Характеристика механізму державного регулювання захисту населення в надзвичайних ситуаціях техногенного характеру в сучасних умовах

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інститут державного управління та наукових досліджень з цивільного захисту ДСНС України

ХАРАКТЕРИСТИКА МЕХАНІЗМУ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ ТЕХНОГЕННОГО ХАРАКТЕРУ В СУЧАСНИХ УМОВАХ

Кобко Василь Андрійович кандидат історичних наук,

професор, професор кафедри профілактики

пожеж та безпеки життєдіяльності населення

Анотація

безпека техногенний державний регулювання

Стаття присвячена характеристиці механізму державного регулювання захисту населення від надзвичайних ситуацій техногенного характеру. У статті сформульовано авторське визначення такого механізму і запропоновано під ним розуміти комплекс взаємопов'язаних сил, заходів і засобів правового, соціально-економічного та організаційного-управлінського характеру, завдяки яким забезпечується запобігання та ліквідація надзвичайних ситуацій техногенного характеру. Обґрунтовано, що такі заходи здійснюються системою органів державної влади та місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, конкретними фізичними особами з метою запобігання та ліквідації надзвичайної ситуації техногенного характеру. Аргументовано, що цей механізм дозволяє успішно вирішувати поставлені завдання щодо захисту населення від надзвичайних ситуацій техногенного характеру, адже вказаний механізм ґрунтується на чітко визначених меті, загальних і спеціальних функціях та принципах державного регулювання у сфері захисту населення і території від надзвичайних ситуацій техногенного характеру, а також забезпечується відповідною державною політикою цивільного захисту населення від надзвичайних ситуацій техногенного характеру. У статті з'ясовується, що в сучасних умовах надзвичайно важливо акцентувати увагу на подальшому розвитку нормативно-методичної основи, яка регулює аспекти комплексного управління безпекою населення та території, а також управління ризиками надзвичайних ситуацій техногенного характеру. Важливим аспектом цієї державної політики є необхідність розробки та ефективної реалізації механізмів для виконання прийнятих нормативних правових актів. Обґрунтовується, що важливим завданням держави є вжиття заходів не тільки для усунення наслідків надзвичайних ситуацій, а головне створення дієвого механізму по їх запобіганню.

Ключові слова: механізм, державне регулювання, надзвичайна ситуація, захист населення, цивільна безпека, техногенна безпека.

Abstract

Kobko Vasyl Andriyovych Candidate of Historical Sciences, Professor, Professor of the Department of Fire Prevention and Life Safety, Institute of Public Administration and Scientific Research on Civil Protection of the State Emergency Service of Ukraine, Kyiv,

CHARACTERISTICS OF THE MECHANISM OF STATE REGULATION OF THE PROTECTION OF THE POPULATION IN EXTRAORDINARY SITUATIONS OF A TECHNOGENIC CHARACTER UNDER MODERN CONDITIONS

The article is devoted to the characteristics of the mechanism of state regulation of population protection against man-made emergencies. The article formulates the author's definition of such a mechanism and proposes to understand under it a complex of interconnected forces, measures and means of a legal, socioeconomic and organizational-management nature, thanks to which the prevention and elimination of man-made emergencies are ensured. It is substantiated that such measures are carried out by the system of state and local self-government bodies, enterprises, institutions and organizations, and specific individuals in order to prevent and eliminate man-made emergency situations. It is argued that this mechanism allows to successfully solve the tasks of protecting the population from emergencies of a man-made nature, because this mechanism is based on clearly defined goals, general and special functions and principles of state regulation in the field of protection of the population and the territory from emergencies of a manmade nature, as well as is ensured by the relevant state policy of civil protection of the population against man-made emergencies. The article reveals that in modern conditions it is extremely important to focus on the further development of the regulatory and methodological framework, which regulates the aspects of complex management of the safety of the population and the territory, as well as the management of the risks of man-made emergencies. An important aspect of this state policy is the need to develop and effectively implement mechanisms for the implementation of adopted normative legal acts. It is substantiated that an important task of the state is to take measures not only to eliminate the consequences of emergency situations, but the main thing is to create an effective mechanism for their prevention.

Keywords: mechanism, state regulation, emergency situation, population protection, civil safety, man-made safety.

Постановка проблеми

Надзвичайні ситуації, незалежно від їх несподіваності та трагічності, вимагають результатного вивчення та розробки стратегій та засобів для їх запобігання та надзвичайно швидкого та ефективного реагування у випадку їх виникнення. Є підстави вважати, що вплив аварій і катастроф на сучасне суспільство, включаючи соціальні, економічні та політичні процеси, а також їх драматичність, вже вийшов за межі масштабів, коли їх можна розглядати як локальні незручності. З цим у розумінні, що зараз на землі, настає час розглядати радикальні зміни у сфері захисту населення та території від надзвичайних ситуацій техногенного та природного походження.

Актуалізується це питання в нашій країні і військовою агресією, і трагічними наслідками, пов'язаними з підривом Каховської ГЄС. Ця надзвичайна ситуація стала величезною екологічною, гуманітарною та економічною катастрофою. Тому, вивчення проблем створення дієвого механізму реагування на надзвичайні ситуації техногенного характеру, усунення їх наслідків є важливою і актуальною задачею, яка потребує і наукового осмислення, і удосконалення правового регулювання та діяльності публічної влади у цій сфері.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Проблематика дослідження механізму державного регулювання захисту населення від надзвичайних ситуацій привертала увагу багатьох вчених, зокрема таких, як Ю. Азаров [1], А. Басов [2], Д. Бирюков [3], А. Капля [4], Є. Кобко [5], О. Мельниченко [6], С. Потеряйко [7], А. Сіліна [8], В. Федорчак [9], Ю. Шматова [10] та інші. Разом з тим зазначені питання, з урахуванням військового стану в нашій країні, потребують додаткових тривалих та ґрунтовних досліджень, які мають надавати висновки та аргументи, що можуть бути підґрунтям для покращення діяльності органів публічної влади та нормативно-правового регулювання захисту населення від надзвичайних ситуацій техногенного походження.

Мета статті - характеристика механізму державного регулювання захисту населення від надзвичайних ситуацій техногенного характеру у сучасних умовах задля виявлення його особливостей та змісту.

Виклад основного матеріалу

Надзвичайні ситуації техногенного характеру є особливо небезпечними для населення, майна та навколишнього середовища. Ці ситуації можуть призвести до значних втрат людей, нанесення непоправної шкоди їх здоров'ю та майну, а також завдають шкоди територіям та об'єктам, розташованим на них.

Аналіз практики свідчить, що головними чинниками, які спричиняють виникнення надзвичайних ситуацій, у тому числі ті, що мають техногенний характер, є наступні. По перше, це людський фактор, який включає в себе ігнорування вимог пожежної безпеки та інших норм і стандартів у промисловості, будівництві, комунальному господарстві, транспорті та інших галузях. До цих порушень можна віднести і недотримати вимоги безпеки та низьку технологічну дисципліну на виробництві, а також порушити правил протипожежної безпеки, дорожнього руху, виконання польотів тощо. Подруге, організаційні помилки, такі як незадовільний технічний стан виробничих об'єктів, несправність елементів та відхилення від нормального робочого режиму їх функціонування. По-третє, зовнішнє втручання, пов'язане із проведенням бойових дій, вчинення терористичних актів та диверсій. Наприклад, що трапилося із підривом Каховської ГЄС. По-четверте, природні сили також можуть спричинити надзвичайну ситуацію техногенного характеру (землетруси, повінь, тощо).

Зазначені фактори відіграють важливу роль також і у спричиненні надзвичайних ситуацій техногенного характеру.

Тому, важливим завданням держави є вжиття заходів не тільки для усунення наслідків надзвичайних ситуацій, а головне створення дієвого механізму по їх запобіганню.

Одним із способів вирішення цієї проблеми слугує ефективне законодавство щодо захисту населення і території від надзвичайних ситуацій. Головна мета правового регулювання захисту населення і території від надзвичайних ситуацій техногенного характеру полягає у створенні та удосконаленні щодо існуючих викликів та загроз сучасного законодавства, яке б враховувало науково-технічний прогрес та сприяло ефективному захисту населення і території від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. Це законодавство має гуртуватися на об'єктивних оцінках, які враховують ресурси, які доступні, включаючи матеріальні, фінансові та інші ресурси. Воно також має визначати повноваження органів публічної влади в питаннях запобігання та усунення наслідків надзвичайних ситуацій, передбачати заходи щодо управління кризовими ситуаціями та мінімізації можливих витрат у су разі виникнення такої ситуації. Практично, мова йде про державну комплексну політику в цій сфері.

У контексті зазначеного, цілком аргументованою є норма Концепції захисту населення і територій у разі загрози та виникнення надзвичайних ситуацій [11] стосовно того, що рівень національної безпеки не може бути достатнім, якщо в загальнодержавному масштабі не буде вирішено завдання захисту населення, об'єктів економіки, національного надбання від надзвичайних ситуацій техногенного характеру. Як зазначає Є. Кобко, вирішення такого завдання пов'язано із метою, власне для досягнення якої здійснюється правове регулювання, відбувається діяльність відповідних органів публічної влади. Такою метою є підтримання належного рівня безпеки джерел, які можуть бути причиною надзвичайної ситуації техногенного характеру [12, с. 57].

Реалізація цієї мети пов'язана із заходами, які потрібно здійснювати, саме з метою підтримання належного рівня безпеки. До цих заходів можна віднести такі, як: 1) здійснення нагляду та контролю за станом навколишнього середовища, продуктами харчування та водопостачанням. Тобто створення та підтримка постійно діючих загальнодержавних та регіональних систем спостереження та контролю. Ці системи мають включати наявні засоби та ресурси для контролю, незалежно від їхньої підпорядкованості; 2) створення системи захисних споруд для забезпечення укриття населення, а також дієвої системи інформування населення щодо ризиків виникнення надзвичайної ситуації; 3) розроблення відповідних заходів з евакуації населення із зони надзвичайної ситуації техногенного характеру. Такі заходи мають включати питання організації такого процесу у разі виникнення надзвичайних ситуації різного характеру (біологічний захист, радіаційний захист, інженерний захист тощо), взаємодії органів державної влади і місцевого самоврядування у цих питаннях, розподіл повноважень між центральними органами влади тощо.

Важливе місце у цих заходах відводиться саме попередженню виникнення надзвичайної ситуації техногенного характеру. До таких заходів можна віднести державну стандартизацію, ліцензування, сертифікації певних видів діяльності, а також комплекс заходів із здійснення контролю за дотриманням на промислових та інших об'єктах правил пожежної безпеки, безпеки якості продукції та матеріалів для життя людей та навколишнього природнього середовища тощо. Також не множна не згадати і про державну експертизу проектів та рішень, які можуть спровокувати виникнення надзвичайної ситуації техногенного характеру.

Досягнення відповідної безпекової мети та виконання вище окреслених завдань тісно пов'язане з діяльність органів державної влади та місцевого самоврядування, власне саме вони не займаються не тільки питаннями запобігання надзвичайних ситуацій техногенного характеру, але й здійснюють ліквідацію наслідків, у разі виникнення такої ситуації. При цьому потрібно реагувати на не тільки на будь-які загрози, але і важливо вживати саме запобіжних заходів, щоб не допустити виникненню надзвичайної ситуації техногенного характеру, або максимально мінімізувати негативні наслідки, у разі її виникнення.

В нашій державі, залежно від рівня (державний, регіональний, місцевий, об'єктовий) та характеру (техногенного, природного, соціального, воєнного) надзвичайної ситуації [13; 14], визначено перелік інституцій, які мають належним чином і у визначений спосіб реагувати на наявні загрози. При цьому окрім державних інституцій - Державна служба України з надзвичайних ситуацій, Державна (регіональна, місцева) комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій та ін. - дедалі більшу значущість набувають муніципальні та бізнесові структури, які перебирають на себе частину прав, зобов'язань і відповідальності у цій царині. Тому не дивно, що фактично відбувся своєрідний «перехід» від суто державного до публічного управління - «відкритого (у межах власних і делегованих повноважень) впливу наділених владою інституцій на взаємовідносини між державою, місцевим самоврядуванням, бізнесом і населенням задля узгодження їхніх інтересів і максимізації вигоди» [15, с. 13].

Крім цього, формуються спеціальні комісії (оперативні штаби) з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, призначаються керівники заходів з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та створюються інші штаби з організації та координації невідкладних дій щодо ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій техногенного характеру та проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт. Реалізація заходів щодо запобігання та ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного характеру та залучення відповідних суб'єктів залежить від рівня складності, масштабів та конкретних особливостей конкретної надзвичайної ситуації.

Наведене вище дозволяє зазначити, що запобігання надзвичайним ситуаціям техногенного характеру і ліквідація їх наслідків забезпечується завдяки відповідному державному механізму, до якого відносять систему організаційно-правових інструментів, важелів та засобів, за допомогою яких реалізується механізм державного управління у сфері цивільного захисту [16, с. 60]. Як зазначається у науковій літературі, цей механізм комплексний. Він містить у собі набір елементів, які взаємодіють між собою та до складу яких належать державні органи влади, які, з метою оперативного виявлення, своєчасного запобігання та усунення загроз стійкому розвитку держави та суспільству, і, згідно з національними інтересами, здійснюють розробку й реалізацію контролюючих, координуючих, регулюючих та нормативних державно-управлінських впливів, у рамках чинного законодавства України, та із залученням, існуючого у розпорядженні держави, потенціалу [17].

Такий механізм складається з державно-управлінських ланок, суб'єктів, зав'язків між ними, що дозволяють вирішувати питання запобігання надзвичайним ситуаціям техногенного характеру і запобігати їх наслідкам. Організаційну основу такого механізму власне і представляє система інституцій, суб'єктів, які наділені повноваженнями формувати відповідну державну політику (Верховна Рада України, Президент України, Уряд) і її реалізовувати (центральні органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, інші суб'єкти).

Важливого значення має наявність дієвої фінансової, матеріально-технічної, інформаційної складових механізму захисту населення від надзвичайних ситуацій техногенного характеру. Покращення комплексу правових, організаційних та інших заходів для запобігання та подолання надзвичайних ситуацій техногенного походження є неможливим без впровадження сучасних методів управління ризиками. Це спрямовано на зменшення кількості та мінімізацію соціально-економічних наслідків таких надзвичайних ситуацій, а також на забезпечення досягнення надійного рівня безпеки громадян і суспільства.

Висновки

Отже, можна зазначити, що в нашій державі існує певний механізм захисту населення і території від надзвичайних ситуацій техногенного характеру. Цей механізм дозволяє успішно вирішувати поставлені завдання. Він ґрунтується на чітко визначених меті, загальних і спеціальних функціях та принципах державного регулювання у сфері захисту населення і території від надзвичайних ситуацій техногенного характеру. Можна стверджувати, що політика держави щодо створення єдиної державної системи цивільного захисту від надзвичайних ситуацій техногенного характеру виправдана та необхідна.

Під механізмом державного регулювання захисту населення від надзвичайних ситуацій техногенного характеру слід розуміти комплекс взаємопов'язаних сил, заходів і засобів правового, соціально-економічного та організаційного-управлінського характеру, завдяки яким забезпечується запобігання та ліквідація надзвичайних ситуацій техногенного характеру. Такі заходи здійснюються системою органів державної влади та місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, конкретними фізичними особами з метою запобігання та ліквідації надзвичайної ситуації техногенного характеру.

В сучасних умовах надзвичайно важливо акцентувати увагу на подальшому розвитку нормативно-методичної основи, яка регулює аспекти комплексного управління безпекою населення та території, а також управління ризиками надзвичайних ситуацій техногенного характеру. Важливим аспектом цієї державної політики є необхідність розробки та ефективної реалізації механізмів для виконання прийнятих нормативних правових актів.

Література

1. Азаров Ю. Ю. Теоретико-правові засади забезпечення громадської безпеки в умовах надзвичайних ситуацій // Митна справа. 2013. № 1 (85), ч. 2, кн. 1. С. 330-336.

2. Басов А. В. Поняття «надзвичайна ситуація»: нормативно-правові та наукові підходи визначення // Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Сер.: Юриспруденція. № 11(1) 2014, с. 93-96.

3. Бірюков Д. С. Державно-приватне партнерство у сфері попередження та реагування на надзвичайні ситуації // Стратегічні пріоритети. № 1 2014, с. 164-168.

4. Капля А. М. Удосконалення державного управління систем запобігання і реагування на надзвичайні ситуації в Україні з використанням досвіду зарубіжних країн: проблеми та перспективи // Пожежна безпека: теорія і практика: Академія пожежної безпеки ім. Героїв Чорнобиля. № 14 2013, с. 39-46.

5. Кобко Є. В. Зміст цивільного захисту населення // Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. Спеціальний випуск № 2 2014, с. 271-276.

6. Мельниченко О. А. Надзвичайні ситуації техногенного характеру: сутність, засоби державного управління // Вісник Національного університету цивільного захисту України. Сер.: Державне управління. № 2 2014, с. 193-202.

7. Потеряйко С. П. Особливості функціонування механізмів державного управління у сфері цивільного захисту в сучасних умовах // Вісник Національної академії державного управління при Президентові України. Сер.: Державне управління. № 1 2018, с. 68-74.

8. Сіліна А. С. Розв'язання теоретичних та практичних проблем класифікаційних ознак надзвичайних ситуацій // Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності: збірник наукових праць. Донецьк, 2006. № 4. С. 157-166.

9. Федорчак В. В. Механізми державного управління ризиками виникнення надзвичайних ситуацій в Україні: дис.... д-ра наук з держ. управління. Спец. 25.00.02 - механізми державного управління. Харків: Національний університет цивільного захисту України, 2018. С. 429.

10. Шматова Ю. О. Механізм адміністративно-правового забезпечення прав людини в умовах надзвичайних ситуацій: дис.... канд. юрид. наук: 12.00.07. Київ, 2012. 224 с.

11. Про концепцію захисту населення і територій у разі загрози та виникнення надзвичайних ситуацій. Указ Президента України від 26 березня 1999 р. № 284. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/284/99#Text.

12. Кобко Є. В. Адміністративно-правові засади запобігання та ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного характеру: дис.... канд. юрид. наук. Київ, 2015. 212 с.

13. Класифікатор надзвичайних ситуацій. Закон України від 11 жовтня 2010 р. № 457. URL: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show.

14. Кодекс цивільного захисту України від 2 жовтня 2012 р. № 5403-VI. URL: http://zakon4.rada.gov.ua/l aws/show.

15. Мельниченко О. А. Якість публічного управління як запорука добробуту населення країни // Актуальні проблеми державного управління: збірник наукових праць. Харків: Вид-во ХарРІ НАДУ «Магістр», 2017. № 1. С. 8-14.

16. Потеряйко С. П. Дослідження стану категорійно-понятійного апарату механізмів державного управління у сфері цивільного захисту // Актуальні проблеми державного управління. № 2 (52) 2017, с. 59-65.

17. Шойко В. А. Характерні особливості змісту поняття механізмів державного управління у сфері цивільного захисту. URL: http://joumals.maup.com.ua/index.php/publicmanagement/article/view/237/303.

References

1. Azarov, Yu. Yu. (2013). Teoretyko-pravovi zasady zabezpechennya hromads'koyi bezpeky v umovakh nadzvychaynykh sytuatsiy [Theoretical and legal principles of ensuring public safety in emergency situations]. Mytna sprava - Customs business, 1 (85), part 2, b. 1, 330-336 [in Ukranian].

2. Basov, A. V. (2014). Ponyattya "nadzvychayna sytuatsiya": normatyvno-pravovi ta naukovi pidkhody vyznachennya [The concept of "emergency situation": regulatory and legal and scientific approaches to definition]. Naukoviy visnykMizhnarodnoho humanitarnoho universitetu. Ser.: Yurysprudentsiya - Scientific Bulletin of the International Humanitarian University. Ser.: Jurisprudence, 11 (1), 93-96 [in Ukranian].

3. Biryukov, D. S. (2014). Derzhavno-pryvatne partnerstvo u sferi poperedzhennya ta reahuvannya na nadzvychayni sytuatsiyi [Public-private partnership in the sphere of prevention and response to emergency situations]. Stratehichni priorytety - Strategic priorities, 1, 164-168 [in Ukranian].

4. Kaplya, A. M. (2013). Udoskonalennya derzhavnoho upravlinnya system zapobihannya i reahuvannya na nadzvychayni sytuatsiyi v Ukrayini z vykorystannyam dosvidu zarubizhnykh krayin: problem ta perspektyvy [Improvement of state management of systems of prevention and response to emergency situations in Ukraine using the experience of foreign countries: problems and prospects]. Pozhezhna bezpeka: teoriya i praktyka: Akademiya pozhezhnoyi bezpeky im. Heroyiv Chornobylya - Fire safety: theory and practice: Academy offire safety named after Heroes of Chernobyl, 14, 39-46 [in Ukranian].

5. Kobko, Ye. V. (2014). Zmist tsyvil'noho zakhystu naselennya [Content of civil protection of the population]. Naukovyy visnyk Dnipropetrovs'koho derzhavnoho universytetu vnutrishnikh sprav - Scientific Bulletin of the Dnipropetrovsk State University of Internal Affairs. Special issue 2, 271-276 [in Ukranian].

6. Melnychenko, O. A. (2014). Nadzvychayni sytuatsiyi tekhnohennoho kharakteru: sutnist', zasoby derzhavnoho upravlinnya [Emergency situations of man-made nature: essence, means of state management]. VisnykNatsional'noho universytetu tsyvil'noho zakhystu Ukrayiny. (Seriya «Derzhavne upravlinnya») - Bulletin of the National University of Civil Defense of Ukraine. (Ser.: State administration), 2, 193-202 [in Ukranian].

7. Poteryayko, S. P. (2018). Osoblyvosti funktsionuvannya mekhanizmiv derzhavnoho upravlinnya u sferi tsyvil'noho zakhystu v suchasnykh umovakh [Peculiarities of the functioning of mechanisms of state administration in the field of civil protection in modern conditions]. Visnyk Natsionalnogo akademiyi derzhavnogo upravlinnya pry Prezydentovi Ukrayiny. Seriya: Derzhavne upravlinnya - Bulletin of the National Academy of State Administration under the President of Ukraine. Ser.: State administration, 1, 68-74 [in Ukranian].

8. Silina, A. S. (2006). Rozvyazannya teoretychnykh ta praktychnykh problem klasyfikatsiynykh oznak nadzvychaynykh sytuatsiy [Solving theoretical and practical problems of classification features of emergency situations]. Problemy pravoznavstva ta pravookhoronnoyi diyal'nosti: zbirnyk naukovykh prats' - Problems of legal science and law enforcement: a collection of scientific papers, 4, 157-166 [in Ukranian].

9. Fedorchak, V. V. (2018). Mekhanizmy derzhavnoho upravlinnya ryzykamy vynyknennya nadzvychaynykh sytuatsiy v Ukrayini: dys.... d-ra nauk z derzhavnogo upravlinnya [Mechanisms of state management of the risks of emergency situations in Ukraine: diss.... doctor of sciences of state management]. Spets. 25.00.02 - mekhanizmy derzhavnoho upravlinnya. Kharkiv: Natsionalniy universitet tsyvil'noho zakhystu Ukrayiny - Spec. 25.00.02 - state management mechanisms. Kharkiv: National University of Civil Defense of Ukraine. 429 p. [in Ukranian].

10. Shmatova, Yu. O. (2012). Mekhanizm administratyvno-pravovoho zabezpechennya prav lyudyny v umovakh nadzvychaynykh sytuatsiy: dys.... kand. yuryd. nauk: 12.00.07 [The mechanism of administrative and legal protection of human rights in emergency situations: diss.... candidate law Sciences: 12.00.07]. Kiyv, 2012. 224 p. [in Ukranian].

11. Ukaz Prezydenta Ukrayiny "Pro kontseptsiyu zakhystu naselennya i terytoriy u razi zahrozy ta vynyknennya nadzvychaynykh sytuatsiy": vid 26 bereznya 1999 r., № 284 [Decree of the President of Ukraine "On the concept of protecting the population and territories in case of threats and emergency situations" from March 26, 1999, № 284]. (n.d.). zakon.rada.gov.ua. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/284/99#Text [in Ukranian].

12. Kobko, Ye. V. (2015). Administratyvno-pravovi zasady zapobihannya ta likvidatsiyi nadzvychaynykh sytuatsiy tekhnohennoho kharakteru. Dys. kand.yuryd.nauk [Administrative and legal principles of prevention and liquidation of man-made emergency situations: diss.... candidate of law sciences]. Kyiv, 2015. 212 p. [in Ukranian].

13. Zakon Ukrayiny "Klasyfikator nadzvychaynykh sytuatsiy" vid 11 zhovtnya 2010 r., № 457 [Law of Ukraine "Classifier of emergency situations" from October 11, 2010, № 457]. (n.d.). zakon.rada.gov.ua. Retrieved from http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show. [in Ukranian].

14. Kodeks tsyvil'noho zakhystu Ukrayiny vid 2 zhovtnya 2012 r., № 5403-VI [Civil Protection Code of Ukraine from October 2, 2012, № 5403-VI]. (n.d.). zakon.rada.gov.ua. Retrieved from http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show [in Ukranian].

15. Melnychenko, O. A. (2017). Yakist' publichnoho upravlinnya yak zaporuka dobrobutu naselennya krayiny [The quality of public administration as a guarantee of the well-being of the country's population]. Aktual'ni problemy derzhavnoho upravlinnya: zb. nauk. pr. - Actual problems of state administration: collection of scientific papers. Kharkiv: Vyd-vo KharRI NADU «Mahistr», 1, 8-14 [in Ukranian].

16. Poteryayko, S. P. (2017). Doslidzhennya stanu katehoriyno-ponyatiynoho aparatu mekhanizmiv derzhavnoho upravlinnya u sferi tsyvil'noho zakhystu [Study of the state of the category-conceptual apparatus of state administration mechanisms in the sphere of civil protection]. Aktual'ni problemy derzhavnoho upravlinnya - Actual problems of state administration, 2 (52), 59-65 [in Ukranian].

17. Shoyko, V. A. Kharakterni osoblyvosti zmistu ponyattya mekhanizmiv derzhavnoho upravlinnya u sferi tsyvil'noho zakhystu [Characteristic features of the content of the concept of state management mechanisms in the sphere of civil protection]. Retrieved from http://journals.maup.com.ua/index.php/public-management/article/view/237/ [in Ukranian].

Размещено на Allbest.ru