Деякі питання міжнародно-правового регулювання використання технологій штучного інтелекту в сфері страхування життя

Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський університет права НАН України

Деякі питання міжнародно-правового регулювання використання технологій штучного інтелекту в сфері страхування життя

Хорватова Оксана Олегівна, кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри міжнародного права та галузевих правових дисциплін

Резюме

Хорватова О. О. Деякі питання міжнародно-правового регулювання використання технологій штучного інтелекту в сфері страхування життя.

У статті представлено результати теоретичного аналізу та практичні приклади використання технологій штучного інтелекту в сфері страхування життя, а також підґрунтя міжнародно-правового регулювання. Досліджено правове регулювання використання штучного інтелекту в державах Європейського союзу, у Великій Британії, США, Канаді та в України в цілому по галузях та сферах, а також в сфері страхування життя зокрема.

Зосереджено увагу на проблемах, які виникають у результаті діяльність продуктів, що використовують штучний інтелект, а також на процедурах захисту і підтримку прав людини, демократії та верховенства права в цифровому середовищі. Наведено перспектив в сфері розвитку штучного інтелекту.

Ключові слова: страхова сфера, страхові послуги, страхування життя, штучний інтелект, національне законодавство, норми міжнародного права.

Summary

Oksana Khorvatova. Some issues of international legal regulation of the use of artificial intelligence technologies in the field of life insurance.

The article presents the results of theoretical analysis and practical examples of the use of artificial intelligence technologies in the field of life insurance, as well as the basis of international legal regulation.

The legal regulation of the use of artificial intelligence in the states of the European Union, Great Britain, the United States, Canada, and Ukraine in general by industries and spheres, as well as in the field of life insurance in particular, has been studied.

It is indicated that the priority areas of work in the field of artificial intelligence in Ukraine are the improvement of secondary and higher education and advanced training in order to train qualified specialists in the field of artificial intelligence; stimulation of scientific research in the field, in particular with the help of grants; creation of a strategy for the development of the field of artificial intelligence in Ukraine, the implementation of which will contribute to the development of useful projects, initiatives and programs and the integration of the assets of artificial intelligence into the field of public administration; increasing the number of engineers and entrepreneurs in Ukraine in the field of work with artificial intelligence; work on increasing the level of cyber security, improving legislation in the field of cyber protection; application of artificial intelligence technologies in the defense sphere and public administration; solving problems of state registers; the use of artificial intelligence in justice, in particular for the prevention of dangerous phenomena thanks to the analysis of available data; the inclusion of Ukraine in the international community of artificial intelligence, in particular - assistance to Ukrainian representatives in the opportunity to participate in international conferences and programs on the development of the field of artificial intelligence; stimulation of Ukrainian business to use the property of artificial intelligence.

It has been determined that in Ukraine today, most life insurance companies, as well as their insurance brokers, have on their Internet platforms programs for quick calculation of the cost of an insurance policy for a specific policyholder or insured person, taking into account the characteristics of age, gender, profession and state of health.

Attention is focused on the problems that arise as a result of the activities of products using artificial intelligence, as well as on procedures for the protection and support of human rights, democracy and the rule of law in the digital environment.

Forecasts and perspectives in the field of artificial intelligence development are provided.

Key words: insurance sphere, insurance services, life insurance, artificial intelligence, national legislation, norms of international law.

Вступ

Постановка проблеми. Останніми роками поняття «штучний інтелект» (ШІ) стало одним з найпопу- лярніших термінів у світі, а розробки на основі ШІ змінюються багато сфер, зокрема, освіту, фінанси, медицину, транспорт, розваги тощо. Так, консалтинговий гігант McKinsey&Co опублікував об'ємний звіт про економічний потенціал генеративного штучного інтелекту (artificial intelligence), де зроблено одну з перших спроб оцінити в цифрах найгарячішу технологію останніх шести місяців і її вплив на бізнес. Як висновок, використання штучного інтелекту в наступні роки може принести трильйони доларів вливань у світову економіку¹. Не виключенням стала й сфера страхових послуг та її напрямок, що активно розвивається сьогодні в Україні - страхування життя та пенсійне забезпечення. А тому закономірно постає питання: яким є правове підґрунтя використання ШІ в сфері страхування життя?

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Важливі питання досліджуваної проблеми розглядалися в багатьох наукових працях вітчизняних та зарубіжних вчених з різних напрямків наукових досліджень: інформаційних технологій, економіки, фінансів, зокрема: О. Булгакова, В. Зосімов, Ж. Павленко, В. Поздєєв та багато інших. Проблеми правового регулювання та правозастосування у галузі ШІ, наразі висвітлено в працях таких науковців, як О. Баранов, О. Кривецький, Ю. Кривицький, І. Городиський, М. Карчевський, І. Они- щук, О. Радутний, Т., К. Токарєва та інших. Однак, щоденний розвиток напрямку зумовлює все новій нові сфери використання ШІ, а отже й особливості правового регулювання щодо використання штучного інтелекту.

Метою статті є з'ясування особливостей міжнародно-правового регулювання використання технологій штучного інтелекту в сфері страхування життя.

Викладення основного матеріалу

Якщо дослідити історію розвитку штучного інтелекту, то можна прийти до висновків, що перші згадки про ШІ або так званих помічників людини були ще за часів Аристотеля у IV ст.до н.е. Проте сьогодні у ХХІ столітті ШІ активно використовується в усіх сферах суспільного життя, створює безліч цифрового контенту, допомагає рахувати ймовірну шкоду та збитки тощо. Не стала виключенням й сфера страхування в цілому, та страхування життя, що пов'язане із пенсійним забезпеченням та накопиченням по дожиттю. Розглянемо декілька прикладів правового регулювання використання ШІ в цілому, та в сфері страхування життя зокрема, в світі та в Україні. правовий штучний інтелект

У Великій Британії базові стандарти з державного регулювання процесами, пов'язаними з впровадженням технологій ШІ викладені у «Національній Стратегії ШІ» (The National AI Strategy), підготовленій урядом Великої Британії у 2021 році² та в координаційному документі «Створення проінноваційного підходу до регулювання ШІ» (Establishing a pro-innovation approach to regulating AI) 2022 року³.

В державах ЄС формування нормативної бази з регулювання технологій ШІ відбувається одночасно як на загальноєвропейському рівні урядування, так і в державах-членах. Пріоритетом європейського підходу є встановлення етичних стандартів впровадження ШІ. Повноваження з напрацювання політики у цій сфері розвитку наразі здійснює Європейська Комісія, за ініціативи якої створено Європейський Альянс зі штучного інтелекту (The European AI Alliance), який охоплює понад шість тисяч стейкхолдерів і слугує платформою для публічних дискусій⁴. У найближчій перспективі в ЄС планується створення самостійного органу - Європейської ради з питань ШІ (European Artificial Intelligence Board). Також нещодавно у Брюсселі було організовано спеціальні слухання щодо ШІ, де Департаментом інформаційного суспільства Ради Європи були представлені поточні виклики політики штучного інтелекту, а також потенційні відповіді, зокрема, йшлося про ризики для прав людини та верховенства права, пов'язані з новими технологіями, що використовують штучний інтелект, а також про результати діяльності Ради Європи щодо розробки «Конвенції в сфері розробки, проектування та застосування штучного інтелекту»⁵.

Канада. Державницький підхід Канади до ШІ спрямований на підготовку майбутніх кадрів у сфері ШІ, підтримку основних інноваційних центрів та наукових досліджень, а також позиціонуванні країни як лідера в економічних, етичних, політичних та юридичних аспектах впровадження технологій ШІ. Питання кадрового забезпечення та стимулювання інновацій є пріоритетами для уряду Канади адже держава стала першою країною у світі, яка створила Національну стратегію ШІ (Панканадська стратегія ШІ) на урядовому рівні, оприлюднивши її ще у 2017 році. Панканадська стратегія ШІ являє собою п'ятирічний план з фінансування досліджень та пошуку талантів для цієї галузі. У розвиток положень Панканадської стратегії ШІ у 2019 році створено Консультативну раду уряду Канади з питань ШІ⁶.

Окреме місце посідають Сполучені Штати Америки завдяки масштабам залучення інтелектуальних ресурсів, сконцентрованих в університетах і дослідницьких хабах (наприклад, Силіконова Долина), забезпечуючи таким чином першість країни у створенні технологій ШІ⁷.

Україна сьогодні позиціонується в Європі як одна з провідних держав в сфері використання ШІ. Так, протягом останніх років громадяни активно використовують найбільш розповсюджений в державі додаток для мобільних телефонів «Дія», розроблений Міністерством цифрової трансформації з метою здійснення ідентифікації громадян та полегшення надання адміністративних та соціальних послуг. Слід відмітити, що не одразу громадяни України сприйняли даний додаток. Проте, з часом зрозуміли легкість, швидкість та простоту у користування, а головне ефективність. Також цікавим підтвердженням популярності використання та користування додатку «Дія» стали кумедні випадки з початком повномасштабної агресії рф по відношенню до України, коли від 24 лютого 2022 року населення держави масово виїжджало закордон і замість паперових документів - закордонного паспорта громадянина України - часто при перетині державних кордонів інших країн показували свої документи в мобільному телефоні через додаток «Дія». В більшості випадків іноземні митні служби та прикордонні службі бачили подібне вперше.

У 2019 році Міністерство цифрової трансформації сформувало експертний комітет з питань розвитку сфери штучного інтелекту в Україні, до складу якого війшли представники бізнесу, українських та зарубіжних IT-компаній, сфери охорони здоров'я та медицини. Пріоритетними напрямками роботи комітет визначив: удосконалення середньої, вищої освіти та підвищення кваліфікації з метою підготовки кваліфікованих фахівців та фахівчинь у сфері штучного інтелекту; стимулювання наукових досліджень у галузі, зокрема за допомогою грантів; створення стратегії розвитку ШІ-сфери в Україні, виконання якої сприятиме розробленню корисних проєктів, ініціатив і програм та інтеграції надбань ШІ у сферу держуправління; збільшення кількості ШІ-інженерів та підприємців в Україні; робота з підвищенням рівню кібербезпеки, удосконалення законодавства у сфері кіберзахисту; застосування технологій штучного інтелекту в оборонній сфері та публічному управлінні; розв'язання проблем роботи держреєстрів; використання ШІ у правосудді, зокрема для попередження небезпечних явищ завдяки аналізу наявних даних; долучення України до міжнародної спільноти ШІ, зокрема - допомога українським представникам у можливості брати участь у міжнародних конференціях та програмах з розвитку сфери ШІ; стимулювання українського бізнесу використовувати надбання ШІ тощо. Пізніше, у грудні 2020 року Кабінет Міністрів України Розпорядженням від 02.12.2022 № 1556 затвердив «Концепцію розвитку штучного інтелекту в Україні»⁸.

Як бачимо, перспектив в сфері розвитку ШІ багато як в світі, так і в нашій державі. Проте, через діяльність продуктів, які використовують штучний інтелект, виникає й чимало проблеми, зокрема, підміна голосів, підміна зображень, підміна ідентичності особи. Таким чином порушуються майнові права фізичних та юридичних осіб, вчиняються правопорушення. В цьому сенсі велика роль належить праву, в тому числі й міжнародному. Так, Рада Європи прагне забезпечити захист і підтримку прав людини, демократії та верховенства права в цифровому середовищі. З цією метою створений та працює Комітет зі штучного інтелекту (CAI), якому доручено розробити рамкову Конвенцію про розробку, проектування та застосування штучного інтелекту на основі стандартів Ради Європи⁹.

Що ж стосується використання технологій ШІ в страховій діяльності, то наразі існує чотири основні технологічні тенденції, які на думку дослідників, змінять страхову галузь протягом наступного десятиліття. Стан страхової галузі в цілому в найближче десятиліття відчує вагоме впровадження ШІ в усіх аспектах, від дистрибуції до андерайтингу, від та ціноутворення до правового врегулювання претензій¹⁰.

Зазначимо, що в Україні вже сьогодні більшість страхових компаній, що працюють в сфері довгострокового страхування життя та пенсійного забезпечення, а також їх страхові брокери, мають на інтернет платформах (сайтах) програми швидкого розрахунку вартості страхового полісу під конкретного страхувальника чи застраховану особу із урахуванням особливостей віку, статі, професії та стану здоров'я. Згодом, час для від заяви на страхування, яка є невід'ємною частиною договору страхування життя, до прийняття рішення страхувальником, зменшиться в рази. І важливими для договору страхування життя також є фактори віку та здоров'я, тобто чим молодше вік страхувальника чи застрахованої особи та кращим є його стан здоров'я, тим швидшим буде прийняття рішення про випуск полісу.

Дослідники консалтингової компанії McKincey&Company у своєму звіті «Insurance 2030 - The impact of AI on the future of insurance» прийшли до висновку про те, що смарт-контракти, підключені блокчейном, будуть здатні миттєво авторизувати не лише платежі з фінансового рахунку клієнта, а й зменшать витрати страховиків на залучення клієнтів. Придбання всіх видів договорів страхування, як life, так і non-life пришвидшиться, оскільки поєднання інтернет технологій та інших доступних даних, надасть достатньо інформації для когнітивних моделей на основі штучного інтелекту, щоб завчасно генерувати попит та пропозицію.

Високодинамічні страхові продукти на основі використання поширюються та пристосовані до поведінки окремих споживачів. Страхування перейде від моделі «покупки та щорічного оновлення» до безперервного циклу, оскільки пропозиції продуктів будуть здатні адаптуватися до моделей поведінки людини.

Не обходять увагою дослідники компанії McKincey&Company й страхових агентів (брокерів). Але тут, перш за все, необхідно зазначити, що в Україні роль та значення брокерів на ринку страхування життя та пенсійного забезпечення насправді неоціненна. Враховуючи відсутність культури страхування життя в нашій державі як на індивідуальному, так і на колективному рівні, - саме діяльність брокерів спрямована на роз'яснювальну роботу та просування цінності договору страхування життя для особи та родини, в поєднанні з пенсійним накопиченням, або соціальним та медичним захистом. І саме на підтримку цієї важливої соціальної функції в роботі страхових брокерів Верховною Радою України було прийнято кардинально новий Закон України «Про страхування» № 1909-IX від 18 листопада 2021 року¹¹, в якому визначено правовий статус брокерів саме на ринку страхування життя, порядок їх навчання, державної реєстрації та підстави юридичної відповідальності за недобросовісну діяльність.

Проте американські дослідники наголошують на тому, що роль страхових агентів різко зміниться до 2030 року, оскільки частина активних агентів вийдуть на пенсію, а решта агентів значною мірою буде покладатися на технології з метою підвищення продуктивності діяльності. Страхові агенти будуть використовувати розумних персональних помічників для оптимізації своїх завдань, а також ботів із підтримкою штучного інтелекту для пошуку потенційних угод для клієнтів. Саме такі інструменти допоможуть отримати значно більшу клієнтську базу, зроблять взаємодію з клієнтами коротшою та більш значущою через поєднання особистих, віртуальних і цифрових технологій, а також з урахуванням поточних і майбутніх потреб кожного страхувальника та застрахованої особи.

Висновки

Піднімаючи важливі та нагальні питання, змінюючи інформацію, яку ми отримуємо, вибір, який ми робимо, і способи функціонування наших суспільств, ШІ найближчі роки буде відігравати ще більшу роль в соціально-економічному, політичному житті та діяльності держав, урядів та планети в цілому, та в сфері страхування життя, що поєднане із пенсійним забезпеченням, соціальним захистом та медичними опціями.

Література

1. The state of AI in 2023: Generative AI's breakout year. URL: https://www.mckinsey.com/capabilities/quantumblack/our- insights/the-state-of-ai-in-2023-generative-ais-breakout-year (дата звернення: 07.09.2023).

2. The National AI Strategy. URL: https://www.gov.uk/government/publications/national-ai-strategy (дата звернення: 07.09.2023).

3. Establishing a pro-innovation approach to regulating AI. URL: https://www.gov.uk/government/publications/establishing-a- pro-innovation-approach-to-regulating-ai/establishing-a-pro-innovation-approach-to-regulating-ai-policy-statement (дата звернення: 07.09.2023).

4. European Commission. The European AI Alliance. URL: https://digital-strategy.ec.europa.eu/en/policies/european-ai-alliance (дата звернення: 07.09.2023).

5. Flemish Parliament examines the Council of Europe approach to Artificial Intelligence. Council of Europe. URL: https://www.coe.int/en/web/artificial-intelligence/-/flemish-parliament-examines-the-council-of-europe-approach-to-artificial-intelli gence (дата звернення: 07.09.2023).

6. Pan-Canadian Artificial Intelligence Strategy. Canadian Institute for Advanced Research. Canada. Toronto 12 April 2017. URL: https://cifar.ca/ai/ (дата звернення: 07.09.2023).

7. Віннікова Н.А. Державні стратегії розвитку та впровадження штучного інтелекту. Регіональні студії. 2022. № 28, С. 51-57.

8. Про схвалення Концепції розвитку штучного інтелекту в Україні: Розпорядження Кабінету Міністрів України № 1556 від 02.12.2022. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-2020-%D1%80#Text (дата звернення: 07.09.2023).

9. Artificial intelligence and human rights. Council of Europe. URL: https://www.coe.int/en/web/artificial-intelligence (дата звернення: 07.09.2023).

10. Ramnath Balasubramanian R., Libarikian A. Insurance 2030 - The impact of AI on the future of insurance. URL: https://www. mckinsey.com/industries/financial-services/our-insights/insurance-2030-the-impact-of-ai-on-the-future-of-insurance (дата звернення: 13.09.2023).

11. Про страхування: Закон України № 1909-IX від 18 листопада 2021 року. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1909- 20#Text

Размещено на Allbest.ru