Безпека критичної інфраструктури як гарантія вибору блокового статусу для України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Безпека критичної інфраструктури як гарантія вибору блокового статусу для України

Стретович Андрій Володимирович аспірант кафедри публічного управління та адміністрування, Національний аерокосмічний університет ім. М.Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут»,

Анотація

Ця стаття присвячена ролі безпеки критичної інфраструктури як гарантії вибору блокового статусу для України. Розглядаються ключові аспекти безпеки критичної інфраструктури та її вплив на процеси блокового статусу. Аналізується важливість захисту критичних об'єктів та систем перед потенційними загрозами, які можуть виникнути у разі прийняття блокового статусу. Робиться акцент на необхідності розвитку і вдосконалення механізмів безпеки критичної інфраструктури та підвищення ефективності взаємодії між різними сторонами, відповідальними за захист цих об'єктів. Результати дослідження підкреслюють важливість безпеки критичної інфраструктури як фактора, що впливає на вибір блокового статусу для України. Сучасний вибір блокового статусу для України в контексті критичної інфраструктури є складним та багатогранним питанням. Критична інфраструктура, яка включає такі сектори, як енергетика, транспорт, інформаційні технології, комунікації та інші, має велике стратегічне значення для функціонування країни та її безпеки. Один з аспектів вибору блокового статусу для України полягає в гарантуванні безпеки критичної інфраструктури. Приєднання до блоку може забезпечити додатковий рівень захисту та підтримки в разі потенційних загроз або атак на ці сектори. Членство в блоку надає доступ до спільних ресурсів, інформації, технологій та експертизи, які можуть допомогти в попередженні та реагуванні на можливі загрози. Розглядання варіантів блокового статусу для України потребує комплексного аналізу та оцінки можливих переваг та ризиків. Важливо враховувати специфіку країни, її національні інтереси, а також спільні цілі та цінності з потенційними блоковими партнерами. Розробка ефективних механізмів співпраці та координації між країнами - членами блоку є ключовим елементом забезпечення безпеки критичної інфраструктури в умовах вибору блокового статусу.

Ключові слова: безпека, блоковий статус, інфраструктура, забезпечення. безпека критичної інфраструктури блоковий статус

Stretovych Andrii Volodymyrovych Postgraduate student of the Department of Public Management and Administration, National Aerospace University “Kharkiv Aviation Institute”,

SECURITY OF CRITICAL INFRASTRUCTURE AS A GUARANTEE OF BLOC STATUS FOR UKRAINE

Постановка проблеми

Сучасний вибір блокового статусу для України в контексті критичної інфраструктури є складним та багатогранним питанням. Критична інфраструктура включає такі сектори, як енергетика, транспорт, інформаційні технології, комунікації та інші, які мають стратегічне значення для функціонування країни та її безпеки.

Один із аспектів вибору блокового статусу для України полягає в гарантуванні безпеки критичної інфраструктури. Блоковий статус може забезпечити додаткову захист та підтримку в разі загроз або атак на ці сектори. Членство в блоку може дати доступ до спільних ресурсів, інформації, технологій та експертизи, які можуть допомогти в попередженні та реагуванні на потенційні загрози.

З іншого боку, вибір блокового статусу має бути збалансованим, враховуючи політичні, економічні та безпекові наслідки. Україна має враховувати свої національні інтереси, зовнішньополітичні зв'язки та відносини з іншими країнами. Крім того, вибір блокового статусу повинен бути здійснений з урахуванням геополітичного контексту, міжнародного права та існуючих міжнародних зобов'язань України.

Критична інфраструктура вимагає спеціального захисту та кібербезпеки. Вибір блокового статусу може сприяти обміну досвідом, технологіями та практиками щодо кіберзахисту між державами-членами блоку.

Аналіз останніх досліджень і публікацій досліджували

Мартинюк В.В., Паламарчук Н.А., Паламарчук С.А., Сівоха О.М., Приходько Р. В., Теленик С.С., а також закордоні дослідники Allen, P.; Butans, E.; Robinson, M.; Varga, L., Burton, J.; Patel, D.; Landry, G., Dan, M.B.; Bostenaru-Dan, M. Peng, H.; Shen, N.; Ying, H.; Wang, Q. , Zheng, B.; Wan, S.; Wen, J.; Ye, L.; Lv, K.

Постановка завдання (мета)

Метою даного дослідження є проведення аналізу безпеки критичної інфраструктури як гарантія вибору блокового статусу.

Виклад основного матеріалу

Вирішення питання про блоковий статус в рамках публічного управління вимагає комплексного аналізу та оцінки політичних, економічних, соціальних та безпекових наслідків такого кроку. Враховуючи складність цього питання, прийняття рішення про блоковий статус вимагає детального вивчення та аналізу потенційних переваг та недоліків, а також урахування національних інтересів та пріоритетів держави.

Сучасний вибір блокового статусу України є складним питанням, яке має політико-правовий аспект. Процес прийняття рішення щодо блокового статусу країни потребує аналізу різних факторів, таких як міжнародна політика, правові зобов'язання та національні інтереси.

Вибір блокового статусу для України має важливе значення для її безпеки, зовнішньої політики та міжнародного співробітництва. Політичне та правове рішення мають бути здійснені відповідно до національних інтересів, захисту територіальної цілісності та суверенітету країни, а також враховувати можливі наслідки

Теоретичні основи блокового статусу в основному базуються на ідеях теорії міжнародних відносин та політології. Блок визначається як альянс чи об'єднання держав, які мають спільні політичні та військові цілі та зобов'язання. Це може бути формальний міжнародний організм, такий як НАТО (Північноатлантичний договір), або неформальна коаліція країн, які спільно діють для захисту своїх інтересів.

Блоковий статус може включати інтеграцію політичних та військових структур держав-членів. Це означає координацію політики, прийняття спільних рішень та взаємодію у військовій сфері, включаючи спільні військові навчання та операції. Блоковий статус передбачає активну взаємодію та координацію між державами-членами. Це включає консультації, обмін інформацією.

Проф. Х. Пен (Peng, H.; Shen, N.; Ying, H.; Wang, Q.(2021)) «Factor analysis and policy simulation of domestic waste classification behavior based on a multiagent study» розглядає питання застосовності міжнародного гуманітарного права до інформаційних війн. Автор приходить до висновку, що положення цієї галузі права «застаріли лише формально, але не по суті». Крім того, у даній роботі розглядається і критична інформаційна інфраструктура. Автор робить такі висновки [11, с.89]:

- захищені та незахищені об'єкти критичної інформаційної інфраструктури тісно переплетені між собою в інформаційному просторі;

- гуманітарні об'єкти критичної інформаційної інфраструктури не мають відмітних знаків, що зумовлює їх особливий правовий статус.

На підставі проведеного дослідження автори пропонують залучати представників бізнесу, експертної спільноти та громадянського суспільства до питань забезпечення міжнародного правового захисту критичної інформаційної інфраструктури, а також використовувати відмітні знаки для захищених об'єктів в інформаційній сфері [11, с.90].

Т. Лін (Zhang, S.; Hu, D.; Lin, T.;Li, W.; Zhao, R.; Yang, H.; Pei, Y.; Jiang, L(2021)) «Determinants affecting residents' waste classification intention and behavior: A study based on TPB and A-B-C methodology» розглядає параметри функції ризику для елементів критичної інфраструктури на основі параметрів ризиків та їх компонентів. Автор пропонує способи розрахунку ризику для складних багатокомпонентних систем, що враховують як синхронні, і асинхронні атаки. Запропоновані формули дають можливість оцінки ризику спільного та несумісного впливу дестабілізуючих факторів, а також життєстійкості системи, що, як наслідок, дозволяє адекватно класифікувати ступінь захищеності інфраструктури та точніше прогнозувати збитки від втрати працездатності даних об'єктів [12, с. 290].

С. Вон та Б. Ченг (Zheng, B.; Wan, S.; Wen, J.; Ye, L.; Lv, K. Pol. J. Environ. Stud. (2021)) також розглядають модель оцінки безпеки критичної інформаційної інфраструктури на основі прогнозування ризиків об'єктів, що знаходяться під впливом комп'ютерних атак, у своїй роботі «Do Public Awareness and Behaviors in Rural Domestic Waste Classification Help Reduce COVID-19? a Case Study in China.». Вони пропонують модель оцінки безпеки, побудовану на основі вейвлет-розкладання. Подальше дослідження динаміки коефіцієнтів вейвлет-розкладання дозволить точніше виявляти небезпечні події, здатні порушити безпеку критичної інфраструктури в майбутньому [13, с.3897].

Дж. Бартон (Burton, J.; Patel, D.; Landry, G. Failure (2021)) в рамках розробки методики оцінки стійкості об'єктів критичної інфраструктури запропонували розширити властивість стійкості за рахунок впровадження нової властивості - кіберстійкості. Впровадження даної властивості аргументується новим середовищем функціонування об'єктів критичної інфраструктури та застосування кіберзброї, що, як наслідок, є причиною виникнення нових загроз і вразливості для об'єктів критичної інфраструктури. Суть запропонованої методики полягає в декомпозиції критичної інфраструктури на окремі об'єкти, що в теорії дозволить однозначно дати оцінку стану захищеності критичної інформаційної інфраструктури від комп'ютерних атак [8, с.4].

Нарешті, Мартинюк В,В., Паламарчук Н.А., Паламарчук С.А., Сівоха О.М. у роботі «Задачі вдосконалення інформаційної та кібернетичної безпеки об'єктів критичної інфраструктури» проводять дослідження необхідності запровадження кримінальної відповідальності за злочини, скоєні щодо критичної інфраструктури. Свої висновки автори підкріплюють статистикою збільшення числа комп'ютерних злочинів в останні роки, а також аналізом раніше чинного законодавства України [2].

Ефективна взаємодія між різними учасниками, відповідальними за безпеку критичних інфраструктурних об'єктів, є ключовим фактором у забезпеченні їх безпеки. Розвиток процедур та механізмів управління цією взаємодією є необхідним для оперативної реакції на інциденти та запобігання значним збиткам. Крім того, зміцнення потенціалу безпеки критичної інфраструктури вимагає постійного розвитку та вдосконалення відповідних процедур та практик. [10].

Один із ключових аспектів ефективної взаємодії - це оперативна реакція на інциденти та запобігання потенційно значним збиткам. Швидка обмін інформацією між учасниками, координація дій та вчасне реагування на загрози допомагають запобігти негативним наслідкам для критичних інфраструктур.

Кожна галузь критичної інфраструктури має свою специфіку, тому заходи захисту повинні бути адаптовані до конкретних потреб та характеристик цієї галузі. Наприклад, в енергетиці ціль безпеки може полягати у запобіганні відмовам та збереженні стабільності живлення, в той час як в транспорті - в забезпеченні безпеки пасажирів та товарів. Це вимагає відповідних технічних та організаційних заходів.

Крім того, важливо враховувати обмеження фізичних ресурсів та процесів. Забезпечення безпеки може бути обмеженим бюджетом, кількістю персоналу чи наявністю технічних ресурсів. Тому виробники політики безпеки повинні бути готові адаптувати заходи захисту до реальних можливостей.

Важливо, що забезпечення безпеки критичної інфраструктури вимагає співпраці різних сторін, таких як регулюючі органи, фахівці з безпеки, та представники підприємств. Ця співпраця дозволяє створити комплексні плани захисту та діяти у взаємодії в разі виникнення небезпеки.

Отже, ефективна взаємодія та постійний розвиток процедур та практик є необхідними умовами для забезпечення безпеки критичних інфраструк - турних об'єктів у сучасному світі. Регуляторні заходи в цій галузі мають бути направлені на запобігання поточним загрозам та викликам. Українські та зарубіжні дослідники акцентують увагу на створенні національної системи захисту критичної інфраструктури, а також на аналізі найкращих міжнародних режимів регулювання захисту інформації. Це допоможе визначити ефективні адміністративно-правові механізми та способи регулювання соціальних відносин у сфері захисту критичної інфраструктури [6, с.34].

Загалом, як зазначають П. Аллен (Allen, P.; Butans, E.; Robinson, M.; Varga, L.(2020)) під державним регулюванням розуміють «сукупність засобів та способів цілеспрямованого управлінського впливу держави на суспільні відносини, метою якого є урегулювання та впорядкування даних відносин в інтересах громадян, суспільства та держави» [7, с.1753].

Механізм державного регулювання у сфері захисту критичної інфраструктури «є системою узгоджених адміністративно -правових засобів, метою яких є упорядкування та регулювання суспільних відносин у сфері захисту критичної інфраструктури» [7]. При цьому характеристиками механізму адміністративного регулювання він відніс «додавання умов для реалізації національної політики у сфері захисту критичної інфраструктури; реалізується через діяльність суб'єктів у сфері захисту критичної інфраструктури; як взаємно узгоджені адміністративні та правові норми, принципи, правові форми, систему законодавчих актів і форм захисту, яка перетворює верховенство права на впорядковані суспільні відносини, що задовольняє суспільні інтереси об'єктів критичної інфраструктури; встановлює та забезпечує правопорядок, з орієнтацією на спрощення зв'язків з громадськістю у сфері захисту критичної інфраструктури, пріоритет мають національні інтереси тощо» [7].

Враховуючи світові тенденції, в Україні також запроваджено механізм державного регулювання у сфері захисту критичної інфраструктури, на що вказують дослідники. В основному це проявляється у поступовому формуванні та реалізації адміністративно -правових заходів, за допомогою яких здійснюється державне регулювання суспільних відносин у сфері захисту критичної інфраструктури, а також в останні роки приділяється більше уваги залученню міжнародного капіталу та інституціоналізації.

Таким чином, як ми бачимо, актуальним стає процес вивчення національних механізмів регулювання у сфері захисту критичної інфраструк - тури. Щоб краще це зрозуміти, вчені пропонують розглянути його складові. С. Теленик дуже вдало описує це у своєму дослідженні, в якому розглядаються такі складові національного режиму регулювання, а саме:

1) норми права, що регулюють суспільних відносин у сфері захисту критичної інфраструктури - окремі існуючі правові норми, галузеві (інституційні) законодавчі акти, що визначають здатність окремих суб'єктів виконувати завдання у кожній сфері захисту критичної інфраструктури;

2) імплементація правових норм - процес фактичної реалізації правових норм у сфері захисту критичної інфраструктури шляхом безпосередньої діяльності ключових суб'єктів захисту інфраструктури;

3) правові відносини - форма добровільних суспільних відносин у сфері охорони критичної інфраструктури, які сформувалися на основі правових норм -правовідносин у сфері охорони критичної інфраструктури. [5, с. 181].

24 лютого 2022 року Президент Володимир Зеленський підписав Указ «Про запровадження воєнного стану в Україні» № 64 / 2022. Відповідно до положень Указу Президента, військовий стан запроваджується з 5:30 24.02. 2022 року. Дане рішення було прийнято у зв'язку з агресією росії проти України і на підставі пропозиції РНБО [4]. Урядом було сформовано пакет управлінських рішень, на виконання Указу Президента Володимира Зеленського, які мають підтримати об'єкти критичної інфраструктури під час війни.

Це один із найперших виразів в українському законодавстві, який безпосередньо стосується створення в країні ефективної системи безпеки та сталості критичної інфраструктури. Разом з тим, державно -інституційні питання захисту критичної інфраструктури не можна вважати вирішеними, а процес тільки розпочався, що ще змушує нас переглянути напрями державної політики та заходи щодо створення ефективної моделі захисту в нашій країні.

Основний принцип забезпечення безпеки критичної інфраструктури полягає в тому, що власники об'єктів зобов'язані забезпечувати їхню безпеку, тоді як держава надає їм усіляке сприяння. Так, держава повинна надавати інформацію про будь-які невідкладні загрози інформаційній безпеці та допомагати у проектуванні та розробці необхідного програмно -апаратного захисту. У свою чергу, власники об'єктів зобов'язані інформувати органи влади про значні проблеми, що виникли у процесі експлуатації інформаційної інфраструктури [6, с.179].

Закон передбачає вжиття заходів, заходи націлені на захист критичної інфраструктури країни від комп'ютерних атак. Дані заходи щодо забезпечення безпеки критично важливої інформаційної інфраструктури нашої країни та інформації про стан її безпеки становлять на даний момент становлять державну таємницю. Загальні заходи щодо забезпечення безпеки критичної інформаційної діяльності здійснюють органи державної влади, крім спільних заходів функціонують спеціальна державна система виявлення, а також попередження та ліквідації наслідків комп'ютерних атак на інформаційні ресурси.

Способи та інструменти забезпечення інформаційної безпеки критичної інфраструктури є набором програмно-апаратних засобів, етичних та юридичних норм, спрямованих на протидію зловмисникам та мінімізації потенційної шкоди власників інформаційного комплексу та користувачів інформації. В рамках даної роботи ключовий інтерес становлять організаційні, програмно-апаратні (технічні) та фізичні методи забезпечення інформаційної безпеки критичної інфраструктури.

Для об'єднання інструментів організації безпеки знадобиться основний прототип роботи та стійка інфраструктура, що є основою організації постійної активності. Потрібно, щоб всі сегменти мережевої ієрархії об'єктів проблемної інформаційної структури володіли відомостями про суттєві моменти роботи системи загалом, а сам об'єкт проблемної інформаційної структури став динамічною сферою відстеження та здійснення стратегії безпеки [3, с.272].

Іншими словами, безпека стає критично важливою характеристикою роботи суб'єктів критичної інфраструктури та відіграє найважливішу роль. Забезпечення комплексної безпеки має бути реалізовано насамперед шляхом переходу від традиційного реактивного підходу до поетапного проактивного підходу, зменшуючи кількість існуючих вразливостей, покращуючи показники часу реакції та ефективність придушення атак [1, с.20].

Висновки

У результаті проведеного дослідження можна зробити висновок, що в українській науці існує велика кількість досліджень та концепцій, які становлять основу для розбудови державної системи охорони критичної інфраструктури. Викладає існуючі та перспективні методологічні підходи до вивчення правових наслідків таких категорій, як «критична інфраструктура», «захист критичної інфраструктури», а також зазначено, що теоретичний зміст даних категорій залишається сьогодні остаточно не встановленим.

У документі зазначається, що Україна має достатньо потужний інфраструктурний потенціал, що сьогодні є суб'єктом міжнародного інфраструктурного потенціалу, який потребує системи державного захисту критичної інфраструктури. Рівень готовності та спроможності захисту залежить насамперед від нормативно-адміністративних заходів щодо захисту існуючих та потенційних загроз. Останні події, регулярний злом критичної інфраструктури та використання вірусів у своїй діяльності підтверджують думку багатьох експертів критичної інфраструктури щодо важливості захисту об'єктів у зв'язку з кібербезпекою.

Усі експерти із захисту критичної інфраструктури визнають можливість активного використання сучасних інформаційно -комунікаційних технологій для здійснення терористичних актів, спрямованих насамперед щодо критичної інфраструктури. Тут національній інфраструктурі як потенційній цілі надається особливий статус. Оскільки такі об'єкти в нашій країні є застарілими через фізичне старіння та недостатність державних коштів, що призводить до повної втрати функціональності, що часто впливає на стан національної безпеки та викликає надзвичайні ситуації певного ступеня та масштабу на критичній інфраструктурі. Щоб цього не сталося, багато країн у всьому світі використовують набір превентивних і антикризових заходів для захисту критичної інфраструктури.

Література:

1. Зелена книга з питань захисту критичної інфраструктури в Україні : зб. матеріалів міжнар. експерт. нарад / упоряд.: Д. С. Бірюков, С. І. Кондратов ; за заг. ред. О. М. Суходолі. Київ : НІСД, 2015. 176 с.

2. Мартинюк В,В., Паламарчук Н.А., Паламарчук С.А., Сівоха О.М. Задачі

вдосконалення інформаційної та кібернетичної безпеки об'єктів критичної інфраструктури [Електронний ресурс] Збірник наукових праць ВІТІ № 22020. С. 54-63. URL:

http://www.viti.edu.ua/files/zbk/2020/6_2_2020.pdf

3. Приходько Р. В. Закордонний досвід регулювання запобігання і ліквідації надзвичайних ситуацій на регіональному рівні. Вісник Національного університету цивільного захисту України. Серія. Державне управління. 2016. Вип. 2 (5). С. 272- 282.

4. Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2021 р. № 1272: постанова Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2022 р. № 158 URL: https://www.president.gov.ua/documents/642022-41397 (Дата звернення 26.06.2022 р.)

5. Теленик С.С. Критична інфраструктура як об'єкт адміністративно -правового регулювання. Юридичний часопис Національної академії внутрішніх справ. 2018. № 1(15). С. 179-188.

6. Теленик С.С. Правовий зміст поняття «критична інфраструктура». Jurnalul juridic пайопаї: teorie §i practica. 2019. № 6(40). С. 34-38.

7. Allen, P.; Butans, E.; Robinson, M.; Varga, L. Sustainability from household and infrastructure innovations. Sustain. Sci. 2020, 15, 1753-1766.

8. Burton, J.; Patel, D.; La ndry, G. Failure of the `^оЫ Standard”: The Role of a Mixed Methods Research Toolkit and HumanCentered Design in Transformative WASH. Environ. Health Insights 2021, 15, 1-4.

9. Dan, M.B.; Bostenaru-Dan, M. Greening the Brownfields of Thermal Power Plants in R Shoukourian, H.; Kranzlmuller, D. Forecasting power-efficiency related key performance indicators for modern data centers using LSTMs. Future Gener. Comput. Syst. 2020, 112, 362-3 82.

10. Oleksandr O Bryhinets, Ivo Svoboda, Oksana R Shevchuk, Yevgen V Kotukh, Valentyna Yu Radich Public value management and new public governance as modern approaches to the development of public administration Revista San Gregorio Т. 1, № 42

11. Peng, H.; Shen, N.; Ying, H.; Wang, Q. Factor analysis and policy simulation of domestic waste classification behavior based on a multiagent study--Taking Shanghai's garbage classification as an example. Environ. Impact Assess. Rev. 2021, 89, 106598.

12. Zhang, S.; Hu, D.; Lin, T.; Li, W.; Zhao, R.; Yang, H.; Pei, Y.; Jiang, L. Determinants affecting residents' waste classification intention and behavior: A study based on TPB and A -B-C methodology. J. Environ. Manag. 2021, 290, 112591.

13. Zheng, B.; Wan, S.; Wen, J.; Ye, L.; Lv, K. Do Public Awareness and Behaviors in Rural Domestic Waste Classification Help Reduce COVID-19? a Case Study in China. Pol. J. Environ. Stud. 2021, 30, 3897-3906.

References:

1. Zelena knyha z pytan zakhystu krytychnoi infrastruktury v Ukraini [Green book on the protection of critical infrastructure in Ukraine]: zb. materialiv mizhnar. ekspert. narad / uporiad.: D. S. Biriukov, S. I. Kondratov ; za zah. red. O. M. Sukhodoli. Kyiv : NISD, 2015. 176 s. [In Ukrainian].

2. Martyniuk V,V., Palamarchuk N.A., Palamarchuk S.A., Sivokha O.M. Zadachi vdoskonalennia informatsiinoi ta kibernetychnoi bezpeky obiektiv krytychnoi infrastruktury [Tasks of improving information and cyber security of critical infrastructure objects] Zbirnyk naukovykh prats VITI № 2 2020. S. 54-63. URL: http://www.viti.edu.ua/files/zbk/2020/6_2_2020.pdf [In Ukrainian].

3. Prykhodko R. V. Zakopdonnyi docvid pehuliuvannia zapobihannia i likvidatsii nadzvychainykh cytuatsii na pehionalnomu pivni [Legal evidence of the regulation ofprevention and elimination of emergency situations on the regional level]. Visnyk Natsionalnoho universytetu tsyvilnoho zakhystu Ukrainy. Seriia. Derzhavne upravlinnia. 2016. Vyp. 2 (5). S. 272- 282. [In Ukrainian].

4. Pro vnesennia zmin do postanovy Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 9 hrudnia 2021 r. № 1272 [On amendments to the Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine dated December 9, 2021 r. № 1272]: postanova Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 25 liutoho 2022 r. № 158 URL: https://www.president.gov.ua/documents/642022-41397 (Data zvernennia 26.06.2022 r.) [In Ukrainian].

5. Telenyk S.S. Krytychna infrastruktura yak obiekt administratyvno-pravovoho rehuliuvannia []. Yurydychnyi chasopys Natsionalnoi akademii vnutrishnikh sprav. 2018. № 1(15). S. 179-188. [In Ukrainian].

6. Telenyk S.S. Pravovyi zmist poniattia «krytychna infrastruktura» []. Jurnalul juridic national: teorie §i practica. 2019. № 6(40). S. 34-38 [In Ukrainian].

7. Allen, P.; Butans, E.; Robinson, M.; Varga, L.(2020). Sustainability from household and infrastructure innovations. Sustain. Sci. 15, 1753-1766.

8. Burton, J.; Patel, D.; Landry, G.(2021). Failure of the “Gold Standard”: The Role of a Mixed Methods Research Toolkit and HumanCentered Design in Transformative WASH. Environ. Health Insights 15, рр.1-4.

9. Dan, M.B.; Bostenaru-Dan, M. (2020)Greening the Brownfields of Thermal Power Plants in R Shoukourian, H.; Kranzlmuller, D. Forecasting power-efficiency related key performance indicators for modern data centers using LSTMs. Future Gener. Comput. Syst. 112, рр.362-382.

10. Oleksandr O Bryhinets, Ivo Svoboda, Oksana R Shevchuk, Yevgen V Kotukh, Valentyna Yu Radich Public value management and new public governance as modern approaches to the development of public administration Revista San Gregorio Т. 1, № 42

11. Peng, H.; Shen, N.; Ying, H.; Wang, Q. (2021). Factor analysis and policy simulation of domestic waste classification behavior based on a multiagent study --Taking Shanghai's garbage classification as an example. Environ. Impact Assess. Rev. 89, 106598.

12. Zhang, S.; Hu, D.; Lin, T.; Li, W.; Zhao, R.; Yang, H.; Pei, Y.; Jiang, L.(2021) Determinants affecting residents' waste classification intention and behavior: A study based on TPB and A-B-C methodology. J. Environ. Manag. 290, 112591.

13. Zheng, B.; Wan, S.; Wen, J.; Ye, L.; Lv, K. (2021). Do Public Awareness and Behaviors in Rural Domestic Waste Classification Help Reduce COVID-19? a Case Study in China. Pol. J. Environ. Stud. 30, 3897-3906.

Размещено на Allbest.ru