Інформаційні технології забезпечення кримінологічної політики

Размещено на http://www.allbest.ru

Інформаційні технології забезпечення кримінологічної політики

Подільчак Ольга Миколаївна кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри правового забезпечення безпеки бізнесу факультету міжнародної торгівлі та права, Державний торговельно-економічний університет, м. Київ,

Дунаєва Тетяна Євгенівна кандидат юридичних наук, науковий співробітник відділу дослідження проблем кримінального процесу та судоустрою Науково-дослідний інститут вивчення проблем злочинності імені академіка В.В. Сташиса Національної академії правових наук України, м. Харків

Кулик Катерина Дмитрівна кандидат юридичних наук, доцент, асистентка кафедри кримінально-правової політики, Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого, м. Харків,

Анотація

У статті проаналізовано запровадження нових інформаційних технологій дослідження правопорушень, сучасних концептуальних підходів розгляду економічних, політичних, правових і соціальних показників та факторів злочинності,

Зазначено, що ефективна кримінологічна політика держави має ґрунтуватися на достовірних, актуальних даних щодо рівня, тенденцій та детермінант злочинності, що потребує запровадження сучасних інформаційних технологій дослідження злочинності. Підкреслено, що на сучасному етапі розвитку держави перед правоохоронними органами і кримінологічною наукою гостро постає питання про обґрунтування ідеї застосування великих даних, систем штучного інтелекту та інформаційно- комунікаційних систем з метою отримання кримінологічної інформації, запобігання злочинам, підвищення якості кримінального судочинства. Необхідним заходом інформаційного забезпечення кримінологічної політики є постійний моніторинг криміногенної ситуації. Такі дії дозволяють швидко реагувати на зміни та оперативно приймати рішення, необхідні для забезпечення громадської безпеки. Констатовано, що основні завдання сучасних інформаційних систем та методик спрямовані на фіксацію посткримінальних подій - розшук злочинця, розслідування злочину, збір та узагальнення даних кримінально-правової, судової та кримінально-виконавчої статистики. Формування релевантної кримінологічної політики неможливо без даних, наданих такими інформаційними системами. Разом з тим, автори наголошують, що все більшого розвитку і затребуваності набувають системи, здатні не лише зберігати інформацію, а й здійснювати профайлінг, прогнозувати делінквентну поведінку та місця вчинення можливих правопорушень. Розробка і застосування таких систем повинні здійснюватися з дотриманням прав людини на таємницю приватного та сімейного життя, захисту персональної інформації тощо.

Обґрунтовано, що застосування новітніх інформаційних систем є визначальним фактором успішного розвитку не тільки економічної, технічної, правової та наукової сфер людської діяльності, а й основою формування кримінологічної політики держави.

Ключові слова: кримінологічна політика, інформаційні технології, дослідження злочинності, інформаційні системи, інформаційні методики, статистика злочинності, цифровізація, кримінологічна інформація, злочинність.

Podilchak Olha Mykolaivna PhD in Law, associate professor, associate professor of the Department of Legal Support of Business Security, Faculty of International Trade and Law, State University of Trade and Economics, Kyiv,

Dunaieva Tetiana Yevgenivna PhD in Law, researcher at the Department of Criminal Procedure and Judiciary Research, Academician Stashis Scientific Research Institute for the Study of Crime Problems National Academy of Law Sciences of Ukraine, Kharkiv

Kulyk Kateryna Dmytrivna PhD in Law, assistant professor, associate professor of the Department of Criminal and legal policy, Yaroslav Mudryi National Law University, Kharkiv

INFORMATION TECHNOLOGIES FOR CRIMINOLOGICAL

POLICY SUPPORT

Abstract

The article analyzes the introduction of new information technologies for the study of offenses, modern conceptual approaches to the consideration of economic, political, legal and social indicators and factors of crime,

It is noted that an effective criminological policy of the state should be based on reliable, timely data on the level, trends and determinants of crime, which requires the introduction of modem information technologies for crime research. The author emphasizes that at the current stage of the development of the state, law enforcement agencies and criminological science are faced with the acute issue of substantiating the idea of using big data, artificial intelligence systems and information and communication systems with a view to obtaining criminological information, preventing crime and improving the quality of criminal proceedings. A necessary measure of information support for criminological policy is constant monitoring of the criminogenic situation. Such actions enable a quick response to changes and prompt decision-making necessary to ensure public safety. It is stated that the main tasks of modern information systems and methods are aimed at recording postcriminal events - search for a criminal, investigation of a crime, collection and generalization of crime, judicial and penal statistics. The formation of a relevant criminological policy is impossible without the data provided by such information systems. At the same time, the authors substantiate that systems capable not only of storing information but also of profiling, predicting delinquent behavior and places of possible offenses are becoming increasingly developed and in demand. The development and application of such systems should be carried out in compliance with human rights to privacy and family life, protection of personal information, etc.

It is substantiated that the use of the newest information systems is a determining factor in the development of not only the economic, technical, legal and scientific spheres of human activity, but also the basis for the formation of the state's criminological policy.

Keywords: criminological policy, information technology, crime research, information systems, information methods, crime statistics, digitalization, criminological information, crime.

Постановка проблеми. Впровадження цифрових технологій у сучасне суспільство має значний вплив на науковий, економічний, культурний та політичний розвиток, спричиняючи зміни у повсякденному житті людей, видозмінюючи способи вчинення злочинів та методи запобігання правопорушенням. Соціально-політичне та економічне життя, правове регулювання і правосуддя трансформуються під впливом інформаційно- комунікаційних технологій, спираючись на досягнення цифрової галузі, права, соціології, кримінології та інших наук. Глобалізація та цифровізація світу породжує нові виклики, нові види і тенденції злочинності, вимагає запровадження нових інформаційних технологій дослідження правопорушень, нових концептуальних підходів щодо аналізу економічних, політичних, правових та культурних визначень та факторів злочинності, формальних реакцій правосуддя та недержавних організацій у нашому дедалі більш взаємопов'язаному світі. Ефективна кримінологічна політика держави має ґрунтуватися на достовірних, своєчасних даних щодо рівня, тенденцій та детермінант злочинності, що потребує запровадження сучасних інформаційних технологій дослідження злочинності.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання інформаційно- аналітичного забезпечення, інформаційних технологій та цифрової безпеки досліджували вітчизняні та зарубіжні науковці, а саме: О. І. Бугера, С. В. Банах, І. М. Даньшин, Т. А. Денисова, О. Г. Кальман, Р. Кемерон, О. М. Костенко, К. Д. Кулик, Л. Нейва, В. Ф. Оболенцев, А. Пауелл, Г. Стреттон, І. А. Федчак та інші вчені.

Сучасна дослідниця Лаура Нейва (Laura Neiva) (2023) [1] слушно зазначає, що інформаційні технології і великі дані все більше використовуються в правоохоронних підрозділах та мають певні переваги і недоліки у кримінальних розслідуваннях. Переваги пов'язані з можливостями допомагати у протидії організованій і транснаціональній злочинності, просувати кримінальні розслідування та розширювати доступність наборів інформації. Недоліки застосування таких систем обумовлюються відсутністю нормативно-правового регулювання, загрозами правам людини та ймовірності отримання помилкових висновків. Критичний аналіз цих методик може сприяти роздуму над роллю розвитку інформаційних технологій у діяльності поліцї, їх наслідках для боротьби зі злочинністю.

Звертають свій погляд на глибоку трансформацію соціальних відносин у «цифровому суспільстві» А. Павелл, Р. Кемерон, Г. Стреттон (Anastasia Powell, Gregory Stratton, Robin Cameron). У «Цифровій кримінології» (2018) [2] автори окреслили різнобічний вплив інформаційно-комунікаційних мереж на злочинність у суспільстві, на вразливість та віктимізацію окремих осіб, корпорацій і держав, на нові можливості і варіанти делінквентної поведінки, зокрема цифровий вуайєризм, розповсюдження в соціальних мережах пропаганди насильства, мезогінії та расизму, феномен свідка злочину «у режимі реального часу», здійснення неформального правосуддя, активізму, спрямованого проти злочинності у соціальних мережах тощо.

Вітчизняні вчені обґрунтовано зазначають, що сучасний етап розвитку суспільства означений зростанням темпів і масштабів інформаційного обміну, збільшенням соціальної ролі інформації в системі регулювання суспільних відносин та висуванням нових вимог до організації управління. Активізація боротьби зі злочинністю, яка, безперечно, є чи не найбільшим злом, що загрожує нашому суспільству, потребує інноваційних підходів, науково обґрунтованої стратегії і тактики [3, с. 156], одним з яких є застосування інформаційних технологій для збору інформації, аналізу та запобігання правопорушенням.

Подальшого розвитку та аналізу потребують інформаційні методи фіксації, вивчення та узагальнення інформації про кримінальні правопорушення в сучасній Україні та світі.

Метою статті є дослідження інформаційних технологій у сфері протидії злочинності як складової кримінологічної політики в Україні

Виклад основного матеріалу. На початку XXI ст. глобалізований світ зазнав кардинальних соціальних і технологічних трансформацій. Серед загроз безпеці багатьох країн набули значних масштабів міжнародний тероризм, кіберзлочини, транснаціональна організована злочинність, обіг наркотичних речовин, зброї, нелегальна міграція, які охоплюють практично всі географічні зони. Спостерігаються небезпечні тенденції перегляду національних кордонів усупереч нормам міжнародного права, що призводять до сплеску насильства й екстремізму з метою вирішення етнічних, політичних, конфесійних і громадянських конфліктів.

Криміногенна ситуація в Україні протягом останніх п'яти років залишається стабільно напруженою. На її ускладнення, поряд з чинниками суто криміногенного характеру, значною мірою впливає військова агресія рф на Сході країни, відсутність контролю за частиною території та державного кордону, посилення процесів внутрішнього переміщення населення, економічна нестабільність і використання неконкурентних методів фінансово- господарської діяльності, непослідовність реформи правоохоронної та судової системи, освіти й охорони здоров'я, зростання рівня безробіття та значне соціальне розшарування населення, недосконалість державного управління у сфері охорони навколишнього природного середовища [3, с. 5, 4]. Кримінологи зазначають, що задля здійснення злочинної діяльності все частіше використовуються новітні досягнення науки та техніки [4, с. 137], що потребує відповідного коригування заходів запобігання злочинам.

Кримінологічна політика як діяльність спеціальних органів державної влади, що визначає і реалізовує стратегію боротьби зі злочинністю, не може серйозно впливати на криміногенну ситуацію як у країні, так і в регіоні, не маючи під собою спеціально підібраної інформації, що періодично змінюється. кримінологічний злочинність інформаційний

Прийняття управлінських рішень у сфері реалізації кримінологічної політики пов'язано з поінформованістю про соціальні процеси. Відсутність інформації сприяє прийняттю непослідовних рішень про можливі шляхи і засоби підвищення ефективності політики із запобігання злочинам. Водночас володіння інформацією дозволяє розробляти цілі й завдання, спрямовані на їх реалізацію, що враховує найбільш характерні особливості керованої соціальної системи [3, с. 159]. Безперечно, ефективність запобігання злочинам залежить від якості інформаційного забезпечення формування та реалізації кримінологічної політики. Тому на сучасному етапі розвитку держави перед правоохоронними органами і кримінологічною наукою гостро постає питання про обґрунтування ідеї застосування аналізу великих даних, систем штучного інтелекту та інформаційно-комунікаційних систем з метою отримання кримінологічної інформації, запобігання злочинам, підвищення якості кримінального судочинства.

Технології інформаційного забезпечення відіграють важливу роль у сучасній кримінологічній політиці, яка спрямована на забезпечення громадської безпеки та боротьбу зі злочинністю. Інформаційні технології допомагають органам державної влади та правоохоронним органам збирати, аналізувати та використовувати дані для запобігання злочинам, розкриття злочинів і притягнення до відповідальності винних осіб.

Досліджуючи джерела інформаційного забезпечення кримінологічної політики, варто приділити увагу статистичній інформації про злочинність. Збір, аналіз статистичних даних про різні види злочинів, їх розподіл за регіонами, віком, статтю, освітою та іншими характеристиками дозволяє з'ясувати тенденції злочинності, визначити основні проблеми та розробити пропозиції щодо їх вирішення.

Вагому роль в групуванні та узагальненні необхідної інформації відіграють централізовані бази даних і інтегровані інформаційні системи, які дозволяють правоохоронним органам збирати та аналізувати інформацію з різних джерел, включаючи кримінальні записи, дані зв'язку, банківські операції, тощо.

У світі вже існує низка ефективних кримінально-аналітичних систем. Одна з них, розроблена компанією Palantir Technologies [5], здатна об'єднувати інформацію систем відеоспостереження і телефонних переговорів, відомості про фінансові операції, відбитки пальців і зразки ДНК, плани будівель, топографічні карти, дані радіоперехоплень, «гарячі» новини зі ЗМІ, повідомлення інформаторів, інформацію із соцмереж, відстежувати пересування автотранспорту за номерними знаками тощо. Ця програма аналізує персональні дані та виявляє транзакції, які завжди супроводжують ті чи інші злочини [6]. Ще більш вражаючи можливості щодо пошуку необхідних об'єктів можуть демонструвати системи штучного інтелекту (далі - ШІ). Зважаючи на необхідність захисту прав людини на повагу до приватного і сімейного життя (ст. 8 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини від 04.11.1950 р.) Європейська комісія розробляє нормативно-правову базу ЄС щодо застосування систем ШІ, обмежуючи системи з неприйнятним ризиком -системи, які вважаються загрозою для людей і будуть заборонені. Вони включають: когнітивне поведінкове маніпулювання людьми або окремими вразливими групами (наприклад, голосові іграшки, які заохочують небезпечну поведінку дітей); соціальну оцінку - класифікацію людей на основі поведінки, соціально-економічного статусу чи особистих характеристик; системи біометричної ідентифікації в реальному часі та віддалені, наприклад розпізнавання обличчя. Застосування систем ШІ для пошуку осіб, які підозрюються у їх вчиненні серйозних злочинів буде можливим лише після ухвалення судом відповідного дозволу [7].

Кримінологічна політика ЄС базується на статистичних даних, наданих країнами. База даних Євростату - статистичного бюро Європейського Союзу, використовує сучасні цифрові технології обробки і збору інформації. Центри статистики Євростату були створені для того, щоб мати справу з новими джерелами і новими типами даних і використовувати їх для створення високоякісної статистики. Кожен хаб зосереджується на певній групі джерел зі схожими характеристиками та інкубує схожі типи даних. Концепція дотримується принципів Trusted Smart Statistics щодо введення з багатьох джерел і багатоцільового виведення. Web Intelligence Hub (WIH) є основою Trusted Smart Statistics, яка забезпечує фундаментальні складові збору інформації з Інтернету для створення статистики. Прагнення WIH - стати високоякісним джерелом веб-даних, методологій і алгоритмів для формування європейської та національної офіційної статистики. Можливості WIH поступово нарощуються на основі розробки блоків, необхідних для збору та обробки даних для конкретних випадків [8]. Науковці країн Ради Європи на базі узагальнених за допомогою інформаційних систем даних проводять систематичні огляди злочинності країн Євросоюзу [9] і надають висновки та пояснення виявленим тенденціям змін рівня кримінальних правопорушень.

У США інформаційні системи працюють з метою розшуку злочинців, профайлінгу і виявлення можливих правопорушників. Інформаційні служби кримінального правосуддя (далі - CJIS) керують декількома національними системами інформації про злочини, які використовуються громадською безпекою як для кримінально-правових, так і для соціальних цілей. Системи CJIS доступні для учасників кримінального правосуддя, включаючи правоохоронні органи, в'язниці, прокуратуру, суди, а також служби пробації та досудового розслідування. Системи CJIS також доступні органам некримінальної юстиції для спеціально дозволених цивільних цілей, таких як перевірка на влаштування дитини, працевлаштування, житло та ліцензування [10].

Агентства по всій території Сполучених Штатів подають інформацію до систем CJIS і отримують інформацію з них. Такий обмін інформацією має важливе значення для громадської безпеки. Федеральне бюро розслідувань (ФБР) обслуговує головні системи та надає телекомунікаційну мережу для одного Системного агентства CJIS (CSA) у кожному з 50 штатів, округу

Колумбія, територій, Канади та федеральних агентств, включаючи Міністерство юстиції. CSA надають доступ до систем CJIS, а також до Nlets (International Justice and Public Safety Network) та інших інформаційних систем [11]. Система CJIS включає Національну систему миттєвої перевірки кримінального минулого (NICS), яка використовується власниками федеральних ліцензій на вогнепальну зброю (FFL) для визначення права особи на придбання вогнепальної зброї чи вибухівки, що допомагає запобігти купівлі вогнепальної зброї забороненими особами, а також видавати дозволи на вогнепальну зброю та керувати вилученою вогнепальною зброєю; Національний центр інформації про злочинність (NCIC) - це комп'ютеризована система інформації про зниклих безвісти та інформації про злочини, призначений для швидкого обміну інформацією між органами кримінального правосуддя. Користувачі отримують доступ до комп'ютера NCIC, розташованого в штаб-квартирі ФБР, через регіональні чи державні комп'ютерні системи або через пряме підключення до комп'ютера NCIC. Дані зберігаються в 12 категоріях, серед яких інформація про зниклих безвісті осіб, зброю, цінні папери, невстановлених осіб, транспортні засоби, осіб, які розшукуються тощо [12]. Також до системи CJIS належить Ідентифікація нового покоління (NGI), більше відома як Інтегрована автоматизована система ідентифікації за відбитками пальців (IAFIS) - база даних відбитків долонь і пальців, а також фотографій, що дозволяють перевірити особу, подати інформацію про арешт і отримати доступ до кримінальної історії на базі відбитків пальців. Складовою CJIS є система Національного обміну даними (N-DEx) - система обміну інформацією про розслідування, що дає доступ до записів з усієї країни для допомоги у кримінальних розслідуваннях. Слідчі можуть переглядати дані кримінального правосуддя, отримані від державних, місцевих, племінних, регіональних і федеральних органів, цілодобово та без вихідних із будь-якого захищеного пристрою з доступом до Інтернету. Дані включають звіти про інциденти, арешти, звіти про ув'язнення, досудові розслідування, а також записи про умовно-достроковоге звільнення.

Інформаційні методики та системи застосовуються у США також на регіональному рівні. Так, Департамент поліції Нью-Йорка спільно з Microsoft розробив Domain Awareness System (DAS) [13] - систему, яка агрегує й аналізує інформацію про громадську безпеку зі звітів, камер спостереження, спостережень очевидців тощо. Схожим чином працює ShotSpotter [14] - акустична система спостереження, яка фіксує постріли зі зброї та оповіщає про це поліцію. Сенсори ShotSpotter дозволяють визначити місце, де стався інцидент, з точністю до двох футів. Увесь процес - з моменту, коли постріл був зафіксований, до відправки інформації поліції - займає близько 40 секунд. Дана технологія використовується вже в 75 містах США. Програма PreCrime

Observation System [15] обчислює ймовірність скоєння злочинів, ґрунтуючись на статистиці попередніх правопорушень. Отже США мають розвинену мережу інформаційних систем, які дозволяють оперативно отримувати інформацію про стан злочинності в країні для формування відповідних напрямів кримінологічної політики.

Інформаційні системи збору та узагальнення даних використовуються у переважній більшості країн світу. Дослідники з Тринідаду і Тобаго для прогнозування злочинності використали методи аналізу великих даних (BDA), дослідницький аналіз даних (EDA), геокодування для картографування гарячих точок (GHM), оцінку щільності ядра (KDE) і методику хмара слів (T-PAW). Аналіз великих даних (BDA) виявилася надзвичайно ефективним у дослідженні, виявленні та прогнозуванні моделей злочинності. Автори наголошують, що кожна техніка окремо надійна і забезпечує цінні результати. Вони дійшли висновку, що уряди можуть розглядати можливість використання цих методів для зменшення злочинності (Crime prediction in Trinidad and Tobago using big data analytics) (2023) [16].

Україна активно розвиває і впроваджує інформаційні системи та бази даних для покращення управління різними сферами життя, включаючи громадські послуги, охорону здоров'я, освіту, податкову систему, електронну ідентифікацію громадян та інше. Однією з ключових ініціатив є створення «Е- GOV», яка має спростити взаємодію громадян і бізнесу з державними органами через використання цифрових технологій. Не можна не згадати про єдиний державний портал «Дія», який надає можливість громадянам користуватися електронними послугами держави. На сьогодні нараховується більше ста баз даних та реєстрів, які є відкритими для користування, зокрема: Національний реєстр електронних інформаційних ресурсів; Інформаційний центр Мінюсту; Державний реєстр друкованих ЗМІ та інформаційних агентств як суб'єктів інформаційної діяльності; відомості з Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення; Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень; база даних «Законодавство України»; система «Prozorro» та інші.

Кримінологічна політика в Україні ґрунтується на інформаційних системах обліку статистичних даних щодо злочинів, які збираються та узагальнюються відповідно до Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення [17]. Єдиний реєстр досудових розслідувань (далі - ЄРДР) - це електронна інформаційно- комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, захисту, оброблення, обліку, пошуку, узагальнення даних, що діє з метою забезпечення реєстрації кримінальних правопорушень (проваджень) та осіб, які їх учинили, обліку прийнятих під час досудового розслідування рішень та результатів судового провадження. Система дозволяє здійснювати оперативний контроль за додержанням законів під час проведення досудового розслідування, формувати звітність про кримінальні правопорушення та результати роботи органів досудового розслідування, аналізувати стан та структуру злочинності, забезпечує автоматизацію процесів логічного контролю повноти та об'єктивності інформації, що вноситься до ЄРДР; автоматизований сервіс даних; автоматизоване формування витягу з реєстру у визначеному КПК України порядку; автоматизоване формування інформаційно-аналітичних матеріалів; інформаційну взаємодію з інформаційними системами (реєстрами, кадастрами та банками даних) з метою використання у роботі ЄРДР актуальної і достовірної інформації тощо. Власником і розпорядником ЄРДР є держава в особі Офісу Г енерального прокурора.

Інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності Національної поліції України здійснюється з застосуванням Інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» [!8] (далі - система ІПНП). Це сукупність технічних і програмних засобів, призначених для обробки відомостей, що утворюються у процесі діяльності Національної поліції України та її інформаційно-аналітичного забезпечення. Система ІПНП є функціональною підсистемою єдиної інформаційної системи МВС. В єдину інформаційну систему МВС [19] входять національна система біометричнї верифікації та ідентифікації; Єдина інформаційно-аналітична система управління міграційними процесами, Єдиний державний реєстр судових рішень у справах про адміністративні правопорушення та про притягнення осіб до кримінальної відповідальності за рішеннями суду, що набрали законної сили, відомості про облік вогнепальної зброї, дактилоскопічний облік та інші електронні інформаційні ресурси, що містять інформацію, необхідну для протидії правопорушенням та формування напрямів кримінологічної політики. В межах інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» розроблено і запроваджено інформаційну підсистему «Електронний кабінет ювенального поліцейського» [20], основними завданнями якої є узагальнення інформації про дітей, щодо яких здійснюється профілактична робота, їх облік; забезпечення інформаційно-аналітичної підтримки діяльності органів (підрозділів) поліції, спрямованої на запобігання вчиненню дітьми кримінальних і адміністративних правопорушень.

З метою запобігання незаконному затриманню осіб, удосконалення системи їх захисту від катувань і неналежного поводження, а також підвищення стандартів захисту працівників поліції від можливих неправдивих звинувачень у неправомірних діях з 2016 року в Україні почалося впровадження Системи «Custody Records». 24 травня 2022 року МВС України затверджено Інструкцію з формування та ведення інформаційної підсистеми Custody Records [21], Система дозволяє зафіксувати дані про затримання та перебування особи в органі поліції, її доставлення та перебування в ІТТ, інформацію про поліцейського, який здійснив затримання. Запровадження Custody Records сприяє запобіганню незаконним позбавленням волі, катуванню, нелюдському або такому, що принижує гідність поводженню і покаранню щодо затриманої особи.

Аналітичні програми дозволяють правоохоронним органам обробляти великі обсяги інформації, виявляти зв'язки між різними кримінальними подіями, визначати приклади злочинної поведінки і розробляти стратегії для боротьби зі злочинністю. Метою кримінального аналізу є виявлення неявних і прихованих зв'язків між фактами, подіями й особами з подальшим формулюванням версій і гіпотез задля розкриття злочину.

Існують і вітчизняні кримінально-аналітичні системи. Наприклад, інтелектуальна система кримінального аналізу в реальному часі RICAS (Real-time Intelligence Crime Analytics System) [22] - це інтелектуальна система кримінального аналізу даних, створена на основі передових методів і аналітичного пошуку в реальному часі. Її технологія дозволяє зв'язати географічний простір, час, осіб і події, відображаючи їх в одному візуальному просторі. Можливості RICAS значно підвищують ефективність розкриття злочинів по «гарячих» слідах, нерозкритих злочинів, та тих, що готуються, надають комплексний інструмент для проведення аналітичної роботи, здійснюють інтеграцію внутрішніх баз дпних із зовнішніми джерелами даних, дозволяють організовувати спільну роботу аналітиків та інтелектуальний аналіз даних, автоматичне виявлення і візуалізацію зон концентрації вуличної злочинності.

При зборі інформації важливу роль відіграє відеоспостереження. За останні роки відеоспостереження сильно вплинуло на захист від злочинних дій і антигромадської поведінки. Використання камер відеоспостереження допомагає в моніторингу громадських місць і реагуванні на події в реальному часі, а також в подальшому розслідуванні. Комплексне відеоспостереження покладено в основу багатьох сучасних програм запобігання злочинності, зокрема, програм безпечного середовища - «Безпечне місто» (Safety City) та «Розумне місто» (Smart City). Впровадження цих програм у великих містах України стало завданням останніх п'яти років. Система «Безпечне місто» (Safety City) представляє собою об'єднання локальних засобів відео моніторингу, фіксації, передавання інформації про стан громадського порядку та забезпечення швидкого реагування на правопорушення.

Найсучаснішими технологіями інформаційного забезпечення є біометричні системи безпеки. Системи розпізнавання обличчя та відбитків пальців є важливими компонентами біометричних систем і застосовуються в різних сферах, включаючи безпеку, контроль доступу, ідентифікацію осіб та інші сфери. Ці технології допомагають ідентифікувати підозрюваних осіб та співставляти їх з даними в базах даних. Рівень сучасних технологій дозволяє покупцям здійснювати платежі з використанням біометричних даних, а банки вводять програмне забезпечення для розпізнавання голосу, щоб дозволити клієнтам отримати доступ до їх інтернет-рахунків.

Електронні системи документообігу на сьогодні є особливо корисними для упорядкування даних в діяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій. Це певні програмні забезпечення, що дозволяють організаціям автоматизувати процеси створення, обробки, обміну та зберігання документів та інформації в електронному форматі. Вони призначені для полегшення роботи з документами, підвищення продуктивності та зменшення адміністративного навантаження. Найбільш популярними системами електронного документообігу, зокрема, і в національних органах виконавчої влади є: BAS Документообіг КОРП, FREDO ДокМен, M.E.Doc, FlyDoc, Jira, ІТС «СУС» (Система управління справами).

Не можна забувати й про просвітницькі заходи з питань запобігання злочинності з використанням інформаційно-комунікаційних систем. Як показує прогресивна світова практика, підвищення обізнаності громадян щодо потенційних ризиків та активізація їх участі у забезпеченні правопорядку посідає особливе місце в протидії злочинності [23].

Підсумовуючи, варто погодитись, що поняття «інформаційне забезпечення» міцно увійшло в науковий і практичний обіг і широко використовується під час висвітлення проблем управління в соціальній сфері, зокрема у сфері управління правоохоронною діяльністю [24]. Безперечно, відносне відставання інформаційного забезпечення може знизити ефективність вирішення економічних, політичних і соціально-культурних завдань, причому в силу особливостей інформаційного забезпечення відставання останнього не може бути компенсовано розвитком інших сфер [25]. Застосування технологій інформаційного забезпечення дозволяє формувати кримінологічну політику більш ефективною та релевантно. Водночас, важливо розвивати правове регулювання збору та використанні даних, щоб не порушувати права людей, і дотримуватися відповідних етичних та юридичних стандартів.

Висновки

Необхідним заходом інформаційного забезпечення кримінологічної політики є постійний моніторинг криміногенної ситуації. Такі дії дозволяють швидко реагувати на зміни та оперативно приймати рішення, необхідні для забезпечення громадської безпеки. Основні завдання інформаційних систем та методик спрямовані на фіксацію посткримінальних подій - розшук злочинця, розслідування злочину, збір та узагальнення даних кримінально-правової, судової та кримінально-виконавчої статистики. Формування сучасної кримінологічної політики неможливо без даних, наданих такими інформаційними системами. Разом з тим, все більшого розвитку і затребуваності набувають системи, здатні не лише зберігати інформацію, а й здійснювати профайлінг, прогнозувати делінквентну поведінку та місця вчинення можливих правопорушень. Розробка і застосування таких систем повинно здійснюватися з дотриманням прав людини на таємницю приватного та сімейного життя, захисту персональної інформації тощо.

На сьогодні застосування новітніх інформаційно-комунікаційних систем є визначальним фактором розвитку не тільки економічної, технічної, правової та наукової сфер людської діяльності, а й основою формування інформаційного підґрунтя кримінологічної політики держави.

Література

Neiva, L. (2023). Big Data technologies in criminal investigations: The frames of the members of Judiciary Police in Portugal. Criminology & Criminal Justice, Vol. 0(0). URL: https://doi.org/10.1177/17488958231192767

Anastasia Powell, Gregory Stratton, Robin Cameron (2018). Digital Criminology Crime and Justice in Digital Society. Routledge, 220 р.

Василевич В. В. Кримінологічна політика України: монографія / В. В. Василевич. Київ: Нац. акад. внутр. справ, 2020. 434 с.

Оболенцев В. Ф. Формування кримінально-правової політики держави України на засадах методології системного підходу. Наука і техніка сьогодні. № 11 (25) 2023 С. 130-139.

Manager Data Like Code. URL: https://www.palantir.com/

Кримінологія: підручник / Б. М. Головкін, В. В. Голіна, О.Ю. Шостко та ін.; за ред. Б. М. Головкіна. - Харків: Право, 2020. 384 с.

EU AI Act: first regulation on artificial intelligence / News / European Parliament 1406-2023 URL: https://www.europarl.europa.eu/news/en/headlines/society/20230601STO93804/ eu-ai-act-first-regulation-on-artificial-intelligence

Trusted Smart Statistics - Web Intelligence Hub European Commission / Eurostat CROS Groups General interest groups Retrieved from: https://cros-legacy.ec.europa.eu/content/ trusted-smart-statistics-%E2%80%93-web-intelligence-hub_en

Aebi, M.F, Caneppele, S., Harrendorf, S., Hashimoto, Y. Z., Jehle, J.-M., Khan, T.S., Kuhn, O., Lewis, C., Molnar, L., Eorisdottir, R., Smit, P., and national correspondents (2021). European Sourcebook of Crime and Criminal Justice Statistics 2021 (6th ed.). Series UNILCRIM, (1)2021. Retrieved from: https://wp.unil.ch/europeansourcebook/printed-editions-2

Criminal Justice Information Services (CJIS) / An official website of the United States government, Department of Justice. Retrieved from: https://www.fbi.gov/services/cjis

National Crime Information Systems / Department of Justice USA Retrieved from:https://www.justice.gov/tribal/national-crime-information-systems

National Crime Information Center (NCIC) - The Investigative Tool - A Guide to the

Use and Benefits of NCIC / An official website of the United States government, Department of Justice. Retrieved from: https://www.ojp.gov/ncjrs/virtual-library/abstracts/national-crime-

information-center-ncic-investigative-tool-guide-use

NYPD. Technology Retrieved from: https://www1.nyc.gov/site/nypd/about/about- nypd/equipment-tech/technology.page

Criminal Intelligence - Manual for Analysts. Vienna: United Nations Publication, 2011. Retrieved from: https://www.unodc.org/documents/organized-crime/Law-Enforcement/ Criminal_Intelligence_for_Analysts.pdf.

Precrime. Retrieved from: https://www.pre-crime.eu/

Ramsahai, E.A., Dookeram, N., Ramsook, D., Rameshwar, J.R., Yearwood, A.B., Bachoo, A., & Khan, K. (2023). Crime prediction in Trinidad and Tobago using big data analytics. International Journal of Data Science and Analytics, 15, 421-432. URL: https://link.springer.com/article/10.1007/s41060-023 -00386-9.

Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення: затверджено Наказом Генерального прокурора 17.08.2023 № 231 URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0298905-20#Text

Положення про інформаційно-комунікаційну систему «Інформаційний портал Національної поліції України»: затверджено Наказом МВС України 03.08.2017 № 676, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28.08.2017 за № 1059/30927 URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1059-17#n13

Положення про єдину інформаційну систему Міністерства внутрішніх справ: затверджено постановою КМУ від 14.11.2018 № 1024 (в редакції постанови КМУ від 15.08.2023 № 866) URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1024-2018-%D0%BF#n124

Інструкція з формування та ведення інформаційної підсистеми «Електронний кабінет ювенального поліцейського» інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України»: затверджено Наказом МВС України 27.12.2022 № 855 / зареєстровано в Міністерстві юстиції України 10.01.2023 за № 55/39111 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0055-23#Text

Інструкція з формування та ведення інформаційної підсистеми «Custody Records» інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0629-22#Text

RICAS (Realtime intelligence crime analytics system). URL: https://ricas.org/uk/

Громадськість у запобіганні і протидії злочинності: вітчизняний та міжнародний досвід: монографія / В. В. Голіна, М. Г. Колодяжний, С. С. Шрамко та ін. ; за заг. ред.

В. Голіни, М. Г. Колодяжного. - Х. : Право, 2017. - 284 с. - С. 191.

Гуцалюк М. В., Гайсенюк Н. А. Організація захисту інформації: навч. посіб. Київ: Альтерпрес, 2005. 244 с. - С. 5.

Конопльов В. В. Правове забезпечення підготовки та прийняття управлінських рішень в органах внутрішніх справ. Актуальні проблеми держави i права. 2012. № 5.198-202. С. 199.

References

Laura Neiva (2023). Big Data technologies in criminal investigations: The frames of the members of Judiciary Police in Portugal. Criminology & Criminal Justice. Vol. 0(0). Retrieved from https://doi/10.1177/17488958231192767 [in English].

Anastasia Powell, Gregory Stratton, Robin Cameron (2018). Digital Criminology Crime and Justice in Digital Society. Routledge. [in English].

Vasylevych, V. V. (2020). Kryminolohichna polityka Ukrayiny [Criminological policy of Ukraine]. Kyiv : National Academy of Internal Affairs [in Ukrainian].

Obolentsev V. F. (2023) Formuvannya kryminal'no-pravovoyi polityky derzhavy Ukrayina na osnovi metodolohiyi systemnoho pidkhodu. Nauka i tekhnika s'ohodni. [Formation of the criminal law policy of the state of Ukraine based on the methodology of the system approach. Science and technology today.] No. 11 (25) 2023, pp. 130-139.

Manager Data Like Code. Retrieved from : https://www.palantir.com/ [in English].

Kryminolohiya [Criminology]: pidruchnyk (2020) / B. M. Holovkin, V. V. Holina, O. YU . Shostko ta in.; [B. M. Golovkin, V. V. Golina, O. Yu. Shostko and others]; B. M. Holovkin (Eds.). - Kharkiv: Pravo [in Ukrainian].

EU AI Act: first regulation on artificial intelligence / News / European Parliament 1406-2023 Retrieved from https://www.europarl.europa.eu/news/en/headlines/society/ 20230601STO93804/ eu-ai-act-first-regulation-on-artificial-intelligence [in English].

Trusted Smart Statistics - Web Intelligence Hub European Commission / Eurostat » CROS » Groups » General interest groups Retrieved from https://cros-legacy.ec.europa.eu/ content/trusted-smart-statistics-%E2%80%93-web-intelligence-hub_en [in English].

Aebi, M.F, Caneppele, S., Harrendorf, S., Hashimoto, Y. Z., Jehle, J.-M., Khan, T.S., Kuhn, O., Lewis, C., Molnar, L., Forisdottir, R., Smit, P., and national correspondents (2021). European Sourcebook of Crime and Criminal Justice Statistics 2021 (6th ed.). Series UNILCRIM, (1)2021. Retrieved from: https://wp.unil.ch/europeansourcebook/printed-editions-2 [in English].

Criminal Justice Information Services (CJIS) / / An official website of the United States government, Department of Justice. Retrieved from https://www.fbi.gov/services/cjis [in English].

National Crime Information Systems / Department of Justice USA. Retrieved from https://www.justice.gov/tribal/national-crime-information-systems [in English].

National Crime Information Center (NCIC) - The Investigative Tool - A Guide to the Use and Benefits of NCIC / An official website of the United States government, Department of Justice. Retrieved from https://www.ojp.gov/ncjrs/virtual-library/abstracts/national-crime-information- center-ncic-investigative-tool-guide-use [in English].

About NYPD. Technology. NYPD. Retrieved from https://www1.nyc.gov/site/nypd/ about/about-nypd/equipment-tech/technology.page [in English].

Criminal Intelligence - Manual for Analysts. Vienna : United Nations Publication, (2011). Retrieved from: https://www.unodc.org/documents/organized-crime/Law-Enforcement/ Criminal_ Intelligence_for_Analysts.pdf [in English].

Precrime. Retrieved from https://www.pre-crime.eu/ [in English].

Emilie Ramsahai, Navin Dookeram, Darren Ramsook, Jason R. Rameshwar, Abdu B. Yearwood, Annamika Bachoo at el. (2023). Crime prediction in Trinidad and Tobago using big data analytics. International Journal of Data Science and Analytics. Vol. 15. Retrieved from https://link.springer.com/article/10.1007/s41060-023-00386-9. [in English].

Polozhennya pro Yedynyy reyestr dosudovykh rozsliduvan', poryadok yoho formuvannya ta vedennya: Zatverdzheno Nakazom Heneral'noho prokurora 17.08.2023 № 231 [Provisions on the Unified register of pre-trial investigations, the procedure for its formation and maintenance: Approved by Order of the Prosecutor General 08/17/2023 No. 231] Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0298905-20#Text [in Ukrainian].

Polozhennya pro informatsiyno-komunikatsiynu systemu «Informatsiynyy portal Natsional'noyi politsiyi Ukrayiny»: zatverdzheno Nakazom Ministerstva vnutrishnikh sprav Ukrayiny 03.08.2017 № 676, zareyestrovano v Ministerstvi yustytsiyi Ukrayiny 28 serpnya 2017 r. za № 1059/30927 [ Regulations on the information and communication system "Information portal of the National Police of Ukraine": approved by the Order of the Ministry of Internal Affairs of Ukraine on August 3, 2017 No. 676, registered in the Ministry of Justice of Ukraine on August 28, 2017 under No. 1059/30927] Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1059-17#n13 [in Ukrainian].

Polozhennya pro yedynu informatsiynu systemu Ministerstva vnutrishnikh sprav: zatverdzheno postanovoyu Kabinetu Ministriv Ukrayiny vid 14 lystopada 2018 r. № 1024 (v redaktsiyi postanovy Kabinetu Ministriv Ukrayiny vid 15 serpnya 2023 r. № 866) [Regulations on the unified information system of the Ministry of Internal Affairs: approved by the Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine dated November 14, 2018 No. 1024 (as amended by the Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine dated August 15, 2023 No. 866)] Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1024-2018-%D0%BF#n124 [in Ukrainian].

Instruktsiya z formuvannya ta vedennya informatsiynoyi pidsystemy «Custody Records» informatsiyno-komunikatsiynoyi systemy «Informatsiynyy portal Natsional'noyi politsiyi Ukrayiny» [Instructions for the formation and maintenance of the information subsystem "Custody Records" of the information and communication system "Information Portal of the National Police of Ukraine"] Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0629-22#Text [in Ukrainian].

Instruktsiya z formuvannya ta vedennya informatsiynoyi pidsystemy «Elektronnyy kabinet yuvenal'noho politseys'koho» informatsiyno-komunikatsiynoyi systemy «Informatsiynyy portal Natsional'noyi politsiyi Ukrayiny»: zatverdzhena nakazom MVS Ukrayiny vid 12.12.2018 . 27, 2022 № 855 Zareyestrovano v Ministerstvi yustytsiyi Ukrayiny 10.01.2023 [Instructions for the formation and management of the information subsystem "Electronic office of a juvenile police officer" of the information and communication system "Information portal of the National Police of Ukraine": approved by the Order of the Ministry of Internal Affairs of Ukraine on December 27, 2022 No. 855 Registered in the Ministry of Justice of Ukraine on January 10, 2023 № 55/39111] https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0055-23#Text [in Ukrainian].

RICAS (Realtime intelligence crime analytics system). Retrieved from https://ricas.org/uk/ [in English].

Holina, V. V., Kolodiazhnyi, M. H., Shramko, S. S. ta in. (2017). Hromadskist u zapobihanni i protydii zlochynnosti: vitchyznianyi ta mizhnarodnyi dosvid [The public in preventing and combating crime: national and international experience]. Kharkiv: Pravo [in Ukrainian].

Hutsalyuk, M. V., Haysenyuk, N. A. (2005). Orhanizatsiya zakhystu informatsiyi [Organization of information protection]: navch. posib. Kyiv: Alterpress [in Ukrainian].

Konopl'ov, V. V. (2012). Pravove zabezpechennya pidhotovky ta pryynyattya upravlins'kykh rishen' v orhanakh vnutrishnikh sprav [Legal provision of preparation and management decisionmaking in internal affairs bodies]. Aktual'ni problemy derzhavy i prava. - Actual problems of the state and law (№ 5) [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru