Напрямки соціально-педагогічної роботи з неповнолітніми засудженими

Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Напрямки соціально-педагогічної рoбoти з неповнолітніми засудженими

Красілова Юлія Михайлівна кандидат психологічних наук, асистент кафедри соціальної реабілітації та соціальної педагогіки, факультету психології,

Ніколаєвська Влада Олексіївна студентка 4 курсу OР «Бакалавр», спеціальність «Соціальна робота», факультет психології

м. Київ

Анотація

Стаття присвячена визначенню змісту та форм соціально- педагогічної роботи центрів пробації та соціальних служб з неповнолітніми засудженими в Україні. Актуальною є потреба проведення з неповнолітніми засудженими комплексної соціально-педагогічної роботи, спрямованої на те, щоб усунути фактори, що можуть призводити до скоєння підлітками протиправної поведінки та заважають їхній ефективній ресоціалізації. Досліджено підходи до визначення поняття ресоціалізації та її зв'язок із соціально-педагогічною роботою. Проаналізовано особливості діяльності служб пробації та Центрів соціальних служб для сім'ї дітей та молоді. На основі теоретичних підходів виокремлено принципи соціально-педагогічної реабілітації, зокрема: опора на позитивні якості особистості; реалізація потреби підлітка у самоствердженні; формування життєвих прагнень, устремлінь на професійне самовизначення; розвиток позитивних інтересів і вищих духовних цінностей; глибока повага і довіра до підлітка; включення в особистісно значиму суспільно-корисну діяльність. Визначено основні завданнями соціально-педагогічної діяльності з неповнолітніми засудженими. а саме: подолання негативних особистісних якостей та особливостей соціального середовища, що сприяли вчиненню неповнолітнім правопорушення, надання йому допомоги у ресоціалізації (повноцінному поверненні до суспільства) та у соціальній адаптації; повернення до правослухняного життя, створення умов для успішної соціалізації, повноцінного фізичного і психічного розвитку, подолання існуючих особистісних проблем і конфліктів з оточенням; сприяння закріпленню мотивації до законослухняної поведінки; сприяння створенню соціальних умов, необхідних для повноцінної життєдіяльності неповнолітнього.

Розроблено мультидисциплінарну модель соціально-педагогічної роботи з неповнолітніми засудженими, до якої входять: приклади зарубіжного досвіду, найбільш успішні елементи якого доцільно мультиплікувати й використовувати в соціально-педагогічній роботі з неповнолітніми засудженими у нашій країні; урахування психологічних особливостей неповнолітніх; соціальний контроль за умов аналізу особистості та ставлення до своєї поведінки; використання структури девіантної поведінки, що розкриває саме специфіку різних типів соціальної дезадаптації і дає їх якісну характеристику та розкриває їх чинники.

Ключові слова: ресоціалізація, неповнолітні засуджені, центр пробації, соціальна служба, соціально-педагогічна робота, мультидисциплінарна модель.

Abstract

Krasilova Yuliia Mykhailivna PhD in Psychology, Assistant of the Department of Social Rehabilitation and Social Pedagogy, faculty of psychology, Taras Shevchenko National University of Kyiv, Kyiv

Nikolaievska Vlada Oleksiivna, 4th year student of the Bachelor's degree program, specialty "Social Work", faculty of psychology, Taras Shevchenko National University of Kyiv, Kyiv

DIRECTIONS OF SOCIAL AND PEDAGOGICAL WORK WITH JUVENILE CONVICTS

The article is devoted to determining the content and forms of social and educational work of probation centers and social services with juvenile convicts in Ukraine. There is an urgent need to conduct comprehensive social and educational work with juvenile convicts aimed at eliminating the facts that can lead to the commission of criminal behavior by adolescents and affect their effective resocialization. The approaches to defining the concept of resocialization and its connection with social and pedagogical work are investigated. The peculiarities of the activities of probation services and centers of social services for families, children and youth are analyzed. On the basis of theoretical approaches, the principles of socio-pedagogical rehabilitation are highlighted, in particular: reliance on positive personality qualities; realization of the adolescent's need for selfaffirmation; formation of life aspirations, aspirations for professional selfdetermination; development of positive interests and higher spiritual values; deep respect and trust for the adolescent; inclusion in personally significant socially useful activities. The author identifies the main tasks of social and pedagogical activities with juvenile convicts, namely: overcoming negative personal qualities and features of the social environment that contributed to the commission of an offense by a juvenile, assisting him/her in resocialization (full return to society) and social adaptation; returning to law-abiding life, creating conditions for successful socialization, full physical and mental development, overcoming existing personal problems and conflicts with others; promoting motivation for law-abiding behavior; promoting the creation of social conditions necessary for the full life of a minor. A multidisciplinary model of socio-pedagogical work with juvenile convicts has been developed, which includes: examples of foreign experience, the most successful elements of which should be multiplied and used in socio-pedagogical work with juvenile convicts in our country; taking into account the psychological characteristics of juveniles; social control in terms of analyzing personality and attitudes towards their behavior; using the structure of deviant behavior, which reveals the specifics of different types of social maladjustment and provides their qualitative characteristics and reveals their factors.

Keywords: resocialization, juvenile convict, probation center, social service, socio-pedagogical work, multidisciplinary model.

Постановка проблеми

Зростання правопорушень, учинених дітьми, особливо підліткaми є однією з актуальних прoблем сьoгoдення, оскільки щoрoку більш як 6,5 тисяч неповнолітніх вчиняють кримінaльні прaвoпoрушення, стосовно яких виноситься понад 3 тисячі вироків. Від того, як це питання вирішується, зaлежить не лише майбутній стан і тенденції злочинності, a й мoрaльний клімaт у суспільстві в цілому.

Через зменшення важливості мoрaльних зaгaльнoлюдських цінностей достатньо швидко відроджуються кримінaльні традиції і звички, що активно виявляються в молодіжному середовищі, особливо підлітковому. В Україні за перші 4 місяці 2021 року неповнолітні скоїли близько 1670 злочинів. Саме ця вікова категорія потребує особливої уваги держави та працівників уповноваженого органу пробації, зокрема.

Отже, порушена нами у дослідженні проблема є актуальною, адже існує потреба у проведенні з неповнолітніми правопорушниками комплексної соціально-педагогічної роботи, спрямованої на те, щоб усунути фактори, що можуть призводити до скоєння ними протиправної поведінки, а також можуть заважати їх ресоціалізації.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Проблеми протиправної поведінки неповнолітніх досліджували багато науковців, зокрема: О. Беца, С. Горенко, В. Горіхів, В. Джемс, А. Долгова, О. Колб, У. Пірс, В. Синьов, Х. Шелдон та інші. Вчені вивчали профілактику кримінальних правопорушень і злочинів, які вчинили неповнолітні та соціально-педагогічні напрями впливу на ресоціалізацію підлітків [2]. Профілактичну та виховну роботи з неповнолітніми, засудженими до альтернативних покарань, досліджували О. Андрєєва, Н. Максимова, І. Звєрєва, С. Харченко та інші. У своїх роботах С. Толстоухова та співавтори досліджують особливості та технології роботи центрів соціальних служб для дітей, сім'ї тa молоді з неповнолітніми [12].

Мета статті

Виходячи із вищезазначеного, метою нашої статті є визначення змісту та форм соціально-педагогічної роботи центрів пробації та соціальних служб з неповнолітніми засудженими в Україні.

Виклад основного матеріалу

Головною метою соціально-педагогічної роботи з неповнолітніми засудженими є їх ресоціалізація. Т. Алєксєєнко трактує цей термін як «повторна соціалізація, підготовка до повернення індивіда у звичну культуру, середовище, відновлення соціальних зв'язків шляхом зміни в установках, цілях, нормах і цінностях його життя» [4, с.72]. У сучасному розумінні ресоціалізація неповнолітніх є комплексом дій, спрямованих на повторне засвоєння культури відносин у соціумі, формування і закріплення певних соціальних норм та ролей, стійкої мотивації для відмови від норм кримінального середовища, здобуття умінь та навичок, необхідних для їх успішного повернення у суспільство.

Лобанова А. і Калашнікова Л. зазначають, що в основі психічного розвитку у підлітковому віці є становлення нової, ще недостатньо стійкої самосвідомості, зміни, спроби зрозуміти самого себе і свої можливості. Варто звернути увагу, що саме в підлітковому періоді дуже важливе значення має відчуття приналежності, що виникає у підлітка до найближчого соціального оточення, цінність якого згодом стає основою для власних етичних оцінок [7]. Саме тому неповнолітні схильні до вчинення правопорушень через негативний вплив найближчого оточення та потребують допомоги у ресоціалізації, щоб попередити рецидив.

На сьогодні існує достатня кількість визначень поняття «ресоціалізація». Законодавство України визначає ресоціалізацію як свідоме відновлення засудженого в соціальному статусі повноправного члена суспільства; повернення його до самостійного загальноприйнятого соціально-нормативного життя в суспільстві [5].

Одним із найбільш влучних визначень можна виділити наступне: ресоціалізація - це повторна соціалізація, підготовка індивіда до повернення у звичне середовище, шляхом змін цінностей, норм та установок для відновлення соціальних зв'язків. Ресоціалізація спрямована на переорієнтацію соціального спрямування особистості шляхом включення її у нові, позитивно орієнтовані міжособистісні стосунки та види діяльності [8, с. 197]. пробація засуджений протиправний поведінка

На сьогодні в Україні перевага надається альтеративним покаранням. Безпосередньо це стосується неповнолітніх, які перебувають у процесі особистісного становлення та розвитку. Соціальна ізоляція негативно впливає на особистість засудженого, та на його психіку. Процес ресоціалізації неповнолітніх засуджених реалізується завдяки пробації. Таким чином, альтернативні позбавленню волі покарання дозволяють підлітку уникнути соціальної ізоляції в найважливіший період його становлення, тому такі види альтернативних покарань є найбільш доцільні для неповнолітніх.

В 2015 році набрав чинності закон України «Про пробацію". Відповідно до цього закону служба пробації спрямована на забезпечення неповнолітніх нормативного фізичного та психічного розвитку, профілактику агресивної поведінки, мотивацію позитивних змін особистості та поліпшення соціальних стосунків. Пробація є системою наглядових та соціально-виховних заходів. Вони застосовуються за рішенням суду та відповідно до закону до засуджених, виконання певних видів кримінальних покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, та забезпечення суду інформацією, що характеризує обвинуваченого.

Метою пробації є забезпечення безпеки суспільства шляхом виправлення, запобігання вчиненню неповнолітніми повторних кримінальних правопорушень та забезпечення суду інформацією, що характеризує обвинувачених, з метою прийняття судом рішення про міру їхньої відповідальності.

Крім загальних наглядових заходів, у рамках соціально-педагогічної роботи, уповноважені органи з питань пробації додатково забезпечують: реалізацію заходів у рамках соціально-виховної роботи спільно з органами і службами у справах дітей, спеціальними установами та закладами, що здійснюють їх соціальний захист і профілактику правопорушень; залучають неповнолітніх до навчання та здобуття ними повної загальної середньої освіти; використовують в роботі програм, методик та інструментів, призначених для неповнолітніх.

З неповнолітніми засудженими, які перебувають на обліку у пробації, проводиться різнопланова соціально-педагогічна та соціальна робота, що може включати індивідуальні виховні бесіди, консультації, тренінги комунікативних навичок, тренінги спрямовані на розвиток самоконтролю, тренінги з попередження та подолання згубних звичок [1, с. 22].

Основними етапами індивідуальної соціально-педагогічної роботи з неповнолітнім, засудженим до альтернативних покарань, є вивчення його особистості, визначення заходів та прийомів соціально-педагогічного впливу на неповнолітнього.

У секторі ювенальної пробації на сьогодні існує чотири програми ресоціалізації у роботі з неповнолітніми засудженими звільненими від відбування покарання з іспитовим строком, зокрема:

програма «Зміна прокримінального мислення» (має на меті формування соціально спрямованих форм поведінки);

програма «Подолання агресивної поведінки» (передбачає управління гнівом та агресивною поведінкою);

програма «Попередження вживання психоактивних речовин» (спрямована на підвищення вмотивованості до відмови від вживання наркотичних речовин);

програма «Формування життєвих навичок» (передбачає розвиток навичок успішного спілкування з найближчим соціальним оточенням та формування соціальних цінностей) [1].

Пробаційних програм для неповнолітніх засуджених до альтернативних покарань не багато, та це можна пояснити тим, що служби пробації в Україні з'явилися нещодавно. Ці програми не диференційовані відповідно до типу особистості і застосовуються до всіх неповнолітніх, які перебувають на обліку у секторі ювенальної пробації, а це в свою чергу знижує ефективність програм ресоціалізації.

Враховуючи вище сказане, ми вважаємо, що за для успішної соціально- педагогічної роботи, фахівці служб пробації мають володіти знаннями з психології та педагогіки, оскільки вони готують досудову доповідь, яка містить соціально-психологічну характеристику підлітка, складають оцінку ризиків вчинення повторного кримінального правопорушення, взаємодіють безпосередньо з підлітками та їх батьками.

Слід зазначити, що в законі про пробацію не йдеться про наставників, але великі сподівання покладаються на волонтерів. І соціально-виховна робота буде, насамперед, сферою їх діяльності.

Варто відмітити, що процесу ресоціалізації неповнолітніх засуджених сприяють також Центри соціальних служб для сім'ї дітей та молоді, які надають соціальні послуги у таких напрямах:

планування роботи щодо забезпечення адресної допомоги неповнолітнім, спрямованої на повернення їх до повноцінного життя та до сімейного оточення;

проведення оцінки потреб у наданні дитині та її сім'ї соціальних послуг;

складання плану соціального супроводу сім'ї (особи), яка перебуває у складних життєвих обставинах;

участь у реалізації пробаційних програм;

сприяння працевлаштуванню, влаштуванню на навчання, допомога в оформленні документів;

створення можливості щодо залучення до роботи з дітьми близького сімейного оточення та місцевої громади;

співпраця з іншими установами та організаціями, що працюють із неповнолітніми, з метою забезпечення професійної допомоги в процесі ресоціалізації та інтеграції.

За потреби центри можуть залучатися до проведення спільного моніторингу особових справ неповнолітніх разом із представниками служб у справах дітей. Послуги надаються як неповнолітньому, так і його батькам або особам, що їх замінюють, орієнтуючись у роботі на сильні сторони родини [11].

Ресоціалізація неповнолітніх включає в себе роботу з їх загального виховання та контроль за їх поведінкою. Індивідуально-профілактична робота являє собою спеціальні заходи з попередження повторних правопорушень, які здійснюються в процесі їх соціальної реабілітації. Чинне законодавство передбачає проведення різних видів роботи різними суб'єктами соціально- педагогічної діяльності, що може забезпечити ресоціалізацію неповнолітніх.

Проте, варто наголосити, що для успішної ресоціалізації необхідна системна взаємодія цих суб'єктів та застосування адекватних їх можливостям та завданням ресоціалізації неповнолітніх засуджених різних форм та методів роботи.

Соціально-педагогічна робота з неповнолітніми засудженими полягає, у тому, щоб створити умови для їх ефективної ресоціалізації та соціально- педагогічної реабілітації. Тому, система заходів виховного характеру має бути направленою на формування особистісних якостей, значимих для життєдіяльності підлітка, активної життєвої позиції, які сприяють інтеграції його в суспільство та на оволодіння необхідними позитивними соціальними ролями, нормами та правилами поведінки в суспільстві.

В науковій літературі виділяють такі принципи соціально-педагогічної реабілітації:

опора на позитивні якості особистості;

реалізація потреби підлітка у самоствердженні;

формування життєвих прагнень, устремлінь на професійне самовизна-чення;

розвиток позитивних інтересів і вищих духовних цінностей; глибока повага і довіра до підлітка;

включення в особистісно значиму суспільно-корисну діяльність.

Ці принципи можуть реалізовувати ряд функцій, зокрема: відновлю-

вальну (відновлення позитивних якостей); компенсаторну (формування в неповнолітнього прагнення компенсувати певний недолік завдяки зусиллю в діяльності в тій галузі, в якій може швидко домагатися успіху); стимулюючу (активізація позитивної суспільно-корисної діяльності); виправну (виправлення негативних якостей підлітків) [3].

Отже, основними завданнями соціально-педагогічної діяльності з неповнолітніми засудженими можна назвати наступні:

подолання негативних особистісних якостей та особливостей соціального середовища, що сприяли вчиненню неповнолітнім правопорушення, надання йому допомоги у ресоціалізації (повноцінному поверненні до суспільства) та у соціальній адаптації;

повернення до правослухняного життя, створення умов для успішної соціалізації, повноцінного фізичного і психічного розвитку, подолання існуючих особистісних проблем і конфліктів з оточенням;

сприяння закріпленню мотивації до законослухняної поведінки; сприяння створенню соціальних умов, необхідних для повноцінної життєдіяльності неповнолітнього.

Як зазначають деякі науковці, підвищення ефективності роботи системи виконання покарань для неповнолітніх неможливо без урахування психологічних особливостей підлітків, без спрямування зусиль персоналу на перебудову світоглядних настанов, зміну ціннісних орієнтацій з асоціальних на соціально прийнятні [9]. Тому, щоб процес ресоціалізації був ефективним, у роботі з неповнолітніми засудженими необхідно враховувати соціальний контроль як потужний соціальний фактор ресоціалізації. Застосування різних форм соціального контролю може змінити соціальну ситуацію неповнолітнього засудженого, створивши умови, за яких він не тільки усвідомлюватиме свої проблеми, а й буде прагнути їх вирішити.

Соціальний контроль є умовою здійснення соціально-психологічної допомоги, який має передбачати зусилля найближчого соціального оточення, спрямовані на попередження девіантної поведінки, покарання у разі вчинення свідомих асоціальних дій, психологічне коригування поведінки, мотивації, ціннісної структури тощо. Варто зазначити, що ефективне здійснення соціального контролю та застосування відповідних впливів можливе за умов, коли аналізуються не лише дії, а й особистість та ставлення до своєї поведінки.

Задля того, щоб процес виховання засуджених неповнолітніх був успішним, необхідно викликати інтерес для такого виправлення у самого підлітка. З метою удосконалення системи виправлення та ресоціалізації засуджених неповнолітніх слід звернути увагу на зарубіжний досвід з цього питання. Цікавим є досвід США, в країні користуються програмами співпраці школи і поліції, широко розповсюджене впровадження рольових ігор в морально-правовому вихованні неповнолітніх. На особистісному рівні передбачається застосування програм профілактичної та корекційної роботи, яка передбачає розробку та впровадження конкретних методів соціального контролю, профілактику, превенцію, а також ресоціалізацію окремих неповнолітніх [10].

У Румунії поширеними є центри перевиховання, які належать до напівзакритих закладів. Міністерство освіти Румунії та Головне управління виконання покарань прийняли нову стратегію освіти для шкіл у рамках виправної системи. Стратегія була направлена на переорієнтацію центрів перевиховання із закладів позбавлення волі в дійсно виховні заклади, де вихованці можуть отримати професійну освіту та професійні навики, де з ними працюють соціальні педагоги, психологи, які мають спеціальну підготовку. Таким чином, групова та індивідуальна ресоціалізація підлітків у Румунії направлені на підвищення рівня соціальної компетентності та її розвиток, а також посилення впевненості підлітків у собі [10].

Тож, можна сказати, що подібні програм можуть слугувати одними з ефективних факторів ресоціалізації неповнолітніх засуджених.

Тому, щоб змінити спрямованість таких неповнолітніх, має бути розроблена програма допомоги в ресоціалізації, яка включає в себе соціально- психологічні та соціально-педагогічні тренінги різної тематики, наприклад:

тренінги з формування здорового способу життя та корисних звичок для мотивування до позитивних змін у власному житті та відмови від шкідливих звичок;

спрямування на життєві погляди і цінності задля формування розуміння важливості правильної постановки цілей та визначення шляхів їхнього досягнення, планування позитивних змін у своєму житті;

розвиток навичок ефективного спілкування щоб сформувати навички конструктивної взаємодії з оточенням та ефективного розв'язання конфліктів; тренінг асертивності задля набуття навички безконфліктного спілкування.

На нашу думку, соціально-педагогічна робота повинна мати гнучку систему заходів, яка передбачає індивідуальний підхід до кожного правопорушника. Соціальна, виховна та психологічна робота із неповнолітніми засудженими повинна бути комплексною та мати реальну практичну спрямованість на навчання, саморозвиток, корекцію негативних психічних станів неповнолітнього. Саме тому, ми розробили мультидисциплінарну модель соціально-педагогічної роботи з неповнолітніми засудженими (Рис. 1). До даної моделі входять:

приклади зарубіжного досвіду, найбільш успішні елементи якого доцільно мультиплікувати й використовувати в соціально-педагогічній роботі з неповнолітніми засудженими у нашій країні;

урахування психологічних особливостей неповнолітніх засуджених;

соціальний контроль за умов аналізу особистості та ставлення до своєї поведінки;

використання структури девіантної поведінки, що розкриває саме специфіку різних типів соціальної дезадаптації і дає їх якісну характеристику та розкриває їх чинники, а також соціально-педагогічну роботу доцільно будувати відповідно до різновиду соціальної дезадаптації;

впровадження різних тематичних тренінгів, які сприятимуть формуванню цілей та визначенню шляхів їх досягнення, планування позитивних змін у власному житті неповнолітнього засудженого. Такі тренінги не є простою сукупністю заходів, - це своєрідна система виховних впливів спеціалістів, що спрямовані на стимулювання власної соціально схвалюваної діяльності підлітка за чітко визначеним планом і відповідними строками виконання.

Таким чином, у соціально-педагогічну роботу з неповнолітніми засудженими має бути інтегровано моральне, правовове, трудове, фізичне, естетичне та етичне виховання. А також у виховний процес мають бути залучені безпосередньо соціальні педагоги, які мають відповідну освіту, знання та навички і це, в свою чергу сприятиме ефективному процесу ресоціалізації неповнолітніх засуджених.

Рис. 1. Мультидисциплінарна модель соціально-педагогічної роботи з неповнолітніми засудженими

Результати дослідження показали, що соціально-педагогічна робота спрямована на переорієнтацію соціального спрямування неповнолітнього, шляхом включення його у нові, позитивно орієнтовані міжособистісні стосунки та види діяльності. Неповнолітні потребують допомоги у становленні самосвідомості та себе у соціальному середовищі, визначенні ціннісних орієнтацій та життєвих цілей і безпосередньо потребують допомоги у ресоціалізації, щоб попередити рецидив.

Висновки

Отже, соціально-педагогічна діяльність відіграє важливу роль у процесі ресоціалізації неповнолітніх засуджених. Ефективне здійснення соціального-педагогічної роботи та застосування відповідних впливів можливе за умов, коли аналізуються не лише дії неповнолітнього засудженого, а й його особистість та ставлення до своєї поведінки. Підвищення ефективності соціально-педагогічної роботи з неповнолітніми засудженими неможливо без урахування психологічних особливостей підлітків, без спрямування зусиль персоналу на перебудову світоглядних настанов неповнолітніх, зміну ціннісних орієнтацій з асоціальних на соціально прийнятні. Тому, наявність посади соціального педагога у службах пробації покращить якість комплексу заходів, який спрямований на відновлення соціального статусу та переорієнтацію соціального спрямування особистості, як ефективне попередження злочинності неповнолітніх.

Перспективи досліджень полягають у розробці та впровадженні нових соціально-педагогічних методів у роботі з неповнолітніми засудженими, якій сприятимуть їх ефективній ресоціалізації.

Література

1. Беца О. В. Впровадження альтернативних видів кримінальних покарань в Україні: Посібник. К.: МП Леся, 2003. С. 116.

2. Головко Н. І. Соціальна профілактика правопорушень: навч. посіб. К.: ДІЇ «Видавничий дім «Персонал», 2017. С.174.

3. Заверико Н. В.. Технології соціально-педагогічної діяльності: навч. посіб. для студентів напряму підготовки «Соціальна педагогіка». Запоріжжя: Запорізький національний університет, 2014. С. 280 .

4. Звєрєва І. Д. Енциклопедія для фахівців соціальної сфери. 2-ге видання, Київ, Сімферополь: Універсум, 2013. С. 536.

5. Кримінально-виконавчий кодекс України. Відомості Верховної Ради України (ВВР), № 3-4, ст. 21. [Електронний ресурс], 2004. Режим доступу до ресурсу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129^ 15.

6. Кутєпов М. Ю. Виправлення та ресоціалізація засуджених неповнолітніх: шляхи вдосконалення. № 1/2020. УДК 343.8.

7. Лобанова А. С., Калашнікова Л. В. Робота з підлітками-девіантами: соціологічний та психологічний аспекти: підручник для студентів вищих навчальних закладів. К.: Вид-во «Каравела», 2017. С. 470.

8. Лютий В. П. Ресоціалізація неповнолітніх, звільнених від відбування покарання з випробуванням. Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді : зб. наук. пр. Т.12. 2008. С. 197-204.

9. Максимова Н. Ю., Красілова Ю. М. Захист прав неповнолітніх засуджених: ресоціалізаційний потенціал. Вісник Пенітенціарної асоціації України. 2020. №. 1. С. 81-89.

10. Можайкіна О. С. Профілактика протиправної поведінки неповнолітніх: аналіз досвіду США та Великобританії. Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 18 : Економіка і право. 2011. Вип. 16. С. 170-177.

11. Положення про програму диференційованого виховного впливу на засуджених «Формування життєвих навичок у неповнолітніх засуджених» [Електронний ресурс]. 2021.

12. Толстоухова С. В., Яременко О. О., Вакуленко О. В. та ін. Технологія роботи з різними категоріями клієнтів центрів соціальних служб для молоді. К.: ДЦССМ, Державний інститут проблем сім'ї та молоді, 2003. С. 88.

References

1. Betsa, O.V. (2003). Vprovadzhennia alternatyvnykh vydiv kryminalnykh pokaran v Ukraini: [Implementation of Alternative Forms of Criminal Punishment in Ukraine]. Posibnyk. K.: MP Lesia - Manual. K.: MP Lesya, 116 [in Ukrainian].

2. Holovko, N.I. (2017). Sotsialna profilaktyka pravoporushen [Social crime prevention in Ukraine]. Navch. posib. K.: DP «Vydavnychyi dim «Personal» - educational manual K.: SE "Publishinghouse «Personal», 174 [in Ukrainian].

3. Zaveryko, N.V. (2014). Tekhnolohii sotsialno-pedahohichnoi diialnosti [Technologies of socio-pedagogical activity]. Navch. posib. dlia studentiv napriamu pidhotovky «Sotsialna pedahohika». Zaporizhzhia: Zaporizkyi natsionalnyi universytet - Teaching manual for students of the "Social Pedagogy" field of study. Zaporizhzhia: Zaporizhzhia National University, 280 [in Ukrainian].

4. Zvierieva, I.D. (2013). Entsyklopediia dlia fakhivtsiv sotsialnoi sfery. [Encyclopedia for specialists in the social sphere]. Kyiv, Simferopol: Universum - Kyiv, Simferopol: Universum, 2, 536 [in Ukrainian].

5. Kryminalno-vykonavchyi kodeks Ukrainy. Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy [Criminal and Executive Code of Ukraine. Information of the Verkhovna Rada of Ukraine]. (n.d.).

6. Kutiepov, M.Yu. (2020). Vypravlennia ta resotsializatsiia zasudzhenykh nepovnolitnikh: shliakhy vdoskonalennia [Correction and resocialization of convicted juveniles: ways of improvement]. UDK 343.8, 1 [in Ukrainian].

7. Lobanova, A.S., & Kalashnikova., L.V. (2017). Robota z pidlitkamy-deviantamy: sotsiolohichnyi ta psykholohichnyi aspekty [Working with deviant adolescents: sociological and psychological aspects]. Pidruchnyk dlia studentiv vyshchykh navchalnykh zakladiv. K.: Vyd-vo «Karavela» - A textbook for students of higher educational institutions. K.: "Caravela" edition, 470 [in Ukrainian].

8. Liutyi, V.P. (2008). Resotsializatsiia nepovnolitnikh, zvilnenykh vid vidbuvannia pokarannia z vyprobuvanniam. Teoretyko-metodychni problemy vykhovannia ditei ta uchnivskoi molodi [Resocialization of juveniles released from probation. Theoretical and methodological problems of raising children and school youth]. Zb. nauk. pr. T.12. - A collection of scientific practices, 197-204

9. Maksymova, N.Yu., & Krasilova, Yu.M. (2020). Zakhyst prav nepovnolitnikh zasudzhenykh: resotsializatsiinyi potentsial [Protection of the rights of juvenile convicts: resocialization potential]. Visnyk Penitentsiarnoi asotsiatsii Ukrainy - Bulletin of the Penitentiary Association of Ukraine, 1, 81-89.

10. Mozhaikina, O.S. (2011). Profilaktyka protypravnoi povedinky nepovnolitnikh: analiz dosvidu SShA ta Velykobrytanii [Prevention of juvenile delinquency: an analysis of the US and UK experience]. Naukovyi chasopys NPU imeni M. P. Drahomanova. Ekonomika i pravo - Scientific journal of the M.P. Drahomanov NPU. Economy and law, 16, 170-177 [in Ukrainian].

11. Polozhennia pro prohramu dyferentsiiovanoho vykhovnoho vplyvu na zasudzhenykh «Formuvannia zhyttievykh navychok u nepovnolitnikh zasudzhenykh» [Regulations on the program of differentiated educational influence on convicts «Formation of life skills in juvenile convicts»]. (n.d.). zakon.rada.gov.ua. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1179- 21#Text [in Ukrainian].

12. Tolstoukhova, S.V., Yaremenko, O.O., & Vakulenko, O.V. (2003). Tekhnolohiia roboty z riznymy katehoriiamy kliientiv tsentriv sotsialnykh sluzhb dlia molodi [Technology of working with different categories of clients of social service centers for youth]. K.: DTsSSM, Derzhavnyi instytut problem simi ta molodi - K.: DCSSM, State Institute of Family and Youth Problems, 88 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru