ресурсу прикордонного відомства дозволяє підвищити рівень національної безпеки, за умови вчасного наповнення інформацією;

враховуючи постійне збільшення інформації в інформаційному ресурсі, він відіграє значну роль в ефективності інформаційно-аналітичного забезпечення оперативно-розшукових підрозділів.

Використання автоматизованої інформаційно-аналітичної системи та інформаційних ресурсів значно підвищує ефективність виконання завдань підрозділами кримінального аналізу і значно скорочую часові витрати на їх виконання [1].

В «Короткому тлумачному словнику керівника підрозділу кримінального аналізу» авторами надано тлумачення як загального поняття «автоматизована інформаційно-аналітична система та інформаційні ресурси», так і тлумачення даного поняття безпосередньо для оперативно-розшукових підрозділів. А саме:

Автоматизована інформаційно-аналітична система та інформаційні ресурси - це організаційно-технічна система, у якій реалізується технологія накопичення, зберігання, обробки інформації з використанням технічних засобів її обробки (засоби обчислювальної техніки і зв'язку), програмного забезпечення, а також відповідних методів і процедур.

В оперативно-розшукових підрозділах автоматизована інформаційно- аналітична система - комплекс програмних, технічних засобів і інформаційних масивів, призначений для автоматизованого збору, збереженням, пошуку і видачі інформації споживачам за їхніми запитами, з метою прийняття управлінських рішень та виконання поставлених перед оперативними підрозділами завдань і цілей [2].

Таким чином, застосування такої інформаційно-аналітичної системи для виконання завдань оперативно-розшукової діяльності передбачає безперервне наповнення вже існуючих баз даних, а за необхідністю й створення нових.

Основною функцією такої системи є надання кримінальному аналітику необхідної обробленої інформації, яку після узагальнення кримінальний аналітик передає керівництву для подальшого прийняття управлінських рішень відповідно оперативної ситуації.

В автоматизованій інформаційно-аналітичній системі ДПСУ можна виокремити наступні основні елементи:

1. База даних - це сукупність упорядкованої інформації, що організована за визначеними правилами і призначена для збереження, накопичення та обробки інформації, незалежно від прикладних програм

2. Системи обробки даних - комплекс технічних і математичних засобів, що виконують автоматизовану обробку даних.

3. Автоматизоване робоче місце - місце роботи фахівця, обладнане засобами й системами автоматизації для підвищення ефективності виконання функціональних обов'язків посадовими особами системи управління [2].

Одним з основних службових обов'язків посадової особи підрозділу кримінального аналізу є здобування, накопичення, аналіз і опрацювання, використання, а також передача інформації. Завдання в цій сфері не є випадковою справою, а випливають з ролі і значення інформації для всієї службової діяльності. Тому існує постійна потреба в інформації, без якої неможливо провадити ефективну службову діяльність [3].

На сьогодні під час здійснення кримінального аналізу кримінальний аналітик має змогу використовувати різноманітні інформаційні ресурси, які умовно можна розподілити відповідно доступу до них та порядку використання і накопичення в них інформації, а саме:

1. Внутрішні інформаційні масиви.

В оперативно-розшукових підрозділах під внутрішніми інформаційними підрозділами мається на увазі певні інформаційні масиви, які створюються під час здійснення оперативно-розшукової діяльності.

В такому масиві зберігається інформація, яка отримана, зафіксована та збережена кримінальним аналітиком у визначений чинним законодавством України спосіб.

Виходячи з практичного досвіду підрозділів кримінального аналізу внутрішні інформаційні масиви доцільно об'єднати в єдину пошукову систему, наприклад «Архіваріус 3000».

Також підвищить ефективність роботи з такими масивами дозволить їх систематизація в банках даних з використанням документальних систем.

На сьогодні підрозділи кримінального аналізу використовують для систематизації даних документальні системи типу «Cronos» та «iBase».

2. Закриті інформаційні ресурси.

Кримінальні аналітики оперативно-розшукових підрозділів у своїй діяльності використовують бази даних, які закриті для загального доступу.

Ця категорія баз даних розподіляється на дві групи: відомчі бази даних ДПСУ та бази даних інших правоохоронних органів України.

3. Відкриті бази даних.

Ця категорія інформаційних ресурсів розподіляється на три групи:

- Відкриті бази даних та реєстри органів державної влади України.

Протягом останнього часу в Україні стала відкритою інформація з великої кількості реєстрів, ці реєстри є як державні, так і недержавні (але такими, що використовуються та наповнюються органами державної влади). Для забезпечення оперативного отримання інформації з метою виконання повноважень, визначених законодавством, в тому числі швидкого, повного та неупередженого розслідування в межах кримінального провадження та судочинства, визначеним правоохоронним органам надається безпосередній доступ до реєстрів [4].

- Відкриті бази даних та реєстри офіційних органів іноземних держав.

До даної групи належать інформаційні ресурси іноземних держав, з якими межує Україна. Отримана з даних інформаційних ресурсів інформація дозволяє здійснити вивчення юридичних та фізичних осіб - нерезидентів України (зокрема і тих, що зареєстровані громадянами України), надає необхідні дані щодо характеру їх діяльності та для визначення подальшого напрямку аналітичного дослідження [5].

- Інформація з відкритих джерел мережі Інтернет, отримана в ході пошуку з використанням спеціальних (не заборонених законодавством) методів.

На сьогодні кримінальні аналітики володіють достатнім набором аналітичних інструментів для того, щоб відібрати великий масив інформації для того, щоб здійснити її вивчення, узагальнення та аналіз. Так, на теперішній час кримінальні аналітики оперативно-розшукових підрозділів ДПСУ використовують у своїй діяльності щонайменше тридцять баз даних, з яких отримують необхідну інформацію.

Отже розглянемо більш детально деякі з інформаційних ресурсів, які використовують кримінальні аналітики оперативно -розшукових підрозділів ДПСУ.

Кримінальні аналітики в своїй службовій діяльності для проведення якісного кримінального аналізу використовують відомчі інформаційні ресурси. В ДПСУ відомчі інформаційні ресурси зосереджуються в інтегрованій інформаційній системі (далі -ІІС) «ГАРТ».

Відповідно визначення, яке надав М. Стрельбіцький, така система являє собою комплекс взаємопов'язаних інформаційних систем, підсистем, засобів комунікації, які функціонують у єдиному інформаційному просторі прикордонного відомства, регламентуються відповідними організаційними та розпорядчими керівними документами та призначені для інформаційного супроводу посадових осіб Державної прикордонної служби України [6].

Основним призначенням ІІС «ГАРТ» є автоматизація завдань та процесів суб'єктів системи в рамках здійснення ними діяльності в сфері оперативно-розшукової, інформаційно-аналітичної та оперативно-службової діяльності підрозділів ДПСУ.

Основою інтегрованої інформаційної системи є комунікаційна мережа ДПСУ, на якій розгорнуті інформаційно-комунікаційні системи, інформаційна система, автоматизоване робоче місце та різні програмно -технічні комплекси.

В своїй діяльності кримінальні аналітики з усіх інформаційних систем ІІС «ГАРТ» використовують лише ІС «ГАРТ 1», ІС «ГАРТ 5» та ІС «ГАРТ 10».

Однак, слід зазначити, що інформаційно-комунікаційна система ДПСУ є лише відомчою системою, тому відсутній доступ до Інтернет, тобто дана система працює з використанням орендованих каналів зв'язку. Таким чином, дана система забезпечує здійснення обміном службовою інформацією між суб'єктами та дозволяє приймати управлінські рішення.

Також можливо здійснювати взаємодію між ІІС «ГАРТ» та органами виконавчої влади України з питань контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон України. Така взаємодія здійснюється через інтегровану міжвідомчу інформаційно -телекомунікаційну систему «Аркан». Система «Аркан» має міжвідомчий державний статус. Суб'єктами системи «Аркан» є Адміністрація Державної прикордонної служби України, Служба безпеки України, Служба зовнішньої розвідки України, Міністерство внутрішніх справ України, Державна митна служба України, Державна податкова адміністрація України, Міністерство закордонних справ України, Міністерство праці та соціальної політики України. Розпорядником системи «Аркан» є Адміністрація Державної прикордонної служби України.

Як зазначалося вище, кримінальні аналітики в рамках здійснення своєї діяльності використовують ІС «ГАРТ 1».

Система «Гарт-1» створена для використання в інтересах розвідки, контррозвідувального забезпечення охорони державного кордону України, оперативно-розшукової діяльності, участі в боротьбі з організованою злочинністю та протидії незаконній міграції з метою своєчасного та достовірного інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності підрозділів та органів ДПСУ для здійснення ними заходів із запобігання і недопущення в'їзду в Україну або виїзду з України осіб, яким згідно із законодавством не дозволяється в'їзд в Україну або тимчасово обмежено право виїзду з України, у тому числі згідно з дорученнями правоохоронних органів, розшуку в пунктах пропуску через державний кордон осіб, які переховуються від органів дізнання, слідства та суду, ухиляються від відбуття кримінальних покарань, посилення контролю за додержанням правил в'їзду, виїзду, перебування в Україні іноземців та осіб без громадянства, а також виконання інших завдань у правоохоронній сфері згідно із законодавством.

ІС «ГАРТ 1» забезпечує здійснення обробки інформації, зокрема внесення та зберігання даних щодо прикордонного контролю осіб та транспортних засобів, що перетинають державний кордон України. Також ІС «ГАРТ 1» надає можливість користувачам, які мають допуск до роботи в даній системі, отримувати необхідні масиви інформації [7].

Також досить інформаційна для роботи кримінального аналітика ІС «ГАРТ 5», використання якої дозволяє отримати узагальнену інформацію щодо:

виявлення ознак незаконного перетинання державного кордону та порушення його режиму;

затримання осіб в адміністративному порядку за незаконне перетинання (спробу перетинання) державного кордону, порушення прикордонного режиму або режиму в пунктах пропуску, правил перебування іноземців в Україні;

заходів правового впливу до правопорушників, результатів адміністративно-юрисдикційної діяльності органів охорони державного кордону; вилучення товарів, автотранспорту, зброї, боєприпасів, наркотиків, інших предметів і речовин; узагальнені дані щодо пропуску через державний кордон осіб і транспортних засобів;

осіб, яким відмовлено в пропуску через державний кордон.

З метою удосконалення інформаційного забезпечення оперативно - розшукових підрозділів ДПСУ щодо отримання, накопичення, обробки, оцінки та аналізу інформації, необхідної для кримінального аналізу було розроблено та запроваджено в дію ІС оперативно-розшукових підрозділів «Гарт-10».

ІС «Гарт-10» призначена для використання підрозділами кримінального аналізу та містить узагальнену інформацію із інформаційно-телекомунікаційної системи прикордонного контролю «Гарт-1/П» та із ІТС «Гарт-5».

Автоматизоване робоче місце «Оперативно-розшукова діяльність» входить до складу КАІС «Оперативно-розшукова діяльність» («Гарт-10») та призначається для автоматизації посадових обов'язків фахівців оперативно- розшукового управління Департаменту оперативної діяльності Адміністрації Державної прикордонної служби України та оперативно-розшукових підрозділів ДПСУ на рівнях регіональних органів управління та органів охорони державного кордону, які забезпечують інформаційну підтримку діяльності, а саме:

збір, передача та збереження інформації про обстановку на державному кордоні та результати оперативно-службової діяльності оперативно-розшукових підрозділів ДПСУ;

аналітична обробка отриманої інформації;

формування статистичної інформації;

формування та друкування звітів та довідок за результатами оперативно- службової діяльності оперативно-розшукових підрозділів ДПСУ [1].

На сьогоднішній день оперативно-розшукові підрозділи ДПСУ використовують при проведенні кримінального аналізу різні інформаційні ресурси, зокрема бази даних інших правоохоронних органів та відомств України, зокрема:

Єдиний державний демографічний реєстр (для перегляду інформації про громадян України, видані їм паспортні документи, наявність посвідок на проживання іноземців);

Національна автоматизована інформаційна система Головного сервісного центру МВС України (для перегляду інформації про видані посвідчення водія, зареєстровані транспортні засоби, їх власників);

Інформаційно-комунікаційна система «Інформаційний портал національної поліції України МВС України» (для перегляду відомостей, що утворюються у процесі діяльності Національної поліції України та її інформаційно-аналітичної підтримки);

Єдина автоматизована система Державної митної служби України (для перегляду інформації, що вказується у вантажно-митних деклараціях фізичними та юридичними особами, які здійснюють переміщення через митний кордон України матеріальних цінностей у різних митних режимах);

Державний реєстр речових прав на нерухоме майно Міністерства Юстиції України (для перегляду інформації щодо речових прав осіб на земельні ділянки, житлові та нежитлові приміщення);

Єдиний реєстр судових рішень (для перегляду інформації, що міститься у судових рішеннях);

Єдина інформаційна база внутрішньо переміщених осіб (для перегляду інформації, що стосується внутрішньо переміщених осіб);

Інформаційна система «YouControl» (для комплексної перевірки фізичних і юридичних осіб по відкритих державних реєстрах) та інші інформаційні ресурси.

Під час роботи з інформаційними ресурсами дуже важливо не допустити несанкціонованого доступу та забезпечити надійне збереження даних. На сьогодні є багато різноманітних способів для захисту інформаційних систем. Для забезпечення надійного захисту інформаційних ресурсів в оперативно-розшукових підрозділах створюють комплекс захисних заходів, який охоплює декілька напрямків проведення захисних заходів і який здійснюється підрозділами кібербезпеки:

по-перше: це організація контролю за доступом до приміщень, в яких здійснюється обробка інформації з використанням технічних засобів та здійснення захисту системи електроживлення, яка забезпечує роботу технічних засобів тощо;

по-друге: це забезпечення застосування програмного захисту технічних засобів. Даний напрямок захисних заходів передбачає розробку та встановлення антивірусних програм, контроль їх оновлення. Також, фахівцями підрозділу кібербезпеки здійснюється розмежування повноважень, засобів контролю доступу до файлів;

по-третє: це використання різних способів шифрування, що застосовується для недопущення доступу до інформаційних систем осіб, що не мають належний доступ.

Тому, з метою недопущення несанкціонованого доступу до інформаційних ресурсів існує певний порядок доступу до цих баз даних.

Користувачами баз даних можуть бути лише співробітники оперативно - розшукових підрозділів ДПСУ, яким надано доступ до інформаційних ресурсів. Начальники підрозділів кримінального аналізу ДПСУ особисто визначають співробітників підпорядкованих структурних підрозділів, яким відповідно до їх службових обов'язків необхідно надати безпосередній доступ до баз даних. Користувачі отримують безпосередній доступ до інформаційних ресурсів баз даних лише після проходження авторизації.

Доступ до інформації надається користувачам виключно у рамках їх функціональних обов'язків та наданого їм рівня доступу до відповідних баз даних.

У разі виконання запиту для інших співробітників оперативно- розшукових підрозділів ДПСУ, які не мають безпосереднього доступу до баз даних, користувачі надають інформацію щодо об'єктів з урахуванням обмежень, визначених функціональними обов'язками ініціаторів запиту, на доступ до тієї чи іншої бази даних і обов'язково вносять до відповідних журналів інформацію щодо особи, на вимогу якої здійснено пошук інформації і підстави, на яких здійснювався пошук.

Враховуючи те, що кримінальний аналітик має доступ до значної кількості баз даних, для того щоб здійснити пошук у повному обсязі від нього вимагається здійснити авторизацію у всіх базах, це вимагає витрати певного часу. І досить часто буває, що поки кримінальний аналітик здійснює авторизацію в одних базах, то в попередньо авторизованих базах закінчується час сеансу і це потребує повторної авторизації [8].

Також дуже часто буває, що вхід у різні бази даних потрібно робити з різних автоматизованих робочих місць, і це вимагає від кримінального аналітика одночасної роботи на декількох робочих місцях. Тому, вже неодноразово кримінальні аналітики виходили з пропозицією зробити єдиний інтерфейс для різних баз даних, що дозволить працювати з ними після одноразової авторизації.

розшуковий інформаційні кримінальний аналітик

Висновки

Таким чином, найбільш ефективними інструментами кримінальних аналітиків Державної прикордонної служби України є спеціалізовані інформаційно-аналітичні системи кримінального аналізу. Такі інформаційні системи мають потужний набір інструментів аналітика, які дозволяють проводити глибокий всебічний аналіз великих обсягів різнотипних даних і формувати гіпотези щодо подій і об'єктів.

Однак, стрімкий розвиток інформаційних систем, які використовуються кримінальними аналітиками Державної прикордонної служби України вимагає вирішення ряду нагальних проблем.

Вирішення цих проблем передбачає не лише технічну складову, а також і питання , які потребують розгляду на законодавчому рівні. Крім того, з огляду на останні події, щодо витоку інформацій з баз даних правоохоронних органів, постає нагальне питання посилення системи захисту інформаційного простору.

Література

1. Основи кримінального аналізу: теорія та практика застосування в оперативних підрозділах Державної прикордонної служби України: навчальний посібник / Кіреєва О.С., Крутік Ю.В., Махлай О.М., Треус А.С. Хмельницький: Вид-во НАДПСУ, 2022. 360с.

2. Короткий тлумачний словник керівника підрозділу кримінального аналізу: словник / К.Ю. Ісмайлов, О.С. Кіреєва, В.В. Половніков, О.І. Постол, О.Б. Фаріон. Одеса: Одеський державний університет внутрішніх справ, 2018. 148с.

3. Федчак І.А. Основи кримінального аналізу: навчальний посібник. Львів: Львівський державний університет внутрішніх справ, 2021. 288 с.

4. Довідник керівника поліції - поліцейська діяльність, керована розвідувальною аналітикою. ILP: навчальний посібник / О.Є. Користін, Д.О. Пефтєєв, С.В. Пеньков, В.А. Некрасов; за заг. ред. М.Г. Вербенського. Київ: Людмила, 2019. 120 с.

5. Кіреєва О.С. Використання інформаційних ресурсів під час проведення кримінального аналізу. Актуальні проблеми кримінального права, процесу, криміналістики та оперативно-розшукової діяльності: тези V Всеукраїнської науково-практичної конференції, 25 лютого 2022 р. Хмельницький: Вид-во НАДПСУ, 2022. С. 936-938

6. Стрельбіцький М.А. Технологія забезпечення функціональної безпеки інтегрованої інформаційної системи Держприкордонслужби на стадії модернізації: дис. ... д-ра техн. наук: 05.13.06. Київ: Національний авіаційний університет. 2018. 444 с.

7. Про затвердження Положення про інформаційно-телекомунікаційну систему прикордонного контролю «Гарт-1» Державної прикордонної служби України: Наказ АДПСУ № 810 від 30.09.2008.

8. Hrytsai S. "Classification of virtual assets in Ukraine." Journal of the National Academy of Legal Sciences of Ukraine 30.1 (2023): 135-152.

References

1. Kireieva O.S., Krutik Yu.V., Makhlai O.M., Treus A.S. (2022) Osnovy kryminalnoho analizu: teoriia ta praktyka zastosuvannia v operatyvnykh pidrozdilakh Derzhavnoi prykordonnoi sluzhby Ukrainy [Fundamentals of Criminal Analysis: Theory and Practice of Application in Operational Units of the State Border Guard Service of Ukraine], Khmelnytskyi: Vyd-vo NADPSU [in Ukrainian].

2. Ismailov K.Yu., Kireieva O.S., PolovnikovV.V., Postol O.I. & Farion O.B. (2018) Korotkyi tlumachnyi slovnyk kerivnyka pidrozdilu kryminalnoho analizu [Criminal Analysis Unit Manager's Concise Glossary], Odesa: Vyd-vo ODUVS [in Ukrainian].

3. Fedchak I.A. (2021) Osnovy kryminalnoho analizu [Fundamentals of criminal analysis]. Lviv: Vyd-vo LDUVS [in Ukrainian].

4. Korystin O.Ye., Peftieiev D.O., Penkov S.V., Nekrasov V.A. (2019) Dovidnyk kerivnykapolitsii -politseiska diialnist, kerovana rozviduvalnoiu analitykoiu. ILP [The police chiefs handbook - policing driven by intelligence analytics. ILP}. Kyiv: Vyd-vo Liudmyla [in Ukrainian].

5. Kireieva O.S. (2022) Vykorystannia informatsiinykh resursiv pid chas provedennia kryminalnoho analizu [Utilizing information resources in criminal analysis.] Proceedings from MIIM '22: V Vseukrainska naukovo-praktychna konferentsiia «Aktualni problemy kryminalnoho prava, protsesu, kryminalistyky ta operatyvno-rozshukovoi diialnosti» - The Fifth All-Ukrainian Scientific and Practical Conference «Actual Problems of Criminal Law, Process, Criminalistics and Operative Investigative Activity». (pp.936-938). Khmelnytskyi: Vyd-vo NADPSU [in Ukrainian].

6. Strelbitskyi M.A. (2018) Tekhnolohiia zabezpechennia funktsionalnoi bezpeky intehrovanoi informatsiinoi systemy Derzhavnoi prykordonnoi sluzhby na stadii modernizatsii [Technology of ensuring functional security of the integrated information system of the State Border Guard Service at the stage of modernization]. Doctor's thesis. Kyiv: Vyd-vo NAU [in Ukrainian].

7. Pro zatverdzhennia Polozhennia pro informatsiino-telekomunikatsiinu systemu prykordonnoho kontroliu «Hart-1» Derzhavnoi prykordonnoi sluzhby Ukrainy: Nakaz ADPSU № 810 vid 30.09.2008. [On Approval of the Regulation on Information and Telecommunication System of Border Control «Gart-1» of the State Border Guard Service of Ukraine: Order of ADPSU № 810 dd. 30.09.2008]. (2008, September 30). Kyiv: Administratsiia Derzhavnoi prykordonnoi sluzhby Ukrainy [in Ukrainian].

8. Hrytsai S. "Classification of virtual assets in Ukraine." Journal of the National Academy of Legal Sciences of Ukraine 30.1 (2023): 135-152.

Размещено на Allbest.ru