Спільна зовнішня і безпекова політика Європейського Союзу в контексті перспективи набуття членства України в ЄС
Дослідження відповідей України на запитання опитувальника Європейської комісії для отримання Україною статусу кандидата на членство в ЄС. Висновки Єврокомісії щодо заявки України на членство в Євросоюзі в частині зовнішньої політики, безпеки та оборони.
| Рубрика | Государство и право |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 24.02.2024 |
| Размер файла | 26,4 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.Allbest.Ru/
Державна установа
Інститут всесвітньої історії Національної академії наук України
Спільна зовнішня і безпекова політика Європейського Союзу в контексті перспективи набуття членства України в ЄС
О. Пошедін, к.і.н., доцент
Київ, Україна
Анотація
У статті вивчаються відповіді України на запитання опитувальника Європейської комісії для отримання Україною статусу кандидата на членство в ЄС в частині розділу «Зовнішня політика, політика безпеки та оборони», а також висновок Європейської комісії щодо заявки України на членство в Європейському Союзі.
З'ясовано, що для усвідомлення всіх зобов'язань, які витікають для України у сфері Спільної зовнішньої і безпекової політики ЄС необхідне знання документів, які визначають цю політику, зокрема таких як: Договір про Європейський Союз, Глобальна стратегія зовнішньої і безпекової політики Європейського Союзу 2016 р., а також Стратегічний компас з безпеки та оборони 2022 р. В умовах війни Росії проти України особливої ваги набуває санкційна політика. У цьому контексті важливе значення має опрацювання українського законодавства відповідно до практики ЄС.
Встановлено, що удосконалення політики запобігання та протидії незаконному обігу зброї, боєприпасів та вибухових речовин, а також ратифікація Римського статуту Міжнародного кримінального суду та пов'язаних з ним документів є тими проблемами, які залишаються невирішеними і потребують підвищеної уваги у ході переговорів про членство України в ЄС.
Запропоновано проаналізувати нові проекти Постійної структурованої співпраці (PESCO), які засновані у 2023 р. і багато у чому враховують досвід війни, яку Росія веде проти України. Приєднання до проектів PESCO сприятиме досягненню підвищенню обороноздатності України і досягненню взаємосумісні українських сил оборони з аналогічними структурами держав-членів ЄС. Пропонується підвищувати обізнаність громадян України щодо цілей і завдань Європейського Союзу на зовнішньополітичній арені, зокрема шляхом розширення вивчення проблематики Спільної зовнішньої і безпекової політики ЄС у закладах вищої освіти України.
Ключові слова: Україна, Європейський Союз, кандидат на членство в ЄС, Європейська комісія, Спільна зовнішня і безпекова політика ЄС.
Annotation
The common foreign and security policy of the European Union in the context of Ukraine's EU membership prospects
O. Poshedin, Ph.D. (History), Associate Professor, The State Institution «Institute of World History of the National Academy of Sciences of Ukraine», Kyiv, Ukraine
The article examines Ukraine's Answers to the EU Questionnaire on the Application for Membership in the Chapter Foreign Security and Defense Policy and the European Commission's Opinion on Ukraine's application for membership in the European Union.
It was found that to understand all the obligations arising for Ukraine in the field of the Common Foreign and Security Policy of the EU, knowledge of the documents defining this policy is necessary, in particular the Treaty on European Union, Global Strategy for the European Union's
Foreign and Security Policy 2016, as well as the Strategic Compass for Security and Defence of 2022. In the context of Russia's war against Ukraine, sanctions policy is gaining particular importance. In this context, it is underway to update sanctions legislation to bring it closer to EU practices.
Additional work is needed on preventing and combatting illicit trafficking in weapons, ammunition, and explosives. The ratification of the Rome Statute of the International Criminal Court and its related instruments remains an outstanding issue. These issues require increased attention because they will be directly considered during negotiations on Ukraine's membership in the EU.
It is proposed to analyze the new Permanent Structured Cooperation (PESCO) projects, which were established in 2023, and primarily take into account the experience of the war that Russia is waging against Ukraine. Joining the PESCO projects will contribute to the interoperability of the Ukrainian defense forces with similar structures of the EU member states and increase the defense capability of Ukraine. It is proposed to increase the awareness of the citizens of Ukraine regarding the goals and tasks of the European Union in the foreign policy arena, in particular by expanding the study of the problems of the Common Foreign and Security Policy of the EU in higher education institutions of Ukraine.
Keywords: Ukraine, European Union, candidate for accession to the EU, European Commission, Common Foreign and Security Policy.
Постановка проблеми
Україна подала заявку на членство в Європейському Союзі вже на п'ятий день після початку повномасштабного російського вторгнення у лютому 2022 року [19]. Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн під час візиту в Україну 8 квітня 2022 року офіційно передала Президенту України опитувальник Європейської комісії (Опитувальник), відповіді на який були необхідним етапом для отримання статусу кандидата в ЄС [3]. В Опитувальнику частина запитань стосувалася й узгодження політики України зі Спільною зовнішньою і безпековою політикою Європейського Союзу (СЗБП ЄС) [18]. Усвідомлення всіх аспектів Спільної зовнішньої і безпекової політики Європейського Союзу, на які звертає увагу Європейська комісія, допоможе Україні уникнути помилок у ході переговорів щодо членства в ЄС.
Метою статті є вивчення відповідей України на запитання опитувальника Європейської комісії для отримання Україною статусу кандидата на членство в ЄС в частині розділу «Зовнішня політика, політика безпеки та оборони», а також висновку Європейської комісії щодо заявки України на членство в Європейському Союзі. На підставі отриманих результатів визначити питання, на які Україні необхідно звернути увагу під час переговорів про вступ до ЄС.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Спільна зовнішня і безпекова політика Європейського Союзу постійно перебуває у центрі уваги іноземних дослідників. Повномасштабна російська війна проти в Україну привернула додаткову увагу науковців до зазначеної проблематики.
Підкреслювалося, що вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року перевірило, наскільки далеко просунулося європейське зовнішньополітичне співробітництво, особливо його базова норма - колективна відповідальність у сфері зовнішньої і безпекової політики [15]. Також наголошувалося, що оборона Європейського Союзу протягом десятиліть перебувала в стані постійно нереалізованого потенціалу та пошуку своєї ролі в європейській безпеці. Війна Росії проти України мала б збільшити фінансування найбільш перспективних оборонних ініціатив ЄС. Проте поки що національні інтереси переважають, а політична увага урядів зосереджена на інших проблемах, робить висновок Софія Беш [8]. Досліджувалися можливості Європейського Союзу щодо здійснення внеску в територіальну оборону Європи [16].
Українські науковці вивчали Спільну зовнішню і безпекову політику ЄС на сучасному етапі розвитку Європейського Союзу, аналізували ініціативи, направлені на посилення цієї політики та основні напрямки розвитку цієї політики [5]. Аналізувався розвиток європейської політики безпеки та оборони за адміністрацій Барака Обами та Дональда Трампа. Зокрема розглядалися передумови та принципи формування спільної європейської політики безпеки та оборони, вивчалися тенденції щодо її еволюції у постбіполярний період. Зазначалося, що фундамент нового етапу європейської оборонної інтеграції був закладений у 2016 році, а з 2017 року європейські країни реалізували ініціативи щодо створення Європейського оборонного фонду та започаткування Постійного структурованого співробітництва (PESCO) [14].
Досліджувався хід та підсумки реалізації Глобальної стратегії із зовнішньої та безпекової політики Європейського Союзу 2016 року та надавалися рекомендації щодо подальшого розвитку відносин України з Європейським Союзом у безпековій сфері [1]. Андрій Мартинов проаналізував проблематику формування спільної оборонної політики Європейського Союзу на сучасному етапі та дійшов висновку, що вагомою перешкодою на шляху формування спільної оборонної політики ЄС залишається дефіцит погодженого між усіма країнами-членами стратегічного бачення ролі Євросоюзу в новій структурі міжнародних відносин та у забезпеченні глобальної безпеки [4]. Леся Дорош, Василь Романик здійснили огляд безпекових програм ЄС, проаналізували їхню інституційну основу та реалізацію конкретних проектів, покликаних розширити співпрацю держав-членів в оборонному та безпековому секторах [2].
Незважаючи на внесок цих та багатьох інших дослідників у вивчення Спільної зовнішньої і безпекової політики Європейського Союзу, в Україні відсутні окремі праці, які б розглядали цю політику крізь призму переговорів про членство України в ЄС. Саме це і зумовлює актуальність даного дослідження.
Виклад основного матеріалу
Рекомендації Європейської комісії щодо отримання Україною статусу кандидата на членство в ЄС не містять умов, які необхідно виконати у сфері Спільної зовнішньої і безпекової політики ЄС [11]. Це свідчить про те, що СЗБП не містить проблем, які б заважали початку переговорів про членство України в Європейському Союзі. Водночас опитувальник Європейської комісії для отримання Україною статусу кандидата на членство в ЄС містить сорок три питання, які стосуються зовнішньої політики, політики безпеки та оборони [18]. Отже, СЗБП буде одним із важливих напрямів, за яким відбуватимуться переговори про членство України в ЄС.
Аналіз запитань опитувальника Європейської Комісії вказує на необхідність усвідомлення українською стороною всіх документів, які визначають Спільну зовнішню і безпекову політику Європейського Союзу. Першим документом, який згадується в Опитувальнику є Договір про Європейський Союз (ДЄС), зокрема розділ V Договору, де викладено загальні положення щодо зовнішніх дій Союзу та особливі положення щодо Спільної зовнішньої та безпекової політики [9]. Європейську комісію цікавила готовність України після вступу в ЄС у повному обсязі та без застережень прийняти цілі ДЄС, положення його розділу V та декларації, що додається до нього. На це запитання Україна дала стверджувальну відповідь [18]. Глобальна стратегія зовнішньої і безпекової політики Європейського Союзу 2016 р. (Глобальна стратегія ЄС), а також Стратегічний компас з безпеки та оборони 2022 р. (Стратегічний компас) є іншими документами, підтримка яких Україною цікавила Європейську Комісію. Глобальна стратегія ЄС визначає основні засади зовнішньополітичної діяльності ЄС і спрямована на підвищення ефективності у сфері вирішення проблем енергетичної безпеки, міграції, зміни клімату, екстремізму та гібридних воєн [13]. У жовтні 2016 року міністри закордонних справ ЄС узгодили найбільш важливі стратегічні пріоритети для реалізації Глобальної стратегії ЄС. Серед них: оборона та безпека, підвищення стійкості, інтегрований підхід до вирішення конфліктів та криз, внутрішні та зовнішні взаємозв'язки, підготовка нових стратегій та зміцнення механізмів громадської дипломатії [10]. україна євросоюз кандидат зовнішній політика оборона
Стратегічний компас є планом дій Європейського Союзу щодо посилення безпеки та оборонної політики ЄС до 2030 року. Він надає спільну оцінку стратегічного середовища, в якому діє ЄС, а також загроз і викликів, з якими стикається Союз. У документі містяться конкретні пропозиції щодо покращення здатності ЄС діяти під час кризових ситуацій. Стратегічний компас покликаний посилить стратегічну автономію ЄС і його здатність співпрацювати з партнерами для захисту своїх цінностей та інтересів [17]. Даючи відповідь на запитання Опитувальника, Україна виразила підтримку обох документів. За українською оцінкою, Глобальна стратегія ЄС базується на принципах Статуту ООН, тому її цілі підтримала Україна як засновник ООН. Україна також висловила готовність сприяти діям, які країни-члени ЄС погодили в рамках Стратегічного компасу [18].
Частина запитань Опитувальника стосувалася санкційної політики України. Аналіз наданих відповідей свідчить про усвідомлення українською стороною невирішених питань у цій сфері державної політики. З метою вдосконалення санкційної політики в Україні працює міжвідомча робоча група над законопроектом, який би в майбутньому розмежував відомства, відповідальні за формування та впровадження санкцій в Україні, адже станом на сьогодні до процесу формування та впровадження санкцій залучено понад 30 державних органів. Передбачається наближення санкційного законодавства України до практик ЄС [18].
Значна увага в Опитувальнику була приділена нерозповсюдженню зброї масового знищення та контролю над обігом звичайної зброї. Ознайомившись з українськими відповідями, Європейська комісія дійшла висновку, що у сфері запобігання та протидії незаконному обігу зброї, боєприпасів та вибухових речовин Україні необхідно вжити додаткових заходів [6].
Одне із запитань Опитувальника стосувалося бажання України підтримувати цілі та зобов'язання, встановлені в рамках Постійної структурованої співпраці (PESCO). У відповідях української сторони підкреслювалося, що участь у проектах PESCO розглядається Україною як один із пріоритетних шляхів розвитку військово-оперативного співробітництва з ЄС та його державами-членами, що дозволить покращити національний оборонний потенціал відповідно до передового європейського досвіду та стандартів. Зазначалося, що Міністерство оборони та Збройні Сили України потенційно зацікавлені в участі у спільній реалізації чотирьох проектів PESCO з державами-членами ЄС, а саме: платформа обміну інформацією про кіберзагрози та реагування на інциденти (CTIRISP); група швидкого реагування та взаємної допомоги у кібербезпеці (CRRT); програмно-конфігуровані радіосистеми безпеки (ESSOR); європейська кіберакадемія та інноваційний центр (EU CAIH) [18].
Водночас варто звернути увагу на той факт, що у 2023 році було ухвалено рішення про оновлення переліку проектів PESCO. У результаті до існуючих проектів, які розроблялися з грудня 2017 року (п'ятдесят сім проектів), було додано одинадцять нових. Перелік нових проектів стосується навчання, розвитку наземних, морських та повітряних систем, кіберзахисту та проектів взаємодії між країнами: спільне навчання пілотів країн ЄС для поліпшення взаємодії між союзниками (EDA-TA); проект, спрямований на розробку автономних наземних систем (iUGS 2); створення спільної концепції майбутнього контрбатарейного потенціалу для збройних сил країн ЄС (CoBaS); програма зі створення протиторпедної системи для захисту надводних човнів (ATT); проекти, спрямований на підвищення операційної ефективності ЄС у захисті критичної морської інфраструктури із залученням поточних та розвитку майбутніх підводних засобів (CSIP); проект створення перспективної ракети ближнього радіуса дії класу «повітря-повітря» (FSRM); створення спільного майданчика, щодо оновлення парку гелікоптерів та опрацювання концепції європейського гелікоптера наступного покоління (NGMH); проект для розробки спільної багатоешелонованної системи протиракетної та протиповітряної оборони (IMLAMD); проект для розвитку можливостей ЄС у сфері захищеної комунікаційної інфраструктури та мереж, які забезпечують тактичну та оперативну мобільність розгорнутих сил (ACCESS); проект комунікаційних та інформаційних мереж (ROCOMIN); проект розвитку взаємодії медичних сил для ефективної безперервної допомоги повітряним, морським, сухопутним та спеціальним силам (ROLE 2F) [12]. Перелік нових проектів PESCO свідчить про усвідомлення Європейським Союзом змін у безпековій ситуації, які сталися з початком війни Росії проти України. Наближення до європейських кордонів бойових дій високої інтенсивності змушує шукати шляхи підвищення оборонних спроможностей ЄС, необхідних для захисту від атак з боку будь-якого потенційного агресора.
У розділі Опитувальника «Зовнішня політика, політика безпеки та оборони» не містилося запитання стосовно ратифікації Україною Римського статуту. Проте у висновку Європейської комісії щодо заявки України на членство в Європейському Союзі зазначено, що ратифікація Римського статуту Міжнародного кримінального суду та пов'язаних з ним документів залишається невирішеним питанням [6]. Слід зазначити, що ратифікацію та імплементацію Україною Римського статуту Міжнародного кримінального суду 1998 року та пов'язаних з ним документів передбачено статтю восьмою Угоди про асоціацію
Висновки
Аналіз відповідей України на запитання Опитувальника та висновків Європейської комісії щодо заявки України на членство в Європейському Союзі дозволяє усвідомити всі зобов'язання, які витікають для України у сфері Спільної зовнішньої і безпекової політики ЄС. Перш за все варто звернути увагу на необхідність глибокого знання всіх документів, які визначають СЗБП ЄС, зокрема таких як: Договір про Європейський Союз, Глобальна стратегія зовнішньої і безпекової політики Європейського Союзу 2016 р., а також Стратегічний компас з безпеки та оборони 2022 р. Розуміння пріоритетів Спільної зовнішньої і безпекової політики ЄС необхідно передусім співробітникам Міністерства закордонних справ України. Водночас обізнаність громадян України щодо цілій і завдань Європейського Союзу на зовнішньополітичній арені сприятиме посиленню громадської підтримки державної політики у сфері європейської інтеграції. З цією метою варто розширити вивчення проблематики СЗБП у закладах вищої освіти України.
В умовах війни Росії проти України особливої ваги набуває санкційна політика. У цьому контексті важливе значення має наближення українського санкційного законодавства до практик ЄС.
Удосконалення політики запобігання та протидії незаконному обігу зброї, боєприпасів та вибухових речовин, а також ратифікація Римського статуту Міжнародного кримінального суду та пов'язаних з ним документів є тими проблемами, які, на погляд Європейської комісії, залишаються невирішеними. Отже, зазначені питання потребують підвищеної уваги, оскільки безпосередньо розглядатимуться у ході переговорів про членство України в ЄС.
Міністерству Оборони України і Збройним Силам України необхідно проаналізувати нові проекти PESCO. Ці проекти були засновані наприкінці травня 2023 р. і багато у чому враховують досвід війни, яку Росія веде проти України. Приєднання до частини нових проектів PESCO сприятиме підвищенню обороноздатності України і досягненню взаємосумісні українських сил оборони з аналогічними структурами держав-членів ЄС.
Список використаних джерел та літератури
1. Александров О. Розвиток спільної зовнішньої та безпекової політики Європейського Союзу. Перспективи для України [Електронний ресурс] /О. Александров.
2. Дорош Л. PESCO, CARD, EDF: стратегія, аналіз та фінансування у сфері гарантування безпеки Європейського Союзу / Л. Дорош, В. Романик // Гуманітарні візії. - 2020. - №2. - С. 1-7.
3. Євросоюз передав Києву опитувальник для отримання статусу кандидата [Електроннийресурс].
4. Мартинов А. Оборонна політика Європейського Союзу на сучасному етапі / А. Мартинов // Європейські історичні студії. - 2018. - №10.
5. Солових В. Спільна зовнішня політика та політика безпеки на сучасному етапі розвитку Європейського Союзу / В. Солових, О. Москаленко // Актуальні проблеми державного управління. - 2019. - №2. - С. 72-77.
6. Analytical Report following the Communication from the Commission to the European Parliament, the European Council and the Council. Commission Opinion on Ukraine's application for membership of the European Union [Electronic resourse].
7. Association Agreement between the European Union and its Member States, of the one part, and Ukraine, of the other part [Electronic resourse].
8. Besch S. EU Defense and the War in Ukraine [Electronic resourse] /S. Besch
9. Consolidated Version of the Treaty on European Union [Electronic resourse].
10. Council conclusions on the global strategy on the EU's foreign and security policy [Electronic resourse].
11. EU Commission's Recommendations for Ukraine's EU candidate status. [Electronic resourse].
12. EU defence cooperation: Council welcomes Denmark into PESCO and launches the 5th wave of new PESCO projects [Electronic resourse].
13. Global Strategy for the European Union's Foreign and Security Policy. [Electronic resourse].
14. Lymar M. The European Defence Policy and Transatlantic Cooperation in Times of Obama and Trump Administrations / M. Lymar, V. Ahieieva // European Historical Studies. - 2020. - №16.
15. Maurer H. The EU and the invasion of Ukraine: a collective responsibility to act? / H. Maurer, R. Whitman, N. Wright // International Affairs. - 2023. - №1. - С. 219-238.
16. Simon L. The Ukraine War and the Future of the European Union's Security and Defense Policy [Electronic resourse] / L. Simon.
17. Strategic Compass for Security and Defence [Electronic resourse].
18. Ukraine's Answers to the EU Questionnaire on the Application for Membership. Part II. Volume VII. Chapters XXX-XXXIII [Electronic resourse].
19. Volodymyr Zelenskyy signed an application for Ukraine's membership in the European Union [Electronic resourse].
References
1. Aleksandrov O. (2022). Rozvytok spil"noyi zovnishn"oyi ta bezpekovoyi polityky Yewopejs"kohoSoyuzu. Perspektyvy dlyaUkrayiny.
2. Dorosh, L., & Romanyk, V. (2020). PESCO, CARD, EDF: Strategy, Analysis, and Financing in the European Union Security Guarantee. Humanitarian Vision, 6 (2),1-7.
3. Yevrosoyuz peredav Kyyevu opytuvalnyk dlya otrymannya statusu kandydata. (2022).
4. Martynov, A. (2018). The Defense Policy of the European Union on the Modern Stage. European Historical Studies, 10 [In Ukrainian].
5. Solovykh, V., & Moskalenko, O. (2019). The Common Foreign and Security Policy at the Contemporary Stage of the Evolution of the European Union. Actual problems of public administration, 78(2), 72-77 [In Ukrainian].
6. Analytical Report following the Communication from the Commission to the European Parliament, the European Council and the Council. Commission Opinion on Ukraine's application for membership of the European Union. (2023).
7. Association Agreement between the European Union and its Member States, of the one part, and Ukraine, of the other part. (2023).
8. Besch, S. (2022). EU Defense and the War in Ukraine.
9. Consolidated Version of the Treaty on European Union. (2012).
10. Council conclusions on the global strategy on the EU's foreign and security policy. (2016).
11. EU Commission's Recommendations for Ukraine's EU candidate status. (2022).
12. EU defence cooperation: Council welcomes Denmark into PESCO and launches the 5th wave of new PESCO projects. (2023).
13. Global Strategy for the European Union's Foreign and Security Policy. (2016).
14. Lymar, M., Ahieieva, V. (2020). The European Defence Policy and Transatlantic Cooperation in Times of Obama and Trump Administrations. European Historical Studies, 16. [In English].
15. Maurer, H., Whitman, R. G., & Wright, N. (2023). The EU and the invasion of Ukraine: a collective responsibility to act? International Affairs, 99(1),219-238. [In English].
16. Simon, L. (2023). The Ukraine War and the Future of the European Union's Security and Defense Policy.
17. Strategic Compass for Security and Defence. (2016).
18. Ukraine's Answers to the EU Questionnaire on the Application for Membership. Part II.
Volume VII. Chapters XXX-XXXIII. (2022).
19. Volodymyr Zelenskyy signed an application for Ukraine's membership in the European Union. (2022).
Размещено на Allbest.Ru
Подобные документы
Вивчення нормативно-правової бази зовнішньої і безпекової політики Євросоюзу та динаміки змін сучасної системи міжнародних відносин. Аналіз етапу від Маастрихтського до Лісабонського договорів. Розгляд військово-політичної інфраструктури Євросоюзу.
статья [30,1 K], добавлен 11.09.2017Розвиток Ради національної безпеки і оборони України як координаційного органа з питань національної безпеки і оборони при Президентові. Її значення для функціонування держави та влади. Структура РНБО як компонент конституційно-правового статусу.
реферат [15,5 K], добавлен 18.09.2013Дослідження та аналіз особливостей угоди про асоціацію, як складової права Європейського Союзу відповідно до положень Конституції України, як складової законодавства України. Розгляд і характеристика правового фундаменту узгодження норм правових систем.
статья [29,7 K], добавлен 11.09.2017Правова природа Європейського Союзу, його організаційна структура. Джерела і особливості права ЄС. Економічне та соціальне співробітництво в рамках цієї організації. Спільна закордонна та безпекова політика. Співробітництво в галузі кримінальної юстиції.
контрольная работа [70,9 K], добавлен 08.11.2013Принципи громадянства України. Належність до громадянства України. Набуття громадянства України. Припинення громадянства України. Державні органи, що беруть участь у вирішенні питань щодо громадянства України.
курсовая работа [21,7 K], добавлен 12.08.2005Поняття міжнародного митного співробітництва, правові засади реалізації митної стратегії ЄС. Сучасні пріоритети, проблеми та перспективи співробітництва України та Європейського Союзу в митній сфері в межах Рамкової стратегії митної політики України.
курсовая работа [45,2 K], добавлен 27.05.2013Досягнення відповідності правової системи України acquis communautaire. Державна політика країни щодо адаптації законодавства. Етапи, елементи та основні цієї сфери. Інтеграція до Євросоюзу. Порівняльно-правові дослідження в основних сферах адаптації.
реферат [22,1 K], добавлен 24.02.2009Рада Європи: мета та умови членства. Органи Ради Європи. Україна та Рада Європи. Членство України в РЄ має сприяти скорішому та ефективнішому реформуванню нашого суспільства на демократичних засадах, принципах поваги прав людини.
реферат [11,3 K], добавлен 10.01.2004Конституційні засади органів безпеки України: їхні повноваження та обов'язки. Основні завдання, обов’язки та функції Ради Національної безпеки і оборони України. Проблеми та перспективи розвитку системи органів державного управління безпекою України.
курсовая работа [53,3 K], добавлен 08.09.2012Заснування Служби безпеки України (СБУ). Голова СБ України. Визначення правового статусу. Розміщення і компетенція Центрального управління СБУ. Взаємодія з Управлінням охорони вищих посадових осіб України. Нагляд за додержанням і застосуванням законів.
контрольная работа [21,1 K], добавлен 29.11.2014
