Інвестиційний розвиток як елемент публічного управління територіями

Размещено на http://www.allbest.ru

ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника», м. Івано-Франківськ

Інвестиційний розвиток як елемент публічного управління територіями

Кривов Ігор Ігорович аспірант

Анотація

В умовах постійних змін у світовій економіці та технологічному прогресі, проблема інвестиційного розвитку як елементу публічного управління територіями набуває особливої актуальності. Забезпечення сталого розвитку та конкурентоспроможності регіонів вимагає системного підходу до інвестиційних стратегій та їхнього впровадження. В дослідженні розглядається проблема ефективного управління територіями в контексті інвестиційного розвитку. Специфіка впровадження інвестиційних стратегій на різних рівнях управління потребує уваги до оптимальних моделей та стратегій для досягнення позитивних соціально-економічних результатів. Метою дослідження є розкриття ролі інвестиційного розвитку в публічному управлінні територіями та визначення оптимальних підходів до його реалізації. Автор прагне виявити ключові фактори, що впливають на успішність інвестиційних стратегій та їхній внесок у стале соціально- економічне зростання. Об'єктом дослідження є інвестиційний розвиток, як ключовий елемент публічного управління. Предметом є механізми впровадження інвестиційних стратегій на різних рівнях територіального управління. У дослідженні використовувалися аналіз літератури, статистичні дані, а також емпіричні методи. Автор також використовував порівняльний аналіз успішних практик та викликів, що виникають у процесі впровадження інвестиційних стратегій. Автор успішно визначив та обґрунтував ключові аспекти інвестиційного розвитку територій, враховуючи різноманітність сучасних викликів. Розглянуто ефективні моделі та стратегії інвестиційного розвитку, використовуючи широкий арсенал методів дослідження. На основі проведеного дослідження зроблено висновок про критичне значення інвестиційного розвитку для досягнення сталого розвитку та підвищення конкурентоспроможності територій.

Ключові слова: публічне управління інвестиції, управління територіями, територіальний розвиток, територіальні громади

Kryvov Ihor Ihorovych Graduate student, DVNZ "Prycarpathian National University named after Vasyl Stefanyk", Ivano-Frankivsk

INVESTMENT DEVELOPMENT AS AN ELEMENT OF PUBLIC TERRITORY MANAGEMENT

інвестиційний публічний управління територія

Abstract

In the conditions of constant changes in the world economy and technological progress, the problem of investment development as an element of public management of territories becomes especially relevant. Ensuring sustainable development and competitiveness of regions requires a systematic approach to investment strategies and their implementation. The study examines the problem of effective territory management in the context of investment development. The specifics of implementing investment strategies at different levels of management require attention to optimal models and strategies to achieve positive socioeconomic results. The purpose of the study is to reveal the role of investment development in public management of territories and to determine optimal approaches to its implementation. The author seeks to identify the key factors affecting the success of investment strategies and their contribution to sustainable socio-economic growth. The object of research is investment development as a key element of public administration. The subject is the mechanisms of implementation of investment strategies at different levels of territorial administration. The research used literature analysis, statistical data, and empirical methods. The author also used a comparative analysis of successful practices and challenges arising in the process of implementing investment strategies. The author successfully identified and substantiated the key aspects of the investment development of territories, taking into account the variety of modern challenges. Effective models and strategies of investment development are considered, using a wide arsenal of research methods. On the basis of the conducted research, a conclusion was made about the critical importance of investment development for achieving sustainable development and increasing the competitiveness of territories.

Keywords: public investment management, territory management, territorial development, territorial communities

Постановка проблеми. У контексті сучасних глобальних викликів та зростаючої конкуренції між територіями, інвестиційний розвиток стає аспектом публічного управління, який визначає сталість та конкурентоспроможність. Зі зростанням глобальної взаємозалежності, території конкурують за інвестиції, технологічних інновацій та таланти, що вимагає ефективних стратегій управління. Швидкі технологічні зміни та зростання екологічної свідомості споживачів впливають на напрямок інвестицій, викликаючи необхідність управління сталим розвитком. Цифрові технології реформують економіку та вимагають нових підходів до інвестицій для створення цифрової інфраструктури та цифрових екосистем. Ефективний інвестиційний розвиток вимагає комплексного підходу, який об'єднує економічні, соціальні та екологічні вимоги. Розвиток інвестицій повинен базуватися на активній співпраці між урядовими органами, бізнес- структурами та громадськістю для досягнення спільних цілей. За даними Світового Банку, глобальний обсяг прямих іноземних інвестицій в 2022 році зріс на 10%, до 1.87 трильйона доларів США, що підкреслює активний характер конкуренції між країнами та регіонами. Згідно з Доповіддю ООН, розвинуті країни отримують більше 70% всіх іноземних інвестицій, що підсилює необхідність збалансованого розподілу інвестицій для забезпечення глобальної сталості. Дослідження McKinsey показує, що країни, які активно впроваджують цифрові технології у сфері інвестицій, мають в середньому на 20% вищий рівень ефективності та конкурентоспроможності. Отже, результати дослідження нададуть підстави для розробки рекомендацій щодо формування ефективної політики інвестиційного розвитку для забезпечення соціально-економічного зростання та підвищення конкурентоспроможності територій.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. У статті аналізуються дослідження Liu, X. and Xiao, H., Amoah, P. and Eweje, G., MacLeod, G., Anderton, D. and Turner, P., Bisignano, A.P. and El-Anis, I., von Alberti-Alhtaybat, L., Alhatabat, Z. and Al-Htaybat, K., Kim, D.-H. and Paek, S., De Giovanni, P., Babaei, A., Locatelli, G. and Sainati, T., Mesko, G. and Lobnikar, B. [1-10].

Мета статті - розглянути інвестиційний розвиток як ключовий елемент публічного управління територіями в контексті сучасних глобальних викликів. Основною метою є визначення стратегічних підходів та механізмів, які сприяють сталому розвитку регіонів та підвищенню їхньої конкурентоспроможності через ефективне управління інвестиціями.

Завдання статті:

Провести аналіз сучасних глобальних економічних, соціальних та технологічних трендів, що впливають на інвестиційний розвиток територій.

Розгляд існуючих моделей та стратегій інвестиційного розвитку, включаючи їхні плюси та мінуси, з метою визначення оптимальних підходів.

Визначення конкретного впливу інвестицій на аспекти сталого розвитку, такі як економічна зростання, соціальна стабільність та екологічна стійкість.

Аналіз ролі та ефективності публічного управління в контексті формування та впровадження інвестиційних стратегій на різних рівнях управління.

На основі аналізу та досліджень сформулювати конкретні рекомендації для практичного впровадження результатів дослідження в сфері публічного управління територіями.

Виклад основного матеріалу. Сучасні глобальні економічні, соціальні та технологічні тренди відіграють визначальну роль у формуванні інвестиційного розвитку територій. По-перше, глобалізація взаємозалежності економік створює нові можливості для залучення іноземних інвестицій, але одночасно створює конкурентний тиск між регіонами за привертанням капіталу [1]. Зміни в споживчому підході визначають другий ключовий тренд. Швидка еволюція в уподобаннях споживачів, підсилена технологічними зрушеннями, формує нові облікові показники для інвесторів. Відсутність придатності для інвестицій у сталий розвиток може вплинути на репутацію та успішність проектів [2]. Цифрова трансформація є третім ключовим трендом, що впливає на інвестиційний розвиток територій. Від перехідних країн до розвинених, цифрові технології реформують економічні моделі та створюють нові можливості для інвестицій у цифрову інфраструктуру та інноваційні сектори [3]. З точки зору соціальних аспектів, наростаюча увага до сталого розвитку створює попит на інвестиції, спрямовані на зменшення вуглецевого сліду та підвищення соціальної відповідальності бізнесу, що відображає сучасні тенденції, де інвестори враховують екологічний та соціальний вплив [4]. Важливо також врахувати роль демографічних зрушень, які визначають вимоги до інфраструктури та житлової сфери. Зростаюча міграція та зміни в структурі населення створюють необхідність у вивченні нових моделей інвестицій у житловий та комунальний сектор [5]. Пошук інноваційних рішень та використання новітніх технологій для підтримки інвестиційного розвитку визначають п'ятий тренд. Країни та регіони, які вміло впроваджують технологічні новації, мають великий потенціал для залучення інвестицій [6].

Розуміння цих трендів дозволяє інвесторам та урядовим структурам ефективно відповідати на сучасні виклики та формувати стратегії інвестиційного розвитку, що сприяють сталому розвитку територій та підвищенню їхньої конкурентоспроможності.

В контексті розгляду інвестиційного розвитку територій, аналіз існуючих моделей та стратегій грає важливу роль у визначенні оптимальних підходів для стимулювання економічного зростання. На основі вивчення різних підходів, розташованих у таблиці нижче, можна зрозуміти їхню ефективність, переваги та обмеження, що дозволяє розробити інформовані стратегії для підвищення конкурентоспроможності регіонів та забезпечення сталого інвестиційного розвитку.

Таблиця 1

Моделі інвестиційного розвитку територій [7-10]

Отже, розглянувши моделі інвестиційного розвитку, доцільно визначити наступне. Кластерний розвиток виявляється ефективним у формуванні інноваційних екосистем, але вимагає часу для створення стійких кластерів. Публічно-приватне партнерство може забезпечити інфраструктурні проекти капіталом приватного сектору, але потребує процесів управління ризиками. Ендогенний розвиток акцентує увагу на внутрішніх ресурсах, але може бути обмеженим у глобальній конкурентоспроможності. Інфраструктурна модель створює сприятливе середовище для інвестицій, але може потребувати значних фінансових витрат. Спеціальні економічні зони привертають іноземні інвестиції, але пов'язані з ризиками соціального дисбалансу.. Отже, аналіз надає основу для розуміння різноманітності стратегій і допомагає визначити оптимальний шлях для досягнення стійкого інвестиційного розвитку територій.

Схематично впливи інвестицій на аспекти сталого розвитку територій доцільно представити наступним чином - рис. 1

Рис. 1 Впливи інвестицій на аспекти сталого розвитку територій Джерело: розроблено автором

Отже, запропонована схема надає візуальне представлення процесу визначення впливу інвестицій на різні аспекти сталого розвитку, включаючи економічне зростання, соціальну стабільність та екологічну стійкість.

На рівні органів центральної влади, ефективне публічне управління визначає стійкість національної економіки через розробку та впровадження стратегій, спрямованих на залучення інвестицій та стимулювання економічного зростання. Забезпечення прозорості, ефективності та відповідальності в центральних урядових структурах є основою успішної інвестиційної політики. На регіональному рівні публічне управління відіграє роль у створенні сприятливого клімату для інвестицій, локалізації бізнесу та розвитку місцевої інфраструктури. Здатність місцевих влад залучати інвесторів та розвивати стратегії на основі унікальних особливостей регіону стає критичною для його конкурентоспроможності. На рівні місцевого самоврядування, публічне управління визначає тісний зв'язок із спільнотою та малим бізнесом. Забезпечення участі громадян у формуванні та виконанні інвестиційних стратегій допомагає побудувати довіру та сприяє сталому розвитку. Ефективність публічного управління у контексті інвестиційних стратегій визначається також здатністю до адаптації до змін у глобальному середовищі. Збалансоване реагування на економічні та соціальні трансформації грає критичну роль у підтримці стабільності та розвитку. Успішне формування інвестиційних стратегій вимагає також ефективної взаємодії між різними рівнями управління. Комунікація та координація між центральним, регіональним та місцевими владами допомагає уникнути дублювання та максимізує використання ресурсів. Важливою складовою є також залучення експертів, консультантів та представників громадянського суспільства у процес прийняття рішень. Розмаїття поглядів та досвіду сприяє створенню більш обґрунтованих та ефективних стратегій. Отже, ефективність публічного управління у формуванні та впровадженні інвестиційних стратегій визначається не лише якістю самої стратегії, але й її реалізацією. Моніторинг, оцінка та внесення коректив дозволяють адаптувати стратегії до змін у середовищі та досягати бажаних економічних, соціальних та екологічних результатів.

На основі аналізу можна сформулювати конкретні рекомендації, спрямовані на практичне впровадження отриманих результатів. Перш за все, важливо встановити ефективний механізм співпраці між центральними, регіональними та місцевими органами влади, а також зацікавленими стейкхолдерами для забезпечення взаємодії та обміну інформацією. Рекомендується активно впроваджувати принципи публічно-приватного партнерства для реалізації інфраструктурних та соціально-економічних проектів. Такий підхід сприяє прискоренню інвестиційного процесу, адже приватний сектор має потужність та ресурси для швидкого впровадження ініціатив. Значна увага повинна бути приділена створенню стимулів для привертання інвестицій у регіональні економіки, що може включати в себе податкові пільги, спрощення адміністративних процедур та інші інструменти, що сприяють позитивному бізнес-клімату. Продовження вдосконалення системи електронного урядування та впровадження цифрових інструментів для оптимізації процесів публічного управління допоможе підвищити ефективність взаємодії між органами влади та громадянами, сприяючи транспарентності та відкритості. Урахування соціокультурних особливостей різних територій є ключовим елементом для успішного впровадження результатів досліджень. Розробка індивідуальних стратегій, враховуючи специфіку кожного регіону, сприятиме більш ефективній адаптації управлінських рішень. Необхідно вдосконалювати систему моніторингу та оцінки ефективності інвестиційних проектів. Регулярні відгуки та аналіз результатів нададуть можливість коригувати стратегії в режимі реального часу та визначати оптимальні напрямки розвитку. Важливо також розвивати кадровий потенціал в сфері публічного управління, забезпечуючи відповідну підготовку та навчання працівників. Компетентні фахівці зможуть краще впроваджувати новаторські підходи та ефективно керувати інвестиційними стратегіями. Створення відкритих платформ для діалогу та обміну досвідом між різними стейкхолдерами сприятиме формуванню конструктивного партнерства. Активна участь громадськості, бізнесу та наукових установ є важливою у визначенні пріоритеті

Висновки

Отже, розвиток інвестиційних стратегій у сфері публічного управління територіями визначається комплексним підходом та спрямований на досягнення сталого розвитку. За основу можна взяти концепцію взаємодії між центральними та місцевими органами влади, приватним сектором та громадянським суспільством як необхідну передумову ефективного управління. Важливо визначити, що успішна реалізація інвестиційних стратегій передбачає не тільки фінансовий стимул, але і ефективне використання ресурсів, оптимізацію адміністративних процедур та впровадження інноваційних методів управління. Прозорість та відкритість у владі є ключовими факторами для побудови довіри як інвесторів, так і громадян. Доцільним вважається активне використання публічно-приватного партнерства як ефективного механізму для залучення приватного капіталу та ресурсів у реалізацію інфраструктурних та соціально-економічних проектів. Необхідно також враховувати унікальність кожного регіону та адаптувати стратегії до його особливостей. Використання цифрових технологій, систем електронного урядування та вдосконалення механізмів моніторингу дозволяє реалізовувати інвестиційні проекти більш ефективно та прозоро. Узагальнюючи, інвестиційний розвиток територій вимагає високого рівня координації, стратегічного планування та впровадження новаторських підходів у сфері публічного управління, що є критичним для забезпечення стійкого економічного зростання, соціальної стабільності та збалансованого екологічного розвитку в регіонах.

Література

Liu, X. and Xiao, H. (2023), "A Comparative Lens", Poverty and Prosperity (Bridging Tourism Theory and Practice, Vol. 13), Emerald Publishing Limited, Leeds, pp. 167-185. https://doi.org/10.1108/S2042-144320230000013011 вільний (дата звернення 9.12.2023)

Amoah, P. and Eweje, G. (2023), "Examining the social sustainability strategies of multinational mining companies in a developing country", Social Responsibility Journal, Vol. ahead-of-print No. ahead-of-print. https://doi.org/10.1108/SRJ-11-2022-0480 вільний (дата звернення 9.12.2023)

MacLeod, G. (2014), "Action Research for community business development", Humanomics, Vol. 30 No. 1, pp. 3-21. https://doi.org/10.1108/H-11-2013-0072 вільний (дата звернення 9.12.2023)

Anderton, D. and Turner, P. (2022), "`Community Wealth Building' and `Clever Tendering' for an Inclusive Local Economy", Diamond, J. and Liddle, J. (Ed.) Reimagining Public Sector Management (Critical Perspectives on International Public Sector Management, Vol. 7), Emerald Publishing Limited, Leeds, pp. 69-82. https://doi.org/10.1108/S2045-794420220000007006 вільний (дата звернення 9.12.2023)

Bisignano, A.P. and El-Anis, I. (2019), "Making sense of mixed-embeddedness in migrant informal enterprising: The role of community and capital", International Journal of Entrepreneurial Behavior & Research, Vol. 25 No. 5, pp. 974-995. https://doi.org/10.1108/ IJEBR-03-2018-0114 вільний (дата звернення 9.12.2023)

von Alberti-Alhtaybat, L., Alhatabat, Z. and Al-Htaybat, K. (2021), "Investigating the sustainability habitus: insights from Aramex's sustainability practices and reports", Meditari Accountancy Research, Vol. 29 No. 3, pp. 477-501. https://doi.org/10.1108/MEDAR-08-2019- 0545 вільний (дата звернення 9.12.2023)

Kim, D.-H. and Paek, S. (2019), "Does regionalism matter? Local politics and foreign direct investment in South Korea", Asian Education and Development Studies, Vol. 8 No. 3, pp. 295-306. https://doi.org/10.1108/AEDS-02-2018-0041 вільний (дата звернення 9.12.2023)

De Giovanni, P. (2012), "Do internal and external environmental management contribute to the triple bottom line?", International Journal of Operations & Production Management, Vol. 32 No. 3, pp. 265-290. https://doi.org/10.1108/01443571211212574 вільний (дата звернення 9.12.2023)

Babaei, A., Locatelli, G. and Sainati, T. (2023), "Local community engagement as a practice: an investigation of local community engagement issues and their impact on transport megaprojects' social value", International Journal of Managing Projects in Business, Vol. 16 No. 3, pp. 448-474. https://doi.org/10.1108/IJMPB-10-2022-0224 вільний (дата звернення 9.12.2023)

Mesko, G. and Lobnikar, B. (2005), "The contribution of local safety councils to local responsibility in crime prevention and provision of safety", Policing: An International Journal, Vol. 28 No. 2, pp. 353-373. https://doi.org/10.1108/13639510510597951 вільний (дата звернення 9.12.2023)

References:

Liu, X. and Xiao, H. (2023), "A Comparative Lens", Poverty and Prosperity (Bridging Tourism Theory and Practice, Vol. 13), Emerald Publishing Limited, Leeds, pp. 167-185. https://doi.org/10.1108/S2042-144320230000013011 [in English]

Amoah, P. and Eweje, G. (2023), "Examining the social sustainability strategies of multinational mining companies in a developing country", Social Responsibility Journal, Vol. ahead-of-print No. ahead-of-print. https://doi.org/10.1108/SRJ-11-2022-0480 [in English]

Anderton, D. and Turner, P. (2022), "`Community Wealth Building' and `Clever Tendering' for an Inclusive Local Economy", Diamond, J. and Liddle, J. (Ed.) Reimagining Public Sector Management (Critical Perspectives on International Public Sector Management, Vol. 7), Emerald Publishing Limited, Leeds, pp. 69-82. https://doi.org/10.1108/S2045- 794420220000007006 [in English]

Bisignano, A.P. and El-Anis, I. (2019), "Making sense of mixed-embeddedness in migrant informal enterprising: The role of community and capital", International Journal of Entrepreneurial Behavior & Research, Vol. 25 No. 5, pp. 974-995. https://doi.org/10.1108/ IJEBR-03-2018-0114 [in English]

von Alberti-Alhtaybat, L., Alhatabat, Z. and Al-Htaybat, K. (2021), "Investigating the sustainability habitus: insights from Aramex's sustainability practices and reports", Meditari Accountancy Research, Vol. 29 No. 3, pp. 477-501. https://doi.org/10.1108/MEDAR-08-2019-0545 [in English]

Kim, D.-H. and Paek, S. (2019), "Does regionalism matter? Local politics and foreign direct investment in South Korea", Asian Education and Development Studies, Vol. 8 No. 3, pp. 295-306. https://doi.org/10.1108/AEDS-02-2018-0041 [in English]

De Giovanni, P. (2012), "Do internal and external environmental management contribute to the triple bottom line?", International Journal of Operations & Production Management, Vol. 32 No. 3, pp. 265-290. https://doi.org/10.1108/01443571211212574 [in English]

Babaei, A., Locatelli, G. and Sainati, T. (2023), "Local community engagement as a practice: an investigation of local community engagement issues and their impact on transport megaprojects' social value", International Journal of Managing Projects in Business, Vol. 16 No. 3, pp. 448-474. https://doi.org/10.1108/IJMPB-10-2022-0224 [in English]

Mesko, G. and Lobnikar, B. (2005), "The contribution of local safety councils to local responsibility in crime prevention and provision of safety", Policing: An International Journal, Vol. 28 No. 2, pp. 353-373. https://doi.org/10.1108/13639510510597951 [in English]

Размещено на Allbest.ru