Інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності з попередження, розкриття та розслідування корупційних правопорушень

Размещено на http://allbest.ru

Інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності з попередження, розкриття та розслідування корупційних правопорушень

Сергій Володимирович Томин Сергій Володимирович Томин кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри кримінального процесу та криміналістики Івано-Франківський навчально-науковий юридичний інститут Національного університету «Одеська юридична академія», Олександр Антонович Лишак Олександр Антонович Лишак завідувач Івано-Франківське відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України

Анотація

У статті розкриваються особливості здійснення інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності правоохоронних органів з попередження, розкриття та розслідування корупційних правопорушень. На основі наукових праць визначається поняття аналітичної розвідки як методу аналітичної діяльності правоохоронних органів. Автором обґрунтовується необхідність використання методів аналітичної розвідки на основі відкритих джерел інформації про факти, які можуть свідчити про вчинення корупції.

Ключові слова: інформаційно-аналітичне забезпечення, аналітична розвідка, корупційні правопорушення, правоохоронні органи, попередження, розкриття, розслідування.

Вступ

Постановка проблеми. Діяльність правоохоронних органів не може здійснюватися поза тими змінами, які відбуваються у суспільстві. Повною мірою прогнозувати виклики та загрози кримінального світу неможливо без належного інформаційно-аналітичного забезпечення з використанням сучасних інформаційних технологій. Поширеними видами протиправної діяльності, які пронизують практично усі сфери життя та вимагають інформаційно-аналітичного забезпечення їх попередження, розкриття та розслідування, є корупційні правопорушення. Існування корупції в органах державної влади та місцевого самоврядування суттєво ускладнює функціонування усіх механізмів суспільства, перешкоджають його розвитку, ефективному функціонуванню економіки, породжують недовіру до державних інститутів та створюють загрозу національній безпеці держави.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Окремі аспекти інформаційно-аналітичного забезпечення антикорупційної діяльності розкрили у своїх працях В. Б. Авер'янов, О. М. Бандурка, А. В. Волошина, І. П. Голосніченко, Н. О. Гуторова, Р. А. Калюжний, Н. Р. Нижник, В. В. Нонік, Н. В. Павлюк, Ю. С. Шемшученко та ін. Ними приділялась увага організаційно-правовим заходам запобігання корупційним правопорушенням. Водночас вважаємо недостатньо дослідженими на сучасному етапі протидії корупційним проявам проблеми інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності правоохоронних органів та їх посадових осіб, які здійснюють криміналістичну профілактику та досудове розслідування відповідних кримінальних правопорушень. Враховуючи зазначене, метою статті є дослідження поняття та змісту інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності з попередження, розкриття та розслідування корупційних правопорушень.

Виклад основного матеріалу

У сучасній юридичній літературі наразі немає єдиного підходу до поняття, значення та змісту інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної влади, у тому числі правоохоронних. Як зазначає Р.В. Комісарчук, інформаційно-аналітичне забезпечення є сукупністю заходів, що дозволяють знизити ступінь раптовості вчинення кримінальних правопорушень, а також створити сприятливі умови й суттєво підвищити ефективність їх розкриття і подальшого розслідування [1, с. 102].

Р. А. Коваль, досліджуючи інформаційно-аналітичне забезпечення органів державної виконавчої влади, вважає, що під ним необхідно розуміти процес створення оптимальних умов задля задоволення інформаційних потреб та реалізації посадових обов'язків органів державної влади на основі формування та використання інформаційних ресурсів. Автор виділяє у ньому два взаємопов'язані елементи: інформаційний відносно самостійна діяльність спеціально підготовлених фахівців, зайнятих пошуком, відбором, обробкою, накопиченням, узагальненням і збереженням інформаційних одиниць (перший етап процесу інформаційно-аналітичного забезпечення у системі управління будь-якого механізму), та аналітичний виробництво спеціально підготовленими фахівцями на підставі наявних інформаційних одиниць і складних розумових процесів нового знання щодо явища або події, що вивчається [2]. кримінальний розслідування корупція злочин

В. Д. Пчолкін у зміст інформаційно-аналітичної роботи з метою протидії злочинам включає: 1) накопичення, узагальнення та аналіз інформації, що надходить до підрозділів правоохоронних органів від громадян, органів державного управління місцевого самоврядування, організацій і громадських об'єднань, інших джерел про те, що відбувається на обслуговуваній території, зокрема про криміногенні соціально-політичні, економічні, демографічні та інші процеси; 2) комплексний аналіз інформації з проблем протидії злочинності; 3) організацію проведення соціологічних і кримінологічних досліджень; 4) прогнозування тенденцій і процесів у сфері протидії злочинності; 5) підготовку інформаційно-аналітичних і довідкових матеріалів, даних про основні результати роботи підрозділів правоохоронних органів, висновків щодо оцінки оперативної обстановки на обслуговуваній території для керівника підрозділу служби або з метою надсилання до відповідних інстанцій; 6) формування довідково-інформаційного фонду для задоволення службових потреб підрозділу [3, с. 103-104].

Д. М. Цехан називає інформаційно-аналітичне забезпечення протидії злочинності систематичною та цілеспрямованою діяльністю щодо отримання, систематизації, аналізу та подальшого використання інформації, отриманої з гласних та негласних джерел з метою вирішення поточних та стратегічних завдань протидії злочинності [4, с. 104].

Аналіз запропонованих визначень дозволяє сформулювати інформаційно-аналітичне забезпечення досудового розслідування як комплекс заходів, здійснюваних відповідними суб'єктами та спрямованих на пошук, збір, аналіз, систематизацію та використання інформації з метою прийняття рішень про попередження, запобігання та розслідування злочинів і правопорушень.

Зміст інформаційно-аналітичного забезпечення досудового розслідування складають системні знання про стан злочинності в цілому чи певного виду, її динаміку розвитку, оперативну обстановку, слідчу та оперативнорозшукову ситуацію тощо, які формуються слідчими, працівниками оперативних підрозділів чи спеціально створених підрозділів інформаційно-аналітичного забезпечення на підставі кримінально-правової, кримінальнопроцесуальної, криміналістичної, кримінологічної та оперативно-розшукової інформації [5].

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України» вирішення завдань з попередження, виявлення, припинення, розслідування та розкриття корупційних та інших кримінальних правопорушень, вчинених вищими посадовими особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та становлять загрозу національній безпеці, покладається на нАбУ [6].

Ст. 16 цього Закону серед обов'язків НАБУ називає здійснення інформаційно-аналітичної роботи з метою виявлення та усунення причин і умов, що сприяють вчиненню кримінальних правопорушень, віднесених до підслідності НАБУ [6].

З метою аналітичного забезпечення діяльності працівників НАБУ у його структурі створено управління аналітики та обробки інформації [7], а на детективів, які у ньому працюють, покладені повноваження щодо:

здійснення заходів зі збору, аналізу та обробки даних (інформації), зокрема з обмеженим доступом (конфіденційна, таємна та службова інформація), в межах компетенції, та з метою попередження, виявлення, припинення, розслідування і розкриття корупційних та інших кримінальних правопорушень, віднесених до підслідності НАБУ, а також інших кримінальних правопорушень;

- забезпечення обробки та аналізу даних (інформації) обробки документів, зокрема матеріалів кримінальних проваджень, на предмет виявлення ознак вчинення корупційних та інших кримінальних правопорушень;

- розробка інформаційних та довідкових аналітичних матеріалів, необхідних для виявлення корупційних та інших кримінальних правопорушень, проведення оперативно-розшукових заходів, досудового розслідування;

- участь у проведенні слідчих та процесуальних дій як спеціалістів з питань, що потребують відповідних спеціальних знань і навичок;

- здійснення моніторингу розподілу та використання державних (комунальних) коштів, здійснення процедур публічних закупівель, управління державною (комунальною) власністю, здійснення функцій держави у сфері державного регулювання економіки та діяльності суб'єктів господарювання, у статутному капіталі яких є частка державної або комунальної власності, на предмет виявлення ознак вчинення корупційних та інших кримінальних правопорушень, віднесених до підслідності НАБУ;

- розробка, впровадження та використання способів, методів, інструментів збору, обробки та аналізу інформації про кримінальні корупційні правопорушення [8].

Враховуючи зазначене, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності з попередження, розкриття та розслідування корупційних правопорушень передбачає:

1. На стадії інформаційної діяльності:

а) збір інформації (від працівників самих правоохоронних органів про злочини корупційної спрямованості, вжиті заходи, залучені сили та засоби з ліквідації негативних наслідків; статистичні відомості про стан корупційної злочинності та результати оперативно-службової діяльності співробітників правоохоронних органів, на яких покладені обов'язки щодо їх попередження, розкриття та розслідування; інформації від інших правоохоронних органів, яка характеризує стан та перспективи розвитку корупціогенної обстановки у певній сфері чи державі у цілому; інформації про отримані заяви та повідомлення про корупційні правопорушення, тощо);

б) обробку інформації, яка передбачає її групування за спільними ознаками (місцем, часом, способом вчинення корупційного правопорушення, статтю, віком, соціальним статусом суб'єктів вчинення, заподіяною шкодою, тощо).

2. На стадії аналітичної діяльності:

а) визначення стану, структури та динаміки корупційної злочинності;

б) виявлення негативних відхилень у її структурі, встановлення причинно-наслідкових зав'язків між різними факторами, які їх обумовлюють;

в) прогнозування тенденцій зміни динаміки корупційної злочинності з метою впливу на неї.

Найбільш ефективним інструментарієм інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності з попередження, розкриття та розслідування корупційних правопорушень є метод аналітичної розвідки та аналітичного пошуку.

Під аналітичною розвідкою розуміють особливу форму інформаційно-аналітичної роботи, яка полягає у збиранні, систематизації та аналітичній обробці здобутої інформації та даних про відомі факти з метою отримання нових знань про осіб та групи, які становлять оперативний інтерес [9, с. 447].

Цей метод повністю орієнтований на постійне і безперервне відшукання, накопичення та аналітичне опрацювання інформації про корупційну діяльність на певній території, у галузі економіки чи державі у цілому.

Відповідно до завдань аналітичної розвідки можна виділити наступні її види.

Аналітична розвідка з метою вирішення операційних завдань. Вона передбачає інформаційно-аналітичну діяльність за конкретними кримінальними провадженнями про корупційні правопорушення стосовно інформації, що становить інтерес для органів досудового розслідування про осіб-корупціонерів, організовані групи чи злочинні організації, які причетні до вчинення корупційних правопорушень, щодо їх ознак та інших відомостей, які їх характеризують і в подальшому сприятимуть досудовому розслідуванню. За допомогою цього виду аналітичної розвідки здійснюється встановлення тенденцій корупційної злочинності, визначаються галузі, у яких вчинення корупційних злочинів є найбільш поширеним, визначається профіль корупціонера. Зазначений метод допомагає у підготовці управлінських рішень щодо розподілу сил та засобів здійснення розслідування.

Аналітична розвідка з метою вирішення тактичних завдань передбачає аналіз корупційної злочинності на конкретній території чи у галузі економіки за невеликий проміжок часу, також протиправної діяльності певної особи чи групи осіб з метою напрацювання тактичних заходів із затримання злочинців, виявлення ризиків і попередження конкретних корупційних правопорушень.

Аналітична розвідка з метою вирішення стратегічних завдань передбачає ідентифікацію та оцінювання кримінальних загроз суспільству, державі, метою яких є визначення вразливості правоохоронної системи або певної сфери суспільних відносин, та формування управлінських рішень щодо запобігання вчиненню корупційних кримінальних правопорушень і протидії злочинності (виявлення тенденцій, закономірностей, прогнозування розвитку встановлених загроз за великий період часу). Проводиться з метою підготовки стратегічних управлінських рішень та визначення корупціогенних ризиків.

Певна специфіка притаманна також і суб'єктному складу аналітичної розвідувальної діяльності у сфері протидії корупційним правопорушенням.

Вважаємо, що здійснення аналітичної розвідки з метою вирішення операційних та тактичних завдань є прерогативою органів, основним завданням яких є досудове розслідування корупційних правопорушень НАБУ та ДБР, а також САП як органу, який здійснює процесуальне керівництво за його здійсненням.

Наразі цей напрям діяльності залишається недостатньо ефективним у протидії корупції. Про це зазначається зокрема у Стратегії розвитку НАБУ на 2021-2023 рр. [10].

Більш ефективним сьогодні є використання аналітичної розвідки з метою вирішення стратегічних завдань, яка відповідно до положення ст. 11 Закону України «Про запобігання корупції» покладена на НАЗК, яке, не маючи повноважень щодо здійснення досудового розслідування корупційних правопорушень, аналізує стан запобігання та протидії корупції в Україні та статистичні дані, а також результати досліджень та іншої інформації стосовно ситуації щодо корупції [11].

НаЗк також здійснює інші повноваження щодо інформаційного забезпечення аналітичної розвідки у сфері протидії та запобігання корупції: ведення Єдиного порталу повідомлень викривачів, Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення та аналізує відомості про осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення, з метою визначення сфер державної політики та посад, пов'язаних з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, з найбільш корупційними ризиками, а також формування та реалізації державної антикорупційної політики [11].

Однією з найактуальніших проблем підвищення ефективності заходів з виявлення, запобігання та припинення корупційної діяльності, є кількісне та якісне вдосконалення інформаційної бази. Різні суб'єкти досудового розслідування (НАБУ, ДБР, органи Національної поліції) в силу особливостей сфер їх діяльності та наданих повноважень мають різну за обсягом та змістом інформацію про корупційну діяльність, а також у сфері діяльності державного апарату та органів місцевого самоврядування. Практика боротьби з корупційними правопорушеннями відчуває гостру потребу в обміні такою інформацією, її систематизації, аналізі та використанні всіма суб'єктами, уповноваженими на виконання завдань щодо боротьби з такою злочинністю. Необхідність такого інформаційного забезпечення обумовлюється перш за все відсутністю доступу окремих правоохоронних органів до відомостей з обмеженим доступом (конфіденційної, таємної та службової інформації).

Враховуючи зазначене, особливої актуальності набуває використання в аналітичній розвідці інформації з відкритих джерел. У зв'язку з цим одним з найбільш ефективних інструментів є використання концепції OSINT.

OSINT (Open source intelligence) розвідка на основі аналізу відкритих джерел інформації) одна з форм процесу організації та управління збором розвідувальних даних (Intelligence Collection Management), що включає їх пошук і відбір із публічних загальнодоступних джерел, добування та аналіз інформації, формування розвідувального документу для прийняття відповідного рішення [12].

У сферу інтересів OSINT входить добування та аналіз офіційних документів, проектів статутів, відстеження нових наукових розробок, баз даних, комерційних і державних сайтів, мережевих щоденників і багато іншого. Така дисципліна доповнює вже існуючі, але не стає від того менш важливою. Застосування розвідки OSINT дає змогу отримати відповідь на багато питань, що виникають у військово-політичного керівництва країни, а також зосередити зусилля інших розвідувальних органів на виконанні більш складних і вузько направлених завдань, не розпорошуючи сили агентурної та інших розвідок на добування того, що можна отримати з відкритих джерел. З іншого боку, така розвідувальна дисципліна дає змогу заповнювати інформаційні прогалини в разі нездатності інших видів розвідки виконати поставлену задачу [13].

Наразі аналітики НАЗК активно використовують метод OSINT для збору необхідної інформації щодо санкційних цілей: пошук прихованих активів, зв'язків та багато іншого, що іноді намагаються приховати. Це можна вважати законною розвідкою на основі відкритих джерел інформації та даних [14].

Серед інших напрямів аналітичного пошуку необхідно відзначити також такі.

1. Звітність про стан протидії корупції. З метою аналізу стану та динаміки корупційної злочинності у різних сферах суспільних відносин використовуються результати роботи підрозділів правоохоронних органів щодо виявлення, припинення та розслідування корупційних правопорушень та притягнення до кримінальної або адміністративної відповідальності осіб, які вчинили корупційні правопорушення. Чинне законодавство України передбачає заповнення відповідальними суб'єктами форми звітності «Про стан протидії корупції» № 1-КОР. Вимоги заповнення звітності поширюються на органи прокуратури, досудового розслідування, спеціально уповноважені суб'єкти, які в межах компетенції безпосередньо здійснюють заходи щодо виявлення, припинення та розслідування корупційних правопорушень, місцеві загальні та апеляційні суди областей, апеляційні суди міст Києва та Севастополя.

2. Дані Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення (Реєстр корупціонерів).

3. Аналіз опублікованих релевантних журналістських та громадських розслідувань. З метою дослідження тематики корупції в журналістських розслідувань та спектру її висвітлення, здійснюється аналіз публікацій та матеріалів інтернет ресурсів «Громадський рух ЧЕСНО», «Bihus.info», «Наші гроші», «Слідство.Інфо», «Центр Протидії Корупції», «Трансперенсі Інтернешнл Україна» [15].

Висновки

Таким чином, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності з попередження, розкриття та розслідування корупційних правопорушень включає дві відносно самостійні складові: інформаційну та аналітичну. Інформаційна передбачає збір, обробку, накопичення та систематизацію інформації про корупційні правопорушення та осіб, які їх вчинили. Аналітична визначення стану, структури та динаміки корупційної злочинності, негативних відхилень у її структурі, встановлення причинно-наслідкових зав'язків між різними факторами, які її обумовлюють, а також прогнозування тенденцій її зміни.

Найбільш ефективним засобом інформаційно-аналітичної діяльності з попередження, розкриття та розслідування корупційних правопорушень є метод аналітичної розвідки та аналітичного пошуку, який орієнтований на постійне і безперервне відшукання, накопичення та опрацювання інформації про корупційну діяльність на певній території, у галузі економіки чи державі у цілому.

З огляду на високу латентність корупційних правопорушень та відсутність в окремих правоохоронних органів необхідного доступу до закритої, конфіденційної інформації, ефективним методом здійснення аналітичної розвідки з метою вирішення завдань протидії корупційним правопорушенням є використання OSINT для пошуку прихованих активів та зв'язків суб'єктів корупційних правопорушень на основі відкритих джерел інформації та даних, у тому числі у мережі Інтернет.

References

1. Komisarchuk, R. V. (2017) Informational and analytical support in the process of uncovering criminal economic activity. Scientific Bulletin of the International Humanitarian University. Jurisprudence series. No. 26. P. 101-104 (in Ukrainian).

2. Koval, R. A. (2006) Information and analytical support for the activities of state authorities. Theory and practice of public administration: collection of scientific works. Kharkiv. No. 1. Retrieved from: http://www. dy.nayka.com.ua/?op=1&z=165 (in Ukrainian).

3. Pcholkin, V. D., Krainii, V. P. (1998) The use of informational arrays for the detection of economic crimes. Bulletin of the Lviv Institute of Internal Affairs. Vol. No. 1. P. 101-108 (in Ukrainian).

4. Tsekhan, D. M. (2021) Informational and analytical support for operative and investigative activities of operational divisions of penal institutions. Herald of criminal justice. No. 1-2. P. 102-110 (in Ukrainian).

5. Baranenko, B. I., Bochkovyi, O. B., Husieva, K. A. (2014). Covert investigative (search) actions and peculiarities of their implementation by operational divisions of internal affairs bodies: educational and practical manual Luhansk. 416 p. Retrieved from: https://pravo.studio/rozshukova-diyalnist-operativno/informatsiyno-analitichnezabezpechennya-91703.html. (in Ukrainian).

6. On the National Anti-Corruption Bureau of Ukraine: Law of Ukraine dated October 14, 2014 No. 1698-VII. Retrieved from: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/169818#Text. (access date 01.05.2023) (in Ukrainian).

7. Організаційна структура Національного антикорупційного бюро України. URL: https://nabu.gov.ua/struktura-0 (дата звернення 01.05.2023).

8. Профіль посади «Старший детектив Національного бюро першого відділу детективів по виявленню кримінальних корупційних правопорушень Управління аналітики та обробки інформації» Національного антикорупційного бюро України. URL: https://nabu.gov.ua/site/assets/files/ 39921/2023-2203_podannya_sta rshyy_de tektyv_pvdvkkp_2.docx. (дата звернення 01.05.2023).

9. Мовчан А. В. Поняття та сутність аналітичної розвідки як особливої форми інформаційно-аналітичної роботи в ОРД. Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. 2012. № 3. С. 443-448.

10. Стратегія розвитку Національного антикорупційного бюро України на 2021 2023 роки. URL: https://nabu.gov.ua/ strategiya-rozvytku-nabu-na-2021-2023roky. (дата звернення 01.05.2023).

11. Про запобігання корупції: Закон України від 14.10.2014 р. № 1700-VII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/170018#Text. (дата звернення 01.05.2023).

12. Електронна енциклопедія Wikipedia. Англомовна версія. URL: http://en.wikipedia.org/wiki/Open-source_intelligence (дата звернення 01.05.2023).

13. Кожушко О. О. Розвідка відкритих джерел інформації (OSINT) у розвідувальній практиці США. uRl: https://jrnl. nau.edu.ua/index.php/IMV/article/view/3264 . (дата звернення 01.05.2023).

14. НАЗК запрошує долучитися до санкційного тиску на РФ. URL: https://nazk. gov.ua/uk/novyny/pro-nazk/nazk-zaproshu ye-doluchytysya-do-sanktsijnogo-tysku-narf/ (дата звернення 01.05.2023).

15. Пріоритетні галузі для стратегічного аналізу корупційних ризиків: аналітичне

Abstract

Information and analytical support for the prevention, disclosure and investigation of corruption offenses

S. Tomyn, O. Lyshak

The article deals with the features of implementation of informational and analytical support for the activities of law enforcement agencies in the prevention, discovery and investigation of corruption offenders. According to the author, such provision includes two relatively independent components: informational and analytical. The information provides for the collection, processing, accumulation and systematization of information about corruption offences and the persons who committed them. Analytical one is the determination of the state, structure and dynamics of corruption crime, negative deviations in its structure, the establishment of cause-and-effect relationships between various factors that determine it, as well as forecasting trends in its changes.

The most effective means of informational and analytical activity for the prevention, detection and investigation of corruption offenders is the method of analytical intelligence and analytical search, focused on constant and continuous search, accumulation and processing of information about corrupt activities in a certain territory, in the economy or in the state as a whole.

The division of analytical intelligence into types based on the range of tasks to be solved has theoretical and practical significance.

Analytical intelligence for the purpose of solving operational problems allows one to establish the trends of corruption crime, find out the places and areas of concentration of corruption crimes, and determine the profile of the corruptor.

Analytical intelligence with the aim of solving tactical problems pursues the goal of developing tactical measures to apprehend criminals, identify risks and warn specific corruption offenders.

Strategic analytical intelligence involves the preparation of strategic management decisions and the identification of corruption-related risks.

Considering the high latency of corruption offenders and the lack of necessary access to closed, confidential information by individual law enforcement agencies, the use of OSINT to search for hidden assets and connections of subjects of corruption offenders on the basis of open sources of information and data is an effective method of analytical intelligence in order to solve the problems of combating corruption offences. including on the Internet.

Among the other directions of the analytical search, it is necessary to note the report on the state of anti-corruption, information from the unified state register of persons who have committed corruption or corruption-related offences, and the results of published relevant journalistic and public investigations.

Key words: informational and analytical support, analytical intelligence, corruption offences, law enforcement agencies, warning, discover, investigation.

Размещено на Allbest.ru