Міжнародно-правова доктрина КНР щодо базових положень міжнародного повітряного права

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Кафедра міжнародного права

Навчально-наукового інституту міжнародних відносин

Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Міжнародно-правова доктрина КНР щодо базових положень міжнародного повітряного права

Сергій Дмитрович Білоцький,

доктор юридичних наук, професор

Резюме

У статті розглядаються підходи міжнародно-правової доктрини Китайської Народної Республіки щодо розвитку міжнародно-правового регулювання авіаційних відносин, зокрема, становлення й подальшого розвитку міжнародно-правових засад на погодженій термінологічній основі.

У статті зазначається, що КНР стала активно встановлювати міжнародне повітряне сполучення за допомогою національної цивільної авіації після 80-х років ХХ ст. Її становлення і розвиток викликало необхідність врегулювання цілої низки питань у галузі цивільної авіації, у тому числі у сфері міжнародних польотів. Представники міжнародно-правової доктрини КНР активно обговорюють питання, пропонують свої концепції та бачення щодо вдосконалення як міжнародно-правових норм, так і чинного законодавства КНР.

Зроблено висновок, що проблема відсутності універсального визначення поняття «міжнародний політ» як у міжнародно-правових документах, так і в національному законодавстві держав є очевидною. Внаслідок цього для її ефективного вирішення необхідно закріплювати відповідні норми в міжнародних угодах. Крім того, для цілей усунення національної специфіки і поліваріантності державам - учасницям ІКАО також необхідно зафіксувати уніфіковане визначення поняття «міжнародний політ» у національних законодавствах і двосторонніх міжурядових угодах.

Ключові слова: міжнародне право, міжнародне повітряне право, міжнародно-правова доктрина, Китайська Народна Республіка, міжнародно-правове регулювання, цивільна авіація, авіаційні перевезення, міжнародний політ.

Summary

Sergiy Bilotsky. The International Legal Doctrine of the PRC on the Basic Provisions of International Air Law

The article examines the approaches of the international legal doctrine of the People's Republic of China to the development of international legal regulation of aviation relations, in particular, the establishment and further development of international legal principles on an agreed terminological basis.

The article notes that the PRC began to actively establish international air traffic using its national civil aviation after the 80s of the twentieth century. Its formation and development resulted in the need to settle a number of issues in the field of civil aviation, including international flights. Representatives of China's international legal doctrine are strongly discussing issues, offering their concepts and visions for improving both international legal norms and current Chinese legislation.

The author comes to the conclusion that the problem of the lack of a universal definition of the concept of “international flight” in both international legal documents and national legislation of states is obvious. Consequently, in order to effectively address this issue, it is necessary to enshrine the relevant rules in international agreements. In addition, in order to eliminate national specificity and variability, ICAO member states also need to establish a unified definition of the concept of «international flight» in their national legislation and bilateral intergovernmental agreements.

Key words: international law, international air law, international legal doctrine, People's Republic of China, international legal regulation, civil aviation, air transportation, international flight.

Вступ

Постановка проблеми. У переважній більшості країн світу існує національна цивільна авіація. Її головна мета - забезпечувати міжнародні та внутрішні авіаперевезення.

Китайська Народна Республіка (КНР) стала активно встановлювати міжнародне повітряне сполучення за допомогою національної цивільної авіації порівняно недавно - лише після 80-х років ХХ ст. Її становлення і розвиток викликали необхідність урегулювання цілої низки питань у галузі цивільної авіації, зокрема у сфері міжнародних польотів. Однак наразі можна з упевненістю говорити, що законодавча база, пов'язана з урегулюванням правового статусу та режиму використання повітряного простору КНР, на сьогодні чітко сформувалася, утворила свою ієрархічну систему та характеризується своїми особливостями. Крім того, представники міжнародно-правової доктрини КНР також активно обговорюють це питання, пропонують свої концепції та бачення вдосконалення як міжнародно-правових норм, так і чинного законодавства КНР.

Оскільки в даний час Південно-Східна Азія, включаючи Китай - регіон, що характеризується динамічним розвитком авіатранспортної галузі та багатим ринком авіаперевезень, а сама КНР є одним з найбільш важливих авіаційних партнерів (до недавнього часу - і України), стає очевидним те практичне значення, яке має для українських фахівців правильне розуміння питань правового регулювання міжнародних польотів, безпеки польотів та авіаційної безпеки з урахуванням цих особливостей у КНР.

Тож ці чинники зумовлюють актуальність теми цієї статті, безпосередньо пов'язаної з дослідженням формування та розвитку китайської системи регулювання міжнародних польотів цивільних повітряних суден. Така актуальність значною мірою зростає й у зв'язку з тим, що в українській доктрині міжнародного права немає досліджень, присвячених науковому аналізу законодавства КНР у сфері міжнародного повітряного права.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. У концептуальній площині наше дослідження базується на доктринальних підходах, напрацьованих науковцями попередніх періодів кількох держав, що запозичувались до китайської доктрини.

Найпершою теоретичною роботою в цій сфері є дослідження китайського правознавця Лю Сіня «Міжнародні польоти цивільних повітряних суден. Безпека. Право» 2013 року. У ній уперше здійснено комплексний аналіз чинного законодавства і національно-правових засобів КНР, спрямованих на регулювання міжнародних польотів цивільних повітряних суден.

Що стосується сучасних китайських юристів-міжнародників, то загальні доктринальні проблеми міжнародного права загалом, а також міжнародного повітряного права зокрема досліджували Бай Гуй Мей, Хе Фу Юн, Хуан Цзянь Цю, Лю Гун Цян, Ху Чао Сінь, Лю Дао Юань та ін.

Формулювання мети статті. Мета статті полягає в аналізі міжнародно-правової доктрини КНР у питанні розвитку міжнародно-правового регулювання міжнародних авіаційних відносин, зокрема, особливостей розуміння китайськими правознавцями певних категорій міжнародного повітряного права.

Викладення основного матеріалу

міжнародний правовий повітряний

Одним із найважливіших і принципових питань у контексті нашої теми є визначення поняття «міжнародний політ» у законодавстві КНР і поглядах представників китайської доктрини міжнародного права.

Зауважимо, що визначення і вживання термінології завжди було актуальним для розвитку будь-якої науки. Не є винятком і наука міжнародного права загалом, якої це стосується чи не найбільшою мірою, адже її розвиток відбувається завдяки зусиллям вчених і практиків усіх країн світового співтовариства. Безперечно, від однакового розуміння й використання того чи іншого терміна в міжнародному праві залежить ефективність дії його норм, взаєморозуміння між державами в цілому, а врешті-решт, - стабільність і співробітництво між державами. В. Буткевич справедливо зазначає, що «термінологія в міжнародному праві є свого роду барометром стабільності і порядку в світовій співдружності»¹.

На жаль, цей барометр часто вказує на мінливу, нестабільну «погоду». У міжнародному праві часто трапляються ситуації: де двоє вчених - там три розуміння одного й того ж явища і вдвічі більше їх термінологічних визначень. Не є винятком і ключові категорії міжнародного повітряного права, до яких належить термін «міжнародний політ». У цій статті ми не претендуємо на однозначне визначення цього поняття, оскільки у принципі кожний термін міжнародного повітряного права відображає настільки різнобічне й об'ємне явище, що без додаткової характеристики, без розгляду поглядів окремих науковців описати його видається малоймовірним. Однак для зручності розуміння нашої теми наведемо кілька робочих визначень «міжнародного польоту».

На сьогодні в міжнародному повітряному праві не вироблено одноманітного підходу до визначення поняття «міжнародний політ». Варто зазначити, що багатоманітність підходів у цій сфері певною мірою знижує ефективність міжнародно-правового регулювання міжнародних польотів цивільних повітряних суден та їх безпеки. Відсутність загальновизнаного визначення цього поняття в сучасному міжнародному повітряному праві розцінюється як серйозне упущення, що певною мірою є недоліком Чиказької конвенції про міжнародну цивільну авіацію від 1944 року, яка, будучи універсальним документом у цій галузі, не містить дефініції поняття «міжнародний політ». У ній міститься лише визначення терміна «міжнародне повітряне сполучення». Відповідно до пункту а) ст. 96 Конвенції під міжнародним повітряним сполученням слід розуміти «повітряне сполучення, здійснюване через повітряний простір над територією більше ніж однієї держави»².

Однак поняття «міжнародний політ» - ширше, тому юристи-міжнародники, цілком обґрунтовано проводять відмінності між цими поняттями, виходячи насамперед із того, що міжнародне повітряне перевезення може мати місце і при внутрішньому польоті.

Значення напрацьованого й прийнятого міжнародною спільнотою уніфікованого визначення терміна «міжнародний політ» суттєво підвищується у зв'язку з тим, що з ним пов'язане важливе питання про встановлення й дію норм міжнародного права і національного законодавства, що регулюють міжнародні польоти цивільних повітряних суден.

Наприклад, у низці угод, укладених урядом КНР, що містять одноманітний підхід, визначається, що «закони і правила однієї Договірної Сторони, що регулюють приліт і виліт з її території повітряних суден, які здійснюють міжнародні польоти, або експлуатацію і навігаційне обслуговування цих повітряних суден у межах її території, будуть застосовуватися до повітряних суден авіапідприємств, визначених іншою Договірною Стороною». Проте в текстах таких угод також не міститься визначення поняття «міжнародний політ». Безумовно, ця ситуація може генерувати різноманітні проблеми, пов'язані з розходженнями у тлумаченні цього поняття у національному законодавстві договірних сторін, що можна простежити у відповідних актах держав, між якими діють зазначені угоди.

Підхід, передбачений у Законі КНР «Про цивільну авіацію» від 1 березня 1996 року, теж передбачає використання понять «міжнародні повітряні перевезення (наприклад, у статтях 106, 128), а також «політ (діяльність) іноземного цивільного повітряного судна у межах повітряного простору (території) КНР» (ст. 175), проте визначення цих термінів у Законі не надано. Основний акцент при вживанні цих понять робиться на елементі запланованості польоту як міжнародного - «політ іноземного цивільного повітряного судна здійснюється відповідно до затверджених Державною радою цивільної авіації КНР графіків та планів польотів рейсу» (ст. 178)3.

З викладеного можемо зробити висновок, що не завжди законодавець встановлює дефініції у нормативно-правових актах, а навіть коли встановлює, то все одно терміни потребують уточнень та більшої деталізації.

Цим і зайнялася китайська доктрина міжнародного повітряного права. Китайські юристи-міжнародники як головну ознаку міжнародного польоту наголошують на його здійсненні через повітряний простір над територією більше ніж однієї держави⁴. Однак Лю Сінь зазначає, що таке визначення є неточним і породжує принципове питання - як тоді бути з польотами повітряних суден у відкрите море для розвідки рибних ресурсів? Окремі представники доктрини чітко дають на нього відповідь: це польоти так званого «міжнародного характеру», які не перетворюються на міжнародні. При виході повітряного судна за межі протоки чи архіпелажних вод його політ втрачає міжнародний характер, перетворюючись на звичайний політ над відкритим морем. Подібна «трансформація» не відбувається з дійсно міжнародним польотом, який залишається таким завжди⁵.

Водночас, на думку Лю Сінь, усунути таку прогалину із визначенням міжнародного польоту можна завдяки введенню в науковий обіг загального поняття «транскордонний політ». Уже сам контекст запропонованого терміна свідчить про те, що суттєвим є факт перетину державного кордону. На додаток до цього Лю Сінь розрізняє «монотранскордонний політ» і «політранскордонний політ». Тоді, наприклад, «політ у відкрите море для розвідки рибних косяків» кваліфікуватиметься як монотранскордонний політ, тим самим чітко демонструючи свою відмінність від «суто» внутрішнього польоту. А поняття «політранскордонний політ», з точки зору автора, цілком адекватно відображає сутність терміна «міжнародний політ», оскільки однією з його ключових ознак є факт перетину межі двох або більше держав. На основі з цього Лю Сінь пропонує таке стисле визначення поняття «міжнародний політ» - міжнародний політ являє собою політранскордонний політ, під яким слід розуміти будь-який правомірний (легітимний) політ цивільних повітряних суден, що здійснюється через повітряний простір над територією більш ніж однієї держави, чи пов'язаний з перетином повітряним судном державного кордону і державного кордону іноземної держави за санкціонованим і запланованим маршрутом⁶.

Отже, проблема відсутності універсального визначення поняття «міжнародний політ» як у міжнародно-правових документах, так і в національному законодавстві держав є очевидною. Тож для її ефективного вирішення необхідно закріплювати відповідні норми у міжнародних угодах. Крім того, для цілей усунення національної специфіки й поліваріантності, державам - учасницям ІКАО також необхідно зафіксувати уніфіковане визначення поняття «міжнародний політ» у національних законодавствах і двосторонніх міжурядових угодах.

Висновки

Розглянувши питання міжнародно-правової доктрини КНР щодо базових положень міжнародного повітряного права, у загальному контексті розвитку авіаційних відносин варто відмітити таке:

- проблема відсутності універсального визначення поняття «міжнародний політ» як у міжнародно-правових документах, так і в національному законодавстві держав є очевидною. Внаслідок цього для її ефективного вирішення необхідно закріплювати відповідні норми у міжнародних угодах. Крім того, для цілей усунення національної специфіки і поліваріантності державам - учасницям ІКАО також необхідно зафіксувати уніфіковане визначення поняття «міжнародний політ» у національних законодавствах і двосторонніх міжурядових угодах;

- законодавство КНР також не встановлює дефініції цього терміна. Цю прогалину намагаються усунути представники китайської доктрини міжнародного повітряного права, пропонуючи своє розуміння міжнародного польоту. Зокрема, Лю Сінь пропонує визначати «міжнародний політ» як політранскордонний політ, під яким слід розуміти будь-який правомірний (легітимний) політ цивільних повітряних суден, що здійснюється через повітряний простір над територією більш ніж однієї держави, чи пов'язаний з перетином повітряним судном державного кордону і державного кордону іноземної держави за санкціонованим і запланованим маршрутом.

Посилання

^{1 Буткевич В. Г. Походження терміна «міжнародне право». Український часопис міжнародного права. 1994. С. 3-64.}

^{2 Convention on International Civil Aviation, 1944. URL: https://www.icao.int/publications/pages/doc7300.aspx}

^{3 Hao Liu. The History and Recent Progres of the Aviation Legislation in China. URL: https://cil.nus.edu.sg/wp-content/uploads/ 2010/05/Focus-on-Asia_Liu-Hao.pdf}

^{4 Liu Xin. On the Concept of “International Flight” of Civilian Aircraft. Contemporary Law. 2011. № 4. P. 148-151.}

^{5 Міжнародне право: основні галузі: підручник / за ред. В. Г. Буткевича. Київ: Либідь, 2004. 816 с.}

^{6 Liu Xin. Formation and Development of International Legal system on International Flights of Civil Aircraft: Dissertation Abstract, 2011. 23 p.}

Размещено на Allbest.ru