Правове регулювання обмежень щодо вступу на державну службу в митних та інших державних органах

Размещено на http://allbest.ru

Національна академія внутрішніх справ

Правове регулювання обмежень щодо вступу на державну службу в митних та інших державних органах

Король Валерія Валеріївна аспірант

кафедри публічного управління та адміністрування

Анотація

У статті наголошено на тому, що важливим елементом у визначенні критеріїв та підстав для вступу на публічну (у тому числі державну) службу є доброчесність претендентів, які мають застосовувати її на практиці, відповідати за свої дії та рішення. При вступі на різні види державної служби національним законодавством встановлюються вимоги для того, щоб зменшити ризик прийняття на таку службу не доброчесних працівників. Проте, правове регулювання таких вимог є різним, залежно від виду закону, який здійснює нормативно-правового акту, і не завжди виправданим.

Зазначено, що державної служби в митних органах має специфічну природу, яка робить її вразливою для багатьох форм корупційних проявів, оскільки митники при здійсненні митної справи користуються широкими дискреційними повноваженнями під час взаємодії із особами, що переміщують товари та транспортні засоби через митний кордон України. Дуже часто митники працюють у ситуаціях, коли повний контроль за їх роботою є практично неможливим, що створює сприятливі умови для проявів корупції. Як наслідок, вимоги для осіб, які прагнуть працювати в митних органах мають відповідати таким ризикам.

Виокремлено три категорії державних службовців у широкому їх розумінні, залежно від обсягу дії на них закону «Про державну службу»: 1) ті, на кого цей Закон поширюється у повній мірі; 2) ті, на кого дія цього Закону не поширюється; 3) ті, проходження державної служби яких мають деякі особливості, зокрема, у Державній митній службі. Розкрито зазначені особливості та констатується, що незважаючи на їх наявність в Митному кодексі, цей кодифікований акт цілісного та завершеного інституту державної служби в митних органах не формує. Як наслідок, необгрунтованою залишається необхідність виділення служби в митних органах від її проходження відповідно до загальних норм законодавств про державну службу.

На підставі аналізу діяльності правоохоронних органів у сфері протидії правопорушенням в митних органах, запропоновано нову редакцію положень Митного кодексу стосовно обмеження при вступі на державну митну службу у вигляді притягнення претендента до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, пов'язаних з корупцією.

Ключові слова: митна служба, вступ на державну службу в митних органах, корупція, державна служба, обмеження при вступі на державну службу.

Abstract

Legal regulation of restrictions regarding admission to civil service in customs and other government bodies

Korol Valeria Valeriivna Graduate student of the Department of Public Management and Administration, National Academy of Internal Affairs

The article emphasizes that an important element in determining the criteria and grounds for entering the public (including state) service is the integrity of the applicants, who must apply it in practice, be responsible for their actions and decisions. When entering various types of public service, national legislation establishes requirements in order to reduce the risk of accepting dishonest employees for such service. However, the legal regulation of such requirements is different, depending on the type of law implementing the regulatory act, and is not always justified.

It is noted that the civil service in the customs authorities has a specific nature that makes it vulnerable to many forms of corruption, since customs officials use wide discretionary powers when dealing with persons moving goods and vehicles across the customs border of Ukraine. Very often, customs officers work in situations where complete control over their work is practically impossible, which creates favorable conditions for manifestations of corruption. As a result, the requirements for individuals seeking to work in customs must meet such risks.

Three categories of civil servants in their broad sense are distinguished, depending on the scope of the Law "On Civil Service" on them: 1) those to whom this Law applies in full; 2) those to whom this Law does not apply; 3) those whose civil service has some peculiarities, in particular, in the State Customs Service. The specified features are disclosed and it is stated that despite their presence in the Customs Code, this codified act does not form a complete and complete institution of public service in the customs authorities. As a result, the need to separate service in the customs authorities from its passage in accordance with the general norms of legislation on civil service remains unjustified.

On the basis of the analysis of the activities of law enforcement agencies in the field of combating offenses in customs bodies, a new version of the provisions of the Customs Code regarding restrictions on entering the state customs service in the form of bringing the applicant to administrative responsibility for the commission of administrative offenses related to corruption is proposed.

Keywords: customs service, admission to public service in customs authorities, corruption, public service, restrictions on admission to public service.

Вступ

Постановка проблеми. Людина завжди була основним ресурсом будь-якого інституту, будь-якої організації.

При правильному управлінні персоналом, при правильному управлінні людськими ресурсами організація почне процвітати. Те саме стосується державного сектору.

Державні службовці відіграють життєво важливу роль у функціонуванні демократії. Вони несуть відповідальність за впровадження політики та програм уряду та надання ряду публічних послуг населенню.

Однак їх робота часто складна і вимагає високого рівня відданості, професіоналізму та чесності, що, у свою чергу, вимагає встановлення суворих вимог для кандидатів на вступ до державної служби.

Ключовим елементом у цьому контексті є доброчесність державних службовців, які мають застосовувати її на практиці, відповідати за свої дії та рішення. У зв'язку з цим при вступі на різні види державної служби встановлюються відповідні вимоги для того, щоб зменшити ризик прийняття на таку службу не доброчесних працівників.

Водночас, правове регулювання таких вимог є різним, залежно від виду закону, який здійснює нормативно-правового акту, і не завжди виправданим.

Актуальним з цієї точки зору є дослідження порівняльне правове регулювання обмежень щодо вступу на державну службу в митних та інших державних органах.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Важливі аспекти дослідження питань проходження державної служби, у тому числі в митних органах, здійснювали Є.В. Додін, Т.О. Коломоєць, О.М. Мельник, Д.В. Приймаченко, Г.Ю. Разумей, О.І. Ткачук, В.І. Щербина та ін.

Однак наукові здобутки стосовно обмежень щодо вступу на державну службу в митні та інші державні органи остаточно не систематизовані з урахуванням змін до діючого законодавства.

Мета статті - дослідження цивільної безпеки в умовах гібридної війни у міжнародному вимірі, а також визначення заходів щодо її забезпечення.

Виклад основного матеріалу

Державна служба - це система органів, створена для роботи в інтересах громади та країни, діяльність якої у сучасних умовах спрямована на посилення демократії через прозорість, участь і підзвітність на кожному рівні системи та в кожному секторі суспільства. Через відкрите обговорення та діалог між тими, хто обраний або призначений приймати рішення і тими, кого ці рішення стосуються, державна служба надає громадянам можливість об'єднатися та внести зміни на місцевому чи національному рівнях через ефективне представництво.

Державна служба -- це, перш за все, надання послуг, їх підтримка та розвиток, нагляд, перевірка якості та оцінка. Службовці надають свої послуги багатьом людям, які потребують допомоги, у різних сферах, включаючи соціальне забезпечення, охорону здоров'я, правоохоронні органи та системи правосуддя. правопорушення державний митний україна

Перебуваючи на такій службі, необхідно враховувати багато різних етичних міркувань: призначення послуги, чи вона здійснюється для особистої вигоди чи для покращення суспільства в цілому. Вагомим у цьому контексті є дотримання принципів доброчесності.

Природа державної служби в митних органах робить її вразливою для багатьох форм корупційних проявів - від отримання неправомірної вигоди до менш небезпечних корупційних та пов'язаних з корупцією правопорушень. Загально відомо, що митники, навіть на нижчому рівні своєї діяльності, користуються широкими дискреційними повноваженнями і щодня спілкуються з перевізниками, які мають економічний стимул впливати на їхні рішення. Крім того, дуже часто митники працюють у ситуаціях, коли повний контроль за їх роботою є практично неможливим, що створює сприятливі умови для проявів корупції.

Тут слід враховувати також невисоку оплату праці та складні її умови тощо і тому митна служба продовжує сприйматися як одна з найбільш корумпованих сфер владної діяльності. Як неодноразово відмічали у своїх дослідженнях фахівці, є небагато державних органів, у яких є передумови для корупції є такими зручними, як у митних органах.

Наразі не бракує приписів, норм чи стандартів щодо проходження державної служби.

Аналіз положень глави 79 Митного кодексу України «Проходження служби в митних органах» дозволяє зробити висновок, що працівники митних органів, на яких покладено виконання завдань державної митної справи, є посадовими особами митних органів, які мають статус державних службовців, при першому прийнятті на таку службу приймають Присягу державних службовців. Також зазначається, що правове становище таких осіб визначається цим Кодексом, а в частині, не врегульованій ним, - законодавством про державну службу та іншими актами законодавства України.

В свою чергу, ст. 3 Закону України «Про державну службу» [1] виділяє три категорії державних службовців у широкому їх розумінні: 1) ті, на кого цей Закон поширюється - державні службовці Секретаріату Кабінету Міністрів України, центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів прокуратури, органів військового управління, органів дипломатичної служби інших державних органів, перелік яких чітко не встановлений; 2) ті, на кого дія цього Закону не поширюється: Президент України, особи, які займають політичні посади, вищі посадові особи державних органів, депутат усіх рівнів, судді, прокурори, військовослужбовці військових формувань, осіб рядового і начальницького складу правоохоронних органів та працівників інших органів, яким присвоюються спеціальні звання, та інші службовці, перелік яких є виключним; 3) ті, проходження державної служби яких мають деякі особливості (Державна митна служба та Державна податкова служба).

Які ж положення містить митне законодавство стосовно таких службовців? Ст. 569 Митного кодексу визначає, що працівники митних органів, на яких покладено виконання завдань по здійсненню митної справи, організаційного, юридичного, кадрового, фінансового, матеріально-технічного забезпечення діяльності митних органів, є посадовими особами митних органів, є державними службовцями. Правове становище цих осіб визначається цим Кодексом, а в частині, не врегульованій ним, - законодавством про державну службу, іншими законами України [2]. Виходячи з цього, державні службовці, які здійснюють митну справу, вступають у митні правовідносини від імені держави, можуть безпосередньо застосувати заходи, необхідні для виконання законних вимог, з якими вони виступають. Саме тому до категорії посадових осіб законодавець відніс державних службовців митної служби України, які здійснюють митну справу, а не тільки тих, на яких законами або іншими нормативними актами покладено здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій. Норми МК України, як спеціального нормативного акта, не суперечать Закону України "Про державну службу", а розширюють поняття посадової особи, включивши до цієї категорії працівників митних органів, спеціалізованих митних установ та організацій, які здійснюють митну справу (тобто реалізують функції держави) і яким присвоєно спеціальні звання. Ці працівники є представниками влади. Інші працівники митної служби, які не здійснюють митну справу, організаційно-розпорядчі або консультативно-дорадчі функції, але яким присвоєно спеціальні звання, не є ні посадовими особами, ні державними службовцями [3].

Слід погодитись з думкою. Д. Приймаченка про те, що сучасний стан здійснення митної справи в Україні свідчить про низку негативних тенденцій, які зумовлені фактично організаційними та структурними реорганізаціями національної митної системи, як-от: утворення Державної фіскальної служби України, її реорганізація шляхом утворення Держмитслужби України з подальшим утворенням на її основі єдиної юридичної особи. Серед цих негативних тенденцій можна виділити такі: необгрунтоване віднесення до розряду другорядних ключових і класичних функцій митних адміністрацій (застосування заходів нетарифного регулювання, організація та контроль за здійсненням транзитних перевезень, ведення митної статистики тощо); недостатність і обмеженість організаційного та кадрового забезпеченням митних органів, фінансування їх за залишковим принципом тощо [4].

Продовжимо порівняльний аналіз норм, що визначають умови вступу на службу в митні та інші державні органи. Так, на відміну від положень Митного кодексу України статтею 19 Закону України «Про держслужбу» встановлено вимоги до кандидатів на посаду, залежно від її категорії, щодо ступеня вищої освіти: «А» і «Б» не нижче магістра, «В» - бакалавра, молодшого бакалавра. По-друге, на відміну від положень Митного кодексу України, де визначені неконкретні вимоги до претендентів у вигляді володіння діловими та моральними якостями та станом здоров'я, у Законі «Про державну службу» передбачені також вимоги щодо особи, яка не повинна: бути позбавлена судом права займатися діяльністю, пов'язаною з виконанням функцій держави, або займати відповідні посади; мати іноземне громадянство; підпадати під заборону, встановлену Законом України «Про очищення влади».

Окремо слід зупинитись на досвіді порушень антикорупційного законодавства. Відповідно до положень митного законодавства на державну службу до митних органів не можуть бути прийняті особи, які протягом року, що передував їх зверненню до вступу на митну службу, притягувалися до адміністративної відповідальності «за вчинення корупційних діянь та інших правопорушень, пов'язаних з корупцією».

Положення Закону «Про державну службу» є значно суворішими - притягалась до адміністративної відповідальності за правопорушення, пов'язане з корупцією, протягом останніх трьох років.

З цих законодавчих формулювань виникає низка суперечливих та спірних моментів. По-перше, притягнути за вчинення корупційного правопорушення до адміністративної відповідальності неможливо, оскільки відповідно до положень антикорупційного законодавства корупційним є таке правопорушення, що містить ознаки корупції, за яке законом встановлено кримінальну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність [5]. Як бачимо, адміністративна відповідальність за такі діяння не передбачена і тому не може бути виявлена при вступі на державну митну службу. По-друге, незрозумілою є різниця у давності притягнення до такої відповідальності - один рік для митної служби і три роки для державної служби. Як свідчить практика правоохоронної діяльності Державного бюро розслідувань, у 2021 році ними здійснювалось розслідування у 636 кримінальних провадженнях у сфері митного контролю. Повідомлено про підозру 124 особам, до суду направлено обвинувальні акти у 106 кримінальних провадженнях, встановлено збитків понад 175 млн грн. У 2022 році серед 293 направлених до суду обвинувальних актах за фактами корупційних правопорушень до відповідальності притягнуто 362 особи, з них 27 - митники. Наприклад до суду направлено обвинувальні акти щодо: начальника митного посту «Рені» Одеської митниці; виконувача обов'язків начальника митного поста «Одеса-автомобільний» Одеської митниці та інших. За результатами досудового розслідування кримінальних правопорушень у бюджетній сфері до суду направлено обвинувальні акти у 35 кримінальних провадженнях стосовно 60 осіб (працівники Державної митної служби України - 11). Протягом січня-вересня 2023 року виявлено 70 кримінальних корупційних правопорушень, вчинених посадовими особами територіальних органів Держмитслужби, за якими повідомлено про підозру 85 посадовим особам. Визнано судом винними у вчиненні кримінального правопорушення 4-ох посадових осіб митних органів. Отримано 16 подань спеціально уповноважених суб'єктів у сфері протидії корупції щодо проведення службового розслідування, проведено 13 службових розслідувань та 1 перевірка [6].

Все це свідчить, що більш високі корупційні ризики на державній службі є в митних органах і тому у підході до вимог для вступу на таку службу слід бути більш виваженими, а відповідні строки правильного формулювання та коригування.

У цілому, як відзначають фахівці, корупційні показники, і як наслідок вимоги до кандидатів на посади у митні органи, можна зменшити шляхом реалізації таких завдань:

- попередження корупційних зловживань у митній сфері;

- впровадження у життя механізмів, які створюватимуть перешкоди публічним особам здійснювати корупційні дії;

- чітке дотримання нормативно-правових приписів щодо відповідальності посадових осіб за скоєння корупційних зловживань у митній сфері;

- застосування ефективних інструментів відшкодування шкоди, що виникла внаслідок корупційних дій;

- моніторинг результативності заходів, спрямованих на попередження та усунення наслідків здійснення корупційних дій;

- здійснення дій, спрямованих на заміщення посад непідкупними особами,що буде знижувати рівень корупції та сприяти розвитку митної галузі загалом;

- підвищення рівня інформованості населення про корупційні дії у митних органах, зокрема висвітлення цієї тематики в засобах масової інформації;

- формування у суспільстві свідомості, спрямованої на антикорупційне мислення населення [7].

Поряд з цим, протидія корупції в митних органах повинна передбачати здійснення таких заходів:

- розробка концептуальних засад антикорупційної політики в митній сфері;

- прийняття кодексу етичної поведінки працівника митної сфери відповідно до потреб антикорупційної політики;

- ефективна реалізація принципу рівності усіх перед законом у контексті зниження градусу корупції;

- забезпечення рівної відповідальності за корупційні дії не лише для фізичних, але й дня юридичних осіб;

- забезпечення відсутності імунітету від корупційних дій дня посадовців, враховуючи керівників найвищих рангів;

- розмежування повноважень органів, язі здійснюють антикорупційну діяльність;

- активізація громадськості до протидії корупційним діянням;

- широке інформування громадськості про випадки корупції в митних органах [8].

Тільки комплексних відхід до вирішення розглядуваної проблеми може гарантувати належний результат.

Висновки

Незважаючи на наявність в Митному кодексі глави 79, яка визначає порядок проходження служби в митних органах, її норми права не утворюють системного, цілісного та завершеного інституту державної служби в митних органах, оскільки регулюють його лише фрагментарно, з великою кількістю банкетних норм до закону «Про державну службу». Як наслідок, необґрунтованою залишається необхідність виділення служби в митних органах від її проходження відповідно до загальних норм законодавств про державну службу.

Положення митного законодавства (ч. 3 ст. 570 Митного кодексу України) стосовно того, що на державну службу до митних органів не можуть бути прийняті особи, які протягом року, що передував їх зверненню до вступу на митну службу, притягувалися до адміністративної відповідальності «за вчинення корупційних діянь та інших правопорушень, пов'язаних з корупцією», потребують корегування, а саме - виключення з такої підстави притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення корупційних діянь , та збільшенням строку давності притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, пов'язаних з корупцією, до трьох років.

Література

1. Про державну снужбу : Зазон Узраїни від 10 грудня 2015 р. № 889-VIII.

2. МіпшіП зодезс Узраїни від 13 березня 2012 р. № 4495-VI.

3. ПреПмазецзо Д.В. Зазоцооавство вро брохоожецця снужби брацівцезаме метцої снужби: сбіввіоцошецця аагаеьцого та све^аньного. В^низ Заборіаьзого цаціоцаеьцого університету. Юридичні наузи. 2009. № 1. С. 110-116.

4. ПреПмазецзо Д. В. Правове регуеювацця встуву на державну снужбу в митні органи Узраїни: сузасцеП стан та берсбезтеве / Д. В. ПреПмазецзо, Д. Д. ПреПмазецзо. Правова возиція. 2020. № 1 (26). С. 68 - 76.

5. Про аабобігацця зорувції: Зазон Узраїни від 14.10.2014 № 1700-VII. Відомості Верховної Ради Узраїни. 2014. № 49. Ст. 2056.

6. Звіт вро діяньтс^ Державного бюро розсн^ва^. URL: https://dbr.gov.ua/reports/.

7. Кустова Т. Формування й реалізація антикорупційної політики в системі державної служби України: сучасний стан та шляхи вдосконалення // Державне управління та місцеве самоврядування. 2019. Вип. 3(42). С. 137--143.

8. Ліпенцев А. В., Войтик О. Є., Мазій Н. Г. Протидія корупції в митних органах у контексті забезпечення ефективності публічного управління //Ефективність державного управління : зб. наук. пр. Вип. 1(66) : у 2 ч. Ч. 1 / за заг. ред. чл.-коу. НАи України В. С Загорського, доц. А. В. Ліпенцева. Львів :ЛРІДУ НАДУ, 2021. C. 11--21. (DOI: https://doi.org/10.33990/2070-4011.66.2021.233437).

References

1. Pro Pro derzhavnu sluzhbu : Zakon Ukrayiny vid 10 hrudnya 2015 r. № 889-VIII. [About Civil service: Law of Ukraine dated December 10, 2015 No. 889-VIII]. (n.d.). zakon.rada.gov.ua. Retrieved from https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/889-19#Text [in Ukrainian].

2. Mytnyy kodeks Ukrayiny vid 13 bereznya 2012 r. № 4495-VI. [Customs Code of Ukraine dated March 13, 2012 No. 4495-VI.]. (n.d.). zakon.rada.gov.ua. Retrieved from https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/4495-17#n4128 [in Ukrainian].

3. Pryymachenko D.V. (2009) Zakonodavstvo pro prokhodzhennya sluzhby pratsivnykamy mytnoyi sluzhby: spivvidnoshennya zahal'noho ta spetsial'noho. [Legislation on the completion of service by employees of the customs service: the ratio of general and special]. Visnyk Zaporiz'koho natsional'noho universytetu. Yurydychni nauky. [Bulletin of Zaporizhzhya National University. Legal sciences]. 1. 110-116 [in Ukrainian].

4. Pryymachenko D. V. (2020) Pravove rehulyuvannya vstupu na derzhavnu sluzhbu v mytni orhany Ukrayiny: suchasnyy stan ta perspektyvy [Legal regulation of entry into the civil service in the customs authorities of Ukraine: current state and prospects] D. V. Pryymachenko, D. D. Pryymachenko. Pravova pozytsiya [Legal position]. 1 (26). 68 - 76 [in Ukrainian].

5. Pro zapobihannya koruptsiyi: Zakon Ukrayiny vid 14.10.2014 № 1700-VII. [On prevention of corruption: Law of Ukraine dated 14.10.2014 No. 1700-VII.]. (n.d.). zakon.rada.gov.ua. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n4128 [in Ukrainian].

6. Zvit pro diyal'nist' Derzhavnoho byuro rozsliduvan'. [Report on the activities of the State Bureau of Investigation.] Retrieved from: https://dbr.gov.ua/reports/[in Ukrainian].

7. Kustova, Т. (2018). Formuvannya I realizatsiya antykoruptsiynoyi polityky v systemi derzavnoyi sluzby Ukrainy: suchasnyy stan ta shlyahy vdoskonalennya. Derzavne upravlinnya ta mistseve samovryaduvannya, Issue 3(42), pp. 137-143 [in Ukrainian]

8. Lipentsev, A. V., Voytyk, O. Ye., Maziy, N. V. (2021). Protydiia koruptsii v mytnykh orhanakh u konteksti zabezpechennia efektyvnosti publichnoho upravlinnia. Efficiency of Public Administration,Issue 1(66), pp. 11-21. (DOI: https://doi.org/10.33990/2070-4011.66.2021.233437) [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru