Теорія і практика ігрового навчання із загальновійськових дисциплін у вищих військових навчальних закладах за практиками провідних країн світу

Впровадження в освітній процес вищих військових навчальних закладів Збройних Сил України технологій ігрового навчання. Тенденції у використанні симуляційного навчання в армійській сфері. Застосування тактичних симуляторів та їх вплив на учбовий процес.

Рубрика Государство и право
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 02.03.2024
Размер файла 303,0 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Львівський державний університет безпеки життєдіяльності

Теорія і практика ігрового навчання із загальновійськових дисциплін у ввнз за практиками провідних країн світу

Станішовський Артур Степанович ад'юнкт

м. Львів

Анотація

У сучасній науці та техніці симуляційне навчання стає все більш важливим компонентом навчальних програм, оскільки його ефективність та релевантність значно збільшуються завдяки сучасним технологіям. Відмінною особливістю симуляційного навчання є його менша залежність від зовнішніх факторів, таких як економічні умови, погода та особовий склад. Це дає змогу навчальним закладам об'єктивно визначити рівень підготовки навчального підрозділу та забезпечити ефективну і якісну підготовку студентів.

Впровадження в освітній процес вищих військових навчальних закладів Збройних Сил України технологій ігрового навчання буде ефективною формою освіти, яка забезпечить активну участь курсантів в становленні офіцера-2030, з урахування трансформації військової освіти до провідних країн світу та надходження сучасного озброєння та військової техніки. Навчальні ігри, дадуть можливість курсантам імітувати реальні ситуації, що сприятиме кращому засвоєнню навчального матеріалу та розвитку практичних навичок.

Автором проаналізовано сучасні тенденції у використанні симуляційного навчання в армійській сфері. Проведене дослідження дозволило визначити ключові переваги використання таких технологій, серед яких ефективність підготовки, зменшення ризику, та підвищення реалізму військового навчання. Наведено специфіку застосування тактичних симуляторів та їх вплив на учбовий процес.

Визначено виразність позитивного впливу симуляційного навчання на якість підготовки військових, зокрема у плані адекватності реакцій на стресові ситуації та ефективності прийняття стратегічних рішень. Встановлено, що використання технології ігрового навчання дозволяє покращити інтерактив- ність та залучення курсантів, сприяючи більш глибокому розумінню та засвоєнню навчального матеріалу.

У цій статті розглядається класифікація, статус досліджень і напрямок розвитку симуляційного навчання в Україні та у провідних країнах світу.

Обумовлена необхідністю інтенсифікації навчального процесу за рахунок впровадження сучасних засобів навчання на користь формування самостійного творчого мислення, умінь та практичних навичок у курсантів.

Ключові слова: ігри, симуляційні тренажери, тактичні дії, моделювання, військовослужбовці, професійна підготовка.

Abstract

Stanishovskyi Artur Stepanovych Associate Professor of Lviv State University of Life Safety, Lviv

THEORY AND PRACTICE OF GAME EDUCATION OF GENERAL MILITARY DISCIPLINES IN HIGH SCHOOLS ACCORDING TO THE PRACTICES OF THE LEADING COUNTRIES OF THE WORLD

In modern science and technology, simulation training is less dependent on the economy, weather and personnel, and can objectively and effectively reflect the training level of the training unit and has a stronger training relevance. Considering this, both in our country and abroad, great importance is attached to the development and application of game learning technology. Game learning technology reflects the modern technical level of society. Along with the rapid development of modern science and technology, integration and communication, the simulation training system is getting better and better, and the role of service and orientation training is getting bigger.

The implementation of game-based learning technologies in the educational process of higher military educational institutions of the Armed Forces of Ukraine will be an effective form of education that ensures active participation of cadets in the formation of officers for 2030. This takes into account the transformation of military education in line with leading countries worldwide and the integration of modern weaponry and military technology. Educational games will provide cadets with the opportunity to simulate real situations, contributing to a better understanding of the educational material and the development of practical skills.

The author has analyzed current trends in the use of simulation training in the military sphere. The conducted research allowed identifying key advantages of utilizing such technologies, including the effectiveness of training, risk reduction, and enhanced realism in military education. The specificity of applying tactical simulators and their impact on the learning process is outlined.

The clarity of the positive impact of simulation training on the quality of military preparedness has been determined, particularly in terms of the adequacy of responses to stressful situations and the effectiveness of making strategic decisions.

It has been established that the use of game-based learning technology enhances interactivity and engagement of cadets, fostering a deeper understanding and absorption of educational material.

This article examines the classification, status of research, and direction of development of simulation training in Ukraine and in the leading countries of the world. It is determined by the need to intensify the educational process due to the introduction of modern teaching tools for the benefit of the formation of independent creative thinking, skills and practical skills in cadets.

Keywords: games, simulation simulators, tactical actions, simulation, military personnel, professional training.

Постановка проблеми

Найважливішою кваліфікаційною характеристикою випускника ВВНЗ є здатність керувати підлеглими підрозділами у різних умовах бойової ситуації. Інакше наслідки низької підготовленості командирів можуть бути під час війни (збройного конфлікту) дуже важкими. Для досягнення цієї компетенції перед вузом постійно виникають два найважливіші проблемні питання: по-перше, об'єктивніше визначати зміст військового навчання; по-друге, вишукувати такі форми і методи навчання, які забезпечували б втілення в життя чітких поглядів на способи ведення тактичних дій і вимог до тактичної підготовки. У зв'язку з вищевикладеним нині гостро постає питання пошуку перспективних форм та методів підготовки висококваліфікованих офіцерів у стінах військового навчального закладу з урахуванням досвіду провідних країн світу.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Загальними проблемами використання новітніх педагогічних технологій, в тому числі активних форм навчання, ігрових методик займалися такі науковці як: Г.Красота-Мороз, С.Первак, В.Л. Романюк, Куруч А.В. та інші. Проте на даний час майже відсутні праці, присвячені симуляційним тренажерам та перевагам їх використання.

Мета статті

Обґрунтувати необхідність застосування ігрових методик у навчанні військовослужбовців в системі професійної військової освіти за практиками провідних країн світу.

Виклад основного матеріалу

Під професійною підготовкою військових фахівців розуміють процес навчання та практичної підготовки військовослужбовців з метою розвитку їх професійних здібностей та навичок, підвищення кваліфікації та готовності до виконання службових обов'язків.

Зростання ролі новітніх технологій навчання викликає необхідність глибокого вивчення, пізнання їх дидактичних можливостей, удосконалення методики викладання. На даний час в науковій практиці виділяють активні та пасивні методи навчання курсантів у ВВНЗ. Активні методи навчання в свою чергу діляться на імітаційні та неімітаційні методи.

Неімітаційні методи навчання включають: активні види лекційних занять, активні види семінарських занять, інтелектуальна розминка, сократична бесіда тощо. освітній ігровий навчання тактичний

Імітаційні методи навчання діляться на ігрові (ділові ігри, рольові ігри, організаційно-діяльна гра)та неігрові (аналіз конкретної ситуації, мозкова атака, круглий стіл). Імітаційно-ігрові методи дозволяють імітувати в ігровій формі і реалізовувати за допомогою ігрових дій в штучностворених педагогічних ситуаціях професіональну діяльність військовослужбовців. Гра і імітація сприяє створенню на навчальних заняттях середовища, яке встановлює позитивне ставлення військовослужбовців до навчально- пізнавальної діяльності [4].

Доцільно дотримуватися низки принципів організації проведення ігрових імітаційних експериментів, серед яких найважливішими є такі [1]:

повне занурення учасників ділової гри в проблематику, моделюємої в грі організаційної системи. Цей принцип означає, що учасники ділової гри протягом усього часу її проведення повинні займатися вивченням та аналізом лише тих питань, які відносяться до цієї гри;

поступовість входження учасників ділової гри до експериментальної ситуації. Суть цього принципу полягає в тому, що всі основні відомості щодо проблеми, що розглядається в грі, гравці одержують не на початку, а в процесі ігрової діяльності. Причому перші цикли гри мають бути максимально спрощені для того, щоб легко освоювалася ігрова діяльність. Ці цикли повинні супроводжуватися лекціями на загальні, а не на конкретні стосовно гри теми. Детальний вивчення всіх матеріалів, які стосуються гри, має базуватися на досвіді роботи учнів в умовах гри. Така послідовність проведення ділової гри дозволяє краще мобілізувати учасників на творчу та продуктивнішу роботу з усіма матеріалами з проблеми, що вивчається [2];

рівномірне навантаження. Реалізація цього принципу означає, що учасники гри отримують щодня нові знання рівними порціями. Дотримання принципу рівномірного навантаження забезпечує підвищення технологічності навчальної гри;

правдоподібність експериментальної ситуації. Цей принцип означає, що ігрова діяльність має бути значною мірою схожа на реальну. Це допомагає учасникам гри краще усвідомити досліджувану проблему, проявляти більше активності та творчого підходу до справи;

Багаторічний досвід переконливо показує, що головною умовою заняття, яка забезпечує його наближення до умов бойової діяльності, є створення відповідних характеру бою ситуації, яка за будь-яких обставин змушувала б тих, хто навчається до необхідних дій в бою.

Відсутність можливості бачити результати своїх дій, а як наслідок і відсутність належної відповідальності в процесі прийняття рішень на занятті -- не дозволяють повною мірою відчути всі психологічні труднощі, які притаманні бойовій ситуації.

Не можна не відзначити і всієї множини припущень та спрощень при проведенні занять (більшість з яких «закладаються» ще при його підготовці), які теж накладають свій негативний відбиток на весь процес навчання і особливо на його ефективність та результативність. До них можна віднести: відсутність реальної розвідки і вплив її результатів на процес прийняття рішення; відсутність реального впливу бойових засобів противника тощо.

Для підвищення ефективності навчання курсантів вмінням та навичкам управління підрозділами при підготовці та веденні тактичних дій необхідна розробка їх комп'ютерних аналогів, які мають базуватися на сучасних математичних моделях тактичних дій, що дозволяють не тільки програвати варіанти тих чи інших рішень, але й досить об'єктивно оцінювати рівень та якість підготовки за посадовим призначенням кожної посадової особи підрозділу.

Важливо відмітити, що одним з ключових елементів нових шляхів ведення війни є швидкий розвиток військових технологій. Країни витрачають значні кошти на дослідження та розробки, щоб залишатися на передньому краю інновацій в таких областях, як кібервійна, штучний інтелект, безпілотні авіаційні системи та передові системи зв'язку.

Зростання оборонного бюджету, а також технологічні розробки в сфері підтримки військової міці та ефективності стимулюють попит на військове моделювання та навчання. Військові всього світу передбачають використання високотехнологічних військових стимуляторів високого розширення для навчання військовослужбовців.

В процесі дослідження проведено аналіз застосування тактичних симуляторів у навчанні особового складу в армії НАТО, який показав, що в арміях провідних іноземних держав наголошується на створенні та впровадженні в практику підготовки офіцерського складу динамічних імітаційних тренажерів (симуляторів). При цьому це здійснюється планомірно в рамках довгострокових програм та спеціально прийнятої концепції щодо використання математичних (комп'ютерних) моделей у ході її проведення. Нині одним із напрямів, що дозволяє повніше досягти навчальних цілей і вирішити розкриті протиріччя, є (як зазначалося) комп'ютеризація процесу навчання курсантів.

Військові США поєднують навчання на основі моделювання з використанням модельованого військового обладнання (PSME) та/чи віртуального військового обладнання (VME). Методи (PSME), такі як тактичний тренажер ближнього бою та авіаційний загальновійськовий тактичний тренажер, для вимірів фізичного середовища, органів управління та сенсорних сигналів танка, літака [6].

Використання готових комерційних відеоігор (COTS) для військової підготовки почало привертати більше уваги у 2000-х роках, коли військові США використовували такі ігри, як America's Army та Full Spectrum Warrior як інструменти навчання. Використання відеоігор для військової підготовки - відносно нова концепція, але останніми роками вона привернула значну увагу.

В США досить відомим тактичним тренажером є система, яка має назву TRACER, що означає «тактично реконфігурована штучна бойова покращена реальність». В рамках симуляції використовуються кілька технологій, наприклад гарнітура Magic Leap, яка прив'язана до процесора рюкзака, симульована зброя від Haptech (формально StrikerVR), яка може забезпечити реалістичний результат завдяки зворотній тактиці зв'язку, відстеженню рук і новому програмному забезпеченню, яке може завантажити солдата в багатокористувацький досвід AR [1].

Magic Leap Horizons спочатку розробляли TRACER в рамках проекту підготовки армії США (ARDST). Тем не менш, управління військово- морськими дослідженнями побачило потенціал TRACER і почало працювати з Naval Surface Warfare Center, командуванням розвитку бойових можливостей армії США, а також з Magic Leap і Haptech Inc, щоб перебудувати проект для роботи з моряками та морськими піхотинцями.

Наприклад, збройним силам Іспанії компанією Indra створено та апробовано на військовослужбовцях симулятор V^rix на основі віртуальної реальності. Система Victrix має інтелектуальне тактичне середовище, яке дозволяє віртуально відтворювати на великому екрані типові ситуації місії, наприклад, просування вулицею у ворожому міському середовищі. Симулятор дозволяє солдатам використовувати власну зброю, наприклад, штурмову гвинтівку H&K G36 іспанських збройних сил, оснащену лазером та системою стисненого повітря для імітації віддачі [1].

Тренажери призначені для проведення різних вправ на спритність та точність, наприклад, на стрільбищі. Вони були модернізовані для імітації застосування нової бойової вогнепальної зброї та містять нові вправи для оптимізації витрати на спорядження. Експеримент проходив наступним шляхом: шістьом солдатам одягли окуляри віртуальної реальності в симуляційній кімнаті. Після цього вони негайно переходять зі своєю справжньою зброєю до міського тактичного сценарію, який повторює місію, до якої вони готуються [5].

Військова влада Німеччини у плануванні військових стандартів освіти та підготовки також сфокусувалась на підході, орієнтованому на компетентність, а не на цілях навчання.

В Німеччині використовують систему AGDUS, яка створює реалістичні ситуації бойової підготовки за допомогою «точного визначення» розташування моделюваної мети та «детального моделювання пошкоджень», що базується на моделях пошкоджень конкретної машини. Дані, пов'язані з лазерною взаємодією, передаються практично в реальному часі в комірку керування пристрою. До цього часу німецька армія використовує кабельну пасивну систему AGDUS. Нові блоки підключаються «бездротовою мережею» до центральної електроніки. Обладнання також містить датчик на даху, який дозволяє виявляти попадання з дахів [5].

Відповідно до різних рівнів застосування військову симуляційну підготовку можна розділити на операційні, тактичні та стратегічні симулятори.

Симуляційне операційне навчання стосується симуляційного навчання для підвищення рівня підтримки роботи обладнання та управління, яке можна розділити на моделювання роботи обладнання та його технічного обслуговування [4].

Тактична симуляційна підготовка розпочинає навчання з відпрацювання командних і злагоджених дій щодо виконання конкретних бойових завдань. Тренування стратегічного моделювання в основному вивчає питання стратегічного рівня, допомагає середньому і старшому командиру в розробці стратегії рішень, а також допомагає сформувати стратегічне мислення.

До основних компонентів симуляційних тренажерів можна віднести наступні (рис.1):

Рис.1. Основні компоненти симуляційних тренажерів

Тренажерна підготовка пропонує широкий спектр переваг, які забезпечують підвищення боєготовності, ефективності та результативності збройних сил.

Ось деякі з них: забезпечення реалістичного середовища навчання, забезпечення безпечного навчання та зниження ризику, навчання за допомогою моделювання в 4 рази швидше, забезпечує адаптацію до нової зброї, надає детальну інформацію та зворотній зв'язок, знижує вплив на навколишнє середовище, робить навчання доступним 24/7, забезпечує технологічну інтеграцію.

На даний час у Збройних Силах України під час підготовки військових фахівців застосовуються лише симуляційні тренажери операційного рівня. Для того щоб визначити готовність впровадження даних практик викладачами ВВНЗ у своїй діяльності провели опитування 35 викладачів. Проведене опитування дало наступні результати:

всі опитуванні викладачі чули про ігрові методики навчання військовослужбовців та вважають доцільним їх впровадження у навчанні загальновійськових дисциплін;

60 % викладачів стикалися на практиці з ігровими методиками навчання військових дисциплін;

у 60 % викладачів дана методика впровадження в освітній процес закладу, в якому вони працюють;

37 % викладачів мають достатньо матеріально-технічного

забезпечення для застосування ігрових методик навчання;

74 % опитуваних вважають, що гейміфікація прискорює навчання;

31 з 35 викладачів готові використовувати ігрові методи навчання під час викладання загальновійськових дисциплін.

Крім того, було проведено опитування 44 курсанти для визначення їх знань про ігрові методики навчання та бажання використовувати у своїй діяльності. Результати опитування показали, що більше 50 % курсантів грають у відео-ігри. Всі з опитуваних курсантів знайомі з ігровими методами навчання, використовували їх та хотіли би їх використовувати під час навчання у ВВНЗ.

Таким чином, можемо рекомендувати тактичні симулятори при навчанні курсантів тактичної підготовки. Можливості симулятора дозволять відпрацьовувати на практиці теми, пов'язані з усіма видами тактичних дій: оборона, наступ, марш, розташування в тощо.

Для того, щоб впроваджувати симулятори в навчання необхідне вдосконалення комп'ютерної навчально-наукової матеріальної бази кафедри та вузу, що дозволить не тільки проводити заняття з тактичної підготовки з роботою на симуляторі, але й можливість використовувати їх за профілем кафедр.

Отже, впровадження сучасних педагогічних технологій та методик професійної підготовки військових фахівців сприятиме поліпшенню опануванням теоретичними та практичними навичками, підвищенню рівня їх готовності до бойових дій у реальних умовах.

Висновки

Основна перевага симуляційного навчання полягає в тому, що воно дозволяє військовим отримати практичний досвід в безпечному середовищі, що зменшує ризик травм та загибелі.

Застосування тактичного симулятора на групових заняттях дозволить досягти наміченої мети з ефективністю, яку неспроможні забезпечити дані заняття у традиційній формі. Цьому сприятиме: максимальне наближення до реальної ситуації; адекватний вплив на управлінські дії учнів застосуванням таких засобів, як: одночасна участь у реальному перебігу часу всіх учнів на ключових управлінських посадах; велика кількість віртуального особового складу, озброєння та військової техніки; дії сил та засобів старшого командира; адекватна реакція на дії віртуального супротивника. Тобто такі прийоми та способи, які раніше були недосяжні за своєю суттю.

В процесі дослідження встановлено готовність викладачів впроваджувати в практику навчання ігрові методи, а студентів бажання їх застосовувати.

Література

1. Красота-Мороз Ганна. Симуляційний тренінг як сучасна педагогічна технологія розвитку компетентностей військовослужбовців сил спеціальних операцій в системі професійної військової освіти. [Електронний ресурс] // Військова освіта. - 2023. - С. 186-195.

2. Куруч А.В. Упровадження інтерактивних методів навчання у закладах вищої військової освіти під час викладання дисципліни військово-соціальна робота. [Електронний ресурс] // Problems of Engineer-Pedagogical Education - 2022.

3. Первак Сергій. Методи активізації пізнавальної діяльності воїнів у дидактичному процесі. [Електронний ресурс] // Реалізація освітніх ініціатив в умовах воєнного часу: вітчизняний та зарубіжний досвід - 2022.

4. Романюк В.Л. Інтерактивні методи навчання як чинник формування іншомовної комунікативної компетентності майбутніх фахівців національної гвардії України. [Електронний ресурс] // Сімдесяті економіко-правові дискусії. - 2022.

5. Indra revolutionizes military training with its new virtual reality-based Victrix simulator. Madrid November 3, 2021.

6. Kai Yao. Simulation Technology and Analysis of Military Simulation Training. Journal of Physics: Conference Series.2021.

References

1. Kracota-Moroz Hanna. (2023). Simulyatsiynyy trening yak suchasna pedahohichna tekhnolohiya rozvytku kompetentnostey viys'kovosluzhbovtsiv sil spetsial'nykh operatsiy v systemi profesiynoyi viys'kovoyi osvity. [Simulation training as a modern pedagogical technology for developing competencies of special operations forces military personnel in the system of professional military education]. Military education.

2. Kuruch A.V. (2022). Uproadzhennya interaktyvnykh metodiv navchannya u zakladakh vyshchoyi viys'kovo'i osviti pid chas vykladannya dyscyplmi viys'kovo-sotsmfna robot. [Implementation of interactive teaching methods in institutions of higher military education during the teaching of the discipline "Military-Social Work]. Problems of Engineer-Pedagogical Education.

3. Pervak Serhii. (2022). Metody aktyvizatsiyi piznaval'noyi diyal'nosti voyiniv u didaktychnomu protsesi. [Activation methods of cognitive activity for soldiers in the didactic process.] Implementation of educational initiatives in wartime conditions: domestic and international experience.

4. Romanuk, V.L. (2022). Interaktyvni metody navchannya yak chynnyk formuvannya inshomovnoyi komunikatyvnoyi kompetentnosti maibutnikh fakhivtsiv Natsional'noyi hvardiyi Ukrayiny. [Interactive teaching methods as a factor in shaping the foreign language communicative competence of future specialists of the National Guard of Ukraine. ] Seventieth Economic-Legal Discussions.

5. Indra (2021). Revolutionizes military training with its new virtual reality-based Victrix simulator. Madrid November 3,.

6. Kai Yao. (2021). Simulation Technology and Analysis of Military Simulation Training. Journal of Physics: Conference Series.2021.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.