Державне регулювання у сфері трансплантації в Україні: нормативно-правові механізми

Размещено на http://www.allbest.ru/

Навчально-Науковий медичний інститут, Київський міжнародний університет

Кафедра загальної медицини

Державне регулювання у сфері трансплантації в Україні: нормативно-правові механізми

Кризина Наталія Павлівна

доктор наук державного управління, професор, директор

Кризина Олена Вікторівна

доктор філософії P(h)D, доцент

Суханова Яна Анатоліївна

викладач кафедри загальної медицини

Анотація

державний регулювання трансплантологія

Трансплантація органів і тканин людини є бурхливо розвиваючимся високотехнологічним напрямом сучасної медицини, яке являється засобом спасіння та відновлення життя та здоров'я людини при термінальних станах певних хвороб та важких захворюваннях. Трансплантацію можливо застосовувати лише тоді, коли всі інші способи лікування не дали певного лікувального ефекту.

У Законі України № 41 від 1999 року «Про трансплантацію органів та інших анатомічних матеріалів людині» йдеться про те, що цей Закон з урахуванням сучасного стану науки і рекомендацій Всесвітньої організації охорони здоров'я визначає умови і порядок застосування трансплантації як спеціального методу лікування, забезпечує додержання в Україні прав людини та захист людської гідності при застосуванні трансплантації та здійсненні іншої, пов'язаної з нею діяльності.

За останні роки в Україні значно збільшилася кількість трансплантацій органів. Проводиться значна кількість клінічних досліджень, які спрямовані на ефективне і якісне проведення трансплантації органів; проведення досліджень із розробки та застосування імуносупресорів; проведення профілактичних заходів при ускладненнях і лікуванні хворих внаслідок проведених трансплантацій.

Одним із напрямів державної політики у сфері охорони здоров'я є державне регулювання в сфері трансплантації органів та інших анатомічних матеріалів. З кожним днем збільшується кількість реципієнтів, які потребують пересадки тих чи інших органів або тканин. В той же час у вітчизняній трансплантології катастрофічно не вистачає донорського матеріалу. Також сюди відноситься якість та ефективність надання медичної допомоги при проведені трансплантації людських органів і тканин; механізми взаємодії з пацієнтами на різних етапах проведення трансплантації; механізми державного регулювання проведення трансплантаційних процесів на всіх рівнях.

Дослідження вітчизняних та зарубіжних наукових джерел не дало можливості дослідити механізми державного регулювання у сфері трансплантації в Україні. Саме тому це спонукало до глибшого дослідження цієї проблеми.

Ключові слова: трансплантація органів і тканин, державне регулювання.

Kryzyna Nataliya Pavlivna Doctor of public administration, professor, director of the Educational and Scientific Medical Institute , Kyiv International University

Kryzyna Olena Viktorivna Doctor of Philosophy P(h)D, Associate Professor of the Department of General Medicine of the Educational and Scientific Medical Institute, Kyiv International University

Sukhanova Yana Anatoliivna of the Department of General Medicine of the Educational and Scientific Medical Institute, Kyiv International University

State regulation in the field of transplantation in Ukraine: regulatory and legal mechanisms

Abstract

Transplantation of human organs and tissues is a rapidly developing high-tech direction of modern medicine, which is a means of saving and restoring human life and health in terminal states of certain diseases and serious diseases. Transplantation can be used only when all other methods of treatment have not given a certain therapeutic effect.

Law of Ukraine No. 41 of 1999 "On Transplantation of Organs and Other Anatomical Materials to Humans" states that this Law, taking into account the current state of science and the recommendations of the World Health Organization, determines the conditions and procedure for the application of transplantation as a special method of treatment, provides observance of human rights in Ukraine and protection of human dignity in the application of transplantation and implementation of other activities related to it.

In recent years, the number of organ transplants has increased significantly in Ukraine. A significant number of clinical studies are conducted, which are aimed at effective and high-quality organ transplantation; conducting research on the development and use of immunosuppressants; carrying out preventive measures in case of complications and treatment of patients as a result of transplants.

One of the directions of state policy in the field of health care is state regulation in the field of transplantation of organs and other anatomical materials. Every day, the number of recipients who need transplants of certain organs or tissues is increasing. At the same time, there is a catastrophic lack of donor material in domestic transplantology. This also includes the quality and efficiency of providing medical care during transplantation of human organs and tissues; mechanisms of interaction with patients at various stages of transplantation; mechanisms of state regulation of the implementation of transplant processes at all levels.

The study of domestic and foreign scientific sources did not provide an opportunity to investigate the mechanisms of state regulation in the field of transplantation in Ukraine. That is why it prompted a deeper study of this problem.

Keywords: transplantation of organs and tissues, state regulation

Постановка проблеми

Сфера діяльності, пов'язана з трансплантацією, є відносно новою, але надзвичайно перспективною складовою сфери охорони здоров'я України.

Відповідно до здійснюваної реформи системи охорони здоров'я України, трансплантація анатомічних матеріалів людині є високоспеціалізованою медичною допомогою, яка надається в центрах трансплантації (або на базі інших закладів охорони здоров'я) спеціалізованою групою лікарів (яку формують лікарі-трансплантологи, анестезіологи, хірурги та інші спеціалісти), та фінансується в межах пілотного проєкту щодо зміни механізму фінансового забезпечення оперативного лікування з трансплантації органів та інших анатомічних матеріалів за рахунок коштів державного бюджету та інших джерел, не заборонених законодавством.

В правовій площині трансплантологія вона регулюється Конституцією України [1], Законом України “Основи законодавства України про охорону здоров'я” [2], а також, спеціальним законом - Законом України “Про застосування трансплантації анатомічних матеріалів людині” [3], іншими законами та відповідними підзаконними нормативно-правовими актами.

Надання медичної допомоги із застосуванням трансплантації є прогресивним напрямом у медицині, який передбачає інноваційний її розвиток і сприяє збереженню і покращенню якості життя людей. Хоча станом на сьогодні в нашій країні біологічний матеріал для проведення трансплантацій надходить в результаті прижиттєвого або посмертного донорства, значимість такого методу лікування як трансплантація не можна недооцінювати, адже для значної кількості хворих це - єдиний варіант збереження життя чи покращення його якості.

Саме тому, застосування трансплантації та здійснення діяльності, пов'язаної з нею, набуває стрімкого розвитку як у світі, так і в нашій країні, обумовлюючи становлення нової ланки суспільних відносин.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Аналіз наукових джерел за останні роки свідчить про те, що переважна більшість здійснених досліджень висвітлює окремі аспекти сфери діяльності, пов'язаної з трансплантацією, у тому числі, і надання медичної допомоги із застосуванням трансплантації.

Важливі аспекти з державного регулювання сучасної трансплантології висвітлюються такими вітчизняними ученими як: Р. Грицко [4; 5], Е. Комісаренко [6], Н. Коробцова [7], А. Король [8], В. Міхалап [7], А. Мусієнко [9], З. Надюк [10], І. Футрак [7], В. Шульга [10]. Однак реалізація державного регулювання трансплантології в Україні лише розвивається, тому цей процес потребує подальшого вивчення.

Мета статті - дослідження особливостей формування та реалізації нормативно-правового механізму державного регулювання у сфері трансплантації в Україні

Виклад основного матеріалу

Дотримання Україною світового вектору розвитку донорства і трансплантації та обраний курс на максимальне розкриття потенціалу можливостей надання медичної допомого із застосуванням трансплантації задля збереження та покращення якості життя громадян, потребу постійної уваги від держави шляхом прийняття своєчасних і виважених управлінських рішень щодо сфери діяльності, пов'язаної з трансплантацією на всіх рівнях влади.

Основоположними засадами існування будь-якої соціальної системи є сукупність певних правил її функціонування - умов та вимог до діяльності, заборон і дозволів тощо.

Трансплантація як сучасний і дієвий метод лікування, в тому числі і донедавна невиліковних захворювань, набуває все більшого ствердження у світі, прискорюючи темп та збільшуючи масштаби свого розвитку.

Зокрема, Всесвітньою організацією охорони здоров'я (ВООЗ) такий метод лікування визнається одним з найбільших досягнень у медицині ХХ століття, що потребує розвитку як на рівні держав, так і на глобальному рівні. Свідченням цьому є ряд подій серед яких: затвердження керівних принципів ВООЗ щодо трансплантації клітин людини, тканин та органів [11]; створення Глобальної бази даних щодо донорства і трансплантації (Global Knowledge Base on Transplantation (GKT)) [12] та Глобального глосарію щодо донорства та трансплантації (Global Glossary of Terms and Definitions on Donation and Transplantation) [13], метою якого є уніфікація термінів і основних визначень, що стосуються донорства і трансплантації клітин, тканин і органів, необхідна для створення Глобальної бази даних та формування єдиної системи збору даних і інформації у цій сфері; а також активна співпраця з національними організаціями у сфері діяльності, пов'язаної з трансплантацією, прикладом якої є створення складової частини Глобальної бази даних - Глобальної обсерваторії донорства і трансплантації (Global Observatory on Donation and Transplantation (GODT)) [14] - найбільш повного на сьогоднішній день джерела всесвітніх даних щодо діяльності у сфері донорства і трансплантації органів.

Дані Глобальної обсерваторії свідчать про щорічне збільшення кількості проведених трансплантацій органів та тканин і країн, що долучаються до світової спільноти і надають дані до Глобальної обсерваторії. Існуючі темпи зростання дозволяють прогнозувати, що через декілька десятків років більша половина усіх хірургічних втручань буде пов'язана з пересадкою органів, тканин та клітин, і не лише донорських, а й штучних чи штучно вирощених. З таким твердженням цілком погоджуємося, адже спектр можливостей, які надає такий метод лікування як трансплантація, на разі не є вичерпним і продовжує розширюватися внаслідок глобального науково-технічного розвитку.

Правовими методами державного регулювання у досліджуваній сфері визначаються такі, що регулюють застосування трансплантації та здійснення діяльності, пов'язаної з трансплантацією, встановлюючи обов'язкові до виконання правила держави, шляхом створення нормативно-правової бази застосування трансплантації та здійснення діяльності, пов'язаної з трансплантацією. До формування досліджуваних методів долучаються як законодавча і виконавча гілки влади, так і судова, Президент України. Інструментами (формами) правових методів є Конституція України, Закони України, Укази Президента України, Постанови Кабінету Міністрів України, акти органів центральної влади та місцевого самоврядування, міжнародно-правові акти (договори, стандарти, декларації тощо) судові рішення та інші, що формують правовий простір застосування трансплантації та здійснення діяльності, пов'язаної з трансплантацією.

Законодавча гілка влади бере участь у формуванні правових методів державного регулювання, зокрема, за такими напрямками як законодавчий та ратифікація (затвердження та надання згоди на обов'язковість для держави) міжнародних договорів, таким чином, формуючи національне законодавство та інтегруючи у нього міжнародні акти.

За законодавчим напрямом найбільш визначальними у реалізації правових методів досліджуваної сфери є прийняття Закону України “Про застосування трансплантації анатомічних матеріалів людині” [2], яким визначаються, серед іншого, основні засади організації трансплантації та здійснення діяльності, пов'язаної з трансплантацією; умови та порядок застосування трансплантації реципієнту, вилучення анатомічних матеріалів у живих донорів та при посмертному донорстві, права, соціальний захист живого донора та відповідальність за порушення законодавства про трансплантацію тощо.

Цей Закон означає суттєві позитивні зрушення у сфері трансплантології і дає можливість врятувати значно більшу кількість життів в порівняні з минулими роками. Разом з тим, Верховною Радою України було прийнято Закон «Про внесення змін до деяких законів України, що регулюють питання трансплантації анатомічних матеріалів людині» №1967-ІХ від 7 січня 2022 р. Ним передбачено, що до 1 січня 2024 р. забезпечення організації медичної допомоги з застосуванням трансплантації та/або провадження діяльності, пов'язаної з трансплантацією, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету шляхом реалізації пілотного проєкту щодо зміни механізму фінансового забезпечення оперативного лікування з трансплантації органів та інших анатомічних матеріалів.

Трансплант-координаторів законодавець визначає як працівників “закладу охорони здоров'я, бюро судово-медичної експертизи, спеціалізованої державної установи у сфері трансплантації органів, тканин та клітин, іншого суб'єкта господарювання, що здійснює діяльність, пов'язану з трансплантацією, до посадових обов'язків якого належить здійснення трансплант-координації” [3, стаття 1].

Мірами примусу в межах даного методу визначаємо встановлення кваліфікаційних вимог, професійних стандартів та посадових обов'язків трансплант-координаторів, яке покладається на Міністерство охорони здоров'я України. Також, зазначене відомство уповноважується визначати дії трансплант-координатора та порядок їх вчинення, порядок прийняття рішення про можливість або про неможливість застосування трансплантації реципієнту анатомічного матеріалу від донора-трупа [3, стаття 9, 13].

Відповідно до Положення про врегулювання діяльності трансплант-координаторів, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 21 липня 2021 року № 1500 [15], загальними посадовими обов'язками трансплант-координаторів визначені наступні:

взаємодія зі СДУ “УЦТК”;

забезпечення оперативного обміну інформацією між закладами охорони здоров'я, бюро судово-медичної експертизи або іншими суб'єктами господарювання, що згідно із законодавством мають право здійснювати діяльність, пов'язану з трансплантацією;

співпраця з лікарями, іншим медичним та немедичним персоналом, закладами охорони здоров'я, бюро судово-медичної експертизи або іншими суб'єктами господарювання, що згідно із законодавством мають право здійснювати діяльність, пов'язану з трансплантацією;

виявлення ймовірних донорів у закладі охорони здоров'я та здійснення аналізу проведених процедур з діагностики смерті мозку серед померлих у закладі охорони здоров'я пацієнтів та аналізу медичної документації осіб померлих від важкого ураження головного мозку;

активна участь у проведенні інформаційно-роз'яснювальної роботи з питань законодавства у сфері трансплантації, популяризації прижиттєвого та посмертного донорства анатомічних матеріалів, формування позитивної громадської думки про надання анатомічних матеріалів людини для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів;

здійснення інших визначених законодавством у сфері трансплантації повноважень, пов'язаних з наданням медичної допомоги із застуванням трансплантації та здійсненням діяльності, пов'язаної з трансплантацією [15].

Важливим інструментом не лише у діяльності трансплант-координаторів, а і загалом у реалізації досліджуваного методу, є ЄДІСТ, визначена законодавцем як “електронна автоматизована інформаційно-телекомунікаційна система, призначена для збирання, реєстрації, накопичення, зберігання, обробки, адаптування, зміни, поновлення, використання, поширення (розповсюдження, реалізації, передачі), знеособлення та знищення визначеної законом інформації про фізичну особу та іншої інформації, передбаченої законодавством, а також для здійснення автоматизованого об'єктивного і неупередженого розподілу анатомічних матеріалів людини, визначення пар донор-реципієнт, що зберігається на інформаційних ресурсах, зареєстрованих та розташованих в Україні” [3, стаття 1].

Забезпечення утворення та функціонування зазначеної державної інформаційної системи трансплантації законодавець покладає на Кабінет Міністрів України, а також, уповноважує Уряд визначати її діяльність шляхом затвердження положення про Єдину державну інформаційну систему трансплантації органів та тканин, а також встановлювати перелік реєстрів, що входять до складу ЄДІСТ, та затверджувати порядок, умови наповнення та функціонування реєстрів, порядок доступу до зазначеної інформаційної системи [3]. Розпорядником зазначеної інформаційної системи трансплантації визначається Міністерство охорони здоров'я України.

Тобто з 1 січня 2024 р. письмова згода живого донора та його батьків або інших законних представників на вилучення у нього анатомічних матеріалів, як і письмова відмова від раніше наданої такої згоди не потребують нотаріального посвідчення чи засвідчення справжності підпису нотаріусом. Згода живого донора на вилучення у нього органу чи його частини надається ним особисто уповноваженому трансплант-координатору. Після технічної реалізації можливості подання згоди в електронній формі надати згоду можна буде у «Дії». Це значно спростить процедуру надання згоди, а також полегшить тягар для родичів особи у випадку її смерті.

Кожна повнолітня дієздатна особа має право надати у письмовій (електронній) формі згоду або незгоду на вилучення анатомічних матеріалів з її тіла для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів після визначення її стану як незворотна смерть (смерть мозку або біологічна смерть) відповідно до закону. Якщо особа не фіксувала відповідну згоду чи незгоду за життя, у разі її смерті така згода запитується трансплант-координатором особисто у другого з подружжя або в одного з близьких родичів цієї особи (діти, батьки, рідні брати та сестри). У разі відсутності другого з подружжя або близьких родичів згода на вилучення анатомічних матеріалів для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів з тіла померлої особи запитується трансплант-координатором у особи, яка зобов'язалася поховати померлого.

У разі смерті особи віком до 18 років згода на вилучення анатомічних матеріалів з її тіла для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів може бути надана батьками або іншими законними представниками. Тобто прийняття Закону усунуло наявні законодавчі колізії та врегулювало окремі складові забезпечення надання медичної допомоги методом трансплантації населенню.

Окрім того, Законом встановлюється і міра заборони на виконання функцій трансплант-координатора лікарям, які входили до складу консиліуму, що здійснив констатацію смерті мозку та заборона включення до складу такого консиліуму лікарів трансплант-координаторів закладу охорони здоров'я, в якому знаходиться потенційний донор.

Забезпечення функціонування та адміністрування ЄДІСТ, а серед іншого, і здійснення організації трансплант-координації в цілому, покладається на СДУ “УЦТК”. Остання є державним закладом охорони здоров'я, підзвітним і утвореним Міністерством охорони здоров'я України на виконання Закону та розпорядження Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 № 1154-2020-р. “Про утворення спеціалізованої державної установи “Український центр трансплант-координації” [16].

Відповідно до Закону, СДУ “УЦТК” “здійснює організаційно-методичне керівництво закладами охорони здоров'я, що надають медичну допомогу із застосуванням трансплантації та/або здійснюють діяльність, пов'язану з трансплантацією, трансплант-координацією, і яка координує діяльність суб'єктів організації та надання медичної допомоги із застосуванням трансплантації та здійснення діяльності, пов'язаної з трансплантацією” [3].

Мета діяльності, завдання, права та обов'язки, інші умови діяльності СДУ “УЦТК” визначаються Положенням про спеціалізовану державну установу “Український центр трансплант-координації”, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров'я України [17].

Враховуючи вищезазначене, на думку автора справедливим буде визначення СДУ “УЦТК” як одного з ключових елементів у формуванні національної системи трансплантації в Україні, що своєю діяльністю забезпечує практичну реалізацію положень нормативно-правової бази у сфері застосування трансплантації та здійснення діяльності, пов'язаної з трансплантацією.

В контексті дослідження методів ДР у СДПЗТ в Україні, важливо зауважити про визначення науковцями серед адміністративних методів також створення або ліквідацію організаційних структур [18, с. 141], відтак, утворення СДУ “УЦТК” може розглядатись як окремий адміністративний метод державного регулювання у досліджуваній сфері.

Узагальнюючи, діяльність зазначеної установи спрямовується на забезпечення рівноправного та своєчасного доступу до якісних і безпечних медичних послуг з трансплантації органів, а саме: сприяння створенню системи трансплантації в Україні та зменшенню рівня смертності пацієнтів, єдиним методом лікування яких є трансплантація органів, тканин чи клітин; збільшення кількість трансплантацій; забезпечення рівності у доступі до надання медичної допомоги із застосуванням трансплантації; підвищення ефективності донорства та трансплантацій; сприяння підвищенню безпеки живих донорів та реципієнтів; сприяння поліпшенню результатів лікування та якості життя пацієнтів, що перебувають у черзі очікування, живих донорів та реципієнтів; впровадження культури донорства в Україні, що має призвести до готовності громадян давати прижиттєві або посмертні згоди; сприяння підвищенню стандартів освіти в галузі трансплантології та забезпечення міжнародного співробітництва у досліджуваній сфері [19].

Таким чином, узагальнюємо і констатуємо - на трансплант-координаторів покладається переважно організаційна діяльність у забезпеченні трансплант-координації, що полягає у документуванні та здійсненні комунікації між уповноваженими закладами охорони здоров'я, донорами, реципієнтами та іншими складовими елементами системи трансплантації.

Прийняття цього Закону спричинило внесення змін, зокрема, до Основ законодавства України про охорону здоров'я, Закону України “Про поховання та похоронну справу”, Кримінального кодексу України та інших законів.

Отже, трансплант-координацію визначаємо як специфічний багатоелементний та багаторівневий адміністративний методом державного регулювання в сфері застосування трансплантації та здійснення діяльності, пов'язаної з нею, що серед іншого, включає скоординовану діяльність суб'єктів організації та надання медичної допомоги із застосуванням трансплантації та здійснення діяльності, пов'язаної з трансплантацією, застосування специфічних інструментів (ЄДІСТ), діяльність СДУ “УЦТК” та трансплант-координаторів, з метою неупередженого і своєчасного забезпечення отримання анатомічних матеріалів людини та надання їх для подальшої трансплантації чи виготовлення біоімплантатів.

Значна частина формування нормативно-правової бази покладається на органи виконавчої влади, шляхом прийняття підзаконних нормативно-правових актів щодо організації та надання медичної допомоги із застосування трансплантації. Акти виконавчої гілки влади є такими, що деталізують визначені у законах положення, разом з тим вони є більш “динамічними” у прийнятті, і тим самим, дозволяють вносити зміни, коригуючи вимоги, зокрема, і до діяльності у досліджуваній сфері та підлаштовувати їх відповідно до потреб часу і суспільства.

Відповідно до Закону провідна роль у формуванні підзаконної нормативно-правової бази досліджуваної сфери відводиться таким суб'єктам організації та надання медичної допомоги із застосуванням трансплантації та здійснення діяльності, пов'язаної з нею, як Кабінет Міністрів України та Міністерство охорони здоров'я України.

Досліджуючи організаційно-правові проблеми державного регулювання у сфері застосування трансплантації, серед яких: кібербезпека, відсутність правового механізму ідентифікації осіб у випадку “використання їх як живих донорів для здійснення термінової трансплантації”, питання правового регулювання порядку надання реципієнтам потрібного трансплантаційного матеріалу, руху реципієнтів у вертикальному напрямку З. Надюк та А. Король [8, с. 130].

Правові методи державного регулювання у сфері діяльності пов'язаної з трансплантацією в Україні встановлюють не лише засади такої діяльності, а й визначають правила та вимоги до застосування трансплантації та здійснення діяльності, пов'язаної з нею, як в цілому, так і врегульовуючи окремі їх аспекти. Однак, беручи до уваги значну кількість і неоднорідність нормативно-правових актів досліджуваної сфери, ми можемо зробити такі висновки, що, перед органами державної влади постають завдання недопущення колізій і прогалин у законодавстві, забезпечення наявності та можливості реалізації відповідних форм, засобів та інструментів для реалізації визначених державою правил, забезпечення своєчасного реагування на зміну викликів і можливостей у досліджуваній сфері та їх швидке відображення у нормативно-правовій базі. Це можу бути вирішене шляхом застосування адміністративних, економічних і соціальних методів державного регулювання.

Висновки

Беручи до уваги значну кількість і неоднорідність нормативно-правових актів досліджуваної сфери, ми можемо зробити такі висновки:

наявні у новому законодавстві прогалини, призвели до тривалої недієздатності національної системи надання медичної допомоги із застосуванням трансплантації, і продовжують виявлятись в процесі розвитку функціонування цієї системи;

перед органами державної влади постають завдання недопущення колізій і прогалин у законодавстві, забезпечення наявності та можливості реалізації відповідних форм, засобів та інструментів для реалізації визначених державою правил, забезпечення своєчасного реагування на зміну викликів і можливостей у досліджуваній сфері та їх швидке відображення у нормативно-правовій базі. Це може бути вирішено шляхом застосування адміністративних, економічних і соціальних методів державного регулювання.

Література

1. Конституція України: від 28.06.1996 р. № 254к/96-ВР: станом на 1 січ. 2020 р. URL: 1і11|.^://хакоп.гас1а.до\.иа/1а\\^^1іо\\-/254і</96-вр#Те\1.

2. Основи законодавства України про охорону здоров'я: Закон України від 19 листопада 1992 року № 2801-XII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2801-12/ed19921119.

3. Про застосування трансплантації анатомічних матеріалів людині: Закон України від 17.05.2018 р. № 2427-VIII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2427-19#Text.

4. Грицко Р.Ю., Футрак І.І. Сучасні аспекти публічного адміністрування щодо трансплантації в контексті євроінтеграції України. Публічне управління і адміністрування в Україні. Одеса, 2018. Вип. 7. С. 39-45. URL: http://pag-journal.iei.od.ua/archives/2018/7-2018/7_2018.pdf.

5. Грицко, Р.Ю., Надюк, З.О. Роль сімейних лікарів у реалізації правового механізму державного управління трансплантацією анатомічних матеріалів людини. Теорія та практика державного управління. 2018. № 4. С. 99-106.

6. Комисаренко Е.Е. Формування механізмів державного регулювання розвитком трансплантологи в Україні: автореф. дис. ... канд. наук з держ. упр.: 25.00.02. Запоріжжя, 2010. 20 с.

7. Коробцова Н.В., Міхалап В.Д. Трансплантологія: гострі питання сьогодення. Молодий вчений. 2018. № 5 (57). С. 451-453.

8. Надюк З.О., Король А.В. Організаційно-правові проблеми державного регулювання у сфері застосування трансплантації. Держава та регіони. 2018. № 4. С. 128-132.

9. Мусієнко А.В. Компаративний аналіз державного регулювання діяльності, пов'язаної з трансплантацією у розвинутих країнах світу: досвід для України: автореф. дис. канд. наук з держ. упр.: 25.00.02. Київ, 2019. 23 с.

10. Шульга В.М. Трансплант-координація в Україні: стан та перспективи розвитку. Державне будівництво. 2016. № 1. С. 1-7.

11. Resolution, W.H. A. 63.22 Human organ and tissue transplantation, adopted by World Health Assembly on 21 May 2010. URL: https://apps.who.int/gb/ebwha/pdf_files/WHA63-REC1/WHA63_REC1-en.pdf.

12. Resolution, W.H.A. 63.22 Human organ and tissue transplantation, adopted by World Health Assembly on 21 May 2010. URL: https://apps.who.int/gb/ebwha/pdf_files/WHA63-REC1/WHA63_REC1-en.pdf.

13. WHO proposes global agenda on transplantation. World Heals Organization. URL: https://www.who.int/transplantation/knowledgebase/.

14. Global Observatory on Donation and Transplantation (GODT). World Health Organization. URL: http://www.transplant-observatory.org/.

15. Положення про врегулювання діяльності трансплант-координаторів: наказ Міністерства охорони здоров'я України від 21 липня 2021 року № 1500. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1238-21#Text.

16. Про утворення спеціалізованої державної установи “Український центр трансплант-координації”: Розпорядження Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 № 1154-2020-р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1154-2020-%D1%80#Text.

17. Про затвердження Положення про спеціалізовану державну установу “У країнський центр трансплант-координації”: наказ Міністерства охорони здоров'я України від 18.05.2021 № 962. URL: https://utcc.gov.ua/normatyvno-pravovi-dokumenty/.

18. Державне управління: підручник: у 2 т. / ред. кол.: Ю.В. Ковбасюк (голова), К.О. Ващенко (заст. голови), Ю.П. Сурмін (заст. голови) [та ін.]. Київ; Дніпропетровськ: НАДУ, 2012. Т. 1. 564 с.

19. Український центр трансплант-координації - Спеціалізована державна установа. URL: https://utcc.gov.ua/pro-tsentr/.

References

1. Konstyticija Ukrainy: wid28.06.1996 r. № 252k/96-WR: stanom na 1 sich/ 2020 r. [Constitution of Ukraine: dated June 28, 1996 No. 254к/96-ВР: as of January 1 2020] (2020, January 1) Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр#Text [in Ukrainian].

2. Osnowy zakonodavstwa Ukrainy pro ochoronu zdorowia: Zakon Ukrainy wid 19 lystopada 1992 roku № 2801-XII [Fundamentals of Ukrainian legislation on health care: Law of Ukraine dated November 19, 1992 No. 2801-XII] (1992, November 19): Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2801-12/ed19921119 [in Ukrainian].

3. Pro zastosuwannja transplantacii anatomichnych materialiw ljudyni: Zakon Ukrainy wid 10.05.2018 r. № 2427-VIII [On the application of transplantation of anatomical materials to humans: Law of Ukraine dated May 17, 2018 No. 2427-VIII]. (2018б May 17).: Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2427-19#Text [in Ukrainian].

4. Hrycko R.Y., & Futrak I.I. (2018). Suchasni aspekty publichnogo administruwannja schodo transplantacii w konteksti ewrointegracii Ukrainy [Modern aspects of public administration regarding transplantation in the context of European integration of Ukraine]. Publichne uprawlinnja I administruwannja w Ukraini, 7, 39-45 [in Ukrainian].

5. Hrycko R.Y., & Nadjuk Z.O. (2018). Rol simeinogo likarja w realizacii prawowogo mechanizmu derzawnogo uprawlinnja transplantacieju anatomichnych materialiw ljudyny. [The role of family doctors in implementing the legal mechanism of state management of transplantation of human anatomical materials]. Ntjhsja tapraktyka derzawnogo uprawlinnja, 4, 99-106 [in Ukrainian].

6. Komisarenko E.E. (2010). Formuwannja mechanizmiw derzawnogo reguljuwannja rozwytkom transplantologii w Ukraini [Formation of mechanisms of state regulation of the development of transplantology in Ukraine] autoref. thesis Ph.D. sciences from state example. Zaporizzja. [Ukrainian].

7. Korobcowa N.W. & Michalap W.D. (2018). Transplantologija: gostri pytannja sjogodennja [Transplantology: hot issues today]. Molodyi wchenyi - A young scientist, 5 (57), 451-453 [Ukrainian].

8. Nadjuk Z.O. & Korol A.W. (2018). Orgamizacijno-prawowi problemy derzawnogo reguljuwannja u sferi zastosuwannja transplantfcii [Organizational and legal problems of state regulation in the field of transplantation]. Derzawa ta region - State and regions, 4, 128-132. [Ukrainian].

9. Musienko F.D. (2019). Komparatywnyi analiz derzawnogo reguluwannja lijalnosti powjazanoii z Transplantfwieu u rozwynutych krainach switu: doswi dlja Ukrainy [Comparative analysis of state regulation of activities related to transplantation in developed countries of the world: experience for Ukraine]: autoref. thesis candidate sciences from state example. Kyiv. [in Ukrainian].

10. Schulga W.M. (2016). Transplant-koordynacija w Ukraini: stan ta perspektywy rozwytku [Трансплант-координація в Україні: стан та перспективи розвитку]. Derzawne budiwnyctwo - State construction, 1, 1-7 [in Ukrainian].

11. Resolution, W.H. A. 63.22 Human organ and tissue transplantation, adopted by World Health Assembly on 21 May 2010. Retrieved from https://apps.who.int/gb/ebwha/pdf_files/WHA63-REC1/WHA63_REC1-en.pdf.

12. Resolution, W.H.A. 63.22 Human organ and tissue transplantation, adopted by World Health Assembly on 21 May 2010. Retrieved from https://apps.who.int/gb/ebwha/pdf_files/WHA63-REC1/WHA63_REC1-en.pdf.

13. WHO proposes global agenda on transplantation. World Heals Organization. Retrieved from https://www.who.int/transplantation/knowledgebase/.

14. Global Observatory on Donation and Transplantation (GODT). World Health Organization. Retrieved from http://www.transplant-observatory.org/.

15. Polozennja pro wrehuluwannja dijalnosti transplant-koordynatoriw: nakaz Ministerstwa ochorony zdorowija Ukrainy wid 21 lypnja 2021 rolu № 1500. [Regulations on regulating the activities of transplant coordinators: order of the Ministry of Health of Ukraine dated July 21, 2021 No. 1500.]. (2021, Juli 21). Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1238-21#Text [in Ukrainian].

16. Pro utworennja specializowanoii ustanowy “Ukrainskii centr transplant-koordynacii”: rozporjadgennija Kabinetu Ministriw Ukrainy wid 23.09.2020 № 115402020 r. [On the formation of the specialized state institution "Ukrainian Center for Transplant Coordination": Decree of the Cabinet of Ministers of Ukraine dated September 23, 2020 No. 1154-2020]. (2020, September 23). Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1154-2020-%D1%80#Text/ [in Ukrainian].

17. Pro zatwerdzenia Polozennja pro specializowanu derzawnu ustanowu “Ukrainskyi centr transplant-koordynacii”: nakaz Ministerstwa ochorony zdorowija Ukrainy wid 18/nhdfyz 2021 № 962 [On the approval of the Regulation on the specialized state institution "Ukrainian Transplant Center - Coordination": order of the Ministry of Health of Ukraine dated May 18, 2021 No. 962] (2021, May 18). Retrieved from https://utcc.gov.ua/normatyvno-pravovi-dokumenty// [in Ukrainian].

18. Kowbasuk U.W. & Waschenko K.O. & Surmin Y.P. (Ed.). (2012). Derzawne uprawlinnja; pedruchnyk [Public administration: textbook]. (Vols. 1, 2). Kyiv: Dnipropeyrowsk: NADU, [in Ukrainian].

19. Ukrainskyi centr transplant-koordynacii - Specializowana derzawna ustanowa [Ukrainian Transplant Coordination Center - Specialized state institution]. [Ukrainian transplant coordination center - Specialized state institution]. Retrieved from https://utcc.gov.ua/pro-tsentr. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru