Питання цифровізації досудового провадження у стратегічних документах офісу прокурора міжнародного кримінального суду

Дослідження стратегічних документів Офісу Прокурора Міжнародного кримінального суду (ОП МКС, Офісу) для з’ясування розвитку підходів Офісу до цифровізації провадження в МКС та діяльності Офісу. Основні підходи до цифровізації досудового провадження.

Рубрика Государство и право
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 29.02.2024
Размер файла 34,0 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru

цифровізація досудовий провадження

Питання цифровізації досудового провадження у стратегічних документах офісу прокурора міжнародного кримінального суду

Пашковський Микола Іванович кандидат юридичних наук, доцент, науковий співробітник відділу дослідження проблем кримінального процесу та судоустрою, Науково-дослідний інститут вивчення проблем злочинності імені академіка В. В. Сташиса Національної академії правових наук України

Анотація

Численним порушенням міжнародного гуманітарного права та прав людини, вчиненим під час міжнародного збройного конфлікту, спричиненого агресією російської федерації проти України, має бути надана належна правова оцінка, а особи, які відповідальні за вчинення міжнародних злочинів, не повинні уникнути відповідальності. У зв'язку з цим, важливим є забезпечення національного кримінального провадження, що відповідає міжнародним стандартам. У міжнародному кримінальному праві такі стандарти створюються зокрема в діяльності Міжнародного кримінального суду. Одним із сучасних трендів розвитку кримінального провадження є його цифровізація. Метою статті є дослідження стратегічних документів Офісу Прокурора Міжнародного кримінального суду (ОП МКС, Офісу) для з'ясування розвитку підходів Офісу до цифровізації провадження в МКС та діяльності Офісу. Основні підходи до цифровізації досудового провадження в МКС та діяльності ОП МКС відображені у періодичних стратегіях Офісу. Якщо в перших стратегіях Офісу відсутні будь-які згади про цифрові технології чи докази, то починаючи з 2012 року ОП МКС, ідентифікувавши зростання цифрових даних, необхідність розширення експертних можливостей у сфері електронних доказів, постійно визначає розбудову власної технологічної спроможності (цифровізації) як окрему ціль або як завдання у структурі інших цілей. Останні стратегічні документи ОП МКС визнають ключову роль технологій у сучасному розслідуванні й переслідуванні міжнародних злочинів та спрямовані на створення з Офісу глобального технологічного лідера; наголошують на необхідності подальшого розвитку та інтеграції цифрових технологій у кримінальне провадження, а також на важливості створення узгоджених міжнародних стандартів у цій сфері; підкреслюють важливість взаємодії між національними та міжнародними органами у контексті цифровізації кримінального провадження. В статті також порівнюються релевантні положення Стратегічного плану щодо реалізації повноважень органів прокуратури у сфері кримінального переслідування за вчинення міжнародних злочинів на 2023-2025 роки, затвердженого Генеральним прокурором у 2023 році, та формулюються пропозиції з посилення технологічної складової національних розслідувань.

Ключові слова: цифровізація, досудове провадження, Міжнародний кримінальний суд, стратегічні документи, Офіс Прокурора Міжнародного кримінального суду, мережа знань, система управління інформацією та доказами, збереження доказів, платформа для обміну конфіденційною інформацією.

Pashkovskyi Mykola Ivanovych PhD of Legal Sciences, Associate Professor, Researcher of the Department for the Study of Criminal Process and Judicial System Problems, Аcademician Stashis Scientific Research Institute for the Study of Crime Problems, National Academy of Law Sciences of Ukraine, Kharkiv,

THE ISSUE OF THE DIGITALISATION OF PRE-TRIAL PROCEEDINGS IN THE STRATEGIC DOCUMENTS OF THE OFFICE OF THE PROSECUTOR OF THE INTERNATIONAL CRIMINAL COURT

Abstract

The numerous violations of International Humanitarian Law and Human Rights committed during the international armed conflict caused by the aggression of the russian federation against Ukraine must be given a proper legal assessment, and the persons responsible for committing international crimes must not evade responsibility. In this regard, ensuring national criminal proceedings that meet international standards is essential. In international criminal law, such standards are created, particularly in the activities of the International Criminal Court. One of the modern trends in the development of criminal proceedings is its digitalisation. The article aims to research the strategic documents of the Office of the Prosecutor of the International Criminal Court (OTP ICC, Office) to clarify the development of the Office's approaches to the digitalisation of proceedings at the ICC and the Office's activities. The main approaches to the digitalisation of pre-trial proceedings in the International Criminal Court and the activities of the International Criminal Court of the International Criminal Court are reflected in the periodic strategies of the Office. While in the first strategies of the Office, there are no mentions of digital technologies or evidence, since 2012, OP ICC, having identified the growth of digital data, the need to expand expert capabilities in the field of electronic evidence, constantly defines the development of its technological capacity (digitalisation) as a separate goal or as a task within the framework of other goals. The latest strategic documents of the OTP ICC recognise the critical role of technology in the modern investigation and prosecution of international crimes and are aimed at creating a global technological leader from the Office; emphasise the need for further development and integration of digital technologies in criminal proceedings, as well as the importance of creating harmonised international standards in this area; emphasise the importance of interaction between national and international bodies in the context of digitalisation of criminal proceedings. The article also compares the relevant provisions of the Strategic Plan for the implementation of powers of the prosecutor's Office in the field of criminal prosecution for the commission of international crimes for the years 2023-2025, approved by the Prosecutor General in 2023, and formulates proposals for strengthening the technological component of national investigations.

Key words: digitalisation, pre-trial proceedings, International Criminal Court, strategic documents, Office of the Prosecutor of the International Criminal Court, knowledge network, information and evidence management system, preservation of evidence, platform for sharing confidential information.

Постановка проблеми. За даними Офісу Генерального прокурора до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) станом на 5 грудня 2023 року внесено відомості про більш ніж 114 тисяч злочинів агресії та воєнних злочинів, з них 111 566 порушень законів та звичаїв війни, вчинених після 24 лютого 2022 року у зв'язку із міжнародним збройним конфліктом, спричиненим агресією російської федерації проти України [1]. 2 березня 2022 на підставі звернення Литовської Республіки як держави-учасниці Римського статуту Міжнародного кримінального суду (МКС), спільного звернення скоординованої групи інших 38 держав-учасниць (пізніше, впродовж 2022 року до цієї групи доєдналися ще 4 держави-учасниці) та заяв України про визнання юрисдикції МКС згідно з ст. 12(3) РС МКС Прокурор МКС Karim A.A. Khan QC зробив заяву про початок «розслідування ситуації в Україні з 21 листопада 2013 року, охоплюючи, таким чином, будь-які минулі та теперішні звинувачення у воєнних злочинах, злочинах проти людяності чи геноциді, скоєних на будь-якій частині території України будь-якою особою» [2]. Через дію принципу комплементарності як основного для юрисдикційного режиму МКС, оскільки «обов'язком кожної держави є здійснення її кримінальної юрисдикції стосовно осіб, які несуть відповідальність за вчинення міжнародних злочинів» [3], обов'язок з кримінального переслідування за злочини, що охоплюються юрисдикцією МКС, несе Україна. Інші держави, міжнародні та неурядові організації також розпочали у 2022 році розслідування порушень міжнародного права та намагаються всебічно задокументувати злочини цього збройного конфлікту, що призводить до позитивних конфліктів відповідальності, а отже існує ризик як надмірних заходів зі збирання доказів, так і втрати доказів, що вимагає «створення узгодженої системи розподілу відповідальності» [4, с. 63]. З іншого боку, відзначається перевантаження української правоохоронної системи неймовірно великою кількістю подій можливих порушень міжнародного гуманітарного права та прав людини, які потрібно задокументувати й ефективно розслідувати, дефіцит релевантного порушенням практичного досвіду, технічного забезпечення криміналістичних та експертних підрозділів, для збереження, аналізу та обміну доказами. Тому надзвичайно важливим завданням є координація зусиль усіх учасників такої різнорівневої та «різношвидкісної» взаємодії. Офіс Прокурора МКС намагається знаходитися в центрі такої взаємодії для збереження оперативної обізнаності як про події можливих порушень, так і про їх розслідування, що є необхідним для з'ясування прийнятності конкретних справ МКС. Уявляється, що розслідування порушень міжнародного права, міжнародних злочинів, у т.ч., що віднесені до юрисдикції МКС пов'язані з використанням електронних (цифрових) доказів, а узгодження позицій держав, міжнародних і неурядових організацій щодо документування та розслідування міжнародних злочинів, вчинених в Україні, ефективно може бути реалізоване лише через електронні (цифрові) платформи, що обумовлює необхідність дослідження позицій Офісу Прокурора Міжнародного кримінального суду (далі - ОП МКС) з цього приводу, зокрема викладених в його програмних або стратегічних документах.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Окремі питання цифровізації провадження в Міжнародному кримінальному суді і зокрема у діяльності ОП МКС досліджувалися іноземними авторами, зокрема M. Bergsmo, O. Bekou, A. Jones та інш. (щодо використання баз знань), L. Freeman, A. Koenig, V. L. Raquel, Ch. Quilling та інш. (про особливості електронних (цифрових) доказів, у т.ч. доказів з відкритих цифрових джерел), або M. Hailing, G. McIntyre, R. Keydar, K. Richmond, W. Seltzer, H. Spirer, N. Vialle та інш. (про використання алгоритмів, математичних моделей для дослідження окремих доказів, наприклад показань свідків). Українські дослідження обмежуються лише з'ясуванням властивостей доказів в МКС та особливостями процесу доказування у Суді (О., Маник, А. Степаненко, В. Юрчишин та інш.), а щодо розв'язання питання цифровізації кримінального провадження, а саме створення електронного кримінального провадження, обмежені національним рівнем (Н. Глинська, І. Каланча, Д. Клепка, О. Жученко, А. Столітній, В. Шевчук та інш.). Аналіз стратегічних документів ОП МКС на предмет виявлення тенденцій з цифровізації провадження МКС та діяльності Офісу - не проводився (дослідження Д. Росохати «Огляд стратегічних документів Міжнародного кримінального суду на 2023-2025 роки: порядок денний і перспективи» ці питання обходить).

Метою статті є дослідження стратегічних документів Офісу Прокурора Міжнародного кримінального суду для з'ясування розвитку підходів Офісу до цифровізації провадження в МКС та діяльності Офісу.

Виклад основного матеріалу. Для організації та спрямування власної організаційної (інституційної) та процесуальної діяльності Офіс Прокурора розробляє і впроваджує різні програмні та стратегічні документи, частина з них носять виключно внутрішній (закритий) характер (стандартні операційні процедури, керівництва тощо), інші адресовані за межі власне Офісу (трирічні стратегії, звіти, програмні документи (політики) з окремих аспектів діяльності Офісу: реалізації конкретних принципів провадження, участі слідчих і прокурорів на певних стадіях, чи особливостей розслідування окремих категорій міжнародних злочинів. Особливе місце займають трирічні стратегії Офісу, які визначають пріоритетні для його діяльності цілі (а отже - і проблемні сектори роботи Офісу), основні підходи (принципи) та засоби, на які він орієнтуватиметься для досягнення вказаних цілей.

Перші три роки (2003-2006) функціонування Офіс Прокурора Міжнародного кримінального суду присвятив у т.ч. розробці та формуванню перших програмних засад своєї діяльності [5, § 53]. Серед таких напрацювань відсутні конкретні вказівки на цифровізацію провадження в МКС. Перші стандартні операційні процедури та проєкти програмних документів були зосереджені зокрема на питаннях аналізу комплементарності (тобто на оцінці національних кримінальних проваджень, яка впливає на початок і проведення Офісом розслідувань), оцінки джерел доказів, відбору доказів та управління доказами й інформацією з місць злочину [5, § 56, 64]. Так, щодо застосування принципу комплементарності ОП МКС «розробив та прийняв позитивний підхід, що означає, що він заохочує справжнє національне провадження, де це можливо; спирається на національні та міжнародні мережі; і бере участь у системі міжнародного співробітництва», що передбачає, що «велика частина роботи, спрямованої на досягнення цілей Статуту, може відбуватися в національних системах по всьому світу», а «збільшення кількості справжніх розслідувань і судових процесів на національному рівні може добре ілюструвати успішне функціонування Римської системи в цілому», в той час, як «бездіяльність Управління щодо розслідування та судового переслідування [ОП МКС] слід оцінювати як успіх» [5, § 58]. Такий підхід означав зростання обсягу інформації про національні кримінальні провадження, яку повинен був збирати та обробляти Офіс для з'ясування дотримання державами-учасницями вимог комплементарності, хоча в цьому стратегічному документі і не повідомлялося про те, які конкретно ресурси (чи є вони цифровими) використовує Офіс для виконання своїх завдань.

У своїй Стратегії на 2006-2009 роки ОП МКС, ґрунтуючись на принципах: позитивного підходу до комплементарності; цілеспрямованого розслідування та переслідування; і максимізації впливу, прийняв «політику зосередження своїх зусиль на найтяжчих злочинах і на тих, хто несе найбільшу відповідальність за ці злочини», та застосував «послідовний» підхід до відбору, згідно з яким «справи всередині ситуації відбираються відповідно до їхньої серйозності». Додатковими критеріями «тяжкості» злочину були обрані: «масштаби злочинів; характер злочинів; спосіб вчинення злочинів; і вплив злочинів», що, як прогнозувалося, дозволить проводити короткі розслідування, щоб запропонувати швидкі судові процеси, маючи на меті представити весь спектр злочинності [6, § 2(b)]. У цій Стратегії Офіс також оминув увагою будь-які аспекти цифровізації, що вказує на відсутність будь-яких серйозних викликів у цій сфері у 2006 році.

Стратегія ОП МКС на 2009-2012 роки додала ще один, четвертий принцип діяльності Офісу - врахування інтересів жертв. Судові процеси у перших чотирьох справах: The Prosecutor v. Thomas Lubanga Dyilo, The Prosecutor v. Germain Katanga and Mathieu Ngudjolo Chui, The Prosecutor v. Jean-Pierre Bemba, та The Prosecutor v. Bahr Idriss Abu Garda дозволили ОП МКС уточнити свої стратегічні підходи. Зокрема, у частині покращення кримінального переслідування Офіс звернув увагу на необхідність вдосконалення якості доказів обвинувачення і скорочення часу (до 100 робочих днів суду), необхідного для їх представлення; забезпечення того, щоб процеси аналізу, подання та відкриття доказів були оптимізовані та проведені у стандартизований спосіб [7, § 26]. Одним з аспектів стандартизації доказування стало впровадження судовими палатами МКС і Секретаріатом Суду протоколу електронного суду (англ. e-court protocol, далі - протокол е-суду), який встановлює стандарти, за якими учасники процесу готують та надають суду в електронній формі докази, потенційні докази, інформацію про свідків і потерпілих та інші матеріали для цілей судочинства [8, reg. 10(4)]. Протокол е-суду був вперше представлений Секретаріатом МКС 4 квітня 2008 року як Зведена версія Технічного протоколу надання доказів, інформації про важливих свідків та потерпілих в електронному вигляді для їх представлення під час судового розгляду [9], та ґрунтувався на досвіді, отриманому під час першого судового процесу МКС у справі The Prosecutor v. Thomas Lubanga Dyilo. Очевидно, що досягнення цієї мети можливо було із впровадженням ОП МКС комп'ютеризованих систем управління інформацією та доказами.

У цей же період в МКС було апробовано ще один новий цифровий проєкт «Правові інструменти» (англ. «Legal Tools Project»), який наразі включає три сервіси: базу даних про правові інструменти та вебсайт; «Дайджести з питань права та доказів міжнародних злочинів, форм

відповідальності та засобів доказування»; «Case Matrix» - інтегровану з попередніми двома сервісами базу даних для організації інформації та доказів, що стосуються основних міжнародних злочинів, адаптованих до конкретних злочинів, які були вчинені, та відповідних форм відповідальності, з методологією розслідування та судового переслідування міжнародних злочинів [10, с. 716-717].

Затверджений у 2009 році Регламент Офісу Прокурора МКС впровадив оприлюднення Офісом своєї стратегії обвинувачення та його участь у розробці Стратегічного плану Суду, а також за необхідності, оприлюднення програмних документів (англ. policy papers), які відображають ключові принципи та критерії Стратегії обвинувачення [11, reg. 14], визначивши таким чином місце стратегій та програмних документів.

Стратегічний план ОП МКС на 2012-2015 роки містив набагато детальніший опис цілей Офісу, завдань та засобів їх досягнення. Практика розгляду перших справ судовими палатами МКС вказала на необхідність використання обвинуваченням нових видів доказів, а не лише показань свідків: документів (зокрема, фінансових документів), висновків експертів, цифрових доказів [12]. Офіс в рамках стратегічної цілі 2.2 «Подальше підвищення якості та ефективності розслідувань» вперше ідентифікував у своєму стратегічному документі новий тренд: «вибухове зростання доступу до цифрових даних, незалежно від того, надходять вони зі (смарт)телефонів і планшетів, серверів або з можливостей, які пропонує Інтернет», до яких існує «розширений доступ ... у поєднанні з високим ступенем надійності», у зв'язку з чим Офіс визначив як завдання - розширення «власних експертних можливостей у сфері голосового зв'язку, електронних даних і кіберрозслідувань, а також розширення своєї залежності від партнерів, щоб посилити свою здатність збирати альтернативні форми доказів». Також було запропоновано включати до планів розслідування «систематичний перегляд варіантів отримання доказів, альтернативних показанням свідків» з початку кожного розслідування [12, § 44].

Оскільки збільшення видів доказів обумовлює збільшенням їх обсягу, загострилося також питання про покращення аналітичних можливостей Офісу, яке також було ідентифіковано як окреме завдання Стратегії. Стратегія запропонувала: розширення своїх ресурсів для введення та порівняння даних для підтримки аналізу; модернізацію кількох сфер аналізу розслідувань, включаючи телекомунікації, організаційні структури та оцінку джерел шляхом «удосконалення стандартних аналітичних продуктів (звіти про злочини, зв'язки, структури, джерела тощо)», розширення своїх баз даних, щоб «мати всю відповідну інформацію, наприклад, щодо осіб чи інцидентів, краще структуровану та інтегровану для легкого пошуку» («у той час, як PD [підрозділ обвинувачів] досліджуватиме факти для прийняття юридичного рішення, роль аналітиків буде зосереджена на наданні рекомендацій щодо того, які факти насправді були встановлені з достатньою мірою достовірності, де ми все ще стикаємося з прогалинами в доказах, і генеруванні потенційних зачіпок, а також огляді тих зачіпок, які ми ще не використовували») [12, § 45].

Отже, вже в перше десятиліття своєї роботи ОП МКС стикнувся начебто з взаємозаперечними проблемами: недостатністю доказів і необхідністю розширення їх форм та видів, зокрема цифровими доказами, у т.ч. з відкритих цифрових джерел, а з іншого боку - з надмірним обсягом інформації, що надходить до ОП МКС, і потребою її попереднього аналізу, вибірки, упорядкування та оцінки. Очікування збільшення обсягу доказів було обумовлено зміною політики Офісу з кримінального переслідування: від попереднього «цілеспрямованого» підходу до «відкритих, поглиблених розслідувань».

Під час проведення підсумків виконання цієї Стратегії у 2015 році було констатовано зростання здатності збирати докази, окрім заяв, завдяки створенню кіберпідрозділу та технологічної консультативної ради, початковій підготовці слідчих до онлайн-розслідувань та збільшенню можливостей судової експертизи [13, с. 45]h

У наступній Стратегії ОП МКС на 2016-2018 роки була виокремлена Стратегічна ціль 4 «Подальша адаптація можливостей і мережі Офісу щодо проведення розслідувань і обвинувачення до науково-технічного середовища, в якому він працює» та зазначено, що Офіс буде нездатним відповідати вимогам сьогодення, якщо не поєднає інвестиції у власний досвід із розвитком стратегічних партнерств для цілей аутсорсингу (з правоохоронними органами, неурядовими організаціями, науковими установами та іншими партнерами), коли це необхідно, а також для розуміння як технології можуть допомогти йому виконати свій мандат, у зв'язку з цим наголошено на необхідності продовжувати нарощувати потенціал у сфері наукових і технологічних доказів («science- and technology-based evidence»), залучаючи більше експертів у сфері технологій і інвестуючи в спеціалізоване обладнання [13, § 64].

В рамках іншої, дев'ятої, стратегічної цілі «Розроблення з партнерами скоординованої стратегії розслідування та обвинувачення для усунення 1 OTP Strategic plan 2016-2018. The Hague : Office of the Prosecutor of the International Criminal Court, 2015. 62 p. URL: https://www.icc-cpi.int/sites/default/files/iccdocs/otp/EN-OTP_Strategic_Plan_2016-2018.pdf.

прогалини в безкарності» через зв'язок міжнародних злочинів з іншими, пов'язаними злочинами (організованими, транснаціональними, фінансовими, тероризмом), Офіс заявив про готовність обміну з іншими юрисдикціями інформацією та доказами, якими він володіє, що можуть мати відношення до взаємопов'язаних сфер злочинності [13, § 102].

ОП МКС, визнаючи роль множинності ініціатив на глобальному, регіональному та національному рівнях для усунення прогалини безкарності за міжнародні злочини, констатував у цій Стратегії ризики, що виникають у разі збіжності ініціатив через проліферацію різноманітних координаційних платформ, паралельних навчальних програм, баз даних про міжнародні злочини. Тому пропонувалося для нейтралізації вказаних ризиків розробити скоординовану стратегію, яка зміцнює слідчі та обвинувачувальні можливості системи Римського статуту, прикладними елементами якої можуть бути: (і) мережа знань (обміну досвідом) про розслідування і кримінальне переслідування злочинів, що входять до юрисдикції МКС, прикладом якої є Мережа проти геноциду [14]; (іі) збереження доказів за допомогою ініціатив першої служби реагування (наприклад, Justice Rapid Response [15]) та кращого використання технологій; (ііі) база даних про злочини з відкритих джерел для усунення дублювання зусиль, якщо не на етапі збирання інформації, то на етапі її аналізу для полегшення доступу до даних про потенційні злочини, свідків і злочинців (Офіс запропонував національним юрисдикціям доступ до своїх баз відкритих даних та звіти); (iv) платформа для обміну конфіденційною інформацією - створення конфіденційних оперативних інформаційних систем, які повністю дотримуються міжнародно визнаних стандартів прав людини та (міжнародних) правових рамок, наприклад, для запобігання дублюванню дій з однією і тією ж групою свідків або доказів (наприклад, для усунення повторної травматизації), подібною системою є SIENA (Мережевий застосунок Європолу з безпечного обміну інформацією) [16] та інш. [13, § 104-105].

На вирішення питань, пов'язаних із цифровізацією провадження, в наступній Стратегії ОП МКС на 2019-2021 роки, була спрямована стратегічна ціль 5 «Подальше підвищення здатності Офісу ефективно, підзвітно та відповідально управляти своїми ресурсами», зокрема за такими напрямами як удосконалення управлінням інформацією; широкого залучення наукових та технологічних партнерів через обмеженість власних ресурсів МКС; комунікаційна стратегія [17, § 44, 46-47].

Виконання вказаних завдань забезпечувалося структурними реформами в ОП МКС. У січні 2019 року в Офісі було утворено Секцію управління інформацією, доказами та знаннями (Information and Knowledge Management Section, IKEMS), яка об'єднала всі підрозділи управління інформацією та доказами Офісу в одній секції). IKEMS очолює координатор управління інформацією, який підпорядковується безпосередньо Прокурору МКС та об'єднує операції ОП МУС з управління інформацією, знаннями та доказами в один консолідований відділ, який складається з підрозділу інформації та доказів і підрозділу розвитку бізнес-послуг. Аналітики IKEMS інтегруються в об'єднані команди (Unified Teams, UT) - основні структури для виконання основної діяльності ОП МКС, пов'язаної з розслідуванням і переслідуванням, які є міждисциплінарними (до їх складу входять юристи-обвинувачі, слідчі, радник з питань міжнародного співробітництва, аналітики, помічник з управління інформацією, керівник справ, помічники із супроводу судових процесів та інші спеціалісти, якщо це необхідно). Інтегровані команди очолюють старший юрист із судових процесів, керівник слідчої групи й радник з питань міжнародного співробітництва [18, § 123-124].

В поточній Стратегії ОП МКС на 2023-2025 роки перед Офісом як одну зі стратегічних цілей (третя) визначено створення з Офісу глобального технологічного лідера, що є визнанням визначальної ролі технологій у сучасному розслідуванні міжнародних злочинів. Заявлено про революційні зміни використання технологічних інструментів у роботі Офісу, щоб «розширити свою здатність використовувати цифрові, документальні, відео- та аудіоматеріали» шляхом: (і) створення хмарної платформи виявлення, збирання, збереження, аналізу та обробки електронної (цифрової) інформації (англ. the cloud-based e-discovery platform), придатної для використання в будь- яких ситуаціях, з інструментами для збагачення даних, аналітичними інструментами, включаючи штучний інтелект і машинне навчання, за підтримки спеціального відділу електронного виявлення та аналізу даних (e-Discovery and Data Analysis Unit) [19, § 43]; (іі) забезпечення зберігання найширшого спектра цифрових доказів щодо міжнародних злочинів з можливістю ідентифікації аудіо/візуального матеріалу, який має відношення до власних розслідувань МКС і розслідувань, які ведуть органи національної кримінальної юрисдикції [19, § 44]; (ііі) запровадження нової системи управління інформацією, яка підтримує розширений підхід до приймання та збирання великих наборів даних [19, § 45] з розробкою для усіх ситуацій «плану цифрової візуальної архітектури, що включає візуальне представлення доказів, які можна використовувати на етапі судового розгляду та в інформаційно-роз'яснювальній діяльності Офісу» [19, § 45]. Для забезпечення вказаних проєктів планується встановити «ефективні оперативні відносини з ключовими партнерами, здатними надавати великі набори даних (відео- та аудіоматеріали, дані сайтів тощо), включаючи компанії соціальних мереж, неурядові організації та академічні установи», щоб забезпечити приймання, аналіз та перехресне посилання на великі масиви даних. Забезпечити ефективний стратегічний внесок у розробку та впровадження дій у рамках цієї стратегічної цілі має оновлена Технологічна консультативна рада [19, § 45]. Ці положення Стратегії вже реалізуються. В травні 2023 року Прокурор МКС Karim A.A. Khan QC оголосив про запуск розширеної платформи для надання доказів до ОП МКС онлайн та електронною поштою всіма зовнішніми зацікавленими сторонами та свідками («OTPLink») як єдиної точки доступу, яка «спрощує традиційний процес перевірки вручну, дозволяючи Офісу обробляти більші обсяги інформації за допомогою штучного інтелекту (AI) і машинного навчання (ML), щоб запропонувати краще розуміння отриманої інформації, значно скорочуючи час, необхідний для її перегляду та вжиття заходів, з дотриманням міжнародних стандартів обробки доказів, зокрема цифровий ланцюжок зберігання» [20].

Вказані завдання синхронізуються з іншою ідеєю цієї Стратегії - формування ОП МКС як центра («the hub») зусиль з забезпечення відповідальності за міжнародні злочини - «центрального оперативного партнера і ресурсу для національних органів влади в їхніх зусиллях з переслідування міжнародних та інших тяжких злочинів» [19, § 32]. Для цього Офіс намагатиметься створити «форум або платформу з відповідними національними органами влади, за допомогою яких можна створити спільноту практиків для обміну інформацією та досвідом, у тому числі з метою визначення сфер, в яких Офіс може надати підтримку поточним розслідуванням і переслідуванням», а також для розширення діапазону інформації та доказів, якими він ділитиметься з національними органами, щоб допомогти їм (у т.ч. в частині технічної обробки інформації та доказів), а також проактивно надавати державам та іншим суб'єктам (міжнародним організаціям/судовим органам) відповідну інформацію та докази, так і оперативніше відповідати на запити щодо інформації відповідно до статті 93(10) РС МКС [19, § 35-36].

У розвиток цих положень Стратегії ОП МКС розробив проєкт Програмного документа Офісу щодо комплементарності та співробітництва (англ. «Policy on Complementarity and Cooperation») [21]. Оскільки призначення таких програмних документів (політик) Офісу відображати ключові принципи та критерії стратегії судового переслідування [11, reg. 14], цей документ є важливим для розуміння бачення Офісу Прокурора організації співробітництва МКС з державами, що визнали юрисдикцію Суду, та іншими суб'єктами, підсиленого можливостями цифрових технологій. Раніше це бачення транслювалося Прокурором через стратегічні плани Офісу Прокурора, спочатку як одна зі стратегічних цілей («стратегічна ціль 4: посилити комплементарність і співробітництво шляхом зміцнення Римської системи на підтримку МКС та національних зусиль у ситуаціях, що перебувають на стадії попереднього розгляду або розслідування» [12, § 28-29], а потім як складові інших стратегічних цілей [13; 17]. Програмні ж документи в більшості випадків стосувалися або особливості провадження щодо окремих видів злочинів або щодо окремих особливостей діяльності Офісу, наприклад на певних стадіях провадження в МКС [22].

Зважаючи на обмеженість ресурсів, Офіс Прокурора традиційно розвивав позитивну комплементарність (взаємодоповнюваність), тобто спроможність держав, що визнали юрисдикцію суду, самостійно здійснювати кримінальне переслідування осіб, які вчинили злочини, що підпадають під юрисдикцію Суду. Такий підхід позначився на розвитку «зворотного» співробітництва («reverse cooperation»), передбаченого ст. 93(10) Римського статуту МКС («Суд може ... співробітничати з державою-учасницею, що здійснює розслідування або судовий розгляд стосовно діяння, яке становить злочин, що підпадає під юрисдикцію Суду, чи становить тяжкий злочин відповідно до національного законодавства запитуючої держави, та надавати їй допомогу»), окрім того, Суд може надавати допомогу державі, яка не є учасницею Статуту [3, ст. 93(10)(с)].

Якщо раніше ОП МКС залучав партнерів для надання аутсорсних послуг з виконання окремих частин роботи ОП МК, то наразі через посилення своєї технологічної спроможності Офіс планує надавати такі ж послуги державам- учасницям (або виступати процесуальним «містком» для провайдерів технологічних послуг). Такий підхід має вирівняти можливості держав різного технологічного рівня/спроможностей у розслідуванні та переслідуванні нових міжнародних злочинів.

Слід відзначити, що із згаданими завданнями із стратегій ОП МКС перегукуються положення Стратегічного плану щодо реалізації повноважень органів прокуратури у сфері кримінального переслідування за вчинення міжнародних злочинів на 2023-2025 роки, затвердженого Генеральним прокурором у 2023 році, який також містить завдання з цифровізації проваджень щодо міжнародних злочинів, зокрема запровадження таких ІТ-рішень: (і) для розслідування міжнародних злочинів з метою забезпечення найвищої якості збору, збереження та аналізу доказів, а також управління кримінальними провадженнями (E-Case), що має забезпечити ефективну комунікацію між прокурорами та слідчими [23, п. 2.3]; (іі) для управління та ефективної координації зусиль з метою ідентифікації, захисту та якісної підтримки потерпілих і свідків, що має забезпечити ефективну комунікацію між всіма сторонами, долученими до процесів ідентифікації, захисту та підтримки потерпілих і свідків [23, п. 3.6.]; (ііі) для забезпечення постійної взаємодії та обміну інформацією з національними та міжнародними неурядовими організаціями, залученими до процесу документування міжнародних злочинів та/або підтримки потерпілих [23, п. 4.3].

Висновки

Досвід Офісу Прокурора Міжнародного кримінального суду вказує на особливу роль стратегічних та програмних документів: стратегій, політик у діяльності органів, що здійснюють кримінальне переслідування, які крім визначених цілей, завдань, можливих засобів та способів їх досягнення містять також проєктні показники для оцінки можливих ризиків та досягнень. Існування таких документів в Україні дозволить не лише оперативно упорядкувати практику органів кримінального переслідування в частині, не регламентованій КПК України, підвищити рівень доступності й передбачуваності закону (наприклад, з питань пріоритезації розслідування порушень законів та звичаїв війни), але й надати зрозумілий опис ідентифікованих проблем у сфері досудового розслідування та кримінального переслідування, та можливі шляхи їх вирішення, пріоритети у розвитку цієї системи. Тому існування таких стратегічних документів уявляється позитивним явищем. Під час ратифікації Римського статуту МКС і приведення законодавства України у відповідність з ним, імплементації його положень слід враховувати положення також програмних і стратегічних документів органів МКС.

Не викликає сумнівів, що використання сучасних технологічних рішень в кримінальному провадженні є стандартом актуальності системи кримінального правосуддя, дозволяє принципово скоротити ресурсомісткість кримінальних проваджень та підвищити рівень його ефективність, тому кримінальна юстиція потребує комплексної стратегії розвитку у частині забезпечення її інформатизації.

Стратегії ОП МКС демонструють розуміння постійного і стрімкого зростання обсягу інформації, що Офіс повинен оперативно приймати, опрацьовувати, забезпечувати збереження та обмін, забезпечуючи при цьому урізноманітнення форм доказів за умови підвищення їх якості. Одним із перших використаних Офісом способів мінімізації ризиків, пов'язаних із інформацією та доказами, була стандартизація процесів їх збирання, збереження, обробки, аналізу, відкриття і використання, яка наразі доповнюється технологізацією цих процесів, у т.ч. з залученням партнерських організацій. ОП МКС орієнтується на співробітництво і делегування частини своїх завдань (аутсорс) партнерам МКС (міжнародним установам, неурядовим організаціям, науковим установам та інш.), що обумовлено не лише економією ресурсів, але й диверсифікацією можливостей та ризиків. ОП МКС, у зв'язку із сталим розвитком позитивної комплементарності, свідомий щодо взаємозалежності з іншими юрисдикціями (національними і міжнародними) через потребу в оперативному обміні інформацією та доказами, важливими для розслідування та кримінального переслідування міжнародних злочинів або злочинів, пов'язаних з міжнародними.

Уявляється, що запропоновані Стратегічним планом щодо реалізації повноважень органів прокуратури у сфері кримінального переслідування за вчинення міжнародних злочинів на 2023-2025 роки зусилля мають бути синхронізовані зі Стратегією ОП МКС, що дозволить отримати щонайменше уніфіковані рішення для стандартних завдань. Вважаємо, що Департамент протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту, Офісу Генерального прокурора потребує впровадження власної мережі знань (поширеної на підрозділи прокуратури та органів досудового розслідування, відповідальні за переслідування міжнародних злочинів, суди і адвокатів), хмарної платформи для збереження, обробки, аналізу та відкриття доказів, що стосуються міжнародних злочинів, адаптованої до взаємодії зокрема з CICED (Базою даних доказів основних міжнародних злочинів під егідою Євроюсту), МКС та іншими міжнародними механізмами забезпечення відповідальності російської федерації за агресію проти України. З іншого боку, впровадження нових інформаційних (інформаційно-телекомунікаційних) систем потребуватиме змін до ст. 106-1 КПК України та передбачених нею підзаконних нормативно- правових актів. Окрім того, повноцінне використання електронних (цифрових) доказів в кримінальному провадженні є неможливим без адекватного унормування цього виду доказів в КПК України.

Стаття підготовлена на виконання фундаментальної теми «Теоретико- правові проблеми цифровізації кримінального провадження в Україні» (№ державної реєстрації в УкрІНТЕІ: 0121U114401).

Література

Злочини, вчиненні в період повномасштабного вторгнення рф, станом на 05.12.2023. Головна - Офіс Генерального прокурора. URL: https://www.gp.gov.ua/storage/ uploads/93b1fc99-13ab-47bc-bc65-9536f1604f01/warcrime-05122023ua.jpg

2.Statement of ICC Prosecutor, Karim A.A. Khan QC, on the Situation in Ukraine: “I have decided to proceed with opening an investigation.”. International Criminal Court. URL: https://www.icc-cpi.int/news/statement-icc-prosecutor-karim-aa-khan-qc-situation-ukraine-i-have- decided-proceed-opening

Римський статут міжнародного кримінального суду : Статут Міжнар. судів від 17.07.1998 р. : станом на 16 січ. 2002 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_588#Text

Bock S. Das Volkerstrafgesetzbuch in der praktischen Anwendung: Ein Uberblick. Zwanzig Jahre Volkerstrafgesetzbuch. 2023. P. 43-68. URL: https://doi.org/10.5771/9783748936442-43

Report on the activities performed during the first three years (June 2003 - June 2006). Office of the Prosecutor of the International Criminal Court, 2006. 35 p. URL: https://www.icc- cpi.int/sites/default/files/NR/rdonlyres/D76A5D89-FB64-47A9-9821-725747378AB2/143680/ O TP_3 yearreport20060914_Engl ish.pdf

Report on Prosecutorial Strategy. The Hague : Office of the Prosecutor of the International Criminal Court, 2006. 11 p. URL: https://www.icc-cpi.int/sites/default/files/NR/ rdonlyres/ D673DD8C-D427-4547-BC69-2D363E07274B/143708/ProsecutorialStrategy20060914_English.pdf

Prosecutorial Strategy 2009-2012. The Hague : Office of the Prosecutor of the International Criminal Court, 2010. 18 p. URL: https://www.icc-cpi.int/sites/default/files/NR/rdonlyres/ 66A8DCDC-3650-4514-AA62-D229D 1128F65/281506/OTPProsecutorial Strategy20092013.pdf

Regulations of the Registry : of 06.03.2006 no. ICC-BD/03-03-13 : as of 1 August 2018. URL: https://www.icc-cpi.int/sites/default/files/Publications/Regulations-of-the-Registry.pdf

Consolidated E-Court Protocol of International Criminal Court (ICC) - Trial Chamber I of 04.04.2008 in no. ICC-01/04-01/06-1263 (The Prosecutor v. Thomas Lubanga Dyilo, Situation in the Democratic Republic of the Congo). URL: https://www.icc-cpi.int/sites/ default/files/CourtRecords/CR2008_01594.PDF

Bergsmo M., Bekou O., Jones A. New Technologies in Criminal Justice for Core International Crimes: The ICC Legal Tools Project. Human Rights Law Review. 2010. Vol. 10, no. 4. P. 715-729. URL: https://doi.org/10.1093/hrlr/ngq042

Regulations of the Office of the Prosecutor : Regulations of 23.04.2009 no. ICCBD/05-01-09. URL: https://www.icc-cpi.int/sites/default/files/Publications/Regulations-of-the- Office-of-the-Prosecutor.pdf

OTP Strategic plan 2012-2015. The Hague : Office of the Prosecutor of the International Criminal Court, 2012. 45 p. URL: https://www.icc-cpi.int/sites/default/files/iccdocs/otp/OTP- Strategic-Plan-2013.pdf

OTP Strategic plan 2016-2018. The Hague : Office of the Prosecutor of the International Criminal Court, 2015. 62 p. URL: https://www.icc-cpi.int/sites/default/files/iccdocs/ otp/EN-OTP_Strategic_Plan_2016-2018.pdf

Genocide Network. Eurojust. URL: https://www.eurojust.europa.eu/judicial-cooperation/ practitioner-networks/genocide-network

Justice Rapid Response. Justice Rapid Response - Making Justice Possible. URL: https://www.justicerapidresponse.org/

Secure Information Exchange Network Application (SIENA). Europol. URL: https://www.europol.europa.eu/operations-services-and-innovation/services-support/information- exchange/secure-information-exchange-network-application-siena

OTP Strategic Plan 2019-2021. The Hague : Office of the Prosecutor of the International Criminal Court, 2019. 40 p. URL: https://www.icc-cpi.int/sites/default/files/itemsDocuments/ 20190726-strategic-plan-eng.pdf

Independent Expert Review of the International Criminal Court and the Rome Statute System. Final Report. The Assembly of States Parties of the International Criminal Court, 2020. 348 p. URL: https://asp.icc-cpi.int/sites/asp/files/asp_docs/ASP19/IER-Final-Report-ENG.pdf

Office of the Prosecutor Strategic Plan 2023-2025. The Hague : Office of the Prosecutor of the International Criminal Court, 2023. 30 p. URL: https://www.icc-cpi.int/sites/ default/files/2023-08/2023-strategic-plan-otp-v.3.pdf

ICC Prosecutor Karim A.A. Khan KC announces launch of advanced evidence submission platform: OTPLink. International Criminal Court. URL: https://www.icc-cpi.int/news/ icc-prosecutor-karim-aa-khan-kc-announces-launch-advanced-evidence-submission-platform-otplink

Draft Policy on Complementarity and Cooperation. ICC Office of the Prosecutor, 2023. 43 p. URL: https://www.icc-cpi.int/sites/default/files/2023-10/DRAFT-Complementarity- and-Cooperation-Policy-Paper_September-2023%20(1).pdf

Policies and Strategies. International Criminal Court. URL: https://www.icc-cpi.int/ about/otp/otp-policies

Стратегічний план щодо реалізації повноважень органів прокуратури у сфері кримінального переслідування за вчинення міжнародних злочинів на 2023-2025 роки, затверджений Генеральним прокурором 15.09.2023. URL: https://old.gp.gov.ua/ua/file_ downloader.html?_m=fslib&_t=fsfile&_c=download&file_id=236832

References

Zlochyny, vchyneni v period povnomasshtabnoho vtorhnennia rf, stanom na 05.12.2023. Holovna - Ofis Heneralnoho prokurora. URL: https://www.gp.gov.ua/storage/ uploads/93b1fc99-13ab-47bc-bc65-9536f1604f01/warcrime-05122023ua.jpg [in Ukrainian].

Statement of ICC Prosecutor, Karim A.A. Khan QC, on the Situation in Ukraine: “I have decided to proceed with opening an investigation.”. International Criminal Court. URL: https://www.icc-cpi.int/news/statement-icc-prosecutor-karim-aa-khan-qc-situation-ukraine-i- have-decided-proceed-opening

Rymskyi statut mizhnarodnoho kryminalnoho sudu : Statut Mizhnar. sudiv vid 17.07.1998 r. : stanom na 16 sich. 2002 r. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_588#Text [in Ukrainian].

Bock S. Das Volkerstrafgesetzbuch in der praktischen Anwendung: Ein Uberblick.Zwanzig Jahre Volkerstrafgesetzbuch. 2023. P. 43-68. URL: https://doi.org/10.5771/9783748936442-43

Report on the activities performed during the first three years (June 2003 - June 2006). Office of the Prosecutor of the International Criminal Court, 2006. 35 p. URL: https://www.icc- cpi.int/sites/default/files/NR/rdonlyres/D76A5D89-FB64-47A9-9821-725747378AB2/143680/ OTP_3yearreport20060914_English.pdf

Report on Prosecutorial Strategy. The Hague : Office of the Prosecutor of the International Criminal Court, 2006. 11 p. URL: https://www.icc-cpi.int/sites/default/files/NR/ rdonlyres/D673DD8C-D427-4547-BC69-2D363E07274B/143708/ProsecutorialStrategy 20060914_ English.pdf

Prosecutorial Strategy 2009-2012. The Hague : Office of the Prosecutor of the International Criminal Court, 2010. 18 p. URL: https://www.icc-cpi.int/sites/default/files/NR/ rdonlyres/66A8DCDC-3650-4514-AA62-D229D1128F65/281506/OTPProsecutorialStrategy 20092013.pdf

Regulations of the Registry : of 06.03.2006 no. ICC-BD/03-03-13 : as of 1 August 2018. URL: https://www.icc-cpi.int/sites/default/files/Publications/Regulations-of-the-Registry.pdf

Consolidated E-Court Protocol of International Criminal Court (ICC) - Trial Chamber I of 04.04.2008 in no. ICC-01/04-01/06-1263 (The Prosecutor v. Thomas Lubanga Dyilo, Situation in the Democratic Republic of the Congo). URL: https://www.icc-cpi.int/sites/default/ files/CourtRecords/CR2008_01594.PDF

Bergsmo M., Bekou O., Jones A. New Technologies in Criminal Justice for Core International Crimes: The ICC Legal Tools Project. Human Rights Law Review. 2010. Vol. 10, no. 4. P. 715-729. URL: https://doi.org/10.1093/hrlr/ngq042

Regulations of the Office of the Prosecutor : Regulations of 23.04.2009 no. ICCBD/05-01-09. URL: https://www.icc-cpi.int/sites/default/files/Publications/Regulations-of-the- Office-of-the-Prosecutor.pdf

OTP Strategic plan 2012-2015. The Hague : Office of the Prosecutor of the International Criminal Court, 2012. 45 p. URL: https://www.icc-cpi.int/sites/default/files/iccdocs/ otp/OTP-Strategic-Plan-2013.pdf

OTP Strategic plan 2016-2018. The Hague : Office of the Prosecutor of the International Criminal Court, 2015. 62 p. URL: https://www.icc-cpi.int/sites/default/files/iccdocs/ otp/EN-OTP_Strategic_Plan_2016-2018.pdf

Genocide Network. Eurojust. URL: https://www.eurojust.europa.eu/judicial-cooperation/ practitioner-networks/genocide-network

Justice Rapid Response. Justice Rapid Response - Making Justice Possible. URL: https://www.justicerapidresponse.org/

Secure Information Exchange Network Application (SIENA). Europol. URL: https://www.europol.europa.eu/operations-services-and-innovation/services-support/information- exchange/secure-information-exchange-network-application-siena

OTP Strategic Plan 2019-2021. The Hague : Office of the Prosecutor of the International Criminal Court, 2019. 40 p. URL: https://www.icc-cpi.int/sites/default/files/items Documents/20190726-strategic-plan-eng.pdf

Independent Expert Review of the International Criminal Court and the Rome Statute System. Final Report. The Assembly of States Parties of the International Criminal Court, 2020. 348 p. URL: https://asp.icc-cpi.int/sites/asp/files/asp_docs/ASP19/IER-Final-Report-ENG.pdf

Office of the Prosecutor Strategic Plan 2023-2025. The Hague : Office of the Prosecutor of the International Criminal Court, 2023. 30 p. URL: https://www.icc-cpi.int/sites/ default/files/2023-08/2023-strategic-plan-otp-v.3.pdf

ICC Prosecutor Karim A.A. Khan KC announces launch of advanced evidence submission platform: OTPLink. International Criminal Court. URL: https://www.icc-cpi.int/news/ icc-prosecutor-karim-aa-khan-kc-announces-launch-advanced-evidence-submission-platform-otplink

Draft Policy on Complementarity and Cooperation. ICC Office of the Prosecutor, 2023. 43 p. URL: https://www.icc-cpi.int/sites/default/files/2023-10/DRAFT-Complementarity- and-Cooperation-Policy-Paper_September-2023%20(1).pdf

Policies and Strategies. International Criminal Court. URL: https://www.icc-cpi.int/a bout/otp/otp-policies

Stratehichnyi plan shchodo realizatsii povnovazhen orhaniv prokuratury u sferi kryminalnoho peresliduvannia za vchynennia mizhnarodnykh zlochyniv na 2023-2025 roky, zatverdzhenyi Heneralnym prokurorom 15.09.2023. URL: https://old.gp.gov.ua/ua/file_ downloader. html?_m=fslib&_t=fsfile&_c=download&file_id=236832 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Суспільні відносини, котрі забезпечують правильність та законність початку досудового розслідування. Поняття та характеристика загальних положень досудового розслідування. Підслідність кримінального провадження. Вимоги до процесуальних документів.

    курсовая работа [42,1 K], добавлен 19.11.2014

  • З'ясування особливостей характеристики окремих засад кримінального провадження, встановлення критеріїв їх класифікації. Верховенство права, диспозитивність, рівність перед законом і судом. Забезпечення права на свободу та особисту недоторканність.

    курсовая работа [45,0 K], добавлен 30.03.2014

  • Вітчизняні та міжнародні правові основи кримінального провадження щодо неповнолітніх. Особливості досудового розслідування, процесуальні гарантії реалізації прав дітей на даній стадії. Застосування примусових заходів виховного характеру до неповнолітніх.

    курсовая работа [36,5 K], добавлен 15.02.2014

  • Звернення до суду та відкриття провадження в адміністративній справі. Питання, що розглядаються судом, та порядок складання позовної заяви. Постановлення суддею ухвали про відкриття провадження у справі чи відмову від нього. Прийняття судом рішення.

    реферат [62,3 K], добавлен 20.06.2009

  • Невербальні методи діагностики свідомо неправдивих показань допитуваних, механізм їх здійснення та значення для кримінального провадження, в контексті нового КПК України. Проблеми органів досудового розслідування та суду, щодо забезпечення відвертості.

    статья [31,1 K], добавлен 11.12.2013

  • Конституційні принципи судочинства. Зміст та форма кримінального провадження. Забезпечення права на свободу та особисту недоторканність. Повага до людської гідності. Гласність і відкритість судового провадження. Порядок оскарження процесуальних рішень.

    статья [21,6 K], добавлен 17.08.2017

  • Загальна характеристика та призначення апеляційного провадження. Право апеляційного оскарження рішень і ухвал суду, порядок його реалізації. Процесуальний порядок розгляду справи апеляційним судом. Повноваження, рішення та ухвала апеляційного суду.

    курсовая работа [31,2 K], добавлен 05.02.2011

  • Компетенція Конституційного Суду України, умови звернення. Провадження у справах щодо офіційного тлумачення Конституції та законів країни. Підстави для відмови у відкритті конституційного провадження. Приклад ухвали Конституційного Суду України.

    реферат [25,5 K], добавлен 18.11.2014

  • Фактори, які забезпечують якість досудового слідства, забезпечення прав і свобод особи під час досудового провадження. Механізм реалізації керівником слідчого відділу органів внутрішніх справ повноважень, наданих йому кримінально-процесуальним законом.

    реферат [22,7 K], добавлен 08.05.2011

  • Справи окремого провадження, підлягаючі під цивільну юрисдикцію суду. Проблема невичерпності переліку справ, що розглядаються в порядку окремого провадження. Справи про надання права на шлюб або встановлення режиму окремого проживання за заявою подружжя.

    эссе [19,7 K], добавлен 26.10.2014

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.